Уважаемые физработники детских садов, огромная просьба кинуть ссылку где можно найти использование методики Ефименко на занятиях физкультурой в детском саду. За ранее Вас благодарим.
Вид для печати
Уважаемые физработники детских садов, огромная просьба кинуть ссылку где можно найти использование методики Ефименко на занятиях физкультурой в детском саду. За ранее Вас благодарим.
Популярною і ефективною є ав¬торська система фізичного виховання М.М. Єфименка. Його захопливі тематичні ігри забезпечують малятам максимальне емоцій¬не благополуччя, розвивають фантазію, до¬зволяють імпровізувати, творити власні рухи. При цьому відбувається інтелектуальний роз¬виток, формується мова, культура поведінки, гартуються особистісні якості. Заняття з елементами методики М.М. Ефіменка викликають емоції не тільки і дітей , а і у дорослих . Ми маємо на увазі батьків , які часто приходять на відкриті заняття ,із задоволенням беруть участь у спортивних святах і розвагах. Спостерігаючи за фізичним розвитком дитини, ми зробили певні висновки , що навчати дітей вести здоровий спосіб життя не тільки важливо , обов‘язково необхідно. Так, для профілактики плоскостопості ефективно за¬стосовують "доріжки здоров'я", зроблені з каш¬танів, масажні доріжки. Комплекси ранкової гімнастики збагачуються вправа¬ми з використанням різноманітних предметів , що впливають на розвиток дрібних м'язів руки. Основною формою навчання є заняття де вихователі та інструктори з фізичного виховання постійно звертають увагу на якість виконання діть-ми основних рухів, загальнорозвивальних вправ. Старші дошкільники виконують встановлені норми у стрибках, бігу, метанні тощо. Приділяється також належна увага фізичному ви¬хованню дітей раннього віку. З ними проводяться загартувальні процедури, відбувається наступність у вико¬нанні режимних моментів, на достатньому рівні рухова активність малечі. Ефективно використовується і фізобладнання в групах, діти мають до нього віль¬ноий доступ. Ефективнішою стала і робота із загартування ді¬тей. Так, педагоги закладу методично правильно про-водять повітряні ванни, під час яких дошкільнята вико¬нують різноманітні фізичні вправи. Особливо подобаються дітям ритмічні вправи під музику. Широко застосовуються також ходьба босоніж, контраст¬не обливання стоп. Простішими загартувальними заходами є полоскання горла трав‘яними розчинами , об¬ливання рук та виконання фізичних вправ після сну. При цьому загартувальні процедури про¬водяться тільки за призначенням лікаря і згодою бать¬ків, з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я та самопочуття дітей. Окрім того, батьків своє-часно інформують про початок, хід та результати загартовування. Основою системи фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі залишається руховий режим як сукупність різ¬них способів та організаційних форм роботи з дітьми. Дуже ефективною формою оздоровчої роботи є фіз¬культурні заняття на повітрі. Знаючи в загальних рисах методику їх проведення, педагоги, виходячи з наявнос¬ті спортивного інвентарю, творчо підходять до складан¬ня планів таких занять. Оскільки прогулянки на повітрі посідають чільне місце в режимі дня, головним досягненням , під час їх проведення , є правильно спрямована й оптимально орга¬нізовувана рухова активність дошкільнят. Наявність свіжого повітря , фізичних навантажень дали хороший загартовуючий ефект ( низький відсоток захворювань). Вдалими і корисними формами роботи з дітьми є піші переходи, прогулянки-походи, екскурсії, цільові прогулянки, за участю батьків — походи вихідного дня , які характеризуються не тільки тренувальним, а й пізнавальним розвитком . Під час переходу до зазначеного місця діти вправляються в ходьбі, бігу, стриб¬ках, виконують вправи на рівновагу. На кінцевому пункті влаштовується короткий відпочинок, де на маленьких туристів чекає якийсь сюрприз, та організовується рухо¬ва діяльність з подоланням перешкод, з іграми-естафетами, змаганнями тощо. Дітей ознайом¬люють із пра¬вилами технічного подолання перешкод, орієнтуванням на місцевості. Складовою здоров'я дитини в значній мірі є стану її нервової системи. Тож у нашому закладі приділяють увагу психопрофілактичній роботі. А саме застосо¬вуємо сміхотерапію, вводимо у повсякденне життя малят вправи на розслаб¬лення. Практикуємо ігри - медитації , тематика яких , може бути довіль¬ною, але обов'язково тут задіяні кращі людські почуття: доброти, милосердя, щирість, терплячість. Більшість вправ передбачає перебування дитини якийсь час у нерухомій позі, але є й такі вправи, що потребують виконання певних рухів. Наприклад, в од¬ному випадку діти уважно розглядають якийсь предмет, в іншому — із заплющеними очима щось повторюють за вихователем або просто слухають, як шумить вітер у гіл¬ках дерев, як співають пташки... В основі медитацій ле¬жить контроль за власною увагою, бо під час них діти певний відрізок часу вчаться зосереджуватися на одно¬му предметі або процесі. Психологічний тренінг, яким є гра-медитація, забезпечує стан врівноваженості й душев¬ного спокою, що налаштовує малюка на відповідну роботу. Багато уваги приділяється роботі шодо формування валеологічного світогляду дітей та мотивації здорового способу життя. Педагоги розуміють, що для свідомого став¬лення до власного здоров'я дітям необхідний певний обсяг знань про свій ор¬ганізм, про правила особистої гігієни та без¬печної поведінки, про психологію спілкуван¬ня, духовну та екологічну культуру, про гігієну харчування. В нашому закладі педагогічний колектив цілеспрямовано й систематично працює над проблемами фізичного виховання, є позитивні резуль¬тати. Діти помітно вирізняються бадьорістю духу, оп¬тимізмом, високою працездатністю як щодо розумових, так і щодо фізичних навантажень, а також належною опі¬рністю організму захворюванням та негативним впливам зовнішнього середовища. Слід зазначити , що вихователі, інструктора з фізичного виховання проводять індивідуальні та групові консультації для батьків з різних тем : « Загартування організму дитини в умовах сім‘ї », « Руховий режим дня », « Організація самостійної рухової діяльності дітей » тощо. Ніщо так не сприяє встановленню тісних контактів з сім‘єю , як проведення спортивних спільних свят таких , як : « Тато, мама, я – спортивна сім‘я » , « Веселі старти ». Батьки залюбки приймають участь в підготовці до їх проведення. Важливо, щоб не тільки бать¬ки,а і педагоги усвідомлювали, що всю рухову діяльність малюків, усі заходи, спря¬мовані на зміцнення їхнього здоров'я, треба прово¬дити тільки у позитивному емоційному стані . Проаналізував стан роботи нашого дошкільного навчального закладу ми прийшли до висновку, що вже досягнуто певних результатів , однак практика показала , що зав-дання фізичного виховання повинні нести заряд бадьорості. Здорові, веселі, усміхнені педагоги, які вміють створити обстановку взаєморозуміння, довіри — запо¬рука успішної роботи педагогічного колек¬тиву. Щодо ефективності поєднання фізкультурно-оздоров¬чої роботи з дітьми з нетрадиційними технологіями ми вирішили , що необхідно створити такі умови: Треба підкреслити, що вся робота з фізичного ви¬ховання має здійснюватися з урахуванням стану здоров'я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей, реальних умов роботи до¬шкільного закладу та його окремих груп, особливос¬тей родинного виховання під постійним медико-педагогічним контролем.
Особливості змісту технології фізичного виховання дітей М.Єфименка
Педагог, який вирішив працювати за технологією М. Єфименка, має насамперед продумати ігрову тему, на основі якої відбуватиметься його ігрова взаємодія з дітьми. Технологія «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» розрахована на проведення всіх чи кількох занять як однієї великої тематичної гри (ВТГ), тобто макрогри. Схематично завдання будь-якої гри міститься у формулюванні її теми, що педагогу слід обов´язково враховувати. Сюжет гри не повинен суперечити першому положенню авторської системи фізичного виховання, яке зобов´язує починати будь-яку рухову діяльність дітей із лежачих, тобто горизонтальних (розвантажувальних), положень з поступовою вертикалізацією поз і ритмів руху до прямоходіння, повзання, бігу, підстрибувань, стрибків. Вдалий добір макроігор є передумовою того, що заняття з фізичної культури будуть захопливими для дітей, матимуть очікуваний ефект. Іноді на означення таких занять використовують термін «фізкультурна казка», який тлумачиться як ігрове дійство, організоване з урахуванням основних природних закономірностей рухового розвитку дитини. Педагог може розіграти зі своїми вихованцями будь-яку тему, казку, ситуацію, дотримуючись при цьому формул природного рухового розвитку дітей. В основі ігор можуть бути характерні для тієї місцевості, де впроваджується технологія, історичні, географічні, етнографічні сюжети.
У процесі рухово-ігрової діяльності можна ознайомити дітей із найрізноманітнішими професіями, їх специфікою, професійними термінами, особливостями рухового режиму, що забезпечує ефект професійної орієнтації дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
У реалізації педагогічної технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» велике значення в процесі фізичного виховання має створення образів, що розігрують діти. Як переконаний прихильник асоціативної педагогіки, яка ґрунтується на пробуджених у дітей під час гри асоціаціях, М. Єфименко доводить, що справжня педагогіка повинна базуватись на мінімумі тренажерів, але на максимумі образів. Це допомагає дітям бачити те, чого насправді немає, або те, що вони хотіли б бачити під час гри-заняття. І в напівпорожньому залі творчо налаштований педагог може створити ситуацію, за якої діти почуватимуться ніби в казковій або конкретній місцевості, в будь-якій історичній ситуації, в ролі будь-якого персонажа. Наприклад, використовуючи гімнастичні лави, можна захоплено гратись у сміливих матросів, готувати фрегат до відплиття. Мінімум матеріально-технічного обладнання, за словами М. Єфименка, не повинен заважати «творити високу педагогіку» , засновану на пробудженні у дітей потужних асоціативних запасів, які зберігаються в глибинах їхньої пам´яті.
Тема макрогри повинна бути підпорядкована певній меті і відповідати певному руховому режиму. Так, для повзально-рухового режиму підходять ігри «Дружні ховрашки», «Мандрівка в підземне царство», «Прикордонники», «Чарівні м´ячики», «Нові пригоди Колобка», «Автогонки», «Космічні мандрівники», «Веселий зоопарк», «На підводному човні, або Аквалангісти», «Першопрохідці», «Рятівники» та ін. Для режиму лазіння призначені ігри «Боцман та юнги, або Свистати всіх нагору», «Веселі мавпочки», «У нетрях Амазонки», «Альпіністи-скелелази», «Цирк засвічує вогні», «Десантники» тощо. Відповідні блоки ігор добирають для інших рухових режимів.
ВТГ об´єднує дії дітей і педагога однією сюжетною лінією і містить кілька міні-ігор та ігор-вправ.
Ситуаційна міні-гра будується на передбачених сюжетом макрогри рухових діях. Наприклад, у макрогрі «Боцман та юнги, або Свистати всіх нагору» виникають такі природні рухові ситуації:
1. «По трапу на корабель!» (трап твердий, трап напівтвердий, трап гнучкий, трап вузький, трап слизький, трап хитається, по трапу з ношею, розминутись на трапі, запізнився на трап — стрибай!).
2. «На палубі» (палуба крениться вправо, вліво; ніс задерся; корма піднялась; палуба хитається; ходіння по палубі; біг по палубі в безвітряну погоду; біг під час шторму тощо).
3. «Людина за бортом!» (зависнути на бортику палуби, тримаючись двома руками і ногою; зависнути на бортику палуби, тримаючись руками; вилізти на палубу з допомогою друзів; забратися на палубу самотужки; кинути рятувальний круг, канат, драбину і т. д.).
4. «Свистати всіх нагору!» (лазіння по твердій драбині різними способами; лазіння по похилій, напівтвердій, мотузяній драбині; лазіння по канату та ін.).
Міні-гра містить кілька ігрових вправ, основою кожної з яких є певна рухова дія. У міні-іграх слід передбачити різноманітні за формою і за ступенем складності варіанти рухових дій — ігрові вправи, на яких і базується рухова ігрова діяльність дітей. Після вибору макрогри необхідно підготувати інтер´єр фізкультурного залу до гри-заняття, тобто за допомогою кількох атрибутів інструктор (вихователь) повинен перетворити фізичний простір на простір ігровий, зуміти «розширити» його за межі стін, надати йому нового змісту. Для цього готують необхідні для занять тренажери та дрібний інвентар. Важливо, щоб форма, фактура, призначення, розташування цих атрибутів наштовхували дітей на думку про смисл рухово-ігрового дійства, яке їх очікує.
Гра-заняття з фізичної культури має багато спільного з театральним спектаклем. З огляду на це М. Єфименко запровадив у теорію і практику фізичного виховання дітей поняття «театр фізичного виховання». Характеризуючи споріднені поняття (заняття — спектакль, педагог — режисер, конспект заняття — сценарій, зал — сцена, діти — актори, вправи — ролі та ін.), він доводив, що на заняттях з дітьми гра повинна бути не винятком, не фрагментом, а його фундаментом. Кожне заняття має творитися як спектакль фізичного виховання, а педагог — домагатися, щоб у дітей було якомога більше улюблених занять-спектаклів. За такого підходу абсолютно неприпустимо трафаретно розпочинати заняття із шикувань, перешиковувань, марширування. Немає місця в педагогічній технології М. Єфименка і для вправ із стройової підготовки. Підготовча частина повинна налаштовувати всі фізіологічні функції організму дитини на майбутню роботу, допомогти вийти на режим максимальної працездатності. На цьому етапі занять домінуючими є принципи наступності, поступовості, послідовності, які ґрунтуються на формулі «від простого до складного». Будь-яка форма рухової активності дітей має починатися з лежачих, горизонтальних поз відносного спокою з поступовим навантаженням, переходом до вертикалізованих положень стоячи, ходіння, лазіння, бігу, стрибків і т. д. За таких умов дитячий організм поступово розкриває свої фізіологічні можливості, втягується в режим роботи і досягає максимальної працездатності в основній частині заняття. Остання третина основної частини заняття має бути своєрідним піком психологічного та фізичного навантаження, «Еверестом, на який і потрібно здійснити спільне рухово-ігрове сходження».
За твердженням М. Єфименка, мистецтво справжнього педагога полягає в умінні гармонійно поєднувати в одному занятті-спектаклі такі найголовніші характеристики:
1. Висока моторна «щільність» заняття. Йдеться про те, що на занятті з фізичної культури діти повинні рухатись і моторна «щільність» повинна досягати в середньому 65—80 %.
2. Висока функціональність занять. Під час заняття-спектаклю мають бути створені умови для повноцінного навантаження всіх основних м´язових масивів, серцево-судинної і дихальної систем. Функціонально високими є рухові режими при пульсі від 140 до 160 і навіть 180 і більше ударів за хвилину.
3. Уміння заряджати дітей позитивною, світлою енергією задоволення від гри, взаємодії з педагогом та однолітками.
Інструктор із фізичного виховання (вихователь, учитель) має бути вільною від догм, упереджень, «спрямованою до Істини, Гармонії та Щастя» людиною. Він ніколи не повинен підвищувати голос на дітей, пригнічувати їх. Педагог, який усвідомлює своє призначення, у взаємодії з дітьми буде і поетом, і художником, і музикантом і режисером. Така людина не може не бути гармонійною, красивою. Вона не тільки вчитиме дітей, а й збагачуватиме їх емоційно, духовно, розвиватиме у них прагнення краси і гармонії.
Порівнюючи фізкультурний зал із театральною сценою, М. Єфименко особливу увагу звертав на організацію, облаштування ігрового простору. Кожен елемент обладнання, кожен фізкультурний тренажер мають бути підпорядковані ігровій меті. Цілком доречно, щоб вони, як і діти, мали відповідні функціональному призначенню імена-образи, які збуджували б у малюків певні асоціації. Тому розроблені за його рекомендаціями конструкції мають такі назви: «Неспокійна піраміда», «Бамбуліна», «Зебра», «Платформа», «Ліфт», «Джунглі-маятники», «Літаюча тарілка», «Ритмохід» та ін. До того ж, один і той самий елемент обладнання може виконувати різні функції. Наприклад, гімнастичну лаву можна використовувати на різних заняттях по-різному: у комплексі гімнастики пробудження «Павучки й мушки» дві паралельні лави виконують роль павутиння; в занятті «Космічні рятівники» — зображують ракети; в «Забавних фізкультурниках» перетворюються і на велосипед, і на коня, і на скреслу кригу.
Як у театрі під час спектаклів необхідно часто змінювати декорації, так і у фізкультурному залі в ігрових ситуаціях виникає потреба в багатофункціональних тренажерних конструкціях. Їх М. Єфименко назвав тренажерами-загонами, оскільки одна базова конструкція може швидко і легко трансформуватись у безліч конструкцій. Наприклад, тренажер «Призма» можна застосовувати майже у двадцяти варіантах.
Ефективними в реалізації педагогічної технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» є тренажери-іграшки, які, будучи зовні схожими на театральну декорацію, відповідають усім параметрам тренажера (міцність, надійність, універсальність, багатофункціональність, система безпеки тощо). Найфункціональнішими серед них вважають тренажери-іграшки «Віслючок», «Зебра», «Дракоша» та ін.
Технологія М. Єфименка значну роль відводить мовному спілкуванню як головному інструменту педагогічного впливу вихователя. Йдеться про спілкування під час заняття-спектаклю між педагогом і дітьми, між дітьми, між дітьми та іграшками-персонажами. Мовлення повинно супроводжувати кожну рухову дію, ситуацію. Поєднання рухової та мовленнєвої діяльності у фізичному вихованні дітей передбачає:
- монолог педагога з метою створення у дітей відповідного ігрового настрою (настанова на початку заняття та після його завершення);
- діалог між педагогом і дітьми з метою інформування їх про явища життя, поповнення їх знань, розширення світогляду. При цьому використовують методичний прийом «створення педагогічного вакууму», коли педагог починає фразу, а діти закінчують її, дбаючи, щоб вона була адекватною конкретній ігровій ситуації;
- озвучування рухів пропонованого ситуацією образу. Наприклад, виконання вправи «Насос» озвучується звуками «чуф-пуф, чуф-пуф»; «їдемо на конячці» — імітацією цокоту копит, клацанням язиком, тобто кожному рухові відповідає тільки для нього характерний звук;
- поєднання і синхронізація мовлення та руху з поступовим залученням ритмічних, музичних, зорових і тактильних впливів;
- формування фізіологічного і мовленнєвого дихання;
- артикуляційна (лат. articulatio — виразно, чітко вимовляти) гімнастика;
- театр міміки і жесту;
- робота над виразністю мовлення, виробленням дикції, навичок емоційного забарвлення фрази, над паузою та логічним наголосом;
- розширення й активізація словникового запасу та формування лексико-граматичних навичок.
У всіх ситуаціях повинна функціонувати образна термінологічна мова спілкування. Це означає, що назви вправ мають викликати в уяві дітей необхідні асоціації. Водночас кожна вправа, поза, руховий режим мають бути схожими за своєю структурою на предмет, поведінку тварини або природне явище, назву чого вживають під час заняття-спектаклю. Наприклад, замість сухого «згинання-розгинання рук в упорі лежачи» виконують вправу «Насосики», а замість формального «лежачи на спині, швидко згрупуватися вперед, сівши» використовують вправу «Качалочка», «Іванець-киванець», тобто звертаються до знайомих дітям образів.
Кожне заняття з фізичної культури повинно мати звуко-музичний супровід. Педагогічна технологія М. Єфименка не визнає традиційних варіантів музичного супроводу, базованого на гучній маршовій музиці з першої хвилини заняття та жорстких ритмічних композиціях при виконанні дітьми вправ для загального розвитку. Своєю емоційною зарядженістю, темпоритмом вона повинна відповідати принципу послідовного формування основних рухів, що є передумовою оптимального звукового навантаження на організм і психіку дитини. Тому музичний супровід має починатися відносно тихою, повільною, прозорою, пластичною, ніжною музикою на початку заняття (гімнастика «пробудження») з поступовим наростанням сили звуку, темпоритму, динамізму і функціональності. Для забезпечення ефективності, оптимальності музичного супроводу необхідна вдумливо дібрана професійна аудіотека. Однак музика повинна не домінувати на занятті, а бути його тлом, далеким планом. На передньому плані мають фігурувати педагог-інструктор, його голос, рухово-ігрові дії, які він пропонує дітям. Деякі заняття взагалі можна проводити без музики, що в кожному конкретному випадку педагог вирішує особисто.
Важливою передумовою успішного застосування педагогічної технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» є планування. Конкретний план-конспект може мати будь-яку форму, головне, щоб вона була зручною для педагога. Оптимальною формою плану-конспекту зарекомендував себе сценарій заняття — короткий виклад його змісту, сюжетна схема, за якою створюється видовище (спектакль). Такий план-конспект здебільшого використовують досвідчені педагоги, які творчо мислять, оскільки він містить лише суть майбутнього рухового ігрового дійства і такі його аспекти:
- назва великої тематичної гри;
- превалюючий на занятті руховий режим;
- стислий опис змісту всієї гри-заняття;
- графічне оформлення заняття (за необхідністю) на плані фізкультурного залу: розташування обладнання, місце педагога, дітей, їхні переміщення, система безпеки тощо;
- розміщені й пронумеровані у відповідній сюжетній послідовності рисунки ігрових вправ;
- образні назви зображених вправ (за текстом, на рисунках чи за окремим переліком).
План-конспект має відповідати передбачуваному на конкретному занятті педагогічному завданню або їх комплексу. У сукупності цих завдань виокремлюють такі групи:
- навчальні (формують уміння та навички);
- розвиваючі (розвивають рухові якості);
- оздоровчі (корекційно-профілактичні), що мають на меті підвищення загальної життєстійкості організму дітей, профілактику та корекцію відхилень у їх здоров´ї та руховому розвитку;
- виховні (виховання особистісних якостей майбутньої людини-громадянина).
Одночасне розв´язання на кожному конкретному занятті всіх груп завдань не є обов´язковим. Одне заняття може бути більш навчальним, інше — переважно оздоровчим чи виховним. Хоча найкраще за цим критерієм проводити заняття комплексні, тобто ті, під час яких розв´язують кілька педагогічних завдань.
Крім сценарію, можливе використання й таких форм та елементів планування занять:
1. Вільний план заняття.
2. Набір карток (на зразок бібліографічних) із вправами та іграми.
3. Рисунки вправ з їх назвами.
4. Вірші до занять (часто власні).
5. Різноманітні комбіновані варіанти (план заняття з набором карток до нього, вірші з рисунками вправ та ін.).
6. Індивідуальні педагогічні знахідки.
Фізичне виховання дітей не повинно зводитися лише до мускульної діяльності, як це традиційно культивується у практиці дошкільних і шкільних закладів. Рухова активність у фізичному вихованні є сприятливою основою для інших видів навчально-виховної роботи. Суть, значення, завдання кожного фізкультурного заняття, на думку М. Єфименка, промовисто виражає девіз «Через рух і гру — до кращого життя!». Рухово-ігрова діяльність сприяє засвоєнню дітьми знань про навколишній світ, його закони, особливості.
Фізкультурне заняття, крім традиційних, розв´язує різноманітні супутні завдання:
1. Формування через рухи просторових, часових і енергетичних уявлень: довгий — короткий (довше — коротше); малий — великий (менше — більше); вузький — широкий (вужчий — ширший); дальній — ближній (далі — ближче); верхній — нижній (вище — нижче); лівий — правий (лівіше — правіше); багато — мало (більше — менше); сильний — слабкий (сильніше — слабше) тощо.
2. Вивчення у процесі рухової активності фізичних властивостей, фактури матеріалів і предметів: важкий — легкий, гладкий — шершавий, еластичний — крихкий, холодний — гарячий, мокрий — сухий і т. д.
3. Ознайомлення в процесі фізичного виховання з призначенням різних типів предметів (обладнання) і формування на цій основі елементів предметної логіки (для чого та як застосовується певний предмет).
4. Уточнення, розширення й активізація дієслівного словника дітей: ловити, кидати, котити, висіти, перехоплювати руками, розгойдуватися, підніматись, опускатися, лазити, нахилятися, зістрибувати (з використанням гімнастичної лави) та ін.
5. Розвиток через вправи, ігри та естафети математичних уявлень, а також уваги, логіки, пам´яті, спостережливості.
6. Виховання в дітей таких особистісних якостей, як чесність, сміливість, співчуття, наполегливість, справедливість, скромність, цілеспрямованість.
7. Формування у процесі рухової діяльності жіночості, м´якості, охайності (у дівчаток), мужності, лідерства, джентльменства (у хлопчиків); уміння дотримуватися правил ґречності у взаєминах із ровесниками, педагогом, старшими; пробудження у дітей почуття прекрасного, гармонії (у діях, мові, музиці, природі тощо).
8. Корекція емоційного стану дітей: створення мотивації до неї, формування і закріплення позитивних емоцій, вироблення правильних емоційних реакцій на конкретні рухові (ігрові) ситуації.
Технологія М. Єфименка є оригінальною системою фізичного виховання дітей, розвивальний ефект якої поширюється на загальний розумовий і духовний розвиток. Він вірить у невичерпні можливості принципово нової системи фізичного виховання, яка, на його думку, вже у найближче десятиліття стане основою «комплексної педагогіки життя».
Работаю по Ефименко три года - очень интересная методика
Книга Дика Николая Францевича с сайта союза писателей http://soyuz-pisatelei.ru/ В ней замечательный практический материал к занятиям и побудкам.
опыт работы гимнатики пробуждения.doc
Доклад на тему.doc
ДОКЛАД НА ТЕМУ.doc
консультация для родителей.doc
В теме "Программы кружковой работы" в сообщении № 69 я выставила программу своего кружка с применением этой методики программа кружка.doc
утренняя гимнастика по программе ефименко. первая младшая группа, конец учебного года, продолжительность видеосъемки 13 минут
http://www.youtube.com/watch?v=nlXSm3pthUM
физкультурные занятия и гимнастики пробуждения в спальне
http://nnblog.od.ua/category/novye-uchebnye-filmy
Это утренние гимнастики из книги ефименко "физкультурные сказки".
материал переделан на первую младшую группу.
каждая гимнастика на отдельном листе, оформлена картинкой.
такие листы мы вешаем в спальне
весёлый огород.doc
Гимнастика пробужден молодые листочки.doc
Гимнастика пробуждения. девочка веснаdoc.doc
Гимнастика пробуждения. домашние тапочкиdoc.doc
Гимнастика пробуждения. подсолнушек.doc
Гимнастика пробуждения.doc
загляните в раздел "творческие мастерские" "Физкультурная шкатулка Olga21" http://forum.in-ku.com/showthread.php?t=136094
очень интересный материал, подходит к нашей теме, я только слегка переделываю под себя.
сайт самого автора http://nik-kin2009.narod.ru/pages/works/works.html
http://soyuz-pisatelei.ru/forum/99-1331-1 - кладезь полезного материала по данному вопросу
Тематическое планирование кружка по физической культуре
"Театр физического воспитания и оздоровления дошкольников"
По авторской программе Н.Н.Ефименко http://files.mail.ru/OIBS4N
ДЕВЧАТА, пожалуйста, обновите ссылки!!! Я взяла тему по самообразованию "Инновационные технологии в физическом воспитании детей 3-7 лет в условиях дошкольного образовательного учреждения"-фитбол и стэп освоила, теперь хочу освоить Н.Н. Ефименко. Выручайте, нужно занятие ....