СПЛЯТЬ ЗАСНІЖЕНІ ДЕРЕВА (ЕКОЛОГІЧНА ПРОГУЛЯНКА – МИЛУВАННЯ ДЕРЕВАМИ)
Мета: Вчити розпізнавати взимку дерева за формою крони, кольором кори, розміщення гілок та бруньок; розповісти, що рослинам добре коли їх накрили снігом, стимулювати інтерес і допитливість у пізнанні довкілля; сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів, любові до природи рідного краю. Попередня робота: Бесіди про зиму, зміни, які відбулися у житті живої природи взимку; розгляд ілюстрацій зимового пейзажу. Читання віршів, оповідань із збірки «Первоцвіт». Матеріал: Дві склянки з водою: звичайна і підсолоджена винесені ще зранку надвір.
Хід прогулянки
Вихователь: Білий сніг у парк упав На дубочки молоденькі, На ялинки зелененькі. Притрусив сніжком доріжки, Всі горбочки, моріжки, Біло – біло в парку стало, Так багато снігу стало!
- Недарма зиму називають чарівною, казковою порою. Іноді кришталева зимонька дарує нам справжні чудеса, які ніколи не залишають байдужим. І от саме сьогодні, у цей гарний день, зима приготувала для нас, малят, один із своїх чарівних сюрпризів. – Подивіться, будь – ласка довкола. Яке воно навколо? (Біле, пухнасте, гарне).
– Що ж, діти, сталося з деревами, коли прийшла зима, як вона змінила їх? (Вкрила білим покривалом). Подивіться уважно: чи встигли цього року приготуватися до приходу зими дерев? Як це зробили вони? (Скинули листя). Правильно. Що зараз лежить на гілочках дерев, там, де нещодавно росли листочки? (Гілочки дерев вкриті снігом). Подивіться уважно: бачите, як попригиналися віти дерев: вони аж посхилялися до низу.
–Чому це так? (Сніг дуже важкий, деревам важко його тримати на своїх гілочках).
(Діти обережно струшують сніжок із кількох гілок і поспостерігати, що буде з ними. Зробити висновок: сніг струсили, деревцю стало легше,і їх віти піднялися вгору)
Вихователь: Ми звільнили деревця від снігу. А тепер давайте роздивимось їх уважно. Хоч на гілках нині немає листочка, проте неважко впізнати деревця, якщо знати про них дещо цікаве. Ось перед нами перше дерево.
– Яке це дерево? (Береза). Чому ви так легко здогадалися? (Це єдине у світі білокоре дерево, тоненькі гілочки нахилені до низу). Розгляньте уважно гілочку. Зверніть увагу – вона гола; на ній є маленькі горбинки. Що це? (Бруньки). У них, мов у схованці, ховаються молоді листочки . У такій схованці вони не бояться ні морозу, ні вітру, ні снігу. Дрімає берізка, набирається сил, щоб знову зазеленіти весною Берізка білокора, тому її так легко впізнати. Інші ж дерева дуже подібні одне до одного. Що їх впізнати потрібно роздивитись плоди, гілочки, бруньки, кору. Йдемо далі. – Ми підійшли до якого дерева? (Тополі). – Чи легко взимку впізнати тополю? Чому? (вона навіть без листя схожа на свічечку). Як розміщенні гілочки? (одна біля одної тягнуться в гору, притискаються до стовбура). Роздивіться гілочки тополі. Які в неї бруньки? (великі, вкриті великими лусочками). Зверніть увагу, що вони розташовані на гілці почергово, одна справа, інша вище – зліва, наступна – знову справа, і так до самої верхівки гілочок. Помилуйтеся тополькою, яка вона гарна у своєму зимовому вбранні. Скажіть їй ласкаві слова (тополька, тополинка, тополечка).
Фізхвилинка:
Руки вгору – підтягнуться,
Раз – два, раз – два.
Що найнижче нахиліться.
І до сонечка всміхніться.
А тепер хай всі малята
Пострибають мов зайчата.
- Мандруємо далі, і засніжена сніжина підвела нас до іншого дерева. Складно відповісти відразу що це за дерево. – На що ви звернули увагу коли підійшли до нього? (на пучечки). Саме за ними взимку впізнають Ясена (зриваю пучечок крилаток і показую їх дітям). Це плоди ясена-крилатки. – Якого вони кольору? (жовтого). Скільки їх у пучечку? (багато). Всю зиму висять крилатки на ясені на радість пташкам. Поміркуйте, чому плоди ясена називають крилатками? (вони мають «крильце»). Роздивіться крильце яке воно? (тоненьке, легеньке, жовте). А ось це потовщення – спеціальний мішечок, де і знаходиться насінина. Крильця допомагають насіннячку перелітати на нове місце. Підхопить вітер крилате насіннячко, понесе його через дерева, будинки, вулиці тай покладе на землю, і буде воно спати до весни. А весною у насіння з’явиться важлива робота – рости новому ясенку. Пригадайте скоромовку: «Ясен – батько, я синок, Ясеновий Ясенок».
- А ось біля цього дерева також є крилатки, але це не ясен. Чи важко впізнати клена взимку? – Чому? Свої крилатки клен скинув ще восени і тому його впізнають за гілками (вони великі, прямі, рівні). А ще дуже міцні. Не дарма у давнину із кленів виготовляли списи, стріли. Та й назва «Клен» означає – гострий, сильний. Будьте красиві як кленочки і прикрашайте землю добрими справами так, як її прикрашають клени.
Вирушаємо далі по сонному парку. – Що це за дерево нас вітає? Ви дізнаєтесь як відгадаєте загадку:
Краса всього парку,
Людям тінь, якщо жарко.
Дасть різьблену посуду
І полікує простуду
(липа)
– Як змінилась вона взимку? Що бачите на гілочках? (плоди – горішки). – Які вони? (маленькі, кругленькі, чорні, сухі). Вони опадають з дерева на протязі всієї зими. Гнані вітром, вони несуться над землею разом із снігом, там де залишиться горішок – через пару років проростає маленька липка. А ще липка взимку стає їдальнею для птахів. До неї прилітають поласувати горішками дятли, сойки, прибігають білочки.
- А он серед білого снігу особливо примітна ялинка. – Як називаються листочки ялинки? (хвоїнки). Мабуть хвоїнки не бояться морозу то й залишаються на зиму на гілочках. Наші ялинки, мов у білих шубках.
– Чому ж не ламаються під вагою снігу гілки?. А це, тому що гілки ростуть під нахилом вниз і через це сніг падає з них. Зверніть увагу на верхні гілки.
–Що на них росте? (шишки). – Які вони у ялинки? (довгі, великі, тоненькі, коричневі). У цих шишках (показую), є насіння. У ялини воно дозріває взимку. Висипаються насінинки із шишок на сніг і чекають весни, щоб прорости.
А ще шишки полюбляють зимуючі птахи: дятли і шишкарі видовбують з них смачне насіннячко.
Давайте повернемося до нашого досліду. Що сталося? В білій склянці вода почала вкриватися льодяною кіркою. Яка була вода у склянці? (звичайна). У червоній склянці вода незамерзла, тому що, у ній був цукор. Взимку дерева не замерзають тому що, у їхньому соку також є цукор. Взимку дерева і кущі не ростуть, вони перебувають у стані спокою, вони сплять. Але, все рівно потребують охорони і бережного ставлення. Давайте нагорнемо до стовбура снігу щоб було тепло корінню, а весною багато води. Та побажаємо нашим деревам спокійного та безпечного зимового сну.
«