Стрітення

[Elen2]

Девочки,не знала куда поместить "Стрітення",решила ,что нужна еще одна темка.

Добавлено через 52 секунды
Сценарій свята Зустріч Зими і Весни
1-а ведуча. Діти, сьогодні незвичайний день. На другий місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят —Стрітення, яке відзначають 15 лютого. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони ї|л зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима 1,1 переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

2-а ведуча.

Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

Стрітення відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.

1-а ведуча. Таку свічку запалювали відразу як повертались із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів І щоб мороз дерев не побив».

Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.

2-а ведуча. Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою, її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. До*помагала вона від різних хвороб.

1-а ведуча. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків — у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.

2-а ведуча. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники — вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець.

1-а ведуча. Про свято Стрітення існує безліч інших легенд.

Учень. Мені бабуся розповідала таку легенду.

Вранці на околицю села приїхала Весна, а назустріч виходить стара бабуся Зима. Зима така непривітна, і починає сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдати себе і звинуватити іншу. Чим довше тривала їх суперечка, тим затяжнішою вона ставала. Наостанок вони вирішили помірятися силою. Весна зла*зила із свого коня і починався двобій.

Вважалося, що переможець і буде правити далі.

Учениця. А мені бабуся іншу легенду розповідала.

У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре доти, поки не побачить Спасителя Світу. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш раба твого, владико, з миром».

2-а ведуча. Гарні знаєте легенди. А чи знаєте, що в народі є багато прикмет, які перевірені самими людьми в цей день.

Діти. Знаємо.

— Якщо під вечір потепліло, то перемогла Весна, тому Зима йшла туди, де була Весна, а Весна — де була Зима.

— Лютий лютує, весні дорогу готує.

— Як на Стрітення мет, дорогу перемітає, то корм —, відмітає.

Як капає зі стріх, так капатиме і з вуликів мед.

1-а ведуча. Діти, я ба ви знаєте багато легенд народних прикмет, приказок, Прислів'їв. А чи хочете зустрітися із крас нею Весною? Щоб з нею зустрітися треба веснянки заспівати.

Хоровод «Весняний».

Дівчинка (кличе Весну).

Скоріш, люба Весно, до

нас прибувай,

Щоб знову озвавсь

соловейками гай.

Щоб знов зеленіли

колгоспні лани.

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,

А ми всі дівчатка, були у вінках.

Зима. Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету, і морозу напущу, бо ще силу свою маю.

Учень.

Не мети, не мети,

Зимонько, снігами.

А приходь ти до нас

З танцями й піснями.

Учениця.

Зимонько, Зимонько,

Снігом не труси

І морозу морозити не вели.

Бач — он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

Зайчики. Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?

Діти. Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм, лиш навчіться так, як ми, у танку кружляти, бігати й стрибат

Танок зайчиків.

1-й зайчик. Спасибі вам, дітки, допомогли нам зігріті ся, але так хочеться зустрітися з Весною. Адже підходи" її пора. І ось-ось Зимонька пропаде, бо звірята вже вир; шили шукати красуню Весну.

2-й зайчик. Ох, і надокучили мені морози та завії! Н; голодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився! Звірятка, друзі, я теж йду з вами шукати Весну.

(Назустріч біжить Лисичка).

Лисичка. А куди це ви мандруєте9

Вовчик. Лисичко, підеш з нами Весну зустрічати?

Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать, але перши струмок мені сьогодні продзвенів, що Весна вже близькі

Білочка. То швидше ходімо їй назустріч!

(Назустріч йде Ведмедик).

Ведмедик. Добрий день, друзі! А куди це ви поспішаєте

Білочка. Йдемо Весну зустрічати!

Ведмедик. Бачив! Вона ген за високими горами. Розсіває квіти, трави. Сюди вже повертає.

Вовчик. То давайте усі разом покличемо Весну.

2-а ведуча. Дорогі звірята! Давайте ми з дітьми вам до поможемо Весну кликати.

(Діти кличуть Весну. Чути звуки свистульок).

Дівчинка. Ой, жайворонку, рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?

Жайворонок.

Не сам я вийшов —

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав:

З правої рученьки

Літо відмикати.

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Учень. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

(Звучить весняна мелодія).

Хлопчик. Тихше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь — це ж струмок весняний співає, а от пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає падаючи на землю? Учениця.

Весна іде, весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні вам принесе,

Вінки, чудові квіти!

(До залу з букетом пролісків входить Весна).

Весна.

От і я прийшла до вас, малеча мила,

Ви ждали і діждалися мене.

Уже сніги давно всі розтопило

Моє ласкаве сонце весняне.

А сонечку поміг мій теплий вітер

Він з Березнем прилинув навесні.

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну

І принесла вам квіти.

Найперші проліски ясні:

А ще я вам принесла літо,

Щоб родило жито.

Старим бабкам — по лопаточці,

Молодицям — по дитяточці,

Чоловікам — по плужку,

Хлопчикам — по батіжку,

А дівчаточкам — по вінку.

Зима. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!

Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

Учень.

Утікай, утіка,

Біла Зимонько!

Вже нема, вже нема

В тебе силоньки.

Вже весна, йде весна —

чарівниченька,

Потемніє, почорніє

Твоє личенько.

1-а ведуча. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь. Змагання:

1. Перетягування канату.

2. Відгадування загадок.

3. Співання пісень.

(Першою співає Зима).

Весна.

Беріться за руки,

У коло ставайте,

Під сонечком ясним

Танцюйте, співайте.

Та так, щоб земля під ногами гуділа,

А пісня, до сонечка щоб долетіла.

Хоровод «Ой весна».

2-а ведуча. Зимо, Весно, ви добре змагалися. А ігри ви знаєте? Весна. Добре, пограєм, але ви, дітки, відгадайте загадку:

Він веселий стрибунець,

В нього сірий комірець.

Він не плаває — літає.

Він пшениченьку збирає.

Задавака — молодець.

Ви впізнали, діти,

Хто це?

Діти. Горобець.

Гра «Горобчики».

Весна. Щебетали горобці!

Горобці. Гей, ми хлопці-молодці!

Весна. Хоч тепла іще нема —

Горобці. Не лякає нас зима!

Весна. Як насипле снігу?

Горобці. Заб'ємось під стріху.

Весна. А як сонечко зійде?

Горобці.

Наша пісня оживе:

Цвірінь-цвірінь.

Цвірінькаючи діти-горобці дражняться із Зимою. А Зима лякає їх словами «Заморожу, заморожу!» Доганяє дітей, діти ховаються за Весну.

Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтесь. Що ж, Весно, твоя взяла! Збираюсь я в путь!

Прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли.

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти Весна-красна!

Я чую, як дзвенить струмок

То зараз я залишу ваш куточок.

Отож, хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма.

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку зимову принесу.

Чекайте на мене. Учениця.

Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали.

Весно! Уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай.

Весна.

Я тепло вам дринесла

І сонечко додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, неначе квіти.

А я піду далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію

І здоров'я вам навію.

З рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї українські пам'ятали.

Хай вам щастить!

1-а ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. Але залишся з нами на прощання хоровод вести.

[Elen2]

СЦЕНАРІЙ “СТРІТЕННЯ”

Ведуча 1
. 15 лютого ми відсвяткували одне із найбільших і найшановніших церковних свят – Стрітення.

Ведуча 2
. У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре доки не побачить Спасителя Світу.

Ведуча 1
. На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли Дитину до Храму Єрусалимського, щоб за звичаєм юдейським поставити її перед Господом.

Ведуча 2
. Цей сороковий день був 15 лютого. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: « Нині відпускаєш раба твого, Владико, з миром!» .

Ведуча 1
. День, коли згадуємо Стрітення Господнє, теж належить до великих свят. У тропарі на це свято знов прославляємо Божу Матір.

Ведуча 2
. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

Ведуча 1.
Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

Стрітення відзначили наші бабусі та дідусі. Ще це свято називають Зимо бором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.

Ведуча 2
. Таку свічку запалювали відразу як повертались із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив».

Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.

Ведуча 1
. Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою. Її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Допомагала вона від різних хвороб.

Ведуча 2
. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків – у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.

Ведуча 1.
У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники – вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець.

Ведуча 2.
Про свято Стрітення існує безліч інших вірувань, прикмет, легенд.

Ведуча 1
. Чи знаєте ви про обряд з рястом? Ні? Тоді послухайте…

Дівчина 1
. Мені моя бабуся розповідала, що на Стрітення, коли починає на землю опускатися ніч, хлопці та дівчата виймали із запічків ряст і топтали його босоніж, промовляючи:

Топчу, топчу ряст, ряст.

Бог здоров’я дасть, дасть.

І ще буду топтати,

Щоб на той рік діждати!

Обряд топтати ряст означав, що протягом року людина не буде хворіти.

Дівчина 2
.А я знаю легенду про свято Стрітення.

Вранці на околицю села приїхала Весна, а на зустріч виходить стара бабуся Зима. Ще не побачивши своєї сестриці весни ходить розглядаючи свої володіння, промовляє:

Зима
: Війте голубчики мої вітри, крутіть хурделиці, війте метелиці, сильніше скувайте землю морози…

Та тут їй назустріч іде дівчина.

Дівчина 3
. Добридень, бабусю!

Зима
. Та який же він добрий, коли сьогодні сонце так гарно сіяє. А ти чому тут ходиш сама, ще й до мене вітаєшся. Не боїшся, що я тебе замету, заморожу?

Дівчина 3
. А сьогодні мені вас вже нічого боятися.

Зима.
Як це? Ти не боїшся мене зими?

Весна.
А чого їй боятися коли я вже прийшла!

Дівчина 3
. Ой весна, весна. Ми так тебе чекали, кожній день рахували. Побіжу я додому сестрам розкажу, що незабаром заквітчаємося у свіжі, перші, весняні квіти. Бо вже прийшла весна із зимою змагатись за панування над землею!!!

Зима
. Щось ти швидко прийшла сестрице!

Весна.
Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима
. Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна
. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.

Зима.
А от і не все! Не все! (знімає торбину, трусить нею. Сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)

Весна
. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.

Зима.
У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна
. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

Зима.
Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося? Ти зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде гарнішим той і буде далі царювати.

( Зима створила чудову сніжинку, а Весна прекрасну, духмяну квітку, дивовижно гарного кольору)

Зима.
Ти перемогла сестрице! Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я панування над землею.( дає ключі) Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

Весна
. ( бере ключі).

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Ведуча 2
. Отже далі буде правити Весна. Та так сталося тільки у цій легенді. А в народі люди вважають, що хто переможе під час двобою той і буде правити далі. Але як наші предки дізнавалися хто переміг?

Ведуча 1.
В цьому їм допомагали стрітенські прикмети.

Дівчина 1
. – Якщо на Стрітення мороз, то скоро весні бувати!

Дівчина 2
. - Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!

Дівчина 3
. – Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати!

Дівчина 1
. – Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!

Дівчина 2
. – Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.

Дівчина 3
. – Якщо метіль дорогу перемітає, то корм для худоби відмітає.

Ведуча 1
. А зараз конкурс на кращого знавця стрітенських прикмет.

Ведуча 2
.У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові і щасливі. Вважали, що саме ці птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяли люту зиму. Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.

Добавлено через 47 секунд
Валентина Нижеголенко м. Херсон
Сценарій "Прийди, прийди, весно, прийди, прийди, красна"


Театралізоване свято зустрічі весни
По весняному прикрашений зал. На видному місці в глиняній вазі віточки верби (котики). До залу заходить "Весна" - дівчина у квітчастому вбранні, на голові - віночок з квітів.
ВЕСНА:
Добрий день, мої любі друзі!
Я - Весна, я - Весна.
Поспішаю до березня в гості,
Всім в дарунок тепло принесла.
Скрізь засіяла ранні квіти
І травичку шовкову, м'яку...
(Діти кидаються до неї, а в цей час заходить "Зима" - дівчина в білому одязі, на голові шапка зелена, оздоблена ватою, ніби покрита снігом.)

ЗИМА:
Ти засіяла квіти?
Не поспішай радіти!
Я їх вкрию снігами...
ВЕСНА: Яка ж бо ти люта, сестро! Лютуй не лютуй, а час твій пройшов. Людям ти добряче наобридла холодами та віхолами. Он як потягнулись до мене діти, щоб хоч трішки себе зігріти.
ЗИМА: Мене теж чекали, щоб після праведних справ відпочити. І дорослі і діти раділи моїм великим святам, пухкому снігу, свіжому морозу. З задоволенням ліпила малеча снігових баб, гралась у сніжки, каталась на санях і ковзанах...
ВЕСНА: Так, сестро, це було - та все пройшло. Надоїла, ти, своїми холодами. Хочеться всім зняти теплий одяг і замінити його легким, весняним та за роботу взятись.
ЗИМА: Яка робота? Я зараз сюди холоду напущу, скрізь сніжком притрушу. (Вибігає).
ХЛОПЧИК: Нам не хочеться вже зими, що ж робити? (Звертається до Весни). Що ж воно тепер буде? Знов почнуться морози?
ВЕСНА: Не бійтесь, любі діти. Ми ще позмагаємось з Зимою, побачимо, хто кого переможе. А тільки ж ви мені допомагайте...
ДІТИ: Допоможемо! Ти тільки підкажи, що треба робити?
ЗИМА (заходить до залу): Попрацювала так, що аж стомилася! Все стало як в січні місяці!
ВЕСНА: Сестро, ну нащо ти йдеш наперекір часу? Звичайно, тобі не хочеться залишити свої володіння, але ж треба.
ЗИМА: Хто сказав що треба?! Я нікуди звідси не піду. Своїм місцем тобі не поступлюсь. Та тебе, Весно, ніхто й не чекав...
ВЕСНА: А ти про це спитай у дітей, чекали вони мене чи ні?
ЗИМА: Спитаю. (Звертається до дітей). Друзі, я добре пам'ятаю, як раділи ви мені: пісеньки співали, вірші повивчали, загадки, приказки, прислів'я... А що знаєте ви про Весну?

ХЛОПЧИК: Все знаємо! Ми готувались до зустрічі з Весною.
ЗИМА: Якщо це дійсно так, то мені доведеться покинути ваш край, але якщо ви, хоч на одне моє запитання не дасте відповіді - я звідси нікуди не піду! І вас заморожу! Домовились?
А скажіть мені, що ви знаєте про березень місяць?
І уч.: Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня, коли пробуджувалась природа.
II уч.: Астрономічна весна припадає на 20 березня. Які назви першого місяця весни ви знаєте?
III уч.: Місяць березень має такі назви: березоль, березіль, март, капельник, протальник, зимобор, соковик, марець, красовик...
Які ви знаєте народні свята березня?
І уч.: На 14 березня припадає Явдоха.
II уч.: 22 березня - Сорок святих. В цей день жінки випікають 40 "жайворонків" або "голубків".
III уч.: 30 березня - Теплого Олекси. Цей день вважається весняним.
ЗИМА: А тепер читайте вірші, присвячені Весні, а я послухаю. Ви їх, мабуть, не знаєте...
(Діти читають вірші, за кращі - Весна вручає призи).
ЗИМА: А ще що ви вмієте робити?

ДІВЧИНКА: Хороводи водити.
(Діти з Весною стають у два кола, беруться за руки і водять хоровод. Див.додаток 1).
ЗИМА: А тепер сідайте, відпочивайте, а тим часом я вас запитаю: які ви знаєте прикмети весни?
(Відповідають):
Побачив шпака - весна прийшла.
З берези тече багато соку - літо буде дощове.
Жайворонки прилетіли - настане стійке тепло.
На Сорок святих буде погода - буде на гречку урода.
Гарний день на Явдоху - на врожай огірків і опеньків.
Яка Явдоха, таке й літо: теплий вітер - на мокре, вітер з півночі - на холодне.
Голуби воркують - тепло чують.
Довгі бурульки - весна буде затяжною...
ЗИМА: А танці ви знаєте?
ДІТИ: Знаємо!
ВЕСНА (до дітей): Поводимо "Кривого танця"?
ДІТИ: Поводимо!
(Всі стають в один ряд, беруться за руки, ідуть один за одним, звиваючи рядок "змійкою" і співають):
А в Кривого танця
Та не вивести кінця!
Треба його та виводити,
Лад йому та знаходити.
А як його вести?
Як віночок плести?
І сплела віночок
На шовковий шнурочок.
Коли б я була знала,
Начетверо перервала б
Начетверо перервала б
Та й під ноги потоптала б
Чорними чобіточками,
Золотими підківочками.
А хто буде в Кривім танці,
То пожене свині вранці.

ЗИМА: А хто з вас знає прислів'я та приказки, пов'язані з весною?
(Відповідають).
Березень уночі тріщить, а вдень плющить.
В Марці всяко буває - він на літо повертає.
Як звеселилася вівсянка - кидай сани, бери віз, викинь шубу, з печі злізь!
Проспівав байбак - ховай у затінок сіряк.
Прийшов Хома, вважай зими нема. (06.03).
Март всіх місяців варт.
Березень сухий, а мокрий май - буде каша й коровай...
ВЕСНА: В яких книжечках про це вичитали?
ДІВЧИНКА: Василь Тимофійович Скуратівський, письменник і етнограф, написав дуже хороші книжки: "Погостини", "Обереги пам'яті", "Місяцелік", "Покуть" і інші. Ось з них ми про все це і дізнались.
ЗИМА: Ну а весняні народні ігри рідного краю ви знаєте?
ХЛОПЧИК: Знаємо!
ЗИМА: Пограйтесь, а я подивлюсь.
(Діти проводять ігри "Панас", "Довга лоза", "Блоха". Див.додаток 2).
ЗИМА: А з чим весна до вас прийшла? Які подарунки принесла?
ДІТИ:
Ой, весно, весно, днем красна,
Що ти нам, весно, принесла?
ВЕСНА:
Принесла вам літечко,
Щоб родило житечко.
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались дівочки,
Пісеньки співали,
В решето складали.
ЗИМА: Оце і всі подарунки?

ДІТИ:
Ой, весно, весно, днем красна,
Що ти нам, весно, ще принесла?
ВЕСНА:
Ой принесла тепло
І добреє літечко.
Коробочку з веретінцями,
А скриньочку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку.
ДІВЧИНКА: Весно красна, ти нам в дарунок принесла тепло, проліски, зелену травичку, сонячну погоду... Ми тебе чекали і теж подарунки для тебе приготували.
ХЛОПЧИК: Дарунків багато і нам хочеться щоб ти визначила, які ж з них найкращі. Ми їх робили своїми руками.
(Діти вручають шпаківні, віночки та букети з весняних квітів. Весна розкладає на столі всі подарунки, дякує і називає кращі. За найкращі поробки вручає призи).
ЗИМА: Я багато почула, побачила і переконалась, що настав час мені поступитись місцем. Діти прекрасно підготувались до зустрічі Весни. Молодці! До побачення в грудні місяці! Не згадуйте лихим словом! (Вибігає).

ВЕСНА:
Діти любі ви мої,
Я за вас радію.
Про таких друзів, як ви
Вже давненько мрію.
Працьовитими зростайте:
Вчіться і читайте,
Поважайте вчителів,
Батькам помагайте.
Я ж тепло вам принесла,
Радість подарую
Красне літечко зустріну
Й далі помандрую.


Додаток 1
Подоляночка
Більші за зростом діти роблять велике коло. В середині нього – ще одне коло. Його утворили менші діти. Посеред кола ставлять дівчинку Подоляночку. Вона прикрашена віночком з квіточок або з вербових прутиків. Подоляночка присідає в центрі меншого кола. Два кола рухаються в протилежні сторони.
Дівчата з першого кола співають:
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона стояла -
До землі припала.

Дівчата з меншого кола заводять своєї:
Ой, устань, устань, Подоляночко,
Протри очки, як ті скляночки.
Та берися в бочки
І скачи у скочки!
Подоляночка підводить голівку, протирає кулачками очі. Потім встає, береться руками в боки і пританцьовує.
Додаток 2
Панас
Хлопці і дівчата обирають Панаса, зав'язують йому очі хустинкою, виводять на середину й обертають, питаючи:
Панасе, Панасе,
На чому стоїш?
- На камені!
- Що продаєш?
- Квас!
Лови мишей, та не нас!
Відпускають Панаса, а самі розбігаються. Він починає ловити дітей. Кого зловить - той стає Панасом.
Довга лоза
Грають тільки хлопці, які стають один за одним на відстані 2-х метрів. Нагинаються, а гравець, який стоїть позаду, розганяється, перестрибуючи через кожного і стає попереду. Так роблять всі по черзі.
Блоха
Двоє стають поряд, а третій стрибає перед ними. Його питають:
Блоха, блоха, чи дуже лиха?
- Як укушу, то знатимеш.
Пара розбігається в сторони, а третій женеться за ними. Кого дожене - той стає "блохою". Гра починається спочатку.

[АнжеликаЧ]

Сценарий Стітення. Проводила в прошлом году на метод.объединении.

Мета: Ознайомити дітей із традиціями українського народу; викликати інтерес до навколишнього середовища; розвивати почуття прекрасного, естетичний смак, інтерес до історії, звичаїв народу, виховувати любов до людей, почуття гордості за свій родовід, за свою націю, любов до прекрасного: поезії, музики, природи тощо.

Діти старшої групи заходять до залу.

Ведуча: Гостей ми вітаємо, стрічаємо з любов’ю та миром.
У нас в Україні є чудові традиції – відзначати народні свята.
Ось і ми з вами зібралися сьогодні на свято.
А яке свято святкується 15 лютого?

1 Дитина: Це свято початку весни – Стрітення.

Ведуча: А чому ж саме такою є назва свята?

2 Дитина: Тому, що за переказами, у цей день Зима зустрічається з Весною.
Зима з Весною змагається.

3 Дитина: Кажуть, якщо Зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо
Весна візьме гору то поверне на тепло.

Ведуча: А чи ви знаєте, що люди дуже вірили у прикмети, які відбуваються
на Стрітення? Давайте пригадаємо ці прикмети.

1 Дитина: Якщо мороз, то скоро Весні бувати!
2 Дитина: Якщо іде сніг, то буде урожай багатий.
3 Дитина: Якщо в цей день відлига, то довго ще Зимі панувати.
4 Дитина: Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.
5 Дитина: Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо
короткі – сухе й погоже.
Ведуча: Молодці, багато знаєте!
1. Ось Зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає,
Сніжок сипле без упину
Вже засипав всю Вкраїну.

2. Де не гляну я на дворі
Всюди басу білий колір
Сніг січе без перестану
Зима трудиться із ранку.

3. І мороз не угаває
Йому вітер помагає.
4. Не мети, не мети, Зимонька снігами,
А приходь до нас з іграми й піснями.

( Пісня „Зима на возі”)
в кінці пісні заходить Зима.

Зима: Хто це тут кличе мене? Іду, іду снігу намету.
З вами разом потанцюю, бо ще силу чую.
Знаю - люблять мене всі – і дорослі і малі
Скільки свят веселих взимку ви стрічали безупинку!
Я була в гостях у вас – в гарний день, у добрий час.
Знаю, любите ви зиму.
А який же зараз зимовий місяць, діти?

Діти: Лютий!

Зима: Так, так лютий, останній мій місяць.
А що ви знаєте про місяць лютий?

Ведуча: А ми тобі зараз заспіваємо. Наша пісня так і називається „Лютий”.

(Пісня „Лютий”)

Зима: Гарно співали про Зиму. А чи весело вам було зі мною?
Ведуча: Весело, добре, Зимонька, нам було з тобою, та вже весна не за
горами.
Зима: Хіба прийшов вже час мені з Весною зустрічатися?
Ведуча: А як же. Сьогодні Стрітення! Саме сьогодні Зима з Весною
зустрічаються і міряються силою.
Зима: Ой! Я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж,
позмагаємось з Весною, подивимось, чия візьме. А де ж вона?
Ведуча: Ось наші звірята збираються її шукати. А от і зайчик вже поспішає.
Вибігає зайчик.

Зайчик: Ой і надокучили мені морози та завії. Наголодувався я взимку.
Кожушок геть обносився, піду-но я Весну-красну шукати.
Залітає Синичка.

Зайчик: Синичко ти всюди літаєш, усе примічаєш. Скажи, чи не зустрічала
де Весну?
Синичка: Ще в нашому лісі сніги лежать. Та перший струмочок сьогодні
продзвенів мені, що Весна вже десь близько.
Зайчик: (радісно підстрибнувши). То швидко ходімо їй назустріч.
Ведуча: І помандрували вони удвох. Вже тут викотилось на небо ясне
Сонечко.
Сонечко: Добрий день!
Ведуча: Добрий день сонце-друже! Чи не видно тобі згори де наша Весна-
красна забарилася?
Сонечко : Ану надішлю свої гінці-промінці на всі стежки-доріжки які ведуть
до нашого садочка.

( „Танок сонячних промінців” )

Ведуча: Сонечко, ну що бачиш ти Весну?
Сонечко: Ой, бачу! Ген-ген вона за високими дубами.
По всіх усюдах пісня лине, усе пробуджує від сну
І всі комашки, всі рослини вітають дівчину-весну!

( Під музику заходить Весна)

Весна: Добрий день вам усім і дорослим, і малим.
А ось і я, Весна-красна до вас у гості вже прийшла.
Дитина: Весно. Весно, а що ти нам принесла?
Весна: На дерева – цвіту, а на поле – жито.
На травичку – росу, на дівчаток – красу,
А на хлопців сили, щоб росли міцніли.

Ведуча: Весну жартами стрічаємо з нею грати починаємо.

( Гра „ Розлилися води”)

Зима: Як тут, дуже тепло стало! Гостя з’явилась, яку я не чекала!
Насуплю я брови – і вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема! Під снігом замре, заніміє.
Весна: А я засміюся – і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе розцвіте, заспіває!
Зима: (сердито) Рано ти прийшла Дівчина-Весна, ще твоєму царюванню час
не прийшов.
Весна: Та поглянь на себе, Зимонько, яка вже з тебе цариця з порожньою
торбою? Все, що я напрацювала ти з’їла і випила.
Зима: (кричить роздратовано) А от і не все! Не все!
( Знімає торбу, трусить нею. Сиплються крихти та сміття випадає крізь
дірки).
Весна: (сміється) Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають,
танцюють, а у тебе тиснуться по кутках, та ховаються по хатках. Моє
сонечко всіх зігріває, дає людям тепло.
Зима: У мене люди не трусяться я всіх одягаю у кожухи.
Весна: А я – царівна- куди ступаю сонце сяє, все навкруги оживає.
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
Ведуча: Зимо, Весно, не сперечайтесь, а краще заведіть з нами хоровод, який так і називається „Стрітення”

( Хоровод „Стрітення” )

Ведуча: А тепер Зимо і Весна пограємо в ігри.

Весна і Зима пропонують по черзі пограти в свої ігри.

Зима пропонує гру „Добери сніжинку”
Весна пропонує гру „Весняні промінці”
Ведуча пропонує гру „Бондар”

1 Дитина: Ходи до нас, Зимонька, не сумуй
Володіння Веснонці подаруй
Ми для тебе танок заведемо
Шанобливо тебе, Зимонька, проведемо!

( „Танок жартівливий” )

Зима: Бачу, треба мені не лютувати, а весні дорогу дати
Що ж, прощавайте, милі діти!
За зиму ви поздоровіли, пішли на користь і мороз, і сніг.
І щічки ваші так порозовіли, неначе маки розцвіли на них!
Прощай і ти, Весна-красна! Я чую. Як дзвенить вже твій струмок!
Тож зараз я залишу дитсадок.
Отож маленькі хлопчики й дівчата прощаюсь з вами усіма.
Щасливі будьте, через рік я знову свою казку принесу зимову.
1 Дитина: Іди, зимонько, з піснями, а повертайся після Осені з снігами.
Зима уходе.

2 Дитина: Ясне сонечко усміхається, Зима білая вже лякається
Зима білая з хуртовинами за горами вже за долинами.
3 Дитина: Всі ми Зиму проводжали красну Весну зустрічали
Весно! Уквітчай наш край! Дай нам добрий урожай
З нами разом заспівай.

( Хоровод „ Йде Весна” )

Весна: Піду я далі лугами й лісами встелю землю килимами
Я тепло людей зігрію, і здоров’я вам навію
Рідним словом щоб зростали, щоб звичаї пам’ятали.


Весна прощається.

[АнжеликаЧ]

Сценарий Стітення. Проводила в прошлом году на метод.объединении.

Мета: Ознайомити дітей із традиціями українського народу; викликати інтерес до навколишнього середовища; розвивати почуття прекрасного, естетичний смак, інтерес до історії, звичаїв народу, виховувати любов до людей, почуття гордості за свій родовід, за свою націю, любов до прекрасного: поезії, музики, природи тощо.

Діти старшої групи заходять до залу.

Ведуча: Гостей ми вітаємо, стрічаємо з любов’ю та миром.
У нас в Україні є чудові традиції – відзначати народні свята.
Ось і ми з вами зібралися сьогодні на свято.
А яке свято святкується 15 лютого?

1 Дитина: Це свято початку весни – Стрітення.

Ведуча: А чому ж саме такою є назва свята?

2 Дитина: Тому, що за переказами, у цей день Зима зустрічається з Весною.
Зима з Весною змагається.

3 Дитина: Кажуть, якщо Зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо
Весна візьме гору то поверне на тепло.

Ведуча: А чи ви знаєте, що люди дуже вірили у прикмети, які відбуваються
на Стрітення? Давайте пригадаємо ці прикмети.

1 Дитина: Якщо мороз, то скоро Весні бувати!
2 Дитина: Якщо іде сніг, то буде урожай багатий.
3 Дитина: Якщо в цей день відлига, то довго ще Зимі панувати.
4 Дитина: Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.
5 Дитина: Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо
короткі – сухе й погоже.
Ведуча: Молодці, багато знаєте!
1. Ось Зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає,
Сніжок сипле без упину
Вже засипав всю Вкраїну.

2. Де не гляну я на дворі
Всюди басу білий колір
Сніг січе без перестану
Зима трудиться із ранку.

3. І мороз не угаває
Йому вітер помагає.
4. Не мети, не мети, Зимонька снігами,
А приходь до нас з іграми й піснями.

( Пісня „Зима на возі”)
в кінці пісні заходить Зима.

Зима: Хто це тут кличе мене? Іду, іду снігу намету.
З вами разом потанцюю, бо ще силу чую.
Знаю - люблять мене всі – і дорослі і малі
Скільки свят веселих взимку ви стрічали безупинку!
Я була в гостях у вас – в гарний день, у добрий час.
Знаю, любите ви зиму.
А який же зараз зимовий місяць, діти?

Діти: Лютий!

Зима: Так, так лютий, останній мій місяць.
А що ви знаєте про місяць лютий?

Ведуча: А ми тобі зараз заспіваємо. Наша пісня так і називається „Лютий”.

(Пісня „Лютий”)

Зима: Гарно співали про Зиму. А чи весело вам було зі мною?
Ведуча: Весело, добре, Зимонька, нам було з тобою, та вже весна не за
горами.
Зима: Хіба прийшов вже час мені з Весною зустрічатися?
Ведуча: А як же. Сьогодні Стрітення! Саме сьогодні Зима з Весною
зустрічаються і міряються силою.
Зима: Ой! Я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж,
позмагаємось з Весною, подивимось, чия візьме. А де ж вона?
Ведуча: Ось наші звірята збираються її шукати. А от і зайчик вже поспішає.
Вибігає зайчик.

Зайчик: Ой і надокучили мені морози та завії. Наголодувався я взимку.
Кожушок геть обносився, піду-но я Весну-красну шукати.
Залітає Синичка.

Зайчик: Синичко ти всюди літаєш, усе примічаєш. Скажи, чи не зустрічала
де Весну?
Синичка: Ще в нашому лісі сніги лежать. Та перший струмочок сьогодні
продзвенів мені, що Весна вже десь близько.
Зайчик: (радісно підстрибнувши). То швидко ходімо їй назустріч.
Ведуча: І помандрували вони удвох. Вже тут викотилось на небо ясне
Сонечко.
Сонечко: Добрий день!
Ведуча: Добрий день сонце-друже! Чи не видно тобі згори де наша Весна-
красна забарилася?
Сонечко : Ану надішлю свої гінці-промінці на всі стежки-доріжки які ведуть
до нашого садочка.

( „Танок сонячних промінців” )

Ведуча: Сонечко, ну що бачиш ти Весну?
Сонечко: Ой, бачу! Ген-ген вона за високими дубами.
По всіх усюдах пісня лине, усе пробуджує від сну
І всі комашки, всі рослини вітають дівчину-весну!

( Під музику заходить Весна)

Весна: Добрий день вам усім і дорослим, і малим.
А ось і я, Весна-красна до вас у гості вже прийшла.
Дитина: Весно. Весно, а що ти нам принесла?
Весна: На дерева – цвіту, а на поле – жито.
На травичку – росу, на дівчаток – красу,
А на хлопців сили, щоб росли міцніли.

Ведуча: Весну жартами стрічаємо з нею грати починаємо.

( Гра „ Розлилися води”)

Зима: Як тут, дуже тепло стало! Гостя з’явилась, яку я не чекала!
Насуплю я брови – і вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема! Під снігом замре, заніміє.
Весна: А я засміюся – і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе розцвіте, заспіває!
Зима: (сердито) Рано ти прийшла Дівчина-Весна, ще твоєму царюванню час
не прийшов.
Весна: Та поглянь на себе, Зимонько, яка вже з тебе цариця з порожньою
торбою? Все, що я напрацювала ти з’їла і випила.
Зима: (кричить роздратовано) А от і не все! Не все!
( Знімає торбу, трусить нею. Сиплються крихти та сміття випадає крізь
дірки).
Весна: (сміється) Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають,
танцюють, а у тебе тиснуться по кутках, та ховаються по хатках. Моє
сонечко всіх зігріває, дає людям тепло.
Зима: У мене люди не трусяться я всіх одягаю у кожухи.
Весна: А я – царівна- куди ступаю сонце сяє, все навкруги оживає.
А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!
Ведуча: Зимо, Весно, не сперечайтесь, а краще заведіть з нами хоровод, який так і називається „Стрітення”

( Хоровод „Стрітення” )

Ведуча: А тепер Зимо і Весна пограємо в ігри.

Весна і Зима пропонують по черзі пограти в свої ігри.

Зима пропонує гру „Добери сніжинку”
Весна пропонує гру „Весняні промінці”
Ведуча пропонує гру „Бондар”

1 Дитина: Ходи до нас, Зимонька, не сумуй
Володіння Веснонці подаруй
Ми для тебе танок заведемо
Шанобливо тебе, Зимонька, проведемо!

( „Танок жартівливий” )

Зима: Бачу, треба мені не лютувати, а весні дорогу дати
Що ж, прощавайте, милі діти!
За зиму ви поздоровіли, пішли на користь і мороз, і сніг.
І щічки ваші так порозовіли, неначе маки розцвіли на них!
Прощай і ти, Весна-красна! Я чую. Як дзвенить вже твій струмок!
Тож зараз я залишу дитсадок.
Отож маленькі хлопчики й дівчата прощаюсь з вами усіма.
Щасливі будьте, через рік я знову свою казку принесу зимову.
1 Дитина: Іди, зимонько, з піснями, а повертайся після Осені з снігами.
Зима уходе.

2 Дитина: Ясне сонечко усміхається, Зима білая вже лякається
Зима білая з хуртовинами за горами вже за долинами.
3 Дитина: Всі ми Зиму проводжали красну Весну зустрічали
Весно! Уквітчай наш край! Дай нам добрий урожай
З нами разом заспівай.

( Хоровод „ Йде Весна” )

Весна: Піду я далі лугами й лісами встелю землю килимами
Я тепло людей зігрію, і здоров’я вам навію
Рідним словом щоб зростали, щоб звичаї пам’ятали.


Весна прощається.

[Полечка]

Дівчатка, не знаю куди треба виставляти "Зимові свята" - " Стрітення ".

” ЗИМА З ВЕСНОЮ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ”.
2 0 0 9 н.р.
Ведуча. Любі діти! Сьогодні день незвичайний, 15 лютого, свято Стрітення.
Сьогодні зима зустрічається з весною. Цього дня вони міряються силами, хто кого переможе. ( Довкола ще лежить сніжок, ми залюбки
пограємося з ним.)
♫ Г Р А В С Н І Ж К И (пісня-танок). Сл. і муз. Н.Вересокіної
( Діти розбігаються в дві колонки,зупиняються біля бокових стін, на підлозі - заздалегідь покладені снігові кульки ).
1.В сніжки граємо охоче,
Грає хто із ким захоче.
А Сніговичок – який!-
Грає з нами в піддавки.
П-в : Хлоп,хлоп постривай!
Ти від сніжки не тікай
Хлоп,хлоп, поспішай !
Сміливіше наступай !
2.Хоч і сердиться зима,-
Нас морозити - дарма !
Так ми руки гріємо,
Тупотіти вміємо !
На програш пісні - грають в сніжки. На чиїй стороні з закінченням музики залишиться більше сніжків – та команда і програла.
( Лунає музика, заходить Зима – переодягнений дорослий, діти співають музичну загадку ).
♫ МУЗИЧНА ЗАГАДКА « ЗИМА ».
Хто наткав полотна,
Аж від лісу до села?
І сміється, задається –
Ось така ширина.

Зима. Ого - гов! Так це загадка про мене. Я – Зима- чарівниця!
Ведуча. Добрий вечір, Зимонько! Чекали ми на тебе.
Зима. Діти, а ви любите мене, Зиму?
Діти. Так!
Зима. За що ж я вам так подобаюсь?
Діти. - Я полюбляю зиму за те, що взимку можна бавитись сніжками.
- А я люблю зиму за зимові свята.
- Я полюбляю зиму за те, що взимку можна кататись на лижах, санчатах.
Зима. А ну ж, покажіть, як ви вмієте кататись на санчатах.

♫ « НА САНЧАТАХ…» / пісня-гра /.
1. На санчатах ми катались 1,2,3. 1,2,3.
Всі ми весело сміялись 1,2,3. 1,2,3.
2. На санчатах ми катались 1,2,3. 1,2,3
Наші саночки зламались. 1,2,3. 1,2,3.
( Діти старшої групи №2 сідають на місця ).
Зима. Загадки про мене знаєте, в ігри граєте, а пісні про мене співаєте ?
Ведуча. Так, зимонько. Ось дітки не тільки заспівають, а ще й затанцюють тобі
«Зимовий таночок».
♫ ” ЗИМОВИЙ ТАНОК ” / виконують діти групи №4 /.
1. Підемо у двір гуляти,
Тра-ля-ля,тра-ля-ля!
Зиму піснею вітати,
Тра-ля-ля,тра-ля-ля!
/ Діти взявшись за руки йдуть по колу /.
П-в: Плесь , плесь, плесь, не стій .
Швидше рученята грій.
/ виконують «тарілочки» /
Туп, туп, туп, мороз,
Ніжки наші не морозь.
/ Тупочуть ніжками /.
2. Ми доріжки промели,
Тра-ля-ля,тра-ля-ля!
/ Діти підмітають доріжки /.
Купу снігу намели,
Тра-ля-ля,тра-ля-ля!
/ Руки знизу вгору – показують «Купу снігу»/.
3. З снігу зліпимо сніжки,
Тра-ля-ля,тра-ля-ля!
/ Ліплять сніжки /.
Люблять зиму малюки,
Тра-ля-ля,тра-ля-ля!
/ Виконують «пружинку»/.
/ Діти середньої групи залишаються в колі /.
Зима. Хочу перевірити, чи насправді не боїтесь мого морозу та метелиці –
хурделиці?
♫ ГРА « З А М О Р О Ж У » .
( Діти ховають ручки, носики, щічки, ніжки від Зими, щоб не заморозила ).

Ведуча. От бачиш, Зимонько, добре дітям з тобою, весело, не бояться вони
тебе, люблять. Та все ж Весна не за горами.
Зима. Хіба настав час мені з Весною зустрічатися ?
Ведуча. А як же, сьогодні ж Стрітення!
Зима. Ой, я і забула,що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємось з
Весною. Подивимось, чия візьме. Тож кличте Весну!
Діти. Прийди, Весно, прийди красна!
( З′являється Весна ).
Весна. А ось і я – Весна – красна,
Куди ступлю, там – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
Іду, пробуджує від сну всю землю чарівну.
Зима. Ми ще побачимо, хто з нас сильніший. Насуплю я брови і вітер
холодний повіє. Усе захолоне, рятунку немає.
Весна. А я засміюся - і сонце ласкаве засяє, прокинуться луки, ліси і поля.
Ведуча. Зимонько, Веснонько! Не сперечайтеся! Ви обидві хороші, приносите
радість людям. Але ти, Зимонько, вже втомилася і тобі треба відпочити, а Весні дорогу звільнити.
Зима. Ми зараз побачимо. хто-кого.
♫ ГРА « Перетягування канату ».
( Команда Весни перемагає ).
Зима. Ну, що ж , Весна, твоя взяла. Збиратимусь я в путь. Та через рік знову до вас завітаю. Снігом землю вкрию, морозу напущу. А зараз усього вам
найкращого!
♫ ( Виходить ).
Весна. Що ж, від цієї миті на Вкраїні я господарюватиму. Спочатку розтануть всі річки та озера.
♫ ГРА “ РІЧКИ ТА ОЗЕРА ».
Діти діляться на команди і за сигналом утворюють річки – стають ланцюжком, або озера – стають у коло. Яка команда швидше це виконає, та і виграє.

Весна. Потім я прикрашатиму рідну землю зеленню, квітами, високими хлібами.
А щоб у кожній господі були мир та злагода, я дарую вам вербичку.
♫ ГРА « В Е Р Б И Ч ».
Діти стають у коло, промовляють :”Вербич, вербич!Весну поклич!”Ведучий, поки звучить музика, іде в середину кола, торкаючись гілочкою верби плечей дітей, потім зупиняється між двома гравцями. Коли музика перестає лунати, каже : « Весна принесла золотого ключа, а ви пошукайте собі вербича ». Гравці біжать по колу в різні боки, хто швидше торкнеться гілочки верби.
Наприкінці гри Весна дарує гілочку верби дітям, промовляючи :
”Будьте великими, як верба,
Будьте здоровими, як вода,
Будьте багатими, як земля”.
Весна. Любі діти, я вам дуже дякую за те, що ви мене підтримали. Я дарую вам
«жайворів». Ця пташка народилася від сонячного жару, вона прокидається
разом із сонечком і завжди вам нагадуватиме про мене. А я пішла далі
пробуджувати землю.
♫ ( Весна виходить. Дітки машуть рукою «До побачення» ).
♫ Заходить лікар Айболить.
Лікар Айболить. Так-так-так, це дитячий садочок № 13? Потрібно робити
щеплення, епідемія грипу (готує шприц, дістає градусник), зараз
виміряємо температуру. Ану, відкрили ротики, сказали «А»
(дивується). Дивно, усі здорові, і ні в кого жару немає.
Ведуча. Що тут дивного, шановний лікарю, ми дружимо з фізкультурою, вранці
робимо зарядку. Поглянь, які ми сильні.
Діти шикуються, промовляють разом :
Хто зі спортом дружить –
Буде завжди дужий.
І не хворий, і не кволий,
А завжди, завжди здоровий!
( Діти показують фізкультурні вправи ).
Лікар Айболить. Справді, тепер бачу, що жодні хвороби вам не страшні, тож
давайте у веселу гру пограємося, бо ж усім відомо, що сміх,
гарний настрій подовжують життя.
♫ Музично – рухова гра « ЯКЩО ВЕСЕЛО ТОБІ, РОБИ ОСЬ ТАК..»
Діти під музику повторяють рухи за лікарем.
Лікар Айболить. А зараз, для зміцнення здоров′я, потрібно підкріпитися
вітамінами.
( Лікар пригощає дітей вітамінами, бажає здоров′я, прощається з дітьми ).
Ведуча. Ми дуже поважаємо Зиму, Морозенка, але час її влади закінчується.
Віддавна люди в Україні цієї пори кликали до себе чарівницю Весну –
ходили на пагорби всі співали веснянок – закличок, спалювали злого
бога Зими Зюзю. Пошануймо і ми звичай наших прадідів і зустрінемо
Весноньку так, як її зустрічали колись – вийдемо з вами на вулицю, та
спалимо опудало бога Зюзі.
♫ ( Під музичний супровід діти повертаються до груп, одягаються і виходять на вулицю ).
♫ ( Під звучання українських народних пісень вихователь разом із дітьми спалюють опудало, танцюють навколо багаття)

[larusya_]

Сценарий на Стрітення.
Несложный. в основном из повторенного материала, чтоб не занимал много времени на подготовку.

Ведуча: Добрий день, діти! Сьогодні у нас чудове казкове свято – день
Стрітення. В цей день Зима з весною зустрічаються. Зиму ми
будемо проводжати, а Весноньку закликати.
Дітки, гарна цього року зима? І снігова, і морозна. Давайте ми
з вами віршики про зиму пригадаємо.

1 дит. Ось зима по нашім краї на санчатах роз,їзжає,
Сніжок сипле без упину, вже засипав всю країну.

2 дит. Де не гляну я на дворі, всюди бачу білий колір.
Сніг січе без перестанку, зима трудиться Ії ранку.

Ведуча: Гарні ви віршики, малята про зиму розповіли, треба нам її
до себе у гості покликати.
Всі діти: Не мети, не мети, зимонька снігами,
А приходь т до нас з гарними піснями.

Зима: Іду, іду, снігу намету,
З вами разом потанцюю,
Бо свою я силу чую.

Ведуча: Так, люба Зимонько, ми тебе згадали, бо хочемо подякувати
тобі за сніжок та морозець, за саночки та веселі ігри з сніжками.
Час настав, любі малята, нам про білу зиму пісню заспівати.

Пісня « З неба линуть зірочки»

Зима: Дякую, мої любі за пісню. Ось, подивіться, якій у мене для
вас є подарунок. Це бурульки, з ними можна пограти. Хочете
погратися з бурульками?
«Гра з бурульками»

Ведуча: Бачиш, Зимонька, які вправні наші малята! А ще ми любимо з
сніжками гратися.
Зима: Це чудово! У мене якраз є повно сніжок.

«Гра з сніжками»

Ведуча: Люба Зимонька, ще тебе хочуть привітати твої помічники –
Сніговички.
Пісня Сніговичків.

Зима: А це хто там під дахом гріється? Напевно горобчики,
Заспівайте нам, сміливі пташенята!

« Щебетали горобці»
Ведуча: Зимонька, наші горобчики Весні пісеньку співають, у гості
закликають. Твій час закінчується.
Зима: Добре мені було з вами співати, грати, веселитися. Але, до
дому час повертатися, Весні дорогу давати. А вам – Весну теплу
зустрічати, сонечко закликати.
(Зима виходить під музику)

Ведуча: Діти, давайте сонечко покличемо, воно Весноньку з собою
приведе.
« Вийди, вийди сонечко»
Ведуча: Сонечко зраділо, що його покликали і стало пригрівати.
Напевно, і Веснонька не забариться. А ось і вона!!
\заходить Весна/
Весна: А ось і я – Весна-красна ,
Куди ступлю, там сонце сяє,
Іду, пробуджую від сну всю нашу землю чарівну.
Ведуча: Люба Веснонька, наші діти тебе дуже чекали, бо скучили за
погожими днями, зеленою травичкою та теплою водичкою.
Весна: Це чудово, адже мені потрібні помічники, щоб набрати свою
силу . Треба пташок викликати з вирію, сади, поля поливати,
теплом землю зігрівати.
Ведуча: Люба Веснонька, наші дівчатка тобі допоможуть, вони
хоровод заведуть, піснею землю зігріють, пташок покличуть.

хоровод " Ой, минула вже зима»

Весна: Дякую, мої любі, за гарний хоровод. Бачу, що пташенята хочуть
вже погратися. Вилітайте, в гніздечка сідайте.

Гра «Знайди гніздечко»

Ведуча: Дякуємо Веснонька за чудову гру.
Весна: У мене для вас є ще загадки. Ви хочете їх повідгадувати?
Тоді слухайте уважно.
1. Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно.
2. Що росте догори ногами?
3. Біжить, біжить – не вибіжить, тече, тече – не витече?
4. Тане сніжок, оживає лужок, день прибуває, коли це буває?
Молодці, які розумники!
Ведуча: Люба Веснонька, нам дуже сподобалось з тобою грати,
співати. А ще, наші малята тобі хочуть затанцювати.

« Весела полька»

Весна: Дякую, мої любі ! Мені дуже сподобалось на вашому
святі, але я маю ще дуже багато роботи. Час мені вирушати в
путь. До побачення!
Ведуча: Діти, сподобалось вам свято? Хто був у нас в гостях?
А хто залишиться з нами - Веснонька, чи ще трохи затримається
Зима ми будемо дивитися, коли вийдемо на прогулянку.

[m_u_z_a]

СТРІТЕННЯ

Ведуча: Діти, сьогодні незвичайний день
Дитина: А який?
Ведуча: В цей день зима з весною зустрічаються і змагаються між собою.
Дитина: А якщо зима переможе?
Ведуча: Буде ще довго холодно.
Дитина: А якщо весна візьме гору?
Ведуча: Тоді поверне на тепло. Колись в давнину наші бабусі та дідусі відзначали це свято і називалось воно – стрітення. В цей день запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки – громовиці
Дитина: А ми запалимо свічку?
Ведуча: А ви хочете? (запалює, з дитиною обходить зал, промовляючи)
На громовицю сонце повертає на літо, все прокидається.
Дитина: І ведмідь в барлозі
І звірі і птахи.
Ведуча: В народі кажуть: лютий лютує
Весні дорогу готує
Дтина: І ми будемо в трубу грати
Весну з Зимою викликати.
Ведуча: Де ж Гриць з трубою!

Пісня «Труби, Грицю, в рукавицю» укр. нар. мелодія

Зима: Агов-агов! Чую-чую, іду-іду. Рада я вас бачити, дітки, бо люблю маленьких розважати, погратись з ними. Скажіть, а чи весело вам зі мною, зимою?
Діти: Так! Весело.

Пісня «Ой, метелиця-зима» муз Ю.Михайленко

Зима: А чи не боїтеся мого морозу, метелиці, хурделиці?
Діти: Ні!
Зима: Ну тоді виходьте, пограємось з вами, поспіваємо!

Пісня-гра: «Зима і діти»

Ведуча: Добре зимонько нам було з тобою, весело. Та вже весна не за горами.
Зима: Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?
Ведуча: Аякже, сьогодні ж стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються, міряються силами.
Зима: Ой, я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну, що ж , позмагаємось з весною, подивимось чия візьме. То ж кличте весну!

Пташок викликаєм
Із теплого краю
Летіть соловейки на нашу земельку
Спішіть, ластівоньки пасти корівоньки.
І гуси й лелеки
Несіть щебетинку
Вже всіх виглядає вас рідна хатинка

Без вас, як без сонця
Теплу не прийти
Душі не радіти
Землі не цвісти.

Хоровод «Веснянка» укр. нар. мелодія

Весно, весно. Весняночко!
Прийди до нас, подоляночко
Прийди до нас, теплом утіш
А ти, сонечко, світи ясніш!

( заходить Весна)
Весна: Здрастуйте, діти! Бачу, що чекали ви на мене, таку гарну пісню мені подарували.
Я вас вітаю, любі діти
Бажаю тільки щастя вам
Не можем ми, щоб не радіти
Вже гріє сонце тут і там
Вже прокидається природа
Від сну тихенько ожива
Задзюркотять в струмочках води
Встає травиця молода.

Танець «Весна і квіти» муз. П.І.Чайковського

Весна: Ну, що ж час зимі тікати за ліси, за високії гори, за широкеє море, бо я – весна красна прийшла.
Зима: А ми ще подивимось, хто з нас сильніший
Насуплю я брови
І вітер холодний повіє
Усе захолоне – рятунку нема
Під снігом замре, заніміє.
Весна: А я засміюся – і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля
Усе розцвіте, заспіває!
Ведуча: Ну, весно, та зимо – змагайтеся, покажіть нам хто сильніший.

Гра – естафета «Сніжинки та листочки» (дві команди навпроти два "дерева" одна команда вішає на дерево листочки, друга -- сніжинки)
«Перетягни канат»

Дитина: Утікай, утікай, біла зимонько
Вже нема, вже нема в теле силоньки!
Зима: Що ж, весно, твоя взяла, збиратимусь я в путь. Та через рік знову до вас завітаю, снігом всю землю вкрию, морозу напущу, чекайте на мене, готуйте лижі та санчата.
( виходить з залу)
Ведуча: Раді ми, веснонько, що ти до нас завітала. Будем веселитися, жартувати, радіти приходу весни. Але ж ми частування не приготували. Глянь-но скільки гостей, що ж мені робити? Ну-мо дівоньки, жайворонків ліпити.

Пісня «Ой, сад – виноград» укр .нар.

( хлопчик в кінці хапає жайворонка і тікає)
Дівчинка: Ти хотів нам шкоди наробити – покараємо тебе.
- Давайте його тістом вимастимо
- Ні, краще мукою.
- А може сирим пиріжком нагодувати?
Хлопчик: Ой, не буду, ой пустіть
Прошу вас мене простить!
Дівчата: І не проси, не відпустимо
Хлопчик: А я вам хлопців поскликаю!
Дівчата: А ти не обдуриш?
Хлопчик: Хлопці! Друзі, поспішайте
Мене з біди виручайте!
( дівчата ховаються за тин)
Хлопці: приходьте, дівчата до нас погулять
Ми хочемо з вами разом танцювать

Нема дівчат…
Ходімо назад!
Дівчата: Ми тут!

Танець «Шалантух» укр. нар. мелодія

Ведуча: Ходіть, парубочки
У нашій хатині свято будем зустрічати
Весну красну величати
Хлопчик: Слава Богу, господине
І вам, гості милі
Вітаємо, тебе, Веснонько,
І вас, чорнобриві.


Ведуча: Сідайте, хлопчики, поміж дівчаток, я розповім вам про звичаї свята
«Стрітення». Напередодні гасподині випікають з тіста фігурки
птахів-жайворонків, ось таких як ми з дівчатками робили. Віддають
їх дітям, а ті вибігають на двір з ними гукають, свистять у
свистульки, кличуть з вирію птахів і весну.
Дитина: А ми знаємо, якщо у цей день капає зі стріх, то в липні так капатиме
мед.
- А якщо зі стріхи звисають довгі бурульки, то літо буде дощовим.
- А якщо бурульки короткі – літо буде сухим, погожим.

Ведуча: Чудово, діти, що ви знаєте народні традиції та прикмети, молодці.
Вода крап-крап-крап…
З даху на оселі
Ну ж – бо, діти, і з Весною
Всі – на каруселі!
Дитина: Карусель, карусель – малят закликає
Карусель, карусель всіх нас закружляє!

Гра «Карусель» укр. нар. мелодія

Дитина: Всі ми зиму проводжали
Весну красну зустрічали
Весно, уквітчай наш край
Дай нам добрий урожай!
Весна: Я тепло вам принесла
І сонечка додала
Щоб міцніли усі діти
Й розквітали наче квіти
Сьогодні для вас всіх малята
Співаю в жайворонках я
Із господинею даруєм вам на свято
Живих пошлю ж я у поля!
( Весна роздає дітям «жайворонків»)

Ведуча: Ось і закінчилося наше свято…
Ну ж бо, проведемо нашу весноньку дружно!
(вихід дітей з залу, їх виводить Весна).


Последние два года делала праздник на улице. Сценарий упрощала. Настоящий костер, печеная картошка (родители с утра приносили), лошадь, сани -- катали детей вокруг садика. Классно!!

[Vika_Belikova]

Cценарій свята „Зустріч Зими і Весни (стрітення)".

1-а ведуча. Діти, сьогодні незвичайний день. На другий місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят —Стрітення, яке відзначають 15 лютого. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

2-а ведуча.Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

Стрітення відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.

1-а ведуча. Таку свічку запалювали відразу як повертались із церкви, "аби весняна повінь не пошкодила посівів І щоб мороз дерев не побив".

Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.

2-а ведуча. Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою, її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Допомагала вона від різних хвороб.

1-а ведуча. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків — у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.

2-а ведуча. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники — вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець.

1-а ведуча. Про свято Стрітення існує безліч інших легенд.

Дит. Мені бабуся розповідала таку легенду.

Вранці на околицю села приїхала Весна, а назустріч виходить стара бабуся Зима. Зима така непривітна, і починає сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдати себе і звинуватити іншу. Чим довше тривала їх суперечка, тим затяжнішою вона ставала. Наостанок вони вирішили помірятися силою. Весна злазила із свого коня і починався двобій.

Вважалося, що переможець і буде правити далі.

Дит. А мені бабуся іншу легенду розповідала.

У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре доти, поки не побачить Спасителя Світу. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: "Нині відпускаєш раба твого, владико, з миром".

2-а ведуча. Гарні знаєте легенди. А чи знаєте, що в народі є багато прикмет, які перевірені самими людьми в цей день.

Діти. Знаємо.

— Якщо під вечір потепліло, то перемогла Весна, тому Зима йшла туди, де була Весна, а Весна — де була Зима.

— Лютий лютує, весні дорогу готує.

— Як на Стрітення мет, дорогу перемітає, то корм відмітає.

- Як капає зі стріх, так капатиме і з вуликів мед.

1-а ведуча. Діти, я ба ви знаєте багато легенд народних прикмет, приказок, Прислів'їв. А чи хочете зустрітися із красунею Весною? Щоб з нею зустрітися треба веснянки заспівати.

Хоровод "Весняний".

Дівчинка (кличе Весну).

Скоріш, люба Весно, до

нас прибувай,

Щоб знову озвавсь

соловейками гай.

Щоб знов зеленіли

колгоспні лани.

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,

А ми всі дівчатка, були у вінках.

Зима. Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету, і морозу напущу, бо ще силу свою маю.

Дит.Не мети, не мети,

Зимонько, снігами.

А приходь ти до нас

З танцями й піснями.

Дит.Зимонько, Зимонько,

Снігом не труси

І морозу морозити не вели.

Бач — он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

Зайчики. Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?

Діти. Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм, лиш навчіться так, як ми, у танку кружляти, бігати й стрибат

Танок зайчиків.

1-й зайчик. Спасибі вам, дітки, допомогли нам зігрітіся, але так хочеться зустрітися з Весною. Адже підходи"її пора. І ось-ось Зимонька пропаде, бо звірята вже вир; шили шукати красуню Весну.

2-й зайчик. Ох, і надокучили мені морози та завії! Наголодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився! Звірятка, друзі, я теж йду з вами шукати Весну.

(Назустріч біжить Лисичка).

Лисичка. А куди це ви мандруєте?

Вовчик. Лисичко, підеш з нами Весну зустрічати?

Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать, але перши струмок мені сьогодні продзвенів, що Весна вже близько.

Білочка. То швидше ходімо їй назустріч!

(Назустріч йде Ведмедик).

Ведмедик. Добрий день, друзі! А куди це ви поспішаєте

Білочка. Йдемо Весну зустрічати!

Ведмедик. Бачив! Вона ген за високими горами. Розсіває квіти, трави. Сюди вже повертає.

Вовчик. То давайте усі разом покличемо Весну.

2-а ведуча. Дорогі звірята! Давайте ми з дітьми вам до поможемо Весну кликати.

(Діти кличуть Весну. Чути звуки свистульок).

Дівчинка. Ой, жайворонку, рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?

Жайворонок.

Не сам я вийшов —

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав:

З правої рученьки

Літо відмикати.

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Дит. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

(Звучить весняна мелодія).

Хлопчик. Тихше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь — це ж струмок весняний співає, а от пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає падаючи на землю?

Весна іде, весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні вам принесе,

Вінки, чудові квіти!

(До залу з букетом пролісків входить Весна).

Весна.

От і я прийшла до вас, малеча мила,

Ви ждали і діждалися мене.

Уже сніги давно всі розтопило

Моє ласкаве сонце весняне.

А сонечку поміг мій теплий вітер

Він з Березнем прилинув навесні.

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну

І принесла вам квіти.

Найперші проліски ясні:

А ще я вам принесла літо,

Щоб родило жито.

Старим бабкам — по лопаточці,

Молодицям — по дитяточці,

Чоловікам — по плужку,

Хлопчикам — по батіжку,

А дівчаточкам — по вінку.

Зима. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!

Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

Дит.Утікай, утіка,

Біла Зимонько!

Вже нема, вже нема

В тебе силоньки.

Вже весна, йде весна —

чарівниченька,

Потемніє, почорніє

Твоє личенько.

1-а ведуча. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь.

Змагання:

1. Перетягування канату.

2. Відгадування загадок.

3. Співання пісень.

(Першою співає Зима).

Весна.Беріться за руки,

У коло ставайте,

Під сонечком ясним

Танцюйте, співайте.

Та так, щоб земля під ногами гуділа,

А пісня, до сонечка щоб долетіла.

Хоровод "Ой весна".

2-а ведуча. Зимо, Весно, ви добре змагалися. А ігри ви знаєте? Весна. Добре, пограєм, але ви, дітки, відгадайте загадку:

Він веселий стрибунець,

В нього сірий комірець.

Він не плаває — літає.

Він пшениченьку збирає.

Задавака — молодець.

Ви впізнали, діти,

Хто це?

Діти. Горобець.

Гра "Горобчики".

Весна. Щебетали горобці!

Горобці. Гей, ми хлопці-молодці!

Весна. Хоч тепла іще нема —

Горобці. Не лякає нас зима!

Весна. Як насипле снігу?

Горобці. Заб'ємось під стріху.

Весна. А як сонечко зійде?

Горобці.

Наша пісня оживе:

Цвірінь-цвірінь.

Цвірінькаючи діти-горобці дражняться із Зимою. А Зима лякає їх словами "Заморожу, заморожу!" Доганяє дітей, діти ховаються за Весну.

Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтесь. Що ж, Весно, твоя взяла! Збираюсь я в путь!

Прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли.

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти Весна-красна!

Я чую, як дзвенить струмок

То зараз я залишу ваш куточок.

Отож, хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма.

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку зимову принесу.

Чекайте на мене.

Дит.Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали.

Весно! Уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай.

Весна.

Я тепло вам дринесла

І сонечко додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, неначе квіти.

А я піду далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію

І здоров'я вам навію.

З рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї українські пам'ятали.

Хай вам щастить!

1-а ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. Але залишся з нами на прощання хоровод вести.

Хоровод.

[Anathema]

Стрітення

Ведуча: Поспішайте, поспішайте на наше свято,
Не баріться, не спізніться!
Не сумуйте, усміхніться!
Діти, сьогодні незвичайний день. У цей день зима з весною зустрічається і змагаються між собою. Якщо зима переможе, то довго ще буде холодно,а якщо весна візьме гору, То поверне на тепло. І називається свято Стрітення.
Ще зима у нашім краї на санчатах роз’їжджає.
Сніг січе без перестанку, - зима трудиться із ранку.
І мороз не угаває, йому вітер помогає.
Не мети, не мети зимонько снігами,
А приходь ти до нас з піснями.

Зима: Це хто тут кличе мене? Іду-іду! Снігу намету.
З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую!

Танок «Метелиця»

Ведуча: Зимонько,зимонько, сніжком не труси,
І морозу морозити не вели,
Бач он зайчики сидять і від холоду тремтять.

Танок Зайчихи і зайченят

Зайчиха: Хто ж нас пожаліє, лапки нам погріє?

Ведуча: Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм,
Яблучками та морковкою нагодуємо.

Гра «Одягни зайчика»

Ведуча: Малята, а подивіться хто це спить під дубком,
Ще й накрився кожушком. Давайте підійдемо ближче і подивимось.

Гра «Хто це спить під дубком»

Ведуча: Прокинувся ведмідь від зимового сну, значить кінець зимі приходить. Дякуємо тобі, Зимонько, що завітала до нас із снігом, з морозами, принесла стільки радості дітворі. Цього року ти, як ніколи, потішила малят, але всьому свій час і пора. Так що хочеш чи не хочеш, а доведеться тобі, Зимонько, із Весною зустрітися. Адже сьогодні свято Стрітення, а в цей день Зима з Весною зустрічаються і змагаються. Хто переможе. Той і буде далі господарювати.
Малята, давайте покличемо пташку, щоб вона допомогла нам весну закликати.
Вилітає дитина –пташка.

Ведуча: Ой, ти, пташко сизокрила,ой, ти, пташко мила,
Полети за синє море, за високі гори,
Відімкни там весну-красну срібними ключами,
Хай скоріш вона прилине, тут зима її зустріне.
Пташка бере ключі і відлітає.

Ведуча: Малята, а давайте допоможемо пташці і всі разом закличемо Весну.
Весно-красна прилети, прилети!
Нам гостинці принеси, принеси!
Під музику заходить Весна.

Весна : А ось і я – Весна-красна. Куди ступлю, там сонце сяє,
Усе навколо оживає, іду, пробуджую від сну, всю землю чарівну!
Зима: Ой, лишенько! Весна іде, тепло несе.
Треба силу всю зібрати, щоб до бою з нею стати.

Ведуча: Ну, що ж, Зимонько і Веснонько, давайте позмагаємось, а дітки вам допоможуть.

Змагання «Спритні вершники»
Змагання «Перетягни канат»

Зима: Що ж, Веснонько, твоя взяла. Збиратимусь я в путь.
Прощавайте, діти милі, за зиму ви набрались сили,
І хоч як звикла до усіх діток, все ж залишати мушу дитсадок.
Мої маленькі милі друзі, прощаюсь з вами усіма, -
Щасти вам! Вірте, через рік я знову чудову казку принесу зимову.
Ведуча: Ясне сонечко всміхається, зима біла вже ховається.
Зима біла з хуртовинами вже за горами і долинами.

Хоровод «Ой, минула вже зима»
Ведуча: Діти, на свято Стрітення є такий звичай іти до церкви і святити свічку. Ця свічка так і називається стрітенською. Її зберігали цілий рік. Під час будь-якої негоди – бурі, грому, блискавки – запалювали цю свічку, щоб вона оберігала від нещастя. Ось і я засвічу цю стрітенську свічку – хай вона захистить нас усіх від біди і лиха.
Всі ми зиму проводжали, красну весну зустрічали.
Весно, уквітчай наш край, дай нам добрий урожай.

Весна: Я тепло вам принесла і сонечка додала,
Щоб міцніли усі діти й розквітали,наче квіти.

Ведуча: Дякуємо тобі, Веснонько, за добрі побажання. Залишайся з нами. Запрошуємо тебе до нашого святкового вогнища.

Пригощаємо дітей картоплею і салом, випічкою у вигляді пташок

[Наталия Михайловна]

Девочки, мы проводили "Стрітення" как музыкально -спортивный праздник. Получился очень хороший праздник, не требующий подготовки. Вот сценарий, некоторые материалы брала тут у девочек. Спасибо.

Діти заходять в зал і сідають на стільчики
Ведуча Любі діти! Сьогодні,15 лютого, день незвичайний. Сьогодні зима
зустрічається з весною. Цього дня вони міряються силами, хто кого переможе. І якщо зима переможе - буде ще довго холодно. А якщо весна візьме гору - тоді поверне на тепло.
Колись в давнину наші бабусі та дідусі відзначали це свято і називалось воно – Стрітення. В цей день запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки – громовиці.
Давайте подякуємо Зимі, що завітала до нас із снігом, з морозами, принесла стільки радості дітворі. Цього року вона, як ніколи, потішила малят.
Діти, давайте ми разом з вами пригадаємо деякі прикмети, пов’язані з цим святом:
- Коли на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.
- Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим.
- Якщо бурульки короткі, то літо – сухе і погоже.

Зима нас вдосталь розважала:
Ми взимку Новий рік стрічали,
Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…
Та ще й катались з гірок снігових.
Прийшла пора Зимі на північ повертатись,
Тож хоче вона з нами попрощатись.
Дарує Стрітення на прощання –
Свято зимове останнє.
Тож ми зібралися, малята,
Разом Зиму проводжати.
Як ведеться у народі,
Станем дружно в хороводі!

Загальний танок «Підемо у двір гуляти»

Ведуча Діти, сьогодні ми з вами теж будемо змагатися, як зима з весною.
Для цього ми розділимося на дві команди, які так і будуть називатися «Зима» і «Весна». Я загадаю вам загадки і яка команда відгадає більше загадок – та і буде «Весною», а хто менше – «Зимою». Тож слухайте уважно.
З неба він летить, кружляє,
Біло землю застеляє
В Новий Рік чарує всіх:
Ну, звичайно, білий … (сніг).

Він – не лялька й не людина,
На снігу стояти звик
В нього ніс – смачна морквина,
Хто це? Звісно, … (сніговик).

Хто приніс в дупло горішки,
Ще гриби і шишок трішки,
Як стрибне, не гнеться гілка.
Так, руда хвостата … (білка).

Він зимою спати звик,
Не святкує Новий Рік,
Має безліч голочок,
Це колючий … (їжачок).

Щоб в мороз не бідувала,
Почепіть на гілку сала.
Жовтогруда, білолиця,
Гарна пташечка …(синиця)

Що весною росте вниз головою? (бурулька)
Які тварини сплять узимку?

Ведуча Добре, тепер ми знаємо, яка команда в нас «Весна», а яка «Зима»
і зараз саме час привітати зимоньку піснею.

Пісня «Зимонька зима» (старша група)

Ведуча Перш ніж розпочати змагання нам треба розім’ятися і зробити
зарядку, щоб ви були сильними і спритними, і могли перемогти у
змаганнях.
«Зарядка» (Каждый день по утрам…)

Ведуча Ось і настав час розпочати наші змагання, а щоб ми бачили, хто
перемагає, кожній команді, якщо вона виграє, будемо давати
прапорець, а в кінці змагань ми порахуємо, хто більше прапорців
виграв.
Діти, ви в сніжки любите грати? От ми зараз і пограємо.

«Гра в сніжки»
(Дві команди стають навпроти одна одної ( по 6 -7 дітей), між ними лежить мотузка, відмічаючи територію кожної з команд. Кожному гравцю дають по 2 сніжки, по команді вони починають кидати сніжки у гравців іншої команди під музику, коли музика закінчиться – рахуємо сніжки, які знаходяться на «території кожної з команд». Хто накидав більше, та команда і виграла. Граємо 2 раза.

Ведуча Тепер учасники команд трохи відпочинуть, а діти молодшої групи теж хочуть
пограти в сніжки, виходьте, малята.
[I]Діти молодшої групи під музику граються зі сніжками.I]

Ведуча Діти, вам подобається грати в сніжки? Тоді продовжимо наші
змагання і зараз наші команди будуть переносити сніжки з одного
кошика в другий. Беремо по одній сніжці, відносимо її і
повертаємось назад, потім біжить наступний гравець і так, поки
всі сніжки перенесемо.

Гра «Перенеси сніжки»

Ведуча Діти, а що із снігу ще можна зробити? (Снігову бабу)
Вірно, снігову бабу. А що для цього потрібно? Сніжний ком.
От ми зараз і будемо катати сніжний ком для снігової баби.

Гра « Катаємо сніжний ком»

Ведуча Діти, ми провели з вами вже три змагання, давайте подивимось, хто
ж у нас перемагає? Ви всі молодці, дуже добре змагаєтесь. Але
треба трішки відпочити і я пропоную вам потанцювати. Ставайте в
коло швиденько, затанцюємо веселенько.

Пісня – гра « А на улице мороз»

Ведуча Молодці, дуже гарно танцювали, а тепер настав час продовжити
наші змагання. Ми з вами грали у зимові ігри, а тепер згадаємо
весну. Що навесні з’являється? Вірно, квіточки. Тож пограємо з
вами з квіточками.
Дві команди, перший учасник розкладає «садить» квіточки в обручі, наступний – збирає. Кількість гравців – парна.

Гра «Посади квіти»
Ведуча А тепер ми визначимо з вами хто ж насправді сильніший, команда «Зима», чи команда «Весна»?

Гра «Перетягування канату»

Ведуча А тепер настав час порахувати наші прапорці. Але спочатку ми з вами потанцюємо.
Пісня – анімація «Что манит птицу?» Лаймы Вайкуле

Визначення переможців


Ведуча Діти, вам сподобалося наше свято? Ми з вами позмагалися, але незалежно від цього все одно прийде весна і уквітчає наш край яскравими квітами і зеленими барвами.
Всі ми зиму проводжали,
Весну – красну зустрічали.
Весно, уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай.
А закінчимо наше свято веселою піснею.

Пісня «Настоящий друг» Савельева

Якщо будуть жайворонки (печиво) – пригостити дітей.

[виктория птица]

Стрітення

ВЕД ЗИМА НАС ВДОСТАЛЬ РОЗВАЖАЛА:
МИ ВЗИМКУ НОВИЙ РІК СТРІЧАЛИ,
БІЛЯ ЯЛИНКИ БУЛИ ІГРИ, ЖАРТИ , СМІХ…
ТА ЩЕ Й КАТАТИСЬ З ГІРОК СНІГОВИХ.

ПРИЙШЛА ПОРА ЗИМІ НА ПІВНІЧ ПОВЕРТАТИСЬ,
ТОЖ ХОЧЕ ВОНА З ВАМИ ПОПРОЩАТИСЬ.
ДАРУЄ МАСЛЯНУ НА ПРОЩАННЯ -
СВЯТО ЗИМОВЕ ОСТАННЄ.

ДІТИ, СЬОГОДНІ МИ З ВАМИ ЗУСТРІЛИСЯ, ЩОБ ПРОВЕСТИ НАШУ ЗИМОНЬКУ – КРАСУНЮ В ДАЛЕКУ ДОРОГУ НА ПІВНІЧ. В ОСТАННІЙ РАЗ В ЦОМУ РОЦІ МИ ЗУСТРІНЕМОСЬ З НЕЮ .
ДАВАЙТЕ ВСІ РАЗОМ ПОКЛИЧЕМО ЇЇ К НАМ НА СВЯТО.

( ДІТИ КЛИЧУТЬ ЗИМУ)

ЗИМА ХТОЦЕ ТУТ КЛИЧЕ МЕНЕ ?
ІДУ ,ІДУ, СНІГУ НАМЕТУ,
З ВАМИ РАЗОМ ПОТАНЦЮЮ,
БО ЩЕ СИЛУ СВОЮ ЧУЮ.
Я НА ВСІ БОКИ ВАМ ВКЛОНЯЮСЬ,
ЗІ СВЯТОМ РАДА ВАС ВІТАТИ.
НАХОДИТЬЧАС: З ВЕСНОЮ Я СТРІЧАЮСЬ,
СЬОГОДНІ – МАСЛЯНА!
УСІХ МЛИНЦЯМИ БУДУ ПРИГОЩАТИ.

ЗИМА ЩО ВАМ ЩЕ ПОДОБАЄТЬСЯ РОБИТИ ВЗИМКУ, ЯКІ РОЗВАГИ ВИ ЗНАЄТЕ?
ДІТИ ЛІПИТИ СНІГОВУ БАБУ, КАТАТИСЯ НА ЛИЖАХ, НА КОВЗАНАХ, ГРАТИ В СНІЖКИ.

ЗИМА ТО Я ДУЖЧЕ СНІГУ НАТРУШУ І МОРОЗУ НАПУЩУ.
НУМО, ДІТИ, У САДОК,
НА ПУХКИЙ БІЛЕСЕНЬКИЙ СНІЖОК.
ТАМ В СНІЖКИ ВСІ ПОГРАЄМ,
І БАБУСЮ НАКАЧАЄМ.

(РОЗСИПАЄ СНІЖКИ)

ЗИМА Я ЗНАЮ , ЩО ВСІ ДІТИ ВЗИМКУ ЛЮБЛЯТЬ ГРАТИ В СНІЖКИ. А У МЕНЕ НЕ ЗВИЧАЙНІ СНІЖКИ , А КАЗКОВІ, БО ВОНИ НЕ ТАЮТЬ.

ГРА

ЗИМА ДІТИ, ЯК ГАРНО ВИ ГРАЄТЕ, А ЧИ НЕ БОЇТЕСЯ МОГО МОРОЗУ – МОРОЗЕНКА ТА МЕТЕЛИЦЮ –ХУРДЕЛИЦЮ ?
ДІТИ НІ!
ЗИМА ЯК МОРОЗОМ Я ПОВІЮ, ТА СНІГАМИ ЗАМЕТУ.
ВЕД А В САДОЧКУ НАМ ТЕПЛЕНЬКО , ЛЮБО , ВЕСЕЛО СЕРДЕНЬКУ!
ЗИМА ОЙ НАДВОРІ МЕТЕЛИЦЯ КРУТИТЬ, ВЕРТИТЬ ХУРДЕЛИЦЯ…
ВЕД А В САДОЧКУ ЧЕПУРНЕНЬКІ ЗІЙШЛИСЯ ДІТОЧКИ МАЛЕНЬКІ !
ЗИМА ДІТИ ,А ВИ ВМІЄТЕ ЗАГАДКИ РОЗГАДУВАТИ?
ДІТИ ТАК !

ЗАГАДКИ ЗИМИ

БЕЗ РУК , БЕЗ НІГ, А МАЛЮВАТИ ВМІЄ.
(МОРОЗ)
БІЛЕНЬКИЙ, АЛЕ НЕ ЦУКОР.
(СНІГ)
ВІН БІЛЕНЬКИЙ, МОВ СНІЖОК,
БО В НЬОГО БІЛИЙ КОЖУШОК.
(ЗАЙЧИК)
ВІН – НЕ ВЕДМІДЬ, АЛЕ ВЗИМКУ СПИТЬ .
КОЛЮЧИЙ В НЬОГО ПІДЖАЧОК,
НАЧЕ ВЕСЬ ІЗ ГОЛОЧОК.
(ЇЖАК)


ВЕД ВІЄ ВІТЕР, АЖ ГУДЕ, -
МИ ГУЛЯТИ НЕ ПІДЕМ.
ЩЕ МОРОЗ ЛЮТУЄ СКРІЗЬ-
ОДМОРОЗИТЬ МОЖНА НІС.
ДАВАЙТЕ ПОГРАЄМО В ГРУ «НІС-ВУХО-НІС»
ДОТОРКНІТЬСЯ ПАЛЬЦЕМ ДО КІНЧИКА НОСА СКАЖІТЬ: «НІС». Я ТАКОЖ З ВАМИ БУДУ ЦЕ РОБИТИ . СКІЛЬКИ РАЗІВ Я БУДУ КАЗАТИ, СТІЛЬКИ ВИ БУДЕТЕ ПОВТОРЮВАТИ. ЯКЩО Я БУДУ КАЗАТИ ЩОСЬ ІНШЕ, ВИ ПОВИННІ ТОРКНУТИСЯ ДО ТОГО МІСЦЯ, ЯКЕ Я НАЗИВАЮ: НІС-ВУХО-НІС…

ГРА «НІС-ВУХО-НІС»

ЗИМА Є ТАКІ КРАЇНИ, ДЕ ЖИВУТЬ ПІНГВІНИ.
ЇМ ДАРМА , ЩО ЛЮТУЄ ЗИМА.
ВОНИ ВІД МОРОЗУ НЕ ХОВАЮТЬСЯ,
БО СПОРТОМ ЗАЙМАЮТЬСЯ.

ГРА – ЗМАГАННЯ «ПІНГВІНИ»

ВЕД. А ДІТИ СТАРШОЇ ГРУПИ ЩЕ ЗНАЮТЬ ПІСНЮ ПРО ПІНГВІНІВ.

ПІСНЯ «ПІНГВІНИ»

ВЕД ДОБРЕ , ЗИМОНЬКО НАМ З ТОБОЮ ВЕСЕЛО, ТА ВЖЕ ВЕСНА НЕ ЗА ГОРАМИ!
ЗИМА ХІБА ПРИЙШОВ ВЖЕ ЧАС МЕНІ З ВЕСНОЮ ЗУСТРІЧАТИСЯ ?
ВЕД А ЯК ЖЕ !
ВЕД ВЕСНА ІДЕ, ВЕСНА ІДЕ, ВЕСНУ ВІТАЙТЕ , ДІТИ,
ВОНА ПІСНІ ВАМ ПРИНЕСЕ, ВІНКИ ЧУДОВІ, КВІТИ.
ДАВАЙТЕ ПОКЛИЧЕМО ЇЇ ПІСНЕЮ

ПІСНЯ «ОЙ МИНУЛА ВЖЕ ЗИМА»

ЗАХОДИТЬ ВЕСНА

ВЕСНА А ОСЬ І Я ВЕСНА-КРАСНА,
КУДИ СТУПНУ – СОНЦЕ СЯЄ
УСЕ НАВКОЛО ОЖИВАЄ,
А ЩЕ ПРОБУДЖУЮ ВІД СНУ
Я НАШУ ЗЕМЛЮ ЧАРІВНУ.

ЗИМА ОЙ,ОЙ ! ТА ЦЕ Ж ВЕСНА ЙДЕ , ТЕПЛО НЕСЕ.
ТРЕБА МЕНІ ВСЮ СИЛОНЬКУ ЗІБРАТИ,
ЩОБ З ВЕСНОЮДО БОЮ СТАТИ .

(ЗИМА НАМАГАЄТЬСЯ ВИРВАТИ КВІТИ, АЛЕ ЗНЕСИЛЕНО ПРИСІДАЄ.)

ВЕД ЗИМОНЬКО! ВЕСНОНЬКО! НЕ СВАРІТЬСЯ! ВИ ОБИДВІ ДОБРІ ТА ГАРНІ, ПРИНОСИТЕ ЛЮДЯМ РАДІСТЬ.
ТИ, ЗИМОНЬКО, ВТОМИЛАСЯ, І ТОБІ ЧАС ВІДПОЧИТИ, ЩОБ ВЕСНІ ДОРОГУ ЗВІЛЬНИТИ.

ВЕСНА СПАСИБІ ВАМ НА ДОБРІМ СЛОВІ!
БАЧУ, ЯК ВИ ЛЮБИТЕ ВЕСНУ,
ОТЖЕ ЧАС ЗИМІ ТІКАТИ ЗА ЛІСИ,
ЗА ВИСОКІ ГОРИ, ЗА ШИРОКЕ МОРЕ,
БО Я, ВЕСНА-КРАСНА, ПРИЙШЛА.

ВЕД ПРИЙДИ, ПРИЙДИ , ВЕСНО КРАСНА!
ЧЕПУРИ НАШ РІДНИЙ КРАЙ.
ЗАСВІТИ НАМ СОНЦЕ ЯСНЕ,
З НАМИ У ГУРТІ ПОГРАЙ.

ВЕД Я ПРОПОНУЮ ВАМ ПОГРАТИ В ГРУ «ВІНОЧОК»

ГРА «ВІНОЧОК»

ДИТ ЦЕ КУДИ ПОДІВСЯ СНІГ
З ГІРКИ БІЛЯ ДОМУ?
ВІН СТРУМОЧКАМИ ПОБІГ,
НЕ ДОГНАТЬ НІКОМУ.

ДИТ З НИМ ВТЕКЛА САМА ЗИМА
ПО ОДНІЙ ДОРОЗІ.
ГЛЯНЬТЕ ЛЬОДУ ВЖЕ НЕМА
І НЕМА МОРОЗІВ.


ЗИМА БАЧУ, ТРЕБА МЕНІ НЕ ЛЮТУВАТИ ,
А ВЕСНІ ДОРОГУ ДАТИ.
ЩО Ж ПРОЩАВАЙТЕ , МИЛІ ДІТИ,
ПРОЩАЙ І ТИ ВЕСНА-КРАСНА.

ЗИМА УХОДИТЬ

ВЕД ВСІ МИ ЗИМУ ПРОВОДЖАЛИ,
ВЕСНУ КРАСНУ ЗУСТРІЧАЛИ,
ВЕСНО! УКВІТЧАЙ НАШ КРАЙ ,
ДАЙ НАМ ДОБРИЙ УРОЖАЙ.

[iren.skripka]

Мне пришлось в этом году Стретення соеденить с Масленицей. Вот что из этого получилось.
Стрітення

Ведуча. Діти, сьогодні ми будемо святкувати народне свято – Стрітення. В народі це свято
Вважають святом зустрічі зими з весною. Це єдиний день, коли зима з весною зустрічаються, зима з весною змагаються: котра з них переможе, та й господарюватиме до кінця місяця. Ось зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає.
Сніжок сипле безупину –
Вже засипав всю Вкраїну.
Давайте діти скажімо разом: Не мети, не мети, зимонько, снігами,
А приходь ти до нас з танцями, піснями!
Діти повторюють кожну строку по черзі.

Виходе Зима. Це хто тут кличе мене? Іду –Іду! Снігу намету.
З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую.
Заспівайте мені мою улюблену пісню про ялиночку.

Хоровод «В лесу родилась елочка»

Зима. Дуже весело у вас. То я ще більше снігу натрушу й мороза напущу.

Ведуча. Зимонько, Зимонько, сніжком не труси
І морозу морозити не вели, а то діти наші померзнуть.
Краще пограй з нами.

Гра « Зимонько, морозь, морозь, ти нам річки заморозь (носики, ніжки)
Ведуча. Дякуємо тобі, Зима, що завітала до нас із снігом, з морозами, принесла стільки радості дітворі. Усю зиму ти потішала малят. Давайте, діти , згадаємо які свята ми
Зустрічали. Діти, а яке сьогодні свято? Сьогодні Зима з Весною зустрічаються.
Діти, давайте погукаємо Весну. (Весна! Весна!)

Зима. Не хочу я з Весною зустрічатись. Це Весні треба буде дорогу уступати. Як Весна прийде, так зразу за собою й Масляницю приведе. Всі Масляницю будуть зустрічати,
Млинці куштувати. Сонечко пригріє і про Зиму усі забудуть. Не побачите ви Весни. Я снігом все замету і доріжки замету.

Вибігає Вовк. Скільки можно тут кричати?
Не даєте мені спати.
Цілу ніч ловив я Зайця,
Та не міг його догнати.
Десь тут були заячі сліди,
Снігом все запорошило
І кругом все чисто, біло.
То ж ідіть подалі звідси –
Дуже злий я, хочу їсти.

Ведуча. Вовчик, а ти млинці любиш? (люблю!) А Масляницю чекаєш? (чекаю)
Ми зараз тебе млинчиком накормимо.

Зима. Віддайте млин! Де млинці там і Масляниця!
Гра «Передай млин по колу»

Вибігає Зайчик. Ой і надокучили мені морози та завії! Наголодувався я взимку. Кожушок геть обносився. Піду я весну –красну шукати.(Баче Вовка, лякається) Я боюся Вовка, він
хоче мене з’їсти. Усю ніч за мною бігав лісом. Я ледве втік. Захистіть мене.

Гра «Кішки – мишки» (Зайчик бігає від Вовка)

Вовк. Зайчику, пробач мене, я не буду тебе їсти. Я хотів з тобою разом піти Весну шукати.

Зима. Куди це ви зібралися? Ви мене спросили, хочу я з весною зустрічатися?
Я тут господиня, бо ще силу свою чую.

Ведуча. Діти, що робити? Зима Вовчика з Зайчиком до Весни не пускає. Давайте усі разом Весну закликати, і з нею разом Масляницю зустрічати.

Разом: Весна, Весна, Весняночка, прийди до нас подоляночко!

Виходе Весна з квітами.
А ось і я – Весна – красна.
Куди ступлю, там - сонце сяє,
Усе навколо оживає,
Іду пробуджую від сну
Всю землю чарівну!
Зима Ой лишенько! Весна іде. Тепло несе.
Треба силу всю зібрати,
Щоб до бою з нею стати.(Підходе до Весни, вириває в неї квіти. А потім змучено присідає.
Весна. Діти, повторюйте за мою:
Утікай, утікай, біло зимонько,
Вже нема, вже нема в тебе силоньки.

Ведуча. Зимонько, Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, приносите радість людям.
Ти, Зимонько, втомилася й треба тобі відпочити, а Весні дорогу звільнити.

Зима. Що ж прощавайте, діти милі
За Зиму ви набрались сили.
Хоч я звикла до діток
Залишу я дитсадок.
Уклін тобі глибокий, Весно – красно!
Щасти вам! Вірте через рік я знову
Чудову казку принесу зимову.

Я Весна – красна Веселе свято з собою принесла – Масляницю!
Яке ж свято без млинців. Млин символ Сонця, Весни, Масляниці!

Забігає Млинок. Масляниця! Масляниця! Яка же ти мила.
Всім млинців напекла, у танок водила.
Танок з Весною та Млинком.
Млинок та Весна проводять ігри.

Млинок. Ви давно млинців не їли? (Ми давно млинців не їли)
Ви млиночків захотіли?
Гра «Ми давно млинців не їли,
Ми млиночків захотіли
Ой млини, млини, млини
Ви млиночки мої. (Йдуть по колу, біля кого зостановився ведучій, повертаються спинами і після слів: 1.2.3 –за млином біжи! Оббігають коло. Хто перший схватє млин.

Гра – естафета «Чий жайворонок швидше прилетить до Весни»
2 -3-команди. Дитина яка пробігла віддає жайворонка наступному граку.

Гра «Хто скоріше напече млинців»
2 команди. По черзі переносять млинці на тенісній ракетці.

Танок «За Млинком підемо, кривий танець заведемо» Ходять під муз ланцюжком одні за Весною, другі за Млинком, за Ведучою, Вовчиком, Зайчиком.

Весна пропонує піти до групи і поласувати млинцями.

[Natalia08]

Розвага для дітей старшого віку.

СВЯТО "СТРІТЕННЯ"

(Діти зайшли в зал і поділились на дві секції)
(Виходить Лисичка)

ЛИСИЧКА:Стихла віхола і шум
ллється музика довкола
Все радіє гомонить
Настає святкова мить.
(Лисичка сіла на кучугуру.В кучугурі ворушиться і встає Сніговик)
СНІГОВИК:Добрий день руда Лисиця
Ти куди ідеш сестриця?

ЛИС:Просто так по цій стежині
ніжки розминаю нині
Засиділась я в норі
погулять кортить мені.
СН:Ти диви яка гарненька
норядилася любенько
Причесалась до лиця
все це кумо незпроста.
ЛИС:Свято сьогодні-Стрітення називається
Кажуть в народі-Весна з Зимою стрічається

Сонце весело засяє
вся природа оживає.

(Виходить Сонечко)
СОНЕЧКО:Я дарую вам тепло
щоб довколо все цвіло
щоб листочки зеленіли
і росла травичка.
Розцвітали квіточки
і рум'яні діточки.
(Сніговик сумує).
Лисиця: Чом сумуєш ти, мій друже
що ти з сонечком не дружиш?
(Сніговик киває головою "ні").
Сніговик: Воно розтопить весь сніжок
струмком стече сніговичок.
(Стає над барлогою Ведмедя і капає водою).
Ведмідь: Що за потоп там угорі?
Вода плюскоче по мені
та це ж хтось плаче і ридає
його напевно ображають.
Лисиця: ніхто його не ображає
це він від сонця так ридає.
Ведмідь: Розкажи все по порядку
чого ти плачеш безперестанку?
невідоме ти мені звірятко
може познайомимось спочатку.
Сніговик: Я кругленький сніговик
до завій й морозів звик.
Для забав мене зліпила дітвора
Дали носа із морквини і шарфа.
Ведмідь: Проти весни, друже, ти не попреш
зима кінця добігає.
Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває
сон ведмедя нарушає.
Прокинеться ведмідь
і повалить свій барліг.
Лисиця: От сумує Сніговик, до тепла він не привик.
Ти барліг свій не вали
від сонця заховаємо його туди.
Ведмідь:Може підемо всі разом на свято і діти нам зможуть усе розказати. Пораду дати.
Ведуча: Свято Стрітення вважається святом зустрічі зими з весною. За народними переказами зима з весною змагаються хто з них переможе, та й господарюватиме до кінця місяця. Ще є багато й інших вірувань і прикмет пов'язаних з цим святом.
Дитина: Коли на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.
Дитина: Якщо бурульки короткі, то літо буде сухе й погоже.
Дитина: Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим.
Ведуча: Добігають останні дні зими, а вона не на жарт допікає нам своїми морозами, хуртовинами, снігопадами. Давайте заспіваємо пісеньку про примхи цієї красуні.
Пісня "Білорученька зима" (муз.В.Паранової).
Ведуча: Ох і втомилися ми від цієї капризної панянки. Так себе веде ніби безкінечно буде панувати. Лютує, сердиться, але в повітрі вже відчувається вечняний подих, ласкаве сонце, погожі ранки. Розкажіть про це, діти.
Дитина: Весна приходить з ласкою та із своєю казкою
махне барвистим рукавом - синіють проліски кругом.
На вербовій гілочці
весна котиками грається
і веселим діточкам
сонце усміхається.
З ранками погожими пролітають дні
Скільки ж тої радості у весняні дні.
Ведуча: Давайте діти закликати весну піснею, то може швидше завітає їз теплом та ласкою до нас.
Пісня "Навесні" (муз.Н.Шевченко).
(Заходить зима).

Зима: Я зима-красуня
біла чарівниця
заморожу всі струмки, закую усі річки
напущу мороз тріскучий
щоб він вас усіх замучив.
Ведуча: Закликали весну в гості
А з'явилась сніжна гостя.
Ми тебе не прогпняєм
весну-красну ми чекаєм.
Настав кінець вже твоїй власті
може ти відступиш без напасті?
Дитина: Не мети вже зимонько білими снігами
Йди до нас у гості з іграми й піснями.
Зима: За запрошення спасибі
Буду жити з вами в мирі
пограюсь з вами, потанцюю
Бо силу я свою ще чую.
Гра-Пісня "Забави зі сніжками" (муз.Н.Вересокіної).
Ведуча: А знаєте, діти, звідки мені відомо про святкування свят-змін пір року? Є у мене помічник, який веде перебіг днів, відлік часу.
(Заходить Календар).
Календар: У січні я товстенький
У грудні я худенький
Цілий рік рахую дні
пори року й місяці.
Хто я такий?
Ведуча: Календарик сказати старається
що весни час наближається
в неї обов'язків дуже багато
птахів із вирію слід повертати.
Землю зігріти, тварин розбудити
і всю природу розвеселити.
Ведуча: А ось і довгожданна гостя.
Весна: Я весна-красна
пишна весела й чаровна
мов та річечка ступаю
і усіх теплом вітаю.
(Весна стоїть, до неї підходить Зима і вони сперечаються).
Зима: Я господиня на цьому святі
Весна: Ні, я господиня цього свята.
Ведуча: Весна з Зимою завжди сперечаються, хто переможець, той і зостанеться. Послухайте як ці змагання відбуваються в природі.
Трудився лютий до світанку
і заморозив весь струмок
а березень підкрався зранку
і з'їв тихенько весь медок.
2. Зима ще злиться бідолаха
а вже Весна бере своє
і березень бурульки з даху
немов цукерочки жує.
Пісня"Стрітення"
Ведуча: Шкода нам з зимою розставатися
хочеться з весною побрататися
щоб рішити це питання
допоможуть нам змагання.
(Зима утворює свою команду, а Весна-свою).
Весна: Я перемогла, вже весною пахне повітря, я краща за тебе, мене всі люблять.
Зима: Ні, я краща. Мене люблять більше, бо взимку всі відпочивають.
Ведуча: Не сваріться Зимонько і Веснонько. Ви обидві хороші, приносите радість людям. Ти, Зима, втомилася і треба тобі відпочити, а Весні дорогу звільнити.
Зима: Що ж, прощайте любі діти, будьте здорові. Через рік я знову свою вам казку принесу зимову.
Сніговик: Із Зимою я піду, дуже я її люблю
помандруємо на північ ми удвох
там підуть на користь нам сніг і мороз.
А на другий рік в пору зимову
зустрінемось ми з вами знову.
Дитина: Ясне сонечко усміхається
Зима білая вже ховається
Зима білая з хуртовинами
за горами вже за долинами.
2. Сонечко веселе по небу гуляло
Ясні промінці нам послало
щоб земля матінка зігрілася
І люди всі розвеселилися.
Ведуча: А тепер на прощання затанцюємо веселий весняний таночок.
Танець"П'яточка-носочок"
Діти виходять з залу

[Sолнце]

"СТРІТЕННЯ"

У залі відтворено інтер'єр світлиці. Заходить господиня.

ГОСПОДИНЯ. Гарно в хаті прибрала,
Їсти наварила,
У гості до світлиці
Діток запросила.

♫ під музику до зали заходять діти старшої групи, вітаються.

ДІТИ. Добрий день, господине!
ГОСПОДИНЯ. Добрий, добрий! Заходьте, діточки, посидимо, поговоримо (діти сідають на лавці). Дуже добре, що ви сьогодні завітали до мене на гостину. Ви знаєте, який сьогодні день? Незвичайний! У цей день зима з весною зустрічаються. Кажуть, якщо зима переможе, то довго іще холодно буде, а якщо весна візьме гору, то поверне на тепло.
Колись у давнину ваші бабусі та дідусі святкували це свято і називалось воно Стрітення. Цього дня запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки. От і ми запалимо свічечку, а ви можете побажати того, чого вам найбільше хочеться.
Запалимо свічку, щоб горіла,
Щоб вогненні блискавиці,
Щоб гучнії громовиці,
Наших осель не спалили. (запалює свічку)

1. Ой, громниця-свічечка,
Свята водичечка,
Від біди оберігай
Наш майбутній урожай.

2. Запалимо свічечку,
Щоб родили вишні,
Були яблуні та груші
Урожаєм пишні.

3. Свічко-свічечко, гори,
На діток всіх укажи,
В щасті-долі щоб жили
І здоров'я берегли!

ГОСПОДИНЯ. А ще в цей день святили воду у церкві, приносили її додому і пильно оберігали. Ця водичка має цілющу силу. Нею натирають хворі місця та рани.
А чи знаєте ви, що люди дуже вірили у прикмети, передбачаючи майбутнє за погодою на Стрітення.
• Якщо мороз, то скоро весні бувати.
• Якщо іде сніг, то буде урожай багатий.
• Якщо у цей день відлига, то довго ще зимі панувати.
• Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.
• Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.
ГОСПОДИНЯ. У народі кажуть: «Лютий лютує – весні дорогу готує», «У лютому на Стрітення зима з весною вперше зустрічаються». Тож покличемо, діти, Зиму та Весну до нас. Де це наш Гриць із трубою?

♫ «ТРУБИ, ГРИЦЮ, В РУКАВИЦЮ»

ГОСПОДИНЯ. Ой зима по нашім краї
На санчатах роз'їжджає,
Сніжок сипле безупинно,
Вже засипав всю Вкраїну.

4. Не мети, не мети,
Зимонько, снігами,
А приходь ти до нас
З танцями й піснями.

♫ ПІСНЯ «ОЙ, МЕТЕЛИЦЯ-ЗИМА»

ЗИМА. Агов-агов! Чую-чую!
Іду-іду, снігу намету!
З вами разом потанцюю,
Бо ще силу свою чую.!
Добрий день, малята, гарні хлопчики й дівчата.
ДІТИ. Добрий день, Зимонька!
ЗИМА. Рада я вас бачити, дітки, бо люблю маленьких порозважати, погратися з ними, пісні заспівати. Скажіть, а чи весело вам було зі мною взимку?
ДІТИ. Дуже весело.

5. Зимонько-голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

6. Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.

7. Візьмемо санчата ми,
Помчимо з гори.
Снігом нас притрушують
Срібні явори.

ЗИМА. Які гарні вірші ви про мене знаєте, а чи не боїтесь ви мого морозу-морозенка та метелицю-хурделицю?
ДІТИ. Ні!
ЗИМА. Як морозом я повію,
Та снігами замету…
ДІТИ. А в садочку нам тепленько,
Любо, весело серденьку.
ЗИМА. Ой надворі метелиця,
Крутить-вертить хурделиця…
ДІТИ. А в садочку чепурненькі,
Зійшлися діточки маленькі.
ЗИМА. Вітер свище десь у полі…
ДІТИ. Затанцюємо у колі!

♫ «УКРАЇНСЬКИЙ ТАНЕЦЬ ПАРАМИ»

ГОСПОДИНЯ. Добре, Зимонько, нам було з тобою, весело, та Весна вже не за горами.
ЗИМА. Хіба прийшов уже час мені з Весною зустрічатися?
ГОСПОДИНЯ. Аякже! Сьогодні Стрітення! Саме сьогодні Весна з Зимою зустрічаються і міряються силою!
ЗИМА. Я й забула, що сьогодні такий день! Ну що ж, позмагаємось із Весною, подивимось, чия візьме! Тож кличте скоріше Весну! А я поки що сховаюся та поспостерігаю за нею.

♫ «БЛАГОСЛОВИ, МАТИ»

(заходить Весна)

ВЕСНА. На добридень вам усім:
і дорослим, і малим,і дівчаткам молодим,
дідусям сивоголовим, й парубкам чорнобровим,
і жінкам-трудівницям, і бабусям-рукодільницям!
Бачу, що ви чекали на мене. Таку гарну пісню подарували! І я до вас прийшла не з порожніми руками.

ГОСПОДИНЯ. Весно-Весно, а що ти нам принесла?

ВЕСНА. На дерева – цвіту,
А на поле – жито,
На травичку – росу,
На дівчаток – красу,
А на хлопців – сили,
Щоб росли й міцніли!

ГОСПОДИНЯ. Весну жартами стрічаємо,
Танцюємо, співаємо.
Дай нам, Боже, кожен рік
Веселитися повік!

♫ ПІСНЯ-ГРА «РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ»

(заходить Зима)

ЗИМА. Як тут дуже тепло стало!
Гостя з'явилась, яку не чекали!
Насуплю я брови – і вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє.

ВЕСНА. А я засміюся – і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе розцвіте, заспіває!
Доброго дня тобі, бабусю Зима!

ЗИМА. Доброго тобі здоров'я, дівчино Весна! Рано ти прийшла, ой рано…Ще твоєму царюванню час не настав.

ВЕСНА. Ти поглянь на себе, Зимонько, яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все що я напрацювала, ти з'їла та випила.

ГОСПОДИНЯ. Зимо, Весно, не сперечайтеся, а краще позмагайтеся. А наші діти вам допоможуть.
Діти, подивіться, де Весна ступала, там на зимовому килимі проталини з'явилися. Давайте ми допоможемо Зимі полагодити килим.

ГРА «ПОЛАТАЙ КИЛИМ»

ХІД: На білому простирадлі наклеєні різної форми проталини із весняними квіточками. Діти повинні підібрати відповідну латку із білого паперу та закрити проталини.

ЗИМА. Бачиш, як діти мені допомагали зимовий килим полагодити. Ану геть звідси!
ВЕСНА. Яка ти спритна! Давай перевіримо в кого з нас більше сили.

Зима з Весною набирають собі команди і проводять змагання.

ЗМАГАННЯ:
1. «ПЕРЕТЯГНИ КАНАТ»
2. «ЧИЇ ЛИЖІ ШВИДШІ»
3. «ХТО ШИДШЕ ЗЛІПИТЬ СНІГОВУ БАБУ»
4. «ХТО ШВИДШЕ ПЕРЕНЕСЕ СНІЖКИ»

ЗИМА. Тож ви мене перемагаєте? Ой напущу на вас великого морозу! Хлопці, допоможіть мені, не можу ніяк з цією Весною впоратись.

ХЛОПЧИКИ (одягають бороди, співають)
Іде, іде дід, дід, несе, несе міх, міх,
Отакий дідище, такий морозище,
Як розкриє міх, міх, поморозить всіх, всіх.

ДІВЧАТКА (із галасом розбігаються в різні сторони, розвертаються та йдуть на «дідів», співають)
Не дамо, дівчата, міх той розкривати,
Міх той розкривати, холод випускати!

(Дівчатка беруть у коло «дідів», вони скидають бороди.)

ЗИМА. Бачу, ви мене зовсім не боїтеся. Що ж, Весно, твоя взяла! Збиратимуся я у путь, та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу! Чекайте ж на мене, готуйте лижі та санчата.

ХЛОПЧИК. Іди, Зимонько, з піснями,
А повертайся після Осені з снігами.

ДІВЧИНКА. Прийми від нас калач смачний,
А на згадку – обруч золотий.
(Хлопчик одягає на голову Зимі обруч, а дівчинка підносить на рушнику калач. Зима дякує й виходить.)

ГОСПОДИНЯ. Всі ми Зиму проводжали, красну Весну зустрічали.
Весно! Уквітчай наш край, дай нам добрий урожай!
Бери, Весно, ключі, обійди землицю,
Зігрій її сонцем, освіти травицю
На майбутнє жито, на теплеє літо.

ВЕСНА. Піду я далі лугами й лісами, встелю землю килимами.
Я теплом людей зігрію і здоров'я всім навію.
До скорої зустрічі, малята!

ГОСПОДИНЯ. У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків й роздавали їх дітям, щоб росли здорові й щасливі. Вважали, що саме птахи на своїх крилах приносять весну з далекого краю, проганяють люту зиму. Тож і я хочу вас пригостити такими ось жайворонками. Старі люди розповідали, що ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про прихід весни (господиня пригощає всіх присутніх пиріжками-жайворонками).

[замбурская]

Стрітення
Дід Максим: поспішайте, поспішайте на свято. Не баріться, не спізніться, не сумуйте! усміхніться! заходьте, дівчата і хлоп’ята.
Всі; Добрий день, дідусь Максиме. А яке сьогодні свято?
Дід Максим: Свято за столом сидить, на гостей чекає. Все в віконце зазирає, пісню виглядає.
Діти; а де ж це свято? Тут тільки хліб-сіль на рушнику, ключ і свічка.
Дід Максим: справді дуже хочеться, щоб пісня прийшла, сніг пухнастий розтопила, з квіточок вінок сплела.
Пісня
Дід Максим: яка чудова пісенька! А де ж наша зимонька – зима, мабуть притомилася вона. Сіючи сніги, десь прилягла? Хай швидше прокидається. З весною зустрічається. Так малята сьогодні зима з весною зустрічаються. Про володіння домовляються. А це в народі Стрітенням називається. У народі кажуть: 2Якщо на Стрітення півень води нап’ється, то на Юрія віл напасеться».
- А якщо в цей день відлига, то ще довго зимі панувати.
- Ну, а якщо мороз, то скоро і весні бувати.
- А якщо іде сніг, то буде урожай багатий.
Дід Максим: Щоб був багатий урожай, треба потрудитися добре, бо Весна ледарів не любить, не шанує їх і не голубить.
Діти: А ми знаємо пісеньку про ледаря гриця.
Пісня
- Діду Максиме! Благослови нас Весну закликати, Зиму проводжати.
Дід Максим: благословляю вас, люди добрі. Будьте здорові. Будьте веселі, працьовиті ( бере свічечку і запалює ). Запалимо свічечку, щоб горіла, щоб вогненні блискавиці, щоб гучнії громовиці наших осель не спалили.
З’являється Зима: добрий день малята! Як вас тут багато! А чого це ви тут зібралися?
Дід Максим: Тебе Зимонько проводжати, Весну – красную зустрічати.
Зима: А чому ви мені вказуєте, коли мені піти, а коли залишитись. Я сама собі господарка! І кажу вам, що Весни не буде! Ще не скінчився мій час правління. А якщо знову будете кликати Весну – я вам стільки снігу намету, що вона до вас сто років шлях буде шукати, але так і не знайде!
Не діждати вам Весни,
Не прийшли її ще дні!
Я вам снігу намету
І хурделицю зроблю.
Заморожу всі струмки,
Закую усі річки.
Напущу мороз тріскучий,
Злий, безжальний і колючий!

Дід Максим: Зимонька – зимонька, ти чого така сердита!
Чого мружиш брови? Годі, зимонька, сумувати, час прийшов прощатися з тобою. Не сумуй ми прощаємося з тобою не надовго.
А поки що ти в пошані. Тобі потрібно подумати і відчитатися про проведену роботу.
Зима: сумлінно я працювала
Снігом землю укривала –
Озимину я зберігала.
Ялинковими святами
Новий Рік стрічала.
- снігу багато насипала?
- На озерах міцно скована вода?
- Ви задоволені Зимою?
- А загадки ви любите відгадувати?
Дід Максим: зимонька, відгадали ми всі твої загадки, тепер хочеш погратися з нами.
Ігри
Зима: бачу час настав мені піти. Треба Весну гукати.
Діти гукають весну.
Баба яга: Тр-р-р! весну гукали?
Дід Максим: гукали!
Баба яга: отримайте і поставте підпис.
Дід Максим: За що розписуватися? Весни ми не бачимо!
Баба яга: да ви що, Весну – красну не впізнали? Запрошували, тепер зустрічайте як слід. Усім привіт, усім привіт я так до вас спішила, що всі слова по дорозі розгубила. Що далі? А , згадала. Час настав мені свої обов’язки виконувати. Зима можеш бути вільна. Мені ніколи з тобою тут базікати, час працювати. Я , можливо, до цієї ролі сто років готувалася, не доїдала, не досипала.
Дід Максим: Ось ти і проговорилася. Тож ти весна не справжня.
Баба яга: Як це я не справжня. Найсправжнісінька навіть посвідчення є (показує)
Дід Максим: (читає) Призначається Весною на весь рік? Ну і справи!
Баба яга: і печатка є, і підпис, і не одна, цілих дві – найважливіших начальників Кощіюшки і Змія Горинича.
Дід Максим: ну, тоді все зрозуміло. Ми тебе на цю посаду Весни не можемо прийняти!
Баба яга: як це не можете? Я готувалась, готувалась, нікому зла не зробила, ну хіба що трішечки пожартувала.(плаче)
Дід Максим шепочеться з Зимою
Зима: Ну, якщо у тебе є велике бажання бути Весною красною, і ти ж така розумна, як вона, тоді дай нам відповіді на три запитання.
Баба яга: це я миттю. Задавайте свої запитання.
Дід Максим: Біла, біла та сива, прийшла зелена молода.
(баба яга відповідає не вірно)
- Ні, Баба Яга не вірно, давай запитаємо дітей.
Баба яга: ну гаразд, запам’ятала я, давайте наступну

Зима: не відгадала ти наші загадки, не бути тобі Весною-красною!
Баба яга: таку роль мені довірили, а я не справилася, може я все ж таки залишуся у вас на святі.
Дід Максим: ну що діти залишимо Бабу Ягу на святі, будемо з нею грати.
Гра.
Баба яга: слухайте, раз ще не має справжньої Весни, може все ж таки я за неї буду? І яка вона, справжня, - ніхто не знає.
Зима: справжня – словом та розумом. По землі вона йде, все співає і цвіте.
Весна: Добрий день! Мої любі малята.
От я й прийшла до вас , малеча мила!
Ви ждали – і діждалися мене…
Уже сніги довкола розтопило
Моє ласкаве сонце весняне.
Отже час Зимі відступати
Весні – красні дорогу давати.
Зима: що ж, прощавайте, діти,
За зиму ви набрались сили
Пішли на користь вам мороз і сніг
Он щічки ваші як порожевіли,-
Неначе маки розцвіли на них
Уклін тобі глибокий, Весно – красно
Вже чує, що дзвенить твій голосок!
І хоч я звикла до усіх діток,
Вже залишити мушу дитсадок,
Мої маленькі любі друзі!
Прощаюсь з вами усіма,-
Щасти вам. Вірте, через рік я знову
Чудову казку принесу зимову.

Дід Максим: всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали
Весно! Уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!
Весна: Я тепло вам принесла
І сонечка додала
Щоб міцніли усі діти
Й розцвітали наче квіти.
Дід Максим: ось і закінчилося наше свято.
Весна – красна іде по всі землі і прикрашає її квітами, ніжною зеленню. Пам’ятайте і збережіть наші звичаї і станете добрими людьми.

[замбурская]

Стрітення

Ведуча. Діти, сьогодні незвичайний день.
Цього дня Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо Зима переможе, то ще довго буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло.
Колись у давнину ваші дідусі й бабусі відзначали це свято і називалось воно — Стрітення. Цього дня запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки. От і ми запалимо свічку.
(Запа¬лює, обходить майданчик зі свічкою та заносить її в садок.)
Сонце вже повертає на літо. Все прокидається — і ведмідь у барлозі, і звірі та птахи лісові.
У народі кажуть: «Лютий лютує, весні дорогу готує», «У лютому на Стрітення зима з весною вперше зустрічаються».
Тож покличемо, діти, Зиму та Весну до нас.
Де це наш Гриць з трубою?
Виходить хлопчик з дудочкою, грає.
Ведуча. От зима по нашім краї
На санчатах роз'їжджає,
Сніжок сипле безупинно
Вже засипав всю Вкраїну!
Діти (разом). Не мети, не мети, зимонько, снігами,
А приходь ти до нас із піснями.

Зима. Агов-агов! Чую-чую!
Це хто тут кличе мене?
Іду-іду! Снігу намету!
Зима вітається з дітьми.
Зима. Рада я вас бачити, дітки! Бо люблю вас розважати, гратися з вами. Скажіть, а чи весело вам було зі мною, Зимою?

дитина. Зимонько, голубонько,
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.

дитина. Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки
В нашому дворі.

дитина. Візьмемо санчата ми,
Помчимо з гори.
Снігом нас притрушують
Срібні явори.
Зима. Який гарний вірш ви розповіли про мене. Чи не боїтесь мого морозу-морозенка та метелиці- хурделиці?
Відповіді дітей.
Зима грає з дітьми в гру «Роби, як я».
Зима хукає на дітей, тупочучи, наступає на них, плескає в долоні.

Зима. Ну що ж, бачу, зовсім ви мене не боїтесь!

Ведуча. Добре нам було з тобою, Зимонько, ве¬село. Та вже Весна не за горами.

Зима. Хіба прийшов вже час мені з Весною зу¬стрічатись?

Ведуча. Аякже! Сьогодні ти з Весною зустрінешся і силами поміряєшся.

Зима (сердито). От воно що!
Весни вам завагалось?
Та не бувати цьому!
Не хочу ніякої Весни!
Не хочу ніякого змагання!
Ні!!!
Зима голосно свистить. На майданчик вискакує Баба-Яга на мітлі. Бігає, розмітає довкола сніг так, щоб сипав на дітей. Зима голосно свище.

Баба-Яга. Що, Зимонько-голубонько, хазяєчко, треба? Га?

Зима (наказує). Весну спіймати! В хащі заховати!
Не буде вона з вами гратися,
Зі мною змагатися!
Ні!!!
Зима знову свище і гордо покидає майданчик. Баба-Яга сипле на всіх снігом, лякає.
Гра «Рибалка» (з Бабою-Ягою)
Після гри Баба-Яга тікає, залишаючи на снігу слід від мітли.

Ведуча. Діти, що ж нам робити? Зима пішла, Вес¬ну Баба-Яга сховала!
Відповіді дітей.
Ведуча. А пошукаймо сліди від мітли Баби-Яги та підемо по них. Може, кудись і дійдемо.
Шукають сліди і йдуть по них. Доходять до першо¬го будиночка.
Діти (кличуть). Весно! Весно! Ти тут?
З будиночка виходить Ведмідь.
Ведмідь. Чого це ви тут розкричалися? Чого мені спати заважаєте?
Ведучий. Ми Весну шукаємо. Чи ти її не бачив?
Ведмідь (сердито). Ні, не бачив. А за те, що ви мене розбудили, я вас зараз спіймаю і з'їм.
Гра «Лови з ведмедем»
Ведмідь. Дуже вже ви проворні, важко вас пійма¬ти. Ідіть собі геть!
Діти йдуть до наступного будиночка.
Діти. Весно! Весно!
З будиночка вискакує Баба-Яга, нюхає повітря, носом крутить на всі боки, наступаючи на дітей.
Баба-Яга (страшним голосом). Ну?! Чого ви тут розверещалися? Що треба?
Ведучий. Ми шукаємо Весну! Вона в тебе?

Діти. Відпусти її, будь ласка!

Баба-Яга. Весну?! Відпустити?! Ні! Якщо хтось до мене потрапив, вже не відпущу, а ще й вас упіймаю!
Баба-Яга намагається піймати когось із дітей, діти тікають.
Не піймала, хапається за поперек, стогне, охає.
Баба-Яга (страдницьким голосом). Навіщо вам Весна?
Відповіді дітей.
Ведуча. Якщо Весну відпустити, сонечко пригріє. Ти на сонечку погрієшся і спина твоя боліти переста¬не. Будеш як молоденька. Бабонько-Ягонько, відпус¬ти Весну!
Баба-Яга (замислилась). Не обманюєте?
Діти. Ні!
Баба-Яга. Ну гаразд! Гей, дівко, виходь!
З хати виходить гарно вбрана Весна.
Ведуча. Хто ти така, красуне, дивна?

Весна. А я Весна, Весна-царівна! Куди ступлю — сонце сяє, Міста і села оживають. Землю-матір прославляють! Ведуча. От послухай, Весно, як діти вже тебе че¬кають.
Дитина читає вірш.
Принесе Весна нам літо,
Щоб родило жито.
Старим бабам — по лопаточці.
Молодицям — по дитяточці.
Чоловікам — по плужку.
Хлопчикам — по батіжку.
А дівчаткам — по віночку
З хрещатого барвіночка.


З'являється Зима.

Зима. Знайшли-таки! Ну що ж, позмагаємось. По¬дивимось, чия візьме!
Насуплю я брови — і вітер холодний повіє.
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замерзне, заніміє.

Весна. А я засміюся — і сонце ласкаво засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Ведуча. Зимо, Весно, не сперечайтеся!
А краще позмагайтеся!
Наші діти вам допоможуть.
Весна і Зима вибирають собі команди із старших дітей, проводять змагання.
Ігри-змагання:
«Перетягни канат»
«Ланцюжки»
«Хто швидше провезе санчата» (змагаються Весна і Зима)
«Чиї лижі швидше»
«Хто швидше зліпить снігову бабу»
Зима (спантеличено). Тож ви мене перемагаєте?! Ой напущу на вас великого морозу!
Весна. Почекай, Зимо, не напускай, бо не допомо¬же тобі й мороз. Настав час тобі вирушати у дорогу — у далекий північний край, де морози й сніги. А в Ук¬раїні я господарюватиму, рідну землю прикрашатиму зеленню і квітами, високими хлібами.
Зима. Що ж, Весно, твоя взяла! Збиратимусь я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу. Чекайте на мене, го¬туйте лижі і санчата.
Усі прощаються із Зимою, на санчатах везуть її до воріт.
Весна. А я тепло вам принесла і сонечка додала, щоб міцніли усі діти і розцвітали, наче квіти.
Ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. Приходь до нас щодня.
Проводжають Весну до воріт.
Ведуча. А вас, діти, запрошую до святкового вог¬нища. Спалимо от цю зимову Мару, щоб швидше со¬нечко пригріло, припекло.
Потім пригощаються млинцями з чаєм.
Примітка. За бажанням першу половину свята можна провести в залі, тоді додати музичний матеріал (пісні, та¬ночки, хороводи).

[pupak]

Cценарій свята „Зустріч Зими і Весни (стрітення)”.
1-а ведуча. Діти, сьогодні не¬звичайний день. На другий місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят —Стрітення, яке відзначають 15 лютого. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони ї|л зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима 1,1 переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то повер¬не на тепло.
2-а ведуча.
Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославля¬ли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимо¬вого сну.
Стрітення відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.
1-а ведуча. Таку свічку запалювали відразу як поверта¬лись із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів І щоб мороз дерев не побив».
Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.
2-а ведуча. Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою, її набирали у нову невжи¬вану посудину і зберігали за образами протягом року. До¬помагала вона від різних хвороб.
1-а ведуча. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків — у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.
2-а ведуча. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники — вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець.
1-а ведуча. Про свято Стрітення існує безліч інших ле¬генд.
Учень. Мені бабуся розповідала таку легенду.
Вранці на околицю села приїхала Весна, а назустріч ви¬ходить стара бабуся Зима. Зима така непривітна, і почи¬нає сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдати себе і звинуватити іншу. Чим до¬вше тривала їх суперечка, тим затяжнішою вона ставала. Наостанок вони вирішили помірятися силою. Весна зла¬зила із свого коня і починався двобій.
Вважалося, що переможець і буде правити далі.
Учениця. А мені бабуся іншу легенду розповідала.
У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-пра¬ведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре до¬ти, поки не побачить Спасителя Світу. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш раба твого, владико, з миром».
2-а ведуча. Гарні знаєте легенди. А чи знаєте, що в на¬роді є багато прикмет, які перевірені самими людьми в цей день.
Діти. Знаємо.
— Якщо під вечір потепліло, то перемогла Весна, тому Зима йшла туди, де була Весна, а Весна — де була Зима.
— Лютий лютує, весні дорогу готує.
— Як на Стрітення мет, дорогу перемітає, то корм —, відмітає.
— Як капає зі стріх, так капатиме і з вуликів мед.
1-а ведуча. Діти, я ба ви знаєте багато легенд народних прикмет, приказок, Прислів'їв. А чи хочете зустрітися із крас нею Весною? Щоб з нею зустрітися треба веснянки заспівати.
Хоровод «Весняний».
Дівчинка (кличе Весну).
Скоріш, люба Весно, до
нас прибувай,
Щоб знову озвавсь
соловейками гай.
Щоб знов зеленіли
колгоспні лани.
Від сонечка сил набирались вони.
Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,
А ми всі дівчатка, були у вінках.
Зима. Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету, і морозу напущу, бо ще силу свою маю.
Учень.
Не мети, не мети,
Зимонько, снігами.
А приходь ти до нас
З танцями й піснями.
Учениця.
Зимонько, Зимонько,
Снігом не труси
І морозу морозити не вели.
Бач — он зайчики сидять
І від холоду тремтять.
Зайчики. Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?
Діти. Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм, лиш навчіться так, як ми, у танку кружляти, бігати й стрибат
Танок зайчиків.
1-й зайчик. Спасибі вам, дітки, допомогли нам зігріті ся, але так хочеться зустрітися з Весною. Адже підходи" її пора. І ось-ось Зимонька пропаде, бо звірята вже вир; шили шукати красуню Весну.
2-й зайчик. Ох, і надокучили мені морози та завії! Н; голодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився! Звірятка, друзі, я теж йду з вами шукати Весну.
(Назустріч біжить Лисичка).
Лисичка. А куди це ви мандруєте9
Вовчик. Лисичко, підеш з нами Весну зустрічати?
Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать, але перши струмок мені сьогодні продзвенів, що Весна вже близькі
Білочка. То швидше ходімо їй назустріч!
(Назустріч йде Ведмедик).
Ведмедик. Добрий день, друзі! А куди це ви поспішаєте
Білочка. Йдемо Весну зустрічати!
Ведмедик. Бачив! Вона ген за високими горами. Розсіває квіти, трави. Сюди вже повертає.
Вовчик. То давайте усі разом покличемо Весну.
2-а ведуча. Дорогі звірята! Давайте ми з дітьми вам до поможемо Весну кликати.
(Діти кличуть Весну. Чути звуки свистульок).
Дівчинка. Ой, жайворонку, рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?
Жайворонок.
Не сам я вийшов —
Дажбог мене вислав.
В праву рученьку
Ключика видав:
З правої рученьки
Літо відмикати.
З лівої рученьки
Зиму замикати.
Учень. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.
(Звучить весняна мелодія).
Хлопчик. Тихше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь — це ж струмок весняний співає, а от пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане буруль¬ка і дзенькає падаючи на землю? Учениця.
Весна іде, весна іде!
Весну вітайте, діти!
Вона пісні вам принесе,
Вінки, чудові квіти!
(До залу з букетом пролісків входить Весна).
Весна.
От і я прийшла до вас, малеча мила,
Ви ждали і діждалися мене.
Уже сніги давно всі розтопило
Моє ласкаве сонце весняне.
А сонечку поміг мій теплий вітер
Він з Березнем прилинув навесні.
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну
І принесла вам квіти.
Найперші проліски ясні:
А ще я вам принесла літо,
Щоб родило жито.
Старим бабкам — по лопаточці,
Молодицям — по дитяточці,
Чоловікам — по плужку,
Хлопчикам — по батіжку,
А дівчаточкам — по вінку.
Зима. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!
Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!
Треба мені всю силу зібрати,
Щоб з тобою до бою стати.
Учень.
Утікай, утіка,
Біла Зимонько!
Вже нема, вже нема
В тебе силоньки.
Вже весна, йде весна —
чарівниченька,
Потемніє, почорніє
Твоє личенько.
1-а ведуча. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зи¬монько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь. Змагання:
1. Перетягування канату.
2. Відгадування загадок.
3. Співання пісень.
(Першою співає Зима).
Весна.
Беріться за руки,
У коло ставайте,
Під сонечком ясним
Танцюйте, співайте.
Та так, щоб земля під ногами гуділа,
А пісня, до сонечка щоб долетіла.
Хоровод «Ой весна».
2-а ведуча. Зимо, Весно, ви добре змагалися. А ігри ви знаєте? Весна. Добре, пограєм, але ви, дітки, відгадайте загадку:
Він веселий стрибунець,
В нього сірий комірець.
Він не плаває — літає.
Він пшениченьку збирає.
Задавака — молодець.
Ви впізнали, діти,
Хто це?
Діти. Горобець.
Гра «Горобчики».
Весна. Щебетали горобці!
Горобці. Гей, ми хлопці-молодці!
Весна. Хоч тепла іще нема —
Горобці. Не лякає нас зима!
Весна. Як насипле снігу?
Горобці. Заб'ємось під стріху.
Весна. А як сонечко зійде?
Горобці.
Наша пісня оживе:
Цвірінь-цвірінь.
Цвірінькаючи діти-горобці дражняться із Зимою. А Зима лякає їх словами «Заморожу, заморожу!» Доганяє дітей, діти ховаються за Весну.
Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтесь. Що ж, Весно, твоя взяла! Збираюсь я в путь!
Прощавайте, милі діти!
За зиму ви поздоровіли.
Пішли на користь і мороз, і сніг,
І щічки ваші як порожевіли,
Неначе маки розцвіли на них!
Прощай і ти Весна-красна!
Я чую, як дзвенить струмок
То зараз я залишу ваш куточок.
Отож, хлопчики й дівчатка,
Прощаюсь з вами усіма.
Щасливі будьте! Через рік я знову
Свою вам казку зимову принесу.
Чекайте на мене. Учениця.
Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали.
Весно! Уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай.
Весна.
Я тепло вам дринесла
І сонечко додала,
Щоб міцніли усі діти
Й розцвітали, неначе квіти.
А я піду далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Заквітчаю різним зелом,
Щоб усім було весело.
Я теплом людей зігрію
І здоров'я вам навію.
З рідним словом, щоб зростали,
Щоб звичаї українські пам'ятали.
Хай вам щастить!
1-а ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. Але залишся з нами на прощання хоровод вести.
Хоровод.

[AnushkA777]

Всем Привет!, скоро "СТРІТЕННЯ", есть сценарий, посмотрите

Ой, минула вже Зима!

Дійові особи: Господиня, гурт дітей, Зима, Весна,

Зал святково прикрашено, у народному стилі. 2 тина, колодязь.
Лунає музика, до залу заходить Господиня

Господиня. Добрий вечір малята, любі хлопчики й дівчата, мене звуть ……..
От нарешті наближаються весняні деньки. Вже в повітрі пахне свіжістю, молодою зеленню. У мене на подвір’ї усе прибрано, то му що чекаю на гостей дорогих

Малята у гості до мене прийдуть,
Радість, посмішки з собою несуть
Будемо з ними співати
Свято Стрітення стрічати

Струмок серед гаю, мов стрічечка
На квітці метелик як свічечка
Хвилюють, маюють квітучі поля
З весною тебе Україно моя

Виконується хоровод «Як у нас на Україні».
Після закінчення діти стають в пів кола, перед господинею

Господиня.
Здоровенькі були!

Діти Здоровенькі були тітко ……….

Господиня.
Які ж ви гарні, у вишитих новеньких сорочках!

1-ша дівчинка З вечора вчорашнього аж до ранку
Вишивала я собі вишиванку.
Вишивала голкою, вишивала,
Чорну та червону нитку брала.
2-га дівчинка.
Кожна з нас за зиму вишила собі нову сорочку.

Господиня.
Молодці, не забуваєте про звичаї наших бабусь.
А ну скажіть мені, яке свято відбувається 15 лютого-

Діти Стрітення

Господиня Розповідь господині про свято…

1-ша дитина Довшає й довшає день,
Більшає в лісі пісень
Холод зникає, бо зна –
Скоро, вже скоро весна!
2-га дитина Сонце раніше встає,
Радості нам додає
Радість, як мамо, ясна –
Скоро, вже скоро весна!

Пісня «Прийди Весно»- кривий танець
Після пісеньки діти проходять на місця, хлопчики сідають, а дівчата беруть квіти та підходять до господині
.
3-тя дівчинка.
Благословіть, тітонько, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати.
Вже поле й гай збудилися від сну,
Тож час і нам стрічать весну!

Господиня.
Благословляю, діти!
Ідіть, весну гукайте.
Щоб прийшла з радістю
Та Божою милістю. (Тричі цілує дитину)

2-га дівчинка.
Ходімо, дівчатка, весну кликати!
3-я дівчинка
Прийди, весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам красок!

«Танок з Квітами»

під час танцю заходить Весна, продовжує танцювати з дівчатками.
(після танцю дівчата сідають на місця)

Весна Добрий день малята,
Мене чекають всюди
Виглядають із вікна
Я дарую радість людям
І зовусь весна ясна
На гаї діброви поле
Шлю проміння золоте
Як прийду-усе навколо
Оживає і цвіте

А зараз вже прийшла пора:
Чекає вас весела гра!
Ось тримайте ви струмочки
Побіжать вони по кочках

Хлопчик Коли сонечко пригріє
Потечуть струмки
Вся земля зазеленіє
Зацвітуть сади
Все навколо молодіє
Все сміється, все радіє
І струмки як хлопчаки
З підстрибом біжать в ярки

Гра «Біжи струмок»

У цей час заходить Зима з торбою. Діти розбігаються на місця ЗАМОРОЖУУУУУУ.

Весна (звертається до Зими)
Доброго дня тобі бабусю Зима!

Зима. Доброго здоров'я, дівчино Весно!
Рано ти прийшла, ой рано...
Ще твоєму царюванню час не настав.
Весна.
Та поглянь на себе, Зимонько!
Яка вже з тебе цариця з пустою торбою?
Все, що працьовите Літо напрацювало, ти з'їла.
Зима.
А от і не все! Не все! (Знімає торбину, трусить нею, на підлогу сиплються крихти та рештки зерна)
Весна (сміється)
Я краща від тебе, бо зі мною людям весело, вони співають, танцюють, а з тобою лише мерзнуть та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а куди я ступаю, там сонце сяє, все навколо оживає!
Зима (лютує)
Ось зараз ми побачимо, хто з нас сильніший, (витягує канат).
А ну Весно ставай, зараз ми подивимося, поборемося, хто програє той і піде, а хто виграє той і буде керувати світом!

Гра «Перетягни канат»
Зима.
(сідає на стільчик)
Ой як я стомилася! Та жарко мені, жарко, дуйте на мене усі!!

Діти дують на Зиму
Господиня (звертається до Зими та Весни)
Зимонько, яснонько, не сваріться. Ви обидві хороші, і ми вас обох любимо. I тебе, Зимонько,— за веселі гірки та різдвяні розваги, а тебе, Веснонько,— за тепле сонечко, квіти та за великодні гостинці. А ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

Зима. Ну добре, Весно ти перемогла!
(до дітей) Ну хоч ще одну пісеньку, один таночок зі мною затанцюйте, я так хочу ще трошечки з вами повеселитися

Господиня Добре, Зимо, заспівай нам пісеньку, а ми, допоможемо! Так малята!?

Танок-пісенька «Потолок ледяной»
Зима Зараз усіх заморожуууууу (діти розбігаються)

Що ж, прощавайте, любі діти!
За зиму ви поздоровіли,
Пішли на користь і мороз, і сніг.
І щічки ваші так порожевіли,
Неначе маки розцвіли на них!
Прощавай і ти, Весно красна,
Прощаюсь з вами усіма.
Здорові будьте!
Через рік я знову
Свою вам казку принесу зимову!
Зима залишає зал, усі машуть допобачення.

2-й хлопчик (услід)
Ясне сонечко усміхається,
Зима білая вже ховається.
Зима білая з хуртовинами
За горами вже за долинами!

4-та дівчинка.
Дівчаточка-вороб'яточка, радьмося
Та виходьмо на вулицю, граймося.
Та виходьмо на вулицю в добрий час,
Нема таких співаночок, як у нас!

5-та дівчинка (звертається до Весни)
Ти прийшла до нас з теплом,
Із струмочка голоском.
Ходім з нами на поле-поляночку
Водити гаївоньку, співати весняночку!

Весна з дівчатками проводить пісню-гру «Подоляночка».
Дівчатка утворюють коло. Посередині кола дівчинка-подоляночка, яка відтворює рухи, про які йдеться в пісні, а по закінченні співу виконує танець. Дівчатка співають:
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона сіла,
Тут вона впала
До землі припала.
Личка не вмивала,
Бо води не мала.
Ой, устань, устань, подоляночко,
Ой устань устань молодесенька
Умий своє личко, срібною водичкой
Та візьмися в боки,
Скачи свої скоки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю
Після танцю дівчинка обирає собі на заміну іншу подоляночку. Гра продовжується. Так повторюється два-три рази.Остання дівчинка промовляє:
„А я не хочу бути подоляночкою, бо вона сім літ не вмивалась, а я вмиваюся щодня”.
3-й хлопчик.
Гей, заграйте-но, музики,
В мене гарні черевики.
Як будете гучно грати,
Буду хвацько танцювати!

Діти виконують «Оркестр»
Після закінчення діти сідають на місця

Весна.
Що ж, весело з вами, друзі, та час мені далі йти, тепло по світу нести.
Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Теплом своїм людей зігрію
І здоров'я всім навію.

Весна прощається з глядачами та залишає зал.
Господиня. Пішла весна, дуже багато у неї роботи, все все після зими треба до ладу привести …..а наше свято продовжується, і зараз я розповім вам які ще звичаї були у давнину.
У день Стрітення в церквах святили воду, запросили її додому і пильно берегли. Цій воді надавали магічної сили. За народними уявленнями, це цілюща вода.

Наперед виходять хлопчик та дівчинка.
Виносить скляночку водички.


6-та дівчинка.
Набрала з криниці свіжої водиці.
Буду умивати, буду примовляти:
Течи, течи вода з мене,
А я буду рости з тебе.
А ти будеш витікати,
А я буду виростати.
Щоб здоров'я тіло мало,
Лиха й горенька не знало!

4-й хлопчик.
У людей веселіють, яснішають лиця,
їм силу бадьору вертає водиця!

Віддають господині і сідають

Господиня.
Діти, цього дня не тільки святили воду, а й свічки, їх називають «громичними», бо вважається, що вони оберігають людей від грому та блискавки. Тому свято Стрітення у давнину ще називали «Громицею». Зараз я запалю стрітенську свічку, і ви зможете побажати того, чого вам найбільше хочеться.

Звучить тиха мелодія, господиня запалює свічку, виходять 4 дитини

1- Ой, громице-свічечко!
Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
2- Дай здоров'я нам усім та достатку в кожен дім!
3- Свічко - свічечко, гори, на діточок укажи!
4- В щасті-долі щоб жили і здоров'я берегли!

Хлопчик передає свічку господині, і сідають на стільчики ,господиня обходе півкола, показує глядачам свічку, потім кладе свічку на стільчик.

Господиня.
Із нетерпінням чекали люди на весну і вважали, що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяючи люту зиму з морозами та, завіями. Колись в Україні побутував цікавий звичай, пов'язаний зі святом весни. Напередодні його жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок-жайворонків, їх давали дітям, щоб віднесли в садок, підняли угору і закликали весну, а ви малята, знаєте як закликали весну?

Гурт дітей (разом)
Пташок викликаю із теплого краю:
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

Господиня.
А називали випечених пташок жайворонками тому, що, за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: „Вже весна прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати”.

Отже, діти мої, діти, дорогі малята!
Діти-боженята у вишитих сорочках.
Підійдіть до мене радісним гурточком.
Жайворонків беріте, на високу гору ідіть,
Пісеньок гарних співайте,
Весну красну величайте!
Добра людям бажайте!

Виконується пісня «Я бажаю вам добра»

Господиня роздає усім глядачам та учасникам дійства печиво вигляді жайворонків. На закінчення пісні діти виходять с залу.

[Оксана Васильевна]

Спасибо всем, кто выставлял сценарии "Стрітення", с миру по нитку и появился мой.
Сценарій розваги « Стрітення»
старший дошкільний вік 6-7 р.ж.

Під музику діти заходять до залу.
Ведуча: Любі діти! Сьогодні,15 лютого, день незвичайний. Сьогодні зима
зустрічається з весною. Цього дня вони міряються силами, хто кого переможе. І якщо зима переможе - буде ще довго холодно. А якщо весна візьме гору - тоді поверне на тепло.
Колись в давнину наші бабусі та дідусі відзначали це свято і називалось воно – Стрітення. Про свято Стрітення існує безліч інших легенд. Послухайте одну з них.
«Вранці на околицю села приїхала Весна, а назустріч виходить стара бабуся Зима. Зима така непривітна, і починає сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдати себе і звинуватити іншу. Чим довше тривала їх суперечка, тим затяжнішою вона ставала. Наостанок вони вирішили помірятися силою. Весна злазила із свого коня і починався двобій».
Вважалося, що переможець і буде правити далі.
В цей день запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки – громовиці. І ми запалимо свічку (запалює обходить зал, промовляючи)
«На громовицю сонце повертає на літо, все прокидається. І ведмідь в барлозі і звірі і птахи.»
Давайте подякуємо Зимі, що завітала до нас із снігом, з морозами, принесла стільки радості дітворі.
Діти: 1.Де не глану я на дворі
Всюди бачу білий колір,
Ліс і поле, і діброви
Білі одягли обнови.
2. Сніг січе безперестанку, -
Зима трудиться із ранку!
І мороз не угаває,
Йому вітер помагає.
Всі діти разом: Не мети, не мети, зимонько снігами,
А приходь ти до нас із піснями.
До залу заходить Зима.(дорослий)

ЗИМА: ЦЕ ХТО ТУТ КЛИЧЕ МЕНЕ?
ІДУ, ІДУ! СНІГУ НАМЕТУ.
З ВАМИ РАЗОМ ПОТАНЦЮЮ,
БО ЩЕ СИЛУ СВОЮ ЧУЮ.
Пісня про зиму.
ЗИМА: ЗНАЮ , ЛЮБЛЯТЬ МЕНЕ ВСІ –
І ДОРОСЛІ І МАЛІ .
СКІЛЬКИ СВЯТ ВЕСЕЛИХ ВЗИМКУ
ВИ СТРІЧАЛИ БЕЗУПИНКУ !
Я БУЛА В ГОСТЯХ У ВАС –
В ГАРНИЙ ДЕНЬ , У ДОБРИЙ ЧАС.
ЗНАЮ ЛЮБИТЕ В СНІЖКИ ВИ ГРАТИ,
НА САНЧАТАХ РОЗ`ЇЖДЖАТИ
ДІТИ: ТАК, ЛЮБИМО
ЗИМА: ЩО ВАМ ЩЕ ПОДОБАЄТЬСЯ РОБИТИ ВЗИМКУ, ЯКІ РОЗВАГИ ВИ ЗНАЄТЕ?
ДІТИ: ЛІПИТИ СНІГОВУ БАБУ, КАТАТИСЯ НА ЛИЖАХ, НА КОВЗАНАХ, ГРАТИ В СНІЖКИ.
ЗИМА: ТО Я ДУЖЧЕ СНІГУ НАТРУШУ І МОРОЗУ НАПУЩУ.
НУМО, ДІТИ, У САДОК,
НА ПУХКИЙ БІЛЕСЕНЬКИЙ СНІЖОК.
ТАМ В СНІЖКИ ВСІ ПОГРАЄМ,
І БАБУСЮ НАКАЧАЄМ.
Пісня «Баба Снігова»
Діти: 1.Зима нас вдосталь розважала:
Ми взимку Новий рік стрічали,
Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…
Та ще й катались з гірок снігових.
2.Прийшла пора Зимі на північ повертатись,
Тож хоче вона з нами попрощатись.
Дарує Стрітення на прощання –
Свято зимове останнє.
Гра –естафета « Хто швидше перенесе сніжки»( в ложках)
«На санчатах»
Ведуча: Добре зимонько нам було з тобою, весело.
Цього року ти як ніколи потішила малят, але всьому свій час і пора.Та вже весна не за горами.
Зима: Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?
Ведуча: Аякже, сьогодні ж Стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються, міряються силами.Хто з них переможе, той і господарюватиме до кінця місяця.
Зима: Ой, я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну, що ж , позмагаємось з весною, подивимось чия візьме. То ж кличте весну!
Дитина: Весно, весно. Весняночко!
Прийди до нас, подоляночко
Прийди до нас, теплом утіш
А ти, сонечко, світи ясніш!
( заходить Весна)
Весна: Я вас вітаю, любі діти
Бажаю тільки щастя вам
Не можем ми, щоб не радіти
Вже гріє сонце тут і там
Вже прокидається природа
Від сну тихенько ожива
Задзюркотять в струмочках води
Встає травиця молода.

Весна: Ну, що ж час зимі тікати за ліси, за високії гори, за широкеє море, бо я – весна красна прийшла.
Зима: А ми ще подивимось, хто з нас сильніший
Насуплю я брови
І вітер холодний повіє
Усе захолоне – рятунку нема
Під снігом замре, заніміє.
Весна: А я засміюся – і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля
Усе розцвіте, заспіває!
Ведуча: Ну, весно, та зимо – змагайтеся, покажіть нам хто сильніший.
Зима: Давайте пограємо в гру «Заморожу»(проводиться гра по типу «Море хвилюється») Віхола повіяла раз,
Віхола повіяла два,
Віхола повіяла три,
Зимова фігура замри.
Весна: Я сонячний промінчик покличу на підмогу. Сонячний промінчик!
Права ручка! Раз! Ліва! Два!
Закрутилась голова.
Посміхнулись ротики,
Покрутили животики.
Три носок, каблучок,
Затанцюєм гопачок!
Під музику «Гопачок» діти підтанцьовують. (гра грається 2 рази)
Зима: Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося? Ти зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде гарнішим той і буде далі царювати.
( Зима створила чудову сніжинку, а Весна прекрасну, духмяну квітку, дивовижно гарного кольору)
Ведуча: Зимо, Весно, ви добре змагалися, і творіння ваші гарні. А ігри ви знаєте? А з дітьми пограєтесь?
Зима: Малята, хто хоче, щоб іще була зима, приєднуються до мене.
Весна: А хто хоче, щоб швидше прийшла весна – до мене.
Діти розбиваються на дві команди.
Ігри – естафети: «Хто швидше складе велику сніжинку і квітку»(ст.гр)
На одному столику лежить 5 сніжинок, на другому - 5 пелюсток. Навпроти на певній відстані – серцевина у вигляді сніжинки і кружальця. Дві команди по п’ять гравців складають велику сніжинку і квітку.
«Хто швидше намалює квітку»(1 кл)
2 мольберти, фломастери. Дві команди по 4 дитини.
1 - малює стебло, 2 – серцевину, 3 – пелюстки ,4 – листочок.
Зима. Дружно в ігри граєте, І мене і Весну любите, але мені дійсно пора з вами прощатись, бо і квіти ви чекаєте і пташок.Що ж, Весно, твоя взяла! Залишайся! До побачення, зустрінемось через рік!(виходить).

Ведуча: Пішла від нас зима, а я розповім вам про ще один звичай свята
«Стрітення». Напередодні гасподині випікають з тіста фігурки
птахів-жайворонків. Віддають їх дітям, а ті вибігають на двір з ними гукають, свистять у свистульки, кличуть з вирію птахів і весну.
Дитина: А ми знаємо, якщо у цей день капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.
- А якщо зі стріхи звисають довгі бурульки, то літо буде дощовим.
- А якщо бурульки короткі – літо буде сухим, погожим.

Весна: Чудово, діти, що ви знаєте народні традиції та прикмети, молодці.

Дитина: 1.Всі ми зиму проводжали
Весну красну зустрічали
Весно, уквітчай наш край
Дай нам добрий урожай!
2.Бери, Весно, ключі, обійди землицю,
Зігрій її сонцем, освіти травицю
На майбутнє жито, на теплеє літо.
Діти під музику веснянки заводять танцюють хоровод

Весна: Я тепло вам принесла
І сонечка додала
Щоб міцніли усі діти
Й розквітали наче квіти
Сьогодні для вас всіх малята
Співаю в жайворонках я
Із господинею даруєм вам на свято
Живих пошлю ж я у поля!
( Весна вручає ведучій корзину з «жайворонками»)
Ведуча: Ось і закінчилося наше свято…
Ну ж бо, проведемо нашу весноньку дружно!
(вихід дітей з залу, їх виводить Весна).

[Оксана Васильевна]

Девочки, вот еще сценарий "Стрітення" на младших.


Малята заходять до залу де на них чекає Зима.(дорослий)
Ведуча: Малята, погляньте в нашому залі гостя незвичайна, з валізою сидить, когось чекає. Хто ви, добродійко?
Зима: Я Зима-білосніжна. Малята, а чи любите ви Зиму? А чи пам’ятаєте, які свята зі мною ви святкували і як розважались? А у моїй валізі для вас є сюрприз. Зараз я промовлю чарівні слова і моя валізка відчиниться ( "Зимове диво сотворись і валізко відчинись" промовляє). Ой, щось сили вже немає, не відчиняється, малята, допоможіть мені. Скажемо всі разом : "Зимове диво сотворись і валізко відчинись"
(відкривається – там сніжки)
Ось тримайте сніжки малята, поспівайте з ними та пограйтесь.
Пісня-гра в сніжки Ю.Михайленко
Ігри зі сніжками. «Збери сніжки» (2 дітей наповнюють кошики.)
Стук в двері.
Ведуча: Ось, малята, погляньте, до нас зайчик прийшов. Зайчику, ти чому такий сумний?
Зайчик: Вже набридла ця зима,
Їжі в лісі вже нема,
Кожушок геть обносився,
Від зими я вже втомився…
Весна мені снилась
Ще вона десь забарилась,
За високими горами,
За широкими долами.
Ведуча: Малята, наша Веснонька десь забарилась давайте ми її закличемо.

Спів та гра на муз. Інструментах « Прийди, прийди, весна красна»
Заходить Весна.
Зима: Нарешті! Скільки можна на тебе чекати?

Весна: (вся захекана, бо довго і швидко бігла) Фуух! (ставить валізу) Думала, що не встигну. Привіт, Зимонько!

Зима: Привіт, Веснонько! Я вже речі зібрала, буквально сиджу на валізі. А де твій друг Теплий Вітер? Хіба його не буде?

Весна: Ми зідзвонювалися і він сказав, що дуже поспішає. Зараз десь над Польщею.

Зима: Отакої… Якщо він спізниться до першого березня, то літо холодне буде.

Весна: Ой, Зимонько, сама хвилююся! А де твій друг Сніговик?

Зима: Я його раніше відпустила, бо знала, що ти прийдеш, а ви ж із ним не дружите. Ну… (оглядає приміщення з сумом) Пішла я.
Зима виходить.
Весна: Добрий день, мої малята,
Я – Весна, в природі свято.
Не сама до вас прийшла,
Сонце ясне привела.
А де ж це сонечко ясне? Де ж це сонечко красне?
Малята, ви сонечко погукайте, для нього гарну пісеньку дружно заспівайте.
Пісня «Сонечко»
1.Сонечко, сонечко, дивиться в віконечко,
Діти сонечко вітають і голівками махають.
2. Сонечко, сонечко, дивиться в віконечко,
Дуже раді всі малята, тупотять в них ноженята.
3. Сонечко, сонечко, дивиться в віконечко,
Раді сонцю малюки і кружляють залюбки.
(під спів останнього куплета з-за ширми спускається сонечко)
Гра « Склади сонечко»
Музична гра « Сонечко і дощик»
Після гри з’являється Капітошка, вітається з дітьми, каже що в нього є для малят сюрприз, але потрібно відгадати загадку.
Загадка: Навесні я народився,
Сніг розтав, і я з’явився,
Виграю, біжу, течу,
І до річки прямо мчу. (струмочки)
Капітошка: Молодці малята, ось для вас сюрприз, ( вручає коробочку зі струмочками)
Ігри зі струмочками,
Ігри з бурульками.

Весна: Радо ви мене зустріли,
пісні і танці для цього розучили,
я прокинулась від сну.
Звеселили ви Весну.
Дітки любі, мої милі,
Стільки добрих справ зробили,
І звірятам помагали,
любу весну закликали.
Я в дорогу вирушаю, а для вас віночок для подоляночки залишаю,
Ви потанцюйте з ним, малята, хай буде весело на святі.

Пісня –хоровод «Подоляночка»

Ведуча: Малята, а Весна в кошику залишила ще дещо нам. (заглядає)
Ой, та це ж «жайворонки», які виготовлені з тіста, якими можна посмакувати, а посмакуємо ми ними у групі. Наша розвага закінчилась, повертаємось до групи. (діти повертаються в групу)

[Natysja12]

"Стрітення" - 2012 (складено з допомогою форуму)

Ведуча: В житті завжди отак буває –
Після зими весна вже наступає
Прокидається все від зимового сну.
…Бурульки нагадують нам про весну
Здається, зимонька не хоче відступати,
Подобається їй хазяйнувати:
Сніжок ще є і там, і тут…
Але вже «котики» й підсніжники цвітуть.
У нас в Україні є чудові традиції – відзначати народні свята. Ось і ми
З вами зібралися на свято Стрітення. В цей день Зима з Весною
Зустрічаються і сперечаються. Якщо до вечора стане тепліше – Весна
перемогла, а якщо холодніше, то пануватиме ще Зима. Люди дуже
вірили у прикмети, які відбуваються на Стрітення. І наші діти їх
також знають.
Діти: - Якщо в цей день мороз, то скоро Весні бувати.
- Якщо іде сніг, то буде багатий урожай.
- Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.
- Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.
Ведуча: Зима нас вдосталь розважала:
Ми взимку Новий рік стрічали,
Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…
Та ще й катались з гірок снігових.
Прийшла пора зимі на північ повертатись,
Тож хоче вона з нами попрощатись.
Дитина I: Ось зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає
Сніжок сипле без упину
Вже засипав всю країну.
Дитина II: Де не гляну я надворі,
Всюди бачу білий колір
Ліс і поле, і діброви
Білі одягли обнови.
Дитина III: Сніг січе без перестанку –
Зима трудиться із ранку
Ще не хоче відступати,
Щоб весні дорогу дати.
Пісня « Ой метелиця – зима»
Зима: Чую – чую! Іду – іду!
Все довкола снігом замету
І морозом закую!
(Звертається до сніжинок)
Піддані мої іскристі,
Квіти срібно-променисті,
Де були і що робили?
СніжинкаI: Понад лісом ми літали,
Ніжну пісеньку співали
І дерева присипляли.
II: Снігом вкрили всі стежинки,
В шуби одягли ялинки
А берізкам роздавали
Із мякого пуху шалі
III: Ми на поле опустили
Покривало срібно – біле,
Пишні ковдри снігові
IV: Ми у селах і містах
Побілили кожен дах
На кущах, немов улітку,
Розцвіли чудові квітки.
Зима: Ви літали і співали?
Землю пухом накривали?
Вірні слуги з криги й льоду
Заморозьте всю природу!
Танець сніжинок
Ведуча: Ой, дітки, не хоче іти від нас Зима. Натрусила нам снігу, морозом
заморозила. Ось і зайченят в лісі вона налякала, подивіться, як
змерзли і від холоду тремтять.
Зайчики I: Ой як холодно, біда,
Не лишає нас зима
Все лютує, все страхає,
Снігом землю накриває.
II: Вушка мерзнуть, лапки мерзнуть
І сховатись ніде,
Бо мороз знайде усюди,
Ой, рятуйте, добрі люди!
III: Що ж робити нам, звірята?
Лютий місяць надворі
В кожного вже змерзла хата,
А кінця нема зимі!
Ведуча: Дітки, давайте зігріємо зайченят!
Гра « В лісі під сосною»
Зайчик: Дякуємо вам, малята,
Що зігрілись зайченята,
Але гляньте, там лисиця,
Тож тікайте, не баріться!
( Зайці тікають, виходить Лисиця)
Лисиця: Я – лисиця – мандрівниця,
Хитра витівниця,
Романтична я в душі,
Тільки подивіться!
Чи не скажете, малята,
Де зайці поділись?
Це ж бо мені привітатись
З ними захотілось.
Ведуча: Може зїсти їх хотіла?
Лисиця : Що ви, я – вегетаріанка
М’яска зовсім вже не їм
Стережу тепер курятка,
Помагаю всім.
Пісня Лисички
Зима: Які милі, добрі та дружні звірята живуть у вашому лісі, тоді я вам ще
сніжку підсиплю, пограємося.
(Розкидає з кошика сніжки)
Гра зі сніжками.
Таночок «Метелиця»
(До залу залітає сорока)
Сорока: Скре – ке – ке! Скре – ке – ке!
Ведуча: Та не скрекочи так, Сороко, розповідай, де була, що чула?
Сорока: Мов на крилах диво – птиці,
На величній колісниці
Синьоока, світлолиця
Мчить краса Весна – дівиця.
Вся вона, як та царівна –
Пишна, красна та чарівна,
Мов та річечка ступає,
Всіх, всіх, всіх з теплом вітає!
Ведуча: Он воно що!То це вже Весна до нас йде!
Зима: Не вийде у вас нічого! Я справжня господарка на землі!
Не діждати вам Весни,
Не прийшли її ще дні
Я вам снігу намету
І хурделицю зроблю
Заморожу всі струмки,
Закую усі річки!
Ведуча: Зимонько! Не будь такою сердитою, адже діти тебе люблять, вони
гралися твоїм сніжком, каталися на санчатах. Ось вони для тебе
гарну пісню заспівають.
Пісня « Зимонька – снігуронька»
Зима: Добре, кличте Весну, ми ще з нею позмагаємось.
Діти I: Весно, весно, весняночко
Прийди до нас, подоляночко
Прийди, прийди, теплом утіш,
А ти сонечко, світи ясніш!
II: А ти, рясненький дощику, упади,
На городи, на левади, на лани
На багаті наші землі, на родючі
Щоб пшениці колосилися могучі.
III: Щоб горою піднімалися жита
Щоб врожаїлася нива золота
Іди, іди, дощику, упади,
Щоб плодами наливалися сади.
IV: Щоб родило і у полі, і в дворі,
Щоб співали від зорі і до зорі
Весно, весно, весняночко,
Прийди, прийди, подоляночко.
(Заходить Весна)
Весна: Я вас вітаю, любі діти,
Бажаю щастя тільки вам
Вже прокидається природа
Від сну тихенько ожива
Задзюркотять в струмочках води
Встає травиця молода.
Ведуча: Отже, час Зимі тікати за високі гори, бо Весна – красна прийшла.
Зима: А ми ще подивимось, хто з нас сильніший.
Насуплю я брови і вітер холодний повіє
Усе захолоне – рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє
Весна: А я засміюся і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе розцвіте, заспіває.
Ведуча: Зимонько! Веснонько! Не сперечайтеся, краще з нами пограйтеся,
Хто виграє, той переміг.
Гра « Склади квітку, сніжинку «(з частин)
Зима: Що ж , Весно, ти перемогла, збиратимуся в дорогу. До побачення!
(Виходить)
Ведуча: Пішла Зима, а після Стрітення вона недовговічна. Бо скільки Зимі не
панувати, а Весні все одно бувати. Бувати весняним радощам,
весняним веселощам, весняним хороводам.
Хоровод «Ой минула вже зима»
Діти I: Ліс пробудився, звеселився,
Бо відступила вже зима
Зелена травка на узліссі
Торішнє листя підійма
II: І перші проліски пробились
Там, де уже зійшли сніги
І вже набрякли й розпустились
Жовтаві бруньки на вербі
III: І землю сонячне проміння
Мов ниточками прошива
Іде весна. Пора цвітіння –
Усе навколо ожива
Весна: Я тепло вам принесла і сонечка додала
Щоб міцніли усі діти й розцвітали, наче квіти
Сьогодні для вас всіх, малята, співаю в жайворонках я
Принесла вам я їх на свято, живих пошлю я у поля
Ведуча: А й справді, в нас на Україні існує традиція, що напередодні свята
Стрітення жінки випікають із тіста фігурки птахів – жайворонків,
віддають їх дітям, а ті вибігають надвір, здіймають гамір, свистять,
кличуть з вирію птахів. Що ж, Веснонько, пригости і наших діток
своїми гостинцями.
(Весна пригощає тістечками)

[Я ,Наталья!]

Вед: Весна - гарна пора року.
Люблять її діти і дорослі: за весняну пісеньку струмочків,за веселий спів птахів,за ніжні проліски,за килими із шовкової травиці,за ласкаве сонячне проміння.
Весну зустрічали радісно і пишно: піснями,танцями,іграми,забавлянками. Пісні називались веснянками. Як тільки починали танути сніги,дівчата виходили на високу гору,і співали пісень,запрошуючи милу весноньку скоріш повернутись.
Діти з ранку підходили до матусі і казали:
- «Благослови,мати,весну зустрічати,
Весну зустрічати,зиму проводжати.»
А мати відповідала:
- «Ідіть,діточки,весну стрічайте,зиму проводжайте!»
А ось і дівчатка,ідуть весну кликати.
1 д: Що то є за дивина,що то є за свято,
Що сюди зійшлося так гостей багато?
Знаю,що за дивина,і всім варт це знати,
Прийшли нині діти,весноньку гукати.
2 д: До нас хлопці та дівчата,йдіть гуляти.
Славну весноньку веселу зустрічати.
3 д: Іде весна полями,іде весна степами.
А де ступають її ніжки,там з'являються доріжки.
І співає соловей: «Гей,гей,гей!»
Все радіє,все співає,весну-красну зустрічає.
4 д: Весняночку починаємо,в добрий час.
Немає кращих співаночок,як у нас.
ПІСНЯ «ВЕСНА-ВЕСНЯНОЧКА»
Вед:Гарно весну закликали,я чую як весело щебечуть пташки,мабуть,зовсім скоро прийде до нас весна.
Ой,діти,що це,де подівся весняний спів птахів,чому почалась хурделиця,як холодно стало . Що відбувається?
(заходить Зима)
Зима: Щось я не зрозуміла,чого це ви весну закликаєте,адже сьогодні ще тільки 15 лютого. Тож весні приходити ще не час,ще я маю по землі гуляти,
снігами все навкруги вкривати.
Вед: Вірно зима,ти не помилилась,адже саме 15 лютого ми відзначаємо свято - Стрітення.
Це день незвичайний,у цей день зима з весною зустрічаються,та змагаються між собою. Як що зима переможе,то довго ще буде холодно,а як що весна візьме гору,то поверне на тепло.
На стрітення сонце повертає на літо. А в народі кажуть: «Лютий лютує,весні дорогу готує.»
Зима: Що ж,коли так,гукайте весну,будемо змагатись!
5 дит: Ой,прийди,прийди, весно-красно,
Принеси ти нам сонце ясне.
Годі Зимі лютувати,нас морозами лякати.
6 дит: Весно,весно,весняночко,
Прийди до нас подоляночко.
Прийди до нас теплом утіш,
А ти,сонечко,світи ясніш.
Весна:Чую,чую,я вже йду,за собою пташок веду.
Дякую за такі чудові весняночки,що ви мені співали.
Добрий день,тобі зима сестрице,
Ну, поступайся місцем,як годиться!
Буду землю я від сну будити,
Та весняні килими стелити.
Зима: Ні,не поспішай сестрице,ще з'ясуймо хто від нас сильніш:
Насуплю тільки я брови,
І вітер холодний повіє,
Усе захолоне,рятунку нема,
Тож лютою звуть мене не дарма.
Весна:А я ,засміюся і сонце засяє,
Теплом своїм вмить усе пробуджу.
Прокинуться луки,пташки заспівають,
Бо я чарівна,я тепло всім несу.
Вед: Годі вам сперечатися,ми однаково любимо вас,адже сьогодні таке свято,тож давайте разом веселитись.
Зима: Згодна я з вами,малята,тож скоріше в ігри грати,
І сьогодні залюбки тут пограємо в сніжки!
ГРА В СНІЖКИ
Весна: А я ,в своєму кошику принесла квіточки.
Ми квіточки ці візьмемо,гру веселу заведемо.
ГРА «ДОЖЕНИ КВІТОЧКУ»
Вед:Гарно з зимою та весною ми пограли,але ще не танцювали!
7 дит:Гей,мої рідні сестрички - весняночки,
Беріть віночки,щоб водити таночки,
У танок рушаємо,весну прославляємо.
ТАНОК «ДІВЧИНА ВЕСНА»
Зима: Що ж,веснонько,сестрице,бачу я ,що дійсно вже час мені у путь збиратися,адже діточки так тебе чекають.
Тож прощавайте,прощавайте, та мене не забувайте,
Через рік в такий же час,я чекатиму на вас.


Вед: Зима нас вдосталь розважала:
Ми взимку новий рік стрічали,
Біля ялинки були і ігри,й жарти, й сміх,
Та ще катались із гірок снігових.
Прийшла пора зимі на північ повертатись,
Тож хоче вона з нами попрощатись,
Так подаруй нам Масляну на прощання,
Адже це свято зимове останнє.
Зима:Масляну зустрічайте,зиму лихим словом не згадайте!
(зима йде,заходе Масляна)
Масляна: Добрий день, Веснонька та малятам,
Я, Масляна – щедра та багата.
Хочу я на святі з вами пограти,
Ну ,а потім і блиночків вам роздати.
ГРА «ГОРШКИ»
Масляна:Гарно,весело пограли,усіх гостей звеселяли,
І за це я вас,малята,млинцями буду пригощати.
( Пригощає млинцями)
Вед: Дякуємо тобі масляна,за смачні млинці.
Масляна: Доброго здоров'я!
А мені вже час рушати,зимоньку наздоганяти.
До побачення малята!
Весна:І мені вже час у путь рушати,
Адже маю ще я справ багато:мушу зазирнути в кожний куточок,кожній рослинці наказати рости,пташкам – співати дзвінких пісень,сонечку - до вечірньої пори лити щедро своє проміння . До побачення малята!
Вед: Славне свято відсвяткували,зиму провели ,весну – зустріли. Тож і нам вже час до групи рушати,та весноньку чекати.

[Anathema]

Стрітення

Ведуча: Поспішайте, поспішайте на наше свято,
Не баріться, не спізніться!
Не сумуйте, усміхніться!
Діти, сьогодні незвичайний день. У цей день зима з весною зустрічається і змагаються між собою. Якщо зима переможе, то довго ще буде холодно,а якщо весна візьме гору, То поверне на тепло. І називається свято Стрітення.
Ще зима у нашім краї на санчатах роз’їжджає.
Сніг січе без перестанку, - зима трудиться із ранку.
І мороз не угаває, йому вітер помогає.
Не мети, не мети зимонько снігами,
А приходь ти до нас з піснями.

Зима: Це хто тут кличе мене? Іду-іду! Снігу намету.
З вами разом потанцюю, бо ще силу свою чую!

Танок «Метелиця»

Ведуча: Зимонько,зимонько, сніжком не труси,
І морозу морозити не вели,
Бач он зайчики сидять і від холоду тремтять.

Танок Зайчихи і зайченят

Зайчиха: Хто ж нас пожаліє, лапки нам погріє?

Ведуча: Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм,
Яблучками та морковкою нагодуємо.

Гра «Одягни зайчика»

Ведуча: Малята, а подивіться хто це спить під дубком,
Ще й накрився кожушком. Давайте підійдемо ближче і подивимось.

Гра «Хто це спить під дубком»

Ведуча: Прокинувся ведмідь від зимового сну, значить кінець зимі приходить. Дякуємо тобі, Зимонько, що завітала до нас із снігом, з морозами, принесла стільки радості дітворі. Цього року ти, як ніколи, потішила малят, але всьому свій час і пора. Так що хочеш чи не хочеш, а доведеться тобі, Зимонько, із Весною зустрітися. Адже сьогодні свято Стрітення, а в цей день Зима з Весною зустрічаються і змагаються. Хто переможе. Той і буде далі господарювати.
Малята, давайте покличемо пташку, щоб вона допомогла нам весну закликати.
Вилітає дитина –пташка.

Ведуча: Ой, ти, пташко сизокрила,ой, ти, пташко мила,
Полети за синє море, за високі гори,
Відімкни там весну-красну срібними ключами,
Хай скоріш вона прилине, тут зима її зустріне.
Пташка бере ключі і відлітає.

Ведуча: Малята, а давайте допоможемо пташці і всі разом закличемо Весну.
Весно-красна прилети, прилети!
Нам гостинці принеси, принеси!
Під музику заходить Весна.

Весна : А ось і я – Весна-красна. Куди ступлю, там сонце сяє,
Усе навколо оживає, іду, пробуджую від сну, всю землю чарівну!
Зима: Ой, лишенько! Весна іде, тепло несе.
Треба силу всю зібрати, щоб до бою з нею стати.

Ведуча: Ну, що ж, Зимонько і Веснонько, давайте позмагаємось, а дітки вам допоможуть.

Змагання «Спритні вершники»
Змагання «Перетягни канат»

Зима: Що ж, Веснонько, твоя взяла. Збиратимусь я в путь.
Прощавайте, діти милі, за зиму ви набрались сили,
І хоч як звикла до усіх діток, все ж залишати мушу дитсадок.
Мої маленькі милі друзі, прощаюсь з вами усіма, -
Щасти вам! Вірте, через рік я знову чудову казку принесу зимову.
Ведуча: Ясне сонечко всміхається, зима біла вже ховається.
Зима біла з хуртовинами вже за горами і долинами.

Хоровод «Ой, минула вже зима»
Ведуча: Діти, на свято Стрітення є такий звичай іти до церкви і святити свічку. Ця свічка так і називається стрітенською. Її зберігали цілий рік. Під час будь-якої негоди – бурі, грому, блискавки – запалювали цю свічку, щоб вона оберігала від нещастя. Ось і я засвічу цю стрітенську свічку – хай вона захистить нас усіх від біди і лиха.
Всі ми зиму проводжали, красну весну зустрічали.
Весно, уквітчай наш край, дай нам добрий урожай.

Весна: Я тепло вам принесла і сонечка додала,
Щоб міцніли усі діти й розквітали,наче квіти.

Ведуча: Дякуємо тобі, Веснонько, за добрі побажання. Залишайся з нами. Запрошуємо тебе до нашого святкового вогнища.

Пригощаємо дітей картоплею і салом.

[Кремень]

Стрітення для старшої та середньої груп.

Заходять діти старшої групи, стають півколом.
Дитина:1.Зимонько, снігуронько в білім кожушку.
Любимо ми гратися на твоїм сніжку.

2. Тихо, тихо сніг іде, білий сніг лапатий.
Ми у двір скоріш підем, візьмемо санчата.

3. Любить зиму дітвора, бо чудова це пора.
Всіх вона загартувала, радощі подарувала.
Пісня «Зима», В.Лисенка.
Діти сідають на стільчики.
Ведуча: Сьогодні незвичайний зимовий день. Ми відзначаємо свято Стрітення. На Стрітення сонце повертає на літо. Все прокидається – і ведмідь у бар лозі, і звірі, і птахи лісові. В народі кажуть: « Лютий лютує, весні дорогу готує». В цей день 15 лютого Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо Зима переможе – то довго буде ще холодно, а якщо Весна, то поверне на тепло.

Діти: Не мети, не мети, зимонько снігами,
А приходь ти до нас краще із піснями.

Ведуча: Давайте заспіваємо для Зимоньки веселої пісні, щоб зачувши її вона швидко знайшла дорогу.

Пісня «Ззимонька», муз.Лисенка (середня група)
Іде під музику Зима.

Зима: Це хто тут кличе мене?
Іду-іду! Снігу намету.
З вами я пограю, покружляю,
Бо ще силу свою маю
Снігу натрушу й морозу напущу.

Ведуча: Зима, не будь такою злою, а краще потанцюй з дітьми старшої групи веселого таночку «А на вулиці мороз».
Зима: Ну добре, можна й потанцювати.
Танок « А на вулиці мороз».

Зима: Бачу танцювати діти вміють,
а відгадувати загадки?
Ведуча: Теж вміють.

Загадки про зиму.

1.На подвір ї біло-біло ні сніжиночки нема.
Завихріло, засніжило – знов до нас прийшла…( зима).

2. Вздовж ріки тепер мости. Можна йти по них і йти.
Це надовго і всерйоз все скував Дідусь ..(Мороз)



3. І маленькі, і старенькі, влітку, взимку, навесні.
Всюди вдягнені гарненько у зелені сукні ми.
(Ялинки)
4. Ой. Не має їм ціни! По льоду біжать вони –
Швидконогі …(ковзани)
5.Під вікном моїм калюжа уночі замерзла дуже,
Узялася склом твердим, добре ковзатись на нім.
(Лід)
6.Ой. зима все посріблила, світ весь ковдрою накрила.
З неба вже летять пушинки, всім відомо – це…(сніжинки)

Зима: Бачу ви розумні, діти, багато знаєте.
Ведуча: Та не тільки відгадувати загадки діти вміють, а ще знають про тебе гарні віршики.
Діти читають вірші.
1. санчатах, ковзанах діти всі катаються.
Не страшить мороз нікого, діти усміхаються.

2. Падав сніг на поріг, кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік, а пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг треба тісто, а не сніг.

3. Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс і питає:
- Перехожі, чом на мене ви не схожі?
Я стою, а ви в бігах, ви у пальтах, у шапках.
Гей, скажіть, у вас носи, як у мене, - для краси?

Зима: Молодці, малята, потішили мене.
Ведуча: Добре нам з тобою, Зимонька, але ж сьогодні свято, і час тобі з Весною зустрічатися.

Ведуча: Діти, давайте заспіваємо пісню, покличемо весну у гості.
Пісня «Веснянка»
Заходить Весна.
Весна: Я вас вітаю, любі діти
Бажаю тільки щастя вам
Не можем ми, щоб не радіти
Вже гріє сонце тут і там.
Вже прокидається природа
Від сну тихенько ожива
Задзюркотять в струмочках води
Встає травиця молода.

Ведуча: От і зустрілись Зима з Весною, адже сьогодні Стрітення, час вам і силою помірятися.

Ігри ( 2команди Зими і Весни)

1. «Перенести сніжки і квіти».
2. «Переступити через крижинки та купинки»
Зима (лютує)

Ось зараз ми побачимо, хто з нас сильніший, (витягує канат).
А ну Весно ставай, зараз ми подивимося, поборемося, хто програє той і піде, а хто виграє той і буде керувати світом!

Гра «Перетягни канат»
Зима.
(сідає на стільчик)
Зима:
Ой як я стомилася! Та жарко мені, жарко, дуйте на мене усі!!

Діти дують на Зиму.
Ведуча (звертається до Зими та Весни)
Зимонько, яснонько, не сваріться. Ви обидві хороші, і ми вас обох любимо. I тебе, Зимонько,— за веселі гірки та різдвяні розваги, а тебе, Веснонько,— за тепле сонечко, квіти та за великодні гостинці. А ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

Зима. Ну добре, Весно ти перемогла!
(до дітей) Ну хоч ще одну пісеньку, один таночок зі мною затанцюйте, я так хочу ще трішечки з вами повеселитися.
Ведуча: Зимонько, ставай з дітьми середньої групи в коло і заведи веселого хороводу.
Хоровод «Зимонька прийшла»,муз. Лисенка (середня група)
Зима:
Що ж, прощавайте, любі діти!
За зиму ви поздоровіли,
Пішли на користь і мороз, і сніг.
І щічки ваші так порожевіли,
Неначе маки розцвіли на них!
Прощавай і ти, Весно красна,
Прощаюсь з вами усіма.
Здорові будьте!
Через рік я знову
Свою вам казку принесу зимову!

(Зима залишає залу).
Зима: Що ж, Весно, твоя взяла! Збиратимусь я в путь. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу. Чекайте ж на мене, готуйте лижі та санчата. Прощавайте! (Виходить)

Ведуча: Я хочу розповісти вам один цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. У церквах на Стрітення освячують воду і свічки – вони вважаються цілющими, слугують сімейними оберегами. В своїх будинках люди теж запалюють свічки, які потім увесь рік оберігатимуть дітей і дорослих від лиха і хвороб. Давайте і ми запалимо свічку (запалює). А для всіх дітлахів напередодні цього свята жінки випікали печиво у вигляді пташок, жайворонків. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну і проганяють зиму. Ось і наші кухарі спекли для вас. Пригощайтеся.

[tutti]

**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

[изгнанник]

Встреча Зимы с Весной
(Для всех возрастных групп)

Праздник проводится на улице. Все площадки украшены мишурой, воздушными шарами, а снег и снежные поделки разукрашены красками. Звучит веселая музыка и все дети собираются на центральной площадке, где и начинается праздник.
Скоморох1: Бояре и боярыни,
Судари и сударыни
К нам на праздник поспешите
С нами пойте и пляшите!
Гости: Что за праздник!
Скоморох 2: Не слыхали о нём разве!
Будет праздник здесь большой,
Встретится Зима с Весной
Зиму с песнями проводим
Спляшем с нею в хороводе
А Весну с весельем встретим
Словом ласковым приветим!
Гости: Как же к нам Весна придет?
Разве по снегу дойдет?
Нет, напутали вы что-то
Скоморох 1: А скажите вам охота
Встречу эту увидать?
Гости: Да!
( На санях выезжает Зима)
Зима: Здравствуйте весь народ честной
День сегодня не простой
Я пришла проститься с вами!
Над полями, над лесами,
Долго я была хозяйкой,
Всю природу окутала
В белоснежный свой наряд
Все три месяца подряд.
Не боялись меня дети
Не пугал их снег и ветер
На коньках, на лыжах, санках
На морозе веселились
И домой не торопились
Время быстро пролетело
Я заметить не успела,
Что закончен мой черёд
Вслед за мной Весна идет.
Скоморох 2:Погоди Зима прощаться
И с народом расставаться
Мы хотим с тобой играть
Песни петь и танцевать
(Проводится конкурс загадок и игр)
Зима: Ну, что же с вами весело играть
Но пора мне и честь знать.
Давайте закликать Весну.
Дети: Весна, Весна красна!
Приди весна с радостью
С великой милостью!
Входи Весна в каждый дом
Тебе, Весна, все рады!
Баба-Яга: Снова у них праздник, снова меня не пригласили. Все о
Весне говорите, да?
А я её спрятала, ни
за что не найдёте.
Зима: Да я тебя за такие
проделки
заморожу!
Говори куда Весну
дела?
Баба- Яга: Ой, простите меня
старушку,
запамятовала я,
куда спрятала Весну! Придется идти ёе искать! Может
кто подскажет?
( Дети отправляются на поиски Весны. Они двигаются своими группами от площадки к площадке по часовой стрелке. На каждой остановке встречают героев сказок: старик Хаттабыч, Снежная баба, Бабушка - Загадушка, Василиса Прекрасная и Серый волк, два Мороза - Синий нос и Красный нос, Веселушка – Хохотушка. Каждый герой проводит игры, аттракционы. После проходжения всех станций, дети встречаются на главной площадке, где дальше продолжается общий праздник).
Весна: Здравствуйте дорогие ребята!
Вы меня освободили!
Бабу-Ягу победили!
Я вернулась из темницы
Чтоб вокруг запели птицы
Солнце в небе засияло
Всё цветами заиграло
Пусть в природе всё растет
Жизнь и радость всем несёт.
Весна: Здравствуй, милая Зима!
Тебе на смену я пришла!
Скоморох1: Давайте весело плясать
Весну встречать,
Зиму провожать.
(Хоровод "Ой, минула вже зима")
Зима: На прощанье позабавлю
Вас ребята от души
У кого веселый бубен
Выходи и попляши
(Игра "Веселый бубен")
Зима: Прощайте дети и простите
На зиму зла вы не держите!
Желаю вам добра и света
И лишь тепла весной и летом
Весна: Ты сестричка не спеши
Со мною вместе ты спляши.
(Зима с Весной танцуют веселый танец)
Скоморох 2: Так нечего же уходить
Надо людям подарить
На прощание подарки
Чтоб всем было вкусно, сладко.
Зима: Чем могу вас угостить.
Разве снегом или льдом.
Скоморох 1: Прикажи нести блины
Чтоб румяны, маслены
Ты, видать, обряд забыла
Так всегда в народе было
Щедро зиму провожать
Всех блинами угощать
Всем Масленицу звать.
Масленица: Здравствуйте мои детушки,
Румяные щечки, весёлые глазки.
Целый год мы не виделись
Глядишь соскучились за мной.
Реб: Здравствуй, Масленица годовая
Наша гостюшка дорогая
Широкая во двор заезжай.
Нас блинами угощай.
Реб: Ой да Масленица погости недельку
Широкая, погости другую.
Реб: Масленица белая, Масленица румяная
Коса длинная, трехаршинная
Брови чёрные, наведенные
С блинами мысленными, головастыми.
Масленица: Хорошо меня встречали
Спасибо детишки
Сад ваш не велик
Да стоять не велит
Ну-ка быстро подходи
И блинок возьми.
(Масленица угощает детей блинами).
Зима: В свои права Весна вступает
Природой править начинает.
А мне пора. До свиданья детвора.
(Дети исполняют песню "Зима" Э. Хиль)
Песня "Зима"
У леса на опушке жила зима в избушке
Она снежки солила в берёзовой кадушке
Она сучила пряжу, она ткала холсты
Ковала ледяные над реками мосты
Припев: Потолок ледяной дверь скрипучая
За шершавой стеной тьма колючая
Как шагнешь за порог всюду иней
А из окон дымок синий-синий
Ходила на охоту, гранила серебро,
Сажала тонкий месяц в хрустальное ведро,
Деревьям шубу шила, торила санный путь,
А после в лес спешила, чтоб в избушке отдохнуть.
Весна: Что ж друзья! Пора и мне в лес, порядок после Зимушки
навести, да разбудить лесных жителей, деревья, кусты!
Вы весну ребята встретили
Танцевали и играли
Вам весною будет весело
Остаюсь ребята с вами.

[гефест]

Стрітення.


(Сценарій спортивной розваги для дітей старшого дошкільного віку)

Мета: розширювати знання дітей про українські народні свята і традиції, а також про сезонні зміни в природі; розвивати образне мислення, вміння перевтілюватися в казкові образи; виховувати інтерес до фізичних вправ та ігор, коректне ставлення до своїх ровесників та повагу до дорослих; фізично зміцнювати дошкільнят.

Хід заходу

(Діти заходять до зали та сідають на стільчики).

Ведуча: Ось і прийшов останній місяць зими – лютий. 15 лютого ми святкуємо Стрітення. Слово це означає зустріч Зими з Весною. Цього дня Зима з Весною змагаються. Хто з них переможе, той і буде до кінця місяця господарювати. В цей день запалювали свічки, вони оберігали від лиха і хвороб, ось і ми так зробимо (запалює).

Ось зима по нашім краю
На санчатах роз’їжджає.
Сніжок сипе без упину –
Вже засипав всю країну.

/Пісня „Ой ти зимонько!”
Хоровод „Снігу – сніженьку”/

Ведуча: Не мети, не мети
Зимонько снігами,
А приходь до нас
З іграми й піснями

/На сцену виходить Зима/.


Зима: Іду, іду, снігу намету,
З вами разом поспіваю,
Потанцюю,
Бо ще силу свою чую.

Але спочатку, малятка,
Відгадайте загадки:
1. Летять, кружляють, як пушинки,
Легкі, білесенькі... (сніжинки).
2. На гірку всі біжать малята
Щоб покататись на... (санчатах).

Ведуча: Зимонько, для тебе діти підготували музичний подарунок.

/Пісня „Зимонько”/

Ведуча: Зимонько, ось ми показали, що ми вміємо, а ти з нами пограй.

/Рухлива гра „Прокоти сніжку”/

Ведуча: Зимонько, ми твої загадки відгадали, а зараз ти відгадай.

1 – а дитина: Зійшли сніги, шумить вода,
Гуляє травка молода.
Все мертве оживає –
Коли це буває? (Весною.)

2 – а дитина: Мов на крилах диво – птиці
На великій колісниці
Синьоока, світлолиця
Мчить краса – дівиця (Весна).

3 – а дитина: Я найперший зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок).

Ведуча: Дуже добре! Всі загадки ми відгадали. Прийшов час весни. Дуже приємно, малята, що ви скільки загадок про весну знаєте! Ви, мабуть дуже любите, коли приходить весна. Дійсно, вона ж така гарна!

Вся вона, як та царівна
Пишна, гарна і чарівна.
Мов та річечка ступає.
Всіх, всіх, всіх з теплом вітає!

А давайте заспіваю гарну пісеньку про весноньку, вона почує і прийде до нас скоріше!

/Пісня „Прийди Весно – красна!”/

/На сцену виходить Весна./

Весна: А ось і я, Весна – красна!
Куди ступлю – сонце сяє
Усе навколо оживає.

Ведуча: Весно – весно, що ти нам принесла?

Весна: Всім хлоп’ятам по гудочку,
А дівчатам по віночку
На дерева – цвіту,
А на поле – жита.

А нумо, хлоп’ята, дівчата, виходьте,
Хоровод веселий заводьте!

/Хоровод „Веснонько – весна”/

Зима: Хіба прийшов час мені
З весною зустрічатись?

Ведуча: А як же, сьогодні Стрітення!

Весна: Давай Зимо, позмагаймось,
Подивимось, чия візьме.
А діти будуть нам допомагати.

/Естафета парами;
Естафета „Передай сніжку”;
Естафета „Перестрибни через кучугури”;

Ведуча: Молодці, команди старанно боролися за перемогу, але перемогла дружба.
Але попереду нас чекає ще одне змагання для найспритніших та найстаранніших дітей!

Ведуча: Діти, за моєю командою капітани передають м’яч над головою гравцям, які стоять позаду, ті передають далі. М’яч передається до кінця колони. Останні гравці, отримавши м’яч, оббігають з правого боку свою команду вперед, стають першими і передають м’яч над головою. І так доти, доки всі діти не перебіжать з м’ячем. Коли капітан, опиняється у кінці своєї команди і отримує м’яч, він біжить , стає попереду своєї команди та піднімає м’яч. Одночасно подає команду „Струнко!” Перемагає та команда, яка швидше закінчить передачу м’яча.

/Естафета „Передача м’ячів над головою./

Ведуча: Бачиш, Зима, прийшов таки час в дорогу, у далекий північний край, де морози і сніги.

Зима: Так, бачу, що мої сили вже дуже слабкі для боротьби з Весною, мабуть справді вже мені час йти. Прощавайте, милі діти. Прощавай і ти Весно.

Ведуча: А ще є цікавий звичай: на передодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок, „жайворонків”, котрі приносять на своїх крилах Весну.
Ось і наша Весна також принесла „жайворонків” і зараз всіх пригостить.

/Частування, пригощання дітей печивом/.

[гефест]

Стрітення.

(Музично-спортивна розвага для дітей старшого дошкільного віку)

Мета: розширювати знання дітей про українські народні свята і традиції, а також про сезонні зміни в природі; розвивати образне мислення, вміння перевтілюватися в казкові образи; виховувати інтерес до фізичних вправ та ігор, коректне ставлення до своїх ровесників та повагу до дорослих; фізично зміцнювати дошкільнят.

Хід заходу

(Діти заходять до зали та сідають на стільчики).

Ведуча: Ось і прийшов останній місяць зими – лютий. 15 лютого ми святкуємо Стрітення. Слово це означає зустріч Зими з Весною. Цього дня Зима з Весною змагаються. Хто з них переможе, той і буде до кінця місяця господарювати. В цей день запалювали свічки, вони оберігали від лиха і хвороб, ось і ми так зробимо (запалює).

Ось зима по нашім краю
На санчатах роз’їжджає.
Сніжок сипе без упину –
Вже засипав всю країну.

/Пісня „Ой ти зимонько!”
Хоровод „Снігу – сніженьку”/

Ведуча: Не мети, не мети
Зимонько снігами,
А приходь до нас
З іграми й піснями

/На сцену виходить Зима/.


Зима: Іду, іду, снігу намету,
З вами разом поспіваю,
Потанцюю,
Бо ще силу свою чую.

Але спочатку, малятка,
Відгадайте загадки:
1. Летять, кружляють, як пушинки,
Легкі, білесенькі... (сніжинки).
2. На гірку всі біжать малята
Щоб покататись на... (санчатах).

Ведуча: Зимонько, для тебе діти підготували музичний подарунок.

/Пісня „Зимонько”/

Ведуча: Зимонько, ось ми показали, що ми вміємо, а ти з нами пограй.

/Рухлива гра „Прокоти сніжку”/

Ведуча: Зимонько, ми твої загадки відгадали, а зараз ти відгадай.

1 – а дитина: Зійшли сніги, шумить вода,
Гуляє травка молода.
Все мертве оживає –
Коли це буває? (Весною.)

2 – а дитина: Мов на крилах диво – птиці
На великій колісниці
Синьоока, світлолиця
Мчить краса – дівиця (Весна).

3 – а дитина: Я найперший зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок).

Ведуча: Дуже добре! Всі загадки ми відгадали. Прийшов час весни. Дуже приємно, малята, що ви скільки загадок про весну знаєте! Ви, мабуть дуже любите, коли приходить весна. Дійсно, вона ж така гарна!

Вся вона, як та царівна
Пишна, гарна і чарівна.
Мов та річечка ступає.
Всіх, всіх, всіх з теплом вітає!

А давайте заспіваю гарну пісеньку про весноньку, вона почує і прийде до нас скоріше!

/Пісня „Прийди Весно – красна!”/

/На сцену виходить Весна./

Весна: А ось і я, Весна – красна!
Куди ступлю – сонце сяє
Усе навколо оживає.

Ведуча: Весно – весно, що ти нам принесла?

Весна: Всім хлоп’ятам по гудочку,
А дівчатам по віночку
На дерева – цвіту,
А на поле – жита.

А нумо, хлоп’ята, дівчата, виходьте,
Хоровод веселий заводьте!

/Хоровод „Веснонько – весна”/

Зима: Хіба прийшов час мені
З весною зустрічатись?

Ведуча: А як же, сьогодні Стрітення!

Весна: Давай Зимо, позмагаймось,
Подивимось, чия візьме.
А діти будуть нам допомагати.

/Естафета парами;
Естафета „Передай сніжку”;
Естафета „Перестрибни через кучугури”;

Ведуча: Молодці, команди старанно боролися за перемогу, але перемогла дружба.
Але попереду нас чекає ще одне змагання для найспритніших та найстаранніших дітей!
Ведуча: Діти, за моєю командою капітани передають м’яч над головою гравцям, які стоять позаду, ті передають далі. М’яч передається до кінця колони. Останні гравці, отримавши м’яч, оббігають з правого боку свою команду вперед, стають першими і передають м’яч над головою. І так доти, доки всі діти не перебіжать з м’ячем. Коли капітан, опиняється у кінці своєї команди і отримує м’яч, він біжить , стає попереду своєї команди та піднімає м’яч. Одночасно подає команду „Струнко!” Перемагає та команда, яка швидше закінчить передачу м’яча.

/Естафета „Передача м’ячів над головою./

Ведуча: Бачиш, Зима, прийшов таки час в дорогу, у далекий північний край, де морози і сніги.

Зима: Так, бачу, що мої сили вже дуже слабкі для боротьби з Весною, мабуть справді вже мені час йти. Прощавайте, милі діти. Прощавай і ти Весно.

Ведуча: А ще є цікавий звичай: на передодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок, „жайворонків”, котрі приносять на своїх крилах Весну.
Ось і наша Весна також принесла „жайворонків” і зараз всіх пригостить.

/Частування, пригощання дітей печивом/.

[Я ,Наталья!]

а вот мое стритення, спасибо форуму! Вед: Добрий день діти! Сьогодні, у нашому садочку свято! А яке, ви знаєте? (стрітення)
Вірно, стрітення! Тож про це свято я сьогодні вам розповім багато цікового!
Слухайте уважно!
Лютий - другий місяць зими і саме у лютому ми святкуємо одне із найбільших і
найшанованіших свят — Стрітення, яке відзначають 15 лютого.
У цей день Зима з Весною зустрічаються та змагаються. Якщо Зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.
А ще, на свято Стрітення є такий звичай запалювати свічку. Ця свічка так і називається стрітенською. Її зберігають цілий рік. Під час будь-якої негоди – бурі, грому, блискавки – запалюють цю свічку, щоб вона оберігала від нещастя. От і ми запалимо свічечку, нехай сяє та оберігає наш дитячий садок від
усякої негоди.
(запалює свічку приказуючи)
- Свічко - свічечко, гори, на діточок укажи!
- В щасті - долі щоб жили і здоров'я берегли!
А ще в цей день святять воду у церквах. Ця посвячена водичка має цілющу силу. Нею люди натирають хворі місця та рани і вони швидко загоюються!
Подивіться, така водичка є у мене, зараз я вас побризкаю і ви не будите хворіти цілий рік!
(бризгає на дітей)
Вед: Ну, ось, малята, я вам розповіла про те, як святкують свято Стрітення, тож давайте кликати на гостини Зимоньку та Весну, нехай приходять та починають свої змагання!
(чується звук заметілі)
Вед:Ой, чуєте, яка хурделиця розгулялась, це, мабуть, Зима до нас вже поспішає!
(заходить Зима)
Зима: Добрий день, малята, гарні хлопчики й дівчата.
До вас у садок я прийшла, хурделицю з собою принесла!
Гей, сніжинки, до мене летіть, віхолу ви розпочніть!
Танок « Сніжинок » гр. № 2
Вед: Ох і Зимонька, стільки холоду напустила, ми з малятами змерзли!
Зима: Рада я вас бачити, дітки, бо люблю маленьких поразважати, погратися з ними. Виходьте швидше до мене, будемо у сніжки грати!
Вед: Зимонька у нас бачиш скільки малят багато, тож давайте грати по черзі, спочатку пограють маленькі діти! (середні групи)
Зима: Добре згодна, ну ж бо, малеча, швидко сніжки беріть!
Гра у сніжки
Вед: Ось бачиш, які в нас веселі діти, а тепер пограй з дорослими дітками!
(старші групи)
Зима: А для старших діток в мене є гра трішки складніше, а називається вона
Гра зі сніжками сложнее
Зима: Скажіть, а чи весело вам зі мною?
Вед: Дуже весело нам Зимонько з тобою та час вже й Весну кликати до нас у гості! Нехай поспішає до нас із теплим сонечком та співучими пташками!
Зима: Та хто сміє у середині зимового місяця, 15 лютого, про сонце та тепло згадувати?(сердиться)
Зараз я усе владнаю! Де мій помічник? Сніговик, де ти є, поспішай скоріш сюди!
(заходить Сніговик з торбиною, в торбі 2 сніжки)
Сніговик: Гукала мене, Зимонько?
Зима: Так, гукала! Чом даремно час дармуєш, не хурделиш, не лютуєш?
Сніговик: Лютував я скільки міг - гнав у поле заметілі
Застеляв гаї у біле, а старавсь - таки дарма -
Притомився, сил нема!
Зима: Торбу зі снігом діставай, малят сніжком посипай!
Сніговик: Зараз, тільки розв'яжу!
Зима: Ой, толку з тебе немає, дай мені, в мене краще вийде!
(бере торбу, хоче насипати багато снігу, а з торби випадають декілька сніжинок)
Зима: Де це сніг увесь подівся?
Сніговик: Мабуть він вже закінчився! Як спекотно тут у залі, зараз зовсім я розтану!
Зима: Я тебе врятую, на тебе подмухаю холодним вітерцем!
Вед: Та й ми з малятами допоможемо! Давайте усі разом подмухаємо на Сніговика, щоб він не розтанув!
Зима: Ну, що краще тобі, мій любий?
Сніговик: Ой, краще! Та мені б морозивом поласувати!
Зима: Що придумав! Де ж я тобі морозиво візьму в дитячому садочку?
Вед: От і дарма ти таке кажеш, Зима, в нашому дитсадочку є все, навіть морозиво!
Сніговик: Ой, дійсно є! А яке велике! Давайте мені скоріше!
Вед: Ні, почекай, спочатку з дітками пограй!
Сніговик: Добре! Виходьте малята з морозивом грати!
Зима: А я морозцю зараз підпущу, щоб морозиво не розтало!
(грають середні)
Гра « Перегони з морозивом»
Вед: Який веселий Сниговик, так малят повеслив!
Сніговик: Я люблю гратися з малятами, а скільки я ігр веселих знаю, ви навіть уявити не можите!
Вед: Так пограй з дітьми! Діти ви хочите пограти зі Сніговиком?
Сніговик: Ой, навіть і не знаю у яку гру з вами пограти?
Зима: А давай пограємо……………
Гра…………
Вед: Весело пограли, тепер давайте пригостимо Сніговика морозивом, нехай трішечки підхолодиться!
Зима:Ось бачите, що ви накоїли, ледве від вашого тепла мій Сніговик не розтанув!
Вед: Зимонько, не треба так сердитися, ну що поробиш коли вже час Весні у права
вступати!
Зима: Добре, давайте гукайте Весну, подивимось, хто з нас сильніший!
А ти, Сніговик, краще до лісу поспішай, а то зараз Весна як прийде, зовсім розтанеш!
Сніговик: Добре! До побачення малята!
Вед: До побачення! То ж давайте діти Весну гукати! Дівчата свищики беріть, Весну на свято запросіть!
(виходять дівчата, грають на свищиках гукають Весну, замість неї приходить перевдягнена баба яга)
1 д: Що то є за дивина, що то є за свято,
Що сюди зійшлося так гостей багато?
Знаю, що за дивина і всім варто знати,
Прийшли нині діти весноньку гукати.
2 д: До нас хлопці та дівчата йдіть гуляти.
Славну весноньку веселу зустрічати.
3 д: Іде весна полями, іде весна степами.
А де ступають її ніжки, там з'являються доріжки.
І співає соловей: «Гей, гей, гей!»
Все радіє, все співає, весну-красну зустрічає.
(грають на свищиках, сідають на міста)
Б.Я.: Привіт, малеча! Весну гукали?
Вед: Гукали!
Б.Я.: Отримайте і поставте підпис.(дає Зимі бумажку)
Зима: За що розписуватися? Весни ми не бачимо!
Б.Я.: Та ви що, Весну – красну не впізнали? Запрошували, тепер зустрічайте як слід. Усім привіт, усім привіт я так до вас спішила, що всі слова по дорозі розгубила. Що далі? А, згадала. Час настав мені свої обов’язки виконувати. Зима, можеш бути вільна. Мені ніколи з тобою тут базікати, час працювати.
Я, можливо, до цієї ролі сто років готувалася, не доїдала, не досипала.
Вед: Ось ти і проговорилася. То ж ти Весна не справжня.
Б.Я.: Як це я не справжня. Найсправжнісінька навіть посвідчення є (показує)
Зима: (читає) Призначається Весною на весь рік? Ну і справи!
Б.Я.: І печатка є і підпис і не одна, цілих дві – найважливіших начальників Кощіюшки і Змія Горинича.
Вед: Я все зрозуміла, діти ви впізнали цю красуню? Хто вона? (Б.Я)Тож, бабусю на
посаду Весни ми тебе прийняти не можемо!
Б.Я.: Як це не можете? Я готувалась, готувалась, нікому зла не зробила, ну хіба що трішечки пожартувала.(плаче)
Зима: Ну, якщо у тебе є велике бажання бути Весною красною, і ти ж така розумна, як вона, тоді дай нам відповіді на три запитання.
Б.Я.: Це я миттю. Задавайте свої запитання.
Вед: А ви, малята, будьте уважні!
( загадка про весну, Б.Я. відповідає не вірно)
Зима: Ні, Баба Яга, не вірно, давай запитаємо дітей. Хто це, діти?
Б.Я.: Ну гаразд, запам’ятала я, давайте наступну!
(загадка про сонечко, про квітку, Б.Я. відповідає не вірно)
Зима: Не відгадала ти наші загадки, не бути тобі Весною-красною!
Б.Я.: От дирява голова, таку роль мені довірили, а я не справилася, може я все ж таки залишуся у вас на святі?
Вед: Ну що діти залишимо Бабу Ягу на святі? Добре залишайся, тільки ти повинна нас повеселити!
Б.Я: О, тут я справжня майстриня! Гей, виходьте малята, будемо зараз танцювати!
Зима: А ти впевнена що танцювати вмієш!
Б.Я.: Звісно! Я краща танцюристка в нашому лісі! Зараз навчу малят танцювати мій улюблений танок Буги – буги!
Вед: Такий танок наші діти вміють танцювати, виходьте та робіть велике коло!
Танок «Буги – буги»
Вед: Який веселий таночок вийшов!
Зима: Молодець, Ягусю, усіх повеселила!
Б.Я.: Слухайте, я тут доки танцювала, дещо придумала!
Зима: Дуже цікаво, кажи!
Б.Я: Раз ще не має справжньої Весни, може все ж таки я за неї буду? І яка вона,
справжня - ніхто не знає.
Вед: Справжня – словом та розумом. По землі вона йде, все співає і цвіте.
Ой, чуєте як голосно цвірінькають пташки, то Весна вже зовсім поруч!
Б.Я: Ой, як поруч? Ох і дістанеться мені від Весни за те, що я вас хотіла надурити!
Краще я побіжу до лісу, десь заховаюсь!
Зима: Біжи, бабусю швидше!
(заходить весна)
Весна: Добрий день! Мої любі малята.
От я й прийшла до васна свято!
Ви ждали – і діждалися мене…
Вже сніги довкола розтопило
Моє ласкаве сонце весняне.
Отже час Зимі відступати -
Весні –дорогу давати.
Зима: Добрий день, сестрице Веснонько! Як тут дуже тепло стало!
Гостя з'явилась, яку не чекали!
Насуплю я брови – і вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема,
Бо звусь недаремно я люта Зима!
Весна: А я засміюся – і сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе розцвіте, заспіває!
Вед: Зимонько, Весно, не сваріться, ми однаково вас любимо, давайте краще
позмагаємося і побачимо, хто ж з вас сильніший!
Зима: Я згодна!
Весна: І я!
Вед: Тож, придумайте якусь дуже веселу гру, щоб можна було і позмагатися і
повеселитися!
Зима: Ой, саме таку гру я знаю!
Гра для змагання Зими і Весни
(змагаються, виграє Весна)
Зима:Що ж, прощавайте, діти,
За зиму ви набрались сили
Пішли на користь вам мороз і сніг
Он щічки ваші як порожевіли,-
Неначе маки розцвіли на них.
Уклін тобі глибокий, Весно – красно
Вже чую, як дзвенить твій голосок!
І хоч я звикла до усіх діток,
Вже залишити мушу дитсадок,
Мої маленькі любі друзі!
Прощаюсь з вами усіма,-
Щасти вам. Вірте, через рік я знову
Чудову казку принесу зимову.
Вед: Давайте скажимо Зимі до побачення, приходь до нас з морозцем наступного
року!
Вед: Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали
Весно, уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!
Весна: Я тепло вам принесла
І сонечка додала
Щоб міцніли усі діти
Й розцвітали наче квіти.
А ще принесла дарунків вам повний кошик!
Вед: Ой, цікаво, що там? Та це ж жайворонки! Господині випікають їх з тіста й роздають дітям, щоб вони росли здорові й щасливі.
Весна:Вважається, що саме птахи на своїх крилах приносять весну з далекого краю,
проганяють люту зиму. Тож і я хочу вас пригостити такими ось жайворонками.
Вед:Дякуємо тобі Весно!
Весна: Пригощайтеся та згадуйте нашу зустріч! До побачення!
Вед: Ось і закінчилося наше свято.
Весна – красна іде по всі землі і прикрашає її квітами.
Пам’ятайте і збережіть наші звичаї і станете добрими людьми.

[sveta_power]

Додаю сценарій, Стрітення додатки...https://yadi.sk/i/6iO0oScBeYgEK
https://yadi.sk/d/PkindiToeYgHc -ДОДАТКИ
Яндекс файлообмен Музичний матеріал https://yadi.sk/d/95LXurJseYh73

[зірка]

Ведуча:
Наша хатка небагата,
Солом’яна стріха.
Тут чистенько і гарненько,
Тут усе в порядку,

Сам Бог дбає, доглядає цю маленьку хатку. Бо ще з давніх-давен так повелося, що українська хата завжди сяяла чистотою, завжди була чепурною, особливо в свято.

Дитина: А яке сьогодні свято?

Мати: Зима з Весною зустрічається,
Про володіння свої домовляється.
В цей день сонце повертає на літо,
Все в природі прокидається.
На Стрітення в церквах святять воду. Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними». Під час будь-якої негоди – бурі, грому, блискавки – запалювали цю свічку, щоб вона оберігала людей і худобу від нещастя.
Зима – чудова пора! Давайте разом пригадаємо які свята вона нам подарувала?

Діти: День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща.

Мати: Скільки радощів принесла зимонька дітям. Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються: котра з них переможе, та й господарюватиме до кінця місяця.

Дитина: Ще зима по нашім краї
На санчатах роз’їжджає.
Сніжок сипле без зупину –
Вже засипав всю Вкраїну.

Дитина: Де не гляну я, надворі –
Всюди бачу білий колір.
Сніг січе безперестанку –
Зима трудиться із ранку.

Дитина: І мороз не угаває,
Йому вітер помагає.

(закликання Зими)

Разом: Не мети, не мети, зимонько, снігами,
А приходь ти до нас з іграми й піснями.

(Звучить музика зими)
Зима: Іду, іду, снігу намету,
З вами разом поспіваю, потанцюю,
Бо ще силу свою чую.

Мати: Ось-ось, Зимонько, пропаде твоя сила.

Зима: Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?

Мати: А як же, сьогодні ж стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.

Зима: Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну!

Діти: Весна-весна, весняночко!
Прийди до нас, паняночко!

(звучить весняна мелодія)
Мати: Тихше, діти, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь, це ж струмочок весняний співає, а от пролісок прокидається від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає, падаючи на землю?
Весна іде, весна іде!
Весну вітаймо, діти!
Весна пісні нам принесе,
Вінки, чудові квіти!

Весна: А ось і я, весна-красна.
Куди ступаю – сонце сяє,
Усе навколо оживає.
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.

Дитина: Весно, весно, наша весно,
А що ж ти нам принесла?

Весна: На дерева – цвіту, а на поле – жито,
На травичку – росу, на дівчаток – красу,
А на хлопчиків – сили, щоб росли міцними!

Зима: Щось ти швидко прийшла, сестрице.

Весна: Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Зима: Та ще твоєму царюванню час не настав.

Весна: Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима: У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи.

Весна: А я – царівна. Куди ступаю – все навколо оживає.

Зима: Я так просто не віддам тобі панування над землею.
Давай позмагаємося. А діти нам допоможуть. Діти, допоможете?

Мати: Не сваріться, Зимо і Весно. Діти люблять вас однаково.

Зима: Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти? Прочитайте про мене вірші.

Дитина: Ліс і поле, і діброви
Білі одягли обнови.
Це зима нам натрусила
Стільки білого сніжку
Дитина: Ну вже й диво ця зима
Все у біле одягла,
Сонце хмаркою закрила,
І порошу розтрусила.
Білі шубки всім дає
Й подарунки роздає.

Зима: Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.

Весна: Так і про мене діти вірші знають. Так, діти? (так!) Ось послухай!

Дитина: Ще зимові віхоли літають,
Та весни розгін не зупинити,
І дзвінкі краплинки починають
У промінні сонячнім бриніти.

Дитина: Хоч земля по-зимовому
Ще одягнута в сніги,
Та у березні додому
Повертаються птахи.

Зима: А про мене діти ще й прикмети знають.

Діти: - Яскраві зірки взимку - на мороз.
- Зима з снігами - літо з хлібами.
- Зимою завірюха - влітку негода.

Весна: Про мене також діти знають прикмети.

Діти: - Довгі бурульки - на довгу весну
- Рано прилетіли жайворонки та граки - буде рання весна
- Зозуля стала кувати - морозу більше не бувати.

Зима: А про мене діти ще й загадки знають. Ану, загадайте мені, а я спробую відгадати.

Дитина: Хто наткав полотна
Аж до лісу від вікна?
І сміється-задається:
От така ширина!
(зима)

Дитина: Сам не біжить, а стояти не дозволяє,
(мороз)

Дитина: Зірка сніжно-біла
На рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води (сніжинка)

Весна: Про мене теж діти знають загадки

Дитина: Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває,
Коли це буває?
(весною)

Дитина: Прокинувсь, і відразу
До сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках,
Хлюпоче та дзюрчить
(весняний струмок)

Дитина: Що за квітки у ліску
На галявинці в сніжку?
Білі та блакитні
Квіточки тендітні?
(підсніжники, проліски)

Зима: А про мене діти пісню знають чудову.

(Діти виконують пісню «Просто снігопад»)

Зима: Як гарно ви співали про мене! А чи не боїтеся мого морозу-морозенка заметелиці-хурделиці?

Діти: Ні, не боїмося!

(Зима проводить гру «Зимоньки і діти»)

Весна: Про мене діти теж співають пісень.

(Діти виконують пісню «Вийди, вийди, сонечко»)

Весна: Я також з вами хочу погратися.

(Весна проводить гру «Квіткова галявина»)


Зима: Ой, як вам весело.
Зараз насуплю я брови –
І вітер холодний повіє,
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє.

Весна: А я засміюся – сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.

Зима: Ой, яка ти в нас хороша! Зараз я снігу натрушу, морозу напущу! Треба мені всю силу зібрати, щоб з тобою до бою стати.

(Проводять гру «Перетягування канату»)

Дитина: Утікай, утікай, біла зимонько!
Вже нема, вже нема в тебе силоньки Вже весна, йде весна-чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько!

Мати: Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити.

Зима: Весно-Весно, почекай!
Мене проганяти не поспішай!
Діти, виручайте!
Килим білий полатайте!
По ньому Веснонька походила Та проталин наробила.

Мати: А й справді! Давайте допоможемо Зимі полатати килим, бо в народі кажуть: коли на Стрітення відлига, пропаде Весна ще надовго.

(проводиться гра «Полатай килим». Діти закривають латками килим, при ньому пригадують прикмети про Стрітення)
- Якщо на Стрітення мороз - то скоро весні бувати
- День Стрітення теплий і сонячний - то і весна тепла
- На Стрітення із стріх капає - то в липні так капатиме мед.
- На Стрітення сніг - на дощову, тривалу весну
- Якщо на Стрітення хуга - весна буде пізня і холодна
- На дахах довгі бурульки - літо буде дощовим
Мати: Гарно килим полатали, гарно в дорогу Зимоньку зібрали. Але негоже Зимі вирушати в дорогу, не помирившись з Весною. Моя бабуся казала: «Згода дім будує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкраще багатство». Діти, а як можна помиритися?

Діти: Мирилками!

Мати: Давайте покажемо цим двом красуням, як ми вміємо миритися. Оберіть собі пару.

- Билися-не билися,
Трохи посварилися,
Потім посміялися,
Друзями зосталися.

- Мир-миром
Пироги з сиром,
Варенички в маслі,
Ми подружки краснії
Поцілуймося, помирімося!

- Мирилка летіла, на плече сіла,
Сказала тихенько: миріться швиденько!

- Дай скоріш мізинчик свій,
Зачепи його за мій.
Мізин, мізин, мізинець
Помирив нас, молодець!
Мирись-мирись
І більше не сварись.

Мати: А тепер ви, Зимонько і Веснонько, помиріться.

Зима і Весна: Ти - не ворог, я - не ворог,
Нам сваритись просто сором
Помирились-помирились,
Щоб ніколи не сварились.

(виконується хоровод «Ой минула вже зима»)

Мати: А ще є цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок - «жайворонків». З ними діти виходили в садки й закликали в гості весну. Називали їх жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилася із сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весна прийшла! Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають, а природу відмикають. Я відкрию вам секрет: у мене є такі пташки. Я всіх вас зараз пригощу, а Весні віддам золоті ключі, бо їй вже теж пора вирушати у дорогу - у неї багато справ на нашій землі.

Дитина: Всі ми Зиму проводжали,
Красну Весну зустрічали.
Весно, уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!

Весна: Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Я теплом людей зігрію,
І здоров’я вам навію,
З рідним словом щоб зростали,
Щоб звичаї українські пам’ятали.

Мати: Гарно у родинному колі. Хороше Зимоньку провели, Весну-красну зустріли, цих двох красунь примирили. Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі. І ось підійшло до кінця наше свято. А всі весняні свята повинні закінчуватися веселою піснею.

(Виконується весела пісня на вибір керівника)

[Atashka]

Стрітення

Виходять діти ст.гр і виконують Пісню
Ведуча. Діти, сьогодні незвичайний день.
Цього дня Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо Зима переможе, то ще довго буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло.
Колись у давнину ваші дідусі й бабусі відзначали це свято і називалось воно — Стрітення. Цього дня запалювали свічки, які рятували від грому та блискавки. От і ми запалимо свічку. (Запалює, обходить зі свічкою зал)
Сонце вже повертає на літо. Все прокидається — і ведмідь у барлозі, і звірі та птахи лісові.
У народі кажуть: «Лютий лютує, весні дорогу готує», «У лютому на Стрітення зима з весною вперше зустрічаються».
Тож покличемо, діти, Зиму та Весну до нас.

Діти (разом). Не мети, не мети, зимонько, снігами,
А приходь ти до нас із піснями.


Зима. Агов-агов! Чую-чую!
Це хто тут кличе мене?
Іду-іду! Снігу намету! (Зима вітається з дітьми).
Рада я вас бачити, дітки! Бо люблю вас розважати, гратися з вами. Скажіть, а чи весело вам було зі мною, Зимою? (Відповіді дітей).
Вірші з місця.
Дит. Зимонько, голубонько, в білім кожушку,
Любимо ми бігати по твоїм сніжку.

Дит. Всім рум'яниш личенька ти о цій порі
І ладнаєш ковзанки в нашому дворі.

Дит. Візьмемо санчата ми, помчимо з гори.
Снігом нас притрушують срібні явори.


Зима. Який гарні вірші ви розповіли про мене. Чи не боїтесь мого морозу-морозенка та метелиці- хурделиці? (Відповіді дітей).
Ведуча. Не тільки не боїмось, а ще гарні пісні про тебе заспіваємо!
Пісня (сер.гр)

Зима. Ну що ж, бачу, зовсім ви мене не боїтесь!

Ведуча. Добре нам було з тобою, Зимонько, весело. Та вже Весна не за горами.

Зима. Хіба прийшов вже час мені з Весною зустрічатись?

Ведуча. Аякже! Сьогодні ти з Весною зустрінешся і силами поміряєшся.

Зима (сердито). От воно що! Весни вам завагалось? Та не бувати цьому! Не хочу ніякої Весни!
Не хочу ніякого змагання!

(Зима голосно свистить. Вискакує Баба-Яга на мітлі. Бігає, махає мітлою).
Баба-Яга. Що, Зимонько-голубонько, хазяєчко, треба? Га?
Зима (наказує). Весну спіймати! В хащі заховати!
Не буде вона з вами гратися,
Зі мною змагатися! Ні!!!
(Зима вилітає. Баба-Яга сипле на всіх снігом, лякає і тікає.)


Ведуча. Діти, що ж нам робити? Зима пішла, Весну Баба-Яга сховала! (Відповіді дітей) А пошукаймо сліди від мітли Баби-Яги та підемо по них. Може, кудись і дійдемо.
(ведуча вдає ніби шукає сліди і йде по них. Доходить до першого будиночка)
Ведуча і діти (кличуть). Весно! Весно! Ти тут?

(З будиночка виходить Ведмідь).
Ведмідь. Чого це ви тут розкричалися? Чого мені спати заважаєте?
Ведучий. Ми Весну шукаємо. Чи ти її не бачив?
Ведмідь (сердито). Ні, не бачив. А за те, що ви мене розбудили, я вас зараз спіймаю і з'їм.
Ведуча. Не сердися, Ведмедику, наші діти тобі краще танець затанцюють.
Таночок (ясел гр.)
Ведмідь. Дуже вже ви проворні! Гаразд, не буду вас їсти, піду назад до хати!


Ведуча. Ой, діти, поки ми з вами веселились всі сліди від мітли Баби-Яги зникли. Але в мене є ідея! Давайте ми Весну гарною піснею привітаємо, можливо, вона нас почує.
Пісня (мол.гр)

З будиночка вискакує Баба-Яга, нюхає повітря, носом крутить на всі боки.
Баба-Яга (страшним голосом). Ну?! Чого ви тут розверещалися? Що треба?

Ведучий. Ми шукаємо Весну! Вона в тебе? Відпусти її, будь ласка!

Баба-Яга. Весну?! Відпустити?! Ні! Якщо хтось до мене потрапив, вже не відпущу, а ще й вас упіймаю!
Баба-Яга намагається налякати дітей. Раптом хапається за поперек, стогне, охає.
Баба-Яга (страдницьким голосом). Навіщо вам Весна?

Ведуча. Якщо Весну відпустити, сонечко пригріє. Ти на сонечку погрієшся і спина твоя боліти перестане. Будеш як молоденька. Бабонько-Ягонько, відпусти Весну!
Баба-Яга. Не обманюєте?
Діти. Ні!
Баба-Яга. Ну гаразд! Гей, дівко, виходь!
З хати виходить гарно вбрана Весна.
Весна. А я Весна, Весна-царівна! Куди ступлю — сонце сяє, Міста і села оживають. Землю-матір прославляють!
Ведуча. От подивись, Весно, як діти вже тебе чекають і хороводні пісні співають.
Хоровод з Весною (лог.гр)

З'являється Зима.
Зима. Знайшли-таки! Ну що ж, позмагаємось. Подивимось, чия візьме!
Насуплю я брови — і вітер холодний повіє.
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замерзне, заніміє.

Весна. А я засміюся — і сонце ласкаво засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.

Ведуча. Зимо, Весно, не сперечайтеся!
А краще позмагайтеся!
Наші діти вам допоможуть.
Весна і Зима вибирають собі команди із дітей, проводять змагання.
Ігри-змагання:
«Перетягни канат»


«Чиї лижі швидше» (останніми змагаються Весна і Зима. Весна перемагає)

Зима. Що ж, Весно, твоя взяла! Збиратимусь я в дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу. Чекайте на мене, готуйте лижі і санчата. (виходить)

Весна. А я тепло вам принесла і сонечка додала, щоб міцніли усі діти і розцвітали, наче квіти.

Ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. Приходь до нас щодня. (Проводжають Весну.)

Ведуча. А вас, діти, запрошую пригощатися млинцями з чаєм.

[Наталі]

Розвага «Святкуємо радо ми Стрітення свято»
Старша група
Під музику до залу заходять діти і сідають на свої місця.
Ведуча: Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні ми святкуємо Стрітення. В той день зима іде туди, де була весна, а весна – де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше – весна переможе зиму, а якщо холодніше – зима перемогла.
В цей день у церквах святять воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звуться «громничими», бо їх запалюють і ставлять перед образами під час грози, щоб оберегти від грому і блискавки. Від «громничої» і саме свято називалось колись «Громниця».
Стрітенська вода теж має магічну силу, нею натирають хворі місця, кроплять оселі, вулики і все господарство.

Дитина 1:
Марія, Діво, найніжніша з мам,
Яких лиш бачила земля,
Принесла у Єрусалимський храм
Своє дитятко, миле немовля.

Дитина 2:
Там Симеон був, праведний старий,
Який давно усе в житті збагнув,
Зненацька голос він почув згори,
А то ж йому сам Дух Святий шепнув:

Дитина 3:
«тут Божий син, провісник майбуття,
І, Симеоне, це для тебе знак»…
А Симеон на руки взяв дитя,
Помилувався ним і мовить так:

Дитина 4:
«Щасливий дуже тим, що з волі Бога
Відчув я несказанну благодать:
Побачив я Спасителя самого –
Тепер спокійно можу помирать».

Дитина 5:
Про цю знаменну зустріч у народі
Вознеслась миттю звістка там і тут.
І кожен рік день Стрітення від тоді
Святкує радо християнський люд.

Дитина 6:
Святом цим зігріті ми
З давнини й донині
Відзначають Стрітення
Так по Україні:
Свята кращого нема,
Стрілися Весна й Зима!

Пісня про Зиму.
Під музику виходить Зима.

Зима:
Все навколо стало білим,
Все завмерло, оніміло.
І вода в річках й озерах
Зупинилась і завмерла.
От би стало так навіки,
Щоб стрімкі застигли ріки.
Вірні слуги з криги й льоду,
Заморозьте всю природу!

Виходять Льодовики, Завірюха і Вітер.

Льодовик 1:
В небі сяють срібні зорі,
Ми, немов кришталь, прозорі.
Маємо холодну вдачу,
Заморозимо все, що бачимо.

Льодовик 2:
Я – Льодовисько – страховисько!
Не підходьте дуже близько!
Там, де я, життя вмирає,
Крига ріки накриває,
І земля стає мов криця,
Все живе мене боїться.

Завірюха:
Я – завірюха – хуртовина,
Понад білим світом лину,
Білосніжною змією.
В’юся - в’юся над землею.

Вітер:
Я – північний зимний Вітер,
Заморозив трави й квіти,
І з берези без вагання
Позривав листки останні.

Льодовик 3:
На землі лютує стужа,
Завірюха снігом кружить.
Люди холоду злякались,
У хатинки заховались.
Серед стужі й голольоду
Не дамо ми їм проходу!

Льодовики, Завірюха і Вітер виходять під музику. Вибігає Зайчик, Їжачок, Лисичка, Білочка, Мишенятко.

Зайчик:
На землі сніжок лежить,
Зайчик по сніжку біжить.
Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки,
Чобітків нема і шапки.

Їжачок:
Ой, як холодно, біда,
Не лишає нас зима.
Все лютує, все страхає,
Снігом землю накриває,
Зі сну Їжачка піднімає.

Лисичка:
Тихо, тихо хоч на мить.
Між снігами хтось пищить!
Мишенятко тут маленьке
Перелякане, бідненьке.

Мишенятко:
Вушка мерзнуть, лапки мерзнуть,
І сховатися ніде,
Бо мороз знайде усюди,
Ой, рятуйте, добрі люди.

Лисичка:
А де ти, Білочко, живеш?
Що ти, Білочко, гризеш?

Білочка:
У зимовому ліску,
У дуплі, у соснячку
Я гризу горішки,
І гриби і шишки.
Та і там мороз знайшов,
Став щипати, дошкуляти,
Змусив із дупла втікати.

Зайчик:
Що ж робити нам, звірята?
Лютий місяць на дворі.
В кожного вже змерзла хата,
А кінця нема зимі.
Хоче лютий, щоб на світі
Панувала вік зима,
Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.

Всі разом:
Правильно, правильно!
Треба Весну кликати.

Пісня «Щебетала пташечка»
Виходять дівчатка у вишиванках, віночках.

Дівчинка 1:
І зрадіють береги,
Що розтануть вже сніги!
І на схилах річкових
Струмки дзвенітимуть, мов сміх.

Дівчинка 2:
Свій парад відкриє
Лавина льодова.
Зорі наперекір
В танок припустить вир.

Дівчинка 3:
Десь хлюпне окунець.
Ура! Зимі кінець!

Хоровод «Ой, минула вже зима».
Під музику заходить Весна.

Весна:
В небесній блакиті жайворонок кружляє,
І пісню співучий чудову співає.
Під небом блакитним з теплом і красою
Лугами й полями іду я, Весна.
Вже сонце яскраве угору піднялось,
Промінням ласкавим усе золотить.
Сніг, що здавалось, ніколи не стане,
Крутими струмочками від сонця біжить.
Цю пісню чудову, дзвінку жайворонка
Кожен у серці й душі відчуває,
Тому що з піснею щастя приходить,
З піснею завжди приходить Весна.

Виходять Перші Квіти.

Первоцвіт:
Вийшло сонце, усміхнулось,
Покотилось по землі.
Роздивитися, хто дрімає
В лісі, лузі на ріллі.

Нарцис:
Прокидайтеся, сніжинки!
Чути сонця голосок,
Годі спати, починайте
Всі збігати у струмок!

Пролісок:
І побіг собі грайливо
Із сніжиночок струмок,
Яром, яром на долину,
До ставочків і річок.

Фіалка:
Як заграв струмок весело,
То збудив сонливий ліс.
Розбудились перші квіти,
Запишався верболіз.

Дівчинка 1:
Ой, ти, Проліску чарівний,
Хочемо знати, розкажи,
Чому у тебе на голівці
Білі-білі пелюстки?

Пролісок:
Я зраненька прокидаюсь,
А струмочків ще нема,
Білим снігом умиваюсь,
Що залишила зима.

Дівчинка 2:
Ой Фіалочка, Фіалка,
Хочемо знати, розкажи,
Чом у тебе на голівці
Сині-сині пелюстки?

Фіалка:
Я зраненька прокидаюсь,
А на мене кожну мить
Виливає сніжні барви
Неба чистого блакить.

Дівчинка 3:
Первоцвіту, первоцвіту,
Хочемо знати, розкажи,
Чом у тебе на голівці
Жовті – жовті пелюстки?

Первоцвіт:
Я зраненька прокидаюсь,
Мені сонечко за те
Без упину цілу днину
Шле проміння золоте.

Дівчинка 4:
Гей, дівчата, в ряд ставайте
І пісню починайте.

«Пісня про Весну»
(Чути завивання і свист вітру, запис)

Дитина (або ведучий):
Ой, що це, що це?
Це вертається Зима!
З вітрами, льодовиками,
Завірюхами, снігами!

(Виходить Зима)

Зима:
Що це ви тут розгулялись,
Розтанцювались, розспівались?
Ще не кінчилась зима,
В природі ще паную я.

Весна:
Зимо, зимо, та не злися,
А на справи свої подивися.
Холод, вітер, гололід,
Скільки ще терпіти бід?



Зима:
Не така я й вже погана,
І не завжди роблю лихо,
Можу й не крутить снігами,
А вкривати землю тихо.

Дитина 1:
А зима свята несе:
Щедрий, добрий Миколай
В грудні не мине наш край.

Дитина 2:
Новий рік спішить за ним,
Під ялинку в кожен дім
Подаруночки несе.
Щиро дякуємо за це!

Дитина 3:
Різдво світле зустрічаємо,
Колядою Сина Бога прославляємо,
Віншуванням щастя й долі
Оселю жодну не минаємо.

Дитина 4:
На Святого Василя хлопці засівали,
Добра, достатку, злагоди
Щиро всім бажали.
А ще бажали ласки з неба,
І поміч Божу у потребі.

Дитина 5:
А дівчатка щедрували,
Ластівочку закликали,
Та йорданською водою
Личенька вмивали.

Дитина 6:
А сьогодні свічку в центрі ми святили,
Від громів та блискавиці
На цілий рік себе захистили.

Ведуча:
Справді, сипле зимонька снігами,
Але й тішить нас святами.
Та й сьогодні жартома
Сваряться Зима й Весна.

Виходять Льодовики, Завірюха, Вітер, Нарцис, Пролісок.

Пролісок:
Друзі, ми вас розважали,
Дивну казку розказали
За святом Стрітення вітаємо,
Щастя й радості бажаємо.

Льодовик 1:
Ми чарівні сили з льоду,
Наробили дітям шкоду.
Та у цей святковий час
Вже добро торкнулось нас.

Льодовик 2:
Був жорстоким льодовисько,
Мав своє чаклунське військо.
Не страховиськом поганим –
Морозенком добрим стану.

Завірюха:
Завірюха – Хуртовина
В гості знов до вас прилине.
В ролі Баби снігової
Привітаю із зимою.

Вітер:
Я вітрисько льодовий,
Вже не буду зло робити,
Тільки з гірки на санчатах
Покатаю вас, малята.

Нарцис:
Ми ще трішки подрімаємо
Під пухнастеньким сніжком
І вас скоро привітаємо
Добрим, лагідним теплом.

Зима і Весна разом:
Бо, звичайно, жартома
Сваряться Весна й Зима.

Весна:
Бо Зима, хоч трішки зла,

Зима:
Та не спинить вже тепла!

Ведуча:
Всі ми Зиму проводжали,
Красну весну зустрічали!
Весно! Уквітчай наш край!
Дай нам добрий урожай!

Весна:
Піду я далі лугами й лісами!
Встелю землю килимами!
Я теплом людей зігрію,
І здоров’я всім навію.
Рідним словом, щоб зростали,
Щоб звичаї пам’ятали!

[1 Kvitochka]

Театралізована розвага для дітей старшої групи "Розтопимо модну шубу Снігової Баби" ( матеріал з журналу Музичний керівник №12/2015)
https://yadi.sk/a/uui7_x_7z5Sgi

[Людмилkа]

Стрітення
Старша група
Мета: продовжувати відродження народних звичаїв, обрядів, пісень; сприяти національному, духовному розвитку дітей.
Закріпити знання дітей про зимові та весняні явища природи, пригадати приказки, загадки про весну та зиму.
Виховувати любов до свого народу, до народних традицій, шанобливе Ставлення до української мови, знайомити з народними святами, зокрема з святом „Стрітення".
Обладнання: зал, прикрашений українськими рушниками, вишивками, українська хатина, 2 великих аркуші паперу з „проталинами", діти одягнені в українські костюми, свічка.

Хід розваги
Ведуча: Стоїть хата не багата солом’яна стріха,
Причілочки у китицях, мальовані вікна.
Обмазана, підведена, а сама біленька,
На подвір'ячку барвінок - трава зелененька.
Ще й садочок, як віночок, хатину квітчає,
У віконце з неба в хатку сонце заглядає.
Тут чистенько і гарненько, тут усе в порядку,
Сам Бог дбає, доглядає цю маленьку хатку.
Дівчатка, вишиваючи сорочки співають укр. народну пісню „Вишиванка" Господиня: - Добрий день, діти, які ви гарненькі у вишитих сорочках-
вишиванках.
1-ша дівчинка. - Кожна з нас за зиму вишила сорочку.
Господиня. - Молодці, не забуваєте про звичаї наших бабусь.
Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять морози і лежать сніги, а в повітрі вже пахне весною. Лютує зима в лютому, але дарма, бо вже йде не до холоду, а до тепла...
Діти, сьогодні незвичайний день. У цей день Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло. Колись у давнину ваші бабусі та дідусі відзначали це свято, і називалось воно „Стрітення".
У цей день у церкві святили воду і свічки. Вода, освячена на Стрітення, вважалася цілющою, а свічка - рятувала від грому і блискавки, тому це свято іноді називали ще „Громиця".
Давайте зараз запалимо і ми свічку, і загадаємо бажання.
Під тиху музику
Ой Громице -свічечко! Святая водичечко!
Від біди оберігай наш майбутній урожай!
Та достатку в кожен дім!
Свічка - свічечко, гори, на діточок укажи!
В щасті долі щоб жили І здоров'я берегли!
Під музику діти передають свічку одне одному, або дорослий і дитина обходять зал зі свічкою.
2 -га дитина. Вже поле і гай пробудились від снігу.
Отож час і нам стрічати весну!
3-тя дитина. Благослови, мати,
Весну зустрічати! Гсподиня. Благословляю, дитино!
Ідіть, весну гукайте!
Щоб прийшла весна з радістю
Та Божою милістю.
Пісня - хоровод „Гей, весна іде".
Входять Зима і Весна. Сперечаються.
Весна. Боже поможи тобі, бабусю Зимо!
Зима. Дай Боже здоров'я тобі, дівчинко Весна!
Рано ти прийшла, ой рано...
Ще твого царювання час не настав.

Весна. Ти поглянь на себе! Яка ж з тебе вже цариця з порожньою торбою. Все, що я напрацювала, ти вже з'їла.
Зима. (Кричить) А от і не все! Не все!
Висипає з торби крихти
Весна. Я - царівна, куди ступаю, там люди співають, радіють, веселяться, все прокидається від сну. Мене всі люблять.
Зима. А мене нібито ні?
Господиня. Почекайте, не сваріться. Що трапилось?
Зима. Ми сваримось. Кому вже пора йти, а кому лишиться.
Господиня. А ми не сваримося. Правда, діти? Давайте так: хто виграє, той і залишиться. Послухайте, і тебе,Весно, і тебе, Зимо, діти дуже люблять.
Звертається до дітей – Підніміть, будь-ласка руки, хто любить Весну і Зиму? От бачите (до Зими і Весни) все вам на користь. Отож, давайте поділимось на 2 команди: одна захищатиме Весну, а друга -Зиму.
Конкурси:
1. Довести, чия пора року найкраща.
Хто захищає Весну, наводить такі приклади: сонечко, все цвіте, травичка зелена...
Хто зиму - такі: білий пухнастий сніг, молена кататись на ковзанах, санчатах, ліпити
снігову бабу. ,
2. А чи знаєте ви вірші чи пісні про Весну і Зиму?
Діти читають кілька віршів, співають пісні «Зимо-чарівниця».
Гра „Подоляночка".
3. Зима і Весна:
- А загадки та приказки про нас знаєте? Зараз перевіримо.
Зима і Весна читають загадки по черзі.
4. Господиня. Я теж хочу пограти з вами. У мене є віршики, тільки я слова позабувала. Допоможіть вставити потрібне слово.
Вірші, - діти вставляють потрібні слова. Зима. От бачиш, Весно, я залишаюся.
Весна. І я теж лишаюся.
Господиня. Почекайте. Так не буває, сьогодні хтось один повинен обов'язково перемогти. Знаєте, давайте трохи пограємо.
1. Гра „Перетягування канату".

Господиня. Утікай, утікай, біла зимонько,
Вже нема, вже нема в тебе силоньки!
Йде весна, йде весна - чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько!
Господиня. Зимонько і Веснонько, не сваріться! Ми всі любимо і Зиму і Весну. Але ти, Зимонько, вже стомилася, і тобі слід відпочити.
Зима. Що ж прощайте любі діти!
За зиму ви поздоровіли,
Пішли на користь вам мороз і сніг, І щічки ваші так порожевіли. Неначе маки розцвіли на них!
Прощавай і ти Весно – красна
Прощаюсь з вами усіма,
Здорові будьте! За рік я знову
Свою вам казку принесу зимову!
Зима виходить з зали.
Господиня. Ясне сонечко усміхається.
Зима білая вже ховається.
Зима білая з хуртовинами
За горами вже, за долинами!
Хоровод „ Ой минула воює зима ".
Весна. Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Я теплом людей зігрію
І здоров'я вам навію.
Господиня. Діти, подивіться, де Весна ступала, на зимовому килимі проталини з'явилися. Давайте допоможемо залатати килим Зими. Бо в народі кажуть: „Якщо на Стрітення відлига, то Весна пропаде надовго".
Гра „Залатай килим ".
Господиня. Люди з нетерпінням чекають Весну і здавна вважають, що Весну приносять з далеких країв птахи. Матері випікають пташок, їх називають «жайворонками». Діти цих пташок піднімають угору і промовляють: Пташок викликаю з теплого краю. Летіть, соловейки, на наші земельки, Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки. Пісень гарних співайте, Весну-красну величайте! Тож давайте і ми візьмемо ось цих жайворонків, і коли будемо на прогулянці -закличемо пташок.
Господиня роздає дітям печиво у вигляді пташок.
Господиня. То свято наше наближається до кінця. Звичайно, всім хочеться тепла, проте не будемо поспішати. А ще раз подивимося сьогодні за погодою: якщо до вечора потеплішає, то весна пересилила зиму, а якщо холодно буде, то одягайтеся тепліше.

[Алинкаа]

**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**
**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

[катя 98]

Девочки нашла 2 презентации про стритення!
автор-Александр Федоров


https://www.youtube.com/watch?v=SYr5II7-4qE

И нашей Светочки Нейковой


https://www.youtube.com/watch?v=_7JyXIJ3yGo

[Паганини]

Заняття-розвага "Стрітенська свічечка" http://forum.in-ku.com/showthread.php?t=141854&p=5336736&viewfull=1#post5336736

[Людмилkа]

Прийди, прийди, весно красна

Хід розваги
Під музичний супровід до зали заходять діти

Ведуча. Діти, сьогодні незвичайний день. У цей день Зима з Весною зустрічаються і змагаються між собою. Якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло. Колись у давнину ваші бабусі та дідусі відзначали це свято, і називалось воно «Стрітення».
У цей день у церкві святили воду і свічки. Вода, освячена на Стрітення, вважалася цілющою, а свічка - рятувала від грому і блискавки.
На Стрітення сонце повертає на літо. Все прокидається – і ведмідь у барлозі, і звірі лісові, і комашки. Давайте і ми покличемо Весну до нас.
В хоровод скоріш ставайте,
Весну-красну зустрічайте.

«Весняний хоровод» (середня група)

Ведуча. Зима відходить, сонце гріє.
Все навкруги життю радіє,
Вже майже скрізь розтанув сніг –
Весна іде на наш поріг.
У лісі вже бринять струмочки –
Це все Весни сини і дочки.
Цей сніг останній – мов живий!
Та гляньте, он замет який –
Сніг рухається, мов живий!

Показує на сніговий замет, що рухається. Під заметом видно Ведмедика.

Ведуча. Діти, та це ж Ведмедик. Давайте його розбудимо.

Гра З Ведмедиком. (середня група)
Діти співають:
По доріжці, по стежинці (Діти йдуть до Ведмедика)
До Ведмедика ідем.
Ми поплещемо в долоньки, (Плескають в долоні)
Потім тихо відійдем. (Відходять на кілька кроків)

Діти промовляють слова:
Гей, Ведмедик волохатий,
Уже досить тобі спати.
Щоб ведмедика збудить
Ми в долоньки будем бить. (Плещуть в долоньки)

Ведмедик (співає): Хто тут топав?
Хто тут хлопав?
Діти: Ні, не я, не я, не я.
Ведмедик: Ти тут топав! Ти тут хлопав!
Дожену вас зараз я! Доганяє дітей

Ведуча. Вже ведмедик прокинувся від зимового сну, а це вже знак: зимі кінець підходить.
Щось не йде до нас Весна, чогось забарилась.
Може в лісі між кущів вона заблудилась?
Гей, промінчики веселі,
Поспішайте до оселі.
Весну вже пора стрічати,
Гарну пісню заспівати.

«Пісня сонячних промінчиків»[/I] (Середня і старша групи)
У золотого сонечка малі сини та донечки.
Це сонячні зайчата, веселі пустунці.
Устане вранці сонечко,загляне у віконечко
І діток поцілують веселі промінці
Приспів:
Плиг-скік, плиг-скік, розплющуйте очі.
Плиг-скік, плиг-скік, вже немає ночі.
Плиг-скік, плиг-скік, разом з промінцями
У цей день весняний привітаєм маму.

Малята прокидаються і мамам посміхаються.
Радіють цьому зайчики, танцюють на стіні.
Малята з ними граються, день новий починається.
Хай буде він щасливий для всіх людей землі. Приспів.
Ведуча . Подивіться, у кімнаті
Аж світліше стало,
Бо це квіточки весняні
В гості завітали.

]«Танець з квітами»[/COLOR]

Чути звук заметілі. Під музику заходить Снігова Баба з мітлою, розмахує нею.

Снігова Баба. Я Бабуся Снігова,
Я бабуся ділова.
Взимку біля огорожі
Я стояла на сторожі.
Зиму я оберігала, сонце й весну не пускала.
Цитьте, квіти!
Справлюсь з вами! Замету усіх снігами.
Фур-фурр-р!

Снігова Баба підходить до кожної дитини і мете в її бік. Діти один за одним присідають, склавши руки під щічку, «сплять».

Снігова Баба. Справу я свою зробила:
Все навколо стало білим.
Снігу намела багато.
Можна трішки подрімати.

Баба сідає на стільчик, дрімає, опершись на мітлу.

Ведуча. Ми покличем сонечко всіх зігріти,
Бо від снігу білого мерзнуть квіти.

[I]Пісня «Сонечко» (ІІ-мол. гр.)

З’являється Сонечко.
Сонечко. Не лякайтесь, квіточки мої милі,
Вже нема морозу й заметілі.
Щоб не було холоду і напасті,
Треба в Баби Сніжної мітлу вкрасти.
Квіти збираються навколо Сонечка, домовляються, як перемогти Снігову Бабу. Одна дитина лоскоче квіточкою носа, Баба артистично чхає, губить мітлу. Діти забирають мітлу.

Снігова Баба. Ой-ой! Що це?! Де моя мітла? Віддайте мітлу!!!

Всі квіти стоять біля Сонечка, Баба до них підходить.

Снігова Баба. Без мітли своєї я не можу
У Зими стояти на сторожі.

Сонечко повільно наближається до Баби, Баба задкує.

Ведуча. Попрощаємось з тобою, Бабусю!
Жарко буде навесні у кожусі.

Баба Снігова. Не підходь до мене, Сонце, близенько!
Потече водою шуба біленька.
Ой, рятуйте мене! Пропадаю!
Ох, як жарко. Тікаю! Тікаю!
Баба тікає.
Ведуча. Вітайте, стрічайте красу чарівну –
Ласкаву і теплу красуню Весну.

Заходить Весна, вітає всіх присутніх.

Весна. Знаю, ждуть мене усюди,
Виглядають із вікна.
Я приношу радість людям,
Звуть мене Весна-красна.

Ведуча. Ми тебе давно чекаємо,
Тобі пісню заспіваємо.

]Пісня «Навесні»[/COLOR]

Весна дякує дітям, прощається.

Весна. Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Я теплом людей зігрію
І здоров'я вам навію.

[Іванка]

В нашому закладі основна частина свята проходить на вулиці з кулішем, катанням на конях, козаки показують різні майстеркласи. А в муз. залі за типовим сценарієм, в який вставляються ігри, пісні, таночки, які діти вже знають.
Ведуча: Діти, сьогодні незвичайний день. На лютий місяць випадає одне з найбільших і найшановніших церковних свят – Стрітення. Слово це означає зустріч. За Біблійною легендою – це зустріч старця Симона з немовлям Ісусом. Симеону було відомо, що він не помре доки не побачить Спасителя світу.
За народним повір'ям цей день був змаганням для Зими і Весни. Якщо бабуся Зима переможе, то довго ще буде холодно. А якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло. Ця зустріч була пишна і гарна , водили хороводи, співали пісні про природу. В народі це свято називають ще святом Громовиці. Адже здавна в цей день освячували свічки-громниці, яким приписувалась велика магічна сила. Таку свічку запалювали одразу ж як приходили з церкви "аби весняна повінь не пошкодила посівів, щоб мороз дерев не побив". Запалювали свічку й літом під час небезпечних гроз як оберіг для людей , тварин і споруд.
От і ми зараз запалим свічку. Нехай вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди (запалюють свічку).
Дитина: Глянь, Ісусику, на мене , зроби гарне дитя з мене,
Я до тебе руки зношу, я у Тебе, Боже прошу
І за маму, і за тата, і за всю родину,
Бережи мене дитину, і рідну Україну.
Ведуча: В цей день у давнину, селяни не працювали, а спостерігали за погодою, поведінкою птахів, тварин. Так виникло багато народних прикмет про цей день. Наприклад, якщо на Стрітення день ясний, то зима втримається, коли ж хмарно і туман – буде вже тепло.
Діти, а чи знаєте ви народні прикмети про цей день?
Діти називають народні прикмети.
Ведуча: Зима нас вдосталь розважала,
Ми взимку Новий рік стрічали.
Біля ялинки були жарти, ігри , сміх
Та ще й катались з гірок снігових.
Прийшла пора Зимі на північ повертатись,
Тож вона хоче з нами попрощатись,
Дарує Стрітення на прощання
Свято зимове останнє.
Тож давайте покличем Зиму, щоб востаннє з нею порозважатись.
Разом: Не мети, не мети, Зимонько, снігами,
А приходь ти до нас з іграми й піснями.
Заходить Зима
Зима: Білосніжна я Зима, працювати люблю я,
Ось сипну я вам наостанку сніжинки свої крижані,
Щоб березневі світанки робили холодними дні.

Зима співає з дітьми, грає в ігри.

Зима: Ой, як весело у вас, то я ще більше снігу натрушу і морозу припущу.
Діти: Зимонько, Зимонько, снігом не труси,
І морозу морозити не вели.
Ведуча: Ось, ось Зимонько пропаде твоя сила, чуєш, діти весну кличуть, веснянки співають.
Веснянка
Весна: А ось і я весна красна,
Куди ступлю – сонце сяє
Усе навколо оживає.
Діти: А що ж ти нам , Весно принесла?
Весна: На дерева цвіту , а на поле жита,
Хлопчикам гілочки, щоб зробили сопілочки,
А дівчатам по віночку з хрещатого барвіночку.
Ведуча: А чи вмієте ви, дітки, плести віночки, позмагаємося, хто краще.

Естафета "Сплети віночок".

Весна: Бачиш, Зимонько, як мене люблять діти, отож, час тобі тікати за ліси , за гори, за широке море бо я, Весна-красна прийшла.
Зима: А це ми ще подивимось, Весно, хто з нас сильніший.
Насуплю я брови і вітер холодний повіє,
Усе захолоне , рятунку нема,
Під снігом замерзне, заніміє.
Весна: А я засміюся, сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіва.
Ведуча: Зимо, Весно, не сперечайтесь,
А краще позмагайтесь.
Зима і Весна проводять естафети з дітьми.
Зима: Бачу, ви мене зовсім не боїтеся.
Що ж , Весно, твоя взяла. Збираюсь я в путь.
Прощавайте, милі діти,
За зиму ви поздоровіли,
І щічки ваші як порожевіли,
Неначе маки розцвіли на них.
Прощай і ти, Весна-красна,
Прощаюсь з вами усіма.
Щасливі будьте, через рік я знову,
Свою вам казку принесу зимову.
Зима виходить .
Хоровод "Ой минула вже зима".
Ведуча: Всі ми зиму проводжали, красну весну зустрічали,
Весно, уквітчай наш край, дай нам добрий урожай.
Весна: Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами,
Заквітчаю рідним зелом,
Щоб усім було весело.
Я теплом людей зігрію,
І здоров'я вам навію.
З рідним словом щоб зростали,
Щоб звичаї пам'ятали.
Є цікавий звичай пов'язаний зі святом стрітення. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок – "жайворонки". Називали їх жайворонками тому, що , за давніми легендами ця пташка народилася зі сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосом сповіщає: вже весна прийшла. Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають і відмикають літо. Я теж вам принесла жайворонки і хочу всіх ними пригостити.
Весна пригощає дітей спеченими з тіста жайворонками.