Театральна діяльність в дитячому садочку

[лариса29]

Викладую музичну-валеологічну казку "Аліса в молочній країні" Звучить музика. З'язляєть Аліса, вона ловить сачком метеликів. Чути голос бабусі.

Бабуся : Алісо! Де ти поділася?
(Аліса біжить за ширму. Хапає книжку сідає і починає її листати.)
Аліса : Я тут, бабусю. Я вчу вамологію. Вамологія - це наука, яка дає початкові уявлення про людину, її життя та здоров'я... Щось на самоті не вчиться. О!.. А де ц е мій Пакемончик? (шукає за ширмою і знаходить) Ось де ти заховався! Замість того, щоб навчатись ти пропадаєш невідомо де! Сідай та слухай!
1. Моє здоров'я,
2. Моє тіло
3. Мої помічники
4. Бактерії
Бактерії?! Ух ти, які вони тільки кумедні. (показує Покемончику) Подивись! Ось це - шкідливі для організму людини їх дезік, стефік, стрептік.
А ось це - корисні бактерії і звуться вони - бефідобактерії. Для того щою уникнути захворювань шлунково-кишечного тракту треба вживати кисло-молочні бактерії. Оце ще! Ненавиджу молока! (сердиться) Молодь обирає Кока-колу!
(Заходить бабуся, несе стакан молока)
Бабуся : Любенька, на випий молочка, воно дуже корисне для здоров'я.
Аліса : Не буду!
Бабуся : Не вередуй, пий, в ньому багато вітамінів.
Аліса : Та знаю я! А молодь вибирає Кока-колу.
(Бабуся виходить)
Бабуся : Ну-ну!
Аліса : Мо-ло-ко. Куди б його діти? Покимончику, ти чув, треба пити молоко. Ось на і пий! Не хочеш? Ти що? Хіба ти не чув, що воно дуже корисне? Ех ти! Придумала! Я поллю їм квіти!
(Йде за ширму, виливає молоко. Звучить музика. Чути крик)
Аліса : Ой-ой-ой! Моя нога!
(Аліса випадає з-за ширми непритомлена)
(Звучить музика, змінюється декорація. Повертаються ширми, на фоні яких з'являються жаби і мильні пузирі. Аліса встає, підходить до однієї жаби, потім до іншої і запитує їх по черзі)
Аліса : Шановний, ви не підкажете, куди я потрапила? (жаба мовчить) Хм! Начого не каже?! (підходить до другої) А може ви мені відповісте?... І цей мовчить?! Ну чудово, мовчить! От був би зі мною мій Покемончик!
Покимончик : Я тут, Алісо!
Аліса : Не вірю очам своїм це ти? Але ж ти іграшка?! (Аліса непритомніє)
Покимончик : Так це ж я там іграшка! А коли я потрапляю до молочної країни, то завжди оживаю, адже я Покимончик кіт і дуже люблю молоко!
(Чути музику. До зали входить Молочна королева з Кевфірчиком. Жиби видвигають трон.)
Аліса : (здивовано) Бабусю?! Що ти тут робиш і що це за вбрання в тебе, що це за маскарад?
(Покимончик робить "коліща")
Покимончик : Ти що? Замовчи! Це не твоя бабуся. Це ж Молочна королева!
Молочна королева : О! В нашій країні гості! (всі плещуть) Вітаю вас шановні! Як вам тут подобається?
Покимончик : Дуже добре!
Аліса : Добре, що тут жарко.
Мол. королева : О, жара нам протипоказаа. ДЛя цього ми тримаємо ось цих жабок холодушок.
(Жаби вітаються)
Аліса : А дозвольте спитати, чи велика ваша країна?
Мол. королева (співає) :
Вона безмежна!
Що може бути краще,
Ніж молочко моє біленьке.
Воно таке корисне
І таке смачненьке.
Його люблять пити всі
Й дорослі і малі.
Крівник :
А потім ще буває
Із нього виробляють
Кефірчики смачненькі
І йогурт і сирок.
Мол. королева :
До нас ви поспішайте
В країну де панує
Корисне молоко
Аліса : А млодь обирає Кока-колу!
Мол. королева : Дрібниці. Просто твоя молодь ніколи не куштуваламого молочка
А! В! С.
Танець вітамінок.

Аліса : Хто це?
Мол. королева : Це - вітамінки, які входять до складу молока. Без них я просто гину!
(Чути свисти)
Мол. королева : Хто це?
Керівник : Це Дезік зі своїми друзями.
Покимончик : Ховаємось, це шкідливі бактерії.
Мол. королева : Тривога! Вони зруйнують мою країну.
Кефірчик : Нізащо! Ми будемо боротися.
(б'є в барабан. З'являється Бефік)
Покимончик : А це корисна бактерія. Буде бійка!

Танець-бійка корисних і шкідливих бактерій.

Мол. королева : Слава! Переможцям слава!
(Всі плещуть)
Керівник : Ми перемогли, але мене цікавить звідки тут?
Жаби : Ква-ква-ква, їх Аліса принесла.
Асіла : Та ви що?
Жаби : Вона зовсім не вживає молочні продукти, ось тому Дезік сидить в неї.
Мол. королева : Що?Схопити цю дівчину.
(Всі ганяються за Алісою. Аліса тікає)
(Аліса випадає із-за ширми)
Аліса : Втекла! Покимончику! Ми врятовані. Ой, моя галявинкаЁ Я знову дома. Ура! Але ж що це зі мною було? Я дійсно потрапила до Молочної країни? Чи мені все наснилось? Бабусю!
Бабуся : Що моя люба?
Аліса : Я хочу молока!
Бабуся : Що це з тобою? Ти ж його не любиш?!
Аліса : А тепер люблю!

В залі з'явилась Молочна королева, вона пригощає гослей морозивом.
Фінальна пісня

Добавлено через 5 часов 47 минут
СООБЩЕНИЕ ДЛЯ Vanda
сидела пересматривала последние странички форума и наткнулась на такой замечательный Ваш материял, а именно слушание музыки по "Малятко" на mp3.Я собираюсь с сентября выходить с декретного на работу - думаю , что будет не легко втягиваться, тем более, что у нас сад передовой - заведующая требует новшевств(уже интересовалась "чем я ее удивлю?"). Конечно же этим ее не удивишь, но для меня будет большой помощью. Если вас не затруднит, то скиньте пожалуйста на мой адрес brucelee20092@rambler.ru.За ранее благодарна

[лариса29]

Kruxitka! Держите сценарий осеенего праздника lдля старшей группы.

"ОСІННІЙ КОРОВАЙ"
Зал прикрашений декораціями осіннього лісу. Хатинка осені, осіннє різнокольорове листя, стіл, діжка, рушник, пеньок, осінні гірлянди, бутафорські овочі, гриби, фрукти.

Під вступ до “Осінньої пісні” Н. Рибальської до зали вільно заходять діти і займають свої місця.

Ведуча
Добрій день гостям, малятам,
Починаєм наше свято
Я воно в нас не просте,
Знайте, діти, чарівне.
Славну осінь привітаєм,
Гарну книжку почитаєм.
А знайшла я оцю книжку,
Де її сховала мишка
Та спочатку, для порядку,
Відгадаємо загадки.

Загадки
1. Хто голівку свою влітку накриває
Аж по 20 хустин на голівці має?
(капуста)
2. Іде пані в золотім жупані,
Хоч жупан той – латка на латці,
Та приймають у кожній хатці?
(цибуля)
3. Красна дівиця сидить у темниці,
А коса її на вулиці?
(морква)

Ведуча
Зручно всі тепер сідайте,
Казку слухать починайте
Назва казки, зазвичай,
“Про осінній коровай”!
(відкриває книгу, читає)
На узліссі, на горбочку,
Коло річки в холодочку,
Горобиною накрита
У барвінками увита,
Дивна хаточка стояла,
А в ній осінь проживала.
Із хатинки виходить осінь
Пісня осені.
“Танок осінніх листочків”

Осінь
Треба все приготувати,
Дорогих гостей стрічати.
Все багатство покажу їм
Тільки чим їх пригощу я ?
(замислюється. З’являються сороки)

Танок сорок

1 сорока
Мабуть вітер пустував,
Всі листочки повивав,
Ти поглянь, який намет...

2 сорока
Я зроблю собі букет,
А коли зима прибуде,
Осінь згадувати буду.

3 сорока
Що ж, я теж листки зберу
У гербарій покладу.
(збирають листки)

4 сорока
Це тобі, приймай в дарунок
Із листочків візерунок
Танок з гірляндами (В кінці танцю дарують осені гарлянди)

Осінь
Дуже вдячна, пташенята,
За дарунок на честь свята.
А тепер хочу спитати:
Чим гостей мені стрічати ?
(Сороки радяться)

5 сорока
Ми з подружками порадилися трішки,
Може, не паві, то вибачай.

6 сорока
А якщо з калиною й горішками
Ти спечеш малятам коровай ?

Осінь
Ваша прада найкраща,
Я приготую малятам пиріг.
(“готує” тісто, супроводжує відповідними рухами)

Осінь
Борошно беру відмінне,
Із пшениці біле-біле,
Молочка туди доллю,
Пишне тісто замішу,
І поставлю його в діжку,
Підросте нехай хоч трішки
(накриває діжку рушником. За діжкою ховається дитина-тісто)

Осінь
Поки тісто підростає,
В хатці я по прибираю.
(іде в хату)

(Ведуча виставить пеньок) (відкриває книгу, читає)
(замислюється. З’являються сороки)
(збирають листки)
(В кінці танцю дарують осені гарлянди)
(“готує” тісто, супроводжує відповідними рухами)
(накриває діжку рушником. За діжкою ховається дитина-тісто)
(іде в хату)

Ну а тісту варто знати,
Вже набридло так лежати,
І стрибнуло тісто з діжки
І побігло по доріжки.
(Вибігає тісто)

Пісня тіста

Тісто
Сяду на пеньочок
Та й спочину трішки,
Тупать по доріжки
Вже втомились ніжки
(Сідає на пеньочок, засинає)
З’являються сороки

7 сорока
Хто це тупав по доріжці,
В кого це лапаті ніжки ?

8 сорока
Ти поглянь там на пеньочку
Хтось сидить у холодочку.

9 сорока
Полетимо низько-низько
І роздивимося зблизька.
(облітають галявину, зупиняються напроти пенька)

10 сорока
Та це ж тісто, та це ж тісто
На пеньку знайшло місце !

11 сорока
Он і сонечко виходить
Буде тісто швидко сходить.

12 сорока
Ми ж до осені летімо,
Все, все, все їй розповімо !
(зникають з галявини. Виходить сонечко)

Пісня сонечка

Сонечко перетворює тісто на коровай

Сонечко
Хто сказав, що восени
Сонце світить тьмяно ?
Гляньте, спекло я коровай
Пишний та духмяний.
Збулася мрія вже моя –
Справжнім пекарем є я !
Заморилось, час відпочивати,
Завтра зрання знов вставати.
Сонечко залишає галявину. З хатини виходять Осінь, знімає рушник, зазираючи в діжку.

Осінь
В діжці стало пусто.
Де ж ти моє тісто? (шукає)
Під муз. Супровід до оселі Осені збігаються звірята: Зайчики, Лисички, Білочки, Їжачок, Ведмедик.

Осінь
Ось і звірята у гості прийшли.
Може про тісто щось знають вони?
(до звірят)
Гей, малята, зачекайте,
Тісто де моє, не знаєте?

1 Лисичка
Бачили ми місце, де стрибало тісто.

1 Білочка
Йди на той горбочок,
Там стоїть пеньочок.

1 Зайчик
На пеньочок сіло тісто,
В холодочку знайшло місце.

Їжачок
Сонце припікало,
Тісто зомлівало.

Осінь
Що ж, ходімо усі разом
Тісто знайдемо одразу.
Йдуть, натрапляють на коровай.

Осінь
Що я бачу, а де ж тісто?

Ведмедик
Замість нього – коровай!

2 білочка(нюхає)
І духмяний
2 зайчик
І рум’яний

2 лисичка
Свіжий, ситний

Разом
Ай – ай – ай
З’являеться сорока

13 сорока
Подивіться–но звірята,
Коровай який багатий.

Коровай
Не дивитись – куштувати
Коровай ідіть звірята.

Коровай(пригощаючи)
Зайчики з лисичками
Два шмата з суничками.
Білочкам-сестричкам
Шматок з полуничкою!
Їжачку з ведмедиком
З яблуком дамо ми.
А сорокам-скрекотушкам
Вже лишилася горбушка.

Осінь
По шматочку розділили (злякано)
Ой, малятам не лишили!
Що ж тепер робити?
Чим їх пригостити?
(Звірята радяться і розбігаються в різні боки)

Ведуча
І побігли всі звірята
По гостинці до малят.
А поки немає звірят – давай розважимо нашу господиню Осінь
(З’явл. Звірята з гостинцями по черзі)

1 Зайчик
Я велетенський гриб знайшов
І вам його дарую.

Осінь
Такий великий! Дякую
Усіх вас почастую.

2 білка
А ми горішків припасли
І в козубку їх принесли.

Їжачок
Ось пригощайтесь грушками,
І яблуками, й сливами.

2 лисиця
А від нас, від лисичок
Ось букетик осінніх квіток.

2 зайчик
Настрій гарний є у нас.
Танцюємо в цей час.

Гарний танець

Осінь
Стіл прикрашу я квітками:
Айстрами та нагідками.
До побачення звірята,
Будуть вдячні вам малята.
До оселі Осені хороводом йдуть діти.

Хоровод “Осінь чарівна у гості прийшла”

Ведуча
Ось і гості на порозі
Кажуть щиро

Діти
Здрастуй, Осінь!

Осінь
До столу прошу, вас, любі малята,
Буду гостинцями вас пригощати.

Дитина
Ми на радощах таких
Вам спасибі скажемо
І осінь-господарочку
Радо всі розважемо
(діти сідають на місця)
1. Пісня “Дощик образився”
2. Вірші
3. Пісня “Осінь”
4. Гра “Вгадай на смак”
5. Гра “Хто швидше перевезе урожай”

Ведуча(закриває книжку)
Ось скінчилась наша казка.
Тому, хто слухав,
Бубликів в’язка.

Осінь
Всіх малят до столу прошу
Пригощає сама Осінь.

Осінь пригощає дітей печивом, яблуками

[лирикбест]

irinaada,
Синя квітка

Синю квіточку весняну я не буду рвати,
Фарби пензлики дістану - буду малювати.
приспів
Намалюю квітку ніжну, стебельце зелене,
І бабуся радо візьме пролісок від мене

А я буду підростати, вчитися ,мужніти,
Щоб бабусі дарувати щонайкращі квіти

приспів

эту песню с нотами можно найти в журналах "Розкажи онуку", по памяти не помню, какой номер,там речь шла о матусе, а я ее поменяла на бабусю, получилось легко

[Elen2]

Пригоди колобка

Ляльковий театр на прогулянці в дітячому садочку

Заняття проводить вихователь, використовуючи в якості дійових осіб іграшки-рукавички (колобка, лисичку, зайчика).

Ведучий:
Тепле літо до нас завітало,
Все квітує, цвіте навкруги!
Колоситись пшениця почала,
Наливаються соком плоди!
Скоро вже і калина вбереться
В червонясте чудове вбрання
І до всіх вона мило всміхнеться
Ягідками своїми всіма.

А скільки цікавих пригод чекає на нас влітку! Давайте, ми просто зараз помандруємо з одним дуже відомим казковим героєм.

Діти утворюють коло

Ведучий: одягає на руку рукавичку-ляльку Колобка й розпочинає виставу, ставши у центрі кола.

Ведучий:
Покотився Колобок
З двору стежкою в лісок.

За ведучою діти йдуть звивистою стежкою

І кого в ліску стрічав,
Всім казки розповідав.
Ось під кущиком звірятко —
Довгі вушка, сірі лапки.

Діти за ведучою показують довгі вушка, піднімаючи руки вгору

їсть травичку навмання Куцохвосте Зайченя. І Колобка хотіло з'їсти.

Зайчик: Він такий смачний, із тіста!
Ведучий:Колобок сказав Зайчаті.
Колобок:Досить, друже, пустувати.Казочок я знаю в'язку. Ось послухай першу казку.

Діти повторюючи за вихователем, виконують вправу

Ручки вгору піднімаю,
І щомиті підростаю.
Як стаю навшпиньки нишком,
То грибок за мене нижчий.
Вправу цю роблю щоранку
Під дубками на світанку.

Діти повторюють вправу 4— 5 разів

Ведучий:
Покотився Колобок
Далі стежкою в лісок.

Діти йдуть по колу

І зустрівся ненароком
На узліссі з сірим Вовком.

Колобок:
Вовк, не їж мене, будь ласка,
Я продовжу далі казку.

Ведучий:
Ти втомивсь неначе, друже,
Відпочити треба дуже!
Бач, пеньочків як багато!
Нумо, дружно присідати!
Раз і два! Раз і два!
Ось і втоми вже нема!

Діти присідають декілька разів

Ведучий:
Покотився Колобок
В лісі перебрів струмок.

Діти йдуть, високо піднімаючи ноги

Раптом чує: хтось тупцює,
То Ведмідь-набрід танцює.

Діти тупотять ніжками

Волохатий, величезний,
Обмина дуби кремезні.

Діти ходять між пеньками

Мовить Колобочок нишком.

Колобок:
Ти ходи, як ходить мишка.
Пострибай, неначе зайчик,
Легесенько, наче м'ячик.
Вправо-ліворуч повернися,
Кругом себе обернися.
І забудеш, що незграбний,
Завжди будеш дуже гарний!

Дітироблять повороти вправо-ліворуч, кругом себе

Ведучий:
Покотився Колобок
Далі стежкою, в лісок.

Діти біжать по колу

І побачив між квітками
Колобочка із голками.

Діти зупиняються

Доторкнувся і злякався,
У травичці заховався.

Діти стають парами, повертаються обличчям одне до одного і плещуть перехресно в долоні та присідають

Він не бачить — йде Лисичка
І несе смачні кислички.
Придивляється довкола
І збирає квіти в коло.

Діти утворюють коло, взявшись за руки, а Лисичка — посередині

Бачить, що поміж квітками
Колобочок з ягідками.
Налетів вітерець легенько,
Колобка збудив швиденько.

Діти виконують дихальні вправи

Колобок (до Лисички):
Ти не їж мене, будь ласка!
Краще позбирай в травиці
Соковиті полуниці.
У печі духмяний горщик,
А в руках повненький кошик.
Не лінуйся нахилитись
І травичці поклонитись.

Діти виконують нахили тулуба

А тепер — усім спасибі!
Всі живіть у дружбі й мирі!
А мене чекають вдома
Лесик, Ясочка і Рома.

Діти спокійно ходять

[mamylia]

Предлагаю сценарий реатрализованого праздника по произведениям К.Чуковского
Діючі особи:
Ведуча
Сова
Бармалей дорослі
Тарган
Федора

Муха-цокотуха
Павук
Комашки
Мийдодир діти
Бруднуля
Мочалки

Оформлення зали: на головній стіні велике диво-дерево, прикрашене черевичками, по обом сторонам герої казок К.Чуковського: Бармалей, Крокодил, Федора і т.і.


Сценарій свята.

Звучить тиха музика, за столом сидить Мудра Сова, пише. До зали заходять діти з вихователем.

Ведуча: Діти, сьогодні в нас незвичайне свято, свято , яке ми проведемо в чарівній країні Казок Корнія Чуковського.
Звертає увагу дітей на Сову і розказує, що ця Сова дуже мудра , знає всі казки письменника і може відповісти на любе запитання.
Дзвенить телефон.
Сова.Хто говорить? Слон? Звідкіля?...Від верблюда? Що вам потрібно? Шоколаду? Помилились знову?Дзвоніть за номером 125! А я –Сова.
Знову дзвенить телефон.
Сова.Хто говорить? Дитячий садок? Хто зник? Айболить?Із усих книжок? Не може цього бути, у мене ніколи нічого не зникає.Передзвоніть мені, будь ласка.
Сова стурбовано бере бутафорську велику книгу, починає її перелистувати.
Ведуча: Мудра Сова, чим ви стурбовані?
Сова:Із всіх книжок зник лікар Айболить! Показує дітям сторінку, на якій вирізано контур лікаря Айболитя.
Сова. Ох, ох, зник!Це знову витівки Бармалея! Мені потрібно негайно відправлятися на пошуки лікаря.Та я боюся, що самотужки не справлюсь із ворогами лікаря Айболитя.
1.

Ведуча.Не хвилюйся, Мудра Сова, діти тобі допоможуть.А куди треба вирушати?
Сова.Далеко-далеко є чарівна Казкова країна .Там мешкають всі герої казок
К.Чуковського.В цю країну ведуть ці дверцята( показує на дверцята на ширмі).Вони зараз зачинені, але відкриються перед тими, хто добре знає казки Чуковського.
Ведуча: Ну що, діти, вирушаємо?
Діти: Так!


Діти виконують пісню
(на мотив пісни із кінострічки
«Новорічні пригоди Марії та Віті»).

1.
Не бывает в наши дни чудес на свете!
Для тех, кто не верит в них сам.
Бармалея - нет, и знают это дети!
А сказки живут тут и там.


Приспів:

Нет сказочной страны на карте,
Значит, в сказку нет пути!
Это присказка, не сказка -
Сказка будет впереди.


2.
Есть ужасный Тараканище в той сказке.
Поверить в такое смешно!
А комарик там становится героем,
Что смысла в наш век лишено!


Приспів:

3.
На вопросы нам наука даст ответы.
Айболит в наших сказках живёт.
К дальним звёздам отправляются ракеты!
А в лесу чудо – дерево растёт.
2.


Приспів:

Сова пропонує дітям загадки за творами К.Чуковського

Загадки.

1.
"Вот обрадовались звери!
Засмеялись и запели,
Ушками захлопали,
Ножками затопали..."

Путаница.


2.
"Но не слушали газели
И по -прежнему галдели:
- Неужели в самом деле
Все качели погорели?
Что за глупые газели!.."

Телефон.


3.
"Долго, долго целовала
И ласкала их она,
Поливала, умывала,
Полоскала их она..."

Федорино горе.


4.
"А рядом прикорнула
Зубастая акула,
Зубастая акула
На солнышке лежит..."

Айболит.

3.


5.
"Я хочу напиться чаю,
К самовару подбегаю,
Но пузатый от меня
Убежал, как от огня..."

Мойдодыр.


6.
"А слониха-щеголиха
Так отплясывает лихо,
Что румяная луна
В небе задрожала
И на бедного слона
Кубарем упала..."

Тараканище.


7.
Ну, а это что такое,
Непонятное, чудное,
С десятью ногами,
С десятью рогами?.."

Закаляка.


8.
"Захотелось ему
Прогуляться,
На траве-мураве
Поваляться..."

Бутерброд.

9.
"Шила мне кафтаны, шила сапоги,
Сладкие, румяные пекла мне пироги..."

Курица.
4.


10.
"Заплясала бы она
Вместе с нами,
Застучала бы она
Каблучками..."

Елка

Сова. От і добре, я бачу, що діти знають казки К.Чуковського. Тепер можна вирушати в дорогу. Перед нами відчиняться дверцята в чарівну Країну казок. Тільки є одна умова: чим дружнішими, сміливішими, добрішими ви будете, тим нам легше буде досягти мети: звільнити лікаря Айболитя.

В запису звучить бій годинника.

Сова. Чуєте, годинник? Починається казковий час. Не будемо його марнувати! Вперед! За мною!
Діти виконують разом із Совою танцювальну композицію «Разом весело крокувати по просторам».
Підходять до чарівної дверцяти, торкаються її, надівають маски героїв казок , сідають під чарівну музику.
Сова. Діти, давайте зазирнемо до Мухи-Цокотухи, може лікар Айболить у неї на дні народжені?
Муха виходить в центр зали, накриває стіл, танцює, приходять комашки, всі вітають іменинницю, танцюють.
Сова: Дорога Муха-Цокотухо, ми теж вітаємо тебе з днем народження .
Скажи , будь ласка, не приходив до тебе лікар Айболить?
Муха-Цокотуха: Лікаря тут не було. Ви запитайте у Мийдодира. А щоб ви потрапили до його казки, я подзвоню в свій чарівний дзвіночок.
Муха танцює із дзвіночком в руках.

Ведуча.
Вдруг из маминой из спальни,
Кривоногий и хромой,
Выбегает умивальник
И качает головой.

Мийдодир.
Я-великий Умивальник,
Знаменитый мойдодыр,
Умывальников начальник
И мочалок командир.
5.


Заходить Бруднуля.

Мойдодир.
Ах ты, гадкий, ах ты, грязный,
Неумытый поросенок!
Ты чернее трубочиста,
Полюбуйся на себя:
У тебя на шее вакса,
У тебя под носом клякса,
У тебя такие руки,
Что сбежали даже брюки,
Даже брюки, даже брюки
Убежали от тебя

Ведуча.
Он ударил в медный таз
И вскричал: Ка-ра-ба-рас.
И сейчас же щетки, щетки
Затрещали, как трещотки,
И давай меня тереть,
Приговаривать:

"Моем, моем трубочиста
Чисто, чисто, чисто, чисто!
Будет, будет трубочист
Чист, чист, чист, чист!"

Вибігають дівчата - мочалки и танцюють із Бруднулею таночок.Діти сідають на стільчики.

Ведуча.
Шановний Мийдодире, ви не бачили лікаря Айболитя?
Мийдодир.Ні, я його не бачив.Він, мабуть, поїхав на Батьківщину.
Сова.Діти, а ви знаєте, що лікар Айболить народився в Англії?Там його ім'я було іншим: лікар Дулітл,а Корній Іванович Чуковський переказав нам цю казку російською мовою і назвав його Айболитєм.З Англії Корній Чуковський привіз нам такі чудові пісеньки, як « Курка-красуня», « Робін Бобін Барабек»

Звучить сучасна музика-реп, заходить Бармалей.
Бармалей.
Я кровожадный,
Я беспощадный,
6.
Я злой разбойник Бармалей!
И мне не надо
Ни мармелада,
Ни шоколада,
А только маленьких
(Да, очень маленьких!)
Детей!

Сова.
Он страшными глазами сверкает,
Он страшными зубами стучит,
Он страшный костёр зажигает,
Он страшное слово кричит…

Бармалей.
"Карабас! Карабас!
Пообедаю сейчас!"
Сова. Не галасуй, тебе ніхто не боїться.У нас виховані, сміливі дітки.
Скажи краще: не бачив ти лікаря Айболитя?
Бармалей. Який ще лікар? Я не знаю ніякого лікаря, нікого не бачив, нічого не чув.
Сова. Дітки, давайте нагадаємо Бармалею про лікаря Айболитя.

Діти по черзі:
1.Десять ночей Айболит
Не ест, не пьет и не спит,
Десять ночей подряд
Он лечит несчастных зверят
И ставит,и ставит им градусники.
(Бармалей голосно сміється).

2.Добрый доктор Айболит
К Тане-Ване подбегает,
Таню-Ваню обнимает
И злодею Бармалею
Улыбаясь, говорит
3.Ну,пожалуйста, мой милый,
Мой любезный Бармалей,
Развяжите, отпустите
Этих маленьких детей!
(Бармалей погрожує)
Сова.Діти, давайте всі разом!
Діти ( підходять до Бармалея говорять)
7.


Добрый доктор Айболит
Крокодилу говорит:
"Ну, пожалуйста, скорее
Проглотите Бармалея,
Чтобы жадный Бармалей
Не хватал бы,
Не глотал бы
Этих маленьких детей!"

( Діти тупотять ногами на останніх словах).

Бармалей( перелякано)
Ой!Ой!Тільки крокодила не потрібно.
Бармалей.Павук! Павук, йди –но сюди скоріше!

З'являється хлопчик-павук.
Павук.Я вам покажу,я вас відведу до лікаря Айболитя!Хапайтесь за руки, йдіть за мною.
( Діти йдуть за Павуком, Павук заплутує, заплітає павутиння).
Сова. Діти, не йдіть за Павуком, він вас заплутує, хоче заманити до свого павутиння. Швидше розірвіть ланцюг, беріть Павука у коло.

Проводиться гра « Павук».
Всі сідають на стільчики.Павук з'являється на ширмі біля зображення павутиння, плете .
Бармалей.Я собі на допомогу Таргана покличу.
Таргане, Тарганчику, сюди! На допомогу!

( Звучить музика, забігає дорослий-Тарган)
Тарган.
Погодите, не спешите,
Я вас мигом проглочу!
Проглочу, проглочу, не помилую.

Діти( разом) наступають на Таргана.
Разве это великан?
(Ха-ха-ха!)
Это просто таракан!
(Ха-ха-ха!)
(Діти примушують Таргана йти до Павука).

Таракан, таракан,
таракашечка,
8.

Жидконогая
козявочка-букашечка.
( За дверима чути стукіт каструль).

Сова.Невже ще хтось поспішає на допомогу Бармалею?
До зали заходить Федора, постійно упускає залізний посуд.
Федора.
Села бы баба за стол,..
Да стол за ворота ушел.
Сварила бы баба щи,
Да кастрюлю, поди, поищи!
И чашки ушли, и стаканы,
Остались одни тараканы.
Діти.Ой, горе Федоре, горе!
Федора.Так що ж мені робити?
Діти.
Паганих тарганів знищити!
Павуків та жуків вимести!
Сова.Тут Федора засміялась, затанцювала.Всіх тарганів та павуків поганяла.
Федора танцює, вимітає Павука та Таргана.
Бармалей.Ой, горе мені, щось я слабну, поперек болить.Хто мені допоможе?
Сова.Кажи, Бармалею, куди ти заховав лікаря Айболитя?Тільки він тобі допоможе!
Бармалей.Ні, не допоможе.Я злий, я бридкий, я розбійник .Я нікому не потрібен.Ай, болить, ай, болить!
( голосно плаче).
Ось, беріть ключі від чарівної печери, там я заховав лікаря Айболитя.Тільки я забув чарівне закляття.Відкрити дверцята можна тільки після того, як виконаєте завдання.
Бармалей проводить гру « Докажи слово» за творами К .Чуковського.

1.Ох, нелёгкая это работа -
(Из болота тащить бегемота!) «Телефон»

2.Замяукали котята: «Надоело нам мяукать!
Мы хотим, как поросята,
(Хрюкать!) «Путаница»

3.Вот и вылечил он их,
(Лимпопо!)
Вот и вылечил больных,

9.


(Лимпопо!)
И пошли они смеяться,
(Лимпопо!)
И плясать и баловаться,
(Лимпопо!) «Айболит»

Ведуча відкриває бутафорські двері, на ширмі з'являється лікар Айболить.
Айболить.Де болить?В кого болить? А, Бармалею, почекай трішечки, зараз я тебе полікую.
Наливає із пляшечки мікстуру, дає Бармалею.
Бармалей починає усміхатись, пританцьовує.
Бармалей.
Буду, буду я добрей, да, добрей1
Напеку я для детей, для детей
Пирогов и кренделей, кренделей.
По базарам, по базарам
Буду, буду я гулять,
Буду даром, буду даром
Пироги я раздавать
Айболить.
Дякую вам, дітки, що звільнили мене.Тепер я буду лікувати маленьких звірят і ставити , ставати їм градусники.
Сова. Ось і скінчились казкові пригоди.Перемогло добро, тому що ми з вами були сміливими , дружними і добре виконали всі завдання.
А ще нам допомогли казки Корнія Івановича Чуковського.Давайте перевіримо, чи повернувся лікар Айболить до книжок?
Розгортає книгу, там -зображення лікаря .
Перед ширмою шикуються артисти, звучить музика,діти аплодують виконавцям ролей.

Добавлено через 3 минуты
]Кукольный спектакль
________________________________________
Действующие лица
Заячья семейка:
• Папа
• Мама
• Дедушка
• Бабушка
• Зайчик
-----
• Лиса
• Волк
• Сказочница
Действие первое
Действие происходит на лесной полянке. В центре расположена заячья избушка с распахнутым окном, в котором видна зайчиха-мама.
Сказочница:
На солнечной полянке
В небольшой землянке
Жила-была заячья семья:
Дедушка, бабушка, папа, мама…
Зайчик (выбегает): И я!
Сказочница:
Устраивайтесь поудобнее, дорогие зрители, и посмотрите сказку о дружной заячьей семейке.
Мама (зовет зайчика):
1
Зайчик! Пора обедать!
Зайчик выбегает на полянку и плачет
Мама:
Заинька, что ты плачешь?
Серенький, что ты плачешь?
Зайчик:
Меня папа поругал
И за ушки оттрепал.
Мама:
Заинька, что ты сделал?
Серенький, что ты сделал?
Зайчик:
Я капусту собирал,
А морковку разбросал.
Мама:
Заинька, так не делай,
Серенький, так не делай!
Зайчик:
Вас не буду огорчать,
Всем я буду помогать!
Сказочница:
Дружно жили зайцы. Умели трудиться, умели и веселиться.
Звучит плясовая. Зайцы танцуют и поют частушки:
Два веселых гармониста
Заиграли танец быстрый,
Все вокруг пустились в пляс,
Ну и мы пойдем сейчас.
Зайцы – мы народ веселый,
2


И играем и поем.

Надо будет – мы и волка
И лисицу проведем!
Лиса подкралась, наблюдает, как зайцы танцуют.
Лиса:
А, веселятся длинноухие. Мы еще посмотрим, кто кого!



Действие второе
По лесу бродит голодный волк, охает.
Волк:
Что-то я совсем ослаб,
Я не ел давно зайчат.
Куда они запропастились,
От меня все скрылись?
Появляется лиса
Волк:
Здорово, кумушка!
Лиса:
Здорово, куманёк!
Диалог Волка с Лисой (слова С.Я. Маршака, музыка Андреевой и Камарницкого)
Волк: Как, кума, твои дела?
3

Лиса: На базаре я была.
Волк: Что ты там искала?
Лиса: Уток я считала.
Волк: Сколько было?
Лиса: Семь с восьмой.
Волк: Сколько стало?
Лиса: Ни одной!
Волк: Где же эти утки?
Лиса: У меня в желудке!
Волк: Хорошо тебе, кума. А я не ем вторые сутки.
Лиса: Отчего так, куманек?
Волк: Куда-то зайцы запропастились,
От меня все скрылись!
Лиса:
На солнечной полянке
Стоит небольшая землянка.
Зайцев дружная семья
Веселится там с утра.
Волк: Спасибо тебе, кумушка, за приятную новость! Теперь я полакомлюсь зайчатинкой!
Волк и Лисой убегают.

Действие третье
Зайцы весело танцуют и поют около домика. Доносится вой волка –Уууу
4

Папа:
Тише, зайцы!
Слышен вой-
Это волк идет к нам злой.
Бабушка:
У волка зубы есть,
Он может всех нас съесть.
Зайчик (вскакивает на пенек):
А я никого не боюсь!
И волка не боюсь!
Я сам его съем!
Мама:
Тише, сынишка,
Маленький глупышка!
Бабушка:
Тише, внучек-непоседа,
Послушай сначала деда!
Дедушка:
Кто в лапах у волка
Побывал хоть когда-то,
Тот никогда плохому
Не научит, ребята!
Мама:
Что нам делать?
Как нам быть?
Папа:
Надо волка проучить!
5

Зайцы собираются в кружок, шепчутся.
Дедушка:
Ну дела! Какая мысль ко мне пришла!
Зайчик: Вот здорово!
Все смеются. Строят ловушку для Волка – привязывают между деревьями веревку и опускают ее в траву.

Действие четвёртое
На полянке – Лиса и Волк.
Волк:
Ну что, кума, пойдешь со мной? На зайцев поохотимся.
Лиса:
Пойдем, куманек!
Волк (поет):
Я голодный серый волк.
Я зубами щелк да щелк.
Еле ноги я тащу-у-у,
Зайца я поймать хочу-у-у.
Лиса (поет):
Я сестричка – хвостик рыжий.
Сяду к зайчику поближе.
Я на зайца посмотрю-
И его перехитрю.
Танцуют полечку. Побежали к заячьей избушке, зайцы натягивают веревку, лиса и волк падают.
6


Лиса:
Ой,ой, ой! Спаси, куманек!
Волк:
Ох, ох, ох! От ушиба я оглох!
Лиса:
Молчи уж! Ты просто оглох, а я так ударилась, что подняться не могу!
Волк:
Ну садись на меня, я тебя подвезу!
Волк увозит Лисицу, оба охают.
Зайцы выбегают из укрытия, смеются.
Будете знать, как на зайцев охотиться!
Зайцами исполняется “Песенка друзей” (Слова Я.Акима, музыка В.Гречик, книга “Учите детей петь” М. “Просвещение”, 1987)
Всем советуем дружить,
Ссориться не смейте!
Без друзей нам не прожить
Ни за что на свете!
Припев: Ни за что на свете!
Ни за что на свете!
Береги друзей своих,
Будь за них в ответе
Не давай в обиду их
Никому на свете!
Припев
Сказочница:
С тех пор дружная заячья семья так и поживает и горя не знает. А волк с лисой забыли дорогу к их избушке.
Вот и сказке конец!
А кто слушал – молодец!
7.

[Полечка]

” Пригоди
Повітряної
Кульки "
Ведуча. Добрий день, любі дітки! Сьогодні до нашого садочка завітає
незвичайна гостя. Це Повітряна кулька. Вона обіцяла прийти, але
чомусь запізнюється.
Голос з-за ширми. Я тут.
Ведуча. /заглядає за ширму/. Ой, кулька справді тут. Але вона соромиться
вийти, тому що – здута. Дітки, допоможемо їй. Ми її всі разом
надуємо. Три-чотири…
/ Діти імітують надування кульки, в цей час з-за ширми поступово піднімається кулька жовтого кольору/.
Ведуча. Ой, малята, подивіться, яку красиву кульку ми надули.
Кулька. Добрий день усім! А я що, і справді красива? А якого я кольору?
/ Відповідь дітей /.
Кулька. Що? Жовтого? Не хочу бути жовтою! Я весь час мріяла бути
зеленою! / Вередує /. Хочу бути зеленою,зеленою…
Ведуча. Гаразд, гаразд, Кулько! Знаю, як ми зможемо тобі зарадити.
Кулька. А як ?
Ведуча. Ми тебе перефарбуємо.
/ Ведуча бере кульку, пензлик, зелену фарбу, іде за ширму /.
/ Голос з-за ширми /:
Ведуча. От, так,так. Іще з цього боку.
Кулька. Ой, лоскітно, ой-ой!
Ведуча /виходить/. Здається, ніби все! Кулько, де ти ? Виходь, нехай на тебе
діти подивляться.
/На ширмі з′являється Кулька/.
Кулька. Ну що, я тепер красива?
Ведуча. Звісно, так!
Кулька. А у вас є люстерко ? Я хочу подивитись на себе.
Ведуча. Так,є. Ось бери, подивися.
Кулька /дивиться у люстерко /. Ой, що це таке? Який жах! Я не хочу бути
зеленою. Не хочу! Хочу бути блакитною!...
Ведуча. Здається я все зрозуміла. Ти просто кулька - вередулька. А вередуєш
ти, бо тобі, мабуть, сумно.
Кулька. Так-так! Мені справді сумно. А що робити ?
Ведуча. Знаю як тобі зарадити. Ми з малятами спробуємо тебе розвеселити.
Пограємо в цікаву гру, яка називається «Якщо весело тобі».
♫ ТАНОК – ГРА « Якщо весело тобі - роби ось так…»
/Можна пограти в іншу цікаву малорухливу гру на місцях, гумореску тощо /.
Кулька. І зовсім ви мене не розвеселили!
Ведуча. Тобі, Кулько, треба з кимось подружитись. З друзями завжди
веселіше. До речі, я знаю звірятко, яке теж собі шукає друзів.
Кулька. І хто ж це?
Ведуча. А ти відгадай. А діти тобі допоможуть. Слухайте уважно загадку:
Куций хвіст і довгі ноги.
Уночі і вдень тривоги.
Коли випаде сніжок - вдягне білий кожушок. / Зайчик /.
/Діти відгадують /.
Ведуча . Правильно, це зайчик.
Кулька. А хто це, зайчик ?
Ведуча. Це така цікава тваринка, яка любить стрибати. Зайчика ще
називають пострибайчиком.
Кулька. Як це стрибати? Я, наприклад, літаю.
Ведуча. А от так! Дітки, покажіть, будь ласка, кульці, як стрибають зайчики.
/ Діти стрибають /.
Кулька. Зрозуміло! Де ваш зайчик – пострибайчик ? Я хочу з ним дружити.
Ведуча. Зайчику-у-у-у!!!
/ На ширмі з’являється Зайчик /.
Зайчик. Всім привіт, хто мене гукав ?
Ведуча. Зайчику, з тобою хоче подружитися оця чудова Кулька.
Кулька. Хм! Зовсім не хочу!
Ведуча. Це чому ж, Кулько ?
Кулька. А тому що в нього некрасиві вуха – довгі-довгі.
Ведуча. Як тобі не соромно! Зайчику, не ображайся на Кульку. У тебе дуже
красиві вушка. Так, малята?
Зайчик. Я зовсім не ображаюся. Нехай Кулька подружиться з іншим
звірятком, у якого маленькі вушка. А я побіжу далі. До побачення!
Ведуча. Малята, пригадайте звірят, у якого маленькі вушка.
/ Діти називають /.
Кулька. Ого, скільки їх! І з ким мені тепер дружити ?
Ведуча. А ти знову з дітками відгадай загадку.
Не боїться він морозів –
Цілу зиму спить в барлозі.
В літку любить мед, ожину,
Смачну ягідку – малину. / Ведмідь /.
/Діти відгадують /.
Ведуча. Ну, звісно ж,це – Ведмедик. Молодці, дітки! Зараз я його погукаю.
Ведмедику-у-у-у! Не чує. Мабуть, заснув у своїй барлозі. Діти, разом
погукаємо Ведмедика, він почує.
/ Діти гукають. На ширмі з’являється Ведмедик /.
Ведмідь. Хто тут мене гукає?
Ведуча. Це ми, Ведмедику! Доброго дня тобі!
Ведмідь. Доброго дня!
Ведуча. Ведмедику, от ця Кулька хоче з тобою подружитися.
Ведмедик. Правда? Ой, я такий радий ! А Кулька яка красива…
Ведуча. Ведмедику, а чим це ти так пахнеш ?
Ведмедик. Медом. Я щойно був на пасиці і там ласував медком. Ох і
смачнючий!
Кулька. А я мед не люблю! І дружити з тобою не буду І, взагалі, Ведмеде, ти
якийсь вайлуватий, кошлатий. Ні-ні! Не хочу з тобою дружити! Я ні з
ким не хочу дружити! Я буду сама із собою дружити. Я найкраща, і
друзі мені не потрібні.
Ведмедик. Дуже прикро, Кулько, що ти так вважаєш. Адже друзі всім
потрібні. З другом завжди веселіше, і друг завжди в біді допоможе.
До побачення, Кулько!
Ведуча. От так, дітки, Кулька залишилася сама. Зовсім самотня і нікому не
потрібна. Але на цьому її пригоди не скінчилися. Якось засвітило
яскраво сонечко.
/ На ширмі Зявляється Сонечко /.
Воно стало так припікати, що наша Кулька запанікувала.
Кулька. Ой, що це таке. Мені так припікає. Ой, боляче. Я можу лопнути від
спекоти. Що ж робити? На мене нікому навіть подути. Ну чому я не
подружилася із Зайчиком. Зайчику-у-у, де ти?
/ На ширмі з’являється Зайчик /.
Зайчик. Біжу, біжу, Кулько. Я тебе врятую. Тобі спекотно ? Зараз на тебе
подму./ Дує /. Дітки, допоможіть мені, будь ласка, охолодити Кульку.
Дуйте разом зі мною.
/ Діти дують /.
Кулька. Ой, Зайчику, дякую! І вам, малята, дякую. Мені вже краще.
Зайчик. Ну що, Кулько, будемо дружити?
Кулька. Мені треба подумати.
Зайчик. Ну що ж, думай! А я пострибаю далі.
Ведуча. Поки Кулька думала, вона не помітила, що налетіла хмарка.
/ На ширмі зявляється хмарка /. І зашумів дощик. Дітки, як шумить дощик?
/ Діти звуконаслідують шум дощу /.
♫ « Д О Щ И К » / м е л о д і я /.
Кулька. Ой,що це таке ? Дощик. Звідки він взявся? Я геть промокла. Ой-ой-ой!
Хто тепер мене порятує? Ведмедику, де ти ? Ну чому я з тобою не
подружилася? Ведмедику-у-у-у!
/ На ширмі Зявляється Ведмедик з парасолькою /.
Ведмедик. Кулько, я ось! Біжу! От і у мене є парасолька. Я тебе заховаю від
дощику. От так. Тепер ти швиденько обсохнеш. От і дощик
скінчився.
/ Хмарка ховається /.
Знаєш, Кулько, все ж таки будемо дружити з тобою.
Кулька. Мені треба подумати.
Ведмедик. Ну що ж, думай! А я пішов геть.
Ведуча. І Кулька задумалася. А поки вона думала, подув сильний вітер…
Ведуча. І знову наша Кулька запанікувала, і на те була причина. Бо наша
Кулька стала підніматись все вище і вище, летіти все далі й далі.
Кулька. Ой-ой-ой! Що ж зі мною тепер буде? Навіщо я образила Зайчика і
Ведмедика? Хто ж мене тапер врятує? Зайчику! Ведмедику!
Допоможіть!
Ведуча. Але ні Зайчик, ні Ведмедик, звісно Кульку не почули, бо вона відлетіла
дуже-дуже далеко. Але ми з вами, малята, допоможемо їй. Голосно
покличемо Зайчика і Ведмедика.
/ Діти гукають /.
Зайчик і Ведмедик /разом/. Біжимо! Не хвилюйся, Кулько! Ми тобі
допоможемо! Ми тебе спіймаємо!
/ Звірята ловлять Кульку /.
Кулька. Дякую вам, мої любі друзі! Так-так, ви мої справжні друзі. І вам
малята, велике спасибі! Адже ви всі стільки для мене зробили. І я хочу з
вами з усіма дружити! Чи ви хочете подумати ?
Ведмедик. Та що ж тут думати ? Дружити – це дуже добре! Правда ж, малята?
/ Відповіді дітей /.
Зайчик. Дружити – це дуже весело! Правда ж , малята ?
/ Відповіді дітей /.
Ведуча. От так і закінчилася історія про Кульку – вередулька.
Ведмедик. А наша Кулька вже не вередулька!
Зайчик. Та й історії цій ще не кінець…
Ведуча. Це чому ж ?
Звірята і Кулька. Бо ми всіх малят і дорослих запрошуємо на міні – дискотеку.
♫ « НАШЕ КОЛО МОВ СІМ’Я …»
/ Проводиться міні – дискотека. Діти танцюють, передаючи кульку, а звірята танцюють на ширмі /.

[Полечка]

” ПРИГОДИ
ДІВЧИНКИ ОЛЕНКИ
ТА
ЇЇ ДРУЗІВ ”.

Мета: вчити дітей уважно слухати та запам`ятовувати невеличкі літературні твори,відповідати на запитання; формувати в дітей навички діалогічного мовлення; розвивати творчі здібності вихованців, почуття прекрасного.
Обладнання: декорація осіннього лісу, стіл, вкритий скатертиною, вазони з квітами або гілками дерев, театральні ляльки для вистави, муляжні гриби, листя, аудіоапаратура.
Коментар : до показу театралізованої вистави вихователь заздалегідь вчить із дітьми віршики, загадки, нескладні таночки.
Дійові особи:
Ведуча (роль виконує вихователь)
Театральні ляльки :
Оленка
Лисичка
Зайчик
Ведмідь
Білочка
Їжачок

Захід відбувається в актовому залі. Біля центральної стіни стоїть стіл, укритий скатертиною, на ньому розташована декорація осіннього лісу.
♫ Звучить лагідна музика. Діти заходять до зали й сідають на стільчики.

Ведуча. Дітки, чи хочете послухати й подивитись казочку гарненьку про дівчинку
маленьку ? (Діти відповідають «Так!»).
Була собі дівчинка маленька.
Звали дівчинку Оленка.
(Показує ляльку Оленку).
Прокинулась якось Оленка раненько,
У вікно подивилась.
Оленка. Погода гарненька!
Піду я до лісу, там буду гуляти
Та на обід грибочки збирати.
Ведуча (веде ляльку в ліс по дорозі ).
Ходить Оленка, під кущі зазирає
Та грибочки у кошик складає.
Оленка. Ой, які грибки гарненькі,
Ніжки в них такі товстенькі.
Росою всі вмиваються.
Під листячком ховаються.
Гарно у ліску гуляю,
Свою пісеньку співаю.
♫ « ПІСЕНЬКА ОЛЕНКИ ».
Сл. С Шевченко, муз.Т.Попатенко.
Я стежиночку знайду.
В ліс по ній я швидко йду.
Буду бігати, гуляти
І грибочки там шукати.
Приспів: Гей,грибочок, гей, грибок!
Забирайся в козубок.
Ведуча. Повний кошик назбирала,
Вже й куди складати нема!
Оленка. Сяду відпочити трішки,
Бо стомились мої ніжки. ( Ведуча садовить ляльку під дерево).
Ведуча. Коли бачить Оленка – якийсь звір. За кущами ховається, по доріжці повзе,
озирається. Хто це, діти? Носик довгий, вушка гостренькі.
Хвіст пухнастий, сам руденький?
Діти. Лисиця!
♫ « Вихід Лисички ».
Оленка. Справді, справді це - лисиця!
Я сидітиму тихенько, дуже хочу подивитись,
Що робитиме у лісі лисичка руденька.
( Оленка ховається за кущ. Л и с и ч к а принюхується, озирається ).
Лисичка. Напевно, нікого у лісі немає,
А мені здалося, ніби хтось грибки тут збирає.
Стривайте, стривайте…Я бачу слід…
(Іде по стежці, бачить кошик з грибами).
Ось і грибки! Моїм лисенятам грибки будуть на обід! Заберу цей кошик.
( Звертається до дітей ). Діти! Хто це тут покинув кошик?
Діти. Не знаємо!
Лиска. А я дізнаюсь. Від мене ніхто не сховається! (Шукає).
Бачу,бачу, он вуха зайця!
(Із-за куща визирають заячі вуха).
Не ховайся вже, не треба:
Де сидиш ти, видно всім.
Ждеш, щоб підійшла до тебе ?
Підійду й тебе я з`їм !
( Ведуча виводить зайчика з-за кущів. Він від страху весь тремтить).
Ведуча. Іде зайчик до лисиці, хоч лисиці він боїться.
Зайчик. Ой, не їж мене,пухнаста,
Я піду до тебе в хату
Лисеняток доглядати,
Тебе з лісу виглядати.
Буду всіх вас розважати –
Я ж умію танцювати.
( Звертається до дітей ).
Діти, вам потанцювати ?
Діти. Так!
Зайчик. Прошу музику заграти!
♫ ( Звучить музика до пісні «А нам все одно» з К/ф «Діамантова рука». Зайчик танцює).

« ТАНЕЦЬ ЗАЙЧИКА ».
Після танцю зайчик повертається до Лисички.
Лисичка. Не зможеш діток доглядати,
Бо дуже любиш танцювати.
Не вірю я словам твоїм,
Тебе я за хвилину з’їм!
( Лисичка кидається до зайчика. Заєць тікає ).
Зайчик (примовляє). Куди втекти ? Куди сховатися?
(Ведуча ховає зайчика за кущ, виводить Оленку).
Оленка. Доволі із зайчика знущатися! Тікай, вухастий! Не барись!
(Звертається до лисички).
Так от навіщо ти прийшла в ліс.
Гриби мої забрати хотіла
І трохи зайчика не з’їла.
Іди шукай сама грибків
І не лякай малих зайців.
Послухай в лісі щось тріщить.
Сюди, напевно, йде ведмідь!
♫ (Лисичка тікає).
Ведуча. Лисиця налякалася, у лісі заховалася.
А Оленка не ховається,
Дивиться, хто це наближається?
А це ведмідь іде кошлатий.
Дрова в лісі назбирав
Та Оленку привітав.
( Ведуча веде ведмедя, який несе дрова, зв’язані ликом).
♫ « ВИХІД ВЕДМЕДЯ ».
Ведмідь. Здрастуй, дівчинка маленька!
А як звуть тебе?
Оленка. Оленкою.
Ведмідь. Хочеш ти піти зі мною ?
У барлозі будеш жити
І обід смачний варити.
Оленка. Ні, ведмедику кудлатий,
Не піду до тебе в хату.
Ось грибочки! Забери і обід собі звари.
Я ж додому поспішаю,
Мене матінка чекає.
( Ведмідь бере у Оленки кошик із грибами ).
Ведмідь. Дякую тобі, Оленко,
Гарна дівчинка добренька.
Йди додому, поспішай
Та колись мене згадай!
Ведуча. Пішов ведмідь до своєї хатини піч топити, грибочки варити.
А Оленка додому поспішає,
Чує – хтось її гукає:
- Оленко! Оленко! Постривай!
Хто тебе кличе, а ну відгадай?
( Із-за дерева чується голосок Білочки).
Білочка. Я живу в ліску, у дуплі, у сосняку.
Я гризу горішки, і гриби і шишки.
В мене шубка хутрова, взимку добре зігріва.
По деревах я стрибаю,
А як звуть мене хто знає ?
Діти. Б і л о ч к а!
♫ (Звучить рос.нар.мелодія «Во саду ли в огороде». Ведуча під музику виводить з-за дерева Білочку).
Білочка. Здрастуй, дівчинко маленька!
Ти гарненька та добренька,
Ось горішки, пригощайся
І додому повертайся!
♫ ( Під веселу музику Оленка з Білочкою танцюють. Діти плескають у долоні, ведуча відводить Білочку за кущ, Оленка прямує по доріжці ).
Ведуча. Йде Оленка по доріжці,
Погляда собі під ніжки,
Бачить сіренький клубок.
Дивується : хто ж це?
Діти. Їжачок!
♫ (Зявляється Їжачок).
Їжак. Це я - їжачок!
Ти грибочків назбирала,
Зайченятка врятувала.
Гриби ведмедю подарувала.
З білочкою танцювала.
Тобі на згадку про наш ліс
Я кошик яблучок приніс!
Оленка. Дякую звірятам всім,
Добрим друзям моїм!
Запрошую малят охоче
На веселий наш таночок!
♫ ( Звучить весела музика за вибором музкерівника. Ведуча роздає дітям театральні ляльки. Діти разом з ведучою виконують «Веселий таночок з іграшками». Після закінчення таночка діти залишають зал ).
«Веселий таночок з іграшками».

[Лена МузРук]

ЗАЄЦЬ-КРАВЕЦЬ
Петрушка:
Добрий день, діти! Ось і я, Петрушка!
(Співає — музичний супровід
1. Бубонці мої дзвенять, Брязкальця заграли,
Знов Петрушка малят, Чи мене впізнали?
2. Насмішу усіх підряд, Розкажу вам дещо.
Хто із вас Петрушці рад, Хай в долоні плеще!
На повторення музики (без слів) Петрушка танцює, а діти плещуть в долоні.
Петрушка: Діти! Сьогодні я й мої друзі покажемо вам дуже цікаву казку «Заєць-кравець».
Петрушка зникає. На фоні лісу хатка з вивіскою «Заєць-кравець».
Ведучий
В білій хатці під сосною Завжди: літом і зимою,
Проживав собі кравець — Сірий Заєць-молодець.
Із хатки виходить Заєць у фартусі, з сантиметром на шиї.
Заєць
1. Я не просто Заєць сірий, Я кравець — хай знають звірі!
Що пошить потрібно їм, хай несуть до мене в дім.
2. Вірно, все умію шити, хочу всім я догодити.
Що пошить потрібно їм, хай несуть до мене в дім.
Заходить у свою хатку.
Ведучий:Про те, що тут живе кравець, кудлатий пес дізнавсь.
Побіг до лісу навпростець, бо шапку шить зібравсь.
З'являється Пес (співае)
1. Я кудлатий, волохатий - Пес-Пушок,
Дуже смілий, білий, білий, - Мов сніжок.
Двір колгоспний я пильную - Гав-гав-гав!
І чужих здалека чую — Гав-гав-гав!
2. Як годиться, службу вірно я несу,
З пастухом овечки в полі я пасу.
Двір колгоспний я пильную - Гав-гав-гав!
І чужих здалека чую — Гав-гав-гав!
По закінченні пісні з хатки виходить Заєць-кравець.
Пес (каже) : -Здрастуй, Зайче-молодець! Кажуть всі, що ти кравець.
Зможеш ти пошить мені? Білу шапку за п’ять днів?
Заєць: Чому б не виручить з біди? Беруся за роботу.
Отож, мій голубе, прийди За шапкою в суботу.
Заєць заходить у хатку. Пес зникає.


Ведучий: Заєць шиє безупину, жде Пушок свою шапчину.
Раптом де не взявсь Їжак, і кравцеві мовить так:
З'являється Їжак.
Їжак: Здрастуй, Зайчику-кравець! Літечку прийшов кінець...
Чобітки мені потрібні, У морози необхідні!
Заєць: Вибач! От цього не вмію, З роду чобіток не шию.
Перш, аніж сюди зайти, Прочитай об'яву ти.
Зрозуміло, я не швець, Всім відомо: я — кравець!
Їжак зникає.

Ведучий:Мишка-модниця біжить, Теж до Зайчика спішить.
З'являється Мишка в капелюшку, з парасолькою, співае :
1. Мишка-модниця біжить, 2.Сумка, віяло в руках,
Сукня з шовку шелестить. Чобітки на каблуках.
Ох і Мишка — дивина! Ох і Мишка — дивина!
Перша модниця вона! Перша модниця вона!
Мишка: Здрастуй, Зайче-молодець! Чула я, що ти кравець.
Сукню зший мені, прошу, Бо до цирку я спішу.
Ведучий:
Тут за Мишкою услід, де не взявся Кіт-воркіт, та й іде до хати тихо. Мишка глянула: «Ой, лихо!» Сумку, віяло лишила, і давай втікать щосили.
Мишка втікає.

Виходить Кіт (співає)
Зайче, мій тобі привіт! Скільки не стрічались літ!
Діло є до тебе, друже. Сядь, прошу тебе я дуже.
Бачиш, я такий охайний, Весь пухнастий, чистий, гарний!
Шубки щоб не запилити, Пильовик прошу пошити.
Заєць: Пильовик зроблю красивим, Краять, шити буду сам.
І тобі його, мій милий, В подарунок я віддам.
Кіт зникає.







Ведучий: Заєць шиє всім, усім... Бачить — Лиска йде у дім.
З'являється Лисиця, Заєць виходить їй назустріч.
Лисиця: Здрастуй, здрастуй Зайче-молодець!
Чула, чула гарний ти кравець.
Сьогодні свято у наших малят,
Святковий зший мені наряд,
Ти святковий зший мені наряд,
Щоб піти в садочок до малят!
Чула, чула гарний ти кравець.
Ти у лісі вправний – молодець!
Заєць: Гаразд, пошию!
Обоє зникають.
Вбігають троє поросят.
Поросята: Здрастуй, Зайче-молодець! Ми дізнались: ти — кравець!
Заєць: Поросят не ждав у гості... Що вони пошити просять?
Перше порося: Мені штанці!
Друге порося: Мені жакет!
Третє порося: А мені новий берет!
Заєць: Догодити вам зумію, Все, що просите, пошию.
Знімає мірку з поросят і заходить у хатку.
Поросята(співають)
1. Заєць зшиє нам жакет, 2. Потанцюєм — плиг та скік,
І штанцята, і берет. Плиг та скік, плиг та скік!
Поросят дружніш нема, Сірий вовк із лісу втік,
Знають всі, — так! Не страшний він, — так!
Під музику пісні (без слів) поросята танцюють.
Із-за дерева з'являється Вовк. Поросята ховаються за кущем.
Вовк (співає).
1. А я Вовк — подивись! 2. Ось я бачу поросят,
Клац зубами — стережись! Заховались троє в ряд.
Я б вівцю ковтнув за мить, Їсти так мені кортить,
Їсти так мені кортить. Поросят ковтну за мить!

З хатки виходить Заєць з рушницею.
Заєць: Утікай, Вовчисько, з бору, а то буде тобі горе!
Знай, мені тут не до гри, вже приціливсь: раз… два… три!..
Вовк з переляку втікає.
Де ви, братці-поросята, Пустотливії малята?
Он Вовчисько за горами, Утікайте всі до мами!
Поросята з вереском утікають. Заєць іде в хатку.
Ведучий: Заєць шиє, він в турботі, Цілий тиждень у роботі.
День суботній надійшов — Шапку брати Пес прийшов.
З'являється Пес.
Пес:Здрастуй, здрастуй, любий Зайче! Чи пошив ти шапку, кравче?
Заєць виходить з хатки і віддає шапку.
Заєць: Готова шапка, одягай, Пильніше двір оберігай!
Пес зникає.
З-за дерева з'являється Кіт
Ведучий : Кіт-воркіт іде, вуркоче, Пильовик забрати хоче.
Кіт: Привіт, Зайче, я прибув! Ти про мене не забув?
Заєць: Пильовик давно готовий, Одягай, носи здоровий!
Кіт зникає.
Вибігає Лисиця : Здрастуй, Зайчик я пришла , і гостинці принесла!
Де святковий мій наряд, бо спішу я до малят!
Заєць : Ось візьми ти свій наряд , звесели усіх малят!
Ти мене не забувай, як що треба визивай!
Вбігають поросята з кошиком.
Поросята: Здрастуй, Зайчику, ще раз! Чи шиття скінчив для нас?
Перше порося : - Штаненята.
Друге порося : - І жакет.
Третє порося: - А мені новий берет.
Заєць віддає все те, що для них пошив, а поросята підносять Зайцеві кошик.
Поросята: Ось тобі від нас морквиця: До вечері пригодиться!
Поросята : (співають) От спасибі за жакет, За штанцята, за берет.
Поросят дружніш нема, Знають всі, і так!
----------------------------------------------------------------------------------------------
Всі герої : Усім вам хочем побажати, так як ми дружити!
І в біді допомагати, краще буде жити!
Ведучий : Добре, стільки друзі мати, разом свято зустрічати,
Дружбу вірну величати, танцювати і співати!
Пісня про дружбу :
1. Дружба – то велика сила, переможе ворогів,
Дружбой треба дорожити, бути разом назавжди!
Дружба вірна порятує, прожене усі страхи,
Друг візьме тебе за руку, стане радісно тобі!
Приспів : Вірний друг, вірний друг, вірний друг - порятує від біди!
Вірним другом, вірним другом, вірним другом –
Стань для кожного і ти!

[Lapsik 061]

Вот сценарий по одноименной сказке Т.Артемьевой "Мудра мишка Кася". Эту постановку я делала уже 3 раза. Роли исполняют воспитатели. По ходу сценария проводятся игры-масовки. Дети - в восторге, хотя оригинал сказки-полный бред.


Комора. Лежить зайчик, лев, лялька, мавпочка, та багато інших іграшок.

ВЕД: Маленький сірий зайчик лежав в темній коморі і важко зітхав. Йому було дуже боляче, бо його хазяйка , маленька Тіна забула про нього.Колись вона дуже любила свого зайчика , якого подарувала їй бабуся Клава. Тіна ніколи без нього не засинала, Стьопка спав з нею завжди поруч. Та коли він став не такий пухнастий як був колись, то потрапив , як і інші іграшки , до темної комори. Навіть на свій день народження Тіна забула його запросити, і зайчик був дуже ображений.

З: Сьогодні в Тіни іменини
Там радість й сміх лунає.
А я один на самотині
В коморі спочиваю.
- Ех, як гірко і сумно, коли тебе зраджують друзі. (зітхає)

ЛЕВ: - Ти маєш рацію. Колись я був дуже гарним, шовковою гривою і великою китицею на хвості. А зараз мене й не впізнаєш. Наша хазяйка Тіна любила мене до того часу, поки я був новеньким.

ЛЯЛЬКА: - А що ви хотіли бути завжди гарними? Ми старіємо, на зміну нам приходчть нові іграшки. Я вже змирилася з циим.

ВЕД: Але мавпочка, яка теж лежала з усіма старими іграшками в ящику , оптимізму не втрачала. Вона вирішила підняти всім настрій і заспівала:
Годі всім нам сумувати,
Одне одного втішати.
Не такі ми вже й старі.
Ще згодимся дітворі.

ТАНОК ІГРАШОК.

ГРА-МАСОВКА.
(Після ГРИ іграшки ховаються за ширму. На передній план виходить Тіна).

ТІНА: Навколо радість, сміх лунає,
Всі іменинницю вітають.
Несуть дарунки їй і квіти,
Батьки, рідня й сусідські діти.
(Підходить до великої коробки, в якій лежить нова красива лялька.)

ВЕД: В той день серед багатьох подарунків, іменинниця отримала нову красиву ляльку Тамілу, яка вміла ходити і вимовляти слово „Мама”. (Тіна виводить ляльку з коробки).

ЛЯЛ.: - Ма-ма.(повертається в другу сторону) –Ма-ма.(Тіна заводить ляльку і вона починає танцювати)

ТАНЕЦЬ НОВОЇ ЛЯЛЬКИ.
(Після танцю Тіна підходить до ляльки і хоче її зачесати, а та вередує і не дається. Тоді Тіна хоче зняти їй вбрання, але Таміла не дозволяє)

-2-

ВЕД: Сумно з красунею-лялькою стало,
Тіна про іграшки інші згадала.
Ті, що в коморі забуті лежать.
Вже і не місяць, а, мабуть, аж п’ять.
ТІНА: З ними – що хочеш, те можеш робити,
Мама і тато не будуть сварити. (уходить за ширму).

(Із-за другої ширми виходить Зайчик)

З: Забула мене Тіна,
Ось, що я вам скажу.
Я тут мов сиротина,
Вже довгий час лежу.
Ніколи й не провідає,
І звістку не дає.
Без мене спить й обідає,
Бо нова лялька є.
(Зайчик хоче піти в комору, але раптом почув шкряботіння і дуже злякався , затремтів, почав бігати зі сторони в сторону... Вибігає Мишка)

МИШКА: - Хто ти?

З: -Я – Зайчик Стьпка. Давай познайомимося (подає їй лапу)

МИШКА: -А я – мишка Кася! Про твої біди та незгоди я знаю
Не раз у житті і сама потерпаю.
Тому буду рада зробити добро,
Щоб знов тобі затишно й добре було.
- Але як ти тут опинився, раніше я тебе не бачила?
З: Довго розповідати. Так сталося, що моя хазяйка Тіна мене розлюбила. Колись ми з нею були нерозлучні. Вона мене навіть у дитячий садочок брала. А потім про мене враз забули. Тепер я їй не потрібен. Але немає такого дня, щоб я не згадав про своє щасливе минуле .(Гірко плаче. Мишка стала гладити З.)

М: - Ну й хазяйка у тебе! Я неодмінно тобі допоможу!

ВЕД: Стала мишка план складати,
Як зайчатко врятувати?
М: Треба дівчинку провчити,
Щоб не сміла так робити!
- Я вкушу її за пальчик! (до дітей) Правильно?
-
З: - Але ж вона маленька дівчинка, та не можна.

М: - Я знаю, що треба робити! (тікає)

(Тіна з новою лялькою сідають пити чай за столик. Раптом вбігає мишка. Тіна вистрибує на стілець з переляку.)
ТІНА: - Що тобі потрібно у моїй кімнаті?

-3-
М: -Тепер я завжди буду спати на твоїй подушці, пити з тобою чай з бутербродами. Раніше з тобою був зайчик, а тепер буду я.

Т:- Але ж я не хочу, щоб ти тут спала!

М:- Тоді поверни Стьопку в кімнату і я піду!

Т: -Добре, я принесу його у свою кімнату!
(Тіна з лялькою йдуть за ширму)

ВЕД: Вранці, коли Тіна прокинулася, вона пішла в комору і винесла всі старі іграшки у кімнату.

ТІНА: - Старий друг – краще нових двох! Пробач, пухнастику, тепер ти завжди будеш зі мною! А давайте всі разом пограємо у гру!

ГРА – МАСОВКА.

ТАНЕЦЬ ВСІХ ІГРАШОК.


ЗА МОТИВАМИ

ТВОРІВ ТАМАРИ АРТЕМ ’ЄВОЇ

МЕТА: Розвивати у дошкільнят сприйнятливість як базову особистісну якість; прищіплювати здатність „приймати”, „передавати” , тобто бути споживачем і творцем культури; навчати поважати працю актора, слухати твір до кінця; виховувати любов до творів письменників рідного краю, бажання з ними спілкуватися.

ОБЛАДНАННЯ:
Магнітофон, стіл, стільці, повітряні кульки, чашки, квіти, 2 ширми, інвентар для ігор, іграшки красиві та естетично негарні, велика коробка для ляльки.

ГОЛОВНІ ГЕРОЇ:
ТІНА
ЗАЙЧИК СТЬОПКА
СТАРА ЛЯЛЬКА
ЛЯЛЬКА ТАМІЛА
МИШКА КАСЯ
ЛЕВ
МАВПОЧКА
ВЕДУЧА

[Lena22]

Предлагаю сценарий" Казка доброму навчає, бути гідним закликає"
КАЗКА ДОБРОМУ НАВЧАЄ, БУТИ ГІДНИМ ЗАКЛИКАЄ.

Вед. Відкладіть усі ви справи,
Балачки, пусті забави.
Зручно сядьте ви, будь ласка,
Бо прийшла у гості казка!
Відкривається завіса.
Танець скоморохів.
1 ском. Слухайте, слухайте, люди!
Зараз для вас цікавинка буде.
Нині прозвучить для вас
Не аби який указ.

2 ском. Сьогодні всім зійтися у зал,
Де відбудеться казковий бал.

3 ском. Всім веселитись і співати,
І усмішки з обличчя не знімати.

4 ском. Поспішайте на бал!
На казковий карнавал!

5 ском. А знаєте, на балу відбуваються дива,
І чарівна казочка обійми відкрива.

6 ском. Сьогодні ми до казочки у гості всі зайдемо.
Друзі, ви готові? Тож зараз і почнемо.

7 ском. Над лісом, над полем Жар-птиця літала,
Жар-пір’ям світила, кружляла, шукала.

8 ском. Шукала Жар-птиця тут яблучок срібних,
Казкових, чарівних, на смак дуже дивних.
Танець птахів.
Скоморохи ловлять Жар-птицю, виводять перед завісою,
Завісу закрити. Розставити кущі для квітів.
1 ском. Як гарно вполював! Диво-пташку упіймав.

Ж-п. Так, я справді диво-пташка!
Відпустіть мене, будь ласка.
Бо в неволі я загину, дрібних діточок покину.
А на згадку про пригоду вам залишу нагороду -
Чарівне своє перо, ніби жар, горить воно.
Ним махни один лише раз -
Казка прийде вмить до вас!
2 ском. Ти пробач, Жар-птице, нас…
Справді, всім потрібна воля.
Ну, а в цей святковий час
Стане нам перо в пригоді.
3 ском. Щиро дякуємо тобі.

Ж-п. Прощавайте, любі друзі, полечу, пора мені.

3 ском. Ти чаруй, перо, чаруй,
Гарну казку подаруй.
Відкрити завісу.
Танець квітів.
Ромашка. Я гарненька і тендітна,
Личенько біленьке маю,
Найулюбленіша квітка,
І про це тут кожен знає.

Троянда. Ні! Найкраща квітка я!
Знана вродонька моя.

Фіалка. Ніжні пахощі мої
Любі та приємні всім.

Волошка. Хто там плаче у куточку
У рожевенькій сорочці?

Будяк. Та це я! Доленька гірка моя.
Вас он люблять, доглядають,
А мене лиш обминають.

Троянда. Негаразд чинити так,
Ну то й що, що ти будяк?
З нами ти завжди привітний
І в природі теж помітний.

Волошка. І дорослий, і дитина, і пташина, і тварина,
І метелик, і жучок, і маленький будячок –
Всі, хто є на білім світі, мають право бути й жити!

Пісня: Усміхаймось сонечку: - Здраствуй, золоте!
Усміхаймось квітоньці – хай вона цвіте!
Усміхаймось дощику: - Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаймося, зичмо їм добра!
З’являютьсяБабки-Каргуши.
Танець Бабок Каргуш.

1 Б-К. О, галява, повна квітів!
Я ж люблю їх, біль за всіх на світі.

2 Б-К. Дивина: одне стебло, а дві квітки тут зросло.

3 Б-К. Залишимо, давай, одненьку, другу ж заберемо собі.

1 фіалка. Ні, Каргусенка, рідненька,пожалій, так не роби.
Разом жити ми повинні, нас, малих не розлучай.

2 фіалка. Разом ми одна родина,
Ти, Каргусю, пам’ятай.

Ромашка. Нам земля – то батько й мати,
Всі ми сестри і брати.

Волошка. Ми усі – рідня багата,

Троянда. Ми – сім’я, тож знай і ти.

4 Б-К. Оцього ж бо я не знала, просвітили ви мене.
Берегти родину треба, бо родина - то святе.

Пісня про родину.
Закрити завісу. Прибрати кущі.
Виходять скоморохи.
1 ском. У гарну казку втрапив я! Ось, черга вже твоя.

2 ском. Ти чаруй,перо, чаруй, гарну казку подаруй.

Перед завісою виходить Попелюшка, чарівник.
Попел. Я так давно вже мріяла про бал,
А то робота все, тяжка робота…
І ось такий дарунок – карнавал!-
Жаль, що на все дивитимусь лише збоку –
У цьому дранті тільки танцювати…

Чарівник. Я ще не справжній чарівник, я тільки вчуся,
Та цьому лихові зарадить можу.
І хай ці очі не сумують, а сміються.
Твій час настав! До танцю, прошу!
Виходять мачуха і доньки.
Мачуха. Ти бач, на бал вона хотіла!

1 донька. Хай краще і попелі сидить.

Мачуха. Для неї досить буде діла: прибрати, їсти наварити,
Та у мішках пшоно від маку їй треба встигнуть відділити.
2 донька. О, мамо, мудро ти вчинила…
А ми поїдемо на бал.

Чарівник. Ви не маєте права з Попелюшки знущатися.
І не треба на нас зараз ображатися.
Бо всі діти рівні і вільні.
І треба всім нам дружно жити.
Роботу виконувати разом.
Один одного поважати і любити.

Попел. Та вже дозвольте їм лишитись…
Я вас прошу.

Чарівник. Залишити їх?
Тоді в таночок прошу всіх!
Відкрити завісу.
Танець «Полонез».
Всі пішли, залишилися мачуха і доньки.
Мачуха. Не хочу я тут танцювати
Я хочу також чарувати.
1 донька. І я!
2 донька. І я!
Мачуха. Не ви, а я! я буду, я!
Безладно махають пером – з’являються привиди.
1 привид. Довго я цей день чекав! Ось, нарешті, він настав!

2 привид. Ну, тепер ми розгуляємось,
І потішимось, і побавимось!
Танець привидів.
1 донька. Ой, мамочка, скоріш змахни-
Назад привидів поверни.
Привиди зникають.
Закрити завісу, декорація лісу, велика квітка, козенята сховалися у будиночку.
2 донька. Це винна ти! Це ти махала.
Мачуха. Чому ж перо ви забирали?

3 ском. От бачите, сваритися негоже,
Бо всяке лихо статись може.

4 ском. З добром ідеш – з добром і будеш,
Злість, заздрість – то погані друзі.

Мачуха. Тепер сваритися ми не будемо!
Ми будемо добрими, правда, друзі?
Змахни пером. (віддає скоморохові)

1 ском. Ти чаруй, перо, чаруй, гарну казку подаруй.

Відкривається завіса.
Під музику відкривається квітка, виходить із неї Дюймовочка.
Дюймов. Ох, як довго спала я!
Й залишилася сама.
Де ж поділись друзі всі?

Вибігають Ельфи, утворюють півколо, а Дюймовочка та Король ельфів стають у середину півкола.
1 ельф. Тут ми, тільки запроси!

2 ельф. Ми - Ельфи з дивної країни,
Де в кожній квіточці дитина.

Король. Я – їх король, будь моєю подругою, Дюймовочка.
Вклоняються.
Дюймов. Ми вас хотіли б привітати,
Та свій таночок станцювати.
Танець Ельфів і Дюймовочки.

Ском. Добре пір’їнкою махати, буду далі чаклувати!
Ти, пір’їночко, чаклуй, гарну казку подаруй!

Виходить Коза - мама.
Коза. Козенята мої, швидше всі ідіть сюди,
Я принесла вам водички і свіженької травички.
Вибігають козенята.
1 козеня. Ми поїли дуже смачно,
А зараз хочемо погратись.

2 козеня. Може, краще станцювати?

3 козеня. Може, краще заспівати?

4 козеня. Ну, давайте танцювати,
І не треба сперечатись.

5 козеня. Швидше, швидше вже вставайте,
І таночок починайте.
Танець козенят.

Чути спів вовка.
Коза. Хто тут голосно співає, нам танцювати заважає?

Вовк. Я-сусід, Вовчок гарненький,
Не кричи тут, дорогенька!
Коза захищає козенят.
Вовк. Ну годі-годі, мені відомі краса і сила ваших рогів.
Козеняток ваших я не чипаю.
Іншого разу завітаю.
Вовк зникає.

Коза. Вовк утік, аж миготіли п'ятки!
Слухайтесь матусі, козенятка!
Хижакам-вовкам не довіряйте,
Мамину науку пам'ятайте!

1 козеня. Мама і навчить, і порятує,
2 козеня Мама і смачненьким почастує!
3 козеня Мама — кращий друг малят,
4 козеня. Всіх малят, не тільки козенят!

Пісня Козенят
Хай завжди буде сонце!
Хай завжди буде небо!
Хай завжди буде мама!
Хай завжди буду я!
Хай завжди буде казка,
Ніжна мамина ласка,
Хай живе наша дружна
Козеняток сім'я!

Виходять два скомороха.
1. Закінчилось свято. Але ми не сумуємо!
Усмішки й радість усім подаруємо!

2. Казка до вас іще прийде не раз.
Ви в неї повірте – й все буде гаразд!

Вибігають усі актори з шарами.
Танець з шарами.

[Elen2]

мастер-класс "Приглашение в театр"(от Бабы Нади)
http://praleska-red.by/content/master_klass_3.pdf

[Vika_Belikova]

Аудиоэнциклопедия (Знакомство с театром)

Веселый музыкальный спектакль в легкой и доступной форме расскажет об устройстве театрального зала и сцены, о театральных профессиях и о работе актера.
Ребенок познакомится с основными жанрами театрального искусства (комедией, трагедией, мелодрамой), узнает, какие бывают театры. Освоит такие понятия, как амплуа и бутафория. Побывает в швейном цеху и гримерной. Познакомится поближе с некоторыми театральными профессиями, представит себе, как работают актер, режиссер, театральный художник. Малыш сможет заглянуть за кулисы и подняться на сцену. Кроме того, он научится основным правилам поведения во время действия и в антрактах.

* 01. Вступительная песенка (2.07 Мб)
* 02. Путешествие начинается (2.68 Мб)
* 03. Что такое театр. Опера. Балет (5.62 Мб)
* 04. Какие бывают театры (5.69 Мб)
* 05. Комедия, трагедия и мелодрама (3.23 Мб)
* 06. Сцена и зал (2.44 Мб)
* 07. Фойе. Театральные правила (4.47 Мб)
* 08. Театральный зал (3.81 Мб)
* 09. Поднимемся на сцену (8.44 Мб)
* 10. Амплуа (4.04 Мб)
* 11. Профессия - актер (5.45 Мб)
* 12. Гримерные (4.58 Мб)
* 13. Швейный цех. Театральный художник (5.29 Мб)
* 14. Бутафория (7.70 Мб)
* 15. Режиссер (3.21 Мб)
* 16. Огонь, вода и медные трубы (3.86 Мб)
* 17. Вот мы и дома! (0.64 Мб)

Жаль,что на русском языке,но в работе пригодится.

[viki79]

Колобок на новий лад.
Ведучий
Це трапилося в Україні, я розкажу вам залюбки:
Якось, в одної господині в садочку стигли пиріжки.
Один кругленький з миски випав,лискучий смажений бочок
Дрібненькі крихітки насипав на вишиваний рушничок.
Побіг по столу- і додолу…Бочки тугенькі не болять.
Біжить і бачить ліс навколо, дерева велетні стоять…
(шум лісу і пташок)
Для колобка усе незвичне,бо він ще тільки народивсь
Як йде хтось із вухами й кличе
Заєць
Гей ,колобочку,зупинись!
( Вихід зайця під музику)
Що, не впізнав?! Ану, дивись!
Зайців у лісі кожен знає.
Так, стань рівненько, повернись.
Ну й круглий ти!
Куди не глянеш,-що впоперек, що в довжину.
Комусь в пригоді в лісі станеш.
Тікай! Бо зараз дожену!
Колобок
Хіба я що тобі зробив?
Заєць
Ти те зробив, що не злякався,
Дива , що я тебе не з їв.
Такі рум яні гарні щічки,а дух!- Не вимовиш який!
Веселы очі, гарне личко.
І де ти взявся тут такий?!
Підходь-но ближче, не барися,
Дарма, що дуже я спішу,
Бочком до мене повернися –
Я хоч шматочок відкушу.
Колобок
Тепер навчив мене ,зайчисько, мене ти краще не лякай ,
Ще кажеш ,щоб підходив близько,
Я втік від тебе! Так, бувай!
Ведучий
Біжить і пісеньку співає…
Колобок (співає на мотив пісні « 33 корови»)
Колобок я , колобок
Стриб з горбочка на горбок
На доріженьку казкову,
На галявину шовкову.
Я із дому втік, я від зайця втік.
Нагуляюсь досхочу,
Від усіх тепер втечу!
Ведучий
Біжить, радіє, стежка в ється,
Бринить довкруг пташиний спів.
Яскраве сонечко сміється,
Аж ось…він вовчика зустрів.
(під музику виходит вовк)
Вовк
Який кругленький! Здрастуй друже!
Ти, може, з м ясом пиріжок?
Мені щось голову вже кружить,
Ступи до мене, хоч на крок.
Колобок
Ні, ні, я дуже вас попрошу,
Мені вже зайчик пояснив,
Сам він привітний і хороший,
І той ледь-ледь мене не з їв.
Вовк
До тебе тягне страшна сила.
Я з їсти маю на меті ще й ту , що так тебе зліпила
І має руки золоті!
Ведучий
Вовк всі слова , що мав в запасі
Віддав в підтвердження думок…
Не пощастило сіромасі-все ж відкрутився колобок.
Вовк доганяв, та встряв в колючі
Кущі,що у ярку сплелись.
Завив:
Вовк
Який я невезучий! Ну постривай! Не попадись!
Ведучий
Та колобок не чув погрози,
Хіба він прикрощів зазнав?!
І що йому ті вовчі сльози, він знову пісеньку співав.
Колобок співає(«33 корови»):
Колобок я, колобок
Стриб з горбочка на горбок
На доріженьку казкову, на галявину шовкову.
Я від зайця втік, і від вовка втік,
Нагуляюсь досхочу. Від усіх тепер втечу!
Ведучий
Почув ведмідь цей спів щасливий,
Іде, вдивляється – пеньок.
А на пеньку такий красивий відпочиває колобок.
Колобок співає « Я на солнышке лежу…»
Ведмідь
Спітнів від соня в літню пору,
Це медом хтось його змастив…
Ведучий
Ведмідь присів тихенько поряд і навіть лапи опустив.
Ведмідь
Ну й дива! В гаю глухому такий прекрасний, запашний
Кричить про те, що втік із дому
Це рідкість- випадок такий!
Прокинься, годі тобі спати,-
Ти не дарма сюди прибіг.
Тебе віддам я ведмежатам
Тут недалеко мій барліг
Колобок (розплющує очі)
Ого, який ти волохатий, та ще й незграбний , як гора
Від тебе легко утікати
Бувай здоров! Мені пора!
Ведучий
Крутнувсь, проліз поміж кущами,
Ведмідь отямитись не встиг
Зник колобок за стовбурами,
Знайшов стежинку і побіг.
Біжить…бочкам не має зносу
Він знав про це заздалегідь.
Аж раптом… налетіли бджоли,
Стривожив, мабуть, їх ведмідь.
(Танок бджілок під пісню А.Гросу « Бджілка»)
Лисиця
Добридень, милий мій пампушко, перелякався, любий мій?
Вкусили капосні за вушко? Давай подмухаю мерщій.
Ми зараз зробимо примочку, Дай лобик, висунь язичка…
Хотіли з їсти колобочка, знайшли для себе простачка!
Тепер я їх усіх впіймаю, Враз дожену і розтопчу!
Вони живуть в дуплі, я знаю, я врешті їх, як слід провчу.
Ведучий
Її слова почули бджоли, одна злетіла з гілочок.
Вп ялась в лисиччиного носа, і ніс розпух, як кабачок.
Які там ласощі при цьому, забула враз про все й бігом
Доріжкою до свого дома, не попрощавшись з колобком…
Колобок співає
Колобок я , колобок
Стриб з горбочка на горбок
На доріженьку казкову,
На галявину шовкову.
Я від вовка втік, від ведмедя втік,
Навіть хижая лисиця
Й та сама мене боїться!
(Виходять всі учасники)
Ведучий
Не з їла навіть і лисиця, живе він досі залюбки,
Бо не з останніх крихт пеклися
У краї нашім колобки!!!

[Anna Franco]

Уважаемая Анна, если Вам не трудно, перезалейте сказку без украинских букв в названии, а то не получается скачать. Заранее спасибо.
И так, и сяк грузила - сама не могу скачать, заговоренный сценарий kuku, так что выложу лучше так.
Лісова пригода
( В.Антонішина)

Ведуча: В лісі дзвін гучний луна,
Літо тепле відліта,
Скоро прийдуть холода,
Осінь щира завіта.
Зайчиха: Люблю я осінню пору –
Треба все прибрать в комору,
З грядок моркву позбирати,
І капусту шаткувати,
Щоб нам зиму зимувати,
Щоби голоду не знати,
Назбираємо грибів
Та наваримо супів.
Смик і Брик, вже час вставати
Та мені допомагати!
Брик: Не бажаєм працювати,
Фрукти, овочі збирати.
Смик: Ми – веселі два брати,
Маєм куці ми хвости.
Дуже любимо стрибати,
Танцювати і співати!
Брик: Зараз нам не до роботи,
Маєм інші ми турботи!
Жартівливо танцюють.
Смик: Брику, чув про дивне диво:
Десь за морем, за заливом
В іншім лісі так цікаво:
Кузьки там стрибають жваво,
Сонце спати не лягає,
Цілу ніч і весь день сяє!
Пташки дивні там літають,
Голосно пісень співають.
Гарні квіти розквітають
Та нектар солодкий мають.
Звіри урожаю не збирають,
Бо зими холодної не мають.
Там панує насолода,
І завжди чудова погода!
Брик: Смик, навіщо осені чекати?
Побігли, краще, мандрувати!
Зайчиха: Діти, зачекайте,
До лісу далекого не тікайте!
Там живе велика витівниця –
Хитра і розважлива лисиця!
Ведуча: Та побігли без журби
В ліс далекий малюки.
З куща на кущик пострибали,
Нічого навкруги не помічали.
Полем бігли навмання –
Там зустріли мишеня!
Брик: Що ти робиш, сірий брате,
Годі зернятка шукати,
І горішки підбирати,
Гайда з нами мандрувати!
Мишка: Смієтеся, пустуни!
Я готуюсь до зими –
Треба їстівне шукати
Та у нірку заховати!
Смик: Ха! Дурний ти, сірий брате!
Довго ще зими чекати!
Ведуча: І побігли вони далі –
Гілочки у слід кивали.
Полем, лісом, де межа
Стріли буре ведмежа!
Смик: Що там тягнеш ти, товстун?
Поклади назад кавун!
Досить овочі збирати,
Пішли з нами мандрувати!
Ведмідь: Смієтеся, пустуни!
Я готуюсь до зими!
Треба ще зібрати меду -
Взимку протягну я ледве,
А горішки і грибочки
Поскладати треба в бочки!
Брик: Ха! Дурний ти, бурий брате!
Довго ще зими чекати!
Ведуча: І побігли вони далі,
Гілочки у слід гойдались.
Пили воду із ставка,
Там зустріли їжака.
Смик: Годі яблука збирати,
Пішли з нами мандрувати!
Їжак: Не розумні дітки ви,
Я готуюсь до зими!
Я збираю черв’ячків,
Равликів і слимачків –
Під землею їх сховаю –
Бо отам я нірку маю.
Брик: Ха, який же ти простак,
Хоч і в голках весь, їжак!
Ведуча: Посміялись з їжака,
Показали язика;
Собі далі пострибали,
Бо занадто поспішали.
Гоцали кілька годин,
Зустрівся їм єнот один.
Брик: Здрастуй, полосатий брате,
Гайда з нами мандрувати.
В лісі малюкам цікаво,
Не потрібні нудні справи!
Єнот: Для прогулянок крізь віти
Нещодавно було літо.
А тепер прийшла вже осінь,
І гуляти марно – досить!
Треба всього запасати,
Щоби взимку смакувати!
Смик: А ми таку землю шукаєм,
Де зими зовсім не буває!
Де панує насолода
І завжди сонячна погода!
Єнот: У нас таких країв нема!
Невдовзі буде тут зима,
А ви, малі, часу не гайте,
Назад додому поспішайте!
Матуся вас, мабуть, шукає,
Втомилась, по лісу блукає!

Брик: Ми вже дорослі, а не діти,
Нам сумно вдома вдвох сидіти!
Єнот: Якщо ж дорослі, не малята,
То треба мамі помагати:
І фрукти, й овочі збирати,
А не співати і стрибати!
Смик: Нудно з тобою, єноте,
Думаєш лише про роботу!
Ведуча: І з єнота посміялись,
Собі далі пострибали.
День вже вечором спливає,
Сонце спатоньки лягає.
Брик: Смику, лісу щось не видно,
Я втомився. Все набридло!
Хочу їсти, хочу пити,
Хочу сісти, відпочити!
Смик: Брик, який же ти нечемний,
Я узяв тебе даремно!

Ведуча: Брик під дерево приліг,
Та заснув без задніх ніг!
Смик на брата подивився,
Собі спати завалився…
А тим часом по лісах
Бігала страшна лиса.
Нюх лисицю не підвів,
До зайчат її привів.
Лисиця: Що я бачу: під листочком
Сплять брати собі клубочком.
А я тиждень вже не їла,
Ой-ой, як я зголодніла!
Я так схудла і змарніла!
Раптом так – от пощастило!
То у мене така вдача,
Посмакую зараз смачно!
Що, впіймались, малюки?
Зараз з вас зніму шкурки!
Брик: Ой рятуйте!
Смик: Ой рятуйте!
Лисиця: А-ну, цить, не репетуйте!
І не кличте допомоги,
Бо сюди нема дороги!
Не заїсть мене сумління –
Бо мої тут володіння!
Смик: Брик, здається ми пропали!
Брик: Смик, до пастки ми попали!
Ведуча: А Осінь по лісу гуляла,
Дерева вона прикрашала.
Раптом чує – хтось гукає –
Допомогу викликає!

Осінь: Що таке, що за біда?
Хто малечу ображає?
Знову ти, стара руда?
Чого мовчиш, кого питаю?
Лисиця: Ні, вельможная царівно,
Ти сьогодні виглядаєш дивно!
Я малечи не чіпала,
Я листочки тут збирала…
Раптом бачу: близнюки
Сплять, неначе голубки!
Я збагнула: це не діло!
І тому їх розбудила.
Як було би навпаки,
З’їли б в лісі їх вовки!
Я ж – лисиця – жартівниця,
Ваша вірна рятівниця!
Ведуча: А сама тихенько відступає,
Та стрілою в ліс вона тікає.
Осінь: От брехуха, ото хист –
Тільки й видно її хвіст!
А чого ви, дітки, байдикуєте,
Чому в полі не працюєте?
Треба урожаї збирати,
І на зиму запасати.
Брик: Ми хотіли мандрувати,
Долі легкої шукати…
Смик: А потрапили до пастки…
Вибачайте нас, будь-ласка!
Осінь: Тож, запам’ятайте, діти,
Немає кращої у світі
Землі, ніж наша Батьківщина –
То наша рідна Україна!
Ну а тепер, мої малята,
Додому будем поспішати,
Бо там на вас чекає мати.
Ведуча: Зайчатка Осені всміхнулись
І втрьох додому повернулись…
Коли ж матуся їх зустріла,
Спочатку трішечки сварила,
А потім довго цілувала
І міцно-міцно обіймала!
Зайчиха: Ну що, неслухи-малята,
Ще будете з дому тікати?
Смик: Ні, матусю, ми обіцяємо,
Що більше з дому не повтікаємо!
Брик: Ми більше не будемо марно гуляти,
А будемо, мамо, тобі помагати!
Зайчиха: Нарешті, слухняними стали синочки.
Тепер же пішли ми усі до таночку!
Танець.

[vik08]

«Пригоди дівчинки Оленки»
( Лялькова вистава )

Ведуча : Доброго дня!

(Закріплює правила поведінки під час вистави.)

-Дівча в лісі заблукало,
До чаклунки там попало.
Чаклунка та була не зла -
Дівчинці допомогла,
Гарну квіточку їй дала
В подарунок і сказала,
Що ця квітка чарівна -
Бажання здійснює вона.
Ти пелюсточку зривай,
Бажання швидко загадай,
Як же звуть чарівну квіточку?
Звісно! Квітка... (Семицвітка)

– Молодці, відгадали. А тепер подивіться казку «Пригоди дівчинки Оленки». Отож вмощуйтесь зручненько і слухайте уважненько.

( Звучить музика «Облака», рухаються дві хмаринки. З 'являється Капітошка.)

Капітошка. Привіт,друзі! Я – Веселий Капітошка.Живу на хмаринці і дуже люблю, коли навколо цвітуть квіти. Тоді так радісно на душі і весело, що аж хочеться співати. От моя лійка, зараз усі – усі квіти поллю, щоб вони швидше росли.

Співає : Капітошка я веселий,
Хоч не маю ще оселі,
Та я виріс на хмаринці
Дощик я ношу в торбинці,
А як треба розсіваю,
Всі городи поливаю,
Виристав щоб з краю в край
Пречудовий урожай !

( Хмаринки рухаються під музику.)

Капітошка. Ой, мені вже час на хмаринку. До побачення, малята!

(Звучить музика «Облака», хмаринки вилітають з Капітошкою. Звучить музика,
виходить оленка. Виростають квіти.)



Оленка. Ой, яка гарна галявина! Скільки тут багато квітів! І червоні, і сині, і жовті, і білі...Ну просто чарівна галявина. А тут ще й лійку хтось залишив, ніби полив квіти, а лійку забув. От зараз зірву квіточку, подарую її мамі. Ось цю маленьку.

Квітка. Не рви мене!

Оленка. Хто це тут розмовляє?

Квітка. Я.

Оленка. Хто це, я?

Квітка. Я – Квіточка–Семицвіточка.

Оленка. Ну, не обманюй мене. Квіти не розмовляють.

Квітка. А я не проста квітка, а чарівна.

Оленка. Чарівна? Чому ж тоді така маленька?

Квітка. А ти полий мене. Тут щойно був Капітошка, поливав квіти, а мене не помітив, тому я така маленька.

Оленка. Ну добре, поллю.От лійка (поливає, квітка виростає). Ой, яка гарна! Яка велика!

Квітка. Дякуютобі, Оленка, за те, що ти мене полила. Тепер я виконаю будь-яке твоє бажання.

Оленка. Що ж таке загадати? Хочу, щоб...Ні! Цього не хочу. Хочу, щоб...Ні! Це в мене вже є. Що ж загадати? Хочу, щоб... (думає).

(Зривається вітер, пелюстки розлітаються. Оленка плаче. Виходить Зайчик.)

Співає : Я Зайчик – побігайчик,
Прудкі мої стрибки,
Морквиною – капусткою
Ласую залюбки.

Зайчик. Чого ти, дівчинко, плачеш?

Оленка. Як же мені, зайчику, не плакати.Хотіла загадати бажання Квіточці-Семицвіточці. А тут налетів вітер, усі пелюстки розвіяв.

Зайчик. А яке ти хотіла бажання загадати?

Оленка.Я ще не придумала. Якби ж я знайшла пелюсточку Квіточки-Семицвіточки, то загадала б щось таке, щось таке, щоб для усіх-усіх було добре.

Зайчик. А що воно таке? Може, мішок моркви чи капусти?

Оленка. Ні! Краще!

Зайчик. А що може бути кращим за моркву чи капусту?

Оленка. Ще не знаю. Я ще не думала.

Зайчик. То нам слід знайти Вітер і запитати в нього, куди він пелюстки поховав.

Оленка. А де він живе, той Вітер, ти знаєш?

Зайчик. Я не знаю, ходімо до Вовчика, може, він знає.

Оленка. Ходімо!

(Йдуть. Виходить Вовк.)

Співає : Все блукаю в гущині!
Де поснідати мені?
Їжу я ходив шукати,
Та стомивсь і хочу спати.

Вовк. Ой, гості в хату йдуть! Доброго дня, вам, проходьте.

Зайчик. Ніколи нам! Ти краще скажи нам, Вовчику, чи не бачив ти, куди полетів Вітер? Він пелюсточки з Квітки-Семицвітки забрав.

Вовк. Навіщо вам ті пелюстки?

Оленка. Розумієш, я хотіла загадати бажання, щось таке велике, таке хороше, щоб для усіх-усіх...А без пелюсток бажання не здійсниться.

Вовк. Невже великого баранчика?

Оленка. Ні, не баранчика, а ще краще.


Вовк. Дивна ти дівчинка, що ж може бути кращим за баранчика? Проте Вітер тут був.Подарував мені одну пелюстку, я її почепив собі на шию, як медальон для краси. Ось вона. Але якщо вона вам так потрібна.ю то я її вам віддам. (Вбік) Може, і мені шматок того великого і доброго перепаде?

Оленка і Зайчик. Дякуємо тобі, Вовчику.

Оленка. А за це візьми велику цукерку.

Вовк. Дякую.

Оленка. А куди далі Вітер попрямував?

Вовк. Попрямував він до лісу. Там живе моя знайома Кізочка. У неї запитайте про Вітер.

Оленка і Зайчик. Дякуємо! До побачення!

(Йдуть. З 'являється Кізочка.)

Співає : Я Кізонька маленька,
Я Кізонька гарненька,
Гоп – гоп, потанцюю,
Бо я веселенька.

Кізочка. Добрий день, вам, друзі!

Оленка і Зайчик. Добрий день, Кізочко!

Кізочка. Чого це ви в ліс прийшли, ще ні грибів, ні ягід в лісі немає.Весна тільки почалася.

Оленка. Шановна Кізочко! Нас до тебе направив Вовк.

Кізочка.О! То мій приятель! Як у нього справи?

Зайчик. Справи в нього добре, нам потрібна твоя допомога.

Кізочка. Так! Я уважно слухаю!

Оленка. Чи не пролітав тут Вітер?

Кізочка. Так. Був тут недавно і залишив моїм діткам подаруночки. Ось ці дві пелюстки. Я ними своїх діток буду вкривати, щоб не замерзли вночі.

Зайчик. Люба Кізочко! Саме ці пелюстки нам потрібні.

Кізочка. Навіщо вони вам?

Оленка. Розумієш, я хотіла загадати бажання таке велике, таке хороше, щоб для усіх-усіх, а без цих пелюсток воно не здійсниться.

Кізочка. Що ж ти хотіла загадати? Може багато капусти?

Оленка. Ні! Набагато більше і краще, щоб для усіх-усіх.

Кізочка. Дивно, що може бати кращим за капусту.Гаразд. Я вам віддам пелюстки.

Оленка.Дякуємо тобі, Кізочко! А щоб твої дітки не замерзли, візьми мою хустку. Вона тепла, вею вкриєш своїх діток. А куди далі полетів Вітер, ти бачила?

Кізочка. Бачила. Він полетів на ту галявину, на ній живе мій друг Їжачок, у нього спитайте.

Оленка і Зайчик. Дякуємо тобі, Кізочко. Поспішимо швидше до Їжачка.

(Йдуть. В кутку лежать пелюстки.)

Оленка. Зайчику, дивись, тож наші пелюстки лежать. Давай їх швидше зберемо.

(Зайчик підходить, пелюстки ворушаться, чути «фок-фок-фок». Зайчик лякається, ховається за Оленку.)

Зайчик. Ой, вони живі! Чуєш, Оленко, як вони сердито розмовляють і ворушаться?

Оленка. Як це пелюстки можуть розмовляти? Може, під ними хтось є?

Їжак. (голос) Звісно, є, а ви як думали?

Оленка. То вийди, покажись і не лякай нас.

Їжак. Я і не думав вас лякати, це я, Їжачок.
Співає : Їжачок, Їжачок,
Я увесь із колючок.
Їжачок, Їжачок,
Мов колючий колобок.
Їжачок, Їжачок,
Покочусь через лісок,
Покочусь через лісок,
А тоді – через місток.

Зайчик. А чому ти пелюстками обліпився, наче зібрався на карнавал?

Їжак. Та не обліпився я. Тут пролітав Вітер-пустун, ніс пелюстки. Взяв і пожартував наді мною, поначіпляв мені на голки пелюстки, а сам полетів далі. А у мене лапки коротенькі, сам я зняти їх не можу! Допоможіть мені, друзі, а то вже всі сороки з мене сміються. Це ж на цілий ліс вмить новину рознесуть.

Оленка. Звісно, ми тобі допоможемо.

(Знімають пелюстки.)

Їжак. Дякую вам, друзі, за допомогу.

Зайчик. Їжачку, дозволь нам взяти з собою ці пелюстки, ми саме їх шукали.

Їжак. Звісно.А навіщо вони вам?

Оленка. Розумієш, Їжачку, я хотіла загадати бажання таке велике-велике, щоб для усіх-усіх, а без пелюсток бажання не здійсниться.

Їжак. А що ти хотіла загадати? Може, яблук мішок?

Оленка. Ні! Ще більше і краще, щоб для усіх-усіх...

Їжак. Цікаво, щоб це могло бути? Ну гаразд, беріть пелюстки.

Оленка. Дякуємо тобі, Їжачку, а поки пригощайся яблучком. Та скажи нам, куди той вітер-пустун далі полетів?

Їжак. Полетів він до Личчиної хати. У неї сьогодні день народження. От Вітер їй на іменини поніс пелюстку в подарунок.

Зайчик. Ой! Я туди не піду!

Оленка. Як не підеш?

Зайчик. Еге! Щоб Лисичка мене замість страви своїм гостям на стіл подала? Щоб мене там з 'їли?


Їжачок. Заспокойся,Зайчику. Коли у лисички день народження, то вона дуже добра, тільки от що...

Оленка. Що?

Їжачок. Подарунки вона любить. Може, вона погодиться поміняти пелюстку на якийсь інший подарунок.

Зайчик. Я подарунком не буду!

Їжачок. Та ніхто тебе не збирається дарувати. Заспокойся ти , Зайчику!

Оленка. А може, їй подарувати пиріжки?

Їжачок. З чим?

Оленка. З сиром, понюхай як пахне. (Вюхають).

Їжачок. Смакота! Гаразд! Ходімо до Лисички, ми її обдуримо. (Шепочуться).

Зайчик. Добре ти придумав.

(Оленка підходить до хатки Лисички. З'являється Лисичка.)

Співає : В лисячу свою комірку
Запрошу я на вечірку
Голубочка і Джмеля,
Вовка-братика й Вужа.
І усіх мандрівників -
Курочок і Півників!

Оленка. Пиріжки! Пиріжки! Кому пиріжки! Свіжі, запашні, з сиром. Дешево продаю – за пелюстки віддаю.

Лисичка. Де пиріжки? Хто пиріжки продає? У мене сьогодні день народження, буде гостям частування.

Оленка. Пиріжки! Пиріжки!

Лисичка. Гей, шановна! Продай мені пиріжки.

Оленка. Я пиріжки не продаю, а за пелюстки віддаю.

Лисичка. Яке щастя! Якраз у мене є одна пелюстка. Зараз принесу.

Оленка. Пиріжки! Пиріжки!

Лисичка. От візьми! А мені пиріжки, а пахнуть як! Зараз усі гості скажуть, що Лисичка – справжня господиня. Дякую.

(Лисичка біжить. З'являються Зайчик та Їжачок.)

Їжачок. От бачите, як усе добре склалося і пелюстка вам дісталась.

Зайчик. Тепер ми зібрали усі-усі пелюстки і квітка знову ціла.

Оленка. Дякую вам, Їжачок і Зайчику, за допомогу. До побачення!

(Зайчик і Їжак йдуть.)

Оленка. Спробую тепер загадати бажання. Хочу, щоб було... Ні, хочу, хочу, щоб... Теж ні! Хочу...

(Поступово в ідходить від квітки. З'являється Вовчик.)

Вовк. (тихо) Ага! От де вона, Квітка-Семицвітка.

(Хапає Квітку, ховається. Оленка підходить до місця де була Квітка.)

Оленка. А де ж Квітка? Діти, ви її не бачили? Що? Вовчик забрав? Що ж робити? Вовчик може загадати якесь безглузде бажання.

(Вбігають звірі.)

Звірі. Ну що, загадала?

Оленка. Не загадала! Вовчик вкрав нашу Квітку-Семицвітку.

Вовк (виходить) Ну чого, чого галасуєте? Ще не загадав, але зараз загадаю. Хочу, щоб я був... Ні! Хочу, щоб мені... Ні, не так! Хочу, щоб я... Що ж загадати? Діти, що загадати? Може, щоб я став сильним та дужим? Чи зуби міцні, щоб усе гризти? (думає)

Оленка. Діти, допоможіть придумати щось таке, щоб для всіх одне і щоб Вовчик з цим погодився, поки він чогось лихого не придумав? Що для всіх найцінніше?

(Діти пропонують свої варіанти відпвідей.)


Оленка. Я з вами згодна. І ще я хочу, щоб усі-усі на світі дружили і мирно жили.

Вовк. Ой, що це зі мною? Так добре на душі стало, тепло. Ой, діточки, як я вас усіх люблю. Ой, мої друзі любі, які ви всі добрі й милі.

Оленка. Діти, ви помітили, що наш Вовчик враз змінився?

Вовк. Та я все життя був добрий, тільки зараз зрозумів, що бути добрим краще, ніж злим і поганим.

Пісня про дружбу.

Співають : Ми як одна сім'я :
І він, і ти, і я,
І друзів в нас багато.
Нам сонечко співа,
І квітка розквіта,
Як почнемо співати -
Ля-ля-ля, ля-ля-ля...

[vik08]

«Зігріє серце доброта»
( театралізоване дійство )

1принцеса: Давно, в дитячий любий вік, 3
В далекім ріднім краї
Я чула казку! Чула раз,
А й досі пам'ятаю...

Звучать фанфари, виходить Король і виконує танцювальні рухи.

Король : Я Король королівства – шляхетності.
Королівство шляхетності вітає всіх -
Шановних дорослих і діток малих.
Пісні, таночки відбудуться тут
Бо люди прекрасні в цім королевстві живуть.

Під музику вибігають принцеси, узявшись за руки, роблять коло
навколо Короля.
Принцеси співають під мелодію «Добрый жук» Муз.А.Спадавеккіа

Принцеси: Любим пісні, любим танці,
І веселий дружній сміх,
Він заводить, він заводить,
Він заводить нас усіх.

На програш виконують танцювальні рухи і узявшись за руки кружляють
навколо Короля.Король робить вигляд, що закрутився.

Король : Досить, досить зупиніться
І на мене подивіться.
Сьогодні в королівстві свято
Гостей зібралося до нас багато.
Тож, любі діти, повернітся!
З гостями привітайтесь
І щиро їм всміхайтесь.

Принцеси повернулись до гостей і посміхнулись.

Король : Зеленіє, навіть, пень,
Коли почує...

Всі : Добрий день!

1принцеса: Добрий день!
2принцеса: Ми вас бачимо!
3принцеса: Будьте старими!
4принцеса: Хай посмішка у вас ніколи не згасає!
5принцеса: Хай добро заселяє ваші душі!
6принцеса: Щастя вам!
7принцеса: Ласкаво просимо!
Король : Мабуть, вас здивувало звернення моїх дочок.але воно 4
складалося із привітань різних народів, і в кожній фразі
закладений особлиіий зміст.
«Ми вас бачимо»-це значить, що ми раді вас бачити.
«Будьте старими»-це побажання «Будьте мудрими».
Краще було б привітання древніх персів «Будьте веселими!»,
тому що весела людина-це здорова дюдина.Ці люди щасливі
і намагаються ощасливити інших.

Принцеси: Так таточку!

Пісня «Добрий ранок!Добрий день!» Сл.В.Гвоздій
Муз.Н.Рубальської

Король: Настав час познайомити вас із моїми доньками:
Іветта ,Жоржетта ,Жанетта ,
Лоретта ,Клозетта ,Мар'єтта ,
Генрієтта.

Всі: Усі поспішайте в королівство казкове
Торкніться душею його хоч на мить.

Король: В казковій країні будь гостем бажаним,
Ти в ній, і кохання і радість знайдеш.
«Хто хоче мати тіло легким, а розум свіжим-танцюйте!»

Всі: Наш танок-найкраще свято
Бо танцюють всі завзято.
Раз,два,три, раз,два,три,
У танок скоріш іди.

«Танок» муз. «Аллегро» В.А.Моцарт

Король: Як дивно ви танцювали,
Так легко і граціозно.

Принцеси: Ми вдячні вам за миле слово. ( Реверанс )

Король сідає на трон, а принцеси навколо нього на подушках.

Король: Скажу вам, леді, від душі
Сьогодні ви такі чудові.
Сприйміть до серця почуття мої.( Начебто обнімає їх )

Принцеси: Наш рідний тату, за те, що ласка в тебе є,
Нехай же королівство наше
Біда і горе обмине.
Пісня «Прекрасні звертання» Сл. і муз.Н.Красоткіної 5

4принцеса: Сімейний вогонь палає,
Теплом наповнює дім.
Тато нам книжку читає
Добре в родині усім.

7принцеса починає щось шукати, незнайшовши плаче й вередує.
1 принцеса підходить до неї.

1принцеса: Чого ти плачеш, сестричко?

7принцеса: (Крізь сльози) Книжка-а, книжка-а...

1принцеса: Щоб до тебе повернувся гарний настрій, ми тебе підбадьоримо.

Кожна принцеса підходить і гладить рукою по голівці.

2принцеса: Не сумуй.
3принцеса: Не журись.
4принцеса: Втішся.
5принцеса: Грайся.
6принцеса: Веселись.

Король: Ось, ти, вже і посміхнулася!Я знаю де лежить твоя книжка.
Ось вона, тримай.

«Танок з книжкою» Муз.М.В.Михайлова

2принцеса: Подивіться, як вона радіє!
3принцеса: Приємно дарувати радість!
Король: Давайте і ми з нею порадіємо!
Принцеси: Давайте!

«Полька» муз.М.В.Михайлова

Пісня «Ключики – слова» Сл. і муз. Н.Шустерук

7принцеса: Дякую!
Всі: Будь ласка!

Король: Кожна книжка-це друг, що веде нас у дивовижний і чудовий
світ.Читаючи казки, ви самі стаєте добрішими, мудрішими,
сильнішими і милосерднішими.Але спочатку скажіть, ви вірете
в казки? (Відповіді) Якщо вірите,то відпочиньте і казка сама до
вас прийде увісні.

Звучить музика ночі, засвічуються гірлянди. 6

2принцеса: Ця музика дійсно нагадує чарівну і фантастичну казку.

«Танок з подушками» Муз. «Романс» П.Чайковський

Принцеси йдуть за ширму.Король засинаючи на троні,говорить

Король: Якщо сміються, сміються діти,
Стає веселим усе на світі.
І сни у діток веселі будуть,
Якщо сміються, щасливі люди.

Король засинає.З'являються дві зірочки.

«Танок зірочок» Муз. «Две звезды» співає А.Пугачова і В.Кузьмін.

Пісня «Помню, как-то я видала» з кінофільму «Большое
космическое путешествие»
Зірочка- Світять зірочки вгорі
хлопчик Їх у небі так багато.

Зірочка- А сьогодні у принцес
дівчинка Буде казочка і свято.

Зірочки розкривають ширму.Принцеси потрапили у свій сон.Звучить
легка музика, вони гуляють по казковій галявині.

1принцеса: Який дивовижний сон!
2принцеса: Ми потрапили в якусь лялькову країну1
3принцеса: Звідкілля стільки запахів одразу?
4принцеса: (Нюхає квітку) Квіти пахнуть полуничкою?!
5принцеса: З неба сипляться цукерки!
6принцеса: (Нюхає фонтан)Фонтан пахне мандаринками!
7принцеса: Як чудово!
1принцеса: Т-с-с!Ми увісні...

Звучить музика вальсу.

1принцеса: Знову мелодія лине...
Всіх полонила вона...
Вічна, велична і ніжна,
Наче красуня – весна.

5принцеса: Вальс, вальс, вальс,
Скільки століть, ти, пануєш
Славить тебе цілий світ.
З'являється хлопчик-ельф. 7

«Вальс» Муз.А.Скрябін

Хлопчик- Тендітні, ви, такі,
ельф: Немов, конвалії букет.

Принцеси: Вам дякуєм за комплімент!

Хлопчик йде.Принцеси сідають на подушки.З'являється Фея Бастинда.

1принцеса: Хто це?

Фея Бастинда: Я - Фея Бастинда!
В моїй країні лютій
Всі ходять злі, сердиті і надуті
Люблю поради дітям я давати
Як їм нашкодити, щоб насварилась мати.
Щоб в їхніх серцях маленьких, чистих
Добру ніколи не ставало місця.

2принцеса: Що вона робить у нашому сні?

Фея Бастинда: Над безглуздим запитанням
Не замислююсь, не варто,
Бо нісенітні і безглузді
Будуть висновки тоді.
Ти безгдузді запитання
Адресуй дорослим людям (показує на гостей)
Хай у них скипають мізки
В їхніх мудрих головах.

А тобі, невихована дівчисько, дам пораду:
Ти дівчинка? Отож терпи
І штурхани, і стусани
Покірно кіски підставляй,
Щоб смикав їх усяк
Але мине з десяток літ,
І скажеш хлопчикам бридким:
«Адзуськи!Заміж не піду!
Ідіть ви геть!»

1принцеса: Так ви даєте шкідливі поради?

«Пісня Феї Бастинди» Сл.С.Володарського
Муз.Н.Рубальської

3принцеса: Навіщо ви це робите? 8

Фея Бастинда: Як, навіщо?Хочу бути знаменитою!

4принцеса: Тоді потрібно роздавати шляхетні поради!

Фея Бастинда: Ні, це не для мене.І, взагалі, я роблю багато шкоди, декілька
разів на день і мені потрібні помічники.Саме для цього я і
з'явилася у вашому сні.Як вас багато!Давайте усі разом
робити капості.От буде цікаво!

5принцеса: Ми просто обурені вашою поведінкою!

Фея Бастинда: І чому це дівчатам завжди щось неподобається.Але є спосіб
надійний сподобатись мені:
Ще зранку почніть верещати й смітити,
Нудити світом, лізти під ноги,
Канючити, пхикати, і набридати,
Дражніться, брешіть, пащекуйте зухвало.
Надвечір вгамуйтесь (але-тимчасово!)
І ви пересвідчитесь, як це чудово,
Як люди дорослі до вас подобріють
Похвалять, іще й по голівці погладять.
І скажуть: «Яка пречудова дитина,
Яке янголятко «Оце бісенятко!»

6принцеса: Ми цього ніколи не будемо робить!

7принцеса: Таточко не вчив так поводити себе!

Фея Бастинда: Фі-і-і.Взагалі...
Дівчиська-це такий народ
Уваги він не варт
І помічати їх не слід,
А зневажати слід.

Встають з подушок і нібито шепочуться.

1принцеса: Треба, щоб ця фея дізналася, що таке доброта.І тоді вона
не буде давати погані поради.Буде привітно всміхатись,
завжди вітатись.

6принцеса: Казати «будь ласка» дорослим і малим,
А ще «на добраніч» і рідним і чужим,
«пробачте», «вітаю»,
«спасибі», «бувай».

1принцеса: Ми подаруємо їй чарівну квітку їз нашого сну.На чарівній 9
квітці є дзвіночки і пограємо у гру.

Фея Бастинда: Про що, ви, там домовляєтесь?
Щось проти мене замислюєте?

1принцеса: Ми хочемо тобі подарувати чарівну квітку, а потім ти
подаруєш її тому, кому забажаєш.

Принцеси: І це буде добра справа!

Музично-дидактична гра «Чарівна квітка» Муз. М.В.Михайлова

Принцеси стоять по колу з дзвіночками.Всередині кола з
зав'язаними очима стоїть Фея Бастинда з квіткою.

Звучить 1частина: принцеси відтворюють ритм мелодії.

На 2частину: принцеси легко біжать по колу.По закінченні
музики вони зупиняються обличчям в коло і говорять такі слова:

«Раз, два – обернись!» (Фея Бастинда обертається навколо себе)
«Раз, два – покажи!» (Фея Бастинда протягує руку з квіткою,
нібито даруючи квітку)

Феї Бастинді розв'язують очі,кому із принцес вона подарувала квітку, з
тою міняються: принцесі-квітку, Феї-дзвіночок.Гра продовжується, але
зав'язують очі принцесі, а Фея Бастинда грає дзвіночком.

1принцеса: Ось ти і зробила добре діло, це і є доброта.

Фея Бастинда: Так просто?

Пісня «Доброта» Сл.Н.Тулупової
Муз.І.Лученка

1принцеса: Нікого не образить той
Хто має в серці доброту.

Звучить мелодійне тікання годинника «Бірюльки» А.Лядов

Фея Бастинда йде.Принцеси беруть подушки і теж йдуть зі сну до трона
Короля.Зірочки закривають ширму і виходять.Принцеси сідають на
подушки і разом з Королем,роблять вигляд, що прокидаються.

Король: Як спочивалося, моїм милим донечкам?

7принцеса: Наші сни були чарівні, 10
Бачили ми зорі дивні,
Квіти різнокольорові
І фонтани пречудові.
В танці весело кружляли,
Черевички ми стоптали.
Татку, а чому нам сняться сни?

Король: Вам доводилось гратись калейдоскопом? В цій дивовижній
трубці комбінуються фантастичні різнокольорові скельця.
Так само і в наших снах складаються в єдине ціле уривки
спогадів, переживань, уявлень.Увісні ми можемо побачити
все те, що нам подобається. Те, що нам неприєне або смішне,
дивовижне; все про що ми мріємо і те, на що сподіваємось.
Все мерехтить, нібито у справжньому калейдоскопі.

Бачу непогана казочка вам з'явилася увісні, що навіть
черевички стерті.Я зроблю вам подарунок.

Відкриває скриньку і дістає принцесам нові черевички.

Принцеси: Дякуємо!

Принцеси одягають черевички і виходять на середину зали.
Виставляють ніжку, нібито хизуючись черевичками.

Король: Здаєтбся, що мій подарунок приніс вам задоволення.

Принцеси: Так таточку!

Король: Дарувати не менш приємно,

Принцеси: Ніж отримувати подарунки!

Пісня «Казка – диво» Сл. і муз. О.Звягіна

Всі йдуть, махаючи «допобачення» рукою.

[marishka_vas]

Лялькова вистава
«Теремок-холодок»
Дійові особи: Сніговик, Баба-Завірюха, Дід-Льодовик, Сонечко(на паличці)
Декорація: Льодовий будиночок.
Ведуча: Настала зимова пора з холодними вітрами, сніжними заметілями і тріскучими морозами. Здається кінця і краю їй не буде… Подобаються дітям зимові забави. От одного разу зліпили діти у дворі великого Сніговика, а щоб було де йому вночі відпочивати, збудували йому сніговий будиночок.
Настала ніч, діти пішли по домівках, лише Сніговик стояв біля свого льодового будиночка.
(Звучить музика, Сніговик оживає)
Сніговик: Ой, як набридло мені стояти отут нерухомо! Піти пройтись
куди-небудь, чи що?
(співає)
Я – відважний Сніговик. До снігів морозів звик.
По сніжку погулять я піду в дитячий сад.
(Походжає вздовж ширми. Помічає сніговий будиночок)
А це що? Невже теремок? (оглядає його)
Хто, хто в теремку? Хто, хто, в холодку?
Ніхто не відповідає. Буду в ньому жити.
(Заходить до будиночка)
Ведуча: А, тим часом, надворі міцнішав мороз. Дід-Льодовик вирішив піти перевірити свої володіння. Чи добре скута кригою річка, чи добре рипить під ногами сніжок…
(Здалеку чути пісню Діда-Льодовика)
Дід-Льодовик:
Сивий та веселий, я - дід-Льодовик.
По лісах гуляти я іздавна звик.
Подивлюсь, чи гарно сніг кругом блищить,
Чи міцний, чи товстий на річках мій лід!
Ведуча: Так ішов Дід-Льодовик, обдивлявся скрізь.
І помітив серед двору сніговий будиночок.
Дід-Льодовик: Хто, хто, в теремку? Хто, хто, в холодку?
Сніговик: Я – відважний Сніговик.
До снігів й морозів звик. А ти хто?
Дід Льодовик: А я – Дід-Льодовик!
Відшукать хатинку хочу в лісі я,
Щоб мене улітку спека не знайшла.
Сніговик: Іди до мене. Разом веселіше.
Ведуча: Раптом налетів сильний вітер, замела метелиця.
Це прилетіла бабуся-Завірюха.
Завірюха: (співає)
Ой, надворі метелиця крутить, вертить, хурделиця.
Завірюха скрізь гуляє, сіє, віє, повіває.
Вітер свище скрізь у полі, на широкому роздоллі.
А у лісі затихає, все снігами замітає.

Ведуча: Помітила Бабуся-Завірюха незвичний будиночок, та й зупинилася.
Завірюха: Хто, хто, в теремку? Хто, хто, в холодку?
Сніговик: Я - Сніговик. До снігів й морозів звик!
Дід-Льодовик: А я - Дід-Льодовик! А ти хто?
Завірюха: А я – Бабуся-Завірюха! Шукаю затишного місця.
Сніговик і Дід-Льодовик: Іди до нас. У нас затишно, та й веселіше утрьох.
Ведуча: Настав ранок. Виглянуло сонечко. Обдивилось скрізь і побачило хатинку, яка так і виблискувала на сонечку.
Сонечко: Хто, хто, в теремку? Хто, хто, в холодку?
Сніговик: Я – Сніговик, до снігів й морозів звик.
Дід-Льодовик: Я Дід-Льодовик,
Завірюха: Я- Бабуся-Завірюха. А ти хто?
Сонечко: Я – Сонечко тепле, привітне, ясне.
Шлю в кожну кімнату проміння своє.
Всі: Іди до нас!
Ведуча: Зазирнуло сонечко в будиночок, засвітило, засяяло,
А теремок кап-кап-кап… Та й розтав.

А на тому місці виросло три квіточки:
Одна – мені, друга – вам, а третя – сонечку.

Всі виконують пісню про Сонечко
Ясне сонечко усміхається,
Зима лютая вже жахається.
Зима лютая, з хуртовинами
За горами вже, за долинами.
Ясне сонечко зустрічаємо,
Весну красную ми вітаємо.
Красну весноньку довгожданую,
Любу гостеньку, всім жаданую!

[marishka_vas]

Лялькова вистава

"Іменини кози Мокрини"

Дійові особи: Дідусь-Лісовичок, коза Мокрина,
Цап Мартин, Пацюк, Миша, корівки, Каченя, Порося, Кіт, Пес.

(Звучить музика до казки.) З'являється

Дідусь-Лісовичок:
Кхе-кхе-кхе! Добрий день мої любі малята!
Сьогодні я прийшов до вас розповісти казочку.
Ви любите казочки? (відповідь дітей)
Тоді сідайте зручненько,
Та слухайте уважненько.
Дивіться дітки казочку,
А мені готуйте бубликів в'язочку.
Так от , жила-була в одному селі коза. Звали її Мокрина…

(Звучить музика "Волшебство природы". Дідусь іде, а з хатинки виходить коза Мокрина).

МОКРИНА: Це ж сьогодні в мене свято,
Прийдуть гості, - їх багато:
Каченя і поросятко,
Кицька, пес і мишенятко.
Дві корівоньки дійні,
Що живуть у нас в дворі.
А які ж це іменини,
Без мого цапка Мартина?
Ой, хіба я не казала,
Що у мене іменини,
А зовуть мене - Мокрина!
(Під музику коза продовжує)
Треба стіл приготувати,
Щоб гостей почастувати.
Гей, Мартине, не барись,
До роботи вже берись.
Принеси стола мерщій,
Скатертиною накрий.
Цап Мартин:
В господарстві поможу.
Іменини, то турбота,
Неабияка робота.
(Під музику коза і цап накривають стіл.)

КОЗА: Доки гості всі зберуться,
Побіжу причепурюся.
ЦАП: Ну, а я мерщій до гаю –
Квітів гарних на збираю.
Щоб прикрасить іменини,
Любої кози Мокрини.

(Цап і коза зникають. Звучить тривожна музика. Оглядаючись з'являється пацюк).

ПАЦЮК: Всіх сусідів і рідню,
Запросили на гульню.
Бал святковий влаштували,
А мене і не згадали!!!
То ж зіпсую всім, як слід,
Іменинний цей обід!
Будуть довго пам'ятати,
Що забули Пацюка позвати!
(Мишка визирає з нірки.)

МИШКА: Треба швидше бігти в хату,
Про усе це розказати.
Ой, пропали у Мокрини
Довгождані іменини!

(Музика стихає, Пацюк тікає з хати. Виходить коза і несе пиріг)

КОЗА: Ось і пиріг іменинний готовий,
Покладу його на підвіконня…
(Помічає безлад.)
Ой, лишенько, яка біда!
Пропала вся моя їда!!!
Хто це скоїв, хто посмів?
Може тут завівся тхір!?
Чи лисиця, чи шуліка,
Ой, лишенько мені, лихо!..
(Коза плаче.)

МИШКА: Це пацюк погриз капусту!
Він від злості аж не луснув…

КОЗА: Чим же завинила я?
І уся моя сім'я?

МИШКА: Ти його не запросила,
От і гнівавсь він щосили!

КОЗА: Що ж мені тепер робити?
Гостей нічим пригостити!

(Здалеку чути мукання корів.)
Корова: - Му – му – му, Му – му – му,
Молока усім даю!

КОЗА: Ой, корівоньки, ходіть.
Молочка мерщій несіть.
В мене трапилась біда -
Пропала геть уся їда.
Її Пацюк перетрощив –
Геть нічого не лишив.
А я уже гостей чекала.
Так смачно все приготувала.

(Звучить пісня про корівок. Корівки танцюють.
По закінченню танка говорять.)

КОРІВКИ: Звісно, кізонька Мокрина,
Молока дамо і сиру,
І сметанки до млинця,
До вареника й борща!
(Корови і коза заходять до хати. Чути крякання качок.)

КАЧЕНЯ: Як тут гарно, як чудово!
Сяє двір немов обнова –
Так прибрала все Мокрина!
Славні будуть іменини!
Я щодня ходжу до річки,
Бо не можу без водички.
Там вловила карася,
Для святкового стола.
(Корови та коза виносять страви і ставлять на стіл.)

КОЗА: Ой, уже готовий стіл.
На гостей чекає він.
Дякую корівки милі,
Що мені допомогли ви.

КАЧЕНЯ: (вклоняється)
Добрий день, коза Мокрино,
Я прийшла на іменини.
Для святкового стола
Я вловила карася.

КОЗА: Дуже дякую, ме-ме,
Виручили ви мене.
Буде, що і їсти й пити,
І гостей всіх пригостити.

МИШЕНЯ: Я - маленьке Мишеня,
Бігаю кругом щодня.
Шусть туди, і шусть сюди
Весело мені завжди.

КОЗА: Мишка, Мишка побіжи,
Пацюка скоріш знайди.
Хай облишить чвари й злість,
І до нас іде скоріш.
Буду всіх я частувати,
Іменини святкувати.

МИШЕНЯ: Добре, добре, побіжу
Пацюка того знайду…
Не личить злість у серці мати, -
Треба вміти і прощати.

(Мишеня вибігає. Під музику з'являється Порося.)

ПОРОСЯ: Хрю-хрю-хрю, хрю-хрю-хрю!
Дуже їсти я люблю!
(Сідає без дозволу до столу.)

КОРОВИ: Як не чемно ти вчинило,
Що до столу зразу сіло.
Перш ніж страви куштувати,
Кізоньку слід привітати.

ПОРОСЯ: Вибач, кізонько, Мокрино,
Вітаю я тебе уклінно.
Бажаю довгії літа,
І стати прошу до танка.

КОЗА: Та музик іще нема,
Щоб заграти гопака…

(Здалеку чути музику.)

ПОРОСЯ: Он уже вони ідуть,
То ж веселої утнуть.
Дзвінко вдарять гопака,
Щоб аж пил з-під каблука.

(Заходять Кіт і Пес, грають на музичних інструментах.)

КІТ І ПЕС: Любая коза Мокрина,
Ми прийшли на іменини.
Тобі здоров'я побажати
І на музиках враз заграти!

(Танок Кози і Порося. Забігають Пацюк і Мишеня.)

ПАЦЮК: Доброго здоров'ячка, Мокрино,
Чудові в тебе іменини.
На тебе зла я не тримаю -
З днем народження вітаю!
А чудовий цей букет
Хай прикрасить наш бенкет!

(Вручає козі букет квітів)

КОЗА: Прошу всіх до столу сісти,
Будем страви різні їсти.
Я їх з любов'ю готувала
І на вас усіх чекала.

(Всі сідають за стіл. Здаля чути пісню Цапа. Цап співає
На мелодію "У сусіда хата біла.")

ПІСНЯ ЦАПА: До кози, кози Мокрини
Поспішаю на іменини.
Їй даруночок несу,
Стрічку гарну у косу.
Ще й намисто і кофтинку,
І барвистую хустинку.

(Цап вклоняється і дарує різні коробки з подарунками Козі.)

ВСІ: Наша любая Мокрина,
Посміхнулась до Мартина.
Запросила у танець,
Поки святу не кінець!
Ну і славні іменини
Були в нашої Мокрини.
(Всі танцюють.)
ДІД-ЛІСОВИК: От і казочці кінець,
А хто слухав молодець!

[marishka_vas]

Лялькова вистава з елементами драматизації
«Чому у Півня короткі штанці?»
Дійові особи: Автор, Півень, Курка Чубарочка, Свинка Параска, Качка, Киця Клава, Продавець, діти – закликальниці.
Автор: Добридень вам : Катрусі, Вані, Тані!
А ось і Півень наш в коротких штанях!
Про півників ви знаєте чимало,
Але такого красеня ще не видали.
Отож сідайте всі зручненько,
Почну я казочку новеньку.
Про півня-красеня вам розкажу,
Та ще й виставу покажу.

Дія І

Автор: Там, за лісом, недалечко, є невеличке куряче містечко.
Його Куринськом називають. Сьогодні там музики грають …
На ярмарок веселий люд увесь скликають…

(Звучить укр. нар. мелодія)
Закликальниці:
На ярмарку нашім сміються, жартують,
Обнови купляють, дарунки дарують.
Ось черевики, підходьте, купуйте,
Грошей на шкарпетки також не шкодуйте.

Ось посуд чудовий: миски, тарелі.
І розпис такий чудовий, веселий!
Купуйте глечики і самовари,
Таких ніде не купите на базарі!

А в мене : стрічки та віночки…
Вишивані запаски та сорочки.
Лунають сміх та жарти –
Сумувать на ярмарку не варто!!!
А он троїсті музики усіх скликають для потіхи.
Гримлять цимбали,бубон б’є – в танок завзято люд іде!

Український танок.

Автор: А ось і Півень поспішає – обнову він собі шукає.

Пісня Півня:
В Куринському ярмарок знову гуде –
Сьогодні на нього усякий прийде.
Тут безліч товарів на різні смаки,
А я пошукаю для себе штани \2р.

На ярмарок суне народ гомінкий –
Тут вибір товарів широкий такий…
Я також придбаю для себе штани,
Щоб всім до вподоби були \2р.

Закликальниця:
Купіть капелюхи, недорого дам!
Хоч якісний й стильний у мене товар!
Ось брюки джинсові – в асортименті.
Таких ви не візьмете на секунд - хенді!

Петя: А скільки коштують ось ці, рожеві?

Закликальниця:
Ціна доступна – зовсім дешеві!

Петя: (роздивляється)
Штани атласні, підкладка шовкова!
Глибокі кишені – прекрасна обнова!

Автор: Прекрасні штани – підкладка шовкова.
Глибокі кишені – штани суперові!
Приміряв раз, приміряв знову –
І стегна видають чудово!
Петя: Та надто довгі вони мені –
Атласні, рожеві штани.

Автор: У дзеркало глянув, пройтись захотів,
Та ледве не впав – на штани наступив!

Петя: Чи не змогли б ви коротші знайти?
В цих штанях не можу я зовсім іти!

Продавець:
Нажаль ці штани в нас одні.
На виставку моди вони прибули.
Як кажуть – ексклюзивні…
Купляйте – дуже стильні!

Петя: Що ж доведеться взяти,
Треба лише трохи приладнати:
Підрізати, підшити,
Шви гарно обробити.
Хто ж зробить все це до пуття?
Сам я не маю хисту до шиття.
Сусідок доведеться попрохати -
Вони такі меткі, завзяті…

Дія ІІ
Качка: (співає)
Ой качаточка мої, чепурнесенькі мої.
Любі діточки ріднесенькі,
Виростайте чимскоріш, і пірнайте веселіш,
Мої сонечка жовтесенькі.

Танок каченят

Петя: Звернуся я до качки-господині:
«Штанці підріжте, ви ж у нас майстриня!
У вас же око, наче той алмаз –
З роботою упораєтесь враз».
Качка: Ось каченят малих я покупаю,
До тебе, Півнику, одразу завітаю.
Штани охоче припасую,
Підріжу, як годиться, й попрасую.

Петя: (замислено)
Не можу довго я чекати,
Доведеться Свинку попрохати…

Свинка: (співає)
Варю, печу і смажу я охоче.
Біля печі зранку і до ночі,
Бо дуже люблю діток пригощати,
І смачненьким всіх нагодувати.
Пр. Я над тістом почаклую ,пиріжечків наліплю.
І малесеньких пампушок у печі своїй спечу.
Часничком усі пампушки я добренько притрушу.
Їх , звичайно, всі готують до вкраїнського борщу.

Петя: Люба свиночка – Парася, дуже прошу, поможіть.
Я купив штани чудові,треба їх підкоротить.

Свинка: Та я не можу тісто залишити,
Бо перекисне. Що тоді робити?
Як пиріжки у піч я посаджу,
До тебе, Петю, я прийду.

Петя: Що ж, вибачте, Параско, на слові.
Оце проблема… підрубить обнову!
Попрохаю я ще кицю Клаву.
Хоч вона стара, та швацьку знає справу.

(Кицька в’яже коло вікна)

Петя: Добридень, тітонько!
Киця: Що кажеш ти?
Петя: Підшийте-но, будь ласка , ви мені штанці!
Киця: Що, що ? Іще раз повтори!
Петя: Кажу, що ви нівроку…
Киця: Еге ж, еге ж!
Петя: І з переду і з боку!
Киця: Що, що ти кажеш?
Петя: Кажу, що дражнять вас Мадам Брошкіна!
Киця: Так, так, недочуваю зовсім трошки я !

(Петя змахує крилом і іде геть)

Автор: Отак дарма проговорили, хоч півень і кричав щосили…
То ж доведеться Петі ще когось просить,
Щоби нові штани підкоротить.

Петя: (зітхаючи)
Не мав такої я турботи –
Самому треба братись до роботи.

Автор: Надів штанці Петрусь, приладив.
Відрізав зайве, складочки розгладив…

Петя: Ну й гарні ж штані, дуже симпатичні!
Підкладка рожева, і фасон не звичний!
Жених я файний – просто цяця!
Хоча й втомився від такої праці…

Автор: Щоб легенем увечері ходити,
Наш Петя трохи ліг спочити.
Нові штани на стільчику поклав,
Ліг в ліжко і швиденько задрімав.
Між тим, сусідка – Качка про штани згадала,
І до сусіда почвалала…
Зайшла до хати – Півень спить…

Качка: Ну, що ж, не буду я його будить.
Підріжу, підрублю, гарненько відпрасую.
Штани йому для гульок підготую!
(підрізає штанці)
Автор: Коли це й Свинка пироги спекла,
Згадала про штани, й до Півника прийшла…
І ножиці з собою прихопила.
Не думаючи довго, штани підкоротила.
(відрізає штани)
Ось пригадала про штани і Киця Клава,
Хоча була й склерозна баба…
Та ще й до того глухувата,
Проте любила Півню догоджати…

Киця: Ніхто не зробить краще аніж я,
Колись же швачкою відмінною була!

Автор: Ось і вона взялась за діло –
Штани для Петі трішки вкоротила.
А Петя дивиться солодкі сни,
Про свої гарні і нові штани…

( прокидається)

Петя: Як гарно спочивать після роботи,
Але штани нові вдягнуть охота.
Тож залюбки я у штанах пройдусь,
Усім у Курячім містечку покажусь.

Автор: І ось Петрусь вдягнув нові штани,
(Про них він мріяв з самої весни).
Штани атласні, підкладка шовкова,
Глибокі кишені – прекрасна обнова!
Штани суперові – нема що казати –
Пора усім курям штани показати!
І Петя, поглядаючи із коса,
Пішов по вулиці задравши носа!
І зовсім він не помічає,
Що з-під штанів коліна виглядають!
Наш Петя, одягнувшись наспіх,
Пішов містечком, курям на сміх…

Пісня Півня:
Ой, який же я красивий та ставний,
Я в містечку кращий Півень розписний!
Гордовито я по вулиці іду,
В штанях півнячу красу свою несу!

Я по вулиці пройдусь, поміж квочок покручусь,
У своїх штанцях новеньких, поміж друзів покажусь.

Автор: Усюди чути : «Ух!» та «Ах!»
Дивіться всі: - Наш Петя у трусах!
Отак і повелося на землі,
Що в штанях коротеньких ходять півні всі!

[iraalex2006]

МОЖЕТ КОМУ И ПРИГОДИТСЯ НА АТТЕСТАЦИЮ - "ТЕАТРАЛЬНА АБЕТКА"

ТЕАТРАЛЬНА АБЕТКА
АКТОР
Перенестись у світ казки і в театрі побувати допоможуть нам герої, їх іще актори звати.
Грає хто в театрі ролі? Ну звичайно ж то…(актори).
Я – це я, я – особистість, дуже я талановитий.
Не дивись, що я малий, я артист, та ще й який.
Коли ти потрапиш до театру, то зустрінеш там своїх улюблених казкових героїв. А зустрітися з ними тобі допоможуть люди, які грають цих персонажів, виконують різні ролі. Їх називають акторами.
- А ти хотів би стати актором? Чому? Які ролі хотів би виконувати ти?

АТРИБУТИ
Щоб виставу показати треба все підготувати,
Всі деталі, атрибути, щоб нічого не забути.
Вистава – це не просто цікава розповідь, яку склав актор; це не просто роді, які виконують актори. Підготовка кожної вистави вимагає багато зусиль. Щоб було цікаво дивитись виставу, необхідно підготувати костюми, декорації,різні предмети,які називають атрибутами.
- Різні предмети, необхідні для показу вистави?
- Назви атрибути, необхідні для показу вистави,яку ти підготуєш разом зі своїми друзями,до казки Ш.Перо «Кіт у чоботях».

АФІША Де? Коли? Яка вистава? Розповість усім найшвидше.
Ось цей аркуш паперовий. Театральна це афіша.
Для того, щоб ми дізнались про показ тієї чи іншої вистави, художники пишуть об’яви, де вказують назву вистави, де і коли вона відбудеться, акторів, які грають ролі. Таку об’яву називають афіша.
- Разом зі своїми друзями виготовте афішу тієї вистави,
яку б ви захотіли показати батькам.
- Звідки ми можемо дізнатися, що відбудеться показ вистави?

АНТРАКТ У вистави є частини, а між ними йде антракт.
Фанти випий ти у барі повертайсь мерщій назад.
Коли ти довгий час займаєшся однією і тією справою, ти втомлюєшся, тобі необхідно відпочити, а для цього треба зробити перерву.
Ось і в театрі під час вистави є така перерва, а називається вона спеціальним словом – антракт.
- А як ти гадаєш, для чого потрібен антракт під час вистави?
- Як називається перерва під час вистави?

БАЛКОН У театрі ми бували, на балконі ми стояли.
Ну хіба ж оце не диво? Звідси ж все таке красиве.
Пригадай будинок, в якому ти живеш. Якщо подивитись на нього з вулиці, то в ньому є двері… А що ще є в будинках? Ось і в театрі на другому поверсі є спеціальна ложа, виступ. Називається він балкон.
- А яким повинен бути балкон, щоб було зручно глядачам? Намалюй.
- Яка частина будинку знаходиться знадвору, а в театрі всередині?

БУФЕТ Якщо їсти ти захочеш, то мерщій іди в буфет.
Там тобі запропонують і морозиво, й рулет.
Під час антракту ти можеш з друзями піти у буфет, випити кави, з’їсти тістечка. Буфет – це місце, де можна перекусити. Як бачиш, адміністрація театру потурбувалася про те, щоб було зручно в театрі.
- Де в театрі можна поїсти?
- Які ти знаєш «смачні» слова? Назви їх. Намалюй.

ВИСТАВА Ой, чому дзвенять фанфари? Починається вистава.
П’єси театральні дуже всі цікаві.
Грають в них актори різні-різні ролі.
Афіша глядачів скликає. Театр прем’єру починає.
Чи любите ви казки? Якщо вам більше подобається не тільки слухати, а й дивитись казки, то ласкаво просимо до театру. Тут ви побачите свої улюблені казки. Але це вже не просто казки, це – театральна вистава, театральне видовище.
- Чи не був ти в театрі? Які вистави ти бачив? Чи сподобались вони тобі? У вільний час зі своїми друзями спробуй підготувати і показати малюкам власну виставу по казці «Солом’яний бичок».
- Як називається казка, показана в театрі?
- Вистава, це не лише гра одного актора. В підготовці вистави приймає участь багато людей.

ГАРДЕРОБ Коли зайдеш до театру, заверни і в гардероб,
Віддай одяг, гардеробник тобі видасть номерок.
Та гляди не загуби, щоб без одягу не йти.
До театру ми ходимо і влітку, і восени, і навесні, і взимку, і для того, щоб нам зручніше було дивитись виставу, щоб не заважав одяг, коли будемо сидіти в кріслах, ми залишимо його в гардеробі. Гардеробник візьме ваш одяг, повісить його на вішалку, а нам видасть номерок, залізну бляшку, де написано такий самий номер, як і на тій вішалці, на яку повісили наш одяг. Треба бути уважним, щоб не загубити свій номерок. А після закінчення вистави ми знову підемо до гардеробу, повернемо номерок гардеробнику, а він зніме наш одяг з такого ж номера на вішалці і поверне нам, а номерок повісить на вішалку. Шану-вальники мистецтва кажуть, що театр починається з вішалки.
- А де ще є гардероб? Назви місце для одягу глядачів в театрі.

[iraalex2006]

ГЛЯДАЧІ Чути гомін, сміх і плач – до театру йде глядач.
Лиш в театрі нас навчать, як мистецтво цінувати.
До театру завжди поспішає багато людей: і малих, і дорослих. Ось вони купують в касі квитки і займають свої місця в залі. Це глядачі.
- Як називають тих людей, які дивляться виставу?
- Придумай і намалюй емблему для всіх глядачів театру. Що для них найважливіше? Що їх об’єднує?
- В театрі є певні правила поведінки. Чи знаєш їх ти?
Чого не можна робити в театрі?(Вибери і зафарбуй червоним олівцем)
Що можна робити в театрі?(зафарбуй зеленим олівцем).

Їсти * кричати * запізнюватись *

дивитись * заважати * спати

ГРИМ Щоб обличчя "поміняти",
Треба грим лиш накладати.
Актори - не звичайні люди. Але їм треба якось перетворитись на героя, роль якого вони виконують. Та актори ж не завжди схожі на своїх героїв. А стати "копією" свого героя допоможуть спеціальні фарби, креми, пудри. А все це називається одним словом – грим.
- А в якій казці героїня змінювала свою зовнішність і без гриму? Як вона це робила? (Попелюшка).
- А як ще можна змінити зовнішність?

ГРИМЕР Грим накласти сам не можеш?
Що ж гример всім допоможе.
Щоб актор був схожим на того персонажа роль якого він виконує, треба вміло накласти грим. І зробити це може гример.
- Людина яка накладає грим?
ДЗВІНОК До театру не спізнися, і ніде не забарися,
Дзвоник третій вже лунає, ми виставу починаємо.
Для того, щоб глядачі не запізнювались на виставу, не заважали іншим у театрі лунають три дзвоника, які попереджують про те, що скоро розпочнеться вистава.
- Що попереджає про початок вистави?
- Що може дзвеніти? (будильник, телефон,... )
Намалюй. Покажи.

ДРАМА Всі серйозні дуже тут. Драмою виставу "звуть".
Як відомо, казки бувають злі й сумні, "добрі" та "злі". Такими ж бувають і вистави. Літературний твір в діалогічній формі з серйозним сюжетом називають драмою. Драма призначена для виконання на сцені.
- Як називається вистава з серйозним сюжетом? (Драма).

ДЕКОРАЦІЇ Для вистави стане прикрасою
Виготовлена вміло декорація.
Автор пише сценарій для вистави, актори розучують ролі і виконують їх на сцені, режисер розподіляє ролі між акторами, а художник малює пейзажі, споруди - створює декорації для вистави. Декорації виготовляють з паперу, тканини, дереза за допомогою фарб, пензля, ножиці, клею.
- Атрибути для вистави?
- Разом зі своїми друзями займись виготовленням
декорацій до вашої майбутньої вистави "Лисиця та кіт".


ЄДНІСТЬ У театрі ми працюємо. Ми веселі, не сумуємо.
Ми - актори, ми-родина, ми - сім'я одна-єдина.
Показати театральну виставу - це дуже складна справа. Підготовка вистави - праця багатьох людей: автора, який пише сценарій; художника, який виготовляє декорації та атрибути; акторів, які виконують ролі. І для того щоб вистава вийшла вдалою всім цим людям необхідно об'єднатись прикласти багато зусиль. Отже, всі люди, які працюють в театрі – це єдина, спільна сім'я.
- А чи треба вам бути єдиним колективом? А для чого це потрібно?


ЖАНР Казка, вірш, оповідання, скоромовка і прислів'я.
Скільки в літературі жанрів, як на небі всіх сузір'їв.
Казка - це такий твір, в якому можливі нереальні події, вигадані. Оповідання навпаки розповідає про події, які існують в дійсності. А вірш - це римований твір. Казка, вірш, оповідання - це різні жанри.
- Чим відрізняються казка, вірш, оповідання?
- Назвіть, які вам відомі твори казкового жанру. Поетичного жанру.


ЖЕСТИКУЛЯЦІЯ Коли слів не вистачає, жести нам допомагають.
Не все можна сказати словами. Іноді дещо може бути виразнішим за слова. Можна розмовляти і без слів, за допомогою жестів.
- Що може замінити або доповнити слова під час розмови?
- Давай пограємо. Я пропоную гру «Відгадай". Одна дитина щось розповідатиме своїм друзям без слів, а вони будуть відгадувати про що йдеться.
- Розкажи своєму другові без слів :
- тобі сумно;
- в тебе є нова іграшка;
- ти загубив цукерку.


ЗАЛА Знову в цій залі чути оплески і сміх дітей, і жарти .
Декорації стоять. Актори вже готові нам виставу показати.
Після гардеробу, коли задзвонить дзвінок, всі глядачі заходять до театральної зали, на сцені розташовані декорації, горять лампи і прожектори, сидять глядачі, хвилюються за кулісами актори. Все це відбувається в театральній залі.
- У якому приміщенні показують виставу.
- Намалюй, як ти собі уявляєш чи пам'ятаєш театральну залу.


ЗАВІСА Ось завіса відкривається і вистава починається.
В театрі зібрались глядачі. Скоро почнеться вистава. І ось відкривається завіса . Завіса - це штора, якою закрита сцена.
- Як називається штора в театрі, що відкривається з початком вистави і закривається після її закінчення?
- Ти бачив, які бувають завіси? Намалюй.
- Для чого закриває сцену завіса?


ІНСЦЕНІВКА Мої любі театрали. Хочу ось що вам сказати:
Щоб інсценівку показати, роль "на себе треба взяти".
В кожній виставі завжди багато різних героїв, і кожен грає свою роль. Показ казки по ролям ще називається інсценівкою.
- Як називається казка, показана по ролям?
- Разом зі своїми друзями підготуй і покажи малюкам інсценівку казки "Колосок". Порахуй, скількох друзів ти запросиш для інсценівки цієї казки? Коли готуватимеш інсценівку, продумай, які слова буде говорити кожен персонаж і що він буде робити.

КАСА Що за черга тут стоїть? За вікном касир сидить.
Та це ж каса. Тут завжди ви дістанете квитки.
Щоб потрапити до театру, тобі необхідно придбати квиток. А продає його касир у касі.
- Де можна купити квитки на виставу?
- Побудуй з будівельного матеріалу касу для гри в «Театр».

КВИТОК Коли їдеш ти в трамваї, то купуєш там квиток.
Коли йдеш ти до театру, на концерт чи на каток
Черговий тебе спитає: "Чи купив собі квиток?"
Чи знаєш ти що таке квиток? Ти його бачив?
На вході до театру завжди стоїть черговий, він пропускає лише тих людей, у яких є квитки. Квиток - це аркуш паперу, на якому вказано його ціну, ряд, місце глядача, час початку вистави.
- Без чого не можна проїхати в трамваї, автобусі,потязі, відвідати атракціони, побувати в театрі?
- Виготуй квитки для своєї майбутньої театральної вистави

[iraalex2006]

КОСТЮМ Лиш в костюм ти одягнешся, перетворися умить
У героя будь-якого і у казці будеш жити.
Автори завжди схожі на героя, роль якого вони виконують. Вони так само, як і їх герой розмовляють, поводять себе. А ще перевтілитися у героя акторові допомагають костюми. Костюм - спеціальний одяг, який відповідає образу героя, роль якого грає актор.
- Як людина може перетворитися на тварину, птаха?
- Яку роль хотів би виконувати ти? Зроби костюм для героя, якого ти обрав. Що тобі для цього потрібно?


КОСТЮМЕР Одягне на свій манер всіх артистів костюмер.
Підібрати костюми акторам допоможуть люди, які їх виготовляють. Професія цих людей - костюмери.
- Уяви, що ти костюмер. Виготов костюми в домашніх умовах, з того, що в тебе є під рукою для Кота в чоботях, Попелюшки, Півника.
- Людина, яка виготовляє, підбирає костюми?


КОСТЮМЕРНА В театр і є кімната, де костюми зберігаються,
Тому вона так просто костюмерна називається.
Приміщення в театрі, де зберігаються костюмерна.
- Назви місце, де зберігаються костюми в театрі?
- Де можна зберігати паперові, накрохмалені костюми?

КУЛІСИ За кулісами стоять актори,
Починається вистава улюблена моя.
Скоро вихід, їм на сцену скоро. Теж підтримаю їх оплесками я.
Що таке завіса ви вже знаєте. А ще в театрі є спеціальні частини театральної декорації, розташовані по бокам сцени. А називаються вони – куліси. За кулісами - таємниця.
- Для чого в театрі куліси? З чого Можна зробити куліси вдома?

ЛОЖА Hi, не ліжко це, а ложа. Тут не сплять, лише сидять.
Хоч і назви дуже схожі все ж по-різному їх "звати".
Ви вже знаєте, що на другому поверсі театру є балкон, де сидять глядачі. А ще в театрі є спеціальні місця, відділені для декількох глядачів. А називаються такі місця ложею.
- Уяви, що ти видатний інженер. Придумай і намалюй зручне, сучасне обладнання для театральної ложі.
- Як інакше можна назвати спеціальні місця для декількох глядачів в театрі?


ЛЯЛЬКА У театрі є ляльки. Вони плачуть і сміються.
З ними завжди залюбки грають любі малюки.
Ролі в театрі можуть виконувати не лише люди, а й ляльки. Вистава з участю таких персонажів називається ляльковою виставою.
- Які лялькові вистави ви бачили?
- У тебе є улюблена іграшка? Розкажи нам про неї. Намалюй її.
- Уяви, що ти опинився на безлюдному острові, а всі улюблені іграшки залишилися вдома. А тобі так хочеться погратись Що ти будеш робити? З чого можна зробити ляльок?
- Назви героїв будь-якої лялькової вистави.

МИСТЕЦТВО
Всі пишуть: хтось картини, хтось музику, хтось п'єси,
Казки цікаві, вірші і все це є мистецтво.
Ви були в музеї? Чи бачили ви там картини? Їх написали художники. Це мистецтво, мистецтво живопису. Звичайно ж ви чули красиву музику. Її написали композитори. Це теж мистецтво, мистецтво музики. Отже, існують різні види мистецтва. Одним з них є театральне мистецтво.
- Який вид мистецтва подобається тобі? Якби ти був великим художником, яку б картину намалював? А про кого чи про що ти хотів би написати казку, якби був письменником?

Лунає третій дзвоник, місця свої займайте.
Сідайте всі зручненько. Актори, починайте.
У квитку вказано місце, на якому ти будеш сидіти. Усі місця розташовані по порядку. Тож поспіши зайняти своє місце, доки не пролунав третій дзвоник, щоб не заважати іншим. На спинці крісла вказано твого місця, і такий же номер - у твоєму квитку. Це для того, щоб ти швидше знайти своє місце, щоб не було плутанини.
- Де сидять глядачі у театрі?
- Покажи, які можуть бути місця для сидіння. Ще на чому можна сидіти?
-Яке місце, на твій погляд, найзручніше?

НАГОРОДА Всі актори так старались, гарно грати намагались.
Чим би їх нагородити? Що б і нам для них зробити?
Актори завжди старанно працюють, передають характерні особливості своїх персонажів. Тож вони заслуговують нагороди. Чи не так? Як ти гадаєш, що може бути найкращою нагородою для акторів?
- Придумай і зроби сам призи для акторів.

ОПЛЕСКИ Закінчилася вистава, тож поплещемо в долоні.
Оплески - це нагорода, їх повторимо, повторимо.
Ви подивились виставу. Вона вам сподобалась? Тож плескайте в долоні. Оплески - найкраща нагорода для акторів.
- Поплескай в долоні. Ще сильніше.

ОРКЕСТР В театрі ще й музики грають їх оркестром називають.
В театрі завжди музика. А гра її оркестр.
Оркестр - це група музикантів, які грають на різних музичних інструментах.
- Які музичні інструменти ти знаєш? На якому б інструменті хотів грати сам? Уяви, що ти - цей інструмент. Покажи його. Які пригоди могли б з ним трапитись.
Придумай коротеньку історію і розкажи її своїм друзям.
- Група людей, що грають на музичних інструментах?

ПАРТЕР
Партер - це такі місця: які заходяться ближче до сцени. Це найзручніші місця в театрі, бо звідки все добре видно.
В театр потрапили, тепер вас запрошує партер.

ПАРИК Лиш парик ти одягни не впізнаємо і ми.
Ви вже знаєте що для того, щоб зміг перевтілитись у будь-якого героя, йому необхідні костюми, грим. А ще може допомогти такому перетворенню? Ну звичайно ж це парик - зачіска з волосся, яке кріпиться на каркас з ниток по формі голови.
- Яку зачіску можна зняти і залишити вдома?
Намалюй зачіску баби Яги, казкової принцеси.

ПРЕМЬЄРА Ой, чому дзвенять фанфари? Починається вистава.
П’єси театральні дуже всі цікаві.
Грають в них актори різні-різні ролі.
Афіша глядачів скликає. Театр прем'єру починає.
Автор написав п'єсу, актори вивчили ролі, художник підготував декорації. Ось і вийшла вистава.
Скрізь розклеєні афіші, які повідомляють про те, що відбудеться нова вистава. А ще таку виставу називають прем'єрою. Прем'єра - це вистава, показана вперше в цьому театрі, цими акторами або досі невідома вистава.
- Склади невеличкі рими - реклами, які б сповіщали про
прем'єру в театрі

ПРОГРАМКА
Ця про Ця програмка враз розкаже, що в театрі нам покажуть.
Про те, яку ви побачите виставу, з якими героями зустрінетесь, які актори будуть виконувати ролі, хто ще приймав участь у
підготовці вистави ви дізнаєтесь з програмки. Програмка - це аркуш паперу, складений вдвоє або втроє у вигляді книжки - розкладки, у якій записані всі ті відомості, про які ми щойно
—— говорили. Перед початком вистави такі програмки видають кожному глядачеві.
- Разом зі своїми друзями виготов програмки до вистави за казкою "Лисиця та кіт". Прикрась їх. Зроби їх такими, щоб вони одразу привертали до себе увагу, були яскравими та змістовними.
- Як можна дізнатись про те, хто виконує ролі та готує виставу?

[iraalex2006]

П’ЄСА П'єса - це драматичний твір, написаний автором. За цим твором "ставлять" виставу. У п'єсі є багато героїв, з якими відбуваються різні пригоди.
- Авторський драматичний твір, за яким ставлять виставу?
- Які герої подобаються тобі? А які казки ти любиш? Спробуй розповісти казку «Коржик» навпаки,коли лисичка стала лагідною та довірливою,а Коржик хитрим та підступним.

РЕЖИСЕР Автор п'єсу написав, костюм "зробить" костюмер.
Всі деталі відпрацює з акторами режисер.
Автор написав п'єсу. Але перш ніж дійти до глядача, вона пройде складний шлях. Треба розподілити ролі між акторами, відпрацювати їх. Саме цим і займається режисер. Режисер - це художній організатор, керівник.
- Хто розподіляє ролі між артистами, відпрацьовує постановку вистави?
- Пригадай казку "Рукавичка". Порахуй скільки в ній героїв, Запроси пограти стількох друзів, скільки героїв у казці. Яку роль ти запропонуєш кожному з них?

РЕПЕТИЦІЯ Постановка вистави - це дуже складна справа. Над виставою доводиться дуже багато працювати акторам. Вони заучують слова ролей, неодноразово програють ролі репетиціях. Репетиція - це попереднє виконання будь-чого при підготовці до вистави.
- Як інакше називається підготовка вистави? (Репетиція).
- Разом зі своїми друзями підготуй і покажи казку-показку "Курка-рябка".

РАМПА Щоб не світили в очі лампи їх сховаємо за рампи.
Слово «лампа» ти візьми, літеру лиш заміни.
Зразу вийде спецефект і поллється світло.
«Л» на «р» - і весь секрет. З «лампи» «рампа» вийшла.
Для того, щоб театральна вистава була більш видовищної, яскравою використовують спеціальну освітлювальну техніку, яка створює спеціальні світлові ефекти. Але, щоб ці лампи не заважали глядачам, їх ставлять за низенький бар'єрчик. Цей 6ар'єр називається рампа.
- - Які ще освітлювальні прибори ти знаєш7 Покажи їх. А що б сталося, якби зникла електрика?

РЯД В театральній залі для кожного глядача, відведено своє місце. Місця розташовані поряд одне з одним, в ряд. Підлога в залі піднята від дверей і нахилена до сцени, тому кожен задній ряд знаходиться вище, ніж той, що стоїть попереду На першому правому кріслі кожного ряду вказано номер ряду.
- Як назвати місця, розташовані поряд одне з одним?
- Місця стоять в ряд. А що ще може бути розташоване рядами? Де ти ще бачив ряди?
Ряд у ряд місця стоять, глядач може їх займати.

СЦЕНА
Де артисти наші любі? Просимо на сцену.
Глядачі в долоні плещуть. Оплески шалені.
Архітектори подбали про те, щоб глядачам було зручніше дивитися виставу і краще було видно акторів та декорації. Для цього вони зробили сцену. Сцена - це дерев'яний подіум, підвищен¬ня, де виступають артисти.
- А ти коли-небудь був на сцені? Виступати на сцені - це дуже
відповідальна, захоплююча та хвилююча справа, бо на тебе дивиться багато людей, глядачів. Уяви, що ти артист. Зроби імпровізовану сцену і розкажи звідти своїм друзям вірш або заспівай пісню.
- Місце, де виступають артисти? (Сцена).

СЦЕНАРІЙ
Ось готовий вже сценарій, тож роботу починаємо.
Щоб вистава вийшла гарною, попрацюємо старанно ми.
Сценарист пише сценарій майбутньої вистави, п'єси, цим сценарієм і ведеться підготовка вистави: режисер відбирає акторів, розподіляє між ними ролі, робить постановку вистави...
Сценарій - це твір, призначений для екранізації; включає детальний опис дій з текстом мови персонажів.
- Як називається текст за яким ведеться робота над поставою? Склади свій сценарій: придумай невеличку історію, яка б могла і йтись з зайчиком, який не слухав своєї матусі.

СЮЖЕТ
Сюжет - це основа майбутньої вистави, історія, яка трапилась з героями; послідовність і зв'язок опису подій в літературному творі.
Спробуй сам придумати сюжет,
Потім щоб виставу показати.
Може, ти - майбутній поет,
А може, й сценаристом будеш працювати.
- Придумай сюжет казки про їжачка, Лисичку та Зайчика.


ТРУПА

Артистів, які працюють в театрі ще називають театраль¬ною трупою.
Ось іде акторів група. Називають її трупа.
Кого б з друзів ти запросив на роботу, якби набирав театральну трупу.
- Які якості ти вважаєш головними для театрального актора? Чому?


ТЕАТР [/B]Театр дуже люблять всі: і дорослі, і малі.
Театр - це приміщення, в якому показують вистави. Театр - це те дивовижне місце, де ми можемо перенестись у чарівний світ казки, отримати задоволення та насолоду від спілкування з улюбленими героями.
Побудуй з будівельного матеріалу театр.

[B]УСПІХ Закінчилася вистава, вона вийшла дуже вдала.
Це справжнісінький успіх. В залі оплески і сміх.
Готуючи виставу, актори прикладають багато зусиль, щоб вона вийшла вдалою. І їх старання не пропадають дарма, їх праця
Нагороджується. Вони можуть розраховувати на успіх. Успіх - це вдала робота, а вдається вона завдяки тим зусиллям, які прикладають актори. А ще така робота від якої сам, і оточуючі тебе люди отримують насолоду
- Якого кольору успіх? Заплющ очі. Витягни вперед руки і уяви, що ти торкаєшся успіху. Який він?
- А в тебе є якісь успіхи? Розкажи про них своїм друзям.

ФІНАЛ Є кінець у пісні, є кінець у казки.
А кінець вистави зветься ще фіналом.
Все колись кінчається. Є кінець у мультфільму, є кінець у казки, є кінець у грі. Є кінець і у вистави. Останню сцену вистави ще називають фіналом.
- А що ще має початок і кінець? Покажи

ФОЙЄ Опинишся в фойє ти, лиш двері відчини.
Але запам'ятай, що ти тут не один.
Тільки-но ти переступив поріг театру, як враз опинився у великому просторому приміщенні. Називається воно незвичайним словом - фойє. А з фойє ти потрапляєш до театральної зали.
- Як називається приміщення в театрі, розташоване перед входом до |театральної зали?
Уяви, що ти сучасний дизайнер. Як би ти обладнав фойє в театрі?

ХОР Іноді, під час вистави лунають пісні виконує їх група професійних співаків. Їх ще називають хор.
Ре-мажор чи ля – мінор. Це співає в театрі хор.
- Як називається група співаків театрі?
Запроси своїх друзів і разом з ними на імпровізованій сцені заспівай пісеньку про ялинку.

ХУДОЖНИК Ти звертав увагу, що на сцені завжди багато різних декорацій. І всі їх намалював художник.
Намалює все, що хочеш олівець, що взяв художник.
Візьми в руки олівець і спробуй закінчити те, що не встиг художник. Домалюй декорації.

ЦІНИТЕЛІ
Кому не подобається театр? Та хіба ж він може не подобатись7 Людей, які люблять театр, знають та цінують мистецтво театру ще називають цінителі.
Лиш в театрі вас навчать, як мистецтво цінувати.
- А що тобі подобається найбільш за все? Що цінуєш ти?
Намалюй або покажи.

ЧАС
Вистава завжди починається у певний час. Час початку вистави вказано і в квитках, для того, щоб глядачі не забули про початок вистави і прийшли вчасно. Триває вистава теж певний відрізок часу.
Глядачів вже час скликати. Час виставу починати.
- За допомогою чого можна дізнались, котра зараз година?
- Які ти знаєш годинники? Намалюй. Покажи.

ЧАСТИНА
Вистава поділена на частини, між якими є перерва - антракт.
"Йде" частина за частиною
Ось вистава й закінчилася.

ШАТРО Театр - це будівля з цегли. Але є ще так звані "бродячі" театри, або театри на колесах. Для показу вистави в такому театрі на відкритому місці ставлять залізні або дерев'яні балки і напинають на них тканину. Така споруда називається шатро.
- Чи бачив ти коли-небудь шатро? Намалюй його.
Любі друзі, ще й шатро нам накрити треба.
Ось і вийшов в нас театр під відкритим небом.

ЩИРІСТЬ
Актори грають свої ролі з душею, з щирим серцем. Вони намагаються зробити так, щоб глядачі отримали насолоду і задоволення від вистави чому глядачі відкривши рота дивляться на сцену, слідкують за кожним рухом акторів, "ловлять" кожне їх слово. А після закінчення вистави щиро дякують акторам, нагороджують їх силою-силенною оплесків.
Ми акторів поважаємо. Щиро, радо зустрічаємо
Їх появу на цій сцені. Чуєш? Оплески шалені.
- Щирість - це... А як ти гадаєш, що ж таке щирість? Яка вона? Намалюй.
Чи не так, скажи на милість, найдорожча в світі ...(щирість).

ЕМОЦІЇ Коли дивишся виставу, ти отримуєш від неї задоволення. А ще ти ніби переносишся у виставу, живеш життям її героїв,
хвилюєшся за них, співчуваєш їм, радієш або сумуєш разом з ними, одним словом, ти висловлюєш своє ставлення до того, що
відбувається на сцені за допомогою емоцій - спеціальних почуттів, що притаманні кожній людині: радість, сльози, сміх...
Сміх та сльози, хвилювання,
Радість щиру, від душі
Ці емоції в театрі
Проявляють глядачі.
- Покажи схвильованого горобця; переляканого зайця; радісного тигра.

ЕПІЛОГ
Іноді, після закінчення вистави йде коротенька розповідь про те, що сталося з героями через деякий відрізок часу, або про мрії героїв, про плани на майбутнє. Це називається епілог.
Ось вистава закінчилась. Епілог лиш залишився.

ЮПІТЕР
Коли ти був у театрі, то, напевне, помітив, як там багато світла. А створюється те світло за допомогою спеціальної освітлювальної лампи, яка називається юпітером.
Дивовижна оця лампа, взяла світло від планети.
Недарма в них спільна назва. Юпітер сяє в залі й в небі.
Лампа в театрі і назва планети. (Юпітер). Виклади з геометричних фігур "юпітер".

Я - АРТИСТ
Кожна людина талановита, але не завжди може розкрити і проявити свій талант. Ти дуже талановитий, ти справжній артист. Пам’ятай про це.
Ти артист. Покажи футболіста, який замість футбольного м'яча буцнув ногою камінь. Покажи ображеного пінгвіна.



Ти артист.
Розкажи як артист свій улюблений вірш.
Пригадай, як себе поводять, як розмовляють, жестикулюють руками.:ok:

[Алена Болинская]

Театралізована розвага з елементами ТРВЗ
/ Виходить бабуся Казка /
Казка : Добрий день мої малята , всаджуйтесь гарненько , сідайте зручненько , а я розповім вам цікаву казочку , де ж це моя скринька.... нумо разом покугайте мого помічника Гномика він її ніс.

/Забігає гномик плаче /
Гномик : я так поспішав, я так поспішав , впав і всі казки в скринці переплуталися....
Казка : не плач , маленький , я ж бабуся Казка, давай щось придумаєм....
Жили – були собі дід та баба. І було в них невеличке господарство . Всього - то півник та курочка ,котик та собачка .
/Пісня – танок „ У бабусі на подвір”ї” /
Кіт : Няв- няв !!!Всім пора вставати до роботи братись.
Баба : Ой лишенько , це що за новина? Де ж мій півень? Вже кіт нас вранці будить!
Тю – тю – тю мої гарненькі,
Тю – тю – тю мої маленькі....
/Танок Півня та Кірочки/
/Після закінчення таночку Півень вмощується спати/
Баба : Діду!!! Подивись який ледачий у нас півень став! Собака хату нам стереже , курочка яйця несе , вже дожилися що кіт нас зранку будити став.... А що робить це ледащо : тільки знає що танцювати і спати . Роби з ним щось – зарубай то хоч юшка буде....
Дід : /чухає потилицю / Уставай ледащо ! Потрібно б було тебе зарубати то юшки би поїли , та серце не камінець .Відведу тебе до лісу .Може там чогось навчися , як тут не хочеш нічого не робити.
/ Бере Півня у мішок та й несе до лісу /
Автор : Поніс Дід Півня у ліс , залишив біля пенька , та й пішов собі до дому .А півень сів та й зажурився.....
Півень : Бідненькій я , залишився сам......
/Пісня Півня /
/Лягає біля пенька /
Автор : В цей час по лісі гуляла Лисичка – сестричка
/Пісня Лисички /
Сорока : Новина! Новина! В лісі новий птах з”явився! Новина ! Новина!!!
Лисиця : де птах ? Який птах? Я перша повинна його побачити.
/Бігає – шукає , знаходить – роздивляється/
Лисиця :Доброго дня пане добродію .А хто ви такі?
З яких країв до нашого лісу потрапили ?
Півень : Я - пан Золотий Гребінець , прибув до вас з далеких країв , хочу бути володарем лісу.
Лисиця :Це правильне рішення .То може ви будете мені за чоловіка ,а я вам за жінку?
Півень : Треба подумати....
/Пісня – танок Лисиці та Півня /
Автор : І став Півень жити у Лисички .А вона все йому годить . На поля ходить - зернятка йому вишукує.....Добре жити Півню у Лисиці.
/Виходить Вовк – співає , вилітає сорока /
Сорока : Новина !Новина!!! Новий птах став Лисиці за чоловіка ! Новина ! Новина! Слухайте всі!!!
Вовк : Оце тобі на! Вже й чоловіком Лисиці став . От же хитрюща !
Ведмідь : де птах ? Який чоловік? У кого?
Вовк : Та у Лисиці.
Ведмідь : та у Лисиці , у Лисиці новий птах став чоловіком
Кабан: Хто у Лисиці?
Вовк : та чоловік, чоловік у Лисиці.
Кабан : А..... чоловік!!!!
Ведмідь : мабуть він дуже гарний!!
Кабан : Як би я хотів його побачити !
Вовк : І я теж
Ведмідь : то треба послати когось на розвідку
Вовк : А он заєць біжить . Давайте , давайте , його пошлемо /Всі разом кличуть Зайця/
Заєць : чого вам треба ?
Вовк : У Лисиці новий чоловік , і ми хочемо на нього подивитися .
Заєць : я теж чув таку новину . Кажуть що він любить смачно поїсти.
Кабан : то побіжи до Лисиці та скажи , що ми запрошуємо їх до себе на обід.
Ведмідь : а ми тим часом обід приготуємо.
Заєць : добре , покличу їх на обід .
Автор : І почали звірі обід готувати : вовк приніс з поля пшениці , кабан знайшов проса , ведмідь – картопельки .
Накрили стола , проставили все на столі та й посідали навколо столу й чекають зайця.
/Прибігає Заєць /

Заєць: Лисиця дякувала за запрошення , але наказала , щоб ви всі поховалися , бо як прийде то подушить усіх , Ой, лишенько вже йдуть – ховайтеся усі.
Автор : Заметушувалися всі звірі й почали ховатися ведмідь заліз на дерево ,заєць рід кущем заховався ,кабан під дерево , у листя зарився , а вовк за пеньок заховався.
Тільки встигли заховатися аж тут і гості прийшли .
/ входить Півень та Лисиця /
Півень : Ку-ка – рі- ку !Скільки їжи ! То ми ж з тобою стільки не з”їмо , давай покличемо
усіх звірів та й разом почастуємося....
Лисиця : Який же він у мене чуйний , за всіх турбується...
То ж виходьте звірі будемо разом пригощатися
Заєць : який в тебе гарний чоловік . Таких птахів в нашому лісі ми ще й не бачили...
/звірі сідають за стіл - пригощаються /
Сорока : ой ,біда! Ой , біда ! Руда частує чоловіка а у неї бабуся захворіла , чекає на неї , ой , біда ,ой , біда!!!
Лисиця :от і новину сорока на хвості принесла... потрібно до дому бігти – напекти пиріжків та й провідати бабусю. Дякуємо вам за гостинну , а ви мого Півня не забувайте , в гості приходьте.
Автор : звірі по лісу розбрелися , Лисиця пиріжків напекла , з Півнем попрощалась та й відправилась у путь , Півень залишився сам – журиться.
Тут де –не візьмись Коза – Дереза !
Коза Дереза: Тупу – ногами
Сколю тебе рогами ,
Ніжками затопчу ,
Тут й тобі смерть.
Автор : злякався Півень Козу та й покинув Лисячу хату та й побрів собі лісом. А Коза – Дереза то посилилася у будиночку та й господарює собі .
І нікого ніде не видно з звірів.... що ж будемо робити...
А давайте , з вами , діти ми виженемо Козу з будиночка
/ гра з ел . ТРВЗ /
Автор: а Півник тим часом блукав лісом поки він не закінчився... і стало виднітися його рідне село, та хата діда та баби де він жив. Ще всі спали.
/ Пісня Півня „ Прокидайтесь” /
/Танок на подвір”ї/
/Півень знаходить колосок /
Півник : гей, Круть , гей , Верть ,Дивіться , що я знайшов.
Миші : колосок.
Півень: А що з ним будемо робити?
Миші: Обмолотимо , занесемо на млин та й буде мука
/Пластичний етюд – Півень і миші несуть колосок в млин , приносять муку /
Автор : та й пішов Півень в хату до баби з дідом занести муку.
Баба : Діду , невже наш півень вернувся , всіх зранку збудив , дивись геть муки нам приніс.
Дід : То ж добре що я тебе не послухав і не зарубав його.
То печи для всіх колобка – будем частуватися.
/ Пісня „ казки , казки ,казки”/

[Алена Болинская]

вистава з ел.ТРВЗ "небилиці на морському дні "

Мета: стимулювати дитячу творчість, своєрідність відображення ігрових образів,
імітаційних рухів, емоційних станів персонажів; підтримувати у дітей вигадку,
фантазію під час вибору і показу нетрадиційних костюмів; розвивати чутли-
вість до настрою музики шляхом власної пластики під час емпатії ( метод
ТРВЗ ); виховувати колективістичні стосунки та отримувати задоволення від
самовираження в мистецьких діях.


Хід вистави:

Діти заходять до залу через лабіринт – тунель.
/ звучить шум моря /

Голос Духа Морської Печері:

Я Дух Морської Печері
Чую шум прибоя...

Всім дорослим і малим,
Літнім, молодим, старим,
Можна вволю жартувати,
Досхочу фантазувати.

Ведуча: Діти, озерніться навкруги, куди нас сьогодні завела наша фантазія?

І дитина: В нашім морі другий рік,
Не вода тече, а сік.
Дітлахи приходять зранку
Набирають соку в банку.

ІІ дитина: В морі риби не пірнають,
А під хмарами літають.
Запросили в гості гаву,
П”ють з вершками чорну каву.

ІІІ дитина: А акула в холодочку
Вишиває їм сорочку.
Бачила на власні очі,
Червоні краби серед ночі --
Рибу – меч зловили,
Їй масажика зробили.

ІV дитина Кит знайшов з калини гілку,
І зробив собі сопілку.
Коломийки в морі грає,
Рибки весело співають.

Ведуча: Морське дно -- це красиве, дивовижне і неповторне місце, повне цікавинок
і таємниць.
Хоча разом з тим і досить небезпечне, тож не варто ловити гав, розгляда-
ючи яскравих морських мешканців, бо котрийсь з них залюбки тобою пообі-
дають.
- 2 -

Та ми знаємо з вами з ким можна товаришувати, а з кого потрібно три-
матися осторонь.

А в нашій уяві море зовсім інше.

/ пісня „ Це море фантастичне ” /

Ведуча: А ось і морський гардероб
Одяг тут на всі смаки.
Ну що, спробуєм приміряти?
/ декорації костюмів морських тварин, зображених на ватмані з отвором для лиця ди- тини: осьміног, кит, краб, морський коник, акула -- уявне перетворення /.

І дитина: В морі рибка золота,
Кораблі переверта.
Він великий і важкий,
Мов ракета він стрімкий.
( кит )

ІІ дитина: Родич рака, живе у морі,
Щоб не згинути в біді –
Тримає ножиці в воді.
( краб )

ІІІ дитина: Крила є, та не літає.
Ніг немає, а не дожинеш.
Зуби є, та не порахуєш.
( акула )

ІV дитина: Морський коник стрибав,
Усіх рибок налякав.
Вже й кальмар говорить: Друже,
Не лякав би ти нас дуже.
Тут акула нагодилась:
- А воно ж таке вродилось!
Ну а сом, старенький пан,
Дав йому хвостом шльопан.
Ну а коник, стриб та стриб,
Не вважа на інших риб.

V дитина: У крамниці восьминіг,
Говорив до восьми ніг:
- Я куплю вам за любки,
Гарні, модні чобітки.
Та почулось із крамниці:
- Ти купи нам рукавиці.
- Рукавиці?
- Це ж для рук,
А хіба я восьми рук?

Ведуча: Після такого асортименту одягу так хочеться перетворитися на мешканця
морського царства.
Ну що, поплаваємо?
- 3 -

/ вправа по емпатії з елементами ТРВЗ -- „ Я -- мешканець моря ” /

/ звучить музика -- з”являється Чудо – Юдо Риба – Кит /

Чудо – Юдо Риба – Кит:
Всіх істот ви називали,
А про мене й не згадали.
А мені так сумно,
Я хвилі гойдаю,
А в мріях я часто
У небо літаю.
Як мрія б здійснилась --
Високо б злетів,
Не знаю, як сонце,
А місяць би з”їв.

Якось плив я на човні,
Мріяв на світанні,
От як би спіймать мені --
Краника в сметані.
Облизнувши смачно рот,
Вудочку закинув...
Але клюнув бегемот
Й човна перекинув.

- А у човні моя улюблена музична скринька була, я день і ніч її слухав.
- Та ось же вона!
- А серед вас є музиканти?
- А я який музикант?
Спробуємо зіграти разом?
/ звучить оркестр на ДМІ /

Чудо – Юдо Риба – Кит:
На дні морському багато скарбів затонулих кораблів, один з них захований десь ось тут, а щоб його віднайти потрібно розділитись на дві пошукові групи.

Гра „ Знайди скарб ”
/ гра з елементами змагання, з використанням карток, на яких знаками символічної синектики зображені рухи, якими повинні пересуватись гравці /

Діти по черзі беруть одну картку, на якій зображено певний рух і пересуваються до зазначеного місця і кладуть „ скарб ”. Карток повинно бути більше, ніж гравців.











- 4 -


Чудо – Юдо Риба – Кит:
Ну що, Дух Морської Печері, дозволиш таких гостей провести у твої
володіння?

Дух Печері: Гарно діти мандрували,
Досхочу фантазували.
Всім вам дружбу пропоную,
І костюми подарую.

/ Діти відправляються у Морську Печеру через тунель -- і переодягаються у костюми морських тварин /

Ведуча: А хвилька хвильку доганяє,
І в таночкові кружляє.

/ дівчатка виконують таночок „ Морські хвильки ” /

Ведуча: Час веселу музику включати,
І незвичні костюми --
Продемонструвати.

/ показ дітьми костюмів /

Діти демонструють костюми Морських жителів: золота рибка, морський коник, морсь-кий їжак, медуза, морський цар, риба – скат, ...

Ведуча: Один, два, три -- коло швидко ти зроби.

Рухлива гра „ Морську фігуру покажи ”

/ пісня „ Дивосвіт ” /

Діти: Один, два, три -- човник „ Мрії ” покажи / повт. 2 рази /

Чудо – Юдо Риба – Кит: Таких розумних, веселих, дотепних мандрівників я ще не
бачив і тому хочу почастувати вас морськими солодощами.

Діти у човні „ Мрії ” випливають з морських пригод.

[vik08]

Великоднє яєчко

На ширмі під музику з’являється Зайчик.

Зайчик: Добрий день! Вітаю вас!
Співає:
А я Зайчик - пострибайчик
Це давно відомо всім
В мене вушка дуже гарні
Я капусту, моркву їм.

Їжачок
А я Їжачок-колючий бочок
Добрий день, малята! Добрий день, Зайчик!

Назустріч котиться яєчко.

Яєчко співає:
Я яєчко невеличке,
Маю кругле, біле личко.
Ой, яке ж я чепурне
Не чіпайте, ви, мене.

Зайчик
Що за дивне яєчко?
Сьогодні свято, але воно чомусь не розмальоване.

Їжачок
Треба взяти фарби і пензлик
І яйце розмалювати.

Зайчик: Так ходімо!

Вони йдуть.

Яйце лежить і співає:
Я яєчко невеличке,
Маю кругле, біле личко.
Ой, яке ж я чепурне
Не чіпайте, ви, мене.

З’являється Лисиця.

Лисиця співає:
Я – лисичка, я – сестричка
Не сиджу без діла:
Я гусяток пасла,
Полювать ходила.
Онде наче, щось біліє?
Подивлюся… Ба, яйце!

Яйце: Що, ви, хочете зробити?

Лисиця
Від такого відмовлятися не слід
З тебе зроблю я смачненький обід.

Лисиця котить яєчко, з’являється Пес.

Пес
Ось, ти де!
Поклади яйце назад
І тікай мерщій у ліс
Доки, цілий в тебе хвіст.

Лисиця: Не покладу!

Пес: Поклади!

Лисиця: Ой, я зараз упущу!

Яйце:
Ой, рятуйте пропаду!
Розіб’юсь, як упаду!

Звірі падають у різні сторони і тікають. Яйце залишається лежати. Біжить Мишка.

Мишка
Я маленька сіра Мишка
Я мишкую тишком-нишком
Що знайду несу додому
Бо старанна я у всьому.
(придивляється)
Що це отам лежить?
Щось кругленьке і біленьке,
Чепурненьке і смачненьке,
Хто підкаже, що-оце?

Діти: Яйце!


Мишка
Добре, діточки, що я вас зустріла.
Навіть, мріяти не сміла,
Що підкажете мені. (котить яйце)

З’являється Дівчинка.

Дівчинка співає:
Я пісеньку співаю
Гуляю по ліску
А на дубку зозуля
Ку-ку-2р.

Мишка: Ой! (втекла)

Дівчинка бере яйце:
Ой, яке ж воно гарненьке,
Тепле, кругле і біленьке
Донесу його до хати,
Щоб бабусі показати.

Іде і наспівує:
Я пісеньку співаю,
Гуляю по ліску,
А на дубку зозуля
Ку-ку,ку-ку,ку-ку.

Біля ширми з’являється бабуся-ведуча.

Дівчинка: Бабусю! Дивись, що я тобі принесла.

Бабуся
А, чи знаєш, ти, про те,
Що яєчко не просте?

Дівчинка
Що, воно прийшло із казки?!
Розкажи мені, будь ласка!

Бабуся
Якщо пензли й фарби взяти
І яйце розмалювати
Так, щоб все було розписне,
То зветься воно писанкою.

Дівчинка
Бабусю! А де ж ми візьмемо пензли і фарби? Може, діти, нам підкажуть?
(до дітей) Що ви кажете? Зайчик і Їжачок? А, що вони? Пішли за фарбами?
Давайте їх покличемо… (кличуть)

З’являються Зайчик і Їжачок з фарбами.

Дівчинка: Ну що, ви знайшли пензлик і фарби?

Звірята: Так!

Дівчинка: Давайте розмалюємо яйце!

Грає музика, герої розмальовують яйце і піднімають вже писанку.

Дівчинка: Ось яке одержалось яйце – справжня писанка!

[vik08]

Коза Дереза

На ширмі з’являються Дід та Баба.

Дід та Баба
Любі діточки!
Вийшли вранці ми на ганок
І сказали: «Добрий ранок!»
Діти Добрий ранок!

Дід та Баба співають:
Добрий ранок! Добрий день!-
Всі ми кажемо щодень
З добрих слів день кожний починається.
Вам бажаєм добрих див
І від наших теплих слів
Сонечко привітно усміхається. -2р.

Баба: Жили – були Баба
Дід: й Дід.

Разом: Було їм багато літ
Жили вони, жили, не тужили.
Бублики жували, пісеньку співали.

Дід: Ой, Бабо, подивися, скільки багато тут діток зібралося.
Баба: Та це ж вони, напевно, прийшли нашу казочку послухати. Про Козу-дерезу.

Дід та Баба
Отож слухайте. Жили – були Дід та Баба…
І було в них дві дочки
Наче в полі квіточки.

З’являються дівчата-ляльки.

1 дівчина
Я – Горпинка , не ледача
І ніколи я не плачу.
Дуже люблю працювати,
Бабі й Діду помагати.

2 дівчина
Я – Килинка, менша дочка,
Працювати люблю в садочку.
Квіточок скрізь насаджаю –
Бабі й Діду догоджаю.


Співають:
Ой, весела дівчинка Килинка
Гарна дуже в дівчинки хустинка.

П-р: Ти притупни мій чобіточок
Ми підем в веселий таночок.

Принесла Горпинці сестричка
На вінок рожевую стрічку.
П-р…

Дід
Бабо! Візьму гроші на товар,
Та й поїду на базар.
Там не довго походжу
І козу собі куплю.

Баба
Тож іди старий,іди
Та козу вже приведи.

Дід співає:
Ой, на Ярмарок
Та й на Ярмарок
Залюбки усі підем.
Ой, на Ярмарку,
Та й на Ярмарку
Все, що хочемо знайдем.

Повертається назад з козою, співає:
Ой, що ж то за шум учинився
То із Ярмарку народ повалився.
Той воли собі купив, та спідничку
Тепер добре і дружині й чоловіку.

Дід
Гей, ви дочки і Бабуся,
Вам купив козу гарненьку –
Пасти йдіть її швиденько.


Коза співає:
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й край!

Килинка:
Пасти я її піду,
Попасу і приведу.

Килинка пасе козу й співає:
-Я віночок сплету
Я віночок сплету
І собі я цей віночок
На голівоньку вдягну.

Килинка
От і вечір надійшов,
Час вертатися прийшов.
Приводить козу додому.

Дід
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила,
Чи, ти, пила? Чи, ти, їла?

Коза
Ні, дідусю, не пила я й не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок,
Тільки бігла через гребельку
Та вхопила водиці крапельку
Тільки пила, тільки й їла.

Дід до дочки
Геть із дому, вмить збирайся
Й більше вже не повертайся.
Козу пасти не зуміла,
То й нема до тебе діла.


Горпинка
Пасти я її піду,
Попасу і приведу.

Пасе і співає:
Українка я маленька,
Україна моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.


Горпинка
От і вечір надійшов,
Час вертатися прийшов.
Приводить козу додому.

Дід
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила,
Чи, ти, пила? Чи, ти, їла?

Коза
Ні, дідусю, не пила я й не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок,
Тільки бігла через гребельку
Та вхопила водиці крапельку
Тільки пила, тільки й їла.

Дід до дочки
Геть із дому, вмить збирайся
Й більше вже не повертайся.
Козу пасти не зуміла,
То й нема до тебе діла

Баба
Пасти я її піду,
Попасу і приведу.

Баба лозинкою гоне козу, дає їй травиці, води.

Баба
Вечір. Сонечко сідає.
Кізонько, нас вже Дід Остап чекає.

Дід
Кізонька моя люба,
Кізонька моя мила,
Чи, ти, пила? Чи, ти, їла?

Коза
Ні, дідусю, не пила я й не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок,
Тільки бігла через гребельку
Та вхопила водиці крапельку
Тільки пила, тільки й їла.

Дід до Баби
Геть із дому, вмить збирайся
Й більше вже не повертайся.
Козу пасти не зуміла,
То й нема до тебе діла.

Дід
Отож! Сам козу-красу
Піду попасу!

Дід веде Козу до лісу пастися.

Дід
Дід свою козу пасе
Ще й відро води несе
Дав козі він хліба з’їсти
Відпочити треба сісти.

Дід
Ну, що моя люба!
Ну, що моя мила!
Чи, ти пила! Чи, ти, їла?

Коза
Ні, дідусю, не пила я й не їла
Тільки бігла через місточок
Та вхопила кленовий листочок,
Тільки бігла через гребельку
Та вхопила водиці крапельку
Тільки пила, тільки й їла.

Дід
Бачте, що коза ця наробила,-
Вона весь час усіх дурила!
Ось я що козі зроблю,
Я їй боки одлуплю!

Дід бігає за козою з прутиком.

Коза
Ой, не треба це було
Так усім брехати.
Ой, треба тепер швидше
До лісу тікати.

Коза втекла від діда у ліс.

Коза
Ось лісочок,ось горбочок,
На узліссі теремочок.

Підходить до хатки, роздивляється.
-О-о-о! та тут Зайчик живе.
А поки його нема, поживу я в ній.

Зайчик співає:
Ой на горі жито…
Сидить Зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Злякано
Хто це? Хто в хатинці?

Коза співає:
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й край!

Зайчик
Що ж мені тепер робити?
Де я бідний, буду жити? (плаче)

З’являється Ведмідь
Ведмідь: Хто це Зайця ображає?

Зайчик
Хтось заліз в мою хатинку,
Та й нема мені спочинку.
Що тепер мені робити?
Де я бідний, буду жити?

Ведмідь
Не сумуй, мій милий друже!
В лісі всіх ведмідь подужа.
Зараз підемо до хати
Злого звіра виганяти.
Хто сидить там на печі?
Відгукнися, не мовчи!

Коза співає:
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й край!

Ведмідь
Вибачай мені, мій друже,
Звіра я боюся дуже.
Краще я піду, бувай.
Не сумуй і прощавай.

З’являється Вовк.
Вовк: Хто це зайця ображає?

Зайчик
Хтось заліз в мою хатинку,
Та й нема мені спочинку.
Що тепер мені робити?
Де я бідний, буду жити?



Вовк
Не сумуй, мій милий друже!
Бо у Вовка хватить сили.
Зараз підемо до хати
Злого звіра виганяти.
Хто сидить там на печі?
Відгукнися, не мовчи!

Коза співає:
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й край!

Вовк
Вибачай мені, мій друже,
Звіра я боюся дуже.
Краще я піду, бувай.
Не сумуй і прощавай.

З’являється Лисиця.

Лисиця співає:
Я Лисичка-рудий хвостик
Запросила всіх у гості
Ось послухайте, малята,
Буду я для вас співати.
Ля-ля-ля…

Лисиця: Хто це Зайця ображає?

Зайчик
Хтось заліз в мою хатинку,
Та й нема мені спочинку.
Що тепер мені робити?
Де я бідний, буду жити?

Лисиця
Не сумуй, мій милий друже!
Я Лисичка, хитра дуже.
Зараз підемо до хати
Злого звіра виганяти.
Хто сидить там на печі?
Відгукнися, не мовчи!

Коза співає:
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й край!

Лисиця
Вибачай мені, мій друже,
Звіра я боюся дуже.
Краще я піду, бувай.
Не сумуй і прощавай.

Зайчик плаче.

Півник: Хто це Зайця ображає?

Зайчик
Хтось заліз в мою хатинку,
Та й нема мені спочинку.
Що тепер мені робити?
Де я бідний, буду жити?

Півник
Не сумуй, не побивайся,
Якось буде, що ж, збирайся,
Разом підемо до хати
Злого звіра виганяти.

Зайчик
Де тобі його прогнати?
Гнали вже його їз хати
І Ведмідь, і Вовк, і Лиска –
Всі злякалися звірська.
А то ти, маленький Півник.

Півень
Зачекай. Нехай побачим.
Хто сидить там на печі?
Відгукнися, не мовчи!

Коза співає:
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
Тупу, тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й край!

Півень
А я – Півень-молодець.
Та як клюну - буде грець.

Коза скік, мекає. Півень клює її вслід.

Зайчик
Дякую тобі Півник.
Давай разом жити
У дружбі і злагоді.

Разом
От і вся вам, дітки, казка
Бубликів від нас вам в’язка,
Всі, хто слухав, молодець!
Ну, а казочці кінець.

[t.chernetskaia]

Музична казка ,,Ріпка"Л.Калуська
Виходить Ріпка і співає(на мел.укр.нар пісні ,,І шумить,і гуде.."
Ріпка-я,ріпка-я,
Виросла на грядці я.
І весела,і гладка,
І солодка,і смачна.
Довго я росла на грядці,
Зустріла сонце врнці.
А тепер я ось яка-
І велика,і смачна!
Вже пора мене зривати
І до столу подавати.
Я за землю учеплюсь
І із діда посміюсь.(присідає)
Виходить дід,співає на мел.,,Ой під вишнею.."
Дід старий я,та дарма.
Сила в мене ще й яка.
На город іду гуп-гуп,
Візьму ріпку за чуб.
Тягну,потягну,ох!
Тягну,потягну,ах!
Ну,стомився-страх,
А вона-ніяк!
Бабусю!Іди,допоможи!
Бабуся(на мел.укр.н.п.,,Веселі гуси")Ой ти мій дідусю,
Йду я не барюся.
З ріпки зроблю я салат,
Пригощу усіх малят.
Тягнем,потягнем,ох!
Тягнем,потягнем,ах!
Ну,стомились,страх!
А вона ніяк.
Бабуся(на укр.н.п.,,Била мене мати")Внучко моя,внучко,
Годі тобі спати.
Ходи разом із нами
Ріпку витягати!
Внучка(на укр.н.п.,,Ой піду я до млина")Вже іду,бабцю моя
Бо вже снідати пора.
Ріпку витягнем утрьох.
Вірю,буде з того толк.
Тягнем,потягнем,ох!
Тягнем,потягнем,ах!
Ну стомилимь-страх!
А вона-ніяк!
Жучко,жучко!
Іди сюди,
Ріпку витягти допоможи!
Жучка(на мел.,,У сусіда хата біла")Гав-гав-гав,я вже тут,
Ріпку витягнем за чуб.
Вся ця справа не легка,
Треба кликати кота.
Виходить киця Мурка. Кицю,Мурко,йди сюди,
Тягнуть ріпку поможи.
Глянь вже виросла яка-
І солодка,і гладка!
Тянем,потягнем,ох!
Тягнем,потягнем,ах!
Ну стомились-страх,
А вона -ніяк!
Виходить Мишка.
Мишко,мишко,ходи,
Ріпку тягнути допоможи.
Мишка співає на мел.укр.н.п.,,Ти казала у неділю..."
Біжить мишка тихо-тихо,
Буде ріпці лихо,лихо.
Потягнула вся сім'я.
Сила в неї ось яка!
Всі герої,взявшись за руки,кружляють навколо Ріпки,яку,нарешті,змогли витягнути.

[t.chernetskaia]

Музичний матеріалВербові котики
Казка-розвага.Г.Рохман
Зала прикрашена відповідно до весняної тематики.На передньому плані ліворуч-кімната Киці.Праворуч-Котика.На задньому плані-декорації ранньої весни.
Ведуча:Одного разу сіресенький пухнастий котик захотів зробити приємне своїй сусідці киці-подарувати їй квіточки.Киця-мура подобалася Котикові,бо вона справді була дуже гарненька.Струнка,чорно-біла з рудими плямочками,зеленоока,з маленькими вушками .Не кицька,а справжня красуня!
Киця порається в кімнаті,причісується,сидячи перед дзеркалом,походжає по кімнаті.Усе в неї гаразд.
Ведуча:Котик той був дуже вчений.Він читав багато книжок і гарно співав.(Котик грає на металофоні і співає).Але ж де було взяти квіти на початку березня,коли ще навколо сніг лежав і ніде жодної травинки?Він не знав.Мурчик думав три доби,що йому робити.Врешті-решт,вирішив,що щаслива пригода допоможе йому,й пішов за місто в ліс,наспівуючи.
Дуб:Ти розбудив мене!Я міцно спав.У мене нема жодної квіточки,тільки листя сухе на гілках.
Ведуча:Пішов Котик далі.Коли зустрічає Ялинку.(Муз.супр.№1)
Ведуча:Тільки Ялинка не змогла зацвісти,тому що вона вічнозелена.У відповідь просто заспівала Котикові.(Муз.супр.№2)
Ведуча:Отак ходив Котик-Мурчик і,нарешті,заліз на вербу.Ступаючи обережно по її гілках,наспівував.(Мукз.супр.№3),(Муз.супр.№4)
Ведуча:Розчулив Котик Вербичку.Від його теплих,м'яких подушечок на лапках там,де він ступав,з'являлося щось маленьке:квіточка-не квіточка,гілочка-не гілочка,брунечка-не брунечка.Але щось живе й дуже-дуже симпатичне.(Муз.супр.№5)
Вербичка дарує Котикові вербові гілочки.
Ведуча:Зрадів Котик,заспівав на весь голос і поніс Киці своїй дарунок.Відтоді й з'явився звичай дарувати один одному пухнасті вербові гілочки й називають їх лагідно-котики.

[t.chernetskaia]

Котик та Півник
(За мотивами укр.нар.казки.Всі тексти пісень в обробці Г.Заренок)
Дійові особи:Котик,Півник,Лисичка,Лисенята:молодша донька,старша донька,синок Пилипко.
Декорації:лісова галявина,справа-хатка Котика та Півника,зліва-в лісі хатинка Лисички.
Ведучий:Були собі Котик та Півник,та й побраталися.Разом вони живуть,разом працюють.(Звучить музика,Котик та Півник виходять на подвір'я.Півник віничком замітає,Котик топірцем рубає дрова.)
Котик:Півнику-братику,я йду в ліс по дрова,а ти,як прийде Лисичка,сиди тихо і не озивайся!
Півник:Ку-ку-рі-ку!Добре,добре!(Півник іде в хатку.Котик співає пісню,бере топірець і йде в ліс)Муз.супр.№1
Ведучий:А Лисичка побачила,що Котик пішов у ліс,та й швидко до хатки.
Лисичка:Ой!Яка гарна хатинка...Цікаво,хто в ній живе?(Принюхується)Чую,чую...Півник тут живе!Муз.супр.№2
Півник співає.Муз.супр.№3
Лисичка:Півнику-братику,відчини!Півнику-братику,відчини.Бо як не відчиниш,віконце видеру,борщик з'їм і ткбк заберу!
Півник:Тоток-тоток,не велів Коток!
Ведучий:От Лисичка віконце видерла,борщик з'їла,Півника вхопила і несе.А він,плачучи,співає,кличе Котика на допомогу.Муз.супр.№4.
Ведучий:Як почув це Котик,відразу прибіг.
(Котик співає)Муз.супр.№5
Ведучий:Відібрав Котик Півника і повернулися вони додому.На другий день знову каже Котик Півникові.
Котик:Півнику,я знову йду в ліс по дрова,але буду вже дальше і не зможу тебе почути.Дивись,не відчиняй віконце Лисичці.
Півник:Ку-ку-рі-ку!Добре,добре!
(Котик співає пісню і йде до лісу)Муз.супр.№1
ВедучийА Лисичка тут як тут.Підбігла до віконечка та й співає.Муз.супр.№2
Півник відповідає.Муз.супр.№3
Ведучий:От Лисичка віконце видерла,борщик з'їла,Півника вхопила та й несе.А він,плачучи,співає,кличе Котика на допомогу.Муз.супр.№4
Ведучий:Не чує Котик...Тоді Півник голосніше почав співати.Муз.супр.№4
Ведучий:Котик як почув,відразу прибіг.
(Котик співає)Муз.супр.№5
Ведучий:Відібрав Котик Півника і повернулися вони додому.На третій день знову каже Котик Півникові.
Котик:Сьогодні я піду в ліс далеко-далеко і не почую тебе.Тка що ти,коли прийде Лисичка,сиди тихо і не озирайся.
Півник:Ку-ку-рі-ку!Добре,добре!
(Котик іде до лісу і співає)Муз.супр.№1
Ведучий:Тільки Котик пішов,а Лисичка відразу підбігла до хатки та й співає.Муз.супр."2
Ведучий:Півник сидить тихенько ,не признається.А Лисичка давай голосніше співати.Муз.супр.№2
Лисичка:Не озивається Півник!От я його зараз і перехитрю.Насиплю зерна(насипає),а сама сховаюся за хатку.Півник вийде зернятка клювати,а я його і спіймаю.(Лисичка ховається за хатку.Півник відкриває віконце)
Півник(побачивши зерно):Ой,як зерна тут багато.І Лисички не видно...(Виходить клювати зерно.Лисичка непомітно підкрадається і хапає Півника.Плаче Півник,кличе Котика на допомогу.)Муз.супр.№3
ВедучийНе чує Котик,співає Півник голосніше.Муз супр.№3
Ведучий:Не почув Котик...Лисичка принесла Півника додому.А ввечері повертається Котик .
Котик:Півнику,братику,відчини.
Півнику,братику,відчини!(Котик забігає в хатинку,шукає Півника,виходить плачучи.Муз.супр.№6

Ведучий:От Котик узяв мішок,молоток,цимбали та й пішов до Лисиччиної хатки.сів та й заграв.(Котик грає і співає)Муз.супр.7
Ведучий:А Лисичка саме пекла палянички.От старша Лисиччина донька й каже.
Донька старша:Мамо,можна я піду подивлюся,хто там так гарно грає,і паляничку візьму.
Лисичка:Бери,доню,паляничку.
Донька старша:Дякую,мамо.(Донька виходить слухати пісню)
Ведучий:А Котик її цок та в лобок та в мішок.А сам знову грає.(Котик грає і співає)Муз,супр.7
Ведучий:От молодша донька Лисиччина каже.
Донька молодша:Мамо,можна я піду подивлюся,хто там так гарно грає,і паляничку візьму.
Лисичка:Бери,доню,паляничку.
Донька молодша:Дякую,мамо.
Лисичка:Іди,доню.(Донька виходить слухати пісню)
Ведучий:А Котик її цок у лобок та й в мішок.А сам знову грає.(Котик грає і співає)Муз.супр.№7
Ведучий:А малий синок Пилипко почув,що хтось грає,та й просить маму.
Пилипко:Мамо,можна я піду подивлюся,хто там так гарно грає,і паляничку візьму.
Лисичка:Іди,синочку,подивися.Бери паляничку.
Пилипко:Дякую,мамо(Пилипко виходить слухати пісню)
Ведучий:А Котик і його цок у лобок, та в мішок.А тоді забіг у хатку і маму Лисичку цок та в лобок.Півника визволив і разом втекли.(Котик,Півник виконують пісню про дружбу)Муз.супр.№8
Музичний матеріалhttp:/*************.com/files/2f2g5uvzk

[lenusik72]

пропоную лялькову виставу

КРИЖАНА ТА ЛУБ'ЯНА

Декорація. Ліс, кущі, хатинка Зайчика.

Ведуча: Добрий день,мої малятка, любі хлопчики й дiвчатка.
Запрошую всіх вас до гаю. Цікава казочка там нас чекає.
Тож сідайте всі зручненько та слухайте уважненько
Біля зеленої ялини, та біля кущика ліщини,
Зайчик хатку збудував, — там він жив і працював.
Працював щосил вухатий, —
Луб'яну зробив він хату.
Теплу, затишну, красиву!
Зайчик дуже був щасливий.
Часто друзі тут збирались, веселились, розважались.
Грали й танцювали, і пісні співали:


1 Ми — веселі всі звірята,
Дуже любим танцювати.
Гарно весело стрибати
Люблять лісові звірята
Плиг та скік! Плиг та скік!
Любим танцювати.

2.На галяві у лісочку
Ми кружляємо в таночку
На гілках пташки співають,
Нас,звіряток , розважають!
Ля-ля-ля,ля-ля-ля
Нас Нас всіх розважають

Ведуча: Літо й осінь промайнули, вже й морозцем потягнуло.
Сніжинки перші закружляли, усім про зиму нагадали.
Нехай там за вікном сніжок кружляє, а Зайчик в ліжечку відпочиває.

Ведуча: В цю пору Лисичка у лісі блукала,
Хатку собі, бідолаха, шукала.
Бо нору Лисиці сніжком завалило.
Навіть і сліду не залишило
Йшла вона, йшла та й зупинилась.
На дивну споруду руда задивилась.
Бачить: будівля із льоду блищить, —
Крижинками дивними вся мерехтить.

(Лисиця зупиняється біля льодяного палацу).
Лисиця: Еге! Це не просто дім красивий!
Це ж палац усім на диво
Отака вже в мене вдача:
Себе царицею я бачу. (Ходить навколо, милується).
Собі зроблю корону кришталеву.
Хай поважають всі Лисицю-королеву!
(Лисиця заходить в палац.. Одягає блискучу корону, потім виходить і розглядає себе в дзеркальці), :
Лисиця: Мене тепер повинні уклінно вітати. Від радості і щастя я хочу танцювати.
«Танок Лисички».
(Лиса заходить у палац)

1

Деко¬рація — рання весна:

Ведуча: Зима у цих краях погостювала, а потім ще кудись помандрувала.
З'явились сонячні промінчики веселі — і розтає лисиччина оселя.

(Палац «розтанув». Вибігає Лисиця).
Лисиця: Що сталося? Палац розтанув!
Та я журитися не стану.
Тут недалечко Зайчикова хата, —
Безпечно в ній живе вухатий.
Хе-хе! Його я легко обдурю:
Про різні хитрощі йому наговорю.

(Зайчикова хат¬ка. Біля вікна сидить Зайчик.)
Лисиця: Привіт, сусіде! Виглядаєш у віконце?
Надворі вже весна,і світить в небі сонце.
Виходь, пограємо з тобою
І привітаємось з весною.

(Зайчик боязко відхиляється від вікна, але дивиться на Лисицю).
Зайчик: Ні-ні! Ще холодно! Я краще буду в хаті.
В домашніх капцях я й в халаті.

(Лисиця ходить, потирає лапки).
Лисиця: Пусти мене погрітися, вухатий!
Я не буду тобі заважати.
У куточку трохи посиджу,
А потім далі я піду

Зайчик: Чому корона на тобі, Лисице?
Ти виглядаєш, як цариця.
Чому не йдеш у свій палац додому?
Мені зручніше залишатися самому.

Лисиця: Брехати я тобі не стану, — мій палац зовсім розтанув.
Тому я і прийшла до тебе,
Зігрітися Лисиці треба. (Плаксиво).
Яка вже я тепер цариця?
Безпритульна я Лисиця.
А в тебе хатка луб'яна,
Тепла й затишна вона.
В хатці такій тобі добре жити.
Мені б тільки лапки і хвостика погріти.
Відкрий мені двері. Пусти в свою хату.
Благаю тебе, любий друже вухатий.


2


Зайчик (побоюючись).
Ти ж кажеш — весна! І сонечко світить.
Навіщо ж ти хочеш свій хвостик погріти?
(Дивиться насторожено у вікно).

Лисиця: Земля ще не нагрілась. Замерзли мої лапки,
Бо зовсім промокли... Пусти вже до хатки.

Зайчик: Хатка в мене невеличка,
Але заходь, кумо-Лисичко.
Що з тобою робити?
Треба тебе обсушити, зігріти.
(Лисичка зайшла в хатку. Чути голос з хатки).

Лисичка: Еге! А піч вже захолола.
І дровець, чомусь, нема.
Принеси, будь ласка, дрова,
Не сиди ти тут дарма.

Зайчик: Та піч ще тепла, подивися.
Ти до печі притулися.
Лисиця (хитро). Ой, Зайчику, ти добрий, це я знаю.
Тільки на тебе, любий, всю надію маю.
Набідувалась я, ну як не зрозуміти?
Тому й благаю — піч ще протопити.

Зайчик: Ну... ну, гаразд! Я вже йду.
(Зайчик пішов у ліс по дрова. В хаті голосно співає Лиси¬ця.)








Пісня Лисички

Я лисичка молодичка
Нову хатку маю
Я весела, я щаслива
Пісеньку співаю.

Луб’яна і тепла хата
Я щаслива дуже
Будуть заздрить всі звірята
А мені байдуже

Заєць в лісі дров збирає
Трудиться вухатий
Навіть гадки він не має
Що моя вже хатка



3

Зайчик (стукає). Відчиняй, Лисичко, я усе приніс.
Буде тепло в хаті, — є і дрова, й хмиз.

Лисиця (у вікно).
Хе! Не сміши мене, вухатий. Не пущу тебе я в хату.
Іди світ за очі гуляй, а мені не заважай.
Я в цій хатці буду жити. Буду жити — не тужити! ( Сміється).

Зайчик (розгублено).
Будував цю хатку я! Значить, хатка ця — моя!

Лисиця (зухвало сміється).
Ох-хо-хо! Наговорив! Ти Лисицю насмішив!
Кажеш, будував цю хату? Так же ж розум треба мати. ( Сміється).
Я таке тобі скажу, сіренький
Вуха в тебе довгі, та розум — коротенький

Зайчик (Погрозливо)
Ти мене, хвостата, обдурила,
Тож не будеш ти повік щаслива!
(Пішов, плаче).
Що ж мені робити? Де ж я буду жити?
Хто-небудь, допоможіть, —
Лисицю з хати проженіть.

(Йде Ведмідь).
Ведмідь: Чому, маленький, плачеш?
Не плач. Все розкажи.

Зайчик: Така ж мені невдача, ти мені допоможи.
Мене Лисиця перехитрила.
Прогнала з хати. Обдурила.
Як мені не плакать, не тужити?
Нема в мене хатки. Де я буду жити?

Ведмідь: Ходімо. Виженем руду!

Зайчик: Я боюся. Не піду.

Ведмідь (зухвало).
Ось я Лисиці покажу, —
На шиї хвіст їй зав'яжу. ( Сміється).
Малих не буде ображати.
Веди мене мерщій до хати.
(Підходять).


4

Ведмідь (голосно).
Руда! Ти хоч трохи сором маєш?
Чому маленьких ображаєш?
Де ж твій палац, або нора?
Звільнити Зайчин дім тобі пора.

Лисиця. Підійди-но до вікна.
(Ведмідь підходить).


Не така вже я дурна!

Ти мене не залякаєш.
Ти мене, Ведмідь, не знаєш
Як тільки вийду я із хати —
Зможу тебе на шматки розірвати?
Отож не зли мене і не лякай!
А краще, Ведмедю, від мене тікай
(Ведмідь тікає, Зайчик плаче)
Зайчик: Що ж мені робити? Де ж я буду жити?
Хто-небудь, допоможіть, —
Лисицю з хати проженіть.
(назустріч Їжак).
Їжак: Чому, сіренький, плачеш?
Не плач. Все розкажи.

Зайчик: Така ж мені невдача, ти мені допоможи.
Мене Лисиця перехитрила.
Прогнала з хати. Обдурила.
Як мені не плакать, не тужити?
Нема в мене хатки. Де я буду жити?

Їжак : Ходімо. Виженем руду!

Зайчик: Я боюся. Не піду.

Їжак: (зухвало).
Ось я Лисиці покажу, —
Її голками заколю . ( Сміється).
Малих не буде ображати.
Веди мене мерщій до хати.

(Підходять).
Їжак: Руда! Ти хоч трохи сором маєш?
Чому маленьких ображаєш?
Де ж твій палац, або нора?
Звільнити Зайчин дім тобі пора.


5
Лисиця: Підійди-но до вікна.
(Їжак підходить).


Не така вже я дурна!

Ти мене не залякаєш.
Ти мене, Їжак , не знаєш
Як тільки вийду я із хати —
Зможу тебе на шматки розірвати?
Отож не зли мене і не лякай!
А краще, Їжак, від мене тікай
(Їжак тікає,Зайчик плаче)
Зайчик: Що ж мені робити? Де ж я буду жити?
Хто-небудь, допоможіть, —
Лисицю з хати проженіть.

Білочка: Чому, маленький, плачеш?
Не плач. Все розкажи.

Зайчик: Така ж мені невдача, — Ти мені допоможи.
Мене Лисиця перехитрила. Прогнала з хати. Обдурила.

Білочка: Ходімо! Виженем руду.

Зайчик: Я боюся. Не піду.
Ведмідь хотів прогнать Лисицю,
Вона й Ведмедя не боїться.
Їжак хотів сколоть голками –
Його також вона прогнала

Білочка: В такому разі — треба всіх зібрати.
Лисицю разом налякати.
Нехай залишить дім чужий,
А будує краще свій.

Зайчик: Я сподіваюсь, що звірят усіх збереш, І до хатки луб'яної приведеш.

(Розійшлися. Йде з косою на плечі Півник).
Півник: (до Зайчика).
Здорово, Зайчику! Тримайся! Ти більш нікого не лякайся.
Я косу гостру несу — Лисиці голову знесу.
Я чув чудову небилицю про рудохвостую Лисицю.
Про нору, що снігом замело,
Що шукала Лисиця для себе житло.
Що у палаці жила крижанім,
Що потім розтанув блискучий той дім,
Що знов залишилась Лисиця без хати,
Що знову пішла собі хатку шукати. ( Сміється).
Кажуть корону наділа Лисиця і уявляла із себе царицю. ( Сміється).

6
Зайчик.
Лисиччина хата була крижана, А в мене хатиночка вся луб'яна.
Лисиця просилась у хатку погрітись, а потім схотіла у ній залишитись.
Ця рудохвостая Лисиця навіть Ведмедя не боїться.
Казала, що зможе на шмаття порвати.
Змусила хижа Ведмедя тікати.
(Підійшли до хатки).
Півник : Лисице! Я несу косу!
Тобі я голову знесу.
Геть з хати! Не стану чекати!
Я провчу тебе, хвостата.

Лисиця (лагідним голосочком).
Ой, любий Півничку, пробач! Пожартувала.
Я ж не назовсім Зайчика прогнала.
Нехай живе в своїй хатинці.
Я принесу йому гостинці.

Півник. Я хвіст твій зараз одрубаю.

Лисиця. Біжу-біжу! Я дім цей залишаю. (Вибігає з хати. Тікає).

Півник Біжи, біжи! Не оглядайся! Більш мені не попадайся!

(Вибігають усі звірята з Білочкою).

Білочка. Зайчику допомагати зібралися разом звірята.
А ти, Півник, — молодець! Найсміливіший боєць!

Їжак. Хитрюща Лисиця хай розум свій має,
Звіряток маленьких нехай не чіпає.

Ведмідь Ось побачте — пройде час —
Кума повернеться до нас.

Півник. Якщо знов захоче вона помиритись,
І з усіма-усіма подружитись,
Нехай буде доброю і не брехливою.
І до звіряток усіх справедливою.
(Обережним кроком наближається Лисиця).

Лисиця. Я чула все. Я згодна з усіма.
Я дружбу пропоную вам сама.
Щоб затишно усім нам було жити, Тож дружбою повинні дорожити. (Обнімає усіх звіряток).

Білочка: Ми з вами пісню таку знаємо. Давайте разом заспіваємо.

7
Ведуча: Як добре жити, Коли всюди — мир!
І ясне сонечко нам світить.
Нехай щасливі будуть всі,
Щасливі всі на цілім світі!

.


Ось і казочці кінець,
А хто слухав - молодець
А хто її дивився
І тут не забарився,
Нехай же вам щастить
Ніхто щоб не журився!

[VasilisaTZ]

Нашла в старом журнале сказку - чуточку переделала под себя, получилось интересно
«Пригоди старої ляльки»
Театралізована вистава

Дійові особи: дівчинка Ліза, лялька Босоніжка, Песик Любчик, кішка Мурка, Мишенята (2), іграшки (курочка, півник, лисичка, зайчик, ведмедик, павучок, білочки (2), їжачки (2), жабки (2), квіти .
Декорації: кімната дівчинки, подвір’я, лісова галявина.

1 дія.
Музичний фон: «Очікування» О.Рибніков
Слова автора: Жила собі дівчинка Ліза. Вона була добра, привітна, дуже любила своїх друзів – кішку Мурку та песика Любчика. А ще у Лізи було багато іграшок з якими вони гралася. Одного разу з дівчинкою трапилася така пригода, щоправда, тут прислужився її песик Любчик, який скрізь бігав і всюди пхав свого маленького чорного носика. Без нього, може, нічого й не відбулося б, і лялька Босоніжка лишилася б лежати в комірчині поміж старих речей. Але розповімо все спочатку.

Під музику виходять крадучись виходять двоє мишенят. Виконують імітаційні рухи – оглядаються, лякаються, дрижать, крадуться.

«Танок – інсценізація мишенят» муз. Л. Деліб “На цыпочках”

Вибігає кішка і ловить мишей ( музичний фон: «Тарантелла»)
Кішка: Ось нарешті вас спіймала
І пощади не просіть,
Я давно на вас чекала
Тож тихіше, не пищіть!
Порятунку не чекайте
Бо ще міцно песик спить.
Не почує він, так знайте –
Ви тепер вже мій обід!
Кішка тягне мишенят. На зустріч її Песик.

Песик: Гав! Хто сказав що не почую!
Гав! Хто сказав що не врятую!
Мишенят ти відпусти
І пробачення проси!

Кішка: Хм! Гаразд, я вибачаюсь…
Але з вами не прощаюсь!
Кішка виходить.


Песик: ( звертається до мишенят)
Що, бешкетники, спіймались?
Зробить шкоду намагались?
Що, хотіли вкрасти сало?!
Вам в коморі зерна мало?!

Мишенята: Не свари ти нас даремно,
Бо нам дуже не приємно
Коли нас так ображають –
Крадіями називають!
Взагалі то ми тебе шукали
Новину сказати мали.
Песик: Слухаю, кажіть будь ласка,
Сподіваюсь це не казка.

Мишенята: Там у темній комірчині
У пилюці й павутинні
Лялечка стара сумує –
Плач її ніхто не чує.

Песик: Треба ляльку рятувати,
Із комори визволяти.
Більш не буде лялечка сумна –
Буде Лізі подружка нова.
Песик і мишенята виходять.

Під музику вибігає дівчинка Ліза. Виконує пісню. Дівчата –квіти супроводжують пісню таночком.

Пісня – танок: « Василечки» муз. Н. Май

Дівчинка Ліза: Любчик – песику біленький!
Де ти, друже мій маленький?
Поспішай скоріш до мене,
Сумно гратися без тебе!
Вибігає песик, «тягнучи» за собою стару обшарпану ляльку

Песик: Поглянь, Лізо! Це стара мамина лялька.
Її ще твій дідусь подарував, коли мама була також маленька
як ти. Гав! Гав!

Кішка: Фе! Яка вона брудна, обдерта, розпатлана! Няу! В неї навіть черевичків нема.


Ліза: (підходить до ляльки)
То нічого, я її помию,пошию її сукню і черевички. Лялька буде гарненька, хоча й з обдертим носиком. А назву я її Босоніжка!
Ліза з лялькою виходить

Пісня песика: «Доброта»

2 дія.

Під час слів автора виходить Ліза з лялькою. На поличці сидять іграшки, на килимку спить кішка. Дівчинка Розчісує ляльку, кішка косо поглядає.
Музичний фон: «Колискова» О. Рибніков
Слова автора: Відтоді Босоніжка — так назвали ляльку — стала жити в Лізи¬ній кімнаті разом з іншими іграшка¬ми: Ведмедиком, Зайчиком, Лисичкою, Курочкою та Півником. Всі любили Босоніжку, а Ліза найдужче. Майже весь свій час вона бавилася зі знайденою лялькою. Пошила їй простенькі, але гарні сукню та чере¬вички. Тільки Киця Мурка недолюб¬лювала нову мешканку, тому що Бо¬соніжка дружила з мишами, які жили в комірчині. Мурка кепкувала з Бо¬соніжки. Ляльці було прикро, але во¬на намагалася не зважати на обра¬зи, бо всі інші Лізині іграшки любили її. Одного вечора Ліза, як завжди, проспівала іграшкам колис¬кову й сама вклалась у ліжечко.

Пісня: «Колискова»
Ліза. На добраніч, мої любі! Лягає в ліжко.
Музичний фон: «Іграшка» Першою подає голос Ку¬рочка.
Курочка: Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Місяць світить вже давно.
Швидше, Півнику, вставай,
Пісеньку свою співай!

Півник: Куку - ріку! Час вставати!
Досить, іграшки, вам спати.
Скрізь уже поснули люди,
І Дрімко гуляє всюди.

Курочка: Швидше, швидше всі вставайте,
Усі разом оживайте!
Ко – ко – ко!
Зайчик: (вибиває на барабані) Тра-та-та, тра-та-та,
Уставати нам пора.
Гей, Ведмедю- косолапе,
Кидай-но смоктати лапу.
Ведмедик (потягується, позіхає, чухає вуха)
Цілий день причепа-муха
Лоскотала мені вухо.
Не доспав я, спати хочу,
Та гулятиму охоче. (Торкається Лисички)
Гей, Лисичко, прокидайся...

Лисичка Та вже чую, не штовхайся!
Босоніжку час гукати,
Хоч і солодко їй спати.
Босоніжечко- сестрице,
Час розплющити очиці.

Босоніжка (потягується, позіхає, лягає на подушку)
Ваша Ляля спати хоче,
Сон іще стуляє очі.
Аж до вечора я грала,
Нашій Лізі догоджала. (Устає і весело розповідає)
У садку ми разом грались,
Та квітками милувались,
Мене Ліза доглядала,
Ягідками годувала.

Ведмедик: Дав би хтось мені суничку,
Я б її поклав за щічку...
Босоніжка То ходімо зі мною, друже.
Ведмедик: У садочку темно дуже.

Лисичка: Не сміши! Яку суничку
Ти б собі поклав за щічку?
В роті в тебе повно вати,
Тулуб тирсою напхатий.
Ведмедик: Хоч помрію я в садочку...
Й знову сяду у куточку.
Курочка: Ні, нема чого сідати —
Час танок нам починати.
Танок :«Іграшкова полька»

У цей час прокидаєть¬ся Киця.
Киця :(гнівно) Бал вони тут влаштували! А про мене й не згадали.
Курка з Півнем квоки - квоки, заєць, звісно, скоки-скоки,
Косолапий із Рудою — танцюристи, бач, обоє.
Лялька — ох і балерина: сукня проста із сатину,
Ніс обдертий, сіре личко, стрічечок нема в косичках.
Песик: Ти така вреднюча, Мурко!
Ухоплю тебе за шкурку —

Курочка: Босоніжка — наймиліша.
Півень: Босоніжка — найдобріша.
Зайчик: Босоніжка — найгарніша.
Лисичка: Нам вона за всіх любіша.

Киця: Завели своє... То знайте:
В Лізи буде інша лялька.
Подарують їй новеньку —
У сукенці шовковенькій,
В черевичках зі шнурками,
В капелюшку зі стрічками.
Знову нашу Босоніжку
Кинуть під стареньке ліжко
У комору — там, де миші...
Всі: Забирайся!

Киця: Тихше, тихше,
Я сама від вас піду,
Друзів інших віднайду.
Босоніжка починає плакати.

Лисичка: Лялю, ти не плач рідненька,
Витри сльози, дорогенька.

Курочка: Любимо тебе ми дуже,
Добрий, лагідний наш друже.

Босоніжка: Знаю, ви найкращі друзі,
Не полишите у тузі.
Але ніде правди діти —
Я ж старенька, що робити?
Мої любі, прощавайте,
З цього дому я піду,
Може, десь у світі щастя
Я колись-таки знайду.

Півник: Куку - ріку! Сонце сходить,
Ось і ранок вже надходить.
Лисичка: Припиняймо балачки, На місця, і ні чирик!
Всі повертаються на свої місця, крім Босоніжки.
3 дія.

Слова автора: В казці швидко час минає.
Сонце вже за ліс сідає.
Поспішає Босоніжка,
Не стомилась анітрішки.

Босоніжка: Бігла з дому я, летіла,
Нікогісінько не стріла.
Чи ж за мною Ліза плаче?
Я цього вже не побачу.

Ведуча: Лялька стежкою пішла,
І галявину знайшла.

Танок: «Ромашки – сестрички»

Босоніжка: Як тут гарно на галявинці, квіти так духмяно пахнуть.
Мабуть я тут спочину трішки, бо стомились мої ніжки.

З’являється павучок. Музичний фон: «Ранок в джунглях» О. Рибніков
Павук: Лялька спить. Яка гарненька! Сукню зшию їй хутенько
Я легесеньку, шовкову, а до того ж кольорову.
Знають всі: кравець Павук має безліч спритних рук.
От сукенка вже й готова. Ця робота варта слова.

Слова автора: Босоніжка й досі спала,
Тож про сукню ще не знала.
Павук: Лялечко, мерщій вставай,
Гарну сукню приміряй!

Босоніжка прокидається, здивовано кліпає повіками. Помічає сукенку в ру¬ках у Павука, плескає в долоні.
Босоніжка: Правда це, скажіть, чи ні?
Може, сниться все мені?
Сукні кращої ніде
Вже ніхто не віднайде.

Павук: Це твоя. Вдягай скоріше —
Будеш в сукні ще гарніша.
А мене не забувай
І до лісу заглядай.

Босоніжка: Та хіба ж тебе забуду!
Буду згадувати всюди.
Сукню друзям покажу
І про тебе розкажу.

Вибігають дві білочки. Музичний фон «Барбаріки»
Босоніжка: Добрий день вам, білочки! Лічите всі гілочки?
Перша Білочка: Так, ми скачемо, стрибаємо,
Подружок собі шукаємо.

Друга Білочка: Допоможеш, Лялю, трішки позбирати тут горішки?
Босоніжка: (простягає руки) Я дружити з вами хочу,
Тож допоможу охоче.
Разом збирають горішки та шишки.
Перша Білочка: Добре ми попрацювали,
Повний кошик назбирали.
Друга Білочка: Гарна Лялечка, завзята.
Що ж нам їй подарувати?
Підбігають до дупла, виймають звідти черевички й приміряють їх на Босо¬ніжку.
Білочки (разом): Не шкаралупки це горішка — А черевиченьки на ніжки.

Пісня: «Черевички»

Босоніжка: Вдячна вам я, прощавайте
Та здорові всі бувайте.
Задоволено всміхаючись, іде за завісу.

З'являються їжачки. Музичний фон «Гаммі»
Перший їжачок: Полагодили хатинку,
Назбирали горобинки
Та ще й інших ягідок —
Буде взимку нам чайок.

Вішають нанизані ягідки на дашок хатинки.
Виходить Босоніжка.
Босоніжка: Добрий день вам, їжачки,
Шубки — гострі колючки.
Гарну хатку збудували,
Бо часу не марнували.
Другий їжачок: Так, хатинка в нас гарненька,
І простора, і тепленька.
Перший їжачок: (знімає намисто)
Ось намистечко для тебе,
Одягнеш, як буде треба.
Босоніжка: Дуже гарні намистинки
Із шипшинки, горобинки.
Ваш дарунок не забуду
І носити завжди буду.
їжачки йдуть за завісу.

Пісня Босоніжки «Лялечка»

Лісове озерце. З озерця визирають жабки, кивають голівками.
Перша Жабка: Ква-ква-ква, ква-ква-ква,
Хто це гарно так співа?

Босоніжка (підбігає) Добрий день вам, жабки милі!

Друга Жабка (здивовано) Вперше ляльку ми зустріли.
Перша Жабка Звідки ти і що шукаєш?
Друга Жабка (придивляється) Дуже гарну сукню маєш.

Босоніжка В лісі довго я блукала,
Всюди друзів зустрічала.
І пісень мені співали,
І дарунки дарували.
Жабки (разом) Ми з тобою потанцюєм,
Капелюшок подаруєм.

Танок Жабенят. Муз. румунська народна

Жабки виносять капелюшок - лілею та квітки.
Перша Жабка: Капелюшок одягни,
В коси квітоньки вплети.
Босоніжка: Дякую, сестрички!
Гарні-бо косички.
Але трохи я стомилась,
Бо таки вже находилась.
Перша Жабка: Ти під кущиком лягай
І любенько спочивай.
Друга Жабка: Ми з тобою подрімаєм,
Потім знову заспіваєм.
Босоніжка лягає за кущиком, жабки хо¬ваються в озері.
4 дія.

Звучить сумна музика. Виходять Ліза з Любчиком та іграшками. Песик скрізь заглядає, шукає.

Курочка
Ой болять у мене ніжки...
Хай посиджу я хоч трішки.

Киця
Онде сонечко сідає,
А ми Лялю все шукаєм.
Проблукали цілий день.
Може, Лялю й не знайдем?
Ліза
Та помовч уже ти, Мурко.
Песик
Бо вхоплю тебе за шкурку.
Ліза
Босоніжку віднайдемо
і додому всі підемо.
Разом будемо шукати,
Лялю голосно гукати.

Всі разом
Босоніжко, Босоніжко!

Курочка
Пожалій ти наші ніжки.

Киця
Швидше, Лялю, повертайся
І на нас не ображайся.

Песик (забігає за кущик, гавкає)
Спочиває хтось між квітів.
Хай ще спить чи розбудити?

Ліза (підбігає)
Та це ж наша Босоніжка!
Ой які гарненькі ніжки!
І сукеночка шовкова,
На голівці теж обнова!
Носик цілий, чисті щічки.
Пречудове, миле личко!

Босоніжка встає, роззирається.
Босоніжка
Ліза, друзі... Дуже втішно.
Як мене ви тут знайшли?
Ліза
Хто шукає — знайде, звісно.
Курочка
Лісом цілий день ми йшли.
Босоніжка
Дякую вам, друзі любі!
Киця (схлипує)
Прошу, Лялечко, пробач, Ображати більш не буду.
Босоніжка
Годі, Мурочко, не плач. Знайте, вас усіх люблю, З вами щастя віднайду.
Виходять усі, кого Босоніжка зустріла в лісі.
Любо нам, що ми зустрілись.
Білочка
І з тобою подружились.

Босоніжка
Познайомтесь: це ось друзі,
Що шукали в полі, в лузі,
А в ліску мене знайшли.
Як вони допомогли!

Ліза
Тож радіймо і співаймо!
Оповідочці кінець.
Щиру дружбу прославляймо,
А хто слухав – молодець.

Заключна пісня

[Татьяна муза]

Театрализация сказки "Гуси-лебеди " с использованием в ролях родителей, школьников, детей старшей группы д\с.
Сценарий брала с форума(чуточку переделала для себя) огромное всем спасибо!!!!
Музыку подбирала и резала сама

« Гуси-лебеди»
По мотивам русской народной сказки

Действующие лица


Сказочница
Ульянка
Иванка
Отец
Мать
Баба Яга
Гуси-лебеди
Девочки-подружки
Печка
Речка
Яблонька
Ежик
Цветы (девочки)
Бабочки


СКАЗОЧНИЦА

В некотором царстве,
В некотором государстве,
Жили - были мать с отцом
В светлом домике с крыльцом.
Двое деток с ними жили,
Их родители любили:
Доченька Ульянка,
Да сынок Иванка.
Уж любила Уля братца,
Утром станет умываться –
Сказку добрую ведет,
Или песенку поет.
Как за стол усадит-
По головке гладит.
Кормит кашей с молоком
Да с румяным крендельком.

\ ЗАХОДЯТ ОТЕЦ С МАТЕРЬЮ/

ОТЕЦ

Мы на ярмарку пойдем
К вечеру нас ждите.
Остаетесь вы вдвоем,
Сильно не шалите!

МАТЬ ( УЛЕ )

За Ваняткой присмотри,
Ты уже большая.

ОТЕЦ
За ворота не ходи.
Слышишь, запрещаю!

МАТЬ

У купцов из дальних стран
Купим вам обновы.
Уле – шелк на сарафан,
Ване – пояс новый!


ОТЕЦ

Умницею, дочка, будь,
Береги Ванюшу.
Отправляемся мы в путь.

МАТЬ

Ваня, Улю слушай!

\ МАТЬ С ОТЦОМ УХОДЯТ \

УЛЯ (ЗЕВАЯ)

Ох, и скучно у ворот
Мне сидеть без дела.
Как к подружкам в хоровод
Я пойти хотела!

/ ВЫХОДЯТ ПОДРУЖКИ ХОРОВОДОМ/

ПОДРУЖКА

К нам, Ульяна, выходи.
На подружек погляди.
Заведем мы хоровод.
Кто быстрее в круг войдет?

УЛЯ

За рекою круглый год
Подружки водят хоровод.
А как песню запоют,
Ноги сами в пляс идут!

\ ХОРОВОД УЛИ И ПОДРУЖЕК\

\ ДЕВОЧКИ ХОРОВОДОМ УХОДЯТ ЗА ЗАНАВЕС ВМЕСТЕ С УЛЕЙ \

СКАЗОЧНИЦА

А беда уж на пути,
От беды-то не уйти!
Гуси-лебеди летят,
Ваню унести хотят!!!
\ ВЫХОД ГУСЕЙ-ЛЕБЕДЕЙ \

1 ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Вы за мною все летите
И по сторонам смотрите,
Чтоб для бабушки Яги
Мы добычу принесли!

2 ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Га-га-га, га-га-га,
Ладный мальчик у крыльца.
Мы мальчишку украдем
И хозяйке принесем.

3 ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Здравствуй, Ванечка-дружок!
Хочешь прокатиться?
Выходи к нам на лужок,
Будем веселиться!

\ ТАНЕЦ ГУСЕЙ-ЛЕБЕДЕЙ \

4 ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Эй, чего ты там сидишь?
Выходи скорее!
Ну иди же к нам, малыш,
Вместе веселее!!!

5 ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Два веселых гуся
Ваню не укусят!
Один – белый, другой – серый
Отнесут к бабусе!

\ ГУСИ С ВАНЕЙ ВЫБЕГАЮТ ИЗ ЗАЛА \

СКАЗОЧНИЦА

Только все их и видали,
Гуси в небо – и пропали!!!
\ ИЗ-ЗА ЗАНАВЕСА ВЫХОДИТ УЛЯ С ПОДРУЖКАМИ
В ХОРОВОДЕ \

УЛЯ

Надо мне домой спешить,
Чтоб не заругали.
А иначе станут шить
Сарафан едва ли.( ПОДХОДИТ К ДОМУ)
Братец, милый, отзовись,
Не пугай сестрицу.
Вправду нет его, кажись.
Что могло случиться?

СКАЗОЧНИЦА

Уля Ванечку зовет,
Уля в дом скорей идет.

ПОДРУЖКА

Гуси в небе пролетали,
Может, гуси Ваню взяли?

УЛЯ

Братца надо мне найти!!!
Буду спрашивать в пути!

\ ПОДРУЖКИ УХОДЯТ\


СКАЗОЧНИЦА

Уля бросилась на луг.
Нет гусей нигде вокруг.
Печку видит на дороге.
Просит Уля о подмоге.

\ ПЕСНЯ ПЕЧКИ \

1 Печка русская на лугу стоит,
Угощает всех пирожком своим.
П-в Пирожки с начинкою любой,
Скушай, путник, пирожочек свежий мой.
2 Тесто пышное, румяное.
Дрожжевое тесто пряное
П-в Пирожки с начинкою любой,
Скушай, путник, пирожочек свежий мой.


УЛЯ

Целый день я шла сюда –
Сосны все да ели.
Печка, ты скажи, куда
Гуси полетели?

ПЕЧКА

Здравствуй, милая девчушка!
Скушай-ка мою ватрушку!
Расскажу я все как есть,
Но ватрушку надо съесть!

УЛЯ

Что ты, что ты, я спешу!

ПЕЧКА

Ну, тогда я не скажу!

СКАЗОЧНИЦА

Дальше Уля побежала
И искать Ванюшу стала.
Течет молочная река
Кисельные берега

\ ТАНЕЦ РЕЧКИ \

УЛЯ

Уважаемая речка,
Ты скажи хотя б словечко.
Мимо гуси пролетали?
Может что-то гоготали?


РЕЧКА

Мой тенистый бережок
Обдувает ветерок,
Речка навевает сон
Сладок и прекрасен он.

Про гусей тебе скажу,
Чем могу, тем помогу!
Только выпей киселька
Да попробуй молочка!

УЛЯ

Что ты, речка, я спешу,
Может, после посижу.

РЕЧКА

За такое воспитанье
Получай же наказанье.
Не скажу, как ни проси,
Лучше сразу уходи!

СКАЗОЧНИЦА

Речку Уля перешла,
К лесу зелену пошла.
Вот и яблонька лесная,
Ветки до земли склоняет

\ ПЕСНЯ ЯБЛОНЬКИ \

1 На лесной тропинке узенькой
Стоит яблонька малюсенька,
Яблоньки на ветках аленьки,
Только по размеру маленьки.

2 Я вам веточки вниз опущу,
Лесным яблочком вас угощу,
Путь-дорога ваша нелегка,
Вы отведайте-ка яблочка!



УЛЯ

Здравствуй, дерево лесное!

ЯБЛОНЬКА

Здравствуй, Уля, что с тобою?

УЛЯ

Целый день гусей ищу,
Братца я спасти хочу.
Гуси мимо пролетали?
Может что-то гоготали?

ЯБЛОНЬКА

Успокойся, отдохни,
Подо мною посиди!
Расскажу я все как есть,
Яблочко лишь надо съесть.
Скушай яблочко, мой свет,
Благодарствуй за обед!

УЛЯ

Нет, лесные я не ем,
Кислый вкус известен всем..

ЯБЛОНЬКА

Что ж, ты яблочка не хочешь?
Так ищи сама как хочешь!!!
Я же просто промолчу
И общаться не хочу!

УЛЯ

Ладно, некогда с тобой
Мне сейчас возиться
Солнце в небе высоко,
Надо торопиться! (отходит)

Здесь совсем нет никого! (озирается, видит ежика)
Ежик, где Ванюша?
Но учти, что ничего
Я не буду кушать!

ЕЖИК

Прямо, Уленька, иди
Вон по той дорожке
Скоро встретишь на пути
Дом на курьих ножках.


\ СМЕНА ДЕКОРАЦИЙ \

СКАЗОЧНИЦА

Вот торопится Ульяна
Перейти быстрей поляну.
Глядь, пред нею дом стоит,
Бабка Ежка в нем сидит

\ У ДОМА БАБЫ ЯГИ \

БАБА ЯГА

Скушай, Ванечка-сынок
Пряничков печатных.
Нагуляй себе жирок,
Будешь – ужин знатный!

УЛЯ ( В СТОРОНУ )

Что удумала Яга,
Съесть братишку хочет!

БАБА ЯГА (ИЗБУШКЕ)

Эй, куриная нога,
Жди хозяйку к ночи!

( БАБА ЯГА УЛЕТАЕТ )

СКАЗОЧНИЦА
Под окном Иван играет
Всех он дудкой забавляет.
Только дудка запоет,
Стая крыльями забьет.
Все шипят они гогочат,
В танце лапками топочат

\ ВТОРОЙ ТАНЕЦ ГУСЕЙ \

УЛЯ (ШЕПЧЕТ)

Ты, Иванушка, играй,
Да ко мне иди давай.
Чтобы гуси не видали,
Нас с тобою не поймали.

ВАНЯ

Дудку положу на пень
Пусть играет целый день.
Надо,Уля, нам бежать,
Надо,Уля, поспешать!

\ УЛЯ С ВАНЕЙ УБЕГАЮТ ЗА ЗАНАВЕС \

\ БАБА ЯГА ПРИЛЕТАЕТ \

БАБА ЯГА

Гуси-гуси!

ГУСИ-ЛЕБЕДИ

Га-га-га!

БАБА ЯГА

Веселитесь?

ГУСИ-ЛЕБЕДИ

Да-да-да!

БАБА ЯГА

А где же ваша нянька?
А где же мальчик Ванька?

ГУСИ-ЛЕБЕДИ

Ох, беда, беда, беда!
Ох, глядели мы куда?
БАБА ЯГА

Вы в погоню снаряжайтесь
Да за Ваней отправляйтесь!

\ ГУСИ УЛЕТАЮТ /

\ПРОБЕГ ВАНИ И УЛИ \

СКАЗОЧНИЦА

А сестра и брат не знают,
Что их гуси догоняют.
Видят – яблонька их ждет,
Клонит веточки, зовет.

УЛЯ

Яблонька, укрой скорей,
Ты спаси нас от гусей!
Гуси-лебеди летят
Ванечку отнять хотят!!!

ЯБЛОНЬКА

Вы отведайте плода,
Помогу я вам тогда.

\УЛЯ И ВАНЯ БЕРУТ ЯБЛОЧКИ, ЯБЛОНЬКА ИХ УКРЫВАЕТ \

Осторожнее, нагнитесь,
Да под веточки садитесь.

ГУСИ

Га-га-га, ги-ги-ги!
Яблонька, нам помоги!
Ваню здесь ты не видала?



ЯБЛОНЬКА

Если б видела – сказала.

\ГУСИ УЛЕТАЮТ ЗА ЗАНАВЕС, УЛЯ С ВАНЕЙ ВЫЛЕЗАЮТ ИЗ-ПОД ЯБЛОНЬКИ И КЛАНЯЮТСЯ ЕЙ \

СКАЗОЧНИЦА

Яблоньке ребятки поклонились,
Дальше в путь-дороженьку пустились.
Пробежали лес, лужок,
Вот и речки бережок.
Только все вдруг зашумело,
Стая птичья налетела.

УЛЯ

Речка-матушка, прости,
Что я нагрубила!
От погони защити!

РЕЧКА

Я давно простила.
Спрячу вас, а ты кисель
С молочком покушай!

\УЛЯ ЕСТ КИСЕЛЬ. ИЗ-ЗА ДЕРЕВЬЕВ ПОЯВЛЯЮТСЯ ГУСИ-ЛЕБЕДИ \

ПЕРВЫЙ ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Вот они! Хватай их всех
И тащи на сушу!

\УЛЯ С ВАНЕЙ ПРЯЧУТСЯ ЗА РЕЧКОЙ. ГУСИ-ЛЕБЕДИ ПОДЛЕТАЮТ И НАЧИНАЮТ ОГЛЯДЫВАТЬСЯ \

ВТОРОЙ ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Только что же были здесь
И куда девались?



ТРЕТИЙ ГУСЬ-ЛЕБЕДЬ

Видно, побежали в лес,
Значит испугались!

\ ГУСИ УЛЕТАЮТ. ПРОБЕГ ВАНИ И УЛИ \



СКАЗОЧНИЦА ( под музыку пробега)

Дети речке поклонились,
В путь-дороженьку пустились,
Печка на пути стоит,
Из трубы дымок валит.

УЛЯ (ПЕЧКЕ)

Гуси-лебеди летят,
Ваню отобрать хотят.
Печка, печка, помоги,
От беды убереги!!!

ПЕЧКА

Пирожок мой откусите,
В печку быстренько садитесь.

ГУСИ-ЛЕБЕДИ

Нет нигде, нет нигде!
Нет не тут, не там, не здесь!
Домой дороженька долга
Га-га-га, га-га-га!

\УЛЕТАЮТ \

СКАЗОЧНИЦА

Крылья стаи зашумели,
Гуси к дому полетели.
Дети вылезли из печки,
Сказав ей доброе словечко.


УЛЯ

От беды ты нас спасла, для мамы с папой сберегла.

\ УЛЯ С ВАНЕЙ БЕГУТ К ДОМУ \

СКАЗОЧНИЦА

Вот и дом уж недалече
Здесь родной и лес, и луг.
Птички разные щебечут.
Все ликует, все их ждут!
Рада травка луговая
И цветочки и листва!
Всюду бабочки порхают
Вот какая красота!

\ ТАНЕЦ ЦВЕТОВ И БАБОЧЕК \

\ УЛЯ И ВАНЯ ЗАХОДЯТ В ДОМ \

СКАЗОЧНИЦА

Уля Ванечку умыла,
Вкусной кашей накормила
И на лавку посадила.

\ ЗАХОДЯТ МАТЬ И ОТЕЦ \

МАТЬ

Все у вас благополучно?
Может, дома было скучно?

ОТЕЦ

Привезли мы вам коврижки,
Да с картинками две книжки.
Читайте, смотрите,
Да только не рвите !





СКАЗОЧНИЦА

Так они и поживают,
Горя и нужды не знают.
Звонко песенки поют,
Но гусей к себе не ждут!

Вот и сказочке конец,
А кто слушал – молодец!!!!


\ ОБЩИЙ ПОКЛОН \

[lenusik72]

Ось моя лялькова вистава "Про трьох поросят"

Лялькова вистава
« Буває ж таке »
( звучить музика, виходить ведуча)
Ведуча: Добрий день, вітаю вас в чарівний, казковий час.
Запрошую всіх вас до гаю. Смішна історія там нас чекає.
Тож сідайте всі зручніше і в долоні плескайте гучніше.

Жили собі троє поросят − Наф-Наф, Нуф-Нуф і Ніф-Ніф. Це були дуже веселі і пустотливі поросята. Цілий день вони бігали по лісу та бешкетували.

(біжать поросята, співають)

Ми веселі поросята. Дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб вдома не сидіти – шкоду ходимо робити.
Не страшний нам вовчик-братик
Сірий братик-панібратик
Як у лісі його стрінем,
То в глибоку яму кинем. (поросята зникають)

Ведуча: І жив в цьому лісі добрий, чемний, хороший Вовчуган Вовчунович Вовк. Його ніхто не боявся, бо всі знали, що Вовчуган Вовк нікого не з'їсть і не образить. Він з усіма дружив.

( виходить вовк, співає)

Я по лісу йду, гуляю, гуляю.
Пісеньку веселую співаю, співаю 2 р.
Та маленьких звіряток тут не ображаю
І щоранку кашу із молоком з'їдаю 2р.

( вибігають поросята)

Наф-Наф: О-о-о! Вовк-вовчище сірий хвостище. Що ти тут ходиш-бродиш?
Нуф-Нуф: Та це він добренькими справами тут займається.
Ніф-Ніф: Та за це… Та за таке його треба провчити!
Вовк: Ну що ви, поросятка, давайте жити дружно.
Наф-Наф: Ану, хлопці, давайте дамо йому прочухана та кинем його у яму! (кидають у яму)
Вовк: Ой-ой-ой! Біда мені! У-у-у!
Нуф-Нуф: Швидше тікаймо! (сміються)

Ведуча: А ще у цьому лісі жила Білочка-медсестра. Вона завжди з'явлалась там, де потрібна була її допомога.
( виходить Білочка, співає)

А я білка руда і за фахом медсестра.
Всім у лісі допоможу, бо інакше я не можу.

Я лікую усіх, і дорослих і малих.
Всім у лісі допоможу, бо інакше я не можу

(чути крик вовка)

Білка: Ой, що це за крик? Хтось, мабуть потребує моєї допомоги. Дітки, це ви кричали?
Вовк: Це я!
Білка: Хто «я»?
Вовк: Ну я – Вовк!
Білка: А чому я тебе не бачу?
Вовк: Та у ямі я сиджу.

Ой, нещасний я вовк хромоногий. Поросята побили здорові.
Був я добрий до звіряток, не образив й мухи.
Чому у яму кинули Наф-Нафи і Нуф-Нуфи. У-у-у!

Білка: Зараз я тобі допоможу. (бере мотузку і витягує за неї вовка)

Вовк: Ну, за що ж мені таке? Ну, хіба я когось з'їв чи образив? Ех, мабуть не можна бути добрим. Як ви думаєте, діти, треба мені стати злим? (діти: – ні!). Та я і сам не хочу бути злим.
Білка: Ходіть, дядечку Вовк, я вас перев'яжу. (перев'язує). Ну от, порядок.
Вовк: Дякую тобі за допомогу, Білочко. Бувай!
Білка: Побіжу, може наздогоню цих бешкетників. (убігає)

Ведуча: А тим часом поросята ще більше пустували.

(з'явл. Поросята, співають)

Ми веселі поросята, дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб дома не сидіти, шкоду ходимо робити.
Якщо заєць попадеться,
Йому також не минеться.
З'їмо моркву та капусту.
В погребі хай буде пусто!
Наф-Наф: О, хата Зайця-побігайця. Те що треба! Давайте налякаєм зайця і розгребемо його погріб.
(ховаються)

Заєць співає: Ой, за гаєм, гаєм я собі стрибаю,
Вушками і лапками вміло чеберяю. 2р.
В лісі на горбочку в мене є хатинка.
Там у погребі лежать морква й капустинка. 2 р.

Ніф-Ніф: Гей, хлоп'ята-поросята, давайте побешкетуємо! (розкидають овочі із погреба)
Заєць: Ой, що ви робите! Навіщо ви рогрібаєте мій погріб?
Нуф-Нуф: А щоб весело було! Ха-ха-ха!
Заєць: Що ж я буду їсти взимку? (плаче)
Наф-Наф: Ну що, злякався, Зайонцен?
Ніф-Ніф: Гарно повеселились. Хрю-хрю. (уходять)

Білка: Зайчику , що сталося?
Заєць: Та поросята нашкодили. Ось, бачиш? Мій погріб пустий. (плаче). Вони його розрили і все зіпсували.
Білка: Ну, не плач. Ось тримай морквинку. В мене вдома ще є. Ти заходь у гості до мене.
Заєць: Дякую тобі, білочко. Бувай
Білка: Побіжу далі. Напевне ці поросята накоїли лихо і комусь потрібна моя допомога.

(з'явл. Поросята, співають)

Ми веселі поросята, дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб дома не сидіти, шкоду ходимо робити.
Якщо стрінемо Лисицю – «привітаємо» сестрицю.
Хоч лисиця не проста, відірвемо їй хвоста!

Наф- Наф: Чую, пісню хтось співає. Мабуть, гарний настрій має.
Нуф-Нуф: Зараз ми цей настрій швидко зіпсуємо.

(ховаються)
(йде Лиса, співає)

В лісі я живу ізроду, маю дуже гарну вроду.
Гарно я люблю вдягатись і собою милуватись. 2р.
Я ж усім вам, як сестриця, а зовуть мене лисиця.
Подивіться навкруги, краще мене не знайти.

Чи є в світі молодиця, краща за мене лисиця?
В мене хитрий чорний носик і руденький пишний хвостик. 2 р.
Я ж усім вам, як сестриця, а зовуть мене лисиця.
Подивіться навкруги, краще мене не знайти.

Ніф-Ніф: Ну-ну, хвостик в неї пишний! Ану, поросята, налітай.

( відривають хвіст лисиці, тікають)

Лиса: Ой, біда мені! Як же я тепер без хвоста буду жити ? (Плаче)

(біжить Білка)

Білка: Що, знову не встигла попередити біду! Ну і розбійники ці поросята! А ти, Лисичко, не хвилюйся. Я зумію пришити тобі твій пишний хвостик. ( робить операцію Лисі)
Ну ось, готово!Тобі, Лисичко, треба полежати і відпочити, а мені треба бігти. Бувай!

Ведуча: А тим часом поросята йшли по лісу та шукали собі нових пригод. Аж раптом зустріли
хатинку на курячих ніжках. ( з'явл. хатинка на курячих ніжках)
Але поросята не знали, що там живе Баба Яга. І з нею краще не жартувати.

(поросята співають)
Ми веселі поросята, дуже спритні ми хлоп'ята.
А щоб дома не сидіти, шкоду ходимо робити.
Ну і дивна тут хатинка. Що живе там за тваринка?
Щоб не було де їй жити, треба хату підпалити.

Наф-Наф: Хлопці, підемо за сірниками, та підпалимо цю смішну хатку.
Нуф-Нуф: Скоріше,скоріше біжимо. Хрю-хрю. Я так люблю вогонь.

(з хати виходить Баба Яга, співає)

Баба Яга: Що за шум. Хто це тут зібрався вогонь розводити? (на дітей: це ви?)
Діти: Ні! Це поросята!
Баба Яга: До речі, гарна ідея! Вогники я люблю, а особливо смажених на вогні ось таких пухкеньких поросяток. Піду поки розпалю піч.

(біжать поросята з сірниками, підпалюють хату)
Баба Яга: Ага, ось ви мої поросятка! Зараз я вас буду смажити . ( ловить поросят)

(поросята кричать, звуть на допомогу)

( біжить Білка)

Білка: Ой, чую хтось просить про допомогу! Та це ж поросята потрапили у халепу! Як же мені їх визволити? Одна з Бабою Ягою я не впораюся. Треба кликати всіх звіряток.

( кличе, просить дітей покликати, діти кличуть)

(збігаються всі звірята)

Білка: Звірята, треба нам якось визволяти поросят.
Вовк: Але ж вони накоїли стільки шкоди!
Лиса: Так.
Заєць: Невже ми повинні їм допомагати?
Білка: Може ми їм пробачимо?
Вовк: Добре. Тільки хай вони пообіцяють, що більше не будуть робити шкоду.
Лиса: Так.
Заєць: І хай пообіцяють, що будуть зі всіма дружити.

(поросята обіцяють)

Білка (пошепки): Давайте запропонуємо Бабі Язі викуп за поросят.
Вовк: Я знаю, треба їй дати Чіпси, щоб в неї заболів живіт. І тоді вона точно нікого не з'їсть.
Лиса: Так.
Білка: Баба Яга, давай мінятися! Ми тобі дамо Чіпси, а ти нам повернеш поросят.
Баба Яга: Чіпси? Це, мабуть щось смачненьке?
Лиса: Так.
Баба Яга: Згодна. Забирайте своїх поросят. Вони все одно такі худі, що і не наїсися. А ось чипсами зараз поласую. (їсть чипси) Ой-ой-ой! Мій живіт дуже болить.

(виходять поросята)

Наф-Наф: Дякуємо вам, звірята, що допомогли нам.
Нуф-Нуф: Ми зрозуміли, що дружба – це найголовніше.
Ніф-Ніф: Ми обіцяємо, що ніколи в житті більше не будемо робити нічого поганого!

Білка: Ну що ж, якщо так, то давайте заспіваємо пісеньку про дружбу.

Пісня про дружбу

В злагоді щоб жити всім
Дружба нам потрібна
І дорослим, і малим
Дружба необхідна.

Дружба всім, дружба всім дуже необхідна. 2 р.

І звірята, й дітлахи
В дружбі жити вміють.
Подружились назавжди
Ось тому й радіють.

Назавжди, назавжди, ось тому й радіють. 2 р.

(звірі уходять, поросята залишаються)

Ведуча: Ось така, малята, трапилася історія. А перемогла в ній, звичайно, дружба.
Наф-Наф: Зачекайте, малята. Скажіть, а вам сподобалася ця історія? Тоді давайте заспіваємо веселу пісеньку.

Як сподобалось тобі, зроби ось так : плесь, плесь 2 р.
Як сподобалось тобі, то ти і друзям посміхнись
Як сподобалось тобі, зроби ось так: плесь, плесь.

[t.chernetskaia]

Театралізована вистава ,,Казковий ланцюжок" за мотивами казок В.Сухомлинського(,,Пролісок", ,,Жайворонок сонечкові допомагає" ,,Перша бджілка" ,,У гості до конвалії" ,,Весною в лісі") для дітей старшого дошкільного віку.
Розробила Порубенко Г.В.
Дійові ососби:Ведуча,дівчинка Маринка,мама,Сонце,бджілки,Пролісок,Дощик,Вітер,Хмаринки,діти-ведучі(2)
Зала по-весняному прикрашена.Під музику виходять діти-ведучі і ведуть між собою діалог
-Сьогодні свято в дитсадку?Якась знаменна дата?
-А ти в віконечко поглянь:там привід є для свята.
-А й справді,вже течуть струмки потічком до джерельця.
Фіалки ф проліски цвітуть й синіють скрізь озерця.
-А там курличуть журавлі,додому повертають
На крилах нам несуть весну і сонечко вітають.
-Тепер я,певне,відгадав,яке сьогодні свято.
Весна про все свої казки нам хоче розказати.
Ведуча:До нас сьогодні завітала весна із маленькими казками В.О.Сухомлинського.Вони сплелися у живий ланцюжок,склавши велику театралізовану казку,яку ми хочемо всім розказати і показати.Зустрічайте її!
Діти заходять ланцюжком до зали,демонструючи малюнки за казками В.О.Сухомлинського,організувавши виставку ,,Живий ланцюжок В.Сухомлинського"Заключають ланцюжок дійові особи-дівчинка Маринка,Сонечко і Пролісок.
Ведуча:Як веняний струмок біжить і мріє стати великою річкою,так і наш казковий ланцюжок поспішав зібрати найбільше цікавинок,щоб здивувати своїм умінням.Він мандрував і не здогадувався,що вже став цікавим,бо склав казку,як у далекому лісі під сніговою ковдорою і торішнім листям спав Пролісок.(виходить Пролісок і присідає,засинаючи)Він ще не бачив ні синьго неба,в якому вже заграло весняне Сонечко,що ледь-ледь розтоплювало сніг на горбах та схилах,і грайливі промінчики бігли разом із голосними струмочками навперебіжки.А на ставку ще й досі синів лід.Спав Пролісок під торішнім листям..
Вийшла з хати Маринка...
Маринка:Спить ще Пролісок під снігом,
Лід синіє на ставку,
В небі сонечко заграло,
Стріла пташку я дзвінку.
В небі пташечка співає,
Голосок її тремтить.
Ось матусю запитаю:
-Мамо,хто це там летить?
Виходить з хати мама.Звучит спів пташок.
Мама:Жайворонок повернувся,
Та хоч ще лежать сніги.
Чуєш,доню,він співає:
-Дочекались ви весни!
Коли жайворонок в небі,
Враз теплішає воно.
Пташечка допомагає
Сонцю роздавать тепло.
Маринка:Попрошу я ,мамо,Сонце:
,,Не лінуйся,пригрівай,
Від тепла розквітнуть квіти
І зеленим стане гай!"
(Під музику Сонечко виходить,кружляє навколо Проліска,виконує відповідні текстові рухи)
Ведуча:І сталося так,що Сонечко почуло Маринку і виконало прохання дівчинки.Зігріло землю і снігова ковдра швидко почала розтавати і тоді,,крізь торішній листок(Пролісок під музику виконує рухи,відповідні до тексту) пробився зелений Пролісок.Гострий,немов стрілочка.Розкрив свої листочки.Між ними затремтіли двоє синіх очей-дві квіточки.Глянули оченята довкола..."І скоріше не побачили,а відчули чийсь теплий дотик.,,Це Сонечко,-здогадався Пролісок.-Треба привітатися"
Пролісок-Здрастуй,Сонце золотеньке!
В тебе промінці тепленькі.
Я прокинувсь від тепла
Значить,вже прийшла весна.
Пісня Проліска.
Ведуча:,,Пригріло весняне Сонечко.Заворушилися бджоли у своєму вулику.Мабудь,пора вилітати на роботу"(вилітають бджоли,облітають вуклик і виконують танок ,,Бджілки".Залітають і вулик,залишається одна бджілка)
Бджілка:Полечу я на розвідку,
Принесу вам з лісу звістку,
Може там розквітли квіти,
Бо медку вже просять діти.
Ведуча:,,Полетіла бджола.Поле сіре,де-не-де ще біліє сніг.Побачила бджола на узліссі блакитну ківточку-Пролісок,сіла на квіточку,пробіє солодкий сік.Але з лісу ще холодком тягне"(Бджілка виконує рухи відповідно до тексту.Робить вигляд,що замерзла)
Бджілка:Краще в вулик повернуся,
Бо замерзнути боюся.
Холодно,скажу,ще в лісі,
Мало квітів на узліссі.(Ховається у вулик)
Ведуча:Шкода бджілок.Вирішило Сонечко покликати на допомогу хмаринку і дощик.
Сонце:Зараз будете в турботах,
Буде кожному робота.
Вітер прижене хмаринки
І впадуть рясні краплинки.
Я пошлю до них гінців-
Теплих,ніжних промінців.
Квіточками заквітчаю,
Бджілки прилетять до гаю.
Танок хмаринки і дощика.
Ведуча:,,Нарешті прокинувся ліс.розкрилися бруньки на берестках і ліщині,на липі і клні.Маленькі ясно-зелені листочки потяглися до теплого сонця",ніби дякували йому за турботу і ласку.
Виходить Маринка.
Маринка:Тут весна,як фея-чарівниця
Щедро роздавала оксамит.
Повдягала платтячка зелені
І тепер вже не впізнати ліс.
Ведуча:І справді,у лісі стало так гарно!Розквітло багато квітів,зазеленіли трави.Тепер сміливо вилетіла Бджілка з вулика.Літає над пасікою і прислухається:чує,десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки.(дзвенить дзвіночок)
Бджілка:Полечу я до дзвіночків,
Золотеньких молоточків.
Молоточки б'ють по сріблу
Лине дзвін по всьому світу.
Гра на дитячих муз.інструментах.
Ведуча:Полетіла Бджілка на той дзвін і побачила Конвалію.Позбирала пилок із запашних квіточок і проспівала:
Бджілка:Дж-дж-дж!
Дякую за ласку,квітку.
Розкажу про тебе діткам.
Я пилку зібрала кошик,
Буде меду діткам ковшик.
Ведуча:Але у відповідь Конвалія мовчала.,,А навкруги скрізь господарювала Весна.З вирію повертались птахи.Ось повернулися вже й ластівки(звучить спів пташок)
Окончание добавлю завтра,случайно осталось на работе:blush2:

[t.chernetskaia]

Сценарій вистави,,Уїк-енд по-українському"
(за мотивами укр.нар.казок в обробці Порубенко Г.В)
Дійові особи:Вовк,Лисиця(дорослі)
Півник,Лисичка,Вовчик,Коза,семеро козенят,Ведмежата,дівчатка-молодички,маленькі музики із оркестру ,,Первоцвіт"
Зала оформлена в українському стилі.Під веселу українську мелодію заходять до зали учасники дійства.В руках дітей вироби до казок.Діти виконують композицію з виробами,утворюючи виставку ,,Зустріч з казкою".Виходять Вовк із глечиком,Лисиця з паляницею,вклоняються один одному.
Лисиця:Здрастуй,Вовчику,ось знову ми зустрілися з тобою.
Вовк:І тобі моє вітання!Ти,Лисичко,справжня панна!
Лисиця:Дякую за комплімент.Прошу в гості на уік-енд!
(в цей час грає дитячий оркестр веселу укр.мелодію)
Вовк(роздивляється дитячі вироби до казок)
-Гарно ж в тебе так,Лисичко!
Уїк-енд-це щось незвичне!
Я б поснідати не проти,
Різки ще не мав у роті!
Лисиці(виставляє страви)
-Почекай,скажу одно
Уїк-енд-тепер це модно.
Стейк з зайчатини під соус,
Раут проде так чудово!
Вовк:Ти диви,уже й в Лисиці
На умі все з заграниці.
Де ти слів таких навчилась?
Лисиця:Телевізор надивилась!
Чула я не раз цю мову.
Пригодилася в розмову!
От колись зустріла я
По дорозі Журавля.
Запросив мене до хатки,
Борщ насипав у горнятко.
Я ласенько облизнулась....
З тим додому й повернулась.
Вовк:Добре,що жива добралась,
А мені було,дісталось:
Збіглись люди на ставок
В кожного в руках ціпок.
Лисиця:Що ти кажеш?Як то так?
Вовк:Це було,Лисичко,так...
Танок-інсценівка,,Вовк і молодички"
Лисиця:Я також біди зазнала,
Як торбинку розв'язала.
Ледве встигла утікти
До глибокої нори.
Вовк:А чи довго там сиділа?
Ще й голодна,та без діла?
Лисиця:Душно було у норі,
Та почула я пісні.
Вовк:Хто ж співав?
Лисиця:Ку-ку-рі-ку!Чув ти пісеньку таку?
Вовк:А про що ж співав когут?
Лисиця:Хочеш пісеньку почуть?(намагається заспівати)
Тільки ж слів не знаю я...
Виходить Півник
Півник:Ось вам пісенька моя!(Виконує пісню)
Вовк:Ну,а далі що було?
Де ж подівся Когуток?
Лисиця:Я побігла за горбок.
Кіт там жив і Когуток.
Кіт якраз ходив у ліс,
Півник по драбині ліз.
Звідти я його зняла
І додолму принесла.
Вовк:Що ти кажеш?Як то так?
Лисичка:А було це ,кумцю,так...
Пісенька Лисички у виконанні дівчинки,далі танок Лисички і Півника.
Вовк:О,згадала про вечерю..
Що,смачна була печеня?
Лисиця:Де там,кумцю,той же Кіт,
До нори моєї вліз
Півня викрав,тільки й сліду,
Ні вечері,ні обіду.
Вовк: Зате зёїла Колобка,
Що потрапив до ліска.
Лисиця:А нехай би не співав,
Та із дому не втікав!
Вовк:А згадай,як ти Зайчатко,
Нишком вигнала із хатки.
В тій домівці поселилась,
Відіспалась,обігрілась.
Лисиця:Поки капосний Когут
Не з явився тут,як тут!
Вовк:Ги-ги-ги!То ж розкажи.
Як злякалась ти коси.
Лисиця:Й ти б злякався,та ще й як!
Як би бачив-лізе рак!
Те зайча я рятувала,
Дерезу з хатинки гнала...
А ти,кумцю,козенят
Теж насмілився лякать.
Та Коза була смілива.
Козеняток захистила.
Що,не хочеться згадати?
Вовк:Це я буду пам ятати!
Більш не буду козенят
І тії кози лякать!
Танок Кози,Вовка і козенят.
Лисиця:Куме,грішно зарікатись!
Пам ятаєш,як побрались
Ми із Коцьким один раз?
я ж в норі стрічала вас.
Вовк:Ми з добром до тебе йшли,
Ще й гостинці принесли.
(,,Ой,кум до куми залицявся"-виконують Вовк і Лисиця)
Вовк:Ти ж,Лисичко,схитрувала,
Кого паном величала?
А я к сир ділить взялася,
що дісталось ведмежатам?
Лисиця:То нехай би не сварились,
Порвну ділить навчились.
Бач,знайшовся захищати!
сам шматок не проти взяти!
Сценка,,Ведмеді і сир"
Лисиця:Ой,забув ти,бідолашний,
Час минулий,день вчорашній.
По моїх слідах пішов,
Рукавичку-дім знайшов.
Тепло було в рукавичці
Жабці,Зайченяті,Мишці...
Вовк:І тобі,і мені-всім нам
Завдяки старим казкам!
Разом:А тепер нові казки
Всім розкажуть малюки!
Виходять діти-учасники.
1.Казка-і стара й нова
Знає чарівні слова.
2.І розчулить,розсмішить,
Казка мудрості навчить.
3.Казка скрізь:в гайку,в садку,
На доріжці і дубку.
4.Казка в шафі на поличці,
В черевичку й в рукавичці.
5.Казка в домі,на подвір ї,
Казка поруч тут,повірте!
6.Лихо,горе обминає.
Вірте,завжди так буває!

[котстудент]

Театр - сказка "Колобок".
http://ib1.keep4u.ru/b/2011/06/05/f8/f8ae7c1b8377017c0cdbe5c1b531b2a6.png

[котстудент]

Сказка "Два жадных медвежонка"
http://ib1.keep4u.ru/b/2011/06/04/51/5159d57298189c642ff2fc384b9e4d0c.pnghttp://ib1.keep4u.ru/b/2011/06/04/45/45ea64f55295a624c96e9f32999e0564.png

[котстудент]

Сказочный театр из бумаги "На полянке рос грибок..."

http://ib1.keep4u.ru/b/2011/05/30/75/75dc523bac6260c2d68ae4754b3e3833.png

[котстудент]

Сказочный театр "Хочу бодаться"

http://ib1.keep4u.ru/b/2011/05/31/57/570afac712163a3a7b857b4db248b0c6.pnghttp://ib1.keep4u.ru/b/2011/05/31/0f/0fd677d6f00ec8cb212d7bab1d01a8be.png