Консультації для батьків і вихователів [Архив] - Inter-Kultur Haus-Интернациональный Дом Творчества

Elen2

15.03.2010, 06:33

Для Йоков.
„Валеологія” у дитячому садку

У зв’язку з екологічною кризою на Україні зросло значення валеології. Катастрофа на Чорнобильській АЄС спричинила захворювання і передчасну смерть десятків тисяч людей, в тому числі і дітей. Тому питання виховання людства, збереження людини як біологічного виду є наріжним каменем валеології.

Для виховання у дітей і молоді дбайливого ставлення до свого здоров’я в багатьох дошкільних закладах, школах, вузах введений новий навчальний курс „Валеологія”. Головна мета цього курсу полягає в тому, щоб навчити дитину з раннього дитинства розумно ставитися до свого здоров’я, поважати фізичну культуру, гартувати свій організм, раціонально харчуватися. Виконання комплексу цих заходів забезпечить оптимальний фізичний розвиток та хороший стан здоров’я дітей та молоді.

Інтегративний курс „Валеологія” у дитячому садку – перший важливий етап неперервної валеологічної освіти людини, який має забезпечити реалізацію таких завдань:
виховання в дітей свідомості того, що людина – частина природи і суспільства;
встановлення гармонійних відносин дітей з живою та неживою природою;
формування особистості дитини;
виховання навичок особистої гігієни;
гартування дитини та її рухова активність;
профілактика та усунення шкідливих звичок;
здійснення валеологічного моніторингу.

Зважаючи на реальність сьогодення і об’єктивні закономірності педагогіки, валеологічне виховання повинно бути глибоко національним, тобто базуватися на культурному досвіді народу, його традиціях, звичаях, обрядах та формах соціальної практики.
Організація навчально – виховної роботи в дошкільному закладі повинна бути спрямована на те, щоб діти оволоділи глибокими знаннями, загально навчальними уміннями та навичками, зберегли та зміцнили здоров’я. досягнення цієї мети можливе при умові врахування вікових особистостей дошкільників, дотримання гігієнічних вимог.

Основні завдання дошкільного інтегративного курсу „Валеологія”

Основними завданнями дошкільного інтегративного курсу „Валеології” є:
формування і розвиток теоретичних знань та практичних умінь у дітей раннього і дошкільного віку, необхідних для розуміння багатомірного та багатоскладового поняття здоров’я та процесу його укріплення і збереження;
здобуття основ знань та практичних вмінь у сприянні і використанні сучасних і давніх методик фізичного, психічного, духовного і соціального оздоровлення. Виховання зацікавленості до досвіду народної оздоровчої системи;
формування елементів валеологічного світогляду, оволодіння елементарною оздоровчою термінологією;
доцільне структурування і комплексування знань, практичних вмінь дітей з оздоровлення людини в різних видах навчальної, ігрової, трудової і побутової діяльності.
формування у кожної дитини розумових вмінь аналізу свого особистого стану з метою своєчасної самодопомоги;
виховання бажання і потреби дітей у використанні теоретичних і практичних знань в оздоровленні членів своєї родини, інших людей.

Завдання і структура базової валеологічної освіти

Дошкільний виховний заклад є установою освіти і суспільного виховання дітей віком від двох місяців до семи років, в якому здійснюються формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я, забезпечення пріоритетного розвитку людини.
Для реалізації цього завдання необхідні нові підходи до змісту навчання дітей раннього і дошкільного віку. Загальна концепція неперервної освіти пропонує: обов’язковим компонентом нової системи національної освіти мають бути завдання з формування, збереження і зміцнення здоров’я, гігієнічне виховання населення, починаючи з раннього і дошкільного віку.

Цей компонент змінює вимоги до всього змісту освіти, його пріоритетів, надає валеологічний характер, висуває першочергові завдання: формування валеологічної свідомості громадян України, культури здоров’я особистості. Інтегральною характеристикою здоров’я особистості і суспільства вважаються фізичні, психічні, духовні та соціальні складові.

Ось чому включення курсу валеології до блоку базових дисциплін в дошкільному закладі вважається необхідним і вагомим.

Значення подачі цього курсу полягає у пізнанні дитиною природи, людини, взаємодії людини з природою і суспільством, що сприяє формуванню її як здорової, самовдосконалюючої цілісної системи, яка, пізнаючи своє буття, близьких і рідних, стає активним трудівником своєї Батьківщини.

У дошкільному закладі валеологія є інтегрованою системою знань (наукових та позанаукових), які викреслюються з таких систем знань: „Довколишній світ” (або „Світ людини”), „Природа”, „Фізкультура та здоров’я”, „Музика і здоров’я”, „Українознавство”, „Зображувальне мистецтво і здоров’я”, „Математика і здоров’я”.

У своїй сукупності базові знання інтегративних видів діяльності дітей дають можливість формувати елементи цілісної наукової картини світу та вирішувати такі завдання:

І. Формувати знання про здоров’я людини як складову біосоціальних систем (природи і суспільства), давати інформацію про:
складові частини тіла та його анатомічну будову;
режим життя, як основу фізичного і психічного здоров’я;
гігієнічний догляд за тілом;
рухи тіла та їх значення для здоров’я людини;
вплив загартування (природних факторів – сонця, повітря і води) на здоров’я;
природне оточення дитини і його здоров’я;
встановлення гармонійних відносин дітей з живою та неживою природою, доброзичливе ставлення до її об’єктів і дарунків;
природу, як виток харчування дітей і людей, фізичної, психічної і духовної сили, життєвої радості, наснаги, щастя;
отруйні рослини і гриби;
особливості відносин між людьми: хлопчиками та дівчатками, чоловіками та жінками, відмінність рис характеру, манер, міміки, емоцій, фізичних проявів організму;
встановлення позитивних відносин між людьми, однолітками;
культуру поведінки дітей як основу здоров’я;
профілактику та усунення шкідливих звичок;
дитячий дорожньо – транспортний травматизм, його профілактику;
дитячі хвороби та їх профілактику;
деякий медичний інструментарій та обладнання (градусник, гірчичники, шприці);
лікарські рослини, напої, відвари, їх оздоровчу цінність;
доступні методи самолікування (пиття чаїв, елементи механічного масажу тощо);
необхідність лікарсько – педагогічного контролю за станом здоров’я дітей (валеологічний моніторинг).

ІІ. Формування у дітей зародків валеологічної свідомості, бережливе і дбайливе ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших людей, як найвищої цінності.

ІІІ. Виховувати у дітей мотивації здорового способу життя та мотиваційні установки на пріоритет здоров’я перед хворобами. Здоровий спосіб життя – головна мета формування, збереження і зміцнення фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я.

ІV. Формувати практичні вміння та навички по зміцненню особистого здоров’я в:
гігієнічному догляді за тілом, його частинами, органами;
загартуванні, виконанні гімнастичних рухів; засвоєнні культурно - гігієнічних навичок в їжі;
правильному харчуванні;
приготуванні відварів трав, морсів, оздоровчих чаїв;
спілкуванні з дорослими і товаришами;
проявах доброти, уваги, милосердя, чутливості до інших людей і дітей;
самостійному урегулюванні збудженої поведінки;
користуванні правилами особистої безпеки, дорожньо – транспортного руху, наданні першої допомоги собі та іншим людям при травмах і отруєннях, підвищенні температури, головному болі;
використанні музики, танців, художнього слова, художніх картин, кольору, рухливих і пальцевих ігор, мімічних і пантомімічних вправ, хореографічних етюдів в особистому оздоровленні;
спілкуванні з рослинами, тваринами, користуванні їх природною силою, догляді за ними;
організації самостійного життя дома без дорослих („Один вдома”).

V. Виховувати у дітей бажання брати активну участь в оздоровленні оточуючих людей, використовуючи придбанні елементи практичних навичок.

Діти дошкільного віку шести років повинні...
24.05.2007

„Здоров’я людини”
знати елементарну анатомічну будову і функції частин тіла, органів і систем організму людини; умови в яких людина може бути здоровою;
розуміти людину як складову систему природи і суспільства, бережно та з повагою відноситися до неї;
елементарно розуміти і аналізувати прояви фізичного, психічного стану людини, моральної поведінки, позитивних відносин, цінувати позитивне в людині;
розуміти, що позитивні прояви психічного стану людини і моральні вчинки формують її здоров’я;
вміти відрізняти здорову людину від хворої, молоду від старої по деяких зовнішніх ознаках і проявам поведінки;
виявляти чуйність до старих та хворих людей, бажання їм чимось допомогти;
володіти елементарними прийомами першої допомоги при нещасних випадках, травмах, отруєннях.

„Здоров’я дитини”
мати елементарні уявлення про своє народження;
усвідомлювати роль матері, батька, сім’ї, роду в здорової дитини;
знати будову свого тіла, хлопчика та дівчинки, чим вони відрізняються, основні процеси життєдіяльності зовнішніх органів, деяких систем, цінність їх нормального функціонування для укріплення і збереження здоров’я;
розуміти важливість: режиму життя, харчування, оволодіння культурно-гігієнічними навичками, практичними прийомами загартування, вміннями вірно рухатися, виконувати різні гімнастичні вправи для укріплення особистого здоров’я;
знати назви гімнастичних вправ, загартовуючих і культурно-гігієнічних процедур, спортивного інвентарю;
використовувати знання про деякі ознаки дитячих хвороб, з метою упередження захворювань;
користуватися правилами безпеки в процесі виконання рухів, прогулянок по вулицях, при переході дороги;
знати про негативний вплив шкідливих звичок на здоров’я;
володіти декількома методами фізичного і психічного оздоровлення.

„Здоров’я в природі”
розуміти взаємозалежність людини (дитини) і природи, використовувати знання на практиці (з метою оздоровлення);
регулювати своє життя і стан здоров’я в залежності від норм року, погодних умов, клімату;
володіти способами захисту від несприятливих екологічних чинників;
виконувати правила поведінки на природі;
захищати природні об’єкти від забруднення та захворювань;
відрізнять корисні рослини від шкідливих і забороняти своїм товаришам і дорослим користуватися ними.

„Здоров’я і суспільство”
розуміти користь всіх видів праці для здоров’я людей і дітей, допомагати дорослим, жаліти їх;
брати участь у побутовій праці дорослих (в родині, дитсадку), разом з ними створювати умови для життя;
не хвилювати батьків, вихователів та інших людей своєю негативною поведінкою;
додержуватися правил етичної поведінки при спілкуванні з дорослими, дітьми різної статі, поважати їх;
допомагати медичній сестрі в профілактичній роботі.

„Українознавство і здоров’я”
знати деякі види української національної оздоровчої культури, позитивно відноситися до українських звичаїв, традицій, як витоків здоров’я українського народу, любити рідну мову;
дотримуватися правил поведінки, обрядових ритуалів при участі в народних оздоровчих святах;
поважати оздоровчі традиції української родини, при бажанні - використовувати;
в ігровій, трудовій, навчальній діяльності використовувати прислів’я, загадки, приказки про здоров’я, розуміти їх зміст;
розуміти доцільність для здоров’я архітектури українського життя, користь одягу, посуду, їжі, проявляти бажання харчуватися стравами національної кухні, вдягатися в одяг з натуральних тканин;
в рухливих іграх виконувати деякі козацькі вправи, танцювати гопак.

Природні умови здоров’я

Дитина – творіння природи: живої та неживої. Її тіло, зачате матір’ю та батьком, зіткане з води, повітря, ультрафіолетових сонячних променів, з глини, заліза, золота, олова та інших елементів. Все це природа, її компоненти життєдіяльні, конструктивні захисні сили.

Щоб малюк зростав, фізично розвивався, ставав досконалим, унікальним творінням – людиною, йому потрібні ці сили: сонце, повітря, вода в усіх проявах агрегатного стану: росі, снігові, приморозі. Тому повсякденне загартування організму дітей вищезазначеними природними факторами є безцінною і дуже впливовою на здоров’я дитини умовою.

Спеціальне загартування, максимальне перенесення діяльності малюків в природу є не тільки цінними гігієнічними засобами фізичного виховання, але й першими зв’язками дитини з життєдійними силами природи, які допомагають їй усвідомлювати себе як частину природи і Всесвіту.

Діти, які відчувають природу: подих рослин, аромати квітів, шелест трав, співи птахів, вже не зможуть знищити цю красу. Навпаки, в них з’являється потреба допомагати жити цим творінням, любити їх, спілкуватися з ними. Встановлення гармонійних відносин з живою та неживою природою, розвиває органи відчуттів, які є посередниками між довкіллям та мозком, трансформаторами і ретрансляторами енергій природи в тіло дитини.
При валеологічному обстеженні діти старшої групи повинні знати:

1. Чим відрізняється жива природа від неживої?
2. Робота з картинками, показати представників:
a) живої природи;
b) неживої природи.
3. Назвати ознаки: зими, весни, літа, осені.
4. Який зв’язок між живою та неживою природою? (Відповіді давати на прикладі.)
5. Чи мають об’єкти неживої природи вплив один на одного? (Приклади.)
6. Чи впливає стан погоди на поведінку та здоров’я людей? Як?
7. Які явища природи найбільш характерні для нашого міста? Знайти і показати їх на картинках.
8. Як охороняють природу у нашому місті?
9. Який вклад в охорону природи можеш внести ти?
10. Робота з картинками:
a) показати і назвати садові рослини. Яка їх роль у нашому житті?
b) показати і назвати декоративні рослини. Яка їх роль у нашому житті? Чи є серед них лікарські?

Наші прадіди були здоровіші за сьогоднішнє покоління – зокрема завдяки тому, що багато часу перебували на свіжому повітрі, працювали фізично, вели рухливий спосіб життя, мали повноцінне харчування, жили серед природи, яка позитивно впливала на духовність, фізичне і психічне здоров’я.

Українська народна оздоровча система будується, як і системи інших, зокрема східних народів, на сповідуванні єдності п’яти стихій природи: земля – вода – дерево – залізо – вогонь. Людина – це частина природи, і всі процеси, що відбуваються в довкіллі, неодмінно і паралельно відбуваються в людському організмі. Тож для того, щоб стати сильним, як природа, треба жити в єдності з нею, підкорятися її законам.

Безперечне позитивне значення має перебування на свіжому повітрі. Вченими доведено, що певний вплив на організм мають температура, вологість повітря, швидкість руху його потоків, його аероіонів. Відомий німецький лікар Х.Гуфеланд писав: „Щоденна повітряна ванна корисна для здоров’я. Вона дає тілу гнучкість і силу, душі – радісний настрій”.

У великому пошанівку завжди була в нашого народу вода. Є безліч прислів’їв приказок, народних повір’їв, казок про „живу” і „мертву” воду. Воду називають кров’ю землі. З одного боку – це цілюща животворна сила, основа всього живого на землі, з другого – грізна, руйнівна, стихія.

Воду здавна використовували з лікувальною і оздоровчою метою. Парення в лазні і занурення в холодну воду, припарки і компреси, вологі обгортання для ніг, рук та інші процедури використовувалися здавна для лікування багатьох захворювань.

Наші прадіди вірили, що оскільки вода має властивість змивати бруд, то з таким же успіхом вона може очищати людину від хвороб.

Великою оздоровчою силою наділяли і землю. Рідна земля завжди асоціюється з образом матері („матінко земле”). Земля годувала й напувала людину, давала їй силу і ставала останнім притулком в кінці життєвого шляху.

Контакт із землею – прекрасний засіб гартування організму, надійний засіб запобігання плоскостопості. На жаль, ми рідко залучаємо до цього наших малюків. А такий спосіб зміцнення здоров’я відомий з давніх-давен. Сучасні вчені-фізіологи доводять, що підошви ніг належать до найбільш рефлексогенних зон людського організму. Стопи ніг – це наш розподільний щит, на якому є 72000 нервових закінчень: через нього можна впливати на будь-яку частину тіла. Крім того, на підошвах стоп значно більше, ніж на інших частинах тіла, терморецепторів, які реагують на тепло і холод і до того ж рефлекторно пов’язані з носовою частиною гортані. Саме через босі ноги земля поглинає електричні розряди які накопичуються в організмі внаслідок носіння синтетичного одягу.

Ходіння босоніж – це своєрідний точковий масаж, який тонізує організм і підтримує його в робочому стані. Ось чому наші пращури менше скаржилися на хвороби ніг, бо здебільшого ходили босоніж.

Важливим засобом оздоровлення завжди було сонце. „Коли сонечко пригріє, то й трава зеленіє”, „Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає”.

Про цілющі властивості сонячних променів говорив ще Гіппократ. Вони дуже корисні: поліпшують обмінні процеси, дихання, кровообіг, тонус нервової системи.
Люди повинні жити в активній співтворчості з природою.

Elen2

15.03.2010, 06:34

„Валеологія” – наука про здоров’я

”Я не боюсь ще і ще раз сказати: турбота про здоров’я - найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.”

В.Сухомлинський

На колонні при вході до храму Аполлона в м. Дельфах, що в Греції, ви-бито надпис „Пізнай себе”. Ці слова були гаслом цілого філософського вчен-ня, яке ґрунтувалося на уяві про те, що пізнання навколишнього світу відбу-вається через пізнання себе, своїх можливостей і прагнень. Це вчення дав-ньогрецьких філософів сьогодні можна трактувати так: для проникнення в таємниці природи і навколишнього світу велике значення має самопізнання.
Відомий давньогрецький мислитель Сократ вважав, що люди, які пізна-ють себе, роблять багато доброго і дістають чисельні позитивні результати. І навпаки, той, хто себе не знає, зазнає багато прикрощів і невдач. За Сокра-том, знання є єдино правильним чинником і критерієм людської поведінки, тому людина насамперед повинна пізнати себе. Самопізнання веде людину до розуміння свого місця в світі, смислу життя, формує її характер, волю.
Аналогічні погляди на роль самопізнання висловлював видатний україн-ський філософ Григорій Сковорода. Він писав, що коли ми хочемо виміряти небо, землю і море, то повинні насамперед виміряти самих себе своєю влас-ною мірою. Не змірявши себе, ми не можемо виміряти інші предмети.
Сучасна наука довела вірність вчення стародавніх філософів, що перш за все, слід берегти духовне здоров’я людини, тому що від духовного стану за-лежить в значній мірі її фізичний розвиток. Власне духовність, як форма про-яву морального потенціалу людини, спрямованого на доброзичливість, спів-участь та безкорисливість здатна врятувати суспільство і особу від варварст-ва, агресивності та жорстокості. Ми повинні прагнути закладати в свої та ди-тячі душі милосердя, доброту. Справедливість, розуміння душі іншої люди-ни, її енергетики, звичаїв своїх предків. Без душі немає особистості, без осо-бистості немає прогресу цивілізації, без руху немає життя. Без духовності людина не може подолати хвороби, одужати, бути здоровою і щасливою. Крім духовного здоров’я потрібно вміти берегти і фізичне здоров’я.
Здоров’я – основна умова реалізації фізичних і психічних можливостей і здібностей особистості. Здоров’я – найбільша людська цінність, яку, на бага-то людей починають цінувати і берегти, втративши значну частину цього скарбу, відпущеного нам природою. Однією з умов збереження здоров’я є здоровий спосіб життя. То ж недарма, першочерговим завданням Державної національної програми „Освіта” (Україна ХХІ ст.) визначено: „…виховання здорової, фізично розвиненої особистості, формування основ знань і навичок здорового способу життя”. Формування основ здорового способу життя ви-магає:
осмислення себе, як представника біологічного виду, здатного до оцінки свого фізичного стану, прогнозування власного здоров’я, збе-реження його і формування;
забезпечення соціальної та психологічної захищеності, душевного комфорту, життєрадісного світосприймання, високих моральних та естетичних почуттів, вміння знаходити щастя в творчій діяльності;
адаптація до соціальних умов, високого рівня культури спілкування і комунікативних навичок.
До основних складових здорового способу життя належать: спосіб жит-тя, рівень культури, місце здоров’я в ієрархії потреб, мотивація, зворотні зв’-язки, настанова на довге здорове життя, навчання здоров’ю.
Вивчення та розв’язання цих потреб у полі зору валеології – науки про закономірності та механізми формування, збереження, зміцнення, відновлен-ня здоров’я людей та передачі його нащадкам. Термін „валеологія” походить від латинських слів „вале”, що означає „бути здоровим” і „логос” – „наука”. Таким чином, валеологія – наука про здоров’я. Древні римляни часто вітали одне одного словом „Вале!” – „Будь здоровим”. Валеологія як наука виникла не так давно. „Батьком” сучасної валеології називають російського вченого І.І.Брехмана, який в 1982 році науково обґрунтував необхідність охорони здоров’я практично здорових людей. Предметом вивчення валеології є здо-рова людина, тому часто термін валеологія пояснюють як наука про здоров’я людини або здоров’я здорових.
Информация будет позже

катя 98

23.05.2010, 10:17

Предлагаю делиться тут материалом для выступлений на педсоветах и родительских конференциях. Конец года и отчет о проделанной работе ждет всех и может что то и пригодиться ! Например
Анкета для батьків.

Шановні батьки! Не відмовьте собі в задоволенні взяти участь в анкетуванні! Ми хочемо, щоб музика стала невід'ємною частиною життя дитини. Тому сподіваємося на співпрацю. Для нас важливо дізнатися Вашу думку про те, що Ви вважаєте найбільш значущим для музичного виховання своєї дитини.
1. Яке значення ви надаєте музиці в розвиток своєї дитини?
а Вважаю частиною його майбутньої освіченості.
б відводжу одну з головних ролей.
в Особливого значення не надаю.
2.Як дитина ставиться до музичного репертуару дошкільної установи?
а Співає дитячі пісні із задоволенням.
б Віддає перевагу копіювати пісні дорослих.
в Зовсім не співає й не говорить про дитячі піснях.
г Співає тільки з дорослими.
3. Як ви долучає дитини до музики?
а Відвідую з ним концерти
б Розмовляю з ним про музику.
в Вважаю, що це повинні робити в дошкільному закладі.
г Віддаю перевагу віддати дитину в музичну школу
4. Який інтерес вашої дитини до музики?
а Інтересу не проявляє.
б Розповідає про те, що робили на музичному занятті.
в Каже зі мною про музику, якщо я його запитую
5. Як дитина реагує на музику?
а Відразу починає співати, як тільки почує знайому пісню
б Уважно слухає музику
в Намагається рухом відтворити характер музики.
г Байдужий до музики.
6. Які умови створені для домашнього музикування?
а не займаються цим.
б Є музичний інструмент.
в Є фонотека з дитячим репертуаром.

Консультація для Вихователів:
«Вихователь і музичний керівник. Теорія та практика педагогічної взаємодії»
Всім відомо, що загальний та музично- естетичний розвиток дошкільників у дитячому саду здійснюють музичний керівник, що має фахову освіту
( музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре
володіючий теорією й методикою педагогічного процесу, і вихователь.
Робота педагогів (музиканта й вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися в тісному контакті.
У нашому дитячому саду працюють молоді фахівці, саме тому я вибрала цю тему. Для початку мені б хотілося познайомити вихователів з функціями й обов'язками музичного керівника.
1. Функції й обов'язку музичного керівника:
За загальну постановку музичного виховання в дитячому саду відповідає музичний керівник. Він виконує наступне:
- Проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази в тиждень відповідно графікові роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки:
- відбирає і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям.
- Розробляє й планує засвоєння програмних навичок,
- вчасно готує наочний матеріал, посібники,
- прослуховує записи,
-намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми.
2. Відповідає за проведення свят і розваг.
3. За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.
На консультаціях музичний керівник :
-знайомить вихователів з планом роботи,
-розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння
і навички, якими повинна володіти дитина,
- обговорює проведене заняття ( враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога),
- підбирає аудіо – записи для прослуховування на ранковій гімнастиці та на інших заняттях.

На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів, удосконалюючи їхні навички в області співу й руху.
Розучує з ними твори, для індивідуального й колективного
виконання на святах і розвагах. При цьому враховує здатності
кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи, четвертий виразно декламує й може стати активним ведучим свята.
4. Регулярно проводить педагогічні наради, на яких вирішуються
методичні питання, обговорюється програма святкових ранків
і розваг, намічаються додаткові завдання, з метою вдосконалення навчального процесу.
5.Проводить роботу з батьками , втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини.
Функції й обов'язки вихователя:
Вихователь має у своєму розпорядженні більші можливості прилучення дітей до музики:
1. Бере активну участь у процесі навчання дітей на музичних заняттях.
Наприклад, у молодших групах вихователь співає разом з дітьми, не заглушаючи дитячого співу.
У середній і старшій групах допомагає розучуванню пісень й
разом з музичним керівником оцінює виконання, уже вивченого твору. Крім цього (якщо вихователь співає чисто й виразно), може проспівати нову пісню з фортепіанним супроводом.
При навчанні дітей музично- ритмічним рухам у молодших групах, вихователь бере участь у всіх видах рухів, тим самим активізуючи малят.
У середній, старшій групі роль вихователя інша: він діє в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу
побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі...
2. Вихователь стимулює творчість дітей: підказує тему, розподіляє ролі, намічає загалом розвиток сюжету.
3.Направляє самостійну музичну діяльність дітей, включає
музику в ігри, прогулянки, трудовий процес, гімнастику, образотворчу діяльність, розвиток мови та ознайомлення з
навколишнім середовищем, використовуючи вивчений матеріал.
4. Бере участь у відборі музичного матеріалу, використовуючи його на заняттях гімнастикою, образотворчою діяльністю, по розвитку мови й ознайомленням з навколишнім.
Спільна робота й взаємодопомога музичного керівника й вихователя приводить до бажаних результатів у рішенні завдань загального музичного виховання дошкільника.

катя 98

23.05.2010, 10:26

Вплив музики на психічну діяльність дитини
Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливості, розгальмованих дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.
Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти з працею засинає дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - заподіює людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наше внутрішнє стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в зміст промови і в її інтонаційної забарвленням. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічному стані слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос говорить породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошений спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

Ирина Викторовна муза

23.05.2010, 14:22

Дитина та музика.

Музика для дитини-світ радісних переживань.Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух і емоційний відгук.Інакше музика не виконає своєї виховної функції.Якщо дорослий як умога ближче зтискається зі світом дитинства.Якщо вони разом мріють фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого,відкривають їм свої таємниці,почуття та емоції.Як це прекрасно-знайомити дітей з музикою.Діти дуже люблять слухати,Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу,щоб вони не тільки слухали.але й розуміли,про що ця пісня,вслухувались в звучання слів та словосполучень.
Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрія,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичнітвори у грамзапису,ауді та відео записи.Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.
Для розвитки ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки,яки наповнюють крупою,горохом,квасолею.І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.
Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Музичне виховання дитини в сім′ї.

У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатиші почуття, вони більше відповідають на почуття і переживання інших людей. Краще. Бистріше і повніше вбирають в себе все нове, як правило добре вчаться в школі.
Багато дітей дуже ємоційі.Вони відчувають велику потребу в художніх впечатленіях, в активній прояві своїх почутів.Ті ,хто зблизька наблюдає життя маленьких дітей,знає з яким натхненням вони співають,танцюють.
Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі.Іноді вважають,що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна.У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос.Це підтверджує і життєва практика і наука.Привчати дітину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку.Робити це потрібно різними способами:співати дитині пісні,привчати слухати платівки,музичні записи,дитячі музичні радіо та телепередачі.Якщо є можливість водити дитину на концерти.
Треба дотримуватись того,щоб діти не просто раділи музиці,а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття.Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи навпаки зхвильованна,про така музика може розповісти?Що під неї хочеться робити?
Іноді не називая твір, пропонувати дитині назвати його.Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвиває їх творчі здібності.
Розвитку вміння ємоційно переживати музику допомогає також читання казок,оповідань,тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухать музику,яка їм сподобалась.Іноді можно загадати загадки:співати мелодію без слів і запитати яка це пісня.Таким чином потрошку непомітно дитина привчається до музики.Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що діте без слуху немає.Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися:більше співати,слухати музику,танцювати.Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики,якумого схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці.Треба пам”ятати,що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

Вплив музики на розвиток особистості дошкільників.

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорийетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти,розроблену у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.
Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її.Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства.Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. І визначати конкретні сфери творчого потенціалу.
Як відомо,музика-вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм, і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.
Головне в музичному розвитку дошкільнят-повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені інтересно.”
Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики- це задача важна. Спробувати частково вирішити цю задачу є „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільників”.Головне у цій програмі-розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв׳язку з морально-інтелектуальним.
Музичне виховання- частина естетичного виховання дитини.Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецьтва (музика ,образотворче мистецьтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій ступені, ніж інший вид мистецьтва доступний дитині.
Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу.
Відомо, що пісена творчість направлена на розвиток тих чи інших музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати ,наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик.”,”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка.”і т.д.
В музично-дидактичних іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією вибирають потрібний темп і ритм.
Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.
Розвиток особистості дитини, сприяють дитячі музичні свята.Основою свята це є гра, веселе дійство,де є свободна музична діяльність.Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний вкус.
Підводячи підсумок скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дошкільників. Головний принцип-це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

Музика в житі малюка
Музика, як вид мистецтва повинна увийти в життя дитини як умога ранише.
І батьки мають право запитати: невже не рано? На це питання можна відповисти так: ні не рано, а може трішечки пізно. Вчитилями доказано, що ще до народження дитина сприймае не тільки голос матері, але і деякі звітки ззовні. Це говорить про те, що музика, музичне мистецтво ближче дитинці, ніж інші види мистецтва, томущо слуховий аналізатор дитини починає формутися одним із перших. Для дітей ранього віку інтонаційна виразність музики, близька до інотонації голоса людини і має велике значення. Вона благодійно діє на настрій дитини, визиває перш за все почуття задоволенням. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної свери дитини. Музичне сприйняття музики дитиного підвищує більшість процесів формування його організму та психики. Різноманітні рухові реакціїмалюка які визивають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком людини. Музичні здібності у дитини можуть виявляться дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсним. Тількі ваша турбота про прилучення дитини до музики зможуть закластив дитині „ядро” музичності. Для цього наберіться терпіння. На першому етапі вам потрібно 3-5 хвилин.
Нагадую про те, що ваша задача вчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння рітмічно рухатись під музику. Але більшість батьків такої освіти не мають, да і не обов׳язково. Достатньо вміти чисто співати, правило інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи. Не обов׳язково повторювати репертуар, з яким дитину ознайолюють в дитячому садку. В більшості діти не можуть відтворити ці музичні твори. І тому на домашніх муз - заняттях ви маєте можливість знайомити дітей з тими музичними творами, які відоиі вам, але вони повині бути зрозумілими дітям. Дитина емотійнеше сприймає і голос і рухи батьків, і з задоволенням повторює їх. Якщо в заняті з дитиною ви будете використовувати і музичні інструменти (якщо вони є, це можуть бути бубон, барабан, трикутник)це збагатить уяву дитини про звукову паніту музики. Всі батьки мріють розпізнати в своїй дитині хоча б маленький росточок майбутньої талановитої особи. Крім того, ви, мабудь, хотіли б бачити свою дитину доброю, чуййного, яка розумиє і цінує красу оточеного світу. Ці прикрасні людські почуття можуть бути виховані мистецтвом, якщо почати з самого ранього дитинства.

Elen2

30.05.2010, 13:50

Девочки, я уже говорила, что работаю на русском языке.Просто прозвучало высказывание о том, что нужно родителям рассказывать о нашей работе.У меня в этом году добавились 2 группы и в младшей ,я естественно, участвовала в родительском собрании.Почитайте,я написала так:
Консультация.
(Для родителей 2 младшей группы № 16)
Подготовила : муз.руководитель Кислицина Е. В.
Февраль

2010г.

Музыкальное развитие ребенка.

Музыка для ребенка — мир радостных переживаний. Чтобы открыть перед ним дверь в этот мир, надо развивать у него способности, и прежде всего музыкальный слух и эмоциональную отзывчивость. Иначе музыка не выполнит свои воспитательные функции.
В самом раннем возрасте малыш выделяет музыку из окружающих его звуков, шумов. Он сосредоточивает свое внимание на услышанной мелодии, замирает на какое-то время, прислушивается, реагирует улыбкой, гулением, отдельными движениями, проявляет «комплекс оживления».
Дети 3-4 лет обладают уже возросшими психическими способностями. Они осмысливают некоторые связи между явлениями, способны сделать простейшие обобщения — определить, например, характер музыки, назвать, по каким признакам сыгранная пьеса веселая, радостная, спокойная или грустная. Им понятны и требования: как надо спеть различную по характеру песню, как двигаться в спокойном хороводе или в подвижной пляске. Складываются также и музыкальные интересы: оказывается предпочтение тому или другому виду деятельности, жанру музыки.
К шести-семи годам наблюдаются первоначальные проявления художественного вкуса — способность дать оценку произведениям и их исполнению. Певческие голоса в этом возрасте приобретают звонкость, напевность, подвижность. Выравнивается диапазон, вокальная интонация становится более устойчивой. Если четырехлетние дети еще нуждаются в постоянной поддержке взрослого, то при систематическом обучении большинство шестилетних детей поет без инструментального сопровождения.
Для чего нужны музыкальные занятия?

Музыкальное воспитание – многогранный процесс, представляющий собой формирование личности ребенка , путем воздействия на него музыки.
Виды музыкальной деятельности детей на музыкальном занятии разнообразны:
1. Пение.
2. Слушание музыки.
3. Музыкально – ритмические движения.
4. Музыкальные игры.
Музыкальные способности детей формируются и проявляются только в процессе музыкальной деятельности и занятий , которые формируют определенный фонд знаний, умений и навыков.
Если ребенка , пусть даже музыкально одаренного, не приобщают к музыкальному искусству, если он не слушает , не поет , не играет, то его задатки не развиваются в способности.
В детском саду музыкальные занятия проводятся систематически, начиная с 1 младшей группы. В 2 мл. группе музыкальное занятие длится 15 -20 минут. Содержание занятий строится таким образом, чтобы обеспечивалось постепенное музыкальное развитие каждого ребенка. Задача музыкальных занятий : воспитывать эмоциональный отклик на музыку разного характера: спокойную, веселую , подвижную, бодрую.
Моя задача на занятиях – это формирование сенсорных способностей детей.
С этой целью мы на занятиях не только слушаем разнообразные музыкальные произведения, не только поем песни , но и учим разные упражнения
Разностороннее развитие личности ребенка обеспечивается благодаря тесной взаимосвязи эстетического воспитания с нравственным, умственным, физическим.
Музыкальные умения и навыки детей 2 мл. группы:
На конец учебного года во 2-й младшей группе дети должны уметь:
Слушание: Эмоциональный отклик на музыку, желание ее слушать.
Отличать звучание контрастных по тембру инструментов(барабан - металлофон),узнавать и называть знакомые музыкальные и инструментальные произведения.
Пение: Петь без напряжения, уметь тянуть долгие звуки в песнях, четко выговаривать слова, петь вместе с музыкальным руководителем(диапазон до1 – ля1), петь самостоятельно под аккомпанимент.
Музыкально-ритмические движения:
Реагировать на конец и начало музыки. Выполнять под музыку бег , ходьбу, прыжки, простые образные движения (зайчик, мишка, киска, птичка),движения в парах, в кругу, простые танцевальные движения: притопы одной и двумя ногами, хлопки, кружение по одному и в паре, фонарики, пружинка.
Выполнять танцы ,сложенные из выученных элементов.
Реагировать при изменении темпа в музыки, выполняя соответствующие движения.
Овладение детьми музыкальными умениями и навыками – это сложный и кропотливый процесс . Многие дети во 2 младшей группе просто не посещали детский сад, потому что болели, а другие просто не пришли : проспали , прогуляли. Вы все знаете , что догонять –это гораздо труднее ,чем постепенно и вовремя учить . Детки ,не посещавшие детский сад и мало посещавшие, не дают остальным двигаться вперед и учить что-то новое. Так как приходится повторять и разучивать прошлогодний материал. Не пропускайте детский сад без уважительной причины.

«Внешний вид детей на музыкальных занятиях»

Музыкальное занятие в детском саду проводится два раза в неделю в каждой группе. В эти дни дети приходят в музыкальный зал, где всё приготовлено для успешного проведения музыкального занятия. Для того, чтобы ребёнок мог свободно двигаться во время исполнения упражнений, плясок необходима соответствующая обувь. Прежде всего она должна быть фиксированная. Например, чешки или балетки. И совсем недопустимо, чтобы ребёнок был в комнатных тапочках, «сланцах» или просто в «шлёпках».
На музыкальных занятиях мы приучаем детей видеть красивое, пробуждаем интерес к окружающему миру и его красоте. А как же это сделать, если наши девочки приходят на занятие неопрятные, а мальчики в помятой одежде? Очень важно, чтобы девочки были одеты в юбки, потому, что иначе им просто не удасться поставить руки на юбку во время танцев. Это приведёт к тому, что у них появится привычка держать руки в воздухе, даже когда они будут в юбке или платье на празднике. Мальчики перед началом занятия обязательно должны хорошо заправить рубашки в шорты, чтобы выглядеть эстетично и во время танца видеть свои коленки, и ступни ног.
Мы очень просим Вас, дорогие родители, одевайте детей по сезону. Следите за аккуратностью их внешнего вида детей.

Поговорим об утренниках.
Утренник в детском саду - это не только праздник, но и испытание для ребенка. Помощь родителей здесь необходима.
На самом деле утренник - это не совсем праздник для детей. Скорее, это демонстрация умений детей и одновременно отчет о проделанной работе воспитателей и музыкального руководителя.
Чего, например, хотят воспитатели? Чтобы была хорошая явка: во-первых, этот показатель очень ценен сам по себе, а во-вторых, чтобы не пришлось воспитательнице играть роль заболевшей Белочки или Снежинки.
Чтобы все дети, проявляли активность и на предложение поучаствовать в конкурсе с неподдельной радостью вскакивали с мест.
Чтобы была дисциплина - без особого предложения никто с мест не вскакивал и не отрывал детали костюма у соседа.
Чтобы папы гордились, а мамы умилялись так, что в отдельные моменты не могли сдержать слез.
Утренник - важное событие в жизни ребенка. Именно там он узнает, как сочетать собственные удовольствия с выполнением обязательств. Именно там он научится совместной творческой деятельности. Там же получит представление о том, что такое сценарии и правила. И возможно, впервые проявит свои интересы и способности.
Глубоко ошибочно мнение тех родителей, которые считают, что можно не водить ребенка на музыкальные занятия, а привести только на утренник , ничего кроме неприятностей (для ребенка из –за незнания материала), неумения выполнить простейшие танцевальные движения, незнания слов песен , неумения правильно и вовремя перестроиться, не получиться. Ребенок расстраивается, путается, нервничает , зачастую плачет, мешает остальным детям , которые старательно учили стихи , песни , танцы в продолжении долгого времени.
Как правило к утреннику детей готовят постепенно, сначала разучивая слова и мелодии песен, движения танцев, а за тем идет знакомство со стихами и сказками ,герои которых будут «приходить » на праздник .
Разучивание материала на утренник , продолжается около двух месяцев. Дети постепенно разучивают весь нужный материал на музыкальных занятиях, а затем в свободное от других не менее важных занятий (таких как: математика, развитие речи, лепка, рисование, конструирование, труд и др.) закрепляют с воспитателями пройденный на занятии материал , учатся правильно и выразительно произносить слова стихотворений и отрывки из сказок, закрепляют исполнение отдельных танцевальных движений . Благодаря совместному и ежедневному труду музыкального руководителя и воспитателей, вы, родители, имеете возможность увидеть развитие вокальных, актерских, танцевальных данных у своих детей. Но без помощи родителей праздника не будет. На праздник ребенок должен придти в карнавальном костюме (если это Новый год), нужны атрибуты для упражнений, маски.
Совет по оформлению костюма можно получить у музыкального руководителя или у воспитателя группы. Обязательно на ногах у детей должны быть «чешки», туфли не годятся для исполнения танцев .

«Внешний вид детей на утренниках»
Детский костюм должен быть эстетичным и комфортным.
Избегайте тугих застежек, лучше ,чтобы застежки были в виде липучек.
Головной убор нужно сделать обязательно на завязках или резинке.
Пусть ребенок его померяет,попрыгает ,побегает ,понаклоняется в нем, чтобы проверить,
Надежно ли он держится на голове. Платье у девочек должно быть удобным , не допустимы кольца и обручи, т.к. девочки не могут сидеть на стуле- платье задирается вверх , а обычно оно просто на лице у ребенка.
Обычно описание костюмов дает музыкальный руководитель, если возникают вопросы ,не стесняетесь подойти и спросить о том , что вас интересует.
Осенний праздник: нарядные короткие платья и костюмы, на головах маски овощей или героев.
Новый год: карнавальные костюмы для героев ,задействованных в сказке. Девочки- можно бальные платья ,но без обручей, на голову удобную и легкую коронку.
Выпускной: Девочки- удобные бальные платья, мальчики – костюм и белая рубашка.
Развлечения: Святой Миколай, Рождество,Пасха,9 Мая .
Мальчики : костюм и белая рубашка, девочка- нарядное платье или костюмчик.
На ногах: белые носочки или колготки и чешки – у всех.

Помните ,дети не просто приходят посидеть на утреннике, они будут танцевать , прыгать ,бегать и именно поэтому должны чувствовать себя комфортно.

Роль музыкального руководителя и воспитателя в подготовке праздников для детей.
Музыкальный руководитель является и постановщиком ,и режиссером ,
и организатором , и сценаристом в подготовке утренника .
Работа начинается с сочинения сценария для праздника , подбора сказок и сценок ,для того чтобы максимальное количество детей было задействовано на празднике. Затем идет подбор стихов для детей. По программе «Министерства образования» на празднике должно звучать не более 10 стихов. Но детей в группе 20,остальные детки участвуют в танцах, в сказке или сценке, со средней группы некоторые детки будут пробовать солировать на празднике и исполнять песню индивидуально. Во 2-й мл.гр появляются индивидуальные танцы, т.е танцует не вся группа, а только часть деток.
Индивидуальные танцы бывают: для девочек, для мальчиков и парные.
Движения танца так же составляет музыкальный руководитель ,учитывая возрастные особенности детей данного возраста.
Как правило индивидуальные танцы , песни- соло, сценки и сказки , разучиваются во второй половине дня. Дети в саду должны быть до 16.30.
Песни музыкальным руководителем подбираются соответственно способностям детей в данной вековой группе.

Роль воспитателя в подготовке утренника.
Воспитатель распределяет и раздает стихи детям. Перед утренником, проверяет и работает над дикцией и правильной интонацией в стихотворении.
Закрепляет , разученные муз. руководителем на занятии слова песен.
Закрепляет с детьми особенно сложные отдельные движения в танцах.
Является ведущим на утреннике или исполнителем роли в сценке и сказке.

Мы были очень рады, если бы вы- родители, активнее принимали участие в наших утренниках. Вечная проблема – кому отдать роль Деда Мороза?
Если вы считаете, что у вас хороший голос и вы замечательно поете , не стесняетесь стоять перед публикой. Пожалуйста, принимайте участие в наших утренниках.

mamylia

26.06.2010, 17:59

консультація для батьків

Українська народна пісня- частина народної медицини.
Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівняною за своєю красою й простотою поезії.
Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.
Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.
В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі…
Наші предки підсвідомо відчували, що ї колискова пісня має лікувальну ( психотерапевтичну дію).Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного .Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут - в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.
Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні. Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня. Але незрівнянно глибшою й важливішою функція української народної пісні є на рівні психологічному.Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч –на –віч із своєю бідою, душевною травмою.Бо людині властиво ховатись від власних психічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психічні хвороби.
Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи на добрі, красі.Реакцією на розуміння будуть сльози.
В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках колисанок наших бабусь.На жаль, зникають українські народні пісні перлини –приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці.А чи варто нехтувати народним досвідом?

mamylia

26.06.2010, 17:59

Пісню- в життя групи

Пісня повинна звучати не тільки на музичних заняттях, а й під час ігор, на прогулянках, входити в дитяче життя. Це стає можливим, якщо вихователь любить пісні, співає разом із дітьми.
Вихователь повинен знати яке значення має спів для дитини, які пісні потрібні для певної вікової групи, сам правильно й виразно співати дитячі пісні.
Виразність, м’якість, наспівність звучання мелодії – важливі вокальні навички. Легше співати ті пісні, в тексті яких зустрічається більше голосних звуків. Тому перевагу потрібно надавати народним пісням.
Якщо діти співають неправильно, вихователь повинен вказати на помилку, самому заспівати цей фрагмент. Потім запропонувати одній дитині заспівати пісню , на останок - вся група повторює твір.
Вибір пісні краще робити разом з музичним керівником. Буває таке, що одну й ту ж пісню діти сприймають по- різному. Це залежить від складу дітей ( хлопчики й двічата), їх музичної підготовленості, інтересів.
Крім правильного виконання мелодії дітьми, вихователь повинен слідкувати за чіткою вимовою слів, закінчень. Показ вихователя допомагає дітям уникнути неправильної вимови слів. Якщо вихователь помітив помилки, необхідно зразу ж їх виправити.
Виразно виконати пісню допоможе музичний керівник. Він акцентує увагу вихователя на те, які відтінки зробити в пісні згідно художнього образу, які слова виділити, де співати швидше, де повільніше, а де потрібно брати дихання.
Виховуючи у дітей любов до пісні, необхідно розвивати бережливе ставлення до неї, не дозволяти співати крикливо , не доспівуючи текст, як під час самостійної музичної діяльності, та к і в іграх, на прогулянках. Якщо спів переходить в пусту забаву, необхідно зупинити дітей, зробити зауваження й надати приклад правильного співу. Тоді діти ніколи не будуть байдужими до пісні.
Інтерес вихователя до музики виховує дітей, його щирість у почуттях, узгодженість дій з музичним керівником – основні умови, які дають позитивні результати . Пісня « живе » в дитячому садочку, в кожній групі.

mamylia

26.06.2010, 18:00

♫ ♪ ♫ ♪ ♫ ♪ ♫ ♪ ♫ ♪

☻Спів під кароке травмує
голосовий апарат дитини.

☻Уважно прислухайтесь до
співу своєї дитини. «Дорослі»
пісні не пристосованиі до
дитячого диапазону.
Це приводить до
перенапруження голосу.

mamylia

26.06.2010, 18:01

Девочки, выкладываю еще одну консультацию, может пригодится

МУЗИКА - ЦЕ "ВІТАМІНИ" ДЛЯ ДІТЕЙ

БЛАГОДІЙНІ ЗВУКИ ФОРМУЮТЬ МІЦНЕ ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я ТА РОЗВИВАЮТЬ ЗДІБНОСТІ МАЛЮКІВ

Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.
Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.
Батьки рідко надають значення таким "дрібницям". Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати нервову систему чи збуджувати, прискорювати роботу серця та дихання чи уповільнювати, підвищувати артеріальний тиск чи нормалізувати, спазмувати м'язи чи розслаблювати, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

ИннаНичога

08.09.2010, 18:49

Тема: “Музика в повсякденному житті дітей”
(Консультація для вихователів та батьків)

ПЛАН
1. Музика як могутній засіб всебічного розвитку дитини.
2. Застосування музики в сюжетно-рольових іграх.
3. Музично-дидактичні ігри у повсякденному житті.
4. Музика під час проведення бесід, при розгляданні ілюстрацій.
5. Музика при ознайомленні з природою, під час зображувальної діяльності.
6. Музика як супутник ранкової гімнастики.
7. Музика як невід’ємна частина вечорів розваг.
Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.
Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її музичні і творчі здібності покликані музичні керівники дошкільних закладів. Але важливо не тільки на музичних заняттях, а й у повсякденному житті створювати умови для розвитку музичних нахилів, інтересів, здібностей дітей. В іграх, на прогулянках, під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою можуть співати пісні, водити хороводи, слухати грамзапис музичних творів для дошкільників, підбирати найпростіші мелодії на дитячих музичних інструментах.
Музичну діяльність дітей у побуті відрізняє самостійність, ініціативність, прагнення зробити щось своє.
Отже, у дошкільників насамперед потрібно виховувати самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах (в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму, музично-сенсорні здібності, розширяти коло музичних вражень слуханням музичних творів у грамзапису і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у сюжетно-рольових іграх.
Застосовувати музику в сюжетно-рольових іграх можна по-різному; як ілюстрацію до дій матері, діти співають колискову святкуючи День народження, танцюють, співають) або для відтворення в них вражень, одержаних від музичних занять, святкових ранків, вечорів, розваг. Для успішного розвитку таких ігор діти повинні знати багато пісень, хороводів на побутову тематику, про різні професії, транспорт, народні пісні тощо. Такі твори є в програмовому музичному репертуарі (пісні: “Паровоз”, “Курчата”, музика А. Філіпенка, “Літаки”, музика І. Кишка, “Ідемо ми вулицями”, музика Тілічеєвої, “Баю-баю”, музика Красєєва; ігри: “Льотчики”, музика Нечаєва, “Поїзд”, музика Метлова, “Помічники”, музика Шутенко, “Веселий музикант”, музика Філіпенка, хоровод “Городна хороводна”, музика Можежелова та ін.).
Вихователь повинен заохочувати творчі прояви дітей, нагадувати про можливість використання у грі знайомі пісні, допомогти їм у музичному виконанні.
Проведення у повсякденному житті музично-дидактичних ігор, які розучуються дітьми на музичних заняттях, сприяє музичному розвитку, дає змогу дітям вправляти у розрізненні музичних звуків за тембром, висотою, ритмом, динамікою, за їх напрямком і характером.
Наприклад, вчить дітей розрізняти звучання різних інструментів за тембром (грати якусь мелодію на піаніно, відстукувати ритмічний малюнок пісні на бубні, на барабані, а діти впізнають на якому інструменті він грав).
Розрізняти звуки за висотою (співає нескладну мелодію, а діти повторюють, пропонувати розрізняти за висотою звучання двох бубнів, двох брязкальцях чи трикутників, що відтворюють різні за висотою звуки). Дітей старшого дошкільного віку в ігровій формі навчає розрізняти напрямок звучання мелодії (вгору чи вниз); піднімати ляльку на рух мелодії вгору і опускати, якщо мелодія йде вниз. Розвиває у них почуття ритму, пропонуючи їм за ритмічним малюнком, відстуканим на барабані, впізнати знайому пісеньку або повторити її. В іграх типу “Гаряче-холодно”, коли звучання брязкальця чи бубна послабляється або посилюється в залежності від віддалення чи наближення дитини до схованої іграшки, дошкільнята вчаться розрізняти звуки за динамікою. Для проведення музично-дидактичних ігор потрібно мати магнітофон з записом музичних творів для дошкільників, дитячі музичні інструменти. Музику можна використовувати при розповіданні дітям казок, особливо тих, за сюжетом яких написані дитячі опери або складено інсценівки з музичним супроводом, запропонувати їм послухати у запису пісні окремих персонажів (наприклад “Пісню кози” з опери Коваля “Вовк і семеро козенят” та ін.).
Музика може мати місце і під час проведення бесід. Наприклад, розповідаючи дітям про свято Осіні, можна пропонувати заспівати пісні “Гарна осінь” Попатенка, про зиму – заспівати пісні “Зима” Шутенко, “Зимовий ліс”, музика Чічкова та ін.).
Пісні, музику можуть залучати і під час розглядання ілюстрацій та бесід за ними. Так, розглядаючи ілюстрації з зображенням зимових розваг, діти можуть заспівати пісні: “Голубі санчата”, музика Йорданського та ін., під час бесід за ілюстрацією, на якій зображені діти що йдуть в ліс по гриби, проспівати пісні “На мосточку”, музика Філіпенка, “Ми ходили по гриби”, музика Верещагіна. Народні пісні-примовки, які широко використовуються на музичних заняттях для розспівування (“Сорока-ворона”, “Бім-бом”, обробка Степового).
Пісні, музичні ігри, хороводи повинні мати місце і при ознайомленні дошкільнят з природою – під час спостережень (пісні “Осінь” Красєва, “Ялинка”, музика Філіпенка), прогулянок, екскурсій.
Пісні можна виконати і під час зображувальної діяльності дошкільників. Наприклад, виліпили діти калачі і заспівали пісню Філіпенка “Калачі”, зробили аплікацію “Курчата” – заспівали пісню “Курчата” Філіпенка, намалювали літак і виконали пісню І. Кишка “Літаки”.
Музика є також постійним супутником ранкової гімнастики. Маршова пісня організовує початкову ходьбу, сприяє виробленню чіткості, ритмічності рухів. Музичний супровід гімнастичних вправ не повинен знижувати темп рухів або допускати великі паузи між вправами. Музика супроводжує й заключну ходьбу. Музичний керівник супроводжує ранкову гімнастику у 2 – 3-х групах щоденно, тобто майже через день у кожній групі.
У програмі дитячого садка в другій половині дня відведено 25 – 35 хв. Для самостійної художньої діяльності дітей (зображувальної, літературної діяльності дітей, музичної, театралізованої). Дошкільнята за власною ініціативою малюють, ліплять, грають на дитячих музичних інструментах, драматизують казки, пісні, слухають музику в запису та ін. Для організації самостійної музичної діяльності кожна група дитячого садка повинно мати певне обладнання; програвач та набір пластинок, різноманітні дитячі музичні інструменти.
Бажано мати в групі і альбом “Наші пісні” з картинками за змістом знайомих дітям пісень. Однією з важливих умов формування самостійної співочої діяльності є співи без музичного супроводу.
Інтерес дітей до танцювальних рухів часто виникає після пропозиції вихователя у русі, який вони вивчали на музичному занятті.
Виникненню самостійної музично-ігрової діяльності дошкільників сприйматиме використання магнітофона із записом музичного супроводу до улюблених музичних ігор.
Нагадуючи дітям про те, що можна заспівати, потанцювати, пограти на музикальних інструментах, організувати гру в театр та ін. Вносячи в групу нові атрибути, посібники, вихователь сприяє кращий організації самостійної художньої діяльності та розвитку творчих здібностей дітей.
Пожвавлення і радість вносять в життя дошкільнят вечори розваг. Вони дають їм також змогу активніше, творчо виявляти себе в музичній діяльності, сприяють закріпленню здобутих на музичних заняттях знань та вмінь, виховують у них винахідливість, спритність, ініціативу, життєрадісність.
Види вечорів розваг найрізноманітніші: ляльковий, тіньовий, настільний театр, ігри драматизації, вечори ігор-атракціонів, загадок, святкування дня народження дітей, тематичні вечори-концерти (“пори року”, “Наш улюблений композитор”) та ін.
Музика – невід’ємна частина вечорів розваг. У ляльковому, тіньовому, настільному театрах, в іграх-драматизаціях вона допомагає створювати настрій, розкриває і підкреслює характер дійових осіб, сприяє ритмічності їх рухів, емоційному виконанню ролі.
На музичних вечорах, тематичних концертах та концертах художньої самодіяльності, вечорах музичних загадок, у драматизаціях пісень музика відіграє провідну роль. Вона пробуджує емоції дітей спрямовує їхні дії, допомагає відчути і передати засобі музичної віртуозності, розвиває музичні здібності дошкільників.
Вечори розваг проводять у другій половині дня один раз на тиждень для кожної вікової групи (іноді можна об’єднати дві групи разом). Музичні вечори потрібно проводити один раз на два тижні. До вечорів розваг музичний керівник і вихователь готуються заздалегідь. Вихователь розучує з дітьми ролі, а музичний керівник вивчає з ними пісні, танці, музичні ігри, підбирає музику. Тільки завдяки спільним зусиллям вихователів і музичних керівників їхньому тісному контакту пісні, ігри, танці вийдуть у повсякденне життя дитячого садка, будуть сприяти всебічному і гармонійному розвиткові дошкільників.
Прикладом такої спільної плідної роботи всього педагогічного колективу у музичному вихованню дітей є дошкільний заклад №36 міста Чернігова, де ось вже 10 років працює в ньому музичний керівник Т.Л. Голубєва. Чарівною мовою звуків вона розповідає про Батьківщину, її красу, про рідну природу, виховує у них любов до музики, розвиває їхні музичні здібності. Музичні заняття для дітей нашого садочка №42 також справжнє свято, бо музичний керівник завжди серйозно готується до них, кожного разу старається знаходить нові прийоми, щоб захопити дітей, навчає їх усвідомлено розуміти прекрасне, підводить їх до засвоєння засобів втілення, найпростіших музичних образів, розкриває виразність музичного мистецтва.
Вихованці нашого садочка люблять і розуміють музику, співають виразно, емоційно і злагоджено, ритмічно танцюють виявляють творче ставлення до музики. Для розвитку творчої активності я на музичних заняттях даю дітям спеціальні творчі завдання у різних видах музичної діяльності (імітації рухів, характерних для персонажів музичних ігор, наспівуванні різних інтонацій, співочому інтонуванні примовок, вистукуванні різноманітних ритмів на бубні; металофоні та ін.). цю роботу продовжують вихователі, керуючи творчими проявами дітей у повсякденному житті. Під час ігор та самостійної художньої діяльності діти нашого садочку співають улюблені пісні, слухають музику в запису, грають у м/д та сюжетно-рольові ігри на музичну тематику, танцюють, водять хороводи, грають на різних дитячих музичних інструментах.
Вечори розваг завжди цікаві й емоційні. Виразний музичний супровід, яскраві костюми, створюють у дітей радісний, піднесений настрій, сприяють їхньому естетичному розвиткові.
Наполегливо, послідовна і творча робота музичного керівника і всього педагогічного колективу дошкільного закладу з музичного виховання дошкільнят, використання технічних засобів, наявність у дітей, у групах різноманітного обладнання для організації музичної діяльності сприяли тому, що пісні, музика міцно ввійшли в побут дітей.
Література
1. Л. Левченко. Музика в повсякденному житті дітей – К., 2000.
2. Н.А. Вєтлугіна. Методика музичного виховання в дитячому садку.
3. Музичний розвиток дітей від 2 до 7 років в умовах дошкільного закладу. Методичні рекомендації. – К., 1997.

Музыкальные занятия детском саду
Первая младшая группа.
(Консультація для батьків та вихователів)

В детском саду музыкальные занятия проводятся систематически, начиная с 1 младшей группы. Содержание занятий строится таким образом, чтобы обеспечивалось постепенное музыкальное развитие каждого ребенка.
Задача музыкальных занятий: воспитывать эмоциональный отклик на музыку разного характера: спокойную, веселую, подвижную, бодрую.
Моя задача на занятиях – это формирование сенсорных способностей детей.
С этой целью мы будем на занятиях не только слушать разнообразные музыкальные произведения, не только петь песни, но и учить разные упражнения.
На различение свойств музыкального звука: высоты, тембра, динамики, длительности. Для этого будут использоваться и игрушки, и музыкальные инструменты.
Например в 1–м квартале мы познакомимся с дудочкой, барабаном, погремушкой и колокольчиком, постепенно в других группах детки будут знакомиться с металлофоном, тамбурином, балалайкой, треугольником и др. муз. инструментами.
На третьем году жизни у детей начинаются формироваться первые певческие интонации, такие как: звукоподражание, проговаривание на распев отдельных слов, подпевание окончаний музыкальных фраз (ведь многие дети еще просто не умеют правильно произносить слова). Особое внимание на музыкальных занятиях будет уделяться развитию координации движений, так как дети 3-х летнего возраста еще не совсем уверенно передвигаются.
Мы будем учить их элементарной ритмичности в движениях под музыку. Малыши осваивают бег и шаг под музыку, учатся слышать смену частей в музыке (то веселую и быструю, то спокойную уверенную и четкую).
Вначале все движения будут выполняться в соответствии с текстом песен , но мы помним, что все движения мы должны научить их выполнять ритмично(это пружинка, постукивание каблучком, фонарики, подпрыгивание).
Может быть это покажется странным для вас, взрослых, но все первое полугодие направлено на обучение детей ходить в хороводе по кругу, держась за ручки. А полностью водить хоровод дети научатся только во второй мл. группе. Это самое сложное танцевальное упражнение для деток 3-го года жизни.
И только на Новый год у нас будет проходить первый в жизни малышей самостоятельный праздник, на который родителей как правило не пускают.
Мы же нарушая правила, которые дает нам Министерство образования, иногда разрешаем мамам, папам и бабушкам посмотреть утренник, но только из-за ширмы.
Малышки еще очень привязаны к мамам и очень боятся, что мама исчезнет, поэтому плачут, стараются не отходить от мамы. Утренник у них очень короткий, не более 20 минут. На нем мы видим чему научились детки за полгода.
И сразу предупреждаю тех родителей которые по каким – то своим причинам не водят детей в детский сад (за частую это просто лень и не желание слышать плачь малыша каждое утро, иногда это «домашний режим» по справке врача, исключение составляет болезнь детей, но неделя – две не больше).
Не надейтесь на то, что вы приведете ребенка на праздник, он встанет в круг и будет выполнять все, что делают детки, которые постоянно ходят на занятия. В основном праздничный утренник строится на хорошо знакомом программном материале, который интересно варьируется и по-новому оформляется.
Ваш ребенок от испуга, от того, что ничего не умеет, плохо знает воспитателей и муз. руководителя, будет громко плакать и звать маму, тем самым испортит праздник и остальным малышам и всем присутствующим. По этому дети, не посещавшие садик просто сидят с мамами и смотрят утренник, а затем получают подарок.
Утренник в детском саду - это не только праздник, но и испытание для ребенка. Помощь родителей здесь необходима.
На самом деле утренник - это не совсем праздник для детей. Скорее, это демонстрация умений детей и одновременно отчет о проделанной работе воспитателей.
Желательно с каждым ребенком подготовить выступление в соответствии с его способностями, которое доставит ему удовольствие.
Как правило к утреннику детей готовят постепенно, сначала разучивая слова и мелодии песен, движения танцев, а за тем идет знакомство со стихами и сказками, герои которых будут «приходить » на праздник.
Разучивание материала на утренник, продолжается около двух месяцев. Дети постепенно разучивают весь нужный материал на музыкальных занятиях, а затем в свободное от других не менее важных занятий (таких как: развитие речи, лепка, рисование, конструирование, труд и др.) закрепляют с воспитателями пройденный на занятии материал, учатся правильно и выразительно произносить слова стихотворений и отрывки из сказок, закрепляют исполнение отдельных танцевальных движений.
Благодаря совместному и ежедневному труду музыкального руководителя и воспитателей, вы, родители, имеете возможность увидеть развитие вокальных, актерских, танцевальных данных у своих детей. Но без помощи родителей праздника не будет. На праздник ребенок должен придти в карнавальном костюме (если это Новый год), нужны атрибуты для упражнений, маски.
Совет по оформлению костюма можно получить у музыкального руководителя или у воспитателя группы.
Обязательно на ногах у детей должны быть «чешки», туфли не годятся для исполнения танцев.
И все же утренник - важное событие в жизни ребенка. Именно там он узнает, как сочетать собственные удовольствия с выполнением обязательств. Именно там он научится совместной творческой деятельности. Там же получит представление о том, что такое сценарии и правила. И возможно, впервые проявит свои интересы и способности.
Все 2 –е полугодие направлено на развитие певческих способностей детей, но только к апрелю – маю следующего года детки вместе с взрослыми смогу от начала до конца петь несложные песенки.
Весь третий год жизни большое место при формировании навыков пения и слушания музыки занимает игрушка, соответствующая содержанию песни.
Осознание малышом содержания песни начинается прежде всего с того, с чем он хорошо знаком. Игрушка – зрительный образ, который связывается с определенной песней. Мы всегда на занятии объясняем содержание песенок, спрашиваем о чем песня, что делает герой песни?
Продолжительность занятия 15 минут. А мы, педагоги, за это короткое время должны научить детей петь и танцевать, слушать музыку и играть в музыкальные игры.

Особенности детского пения.
(Консультація для вихователів та батьків)

Пение является основным средством музыкального воспитания. Дети любят петь, поют охотно. При этом они активно выражают свои переживания, чувства и глубже воспринимают музыку. Слова в песне помогают детям понять содержание и характер музыки.
Дети лучше воспринимают мелодию с голоса, чем при исполнении на инструменте.
Пение развивает у детей музыкальный слух, чувство ритма, способность воспринимать мелодию по памяти.
Пение оказывает большую помощь в развитии речи, т.к. при пении приходится выговаривать слова протяжно, нараспев, а значит, широко раскрывается рот, активно работает язык и губы. Это способствует правильному произношению отдельных звуков и слов.
При соблюдении гигиенических условий (пение в проветренном помещении или на свежем воздухе в тёплую погоду) пение способствует развитию лёгких и укреплению голосового аппарата. По мнению врачей, пение является лучшей формой дыхательной гимнастики!
Петь любят все дети! Начиная с двухлетнего возраста, ребёнок уже сам может исполнять знакомую ему песенку из мультфильма или музыкальной программы.
Задача родителей активно поощрять пение малыша и помогать ему, не взирая на качество исполнения на первых порах.
Систематические музыкальные занятия в детском саду помогут вашему ребёнку совершенствовать своё пение и введут его в огромный и прекрасный мир музыки, подарят радость общения с ним!
Дайте возможность ребёнку посещать все без исключения музыкальные занятия, и результаты этого Вас приятно удивят!

ИннаНичога

08.09.2010, 18:52

Розвиток творчих здібностей
(Консультація для вихователів та батьків)
Ні у кого не виникає сумніву, що прогрес цивілізації залежить виключно від обдарованих людей. К. Пекес "Обдаровані діти"
Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання вчителя ліцею не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків.
Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.
Ось чому адміністрації та колективу навчально-виховних слід приділяти велику увагу навчально-виховному процесу початкової школи, основним елементом якого був і залишається урок, але в системі особистісно-орієнтованого навчання істотно змінити його функції, форму організації.
Тому перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Змінилася й режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями.
Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації - створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.
Варто відпрацьовувати форми позакласної роботи, вони мають чимало специфічного на відміну від загальноосвітньої школи. Добре розвивати так звану клубну роботу.
Вже з учнів 2-х класів варто створити щось на зразок наукового клуб "Маленький ерудит".
Тісний зв'язок із старшою школою може мати клуб для старшокласників "Еколог" та клуб любителів англійської мови. В невимушеній обстановці вчителі досягають високого рівня оперування математичними знаками, абстрактними символами, розвивають здатність до творчого самовираження, особистісно-ціннісного ставлення до навчання; діти насолоджуються діяльністю яка приносить їм радість пізнання. Своїми маленькими успіхами в творчості учні діляться на сторінках власної газети з батьками, вчителями, друзями.
Краще, коли навчальний заклад формує комплекс, до якого входять школа, ліцей (коледж тощо), дитячий садок.
Педагогічний колектив має переслідувати головну мету - відродження національної еліти, забезпечення найсприятливіших умов для навчання дітей і розвитку їх творчих здібностей. Тому основною концептуальною метою в роботі вчителя є орієнтація на особистість, на формування і розвиток її творчої і пізнавальної активності.
Вчителі мають відмовитися від будь-яких форм примушення, а тим паче пригнічення учнів. Учні мають отримати свободу у виборі навчання з профілюючої підготовки, у розвитку здібностей через науково-дослідницьку роботу, адже педагогічна система закладу має доповнюватися такою важливою сферою, як науково-дослідницька робота, яка виступає таким же основним компонентом цілісного навчального процесу, як навчальний процес, виховна робота.
Формами звіту за виконану науково-дослідницьку роботу є реферати, творчі роботи. Після захисту робіт науково-методична рада школи має направляти кращі роботи в МАН. Своєрідним звітом про науково-дослідницьку роботу має стати традиційна щорічна науково-практична конференція самостійного наукового товариства. Головні особливості цих конференцій - звіт роботи дитини за 1-3 роки по поєднанню базових знань і тих, що дозволяють ліцеїсту виконувати функції дослідника; орієнтація ліцейської освіти на освіту вузівську, що дає змогу досягти високого рівня загальнонаукового навчання, озброєння ліцеїстів уміння одночасного оперування знаннями різних галузей науки.
Олімпіадний рух у школі має починатися з перших днів навчального року. Потрібно, щоб учні 7-11 класів мали можливість взяти участь у достатній кількості олімпіад І туру, завдання яких відповідають найвищим вимогам за рівнем складності, різноманітністю і практичною неординарністю.
Робота з обдарованою дитиною в школі базується на принципах демократичності, науковості, майстерності, системності, гуманізму. Гуманізм колектив розуміє як рішучий поворот до особистості учня, тому і створюємо для обдарованих дітей найоптимальніші умови їх розвитку і і навчання. Вже в травні місяці, після діагностики соціально-психологічної служби, діти обирають спецкурси, які будуть відвідувати у наступному навчальному році. Завдання цих спецкурсів - пробуджувати і виховувати власну активність молодої людини, її пізнавальні і творчі потреби. Але поряд з цим вчителі пам'ятають, що дитина з високим розвитком інтелекту і творчими нахилами потребує не тільки відповідного розумового навантаження, а й своєчасного мудрого керівництва вчителя. Тому розклад спецкурсів передбачає заняття в другій половині дня в суботу. Це дало змогу учням обирати предмет, рівень вивчення його на основі власного пізнавального досвіду. Наприклад, учням, що цікавляться інформатикою, за вибором пропонуються курси-користувача, розв'язування олімпіадних задач, методи програмування тощо.
Велика роль у роботі з обдарованою дитиною належить участі дітей у міжнародних програмах.
Особливо популярними стали ігри клубів веселих та кмітливих, які поєднують гумор і сатиру, драму і поезію, музику і танець.
Обдаровані діти . Унікальні складні характери . Вони надзвичайно чутливі і тому потребують особливої уваги. У чому ж полягає особливість нашої роботи з такими дітьми? Насамперед, це традиційні форми роботи, але своєрідно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані та інтерпретовані. Такі форми роботи поєднують раціональні та емоційні види діяльності, надають простір ініціатив дітей. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними виявилися проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Під керівництвом вчителя учень включається в пошук істини і досягає її розкриття власними зусиллями, або простежує від думки вченого. Він отримує не готові знання, а дістає їх власною працею, тобто вчиться мислити. У практичних роботах надаємо перевагу творчим завданням, які дають змогу саморозкритися обдаруванню.

Как определить талант ребенка?
(Консультація для батьків та вихователів)

В дошкольные годы у ребенка могут проявляться специфические способности в одной из областей человеческой деятельности, что свидетельствует о врожденных способностях ребенка, его одаренности. Американскими психологами А. де Хааном и Г. Кафом разработана тест-анкета на выявление этих способностей.

Ваш ребенок имеет музыкальный талант, если он:
1.Любит музыку и музыкальные записи, всегда стремится туда, где можно послушать музыку;
2. Очень быстро и легко отзывается на ритм и мелодию, внимательно вслушивается в них, легко запоминает;
3. Если поет или играет на музыкальных инструментах, вкладывает в исполнение много чувства и энергии, а также свое настроение;
4. Сочиняет свои собственные мелодии;
5. Научился или учится играть на каком-либо музыкальном инструменте.

Артистический талант проявляется у Вашего ребенка тем, что он:
1. Часто, когда ему не хватает слов, выражает свои чувства мимикой, жестами и движениями;
2. Стремится вызвать эмоциональные реакции у других, когда с увлечением о чем-то рассказывает;
3. Меняет тональность и выражение голоса, непроизвольно подражая человеку, о котором рассказывает;
4. С большим желанием выступает перед аудиторией, причем стремится, чтобы его слушателями были взрослые;
5. С легкостью передразнивает привычки, позы, выражения;
пластичен и открыт всему новому;
6. Любит и понимает значение красивой и характерной одежды.

Как научить малыша подпевать?
(Консультація для батьків та вихователів)

Пойте чаще, старайтесь не пропускать ни одного дня. Разучивайте песни «с голоса». Чередуйте пение с аккомпанементом и пение без музыкального сопровождения. Используйте детские музыкальные инструменты. Дети любят слушать и узнавать знакомые мелодии в новом звучании.
Старайтесь не искажать мелодию. Пойте негромко. Избегайте преувеличенной артикуляции. Иначе малыш, подражая вам, начнет изображать без звука движение вашего рта, и при этом будет гримасничать и кривляться.
Старайтесь подчеркнуть интонацией содержание песни. Колыбельные пойте спокойно, ласково, тихо; веселые песни - оживленно.
Помните: маленький ребенок начинает присоединяться к пению взрослого в моменты, удобные для него в речевом плане, поэтому так важно, чтобы в тексте песни были простые, легко произносимые и неоднократно повторяемые слова.
Например, песня «Птички».
Прилетайте, птички, к нам, к нам, к нам.
Зернышек я птичкам дам, дам, дам.
Клювиками птички - клю, клю, клю.
Я смотрю на птичек и пою:
Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля; Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля.
Малыш очень мал, еще не говорит, но слышит, как для него поют. Ему это нравится, и вот его первый отклик, его первое участие в пении: это подговаривание «Да», - то, что, собственно, ему по силам.
Например, «Ладушки». Мама играет с ребёнком и поет:
1. Ладушки, ладошки,
Звонкие хлопушки,
Хлопали в ладошки,
После каждого куплета вы протяжно поете «Да» и хлопаете по коленям двумя руками подчеркнутым, фиксированным движением.
Хлопали немножко. Да!
2. Кашку варили,
Ложечкой мешали,
Куколку кормили,
Кошечке давали.
Да!
3. Кулачки сложили,
Кулачками били: Тук-тук, тук-тук,
Тук - тук - тук.
Да!
4. Ладушки плясали,
Деток забавляли,
Ля-ля-ля-ля,
Ля-ля-ля.
Да!
5.Ладушки устали,
Ладушки поспали.
Баю-баю, баюшки,
Соединив ладошки прикладывают их к щёчке.
Баю-баю, ладушки.
Да!
Это «Да» малыш только подговаривает, но вместе со взрослым и в нужном месте текста. Порадуемся, что наш малыш принял участие не только в совместной игре и выполнил движения, но и в «пении». «Да!» - один из первых шажков. Постепенно вы сможете петь, замедляя показ движений, а затем и совсем исключить свой показ. Малыш будет сам выполнять их самостоятельно, вслушиваясь в ваше пение, что очень, очень важно.
Вслед за подговариванием идут звукоподражания. В текстах песен о кошке, собачке и т.д. есть слова, воспроизводящие звуки животных: ав, мяу и т.д. Такие песни малыши любят, и вместе со взрослым охотно звукоподражают в нужном месте текста. Вот еще один шажок к совместному участию в пении.
Вы поете песенку "Птичка":
Села птичка на окошко.
Посиди у нас немножко.
Подожди, не улетай!
Улетела. Ай!
Ребенок не только слушает песенку, но его «Ай!» - посильное участие в пении - уже очень близко к интонации, которую передает в своем голосе мама. Ещё шажок вперед.
Существует много песенок, в которых есть слоговое пение: «ля-ля», «баю-баю». Например: «Поет, поет моя Танечка» (или мой Вовочка).
Поет, поет моя Танечка,
Поет, поет хорошая,
Хорошая, пригожая.
Поет, поет свою песенку:
Ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля! (2 раза).
Мама сидит рядом или держит на коленях малыша и поет. Первое время ребенок вместе с мамой поет «ля-ля», затем, если захочет, «поет» «ля-ля» один. Не захочет один - пойте вместе с ним.
Иногда, войдя в комнату, где играет ребенок, вы услышите, как он «лялякает», «учит» петь игрушечного мишку и т.д. То есть «ля-ля» входит в его игру и потихоньку входит в его жизнь.
Песенка «Баю-баю!». Перед пением покажите малышу куклу «Таню». Рассмотрите, какая Таня нарядная - красивое платье, бантик. Покажите, управляя куклой, как Таня ходит, как пляшет; скажите, что Таня устала, будет спать, надо ей спеть песенку. Поете и укладываете куклу.
1. Баю-баю-баю,
Куклу раздеваю.
Куколка устала,
Целый день играла.
2. Положи, Танюша,
Щечку на подушку.
Вытяни ты ножки,
Спи, скорее крошка.
3. Баю-баю-баю,
Баю-баю-баю!
Таня засыпает,
Глазки закрывает.
Малыш начинает подпевать «баю-баю» и с вами, и без вас, играя с мишкой или куклой, зайкой и т.д. Еще один шаг вперед!
Далее вы включаете в репертуар песенки с простыми повторяющимися словами, например, песенку «Птички» на народную мелодию, сл. И. Плакиды.
Малыш уже начинает петь отдельные слова, а на третьем году жизни - целые фразы. Но всю песенку, весь куплет или два вместе с вами, и даже с музыкальной поддержкой (аккомпанементом) поют очень немногие дети. Если вы знаете, что это по силам другому малышу, а ваш не справляется, это не говорит об отставании или отсутствии музыкальных способностей у вашего ребенка. Музыкальное развитие идет у всех по-разному; большую роль играют здоровье, речь, общее развитие вашего малыша и то, как вы сами воспитываете его.
Песенки для слушания, подпевания и пения вы можете найти в музыкальных сборниках для детского сада (Младшая группа) и в двух сборниках: «Мы танцуем и поем», «У нас сегодня весело», автор В. Петрова.
Каждый человек, родившись, получает от матушки - природы драгоценный и великий дар - особого качества музыкальный инструмент - голос. Некоторые педагоги считают, что именно он может стать основой, фундаментом всей музыкальной культуры человека в будущем. Необходимо лишь научиться правильно владеть этим инструментом.
Обучать ребенка пению лучше всего используя для этого свой собственный голос. Слушая песню, малыш сам начинает подпевать, старательно подражая выразительным интонациям голоса взрослого. Чем младше ребенок, тем более легким должен быть песенный репертуар. Помните, что объем детского голоса невелик. Голосовые связки у малышей тонкие и хрупкие. Поэтому весь голосовой аппарат ребенка требует очень осторожного и бережного отношения.
При обучении пению всегда идите от простого к более сложному, словно постепенно поднимаетесь по лесенке к вершинам исполнительского мастерства.
Методика разучивания песен.
1. Мелодию лучше начинать разучивать без текста, на какой-нибудь слог, например «ля» (в таком случае все внимание ребенка будет сосредоточено на звуковысотной линии).
2. Подвижные песни сначала необходимо пропевать в замедленном темпе, чтобы ребенок успевал хорошо, правильно проговаривать все слова, особенно трудные для произношения.
3. Сложные по ритмическому рисунку и мелодии фрагменты песни необходимо поучить отдельно. Чтобы ребенок наглядно понял, куда движется мелодия и куда направить голос, пользуйтесь жестом ( рука следует вверх и вниз, скачком или плавно, в зависимости от движения мелодии). Такты с трудным ритмическим рисунком нужно прохлопать, затем одновременно прохлопать и пропеть на какой - либо слог.
4. Чтобы звук во время пения имел красивую окраску, следите за губами ребенка. Он всегда должен иметь округлую форму. Этому помогает и хорошо открывающийся рот.
5. Дышать нужно спокойно, не поднимая плеч и не делая шумных вдохов перед каждой новой фразой песни. Сохранять воздух в легких желательно до окончания фразы, экономно расходуя его. Научиться этому можно, поиграв, например, со свечей (дуйте на пламя свечи как можно дольше, наблюдая, как оно при этом отклоняется в сторону) или с белыми пушинками - парашютиками знакомого всем одуванчика.
6. Перед пением голос должен быть «разогрет». Для этого используются небольшие, на трех - пяти звуках, распевки. Это может быть «Музыкальная лесенка», которую желательно пропевать от разных ступенек, постепенно повышая голос или какие-нибудь другие короткие пропевки, например «Две трети», «Птица и птенчики» и др.
7. Правильное положение корпуса ребенка во время пения помогает исполнению песни. Сидеть нужно прямо, без напряжения, расправив плечики, руки спокойно положить на колени ближе к корпусу, голову вниз опускать не следует. Если песня исполняется стоя, то спина при этом должна быть также прямой, руки желательно спокойно опустить вдоль туловища. При таком положении корпуса вся дыхательная система, весь голосовой аппарат гармонично настроены на процесс пения.
Музыканты - педагоги при оценке пения детей часто используют термин «чистота интонирования». Говорят, например, интонация у ребенка не чистая, или « чистота интонирования оставляет желать лучшего». Что это означает?
Чисто интонировать или, что одно и то же, «чисто» петь - это значит, петь без фальши, не фальшивить во время пения.
Когда вы играете на каком - либо инструменте и одновременно поете, надо слушать себя и следить за тем, чтобы звук инструмента и голос сливались. Приходиться сознательно управлять своим голосом и приспосабливать его к звучанию инструмента. Если из инструмента извлекается высокий звук, нужно постараться сделать свой голос тоненьким ( например, как у мышонка) и послушать, добрался ли он до высокого звука инструмента, соединился ли с ним в согласованном звучании. Если на инструменте сыграли низкий звук, нужно сделать наоборот, опустить голос, пусть он будет более «толстым», низким. Главное всегда себя слушать и контролировать. Голос поющего и звук, издаваемый инструментом, должны сливаться в один. Это очень важно. Если есть хоть небольшая рассогласованность между звуком музыкального инструмента и его повторением человеком, о чистом пении не может быть и речи, а ведь к частоте пения люди всегда относились и относятся очень серьезно.
Не стоит расстраиваться, если сразу не получается исполнить песню чисто. Для успеха требуется время, упражнения в развитии звуковысотного слуха и, конечно, регулярные занятия пением. И всегда помните:
Прежде чем проинтонировать (пропеть) звук песни, важно правильно услышать его и точнейшим образом повторить голосом.

ИннаНичога

08.09.2010, 20:39

ШЕ ХОЧУ ЗАПРОПОНУВАТИ провести бесіду з вихователями, або з батьками
з музичними хвилинками (їх можна змінити)

Духовність у творах мистецтва
Бесіда з вихователями (батьками) на тему "Ave Maria!"

Мета: розкрити образ матері через живописний образ Мадонни.
Завдання
Навчальні: знайомство з живописом Рафаеля Санті, картиною "Сікстінська мадонна", молитвою "Божій Матері", образами матерів у різних творах мистецтва,( повторення нотної грамоти з вихователями ).
Розвивальні: розвиток образного сприймання музики та живопису; розвиток вокально-хорових навичок, розвиток навичок читання нотних записів, уміння аналізувати своє та чуже вокально-хорове виконання.
Виховні: виховання естетичних смаків через один з найпрекрасніших образів мистецтва - образ Богоматері; виховання любові й поваги до рідної матері.
Наочні посібники: репродукції картин «Сікстинська мадонна» Рафаеля Санті, оформлені тема й епіграф до уроку, текст вірша А. Пушкіна, біографія Ф. Шуберта, нотні картки, кросворд, підручник «Музичне мистецтво», молитва «Божій Матері», портрети композиторів, ноти Ф. Шуберта «Ave Maria».
Хід бесіди
1. Організація
Вхід до залу під мелодію Ф. Шуберта «Ave Maria».
Музичне привітання
Добрий день вам, добрий день
В світі музики, фантазії, пісень!
Добрим будь, щирим будь!
І з мистецтвом у дивний путь!
2. Повідомлення теми та мети уроку
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК. Подивимось на картини, репродукції, які висять на дошці та знаходяться у ваших підручниках. Ви, напевно, подумки ще чуєте ту музику, під яку заходили до кімнати.... Як ви гадаєте, хто є головним образом картин?
Присутні. Матір із немовлям, Свята Марія з Ісусом, Мадонна, Богоматір...
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Так, усі безумовно праві. Це образ матері, який у творах образотворчого мистецтва ми можемо зустріти під назвою Мадонна, Богоматір, Свята Марія. Наш урок сьогодні буде присвячений цьому образу, оспіваному в мистецтві. Композитори та музиканти, звертаючись до Божої Матері, велично промовляли «Ave Maria». Сьогодні спробуємо стати творцями цього образу. І ви побачите, що образ найдорожчої у світі людини може створити кожний із нас.
3. Бесіда про молитву «Божій Матері», живописця Рафаеля Санті та його картину «Сікстінська Мадонна»
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Звідки ж з'явились ці слова «Ave Maria»? («Ave Maria»у перекладі з латини означає «Радуйся, Маріє». Цими словами вітав Діву Марію архангел Гавриїл, який був посланий Богом у місто Назарет сповістити Марію про народження Ісуса Христа. У православній літургії звернення до Марії має такий зміст: «Богородице Діво, радуйся».
О, Пречистая Владычице Богородице,
Царице небеси и земли, высшая ангел и архангел
И всея твари честнейшая, чистая Дево Марие,
Миру Благая помощнице, и всем людям утверждение,
И во всяких нуждах избавление!
Ты еси заступница и предстательница
Наша, ты еси обидимим защищение,
Скорбящим радование, сирым прибежице,
вдовам хранительница, девам слава,
плачущим веселие, больным посещение,
немощным исцеление, грешным спасение.
Помилуй нас, Мати Божия,
И прошение наше исполни, вся бо суть
Возможна ходатайству Твоему:
Яко Тебе слава подобает ныне и присно
И во веки веков. Аминь.
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Як ви гадаєте, про що розповідається в цій молитві?
Зверніть увагу на автопортрет Рафаеля Санті (1483-1520) - великого митця, живописця Відродження та його картину «Сікстінська Мадонна».
Сучасники називали Рафаеля «Божественним Санті». Як ви гадаєте, чому?
Санті прожив коротке життя - усього 37 років, але дуже творчо, натхненно та щасливо. Відомий автопортрет художника був написаний у 1506 р., коли Рафаелю було 23 роки. В його обличчі можна розгледіти душевну рівновагу та рішучість. Його «Сікстінська Мадонна» по праву визнана вершиною творіння великого живописця. Вдивляючись у картину, ми можемо бачити зліва - враженого видінням Святого Сікста, який разом зі святою Варварою-посередники між мадонною та глядачем. Мадонна сходить з небес, на парапет спираються чудесні янголи. Рафаель зупинив вічний рух матері, яка віддає в жертву свого сина в ім'я майбутнього - символ красоти та жертви материнської любові. Ця видатна картина отримала назву за ім'ям монастиря, для якого був написаний цей алтарний образ.
Як ви гадаєте, чи можна картину, створену в XVI столітті, уважати сучасною?
Вдивляючись у картину, спробуємо уявити почуття, які охоплювали її автора під час створення образу Богоматері, а також уявити музику, яка могла б так само натхненно відтворити цей образ.
4. Творче завдання. Гра-кросворд «Відгадай прізвище композитора»
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Я пропоную вашій увазі розв'язати кросворд, створений на базі прізвищ композиторів, яких ми вивчали впродовж цього року, і ви дізнаєтесь, хто ж написав музику до великої молитви. За кожну вірну відповідь усі будуть отримувати нотки, які під кінець уроки перетворяться на ваші оцінки-бали.
Кросворд
Запитання до кросворду:
1)Автопортрет великого українського поета, художника, який написав славетну книгу «Кобзар». На слова цього поета пісня «Думи мої, думи мої»? (Шевченко.)
2)Як звали видатного італійського композитора Верді? (Джузеппе.)
3)Прізвище видатного російського композитора, його музична творчість здебільшого пов'язані з народними сказаннями, розповідями про героїчні подвиги народу. Твори «Князь Ігор», «Богатирська симфонія». (Бородін.)
4)Назвіть прізвище геніального німецького композитора-класика, який прожив не легке життя. Найпопулярнішій твір «Місячна соната»? (Бетховен.)
5)Видатний норвезький композитор. Із сюїти «Пер Гюнт» ми слухали «Ранок». (Гріг.)
6)Прізвище видатного російського композитора. Він написав балети «Жар-птиця», «Весна священна». (Стравінський.)
Отже, ви знаєте, що музику до образу Мадонни написав видатний австрійський композитор Франц Шуберт. Ця музика наповнена великою внутрішньою силою, це гімн жіночій доброті та благородству.
Якою постає у вашій уяві ця музика?
Чи може вона бути яскравою, жвавою, танцювальною чи рішучим маршем?
Давайте її послухаємо. Під час прослуховування поділіться теплом ваших сердець із нашими гостями та подаруйте свої маленькі серця.
5. Слухання музики «Ave Maria» Ф. Шуберта
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Перш ніж ви прослухаєте музику Шуберта, я хочу прочитати вірш А. Пушкіна «Мадонна».
Не множеством картин старинных мастеров
Украсить я всегда хотел свою обитель,
Чтоб суеверно им дивился посетитель,
Внимая важному сужденью знатоков.
В простом углу моем, средь медленных трудов,
Одной картины я желал быть вечно зритель,
Одной: чтоб на меня с холста, как с облаков,
Пречистая и наш божественный спаситель -
Она с величием, он с разумом в очах -
Взирали, кроткие, во славе и в лучах,
Одни, без ангелов, под пальмою Сиона.
Исполнились мои желания. Творец
Тебя мне ниспослал, моя Мадонна,
Чистейшей прелести чистейший образец.
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Подивіться на дошку та пригадайте, як збігаються засоби виразності за своїм значенням у музиці й живописних творах.
МУЗИЧНА ФОРМА
КОМПОЗИЦІЯ МАЛЮНКА

ГОЛОСНА Й ТИХА ДИНАМІКА
ПЕРЕДНІЙ І ЗАДНІЙ ПЛАН

МАЖОРНИЙ І МІНОРНИЙ ЛАДИ
СВІТЛИЙ І ПОХМУРИЙ КОЛОРИТ

МУЗИЧНИЙ ТЕМБР
ХОЛОДНІ Й ТЕПЛІ КОЛЬОРИ

МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Якими засобами музичної виразності відображено образ Марії?
Яка роль супроводу в цьому творі?
Чи може він бути іншим, важким, акордовим?
5. Ознайомлення з біографією Ф. Шуберта
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Я хочу запропонувати вам ознайомитися з біографією композитора.
Учитель роздає текст із біографією.
Текст
ШУБЕРТ (Schubert) Франц (1797-1828) - австрійський композитор.
Народився в сім'ї шкільного вчителя. У 1808-1812 співав у Віденській придворній церкві.
П'ятирічне перебування там дало Шуберту основи загальної та музичної освіти.
З 1814 року - помічник батька у школі на посаді вчителя. Важко попрацювавши у школі три роки, він залишив її, і це при звело його до розриву з батьком, який був проти того, щоб син займався тільки музикою, бо професія музиканта в той час не забезпечувала ні залежного
становища в суспільстві, ні матеріального добробуту.
У 16-17 років Шуберт написав першу симфонію і такі чудові пісні, як «Гретхен за прялкой» на слова Й. В. Гьоте, 1814, «Лісовий цар».
Крім матеріальних нестатків, композитора пригнічувало його становище в суспільстві: музика його не була відома, його творчість не заохочувалась. Писав музику Шуберт дуже швидко, але за його життя майже нічого з його творів не друкувалось. Більшість творів композитора залишились у рукописах і були виявлені через багато років після його смерті. Шуберт написав дев'ять симфоній. Один з найпопулярніших і найулюбленіших симфонічних творів «Незакінчена симфонія» був знайдений тільки через 37 років після смерті Шуберта.
Шуберт - найвидатніший представник романтизму і творець таких жанрів, як романтична симфонія, фортепіанна мініатюра, лірико-романтична пісня (романс), програмно-сюжетний вокальний цикл.
Центральне місце у творчості композитора займають пісні, яких він написав понад 600. Шуберт високо підніс значення пісні. З великим теплом і проникливістю Шуберт розкриває перед нами внутрішній світ людини з її почуттями радості, смутку, любові. За словами Б.Асафьева, Шуберт висловлював «радости и скорби жизни» так, «как их чувствуют и хотели бы передать большинство людей».
«Аве Марія» - один з найкращих вокальних творів видатного композитора.
Це надзвичайно світлий, ліричний і піднесений гімн на честь Діви Марії - жінки-матері, яка дарує нове життя. Композитор вклав у твір таку щирість, сердечність і любов, що «Аве Марія» хвилює людей і тепер, майже через 200 років після написання. Музика цього твору наче священна ікона.
Останні місяці життя композитор тяжко хворів. Поховали його у Відні на міському кладовищі поруч із Бетховеном. На його могилі встановлено пам'ятник зі скорботним написом: «Смерть поховала тут багатий скарб, але ще багатші надії».
Творчість Шуберта надала велике значення розвитку му зичної культури XIX століття.
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. А зараз перевіримо, як ви засвоїли життєвий шлях композитора.
1. В якій сім'ї народився Ф. Шуберт?
2. Скільки було років Ф. Шуберту, коли він почав працювати?
3. Скільки років прожив композитор?
4. Скільки симфоній написав композитор?
5. В якому жанрі Ф. Шуберт склав по над 600 творів?
6. Які слова були написані на могилі композитора?
Ми всі добре попрацювали і зараз проведемо фізкультхвилинку.
6. Фізкультхвилинка
На раз: підняться, підтягнуться.
На два: зігнуться, розігнуться.
На три: зробити три хлопки
І головою три кивки.
А на чотири: руки ширше,
На п'ять: на ніжках пострибати,
На шість: на присядки присісти,
На сім за парту тихо сісти.
7. Робота в парах за картками
Учитель. За раз я роздам вам карти з музичним прикладом пісеньки, а ви повинні поділити її на такти та проспівати.
Роздати картки без розмітки тактів.
Женчичок-бренчичок вилітає,
Високо ніженьку підіймає.
Якби то, набито, ніженьку пробито.
В зеленім лугу бери собі другу!
8. Розспівування. Робота над вокально-хоровими вправами та поспівками. Співання пісні Ю. Чижикова «Мама»
ДО - пташина в'є гніздо,
РЕ - діточок береже,
МІ - у нашому дворі
ФА - радіє дітвора.
СОЛЬ - співає дітвора,
ЛЯ - співає вся земля.
СІ - співаємо усі,
Що би знов співати «ДО».
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі, до.
До, сі, ля, соль, фа, мі, ре, до.
Сім нот чути звідусіль,
Сім нот, знають їх усі,
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!
Сім нот - пісня і танок.
Сім нот стануть у рядок,
Сім нот, сім нот -
ре, мі, фа, соль, ля, сі, до!
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Покличемо маму цією піснею, і співаючи, нехай кожний із вас згадає свою неньку!
9. Виснов ки
МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.. Про що б не складали люди казки - літературні, поетичні, музичні, живописні - найкращім образом у них залишиться образ Матері, Мадонни, Марії! Я хочу, щоб кожний з вас не забував про своїх. І закінчимо наш урок епіграфом. Давайте прочитаємо його всі разом:
Мадонно-Мамо, я тобі
Вклоняюся з любов'ю до землі,
Твою усмішку та ім'я
У серці збережу на все життя!
10. Домашнє завдання
Треба створити незвичайний альбом, який буде наповнений образом матері. Назвати його можна «Ave Maria». Він, мабуть, окрім фотографій і малюнків рідної неньки, буде містити щось незвичайне й найголовніше -наші вдячні слова та найщиріші почуття.

Добавлено через 11 минут
ВИСТАВЛЯЮ МУЗИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Добавлено через 12 минут
Тема. У ГОСТІ ДО ВЕДМЕДИКА МИШКА
Програмовий зміст
Математика: продовжувати вчити дітей складати групу з окремих предметів; виділяти один предмет з групи; розрізняти поняття «багато», «один»', порівнювати предмети, контрастні за величиною; розрізняти й на¬зивати праву (ліву) руку.
Рідна природа: поглибити знання про осінні явища в природі (жон і н (або червоніє) та облітає листя, часто йде дощ, холодно, птахи відлітаю 11 в теплі краї, а ті, що залишилися, заклопотані пошуками їжі).
Музика: дати уявлення, що музика, як і поезія, передає настрій осені, створює відповідний настрій.
Малювання: закріплювати вміння в колективному малюнку переда вати осінній листопад шляхом застосування пальчикової техніки вико нання мазків і малювати грона калини прикладанням пучки; розрізняти дерева за листям і описом.
Розвивати увагу, мислення, сприйняття кольору, окрім, уяву і фам тазію.
Виховувати зосередженість, естетичні почуття. Матеріал: ілюстрації із зображенням дерев, червоні і жовті листочки кошики, грибочки, гуашеві фарби.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вихователь. Ходімо в гості до ведмедика Мишка. Може, він ще не заснув і пограється з нами.
Діти з вихователем заходять до «лісу».
— Як тут гарно! Чарівниця-осінь встигла розмалювати ліс як худож ник. Ви впізнаєте осінь у нашому лісі?
Діти. Так, впізнаємо.
Вихователь. З чого видно, що настала осінь? Діти. Листя пожовтіло, почервоніло. Вихователь. Ще чим нас осінь дивує?
Діти. Опадає листя, стало холодно, сонечко менше світить, пташки відлітають у теплі краї, не росте травичка...
Вихователь. Наталочко, ти знаєш віршика про пташок, щовідлі тають. Прочитай, будь ласка.
Наталя
Співів солов'їних нині не чувать, Відлетіли наші пташки зимувать.
Вихователь. Назвіть пташок, які відлітають зимувати.
Діти. Соловейки, ластівки, лелеки, шпаки.
Вихователь. Назвіть тих, що залишаються у нас.
Діти. Горобчики, синички, ворони...
Вихователь. Давайте послухаємо спів пташок. (Тиша... Чути тур хотіння листя.) Де поділися птахи? Вони з лісу перелетіли ближче до оселі., щоб легше було перезимувати. Ми з вами будемо їх годувати. Щосьдові
іає Мишка... Куди він пішов? Поки він прийде, ми подивимося, які г дерева ростуть. (Підходять до ялинки.) Як називається це дерево?
Діти. Ялинка.
Вихователь. Якого кольору листочки-грлочки на ялинці? Діти. Листочки-голочки зеленого кольору.
Вихователь. Так, ялинка завжди зелена. Навіть Загадка така є: «Зи-)к> і літом одним цвітом». Повторіть її зі мною, а вдома загадайте цю за-су батькам. (Підходить до дуба.) Хто впізнав це дерево?
Діти. Це дерево — дуб.
Вихователь. Як називаються дітки у дуба? Діт и. Дітки у дуба називаються жолуді. Вихователь. Якого кольору листя на дубі?
Діти. Дистя на дубі різнокольорове: червоного, жовтого кольору.
Вихователь. Дивіться, скільки на землі кленового листя: ічерво-і жовте. Скільки листя на землі?
Діти. Листя на землі багато.
Вихователь. Скільки в руці умене листочків? Д іт и. У вас в руці один листок. Вихователь. Я згадала вірша про осінь. Послухайте його, будь ласка.
Тиха осінь тут ходила,
Жовте листя загубила — Листячко кленове.
Листячко шовкове.
А ви пам'ятаєте віршики про осінь? Прочитайте, будь ласка, Оль-і Марусю.
Оля
Завітала осінь — сад наш пожовтів. І берізки в гаї стали золоті.
Маруся
Осінь в гості завітала, Нам листочки дарувала. Потанцюємо із ними — Із листками золотими.
Вихователь. Потанцюємо з листочками? Добре, але, щоб всім було иссело, візьміть, будь ласка, у праву руку один червоний листок. Взяли? А тепер у ліву руку — один жовтий листок. Що в тебе у правій руці? У лівій руці? Скільки листків червоного (жовтого) кольору у тебе? Скільки лист¬ків залишилося на землі? Перевірте, чи однакові у вас листки на землі?
Діти перевіряють способами накладання, прикладання.
Дидактична вправа «Підніми вгору великий (малий) листок»
Звучить музика.
Вихователь. Осіння музика до нас завітала. її написав композите >і і Вівальді. Потанцюємо під цю музику разом з листочками. Уявімо соСм що ми — листочки і кружляємо від подиху вітру. Вітерець легенько дме листочок розхитується, тріпоче радісно, сонечко світить лагідно. Небо синє-синє, аж прозоре. Приємно всім, спокійно. Поступово збираютьі 11 хмари, сильніше дме вітер і несе їх по небу, ховаючи блакитну прозорість закриває сонце. Тривожно-тривожно листячко тріпоче, потім повільно падає, падає і встеляє землю килимом барвистим.
Діти роблять рухи, наслідуючи вихователя, кружляють з листочками, підні мають, опускають руки, ходять, бігають по галявині, присідають. На слова «пос тупово збираються хмари...» звучить тривожна музика, а на слова «листя падає...» діти по одному листку кидають на землю.
Вихователь. Холодно. Візьміть по листочку в праву і в ліву руки та й заховайтеся від дощу. Прочитай, будь ласка, Максимку, віршика про дощик.
Максим
Ось і крапельки-краплинки Пострибали по стежинках. Хмароньки збираються — Дощик починається.
Вихователь. Ховаймося від дощу, бо змокнемо, а листячко покл ;і демо у вази. Червоне у вазу червоного кольору, а жовте — у вазу жовтої < і кольору. (Дітирозкладають листя.) Бачите, які красиві букети. Скільки червоного (жовтого) листя у вазі?
Діти. Багато.
Вихователь. Скільки листків червоного (жовтого) кольору поклаи кожен з вас?
Діти. Один листок.
Вихователь. Щось довго ми не можемо зустріти Мишка. Де ж він подівся? Ходімо його шукати.
Діти разом з вихователем шукають ведмедика і знаходять його під імпрош зованим кущем калини з великим і малим кошиком.
Вихователь. Мишку, де ти був? Чому ти сумний? (До дітей)
Діти. Мишко журиться, бо має завдання від Осені назбирати грибочків і склік ти великі у великий кошик, а малі — у малий. Він не знає, як упоратисі. із завданням. Допоможемо йому? Кожен беріть по два грибочки й Суді¬мо визначати, котрий в який кошик покласти.
Діти визначають величину грибочків методом прикладання. Після вико-
\я завдання грають у рухливу гру «У ведмедя у бору». Вихователь «оживлює»
ледя.
вихователь. Ведмедик Мишко дякує нам за допомогу. Йомупри-), що ви навчили його шукати великі та малі грибочки. Мишко лю-
„ осінній ліс, йЬму подобається кущик калини з червоними грона-Сумуватиме він за фарбами осені. Хотів би все це намалювати, але пензлика. Ведмедику, це все можна намалювати без пензлика,
І
'и тебе навчать. Діти підходять до мольбертів, обговорюють прийоми малювання ягід кали-і осіннього листопаду. Звучить спокійна музика.
Самостійна робота дітей
Підсумок
Вихователь. Яка зараз пора року?
До кого ми ходили в гості?

ИннаНичога

09.09.2010, 13:27

Музыка, как элемент терапии в реабилитации детей с нарушениями общения
________________________________________

В Отделение реабилитации несовершеннолетних с ограниченными физическими и умственными возможностями обращаются родители с детьми-инвалидами, имеющими различные отклонения в развитии, в возрасте от трёх до шестнадцати лет. Как правило, ребята не организованы: они никогда не посещали специальные (коррекционные) дошкольные и школьные образовательные учреждения, либо ранее были выведены из их состава. В подавляющем большинстве случаев отделение является для родителей последней надеждой, у каждого из них своя история “хождения по мукам”, а заключение одно – ребёнок не обучаем.
Особую сложность, по ряду причин, описанных ниже, представляет реабилитация детей с ранним детским аутизмом и близкими к нему состояниями (таких детей у нас в отделении 16 человек).
Слово “аутизм” происходит от латинского “autos”, что значит “сам”. Это такое нарушение развития, при котором затруднено формирование социальных контактов с внешним миром и другим человеком. Аутизм достаточно распространенное состояние, встречающееся примерно в 3-6 случаях на 10000 детей, у мальчиков в 3-4 раза чаще, чем у девочек. По свидетельству доктора медицинских наук В. Е. Кагана, “в городе с миллионным населением неконтактных детей будет, как минимум, 120-150”! Сколько таких детей в нашем городе и области - не знает никто.
Природа аутизма до сих пор не определена. Одни ученые видят причину возникновения этого синдрома в генетической предрасположенности, другие - в неблагоприятной экологической обстановке, третьи даже винят комбинированные вакцины, которыми прививают малышей, четвертые говорят о комплексе причин. Пока ясно одно - аутизм не знает расовых, национальных или социальных границ, аутисты рождаются в разных странах, в семьях с разным достатком и разным уровнем образования родителей. Аутизм нельзя “вычислить” генетически, ни одна генетическая лаборатория в мире не скажет беременной женщине, родится у нее ребенок с “ледяным” взглядом на мир или нет. Нельзя подстраховаться, предохраниться.
Аутизм последнее время привлекает все большее внимание специалистов различного профиля. Такой интерес вызван с одной стороны достижениями в области его клинического изучения, а с другой - неотложностью и сложностью практических вопросов терапии и коррекции. Остро стоит и вопрос о ранней диагностике: поскольку предполагается, что 1 из 10 детей, получающих диагноз умственной отсталости, на самом деле страдает аутизмом.
Несмотря на то, что аутизм имеет широкий спектр проявлений, основные симптомы являются общими. Это желание уйти от контакта, экстремальное одиночество и стремление к навязчивым стереотипным, ритуальным формам поведения. Отмечается также необычное речевое развитие (а в некоторых случаях возможно полное отсутствие речи), вычурность движений, неадекватная реакция на сенсорные (то есть, воздействующие на органы чувств) раздражители. Однако наиболее ярко проявляются при аутизме собственно аутизм и стереотипное поведение.
Собственно аутизм проявляется как отгороженность от других людей и от мира в целом. Она возникает из-за особой ранимости. Аутичные дети не умеют вступать в контакт, общаться, и их реакция на внешние воздействия парадоксальна с точки зрения других людей. Частым аутичным проявлением является невозможность, боязнь взглянуть в лицо человека, в его глаза, общаться с ним один на один. При настойчивом стремлении войти в контакт с таким ребенком, у него может нарастать тревога, страх, он может начать вести себя агрессивно по отношению к себе или к другим людям. Потребность в общении у аутичных детей есть, но сама реализация этой потребности затруднена и искажена. Аутичный ребенок стремиться быть “рядом” с другими, а не “вместе” с другими. Он может подолгу наблюдать за игрой детей, играть рядом с ними, брать у них игрушки, но не вступать в совместную игру и не общаться с ними.
Стереотипное поведение также связано с тревожностью и ранимостью аутичных детей. Из-за их сверхчувствительности у них возникает много страхов, непонятных окружающим. Так, они могут бояться громкого гула работающего пылесоса, яркого света, группы шумных, подвижных детей. Поэтому, аутичные дети стремятся сохранить неизменным, а значит предсказуемым, устойчивым, мир вокруг себя. Они хотят ходить одним и тем же привычным маршрутом, есть одну и ту же привычную пищу, носить одну и ту же привычную одежду, видеть вокруг себя одних и тех же людей, получать одни и те же впечатления. Они предпочитают находиться в компании более предсказуемых знакомых взрослых. Все новое кажется им страшным, и поэтому вызывает дискомфорт. При этом, поскольку их связи с миром не достаточно широки, они испытывают недостаток положительных ощущений и эмоций и восполняют его доступным для себя способом. Так возникают самораздражающие действия и движения, которые на профессиональном языке называются стереотипиями, поскольку носят устойчивый, однообразный, навязчивый характер. Все выше описанные тенденции и формируют стереотипное, ритуальное поведение.
Игры аутичных детей также состоят из стереотипных манипуляций предметами или обыгрывание отдельных их качеств, например, ключи - звенят, пакет - шуршит и так далее.
Общие закономерности развития аутичных детей отражаются и на развитии их интеллекта: некоторые психические функции могут опережать, другие запаздывать в своем формировании. Трудности вызывает все, что требует активного взаимодействия с миром. Например, некоторые дети тонко различают оттенки цветов, выкладывают сложные орнаменты, интересуются буквами и при этом с трудом овладевают навыками самообслуживания, с трудом выполняют просьбы взрослого.
Аутизм нельзя называть ни болезнью, ни даже неполноценностью в обычном смысле этих слов. По мнению профессионалов, аутичные дети часто обладают незаурядными талантом и умом. Как сказал один из врачей отчаявшемуся родителю: “Вы должны достучаться до его внутреннего мира, поверьте, он стоит того”. У этих детей замечательные творческие способности к музыке, поэзии, живописи, математике и т. д. Многие воспитанники специалистов по аутизму после долгих лет трудной работы как бы “раскрываются”, выносят в мир то, что так долго копили в себе. Некоторые из этих ребят учатся в консерваториях, в элитных вузах, ибо обладают нетривиальной системой мышления. У аутизма есть несколько степеней сложности, но даже самые трудные дети дают надежду на адаптацию в том случае, если при первых признаках неблагополучия оказать профессиональную помощь.
Средством, способным помочь таким детям увидеть, услышать, почувствовать все многообразие окружающей среды, помочь им познать свое Я, войти в мир взрослых, полноценно существовать и взаимодействовать в нем, является музыкотерапия. Мы рассматриваем музыкотерапию применительно к специальному образованию как синтез нескольких областей научного знания (искусства, медицины и психологии), а в лечебной и психокоррекционной практике как совокупность методик, построенных на применении разных видов искусства в своеобразной символической форме и позволяющих с помощью стимулирования художественно-творческих (креативных) проявлений ребенка с проблемами осуществить коррекцию нарушений психосоматических, психоэмоциональных процессов и отклонений в личностном развитии.
В сочетании с другими видами коррекционной работы, музыкотерапия способствует развитию эмоциональной-волевой сферы, повышает качество коммуникации, усиливает способности к саморегуляции.

ИннаНичога

09.09.2010, 13:28

Дети с ранним детским аутизмом являются особой категорией, для большинства из них музыка является сверхценным интересом и оказывается единственно возможной для них “линией связи” с окружающим миром в течение долгого времени. Одна из причин, почему музыка так притягательна, заключается в том, что она не требует участия речи, столь трудной для большинства детей с аутизмом. Другая причина кроется в том, что музыка – это тропинка в мир чувств и эмоций, которые, как представляется на первый взгляд, чужды человеку с аутизмом. Музыкотерапия может служить страдающему ребёнку жизненно важной поддержкой и источником человеческого общения, а также средством выразить себя именно на доступном ему уровне.
За 3 года нашей работы с аутичными детьми на занятиях музыкотерапии, сформировались постоянные группы, в которые подбирались дети по возрасту, сходству их проблем в социальной адаптации, по психологической совместимости и другим критериям.
Как правило, до объединения детей в группу, каждый ребенок проходит этап индивидуальных занятий (это особенно важно, когда мы встречаемся с ребенком замкнутым, тревожным, избегающим контактов). Следует очень внимательно отнестись именно к первым встречам с ребенком, потому что от них во многом зависит успех дальнейшей работы. Стремясь установить с ребенком контакт, помочь ему изменить свое состояние, настроить на взаимодействие с окружающими, мы не требуем, чтобы ребенок действовал по правилам, не ограничиваем позитивную активность ребенка.
Роль взрослого на этапе знакомства - прежде всего роль наблюдателя, но не пассивного, а активно следующего за ребенком.
Для некоторых детей на первых порах было необходимо присутствие мамы. В этом случае существенно, чтобы мама также с увлечением выполняла всё, что необходимо по ходу занятия, вместе с ребёнком, и не пыталась как-то воздействовать на него.
На данный момент функционируют 2 группы, которые постоянно посещают 12 детей с нарушениями общения (аутизмом и близкими к нему состояниями) в возрасте от 3 до 11 лет. Вновь поступившие дети вводятся на занятия музыкотерапией пробно для выяснения их коммуникационных возможностей. Занятия проводятся 2 раза в неделю по 45 минут.
Обобщая опыт работы, нами были определены цель, задачи, структура и содержание занятий музыкотерапией для данной категории детей. В процессе работы они порой менялись с точностью “до наоборот”. Так, западные психотерапевты начинают занятия с участием родителей и постепенно приходят к индивидуальным занятиям. В начале нашей деятельности, на занятиях присутствовали все специалисты отделения в качестве сопровождающих для каждого ребёнка. Они чутко следили за малейшими изменениями настроения, поведения детей, помогали им справиться с новыми сложными для них задачами. Родители не смогли бы настолько профессионально сработать на данном этапе, они не были готовы коренным образом поменять манеру общения с собственным ребёнком и лишь изредка присутствовали на занятиях, чтобы увидеть положительную динамику детей (мамы даже приглашали пап, чтобы продемонстрировать достижения ребёнка).
Чтобы подвести родителей к верному пониманию проблем их детей, учитывая недостаток времени для личного общения с каждым (хотя о каждом ребёнке мы говорим после занятий), я собрала практически все научные статьи, публикации специалистов, из опыта родителей и раздала желающим материал на дискетах, затем мы обсудили интересующие моменты. Также были отпечатаны слова песен, включённых в занятия, переписаны кассеты с музыкой и розданы родителям, что позволило им заниматься с детьми дома (дети с удовольствием и многократно готовы слушать любимую музыку, петь и танцевать).
На данный момент каждый ребёнок достаточно успешно работает в паре с собственной мамой или бабушкой. Родители увлечённо исполняют все упражнения в процессе занятия, радуются вместе с детьми, у них появились общие интересы.
На занятиях музыкотерапией мы не ставим себе целью развитие собственно музыкальных способностей или овладение навыками пения и игры на музыкальных инструментах.
Логоритмика, слушание музыки, пение, игра на детских музыкальных инструментах и танцы - основные элементы занятий - направлены на решение не музыкальных задач, а значимых для развития ребенка проблем.
Приведем некоторые приемы установления контакта, применяемые в музыкотерапии.
1. Сопровождение действий ребенка музыкальным отрывком, исполняемым на фортепиано, бубне и др., созвучным его настроению и характеру действий (например, “Молдовеняска” - для бега, “Полечка” - для прыжков).
2. Сопровождение голосом - педагог комментирует движения, выполняемые ребенком, при этом текст пропевается под мелодию, соответствующую настроению ребенка (например, “побежали, покружились и на место сели”).
Эти способы знакомства возможны, если ребенок проявляет активность, передвигается по комнате, разглядывает ее, берет в руки музыкальные инструменты и т.д., но избегает прямого контакта со взрослым, а также если ребенок внешне пассивен, погружен в себя, не интересуется окружающим, не смотрит на взрослого, не вступает в диалог. Такое поведение взрослого является наиболее безопасным (не пугает и не настораживает ребенка) и дает возможность установить взаимодействие.
3. Совместная игра на музыкальных инструментах - еще один вариант установления контакта с ребенком. Дети с первых занятий проявляют живой интерес к ярким и необычным орф-инструментам (методы Орф-педагогики, материалы, привезённые автором с международных музыкально-педагогических конференций, активно используются на всех занятиях и дают потрясающий результат). Взрослый не должен стремиться к достижению музыкального результата и как-то корректировать действия ребенка (если они не носят явно разрушительного характера). Важно дать ребенку возможность самостоятельно обследовать, опробовать инструменты, выбрать особо понравившийся, выразить себя, а педагог может подыграть на том или другом инструменте.
Совместное музицирование может возникнуть далеко не сразу. Иногда ребенок не позволяет взрослому вмешиваться в его игру и только постепенно, через какое-то время, удается добиться музыкального диалога (так было с Сашей: сначала он забирал металлофон и играл сам, позднее – брал руки педагога и, вкладывая в её руки молоточек, жестами предлагал присоединиться к игре).
На этом этапе, следуя за ребенком, мы стараемся понять, что радует его, пугает или настораживает, как влияет на его состояние разная по характеру музыка, звучание музыкальных инструментов.
4. Всем нашим детям присуща особая музыкальность, поэтому, выяснив у родителей их музыкальные предпочтения, мы пытаемся привлечь к себе внимание, взгляд ребёнка, исполняя его любимые песенки (так, напевая “Песню Чебурашки” много раз подряд, удалось привлечь внимание Саши, что не удавалось сделать другими приёмами).
Используя на занятиях игровые элементы, мы постепенно задаем правила игры и побуждаем ребенка следовать этим правилам, чтобы направить работу на овладение ребенком какой-либо формой поведения или выработку определенного навыка.
Мы стараемся ритуализировать занятие уже на первом этапе работы (соблюдать постоянную структуру, последовательность разных видов музыкальной деятельности), если ребенок не сопротивляется этому (как правило, дети с нарушениями общения привносят и свои стереотипы). Ритуал становится канвой занятия, которую музыкотерапевт как импровизатор и исполнитель должен представлять, прежде чем наполнить ее необходимым содержанием. Повторяющиеся элементы занятий и музыкальные произведения создают у детей ощущение безопасности и открывают возможности к овладению новыми умениями.
Основные ритуалы связаны с началом и окончанием занятия - музыкальными приветствием и прощанием. Они заключаются в пропевании с аккомпанементом или без него слов, обращенных к ребенку или группе и ответа на них (“Здравствуйте, ребята – Здра-вству-йте” или “Меня зовут Лена - Меня зовут Данил”).
Приветствие помогает установить между педагогом и ребенком мягкие доверительные отношения и, став для детей привычным, оказывается пусковым механизмом, включающим их в работу. Для приветствия и прощания используется какой - либо шумовой инструмент (чаще всего бубен, у него не очень резкое звучание и в то же время он достаточно четко фиксирует ритм фразы). В дальнейшем обращение к ребенку может быть более индивидуальным: с тем инструментом, который нравится ему, с теми словами, которые обрадуют или успокоят его. На первых занятиях, когда ребенок еще не привык к ритуалу, ему помогает педагог (играет на инструменте в ответ и произносит приветствие как бы за ребенка).
Прощание - завершающий аккорд, которым подводится итог занятия. Прощаться, также как и здороваться, можно с каждым ребенком отдельно или со всей группой.
В дальнейшем, если дети достаточно освоили эти ритуалы и охотно в них участвуют их можно несколько усложнить, добавив после слов приветствия или прощания еще какой - либо вопрос. Дети (по отдельности и вместе) отвечают на этот вопрос. Диалог расширяется.
Ритуалами, т.е. знакомыми, повторяющимися действиями, можно связывать переходы от одних видов деятельности к другим. Например, любой танец начинается с того, что дети становятся в круг и берут друг друга за руки (разумеется, в некоторых случаях все это делается с помощью педагогов или родителей). Многих детей очень радует возможность предвосхищать события, когда, услышав знакомую мелодию, название песни или игры, они знают, что им предстоит делать то, с чем они уже неоднократно справлялись. Для кого-то очень существенным шагом в развитии оказывается усвоение последовательных действий.
Чередование различных видов деятельности позволяет выстраивать динамику занятия. Исходя из наших целей, занятие может быть построено на смене настроений (расслабление и возбуждение) или с наличием кульминации, когда происходит постепенное эмоциональное насыщение и возрастание двигательной активности, сменяющиеся к концу занятия расслаблением (от лирически мелодий и плавных движений до бравурных, энергичных, высвобождающих энергию, и затем постепенное расслабление). Однако часто приходится отступать от первоначального замысла, исходя из состояния детей, в котором они приходят на занятие. Так, например, если дети возбуждены и им сегодня особенно трудно усидеть на месте, лучше начинать с подвижных игр, танцев - это облегчит переход к занятиям, не требующим физической активности.
Рассмотрим один из возможных вариантов занятия, основная задача которого - научить детей работать в группе, общаться друг с другом и с педагогом, выполнять единое действие.
Приветствие. Педагог, присаживаясь на корточки возле каждого ребенка, поет, аккомпанируя себе на бубне: “Здравствуй, Яша”, “Здравствуй, Кирилл”, и т. д. Дети отвечают, ударяя по бубну. Если ребенок молчит, педагог берет его руку и, ударяя по бубну, здоровается как бы от его имени.
Завершив ритуал приветствия, дети берут друг друга за руки. Они уже знают, что вслед за приветствием будут двигаться под музыку “змейкой” между разложенными на полу разноцветными кольцами (возможны любые препятствия: предметы, стулья). Педагог напоминает правила игры: во время звучания музыки цепочка движется по залу в любом направлении, “ищем новые дорожки”. Но как только музыка смолкнет, движение прекращается. На каждого ребенка вначале приходился один взрослый, в дальнейшем количество взрослых, принимающих участие в этом упражнении, уменьшалось, а дети выстраивались, держа друг друга за руки. Взрослые находились только по краям.
После движения “змейкой” дети встают в пары с помощниками и выполняют логоритмическую разминку.
Затем все становятся или садятся в круг. С этого момента начинается работа по стимуляции речи. Активно используется пальчиковая гимнастика с проговариванием стихов (В.В.Цвынтарный “Играем пальчиками и развиваем речь”.- Н.Новгород, 1995).
Далее музыкотерапевт начинает напевать песни под фортепиано или аудиозаписи (программа Т.Сауко, А.Бурениной “Топ-хлоп, малыши” - СПб, 2001). Педагоги и помощники на протяжении всего занятия поют лицо в лицо с детьми, хорошо, если есть тактильный контакт (педагог держит ребенка за руку). Музыкотерапевт как бы призывает ребенка помочь ему петь, особенно выделяя голосом повторяющиеся фрагменты (“би-би-би”, “ля-ля-ля”...). Может потребоваться много времени, пока ребенок начнет произносить в ответ первые звуки.
У каждого из ребят есть своя любимая песня, танец, игра с пропеванием. Мы стараемся, чтобы в этом действии участвовали все дети (если кто-то не поет, то выполняет соответствующие движения).
После этого начинается совместная игра на музыкальных инструментах. Для исполнения берутся мелодии, звучащие из занятия в занятие, хорошо знакомые детям.
В конце занятия - хороводы, причем на вопрос: “Что мы сейчас будем танцевать?”, некоторые дети уже могут ответить, например: “Здравствуйте, до свидания”. Хоровод сопровождается пением, но петь и танцевать одновременно дети не могут. Дети берут за руки ассистентов и приглашают (словами или движениями) танцевать. Все это им знакомо, поэтому не страшно.
Заканчивается занятие прощанием. Дети садятся на те же места, что при приветствии, педагог берет бубен и вступает с ними в диалог: “До свидания, Алик” и т.д.
В другие занятия с этой же группой кроме обычных ритуалов, исполнения песен и хороводов включаются игры. Выбор игры зависит от настроения детей (если они слишком возбуждены, их надо успокоить и т.д.).
За время занятий в этой группе дети постепенно научились самостоятельно выполнять несложные движения под музыку. У них появился песенный репертуар, который можно расширять дальше. Они теперь могут не только пассивно слушать музыку (все эти дети очень музыкальны), но и создавать ее - петь, танцевать, играть на музыкальных инструментах. Но самое главное то, что они хотят и взаимодействуют друг с другом и с окружающими их взрослыми.
Например, Кирилл К. (9 лет, аутизм) до занятий в нашем Центре был практически изолирован дома, никогда не посещал детских учреждений. Он демонстрировал нолевое поведение, не ориентировался в пространстве, совершенно отсутствовал контакт с людьми в любом его проявлении. Кирилл – крупный и сильный мальчик, с ним было очень сложно справиться: он метался по коридору, натыкаясь на сотрудников, щипал и царапал их, издавал нечленораздельные звуки. В группу музыкотерапии попал после нескольких месяцев индивидуальных занятий с психологом отделения, которая подготовила его находиться рядом с людьми, в коллективе сверстников. Она же сопровождала его на занятии музыкотерапией. Сначала Кирилл лежал на диване, отвернувшись к стене, а психолог сидела рядом, комментируя всё происходящее в музыкальном зале. Затем он начал поворачиваться, наблюдать за детьми и педагогами, постепенно стал подниматься и ходить по залу. Аудиозаписи и слова песен, стихов я переписывала родителям, и они дома, включая музыку, вместе с ребёнком пели и плясали, выполняли все упражнения. Родители сыграли огромную роль в продвижении своих детей. Так Кирилл научился брать маму за руки “лодочкой” и, качаясь из стороны в сторону, кружась, исполнял танец “Кукла с мишкой”. К концу года он полностью выполнял все элементы занятий: маршировал, ходил “на носочках” и т.п., водил хороводы, произносил звуки логоритмики “ш-ш-ш”, “у-у-у”, “мя-а-а-у”, “ау”; стал интересоваться детьми, рассматривать их. Самой большой наградой за хорошую работу для него стала “игра” на пианино в конце занятия. Когда занятия не проводились, родители отмечали, что Кирилл “скучает”. Они очень дорожат занятиями музыкотерапией, подчёркивая её огромную значимость и эффективность в развитии их сына.
Занятия музыкотерапией в группе детей с нарушениями общения являются мощным стимулятором развития их эмоциональной сферы, повышают качество коммуникации, усиливают способности к саморегуляции, поднимают мышечный тонус, вовлекают неговорящего ребенка в процесс пения через подражание поющим детям и взрослым, способствуют появлению первых звуков.
Совместные занятия музыкой могут постепенно приучать к коллективу и дисциплине; для ребёнка аутичного или страдающего иными нарушениями, затрудняющими словесное общение, музыка иногда оказывается единственным средством спасения от нарастающей изоляции.
Таким образом, музыкотерапия в процессе реабилитации аутичных детей необходима как способ эмоционального воздействия на ребенка с целью коррекции имеющихся физических и умственных отклонений, как способ невербальной коммуникации, а также как один из возможных способов познания мира. Музыкотерапия может быть включена в индивидуальную программу развития детей с ограниченными физическими и умственными возможностями в сочетании с другими видами коррекционной работы.

Котышева Елена Николаевна, учитель-дефектолог
Статья отнесена к разделу: Преподавание музыки, Работа с дошкольниками

Stahmich83

15.09.2010, 23:17

В интернете нашла интересные статьи , может пригодиться для работы с родителями.
Звуки природи - для нашого здоров'я
Сучасне життя наповнено різного роду стресами, з якими людині щодня доводиться стикатися. Стрес може бути викликаний багатьма причинами. Одним з негативних факторів, що впливають на наш організм, є навколишній шум сучасного міста.
Він негативно впливає як на розумове, так і на фізичне здоров'я людини. Стрес може призвести також до різних порушень сну, в результаті чого, людина почуває себе погано як фізично, так і морально.

Вже давно доведено, що природні звуки природи можуть надавати потужний терапевтичний вплив на весь наш організм. Ці природні звуки позитивно впливають на всі життєво важливі системи людини. Вони допомагають розслабити і тіло, і розум, зняти стрес і внутрішнє напруження.

Численні дослідження довели позитивний вплив спокійної музики на сон. Прослуховуючи ніжну музику природи за 45-60 хвилин до засинання, Ви отримуєте не тільки позитивні емоції, а й відмінний природний заспокійливий засіб. Ваше дихання стає рівним і глибоким, кров'яний тиск вирівнюється, голова наповнюється світлими і радісними почуттями.

Звуки природи допомагають активізувати області мозку, які відповідають за почуття радості та щастя. Музика природи чудово піднімає настрій і є незамінним засобом для людей, які страждають від депресії. Дослідження, проведені психологами, показують, що почуття депресії можна зменшити до 25% тільки лише прослуховуванням приємної музики.

Під час прослуховування розслаблюючих звуків природи, Ваше тіло і розум розслабляються, що у свою чергу підсилює Вашу імунну систему, що особливо важливе для дітей.

Музика може чудово поєднуватися з іншими методами лікування, допомагаючи людині видужати набагато швидше.

Звичайно, у кожної людини є свої уподобання при виборі музики. Вам потрібно лише прислухатися до свого організму і вибрати ту музику або ті звуки природи, які доставляють вам радість. Звуки природи будуть цікаві для ваших малят, і тому прослуховування такої природної музики буду не тільки корисне, а ще й цікаве!

Навчання музиці
Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей.
Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.
Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.
Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці.
Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.
Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.

О необхідності музичної освіти для батьків
Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.

Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!
Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?

Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.

У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.

Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!

Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.

В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.

Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!

Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.

Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань. Ось тільки деякі з них:

1. Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?
2. Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?
3. На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?
4. Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі? Саксофоні?
5. Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?

Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:

1. Як утримувати інтерес дитини?
2. Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?
3. Як позбавити дитину від небажаної ліні?
4. Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим чином?
5. Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?

І це далеко не весь список питань!

На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...

Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків. Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.
:tongue::aga:

катя 98

26.10.2010, 11:40

Співпраця музичного керівника та вихователя дитячого садочку.

Музичний керівник в дитячому садочку.
Всім відомо, що загальний та музично-естетичний розвиток дошкільників у дитячому садочку здійснюють музичний керівник, що мах фахову освіту (музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре володіючий теорією і методикою педагогічного процесу, і вихователь. Робота педагогів (музиканта і вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися і тісному контакті.
Для початку мені б хотілося познайомити вихователів з функціями й обов’язками музичного керівника. За загальну постановку музичного виховання в дитячому садочку відповідає музичний керівник. Він виконує наступне:
1. Проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази на тиждень відповідно графіку роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки:
- відбирає і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям;
- розробляє й планує засвоєння програмних навичок;
- вчасно готує наочний матеріал, посібники;
- прослуховує записи;
- намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми.
2. Відповідає за проведення свят та розваг.
3. За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.
На консультаціях музичний керівник :
- знайомить вихователів з планом роботи;
- розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння і навички, якими повинна володіти дитина;
- обговорює проведене заняття (враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога);
4. На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів. Удосконалюючи їхні навички в області співу й руху (при цьому враховує здатності кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи четвертий виразно декламує і може стати активним ведучим свята).
5. Проводить роботу з батьками, втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини та наголошує про те, що дітки яки у святі приймають участь тільки ті діти яки відвідували хоча б половину музичних занять (можна прочитати журнал відвідувань) а інші діти (яки не знайомі або мало знайомі з пісенним або танцювальним матеріалом) разом із батьками дивляться свято. Якщо мама зацікавлена в тому щоб дитина приймала участь - вона обов’язково звернеться до муз. керівника або вихователя і самостійно вивчить слова пісень, рухи таночків та інше. Після цього муз керівник приймає рішення про участь дитини у святі. Але ні в якому разі не можна привести дитину саме на свято без репетицій тому що наслідку можуть бути дуже сумними і для самовпевненості самой дитини і для результату всього свята. Про це потрібно обов’ язково попереджати та наголошувати всім батькам щоб потім не було образ.

Вихователь.
Самому музичному керівникові складно організувати дитячу музичну діяльність. Вихователь – перший помічник музичного керівника. Участь вихователя в музичному розвитку дітей визначається рівнем його музичної культури, музичних здібностей Якщо вихователь має слух, гарний голос, вправно рухається, може грати на дитячих музичних інструментах або просто знає методику музичного виховання дітей, він здатний в багато чому допомогти музичному керівникові . Тому підготовка до музичного свята чи розваги починається з роботи (консультації) з вихователем.
Перш за все проводиться консультація (за 1,5 – 2 місяці до свята) щодо складності сценарію, музичних номерів ідеї змісту сценарію. Ознайомлюється власне зі сценарієм, за місяць до свята, і допомагає музичному керівникові у підборі дітей (адже у святкових ранках чи розвагах повинні брати участь усі діти без винятку, незалежно від їх здібностей). Вихователь допомагає добирати кожній дитині такий матеріал до виступу, який вона могла б з успіхом і швидко оволодіти, щоб не почувати себе забутою на святі.
По-друге, брати активну участь у процесі навчання на музичних заняттях , бо власне на музичних заняттях іде підготовка до свята, а саме:
- у молодших групах – співати разом з дітьми, не заглушуючи їхнього співу;
- у середніх та старших групах діяти в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі…
- бере активну участь у відборі музичного матеріалу та направляє самостійну музичну діяльність дітей, включаючи її в ігри, прогулянки, трудовий процес тощо.
По-третє,ознайомлюється з тематикою свят, розваг та театральних дійств, що будуть проводитися протягом навчального року та дає свої поради чи вводить певні корективи.

Співпраця з вихователем –ведучим.
У проведенні свята важливу роль відіграє ведучий , тому він (ведучий) повинен досконало знати весь літературний і музичний матеріал, хід свята . Вміти орієнтуватися у раптовій зміні подій, створювати невимушену атмосферу, триматися просто: мова має бути правильною, красивою, без напруження. Ведучий має пам’ятати, що діти – це не актори, і доброзичливим, розумним словом, дотепним жартом, підказкою допомоги згладити всі можливі неприємності.

Розваги.
Якщо говорити про розваги, то їх можна проводити у більш різноманітних формах, ніж свята.
1.Музичні концерти- концерт, присвячений творчості якогось композитора.- концерт, присвячений народній пісні.- концерт однієї групи дітей для іншої.- концерт учнів музичної школи
2.Літературні концерти- концерт, присвячений творчості письменників і поетів- зустріч з дитячими поетами- концерт, присвячений фольклору
3. Музично-літературні концерти( наприклад "Пори року”)
4. Вечори гумору
5.Вечори дружби6. Дні народження дітей
7. Ляльковий театр
8. Інсценівки казок
9. Спортивні вечори відпочинку
10. Вечори загадок
11. Слухання казок у аудіозапису
12. Музичні конкурси.

Свято.
Побудова і методика проведення і розваг визначається особливостями кожного з них і віком дітей, для яких вони проводяться.
Цікаве свято викликає багато позитивних емоцій у дітей, та допоможе закріпити та розширити їх знання, вміння та навички у різних видах музичної діяльності; допоможе розвинути творчі здібності та можливо, змінити в позитивний бік свою самооцінку. Що ж важливо пам’ятати при підготовці свята:
1. Сценарій складається не тільки з урахуванням тематики свята, але й вікових особливостей дітей, а також пори року.
2. Сценарій обговорюється разом музичним керівником, вихователями.
3. Дуже важливо знайти таку форму, проведення свята, яка б викликала б цікавість у дітей, не перенапружуючи їх підготовкою.
4. Багато радощів дітям приносять виступи співробітників. Доцільно, якомога більше залучати їх особливо на початку року, коли йде процес адаптації.
5.Треба пам’ятати про почуття міри і не перевантажувати сценарій піснями, таночками чи віршами.
6.Після свята доцільно було б проаналізувати його разом з колегами, щоб з’ясувати, що воно дало дітям, які задачі були успішно вирішені та на що слід звернути увагу в подальшій роботі.
7.Інколи корисно провести повтор свята у формі розваг, частково використовуючи матеріал, який діти добре знають.

Педагогам необхідно виявляти великий такт і повагу до дітей, пам’ятаючи, що малюки дуже вразливі. Неприпустимо, щоб одні й ті ж діти, навіть коли вони надзвичайно здібні, виступали по багато разів, затінюючи своїх одногрупників. Часто виступи однієї дитини втомлюють її, нервують, викликають зарозумілість. Натомість залучення до участі в святах соромливих та менш здібних дітей дає поштовх їх музичному і всебічному розвитку.
Важливо, щоб підготовка до свята, проведення його і закріплення святкових вражень становили єдиний педагогічний процесс. Необхідно, щоб свої враження від свята діти мали можливість відтворити в образотворчому мистецтві, самостійній художній діяльності, іграх.
Зважаючи на зміст державних стандартів дошкільної освіти в Україні, особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентують на основних результатах освітньо – виховної роботи протягом дошкільного дитинства. Зокрема, про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільняти можна говорити за умов, якщо дитина:
 Виявляє активність у музично – естетичній атмосфері розваги і свята;
 Вміє співпрацювати із дітьми й дорослими у процесі музичної діяльності;
 Співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;
 Радіє з власних та спільних музичних успіхів;
 Дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно – мистецьких подій.
Бажано, щоб спільне переживання святкової події було радісним і пізнавальним для дошкільнят, давало змогу кожному відчути власний успіх і вміння, морально підносило у прагненні потішити всіх своїм виступом, подарувати красу одне одному, виховувало почуття відповідальності за добру спільну справу, збагачувало й урізноманітнювало художньо – естетичні враження та почуття.
Планування різних форм організації музичної діяльності дошкільнят взаємозбагачуватиме і взаємодоповнюватиме одна одну і створюватиме, таким чином, більш сприятливі умови для музично – естетичного розвитку дітей.
Спільна робота музичного керівника й вихователя приводить до бажаних результатів у рішенні завдань загального музичного виховання дошкільника.

Використана література:
1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,
2. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,
3. А. Шевчук,«Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей», методичні рекомендації; «Дошкільне виховання» №2, 2000 р.
4. А. Шевчук,«Сучасні підходи до організації свят і розваг», методичні рекомендації; «Дошкільне виховання» №3, 2000 р.
5. Зоя Еманова, «Музично – виконавська Діяльність: сучасні підходи», «Дошкільне виховання» №3, 2009 р.
6. «Музичні ігри як засіб розвитку творчих здатностей дитини», ж. «Дитячий садок»,липень 2008, число 25-26
7. Світлана Нечай, «Музика розвиває… інтелект», рекомендації батькам і педагогам, «Дошкільне виховання», №11, 2007 р.
8. Провозюк Г.Г., «Веселі свята для малят», методичний посібник з питань організації свят та розваг з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку; Тернопіль, «Мальва –ОСО», 2007 Р.
9. Т. Науменко, «Музичне виховання найменших», Київ, «Шкільний світ», 2007

DV9185

26.10.2010, 18:46

Консультация для родителей
Музика починається там, де закінчується слово.

Виховання малюків починається з виховання та самовиховання дорослих.
Батьки повинні знати, що з дітьми починати займатися музикою потрібно з раннього віку. До кожної дитини, незалежно від ступеню її обдарованості( і навіть у тому випадку, коли у неї спочатку не спостерігається помітної тяги до музики), можна знайти відповідний підхід,” підібрати ключ” до дверей, що ведуть у світ музики.
Таємниця того, що прийнято називати вмінням займатися з маленькими дітьми, полягає у здатності педагога та батьків, не відриваючи дітей від природного для їх віку “ігрового” середовища,непомітно ввести у світ звуків, розбудити в них любов до музики. Одночасно зі знайомством із необхідними для спілкування словами та фразами, які зазвичай дитина опановує до трьох-п яти років, ми вчимо її любити рідну мову, відчувати її мелодійність та різноманітність.
Не менш серйозно потрібно відноситися до знайомства з мовою музики. Для людини повинно бути відкрито не тільки читання літературних творів, але й слухання шедеврів музичного мистецтва, їх розуміння. Музика, можливо навіть
більше, ніж інші мистецтва, робить людину благороднішою, добрішою,чуттєвішою. Її мова інтернаціональна і не потребує перекладу, в той самий час, вона здатна донести до серця найглибші та найтонші відчуття, які час від часу неможливо донести словами. Недарма кажуть “Музика починається там, де закінчується слово”
Вселити в серце дитини бажання оволодіти мовою музики — завдання , результат якого в великій мірі залежить від спільних зусиль педагогів та батьків.

Алена Болинская

27.01.2011, 15:47

Девченки , моджет кто работает по ситеме ТРВЗ ( триз)
Так хочу поделиться работой с кадрами:

Засідання__І
„ Працюємо творчо ”
Мета:

1. Сприяти розвитку у педагогів нестандартних прийомів творчого мислення.
2. Залучати педагогічних працівників до безпосередньої участі в пошуку засобів
створення та розв”язання винахідницьких завдань.

І Вправа: „ Наші мрії ” / метод емпатії /

Мета: допомогти учасникам усвідомити зміст методу: вміння перевтілюватись, уявно
побачити себе очима інших об”єктів.

Керівник пропонує кожному з учасників уявити себе сонечком, місячним сяйвом,
звуком...
/ хвилинка уяви, звучить спокійна музика /

По черзі кожен учасник відповідає на задані питання керівника:
- Ти хто? / я сонечко /
- Про що ти мрієш? / про гарний зелений лужок,... /
- Кого ти боїшся? / темної хмарки,... /
- З ким ти товаришуєш? / вітерцем,... /

ІІ Гра „ Добре – погано ” / вирішування протеріч /

Мета: навчити учасників виявляти позитивні і негативні сторони будь – якого явища
або об”єкту.

Керівник: пропонує учасникам висловитись нестандартно: професія вихователя це
добре чи погано.

Учасникам пропонується поділитися на 2 команди:
1 команда -- позитивні сторони ( добре )
2 команда -- негативні сторони ( погане )

- 2 -

Критерії оцінки: по кількості відповідей
Час на виконання завдання: 3 хвилини.

Наприклад:

Добре, у дітей навчися чомусь цікавому;
Добре, спілкування в колективі завжди корисно...

Погано, ніколи не знаєш, що придумають діти;
Погано, що діти хворіють...

ІІІ Гра „ Окспомарон ”

Керівник пропонує учасникам:
1. Вибрати поняття або об”єкт і дати йому характеристику.
2. Визначити певні якості.
3. Підібрати антоніми.
4. Підібрати антоніми, які дають парадоксальну конструкцію.
5. Із протилежних пар вибрати ті з”єднання, які дають гарні парадоксальні
визначення.

Наприклад:
+ -
Вода
підтримує життя вбиває життя
рідка тверда
холодна гаряча
прозора мутна

ІV Гра „А що як би...?” / метод фантастичної проблеми /

Керівник сутність даного методу полягає у розв”язанні проблемного завдання через
добір різноманітних варіантів вирішень. Даний метод вважають першим
кроком до творчості, який сприяє самостійності мислення.

- 3 -

Мета: спонукати учасників висловлювати будь – які, навіть, найнесподіваніші припу-
щеня, щоб віднайти компромісний варіант вирішення проблеми.

Керівник пропонує учасникам поміркувати:

- А що як би не було дитячого садка?

V Гра „ Графічна творчість ” / метод синектика /

Мета: навчити учасників графічно зображати будь – який образ або об”єкт.

Керівник: пропонує учасникам символами і знаками зашифрувати казки:

- „ Вовк та семеро козенят ”

- „ Гуси – лебеді ”

- „ Котик та Півник ”

VІ Гра „ Навпаки ”

Мета: вчити учасників до поданих слів підбирати антоніми.

Керівник: називає слова, а учасники називають до даних слів -- протилежне
значення.

В грі „ Навпаки ” можна використовувати:

- слова / тихо – голосно, великий – маленький, чорний – білий ... /

- вірші / Скажу я слово „ високий ”,
Відповідай „ низький ”.
Скажу я слово „ далекий ” –
Відповідай „ близький ”.
- 4 -

Скажу я слово „ боягуз ”,
Відповідай „ сміливець ”.
Тепер „ початок ” я скажу,
Відповідай „ кінець ”. /

- прислів”я / Умій сказати, умій і змовчати .
Далеко, та легко; а близько, та слизько.
Знай більше, а говори менше.
Вченья світ, а не вчення -- тьма./

Підсумок заняття
VІІ Вправа „ Чарівний промінчик ”

Мета: висловлювати асоціативні враження від проведеного тренінгу.

Керівник пропонує учасникам тренінгу уявити себе чаріним промінчиком. Кожний ча-рівний промінчик повинен подумати і висказати асоціації які винекли під час прове-дення тренінгу.

Алена Болинская

27.01.2011, 15:48

продовження

Засідання__ІІІ

„ Разом думаємо, разом фантазуємо ”

Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити значимість використання методів
ТРВЗ/РТУ в роботі з дітьми дошкільного віку;
формувати у педпрацівників нестандартні прийоми творчого мислення.

І Вправа „ Очікування ”
Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити особисті очікування від заняття.

Керівник пропонує кожному учасникові тренінгу:
1. Написати на картках – корабликах з клейкими папірцями кількома словами свої
очікування від тренінгу.
2. По черзі наклеїти їх на плакат із заздалегідь намальованою рікою на березі
Надії, при цьому озвучуючи свої думки.

ІІ Робота в підгрупах „ Моя уява ” / метод проб та помилок /

Мета: залучати кожного до безпосередньої участі в пошуку засобів для розв”язання
винахідницьких завдань.

Керівник пропонує розділитись на підгрупи і виконати завдання написане на картках.

1 Завдання: Привести приклади мозкового штурма в різні розділи програми.
Наприклад:
• Колобок живе в наші дні в хмарочосі на 16 поверсі.
Поклали його на віконце остудити.
Як йому спуститись?

• Де взяти ягоди взимку?

- 2 -

• Придумати будинок майбутнього?

2 Завдання: Метод Біном фантазії включити в мовленнєву діяльність.
Наприклад: дівчинка, вовк, бабуся, ліс, квіти + вертоліт
Примітка:
• можна спочатку розповісти казку до кінця, а в самому кінці ввести нового героя;
• зразу вводити нового героя з початку казки.

3 Завдання: Намалювати різними техніками ( по вибору ) ілюстрації до різних казок.
Наприклад: пальчиковий живопис, кляксографія, монотипія, ниткографія, весела
краплинка, дзеркальне відображення.
За намальованими ілюстраціями скласти „ Салат казок ”.
„ Заєць – хвалько ” „ Гуси-лебеді ” „ Колобок ” „ Маша і ведмідь ”
ворона дівчинка заєць пиріжки
собака піч вовк кошик
хлів яблунька лисичка пеньок

„ Жив на світі заєць. Одного разу пішов він гуляти в ліс. Бачить стоїть піч. Вона йому і говорить: „ Наколи дрова, запали вогонь та й спечи пиріжків ”. Заєць все зробив, як йому наказала піч. За це вона його нагодувала і кошик з пиріжками подарувала. Йде заєць задоволений, гриби та ягоди збирає. Аж раптом вискочила собака і забрала кошик у зайця. Заплакав зайчик, шкода йому стало кошика і по-вернувся зайчик до пічки та й розповів про свою образу. А піч і говорить йому:
„ Не плач, зайчику, кошик в мене був чарівний, якщо до поганого потрапить то він відразу зникає ”. Дивиться, зайчик, біжить до нього собака та й перед ним виба-чається. Вибачив зайчик собаку. Разом вони знову запалили піч, напекли пиріжків і стали разом жити не тужити. ”

ІІІ Творча хвилинка „ Цікаві перетворення ”

Мета: вчити придумувати нестандартні рішення завдання.

- 3 -

1. Що цими предметами можна зробити?
/ крім Головної функції / -- олівець, прищепка, дзеркало, ложка, цвях...

Наприклад: олівцем: виміряти довжину, використовувати як указка, розмішувати
фарбу, розгладжувати фольгу...

2. Що з цього можна зробити?
/ скріпки, ґудзики, папір, сірники... /
Наприклад: із сірників можна викласти різні геометричні фігури, літери, цифри,
різноманітні узори, складати задачі, рахувати...

ІV Практична частина „ Винахідники ”

Мета: сприяти колективному пошуку нестандартних шляхів розв”язання зазначеної
проблеми.

1. Задача: Вам терміново ( ! ) необхідно остудити стакан з кип”ятком. Як бути?
Необхідно знайти 10 рішень.
Наприклад:
• добавити холодну воду;
• налити в тарілку;
• багато разів переливати із стакана в стакан;
• добавити багато варення або цукру;
• поставити в морозильну камеру...

2. Придумати нове природне явище, якого ніхто не бачив.
Наприклад: дощ із цукерок та іграшок...

3. Ілюстрація будь – якої казки з включенням випадкових героїв з інших казок.
сворити нову казку.
Наприклад: ілюстрація до казки „ Рукавичка ” випадковий герой Колобок:
„ -- Добрий день звірята, що ви робите? Пустіть мене до себе жити.
-- Добре, ми тебе пустимо, якщо ти нам заспіваєш пісеньку!

- 4 -

Заспівав Колобок звірятам пісеньку і вони його пустили в Рукавичку жити. І став Колобок жити в рукавичці і всіх звірят пісенькою розвеселяти. Але одного разу співаючи пісеньку, Колобок згадав про дідуся та бабусю і вирішив повернутися. По-дякував він звірятам і відправився додому. ”

4. Вибрати будь – які предметні картинки і створити максимальну кількість речень
в кожен з яких входять дані слова.
Наприклад: автобус, крокодил, м”яч --- предметні картинки
Крокодил сидів з м”ячем в автобусі.
М”яч крокодила уїхав в автобусі.
В автобусі не видно крокодила та м”яча.
Згадав крокодил в автобусі, як грався з м”ячем...

Підсумок заняття
V Вправа „ Очікування ”

Мета: визначити, наскільки виправдані очікування кожного учасника семінару.

Учасникам пропонується
• на стікерах записати, наскільки були виправдані їхні очікування;
• стікери прикріпити на плакаті на „ березі виправданих надій ”, озвучуючи свою думку.

ОЙКОВ

10.02.2011, 14:26

Програми класичної музики для регуляції психоемоційного стану.

1. Зменшення почуття тривоги та невпевненості.
Шопен "Мазурка," Прелюдії ",
Штраус "Вальси",
Рубінштейн "Мелодії".
2. Зменшення дратівливості, розчарування, підвищення почуття приналежності до прекрасного світу природи.
Бах "Контата 2",
Бетховен "Місячна соната", "Симфонія ля-мінор".
3.Для. загального заспокоєння, задоволення.
Бетховен "Симфонія 6", частина 2,
Брамс "Колискова",
Шуберт "Аве Марія",
Шопен "Ноктюрн сіль-мінор",
Дебюссі "Світло місяця".
4. Зняття симптомів гіпертонії і напруженості у відносинах з іншими людьми.
Бах "Концерт ре-мінор" для скрипки, "Кантата 21".
Барток "Соната для фортепіано,''Квартет 5,
Брукнер "Меса ля-мінор".
5.Для зменшення головного болю, пов'язаного з емоційною напругою.
Моцарт "Дон Жуан",
Лист "Угорська рапсодія" 1,
Хачатурян "Сюїта Маскарад".
6. Для підняття загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності, настрою.
Чайковський "Шоста симфонія", 3 частина.
Бетховен "Увертюра Едмонд",
Шопен "Прелюдія 1, опус 28",
Лист "Угорська рапсодія" 2.
7. 7. Для зменшення злостивості, заздрості до успіхів інших людей.
8. Бах "Італійський концерт",
Гайдн "Симфонія".
«Музична аптека»

«Не хочу, не буду, іди геть, ти - погана !!!»,« мама, я боюся »
Лікуємо: Гайдн, Чайковський, Пахмутова, Таривердієв, «Світло Місяця» Дебюссі, «Лебідь» Сен-Санса, Шуберт, Шуман, Чайковський «Лебедине озеро», Лист, Моцарт (2-а частина «Маленької нічної серенади»)

«Головка болить»
Лікуємо: «Весняна пісня» Мендельсона та Джорджа Гершвіна, полонез Огінського

«Животик болить»
Лікуємо: «Вальс квітів» (балет Чайковського «Лускунчик»)

«Не думається»
Лікуємо: Бетховен «Місячна соната» (полегшить інтелектуальну діяльність)

«Болить, болить, болить»
Лікуємо: анальгетики в світі звуків - Бах, Гендель

«Заснути не можу»
Лікуємо: колискова Брамса, сюїта з балету «Пер Гюнт» Гріга, збірник «Колисаночкі» (фольклор)
«Мені сумно»
Лікуємо: вальси з балетів Чайковського, «На трійці» з його ж «Пір року», «Весна» з «Пір року» Вівальді

«Горлечко болить»
Лікуємо: лідируючу роль у боротьбі з простудними і багатьма іншими інфекціями грают тембри духових інструментів.

На всі випадки життя для малюка — Моцарт!

*«Лікувальними» процедурами вважаються і прослуховування творів, де солістами є згадані музичні інструменти та самостійна гра на них.
Лікувальні музичні інструменти:
Інструмент - Фортепіано, акордеон
Дія - благотворно впливають на утворення жовчного соку, захищають слизову від поразки
Ефективний час доби - ранок

Інструмент - Гітара
Дія - гасить роздратування і «розвантажує» серце
Ефективний час доби — опівдні

Інструмент - Флейта
Дія - відновлює функцію печінки
Ефективний час доби - вечір, ніч
Інструмент - Скрипка
Дія - активізує тонкий кишечник
Ефективний час доби-день

Інструмент — Саксофон
Дія - покращує роботу нирок, «розбиває» камінці
Ефективний час доби - вечір

Інструмент - Труба
Дія - покращує роботу підшлункової залози
Ефективний час доби - ранок

Інструмент - Арфа
Дія - Покращує дихання при астмі, бронхіті
Ефективний час доби - вечір

Інструмент - Барабан
Дія - Зміцнює імунітет
Ефективний час доби - ранок

МОИ 38

10.02.2011, 17:07

Цікава ширмочка.
http://s007.radikal.ru/i301/1102/41/6fcaa6ab08b5t.jpg

http://s010.radikal.ru/i312/1102/0c/65e26256be5et.jpg

http://http://s010.radikal.ru/i311/1102/71/3dafd550fe02t.jpg

http://s58.radikal.ru/i159/1102/6c/5ded091211fat.jpg

МОИ 38

10.02.2011, 17:10

http://s52.radikal.ru/i138/1102/72/e7a49efbc408t.jpg

ТМС

20.03.2011, 13:32

Музикотерапія в дитячому садочку

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій. Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик. На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості.
Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним “баченням” ніби наносить “візерунки” на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
“Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.
Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками.Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанняітанцювальні рухи дорослого виступають тут голов*ним і єдиним способом досягнення потрібного результату.
Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на “задній хід”, наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію. Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”. Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизаються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.
Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими. Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фі*зичного і психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього світу.
Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м’які іграшки, ґумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до 3 років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні “Конячка” О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий під час слухання пісні “Кішка” Ан. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного прослуховування.
Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика — і найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей молодшого віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звука.
Дітям на другому році життя пропонуються дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на третьому році життя музично-дидактичні ігри дещо ускладнюються. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад: у грі “Чий будиночок?” дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Виконанню поставлених завдань із музикотерапії сприяє програмний репертуар. Для дітей на другому році життя він складений із контрастних за характером творів, нескладних за змістом, які відбивають яскраві, близькі дітям образи (“Ах, вы, сени” — російська народна, спокійна “Колискова” М. Красева, “Конячка”, “Автомобіль” М. Раухвергера). Дітям на третьому році життя пропонується складніший репертуар. У ньому пісні, що відображають явища природи (“Осіння пісенька” Ан. Александрова, “Зима пройшла” Н. Метлова), близькі й зрозумілі дітям образи (“Заинька” М. Красева, “Лялька” М. Старокадомського), народні мелодії, інструментальна музика.
Важливим елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, — показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорово сприйманий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Групова пасивна музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад групи — 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від розчарувань, зменшує тривожність.
У дитячому садку використовується прийом групової вокалотерапії. Співи — це важливий метод активної музикотерапії, тривалість заняття 10-15 хвилин, група з 8 дітей розташовується в замкнутому колі, ведучий співає разом з дітьми. Пісні підбираються відповідно до настрою групи. Не один рік у дитячому садку існує вокально-фольклорний гурток “Калинонька”. Діти з бажанням та задоволенням виконують українські пісеньки. Кожен ранок у дитячому садку розпочинається з ранкових музичних привітань. Під чарівні звуки музики дітей запрошують до спортивної зали на ранкову гімнастику. У дітей створюється позитивний настрій, діти ефективно спілкуються. Музичні привітання налаштовують дітей на добрий настрій та успіх протягом дня.
Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю в дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою спеціально відібраної музики були розроблені сеанси практичної музикотерапії.
Сеанс “Доброго сну” — де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо “Либідь”, Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави.
Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка — це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним дітям цей сеанс заспокоює нервову систему.
Сеанс “Доброти” — цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні: “Большой секрет для маленькой компании”, “Настоящий, верный друг”, “Если добрый ты”… Ці пісні й сьогодні зігрівають любов’ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує.
Сеанс “Наші друзі” — відбірка пісень про наших маленьких друзів — тварин та комах: “В траве сидел кузнечик”, “Два веселых гуся”, “Песня овечек”, “Песенка Муренки”, “Лесной олень”… Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.
Сеанс “Усмішки”. Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.
Сеанс “Звуки природи” — так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів — діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.
Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше — це “школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості музики — викликати співпереживання слухачів.
Отже, залучення дошколят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

iraalex2006

27.03.2011, 13:52

МОЖЕТ КОМУ И ПРИГОДИТСЯ МАТЕРИАЛ (ВЗЯТ ИЗ ЖУРНАЛА "ПАЛИТРА ПЕДАГОГА", 2009. № 3

Роль родини в музичному вихованні дітей
Галина ВАТАМАНЮК, музкерівник,
ДНЗ № 20 "Дзвіночок", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.

Сім'я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зрос¬тає, пізнає світ, соціалізується. Саме в родині розвива¬ються її почуття, закладаються моральні цінності, фор¬мується фізичне та психічне здоров'я.
Мистецтво, художня культура в її найкращих зразках допомагають встановити надійні емоційні контакти між поколіннями.
Спільні захоплення батьків і дітей можуть мати харак¬тер ігрової, пізнавальної чи трудової діяльності. Ефек¬тивним засобом покращення взаєморозуміння та взаємопідтримки, консолідації зусиль, спрямованих на створення сприятливих умов для виховання дошкільнят, виступають спільні заходи дошкільного закладу та ро¬дин вихованців, що мають на меті зміцнити сім'ю, уріз¬номанітнити її життя, зменшити дефіцит соціальних зв'яз¬ків та спілкування дорослих з дітьми в сім'ї та поза нею.

Народні пісні та традиції починаються з родини
Мета цієї публікації — розкрити особливості родин¬ного спілкування засобами музичного мистецтва. При¬кро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділя¬ють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які перегля¬дає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності, працьовитості, не при¬щеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне. Сьогодні почасти втрачена можливість постійного спілку¬вання дитини зі старшими членами родини, особливо з дідом та бабусею, які здебільшого живуть окремо й не можуть виховувати онуків, розповідати їм казки, співати народних пісень. Та й з материнських вуст сучасні діти лише зрідка чують народну потішку чи колискову. Мо¬лоді батьки недооцінюють величезне виховне та пізна¬вальне значення музичного мистецтва. Однак наші педагоги не втомлюються пояснювати їм важливість вико¬ристання музики у вихованні дитини.
Музика — це відтворення людських почуттів у їх ста¬новленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її рол¬лю є емоційний розвиток дитини. Батьки співають ко¬лискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх ляль¬кам. Водночас заспокійлива музика — це не обов'язково пісні. Матері всіх часів і народів іздавна мугикали своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків.
Спільне з дорослим слухання музики та обговорення почуттів, які вона викликала, заохочує до обміну думка¬ми про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими тан¬цюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів.
Музика також є ефективним засобом стимулювання соціального розвитку. Так, група дітей може спільно занурюватись у музику — пісні, танці — й чудово прово¬дити разом час, не чекаючи, коли буде змога скориста¬тися дефіцитним обладнанням. Дошкільнята співатимуть діалогічні пісні й при цьому вправлятимуться в чергово¬сті, очікуючи звертання до себе. Існує чимало пісенних варіантів, у яких кожну дитину запитують її ім'я, і вона має співом відповісти: "Ось я..." або проспівати інші сло¬ва, додаючи до них своє ім'я. Часом діти соромляться говорити на групових заняттях, однак охочіше приєдну¬ються до інших у пісні чи таночку. В багатьох випадках вони супроводжують свій спів активними жестами. Такі групові пісні, коли всі діти співають разом, сприяють залученню тих, хто в іншому разі залишався осторонь.
Практика нашої роботи з дошкільниками засвідчує те, що заняття музикою стимулю¬ють розвиток їхнього мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, мелодій¬ним, і малята залюбки "граються" з слова¬ми. Вихователі використовують природні ігри, щоб привернути увагу дітей до зву¬чання мови. Скажімо, допомагають їм ви¬вчити імена однолітків, відбиваючи в доло¬ні ритм, під який повторюються ці імена і який водночас становить основу танцю. Му¬зика сприяє також збагаченню мовлення, за¬пам'ятовуванню, оскільки дитина може за¬пам'ятати фрази з пісні, складніші за природні, і згодом ужити їх у розмові. Є чи¬мало пісень з описом та переліком різних речей, які ознайомлюють дітей з новими сло¬вами, а отже, збагачують їхній словник. Взір¬цем прояву творчості є складання дитиною власних пісень, коли вона використовує ві¬домі або вигадані мелодії, щоб розповісти свої історії чи висловити особисті почуття.
Взаємозв'язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних видах і формах музичної діяль¬ності. Емоційний відгук і розвинутий музичний слух да¬ють змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активі¬зують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично.
На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина в перші роки життя сприймає мову людей, які її оточують. Схоплюючи в ній ритмічні елемен¬ти, малюк із загальної мішанини звуків виокремлює слова й відтак усього за кілька місяців накопичує в пам'яті ти¬сячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно орга¬нізовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на ра¬дість батькам, несподівано перетворюються на фрази, які зворушливо лепече маля. Зазначено також тісний зв'язок лепету з рухами: дитина ритмічно змахує рука¬ми, стрибає, постукує іграшкою, вигукуючи при цьому склади в руховому ритмі, але щойно рухи припиняють¬ся, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різ¬номанітні ритми сприяє правильному відтворенню рит¬мічного малюнка слів, їхньої складової структури, пришвидшує розвиток інших лінгвістичних здібностей, зокрема словотворення. Чуття ритму, або ритмічна здат¬ність, у психічному розвитку дитини є новоутворенням універсального типу. З розвитком цього чуття якісно змінюються складові психіки малюка, необхідні для різ¬них видів діяльності та поведінки загалом.
Дошкільні роки — це час найбільшого нагромаджен¬ня музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайомлюється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності, їй цікаві за¬няття, пов'язані з музикою, коли вони добре організо¬вані (співи, танці, ігри).
Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкіль¬ному закладі, чимало залежить від того, як організова¬не виховання в родині. Саме в сім'ї, у її традиціях кри¬ються джерела музичного обдаровання дитини — вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчас¬ного дотику до них. Важлива ціннісно-орієнтаційна єд¬ність сім'ї, що інтерпретується як наявність стійких ро-динних традицій, цілісність світосприйняття, образу та стилю життя, наявність значущої спільної діяльності, со¬ціально-культурний рівень її розвитку (спрямованість культурних інтересів батьків, структура та спільність до¬звілля, рівень розвитку духовного світу дорослих, пра¬гнення культурного вдосконалення та саморозвитку, участь батьків та інших членів родини в культурному вихованні дітей, їхня гурткова, клубна діяльність). Саме в сім'ї завершується процес закріплення набутого ди¬тиною в дошкільному закладі. Це означає, що за фор¬мування дитячого художнього смаку, музичних навичок, як і за формування особистості дитини, відповідальні вихователь, музичний керівник і батьки. Наш власний досвід роботи в цьому напрямку показує, що для орга-нізації міцного зв'язку "ДНЗ — сім'я" необхідне чітке, цілеспрямоване керівництво з боку адміністрації, ме¬тодичного центру, музичного керівника при активній допомозі педагога.
У "Дзвіночку" ми прагнемо створити належні умови для здійснення музичного виховання кожної дитини. А ще практикуємо різні способи налагодження зв'язків із родинами вихованців і в основу кожного кладемо принцип диференційованого, індивідуального підходів. У кожно¬му з випадків акцентуємо увагу на діяльнісному підході до "Я-соціального", що означає реалізацію проблеми соціального розвитку дошкільнят, в якому музичне мис¬тецтво завдяки своїм комунікативним властивостям (го¬лосовій інтонації, швидкості та динаміці мовлення, метро-ритмічній організованості вживаних звукосполучень, емоційному впливу на зміст та характер спілкування) відіграє важливу роль.
Ми використовуємо такі форми роботи з батьками з музичного виховання дітей.
Усно-практичні:
♦ знайомство з сім'єю;
♦ бесіди та лекції;
♦ загальні та групові збори;
♦ батьківські збори (участь);
♦ групові та індивідуальні консультації;
♦ пе¬дагогічні хвилинки;
♦ педагогічні конференції;
♦ про¬хання;
♦ доручення, домашні завдання батькам;
♦ спо¬стереження;
♦ виготовлення посібників, іграшок;
♦збирання природного матеріалу.
Наочні:
♦ стенди або куточки;
♦ папки-пересувки;
♦ тематичні виставки;
♦ відкриті заняття;
♦ "дні відкри¬тих дверей";
♦ концерти для батьків;
♦ звітні концерти гуртків;
♦ видача музично-педагогічної літератури для читання у вихідні дні.
Цікавими й ефективними, на наш погляд, є також му¬зичні лекторії, сімейні ліцеї, веселі ярмарки зі сталими рубриками й графіком проведення та змінною тематикою і цілями. Як нетрадиційні форми спілкування використо¬вуємо дискусії та диспути, тематику яких визначаємо від¬повідно до нагальних проблем "музичного дошкілля".
Одним із пріоритетних напрямків нашого дошкільно¬го закладу в роботі з батьками щодо здійснення музич¬ного виховання є також залучення їх до активної участі в заходах, що проводяться у "Дзвіночку" (у фестивалях родинної творчості, спільних екскурсіях, гуморинах, те¬атралізованих дійствах, посиденьках, вечорницях, відві¬динах цікавих особистостей), формування в них прина¬лежності до колективу дитячого садка як однодумців і спільників, ознайомлення з кращим сімейним досвідом, у ході якого талановиті батьки викладають свою педаго¬гічну позицію, ознайомлюють інших з ефективними ме-тодами музичного розвитку дітей. Взаємообмін інфор¬мацією корисний і для нас, педагогів, і для батьків. Здійснюємо його у вигляді "круглих столів", вечорів за-питань і відповідей, дискусійних клубів, ділових ігор, школи молодої сім'ї, усних журналів, сімейних зустрі¬чей. Під час таких заходів батьки презентують свої твор¬чі та педагогічні доробки, демонструють власні музичні здібності та вміння дітей, заохочують до спільних дій усіх присутніх.
Подаємо приклад одного із заходів — "Сімейних зу¬стрічей", проведених на базі нашого дитсадка у рамках роботи методичного об'єднання музкерівників міста. Цей захід, на нашу думку, є одним із оптимальних варіантів розв'язання проблем розвитку музично-мовленнєвих та креативних здібностей дошкільнят, формування в них навичок соціальної поведінки за допомогою музично- театрального мистецтва.
Щоб зацікавити батьків черговим спільним заняттям та залучити їх до участі в "зустрічі", ми продумали текст оголошення із зазначенням попередньої роботи (дода¬ток 1) та програму заходу (додаток 2). Вона мала на меті ознайомити присутніх із родинами-учасницями, налаш¬тувати всіх на художнє спілкування з музикою, надихну¬ти на творчі прояви у виконавстві та на імпровізацію, створити атмосферу доброзичливих міжособистісних стосунків батьків, дітей, педагогів, зміцнити віру в їхні можливості, не залишивши поза увагою іскринки гумору.
Мета проведення заходу, оформлення та зміст міс¬тяться в додатку 3. Запитання анкети для батьків подані в додатку 4.
Наші сподівання щодо доцільності проведення подіб¬них заходів у практиці ДНЗ перейшли в переконання, й ми можемо впевнено сказати: вони не лише згуртову¬ють родини за спільними інтересами, виявляють музич¬но обдарованих і талановитих вихованців, а й створю¬ють колектив однодумців.

iraalex2006

27.03.2011, 13:53

(ПРОДОЛЖЕНИЕ)

Додаток 1
Організаційно-підготовча робота
Оголошення
Шановні мами, тата, братики, сестрички й усі родини! Запрошуємо вас до участі у родинному заході "Сімейні зустрічі".
Мета нашого зібрання: зануритись у світ музики і зро¬зуміти, яку важливу роль відіграє цей вид мистецтва у нашому з вами житті, як впливає на різні аспекти вихо¬вання та розвитку наших дітей.
Девіз нашої зустрічі: "Родина — родині". Ділитимуть¬ся досвідом музичного виховання, презентуватимуть свої музичні захоплення не лише члени сімей, а й цілі родини.

Підготовка до заходу
1. Презентація родини.
У своїх виступах (зв'язних логічних розповідях) про¬симо розповісти:
♦ про склад родини і чому сьогодні прийшли саме ці особи;
♦ кого як звати, яке родинне захоплення мають і що показуватимуть сьогодні;
♦ що стало поштовхом до цього захоплення (пісня, танець, театр, гра на музичних інструментах);
♦ яка, на вашу думку, користь від музики загалом чи від конкретного виду музичної діяльності;
♦ якими хочете бачити своїх дітей та онуків, чого бажаєте іншим сім'ям. (Презентуватися бажано у різних формах: проза, вірш, пісня, частівки, рухо¬ві етюди, фрагменти театрального дійства).

Будьте готові відповісти на запитання типу:
♦ значення музики у вашій родині;
♦ найзахоплююча подія чи свято, де мали місце му¬зика чи окремий вид музичної діяльності.
Продемонструйте фото, відео, аудіозаписи.

2. Виконання свого "коника" — одного чи кількох виступів із певного виду музичної діяльності (оголошення, костюми, власна інтерпретація виконання та супрово¬ду). Бажано, щоб були задіяні всі члени родини й не обов'язково водночас: хтось декламує, інші співають, танцюють. Чому вибрали саме цей жанр, чия ідея? Ваші плани, мрії, побажання собі й іншим. (На сцені). Висло- віть свою думку щодо виховного значення того чи іншо¬го виду музичної діяльності.
3. Гра на музичних інструментах. Продумайте, який залишковий матеріал та побутові предмети можна вико¬ристати як імпровізовані музичні інструменти (ударні, шумові, звуковисотні). Буде запропонований набір пред¬метів, один з яких треба вибрати, придумати, що з ньо¬го зробити, й зіграти на ньому під фонограму спільним оркестром. Якщо маєте цікаві пропозиції, будь ласка, вносьте їх завчасно.
4. У своїх виступах та розповідях спирайтесь на дітей.
5. Дайте відповідь на запитання анкети "Музичне ви¬ховання у сім'ї" і здайте її музичному керівнику за три дні до проведення заходу.
Наперед дякуємо вам за співпрацю і сподіваємося на ваше розуміння й підтримку у спільній нашій з вами спра¬ві — вихованні наших дітей.
Організатори заходу

iraalex2006

27.03.2011, 13:54

(ПРОДОЛЖЕНИЕ)

Додаток 2
Програма заходу
Шановні батьки та гості! "Дзвіночкова" родина щиро вдячна вам за готовність стати учасниками "Сімейних зустрічей", присвячених музичному вихованню дитини в сім'ї. Сьогодні пропонуємо відчути на собі магічну силу музики та її значний виховний потенціал. Наша мета — ознайомити вас із кращим сімейним досвідом музично- естетичного виховання дітей.
1. Під час "Зустрічей" ви маєте:
♦ отримувати лише позитивні емоції;
♦ прагнути бути найактивнішими інформаторами му¬зичних ідей та вдячними споживачами їх;
♦ вміти не лише сприймати почуте та побачене, а й зіставляти, порівнювати, аналізувати, вчитися й на¬бувати досвіду.

2. Під час "Зустрічей" забороняється:
♦ пасивно споглядати, сумувати, нервувати;
♦ шкодувати, що прийшли; зловживати мобільним зв'язком.

3. Під час "Зустрічей" дозволяється:
♦ насолоджуватися музикою;
♦ радіти з чужого успіху;
♦ підтримувати тих, хто виступає;
♦ вносити пропозиції та ставити запитання;
♦ танцювати, співати, грати на музичних інструмен¬тах разом з нами.
Приємного вам спілкування, колеги, батьки та діти!

iraalex2006

27.03.2011, 13:55

(ПРОДОЛЖЕНИЕ)

Додаток З
Зміст заходу
Мета. Сприяти популяризації музичного виховання в родинах дошкільнят. Розповідати батькам про значен¬ня музичного виховання для розвитку дітей. Ознайом¬лювати з видами музичної діяльності та специфікою ко¬жного з них. Спонукати дорослих до творчих проявів. Шляхом попереднього анкетування та міні-фестивалів (вечорів) родинної творчості виявити музично обдаро¬вані, творчі родини. Ознайомлювати присутніх із родин¬ними захопленнями та досвідом музичного виховання кожної представленої сім'ї. Викликати інтерес та емо¬ційний відгук на його результати. Згуртувати батьківсь¬ку громаду. Завдяки комунікативним властивостям му¬зики створювати атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння та підтримки. Сприяти налагодженню позитивної взаємодії дорослих та дітей у залі через спіл¬кування з музикою, створення мистецького настрою.
Обладнання. На вхідних дверях зали відповідно оформлене запрошення. Сама зала оформлена за зраз¬ком музичного центру. На центральній стіні напис: "Сі¬мейні зустрічі".
На бічних стінах розміщені висловлювання:
"Любіть та вивчайте велике мистецтво музики. Воно зробить вас духовно багатими, чистішими, досконалішими. Завдяки музиці ви знайдете в собі нові, невідомі раніше сили". (Д. Шостакович);
"Музичне виховання — це не вихован¬ня музиканта, а перш за все виховання людини" (В. Сухомлинський);
"Чим раніше музика увійде в життя дитини, тим глибше й міцніше вона займе місце в його душі" (Н. Ветлугіна) та інші.
На одній зі стін — портрети ком¬позиторів, між ними в хаотичному порядку розміщені зображення нот, скрипковий ключ, площинні зображен¬ня музичних інструментів, фотосесії родинних захоплень, на які спиратимуться родини під час обміну досвідом, барвисті кульки тощо.
При вході до зали стоїть стіл із написом над ним: "Для вас, батьки". На столі розкладені програми заходу; ан¬кети для батьків про стан музичного виховання дитини в сім'ї; методичні рекомендації щодо проведення музич¬них ігор удома; бланки критеріїв визначення музичних здібностей дитини; добірки матеріалів щодо роботи з батьками (бесіди, консультації, вікторини); сценарії спіль¬них розваг дітей та їхніх батьків; добірки матеріалів до газети ДНЗ "Дзвіночкова кишеня", присвячених музич¬ному вихованню; фотоальбом із портретами відомих композиторів та біографічних даних періоду їхнього ди¬тинства під назвою "Вони теж були дітьми". Поряд — поличка із психолого-педагогічною літературою про сі¬мейне виховання та художньою дитячою літературою під рубрикою "Дітям про музику".
Попід бічними стінами столики — місця для родин - учасниць, на яких стоять вази з квітами та таблички з прізвищами родин, обернені титульним боком до ро-дин. Кожна родина заздалегідь оформляє свій столик відповідно до власних захоплень. Це можуть бути: кон¬цертні та маскарадні костюми, музичні інструменти, на- голівники, елементи декорацій, камертон, метроном, ат¬рибути української хати, дзеркало, грим, аудіо -, відеокасети, диски тощо.
У правому кутку зали — стій¬ка ведучого та радіо-телеапаратура, аудіозаписи потрібної музики та відеозаписи родин¬них захоплень музичним мис¬тецтвом.
На місцях для гостей (музкерівників міста та вихователів ДНЗ) розкладені тексти пісні "Мамина сорочка".
За кулісами заздалегідь під¬готовлена таця з різними дитячими музичними інстру¬ментами та інструментами-іграшками, серед яких пере¬важають імпровізовані, а також побутові речі, які можуть зна¬добитися для гри (покришки, каструля, відро, мідний таз, ложки, макогін) тощо.

Хід заходу.
У супроводі запису пісні "Дорослі й діти" В. Шаїнського гості займають свої місця. Під звучання пісні "Калина" Р. Квінти на слова В. Куровського до зали під оплески при¬сутніх заходять родини-презентанти й сідають за стола¬ми. Музика поволі стихає. Виходить музичний керівник — ведуча.
Ведуча. Доброго дня, шановні батьки та колеги! Мої вітання найкращій у світі малечі! Разом привітаймо всіх, хто сьогодні з нами! (Оплески). Наша зала, як ви уже помітили, перетворилася на центр музики. І це не випад¬ково. Адже саме тут відбуватимуться наші "Сімейні зустрічі", присвячені музичному вихованню в родині. Музика збагачуватиме нас не лише духовно й емоційно. На її тлі розвиватимуться взаємини батьків і дітей, педа¬гогів та батьків, дітей і педагогів та всіх, хто прийшов на нашу зустріч. Сьогодні ділитимуться досвідом музичного виховання в сім'ї, презентуватимуть свої музичні захоп¬лення не лише окремі члени сімей, а й цілі родини. У нашому дошкільному закладі є чимало таких родин, а зараз перед вами — найталановитіші, найцікавіші, твор¬чі й наймудріші люди. Знаєте чому? Тому, що в їхніх душах живе Музика.
Звучить музичний фрагмент. Ведуча-музкерівник розгортає таблички з прізвищами родин-презентантів і пропонує прочитати їх усім разом.
Ведуча. Це ми зробили для того, щоб краще запа¬м'ятати, з ким сьогодні зустрічались. А от як кого звати і чому вони сьогодні тут, розкажуть нам самі учасники. Я впевнена, вони зроблять це краще за мене. (Музика змовка).

Проводиться презентація родин.
Ведуча. Хто бере на себе таку місію у родині (...)?
Що бажає нам розповісти сім'я (...)?
А чим цікавим поді¬ляться з нами (...)?
Мабуть, не менш змістовною і захоп¬люючою буде розповідь (...)?
Яка родзинка чекає на нас від родини (...)?
У своїх виступах родини розповідають про себе за планом презентації, що зазначена вище.

Ведуча. Дякуємо нашим родинам (оплески) за цікаві та змістовні розповіді, з яких ми можемо не лише зро¬бити висновки про важливі моменти музичного виховання в родині, а й запозичити те, що нас найбільше вразило, запам'яталось. А найголовніше — можемо зіставити й проаналізувати рівень музичного виховання в родині кож¬ного, хто сьогодні з нами.
Шановні родини, сьогодні тут присутні також мої колеги — вихователі нашого закладу та музичні керівники міста. А ми з вами є двома берегами однієї ріки, сіячами розумного, доб¬рого, вічного в душах ваших ді¬тей, а наших вихованців. Мені хочеться, щоб у нашому дит¬садку на цій зустрічі панували лише позитивні емоції, лише взаєморозуміння і взаємопідтримка. Хочу, щоб гарний нас¬трій нас не полишав. А що цьо¬му допоможе? Музика!

У виконанні дитячого ансамблю зву¬чить пісня "Бажаємо добра" (слова Л. Лисенка, музика В. Лисенка (див.: "ДВ", 2009, № 6).

Ведуча. Ми продовжуємо творчий діалог із родинами й запрошуємо поділитися досві¬дом ті сім'ї, які захоплюються піснею. Бо саме з першої пісні — простої, монотонної, маю на увазі "колискову", починається виховання дитини.
До виступу запрошую родину (...) (називає прізвище).
До програми виступу родини (бабуся, тітка, хресна мама, двоюрідна сестричка, син — вихованець закладу) входять: розповідь про дитячі роки та місце музики в родині; про гру прадідуся в духовому оркестрі, про міс¬це народної пісні у родинних традиціях, наспівування колискових та пісень, які співали прабабуся та її сестри, переказ народної легенди про пісню, мелодекламація вірша про жінку; український танок сестрички; перегляд ретрофотографій "Із прадідусевої скрині" та фрагментів відеозйомок сімейних свят, де має місце пісня. До вико¬нання своєї улюбленої української народної пісні "Зеленее жито, зелене" родина запрошує усіх присутніх.
Ведуча. Як бачимо, члени цієї родини по-справжньому закохані в пісню. У їхньому репертуарі переважають народні пісні. Вони впевнені, що народна пісня — те джерело, яке живить душу силою, натхненням, творчіс¬тю, любов'ю. Але історія не стоїть на місці, часи мину¬лого змінюються сучасністю. І наше життя ми не уявляє¬мо без сучасної пісні. Перед вами молода сім'я і її чудові двоє синочків — Павлик і Сашко. Ми знаємо хлопчиків як талановитих читців і співаків, активних учасників на¬ших концертів. Співає батько, співає мати — хіба можуть сини не співати? Ні. І в цьому ми зараз переконаємось.

Хлопчики виконують пісню Крокодила Гени з мультфільму "Че¬бурашка"
(муз. В. Шаїнського).

Ведуча. Прослухавши чудовий спів, радіємо з того, що в наших вихованців такі хороші батьки. Сподіваємо¬ся, їхні сини також будуть такими. Дивуєшся: звідки в цих молодих людей бажання творити? Як їм вдається поєднувати домашні турботи, роботу та високе мистец¬тво музики? Відповідь одна: поклик душі! Сашко і Пав¬лику, чи співають ваші дідусі й бабусі? Вам подобається, коли вони співають? Ким мріє стати Павлик, коли виро¬сте? Яку пісню хоче заспівати Сашко? Що дає вам сі¬мейний спів? Чи доводилося брати участь у концертах, фестивалях, родинних святах?
Мати розповідає про своє дитинство, захоплення му¬зикою, навчання в музичній школі, про пісні, які співає онукам бабуся, про те, що мріє про часи, коли й сини відвідуватимуть музичну школу та впевненіше співатимуть; повідомляє, що хлопчики виявили бажання грати на гітарі.
Ведуча. Ми всі щиро вдячні вам за спів, за хист до музики і за те, що ви сьогодні з нами. Голос дитини — це природний інструмент, яким вона володіє з раннього віку. Ось чому спів весь час існує в її житті, заповнює її дозвілля, допомагає організовувати творчі, сюжетні ігри. На жаль, нині пісня дедалі більше зникає із сімейного життя. Мами співають лише зрідка: дехто соромиться свого голосу, а інші вважають, що наявність удома аудіо - та відеоапаратури робить спів над колискою несучасним. Але якщо хочете, щоб малюк полюбив музику, то співати треба і якомога частіше. Адже пісня — це яс¬крава, образна форма уяви про навколишню дійсність. Її виконання викликає в дитини позитивне ставлення до прекрасного, доброго. Спів також сприяє розвитку мов¬лення, зміцненню голосового апарату. До дитячої музи¬ки добре підходить визначення, яке дав С. Маршак ди¬тячій літературі: "Вона має бути написана як для дорослих, тільки набагато краще". Ми з вами — дорослі діти, і нам теж не завадить поспівати. Перед вами тексти пісні, тож давайте виконаємо її разом.

Усі присутні виконують під фонограму пісню "Мамина сорочка" (слова та музика Н. Май).
Ведуча. Що зробила з нами пісня? Звеселила, згур¬тувала, піднесла настрій, вселила віру в наші сили. Вона перенесла нас у дитинство, нагадала материнську ласку і те, з чого все починалося.
Поза, рухи, жести, міміка — важливі ознаки зовніш¬ньої культури. А між зовнішньою поведінкою людини і її характером, моральним обличчям існує тісний зв'язок. Ось чому вже в ранньому віці слід звертати увагу на те, як дитина стоїть, сидить, ходить, як виражає свої почут¬тя. Мені відомо, що родина Олени й Настусі у своєму сімейно-педагогічному арсеналі використовує різнома¬нітні засоби для виховання в дітей культури рухів. Од¬ним із них є танець, що уславив цю родину. Окрім рухо¬вих (фізичних) позитивів, танець допомагає нам глибше сприймати музику, а та, у свою чергу, робить виразні¬шими наші рухи.
Мама розповідає про родину та свій шлях до танцю, який починався із занять у дитячій танцювальній студії; про негативне ставлення батька до цього виду занять та підтримку й розуміння матері. Настусина тітонька роз¬повідає про свої закордонні поїздки, показує фотознім¬ки танцювальних подорожей. Родина виконує українсь¬кий танець "Привітальний" (музика О. Беца). Сестрички виконують пісню-танок "Рушничок" (слова і музика В. Бабій). Потім тітонька проводить для всіх присутніх майстер-клас сучасного танцю.

Ведуча звертається до матері з проханням поділитися з присут¬німи, як починалася робота над танцем у сім'ї, дати корисні пора¬ди іншим родинам.

Мати. Танець робить стрункою поставу, розвиває спритність, уміння триматися на людях, допомагає глиб¬ше сприймати музику. Почніть із показу найпростіших рухів: навчіть дітей кружляти під музику, ритмічно стука¬ти каблучком. Опис танцювальних рухів можна знайти в спеціальних збірках і журналах. Часто діти танцюють, не слухаючи музики, і на це варто звернути увагу. Треба пояснити їм, що, скажімо, під музику маршу крокують бадьоро, виконують рухи впевнено, голову тримають прямо; під плавну музику роблять повільні, спокійні рухи. Доцільно запросити друзів дитини, влаштувати вдома групові танці. В цьому разі дорослий або дитина, яка вміє танцювати, стає в центр кола, і всі виконують рухи, які вона показує. На сімейні свята, коли збираєть¬ся багато дітей, можна організувати ігри-хороводи, де танець поєднується з грою та піснею. Танці, спів, музи¬ка вносять у життя і дорослих, і дітей щиру усмішку, добрий настрій. Спостерігаючи за дітьми, ви дізнаєтеся про них багато нового, тому що в пісні й танці внут¬рішній світ дитини розкривається найбільш глибоко й повно.
Ведуча. Дякуємо за поради. Але я знаю, що захоп¬лення вашої родини не обмежуються танцями.
Мати. Наша Оленка — випускниця "Дзвіночка", відві¬дує школу мистецтв. Зараз у її виконанні ви почуєте гру на фортепіано.

Ведуча. Оленко, ми пишаємось тобою і сподіваємось побачити серед українських зірочок. Настусі ж бажаємо якнайшвидше наздогнати спочатку Оленку, потім маму, далі тітоньку, а потім перевершити їх усіх своєю майстер-ністю.
Про самостійно створений домашній театр, про свя¬то в родині, де музиці також належить важливе значен¬ня, нам розповість Юлина мама. Гадаю, що донька до¬помагатиме їй. До речі, Юля — наймолодша учасниця танцювального гуртка, і вас її акторські здібності приєм¬но здивують.
Мати коротко розповідає про сімейне захоплення казкою та мультфільмами її дитинства; про те, як у спіл¬куванні з донькою оживають домашні іграшки, які спо¬нукають членів родини добирати до своїх інтонацій най¬різноманітніші відтінки. За допомогою атрибутів настільного театру мати з донькою відтворюють розмо¬ву двох зайців (великого і малого), у якій передають зміст бесіди матері та дитини після повернення з садка додо¬му. Дівчинка виконує пісеньку про зайчика, яку Юля вивчила в дитсадку. Персонажі лялькового театру (за ширмою) передають зміст фрагмента казки "Колобок" із незвичайним кінцем, де Колобок відкусив Лисичці вухо. Мати й донька показують сценку, виконуючи ролі Вінні-Пуха та П'ятачка. Присутні долучаються до них у вико¬нанні пісеньки Вінні-Пуха.
Ведуча. Щойно ми всі мали змогу переконатись у значущості й корисності системи таких занять у сім'ї. Домашній театр — це театралізовані ігри, ігри-драматизації та сімейні свята. Гра дорослих разом із дитиною створює особливу атмосферу духовного єднання, спіль¬ної справи. Домашній театр знайомить дітей із навколи¬шнім світом через образи, барви, звуки, традиції, зви-чаї. Під час театралізованої гри дитина почувається вільною, розкутою. Вона відтворює знайомі літературні сюжети, і це активізує її мислення, тренує пам'ять, ху¬дожньо-образне сприйняття. Розвиваються її уява і фан¬тазія, вдосконалюється мовлення.

Виступаючи перед глядачем (татом, мамою, бабусею, дідусем, гостями), малі долають сором'язливість і бояз¬кість, мобілізують свою увагу. Всі ці якості згодом по¬значаться і на навчальній діяльності в школі, допомо¬жуть дитині увійти у світ однолітків. Тому так важливо залучати дітей до ігрових виступів, до гри-наслідування та інших форм "театру в житті", щоб вони відчували втіху від спільної участі. Все це супроводжується спільними переживаннями дітей і дорослих, які посилюють їх взаємодовіру, сприяють зближенню.
Ведуча. На мене дивляться жваві й допитливі оченя¬та... Мабуть, уже зачекалася свого виходу Софійка. Вона також є активною учасницею групових дитсадківських заходів та танцювального гуртка. Дівчинка чудово вміє відтворювати образ, легко і вправно сідає на шпагат, а часом навіть може замінити музкерівника, хореографа. Це прямий доказ того, що в її родині (мама, брат Данилко і вона сама) музичне виховання посідає неабияке міс¬це. Саме тому ми запросили цю родину на нашу зустріч.

До програми презентації родинних захоплень увійшли:
♦ читання мамою вірша "Мій син малює...", під час якого Данилко (випускник ДНЗ) ілюстрував свої малюнки, як підтвердження кожного сказаного мамою рядка вірша;
♦ розповідь матері про вміння батьків-музикантів: тато грає на кількох духових інструментах і акор¬деоні, а вона — на фортепіано; про надзвичайну любов до музики всіх членів сім'ї та велике праг¬нення дати дітям музичну освіту;
♦ демонстрація самостійно змонтованого фільму про місце музики в їхній родині;
♦ виконання мамою і донькою "Колискової" (слова С. Свириденко, музика В. А. Моцарта);
♦ гра на трубі брата Данилка.

Ведуча. Ми раді, що діти — Данилко та Софійка — зростають у талановитій сім'ї. їм ніколи нудьгувати, їх вабить мистецтво музики. Софійка співає і танцює, що й продемонструє нам сьогодні.

Діти відповідають на запитання музкерівника про їхні захоплення, про те, як їм допомагають батьки. Старший брат зазначає, що музика його дисциплінує, зосереджує увагу, виховує естетичні почуття й смаки, розвиває.

Ведуча. Сім'я є першою школою для малюків. А діти в дошкільному віці дуже хочуть учитися. їхня улюблена гра — гра в школу. Малі нетерпляче чекають, коли їм куплять шкільні портфелі, зошити, ручки, а то й нотну папку. А якщо подарують справжню сопілку чи, може, скрипку? І коли батько грає на музичних інструментах, а мати виступає солісткою у домашніх концертах, то чи будуть у такій сім'ї талановитими діти? Це ми зараз по¬бачимо на прикладі родини Іванка та Даринки.
Розповідь батька — вчителя музики — була насичена цікавими й дещо кумедними спогадами з його життя. Виявляється, в дитинстві він не хотів мати справу з му¬зикою, але доля розпорядилася по-своєму. І він сам, і дружина, і діти пов'язані з музикою, кохаються в ній, відчувають радість, коли грають, співають.

Іванко та Даринка виконують пісню М. Бапеми на слова І. Ваньо "Ми маленькі козачата".
Ведуча. Іванку, що тобі більше подобається — грати чи співати? Хто був ініціатором навчання гри на сопілці? А маму залучали до цього? Даринка слушно ставиться до татусевих порад? А які музичні інструменти, крім на¬званих татом, є ще у вас удома?

До зали вносять тацю з імпровізованими музичними інструмен¬тами та інструментами-іграшками. Музкерівник запрошує дітей підійти й вибрати собі той, що до вподоби. Решту пропонує гостям. Повідомляє, що звучатиме незнайома музика, і треба буде проакомпанувати їй. Дозволяється грати хто на чому хоче й хто як уміє.

Ведуча. Я дякую головним оркестрантам — нашим родинам-презентантам і всім, хто сьогодні зробив перший крок до зірок у жанрі інструментальної музики! Час нашої зустрічі завершується. Мабуть, ніде втрата часу не дає так про себе знати, як у вихованні дитини. Відо¬мий угорський композитор Золтан Кодаї зауважував, що музичне виховання в сім'ї слід починати до народження дитини, а ще краще — за 9 місяців до народження її матері. Там, де старші в родині люблять музику, співа¬ють, грають на музичних інструментах, створюється осо-бливо сприятливе середовище для розквіту обдаровань дитини. Тож виховуймо в ній любов до прекрасного, доброго, правдивого. На згадку про сьогоднішню зус-тріч ми дарує своїм вихованцям аудіокасети (або диски), щоб весела музика завжди звучала у ваших домівках.
Під звучання пісні "Родина" (музика О. Злотника, слова В. Крищенка) учасники заходу покидають залу.

iraalex2006

27.03.2011, 13:56

(ОКОНЧАНИЕ)

Додаток 4
Анкета для батьків
Шановні батьки! Просимо вас відповісти на запитання:
1. Разом з дитиною ви слухаєте музику (у живому виконанні, радіо - та телепередачі)? Яку саме?
2. Чи берете активну участь у музично-театрапізованих святах, що проводяться в дошкільному закла¬ді? Якщо ні, то чому?
3. Співаєте колискові, розважальні пісні, розігруєте забавлянки?
4. При читанні казки імітуєте голоси звірів, птахів, імпровізуєте спів персонажів (озвучені персонажі)?
5. Чи наспівуєте дитині танцювальні мелодії, заохо¬чуєте її танцювальну ініціативу?
6. Спільно з дитиною музикуєте, співаєте із викорис¬танням іграшкових та справжніх інструментів?
7. Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музич¬но-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, кон¬церт, театр тощо)?
8. Чи виконує ваша дитина різні музичні привітання у дні народження, чи готує разом з вами виступи-сюрпризи до приходу рідних та друзів?
9. Чи ділитеся ви з дітьми власними талантами і вмін¬нями (улюблені пісні тата й мами, дідуся й бабу¬сі)? Якщо ні, то чому?
10. Чи влаштовуєте імпровізовані танцювальні висту¬пи у власноруч виготовлених костюмах?
11. Як часто відвідуєте професійний театр разом із дитиною, чи обмінюєтеся враженнями?
12. Чи поєднуєте в сімейному побуті музичну діяль¬ність дитини з іншими видами творчості? Як саме?
13. Яким чином підтримуєте музичні інтереси ваших дітей?
14. Чи радієте з висловлювань малечі про їхні музич¬но-естетичні враження, з музичних проявів?
15. У вас удома для дитини створене мистецьке сере¬довище?
16. Які придбали дитячі музичні іграшки-інструменти (брязкальця, дзвоники, бубон, сопілки, фортепіа¬но, тріоли тощо)?
17. Чи збираєте музичну фонотеку для слухання й танцювально-ігрової діяльності дитини (музично ілюс¬тровані казки, дитячі пісні, класична музика, дитя¬чі балети й опери, народні й інструментальні п'єси, сучасна естрадна музика тощо) та відеотеку?
18. Яку музику та які пісні полюбляє слухати ваша дитина?
19. Як часто зверталися за порадами до педагогів ДНЗ?

«Палітра педагога» , 2009 №3

Stahmich83

27.04.2011, 16:41

Анкета для батьків.
Здібна?Обдарована?Талановита?
1. Моя дитина ініціативна, жвава, рухлива.
2. Її інтереси і захоплення досить постійні.
3. Її зацікавленість урівноважена.
4. Порівняно з однолітками виявляє інтерес і потяг (активно виражений) до мистецтва , літератури, спорту природи, моделювання ,техніки.(Підкреслити або записати)
5. Має не більше двох друзів( постійних), причому старших від себе.
6. Її цікавить усе загадкове , таємниче і навіть незрозуміле.
7. Любить багато запитувати , наполеглива в одержанні вичерпних відповідей.
8. Її мова розвинена , дитина має великий запас слів, добре розуміє і вміло використовує його.
9. Переважно намагається знайти самостійне рішення в тих або інших ситуаціях, обставинах.
10. Не задовольняється поверховим поясненням і такими ж відповідями на свої численні запитання.
11. Намагається дотримуватися власного погляду на ті або інші події,незважаючи ні на які обставини та обіцянки.
12. Обов’язково (завжди) реагує на все нове.
13. Розпочату справу практично завжди намагається довести до кінця.
14. У суперечках відстоює власну думку, не хоче визнавати загальноприйняті погляди.
15. У непередбачених і складних ситуаціях бере на себе роль лідера.
16. Має помітну схильність до якогось виду діяльності або до предмета(Групи предметів,іграшок,книжок)
17. Настирлива,вперта,рішуча в досягненні бажаної мети.
18. Виявляє неприховану потребу в підтримці дорослих.
19. Легко знаходить і завжди має досить багато друзів.
20. Ставить багато запитань, переважно з кола своїх захоплень та інтересів.
21. На багатьох справляє враження не за віком старшої.
22. Нерідко виявляє риси егоїзму або навіть безпричинної агресії.
23. Знає собі ціну і своє покликання.
24. Легко і часто відволікається і залишає розпочату справу(заняття) гру.
25. Майже однаковою мірою цікавиться гуманітарними і технічними питаннями.

Якщо на запитання 1,6,12,18,24 Ви відповіли «так», ваша дитина загалом здібна. За умови негативних відповідей на запитання 18,24. Запишіть відповіді на запитання 2,3,7,10,11,13,16,17,19,20,22. Якщо всюди буде «так» , є серйозні підстави гадати , що дитина буде по – справжньому обдарована. Коли й на останні запитання 4,5,6,9,14,15,21,23,25, відповіді позитивні , це може свідчити про ознаки яскравої обдарованості , навіть таланту.

Stahmich83

27.04.2011, 16:42

Консультація для батьків .
Тема:»Використання творчих завдань під час музичних занять.
Використання творчих завдань художньо - естетичного спрямованості передбачає комплексне використання таких видів мистецтва , як музика , література та образотворче мистецтво. Така організація навчання допоможе подолати однобокість і фрагментарність мислення , емоційну зрідненість,які викликані роз’єднаністю художньо – естетичних предметів.
Розвиток творчої особистості має здійснюватися на основі інтенсивного оволодіння знаннями, уміннями і навичками, тобто одне повинно сприяти інтенсифікації іншого. У навчальному процесі музичний керівник повинен використовувати як творчі , так і репродуктивні завдання.
Практичні рекомендації:
Для розвитку ритмічного відчуття використовувати такі завдання:
1. Придумувати слова у заданому ритмі.
2. Створити ритмічну відповідність на ритмічне запитання.
3. Гра «Відгадай пісню за ритмом»
4. Імпровізувати ритмічний малюнок.
5. Передати на ударних інструментах ритмічний малюнок загадки і створити до неї відповідь. Наприклад: «Хто у лісі стукотить» - «Тук – тук? (дятел)
6. Читати вірш з пропусками, під час яких необхідно простукати або проплескати придуманий ритм.
Для розвитку ладового , звуковисотного та інтонаційного слуху можна використовувати наступні завдання:
1. Створити мелодію імені.
2. Гра «Музична казка». Діти придумують звуки , які можна почути в лісі, а також персонажів казок, з якими можна зустрітись під час «Музичного мандрування»
3. Імпровізація:
• У діалогах (Дітям пропонують дитячі вірші , у тексті яких є діалог, який необхідно озвучити)
• У створенні музичних фраз,певних у своєму виразному змісті.
Початок мелодії музичний керівник імпровізує сам на склад «Ля». Дітям необхідно продовжити музичну фразу. До роботи може підключитись вся група , таким чином з’являється «Музичний ланцюжок»
4. Передати інтонацією різні почуття : сум, радість,упевненість,спокій.

Творчі завдання для розвитку художньо – образних уявлень і виконавських здібностей під час гри на дитячих музичних інструментах.
1. Проілюструвати вірш або маленьку історію музично шумовим супроводом, який включав би певний ритмічний малюнок.
2. Створити музичні ілюстрації до казки , запропонованої музичним керівником.
3. У ситуації «Коли б я був композитором» визначити виражальні засоби для передбачуваного твору (наприклад «Пташина полька», «Сумний настрій»)
4. Створити звукові сигнали (Наприклад:Машин, цокання годинника),що утворюють характерну інтонацію.
У міру оволодіння знаннями , уміннями та навичками, слід поступово включати в процес навчання творчі завдання художньо – естетичного спрямованості, які мають бути, по – перше, комплексними,охоплювати такі види мистецтва, як музика, література, образотворче мистецтво; по – друге, багатофункціональними,тобто не тільки забезпечувати досягнення поставленої дидактичної мети , а й сприяти формуванню та розвитку якостей творчої особистості; по- третє, не потребувати для свого виконання великих часових затрат.

vik08

15.10.2011, 17:52

Батькам необхідно розповісти про те,що на музичних заняттях діти оволодівають навичками і вміннями в різних видах музичної діяльності.Це чотири основних вида:
• Співи;
• Слухання;
• Музично-ритмічна діяльність;
• Гра на музичних інструментах.

Співи
Значення співів
Співи-найбільш доступний і тому ведучий вид музичної діяльності дитини.Діти знайомляться з піснями різного змісту,навчаються співочим навичкам і вмінням.Відбувається розвиток координації слуха і голосу.Малюки привчаються правильно відтворювати звуки мелодії без допомоги дорослого і інструмента.В процесі навчання ставляться задачі,відповідні кожному даному віку дітей .При визначенні вказаних задач враховуються можливості дітей та їх психофізіологічні особливості. В результаті реалізації цих задач формуються здібності дитини, відбувається розвиток його голосового апарату.
Особливості дитячого голосового апарату
Є необхідність дати батькам віломості про особливості голосового апарату дитини,та його удосконаленні.
Голосовий апарат-це легені, бронхи, трахея, гортань, носова і ротова порожнини.Повітря перетворюється в звук,переходячи через зв'язки,які знаходяться в гортані.До країв гортані зв'язки прикріплюються спеціальними вокальними м'язами.Зв'язки з'єднуються, а вокальні м'язи при цьому розтягуються.Отже,вокальні м'язи є «помічниками» зв'язок.Але дитина не народжується з вокальними м'зами.Вони формуються лише близько 5-6 рокам та закінчують свій ріст до 11-12 рокам.До цього часу дитина співає за рахунок на тяжіння голосових зв'язок.Також потрібно відмітити,що область верхніх резонаторів (посилювачів звука)-носова порожнина-починає свій розвиток не з моменту народження дитини,а з 3 років її життя,придаточні пазухи носа-з 6 років.
Тому і голосне звучання дитячого голосу досягається за рахунок на тяжіння голосових зв'язок,маючих довжину всього декілька міліметрів.Виникає небезпека захворювання голосового апарата при зловживанні дитячим голосом.Наведений ряд особливостей дитячого голосовогого апарата свідчить про те,що голосовий апарат дошкільника дуже ніжний,слабкий і потребує особливо дбайливого ставлення.
Охорона дитячого голосу
В першу чергу увага батьків слід привернути до розмовної мови дитини,яка повинна бути тихою та спокійною.Неможна співати на вулиці взимку або в вологу погоду,давати дітям пити холодну воду у момент розігрітого стану горла,їсти на вулиці морозиво.

При перших ознаках захворювання голосового апарата необхідно звернутися до лікаря-ларинголога та скористатися його порадами.Здоровий голосовий апарат допомагає дитині близько зіткнутися з музичним мистецтвом,сприяє розвитку музичного почуття та смаку дитини.Батьки повинні всіляко сприяти розвитку цих якостей.В багатьох сім'ях люблять народні та естрадні пісні,часто і з задоволенням співають їх.Добре,коли серед голосів дорослих чути голос молодшого члена сім'ї.однак не слід забувати,що і вдома дитина повинна чути гарний,правильний спів,а пісні повинні бути доступні і високохудожні.

Слухання

Розвивати музичний смак дитини покликаний такий вид діяльності,як слухання музики.Переважно це відбувається на музичних заняттях.Діти слухають ті твори,які не можуть виконати самі.Вони знайомляться з вокальними інструментальними творами.Найбільш прості для сприйняття вокальні твори,де взаємозв'язок слова та музики допомагає дітям усвідомити зміст.

Інструментальні твори впливають на малюків своїм емоційним характером.Але і тут у ряді випадків вихователь розкриває музичний образ через зміст.Такий зміст називається програмою,а самі музичні твори програмними.Такі як «Хвороба ляльки» П.І.Чайковського, «Клоуни» Д.Кабалевського та інші.Правильно зрозуміла музика розкриває перед дітьми безмежний світ переживань і відчуттів,збагачуючи їх духовно.

Важливим доповненням до прослуханого в дитячому садку матеріалу може стати знайомство з музикою влома.Діти охоче слухають музику радіо- та телепередач,магнітофонний запис.

Музично-ритмічна діяльність

Знайомство з музичними творами продовжується і в процесі музично-ритмічної діяльності.Але головне заключається в тому на яких заняттях дітей вчать узгоджувати рухи з характером музики,розвивати почуття ритму,а також художньо-творчі здібності.Дуже важливо,щоб характер рухів відповідав характеру музики.Тому потрібно,щоб діти не тільки відчували характер музики,але і мали ряд рухових навичок.Ці навички формуються під час розучування ігр та таночків.Основним засобом руху під музику є музичні ігри.Вони дуже різноманітні за сюжетом,задачам,формі.В цих іграх діти відображають навколишню їх дійсність,засвоюють нові рухи.Але ведуче місце все ж належить музиці,так як вона визначає характер образів і впливає на хід гри.

Гра на музичних інструментах

Крім музично-ритмічної діяльності в структуру музичного заняття входить і гра на музичних інструментах.В практиці дитячого садка давно використовується цей вид діяльності.Розроблена і відповідна методика.Інструменти,з якими діти знайомляться на різних вікових фазах,різноманітні.В ранньому віці-це музичні іграшки,яскраво і гарно оформленні,зображуючі тварин і птахів.Пізніше діти знайомляться вже з більш складними за будовою та звучанню інструментами.Це цитри,металофони,саксофони,піаніно,балалайки,баяни і т.д.Дуже важливо,щоб діти,ознайомлюючись з інструментами,закріплювали набуті навички вдома.Зрозуміло,не обов'язкововдома мати виключно всі інструменти,які використовують в дитячому садку.Але найбільш доступні з них (металофон,барабан та деякі інші) звичайно рекомендується мати вдома.

Усі вищезгадані види діяльності сприяють розвитку такої необхідної якості дитини,як музичність.На музичному занятті цей розвиток відбувається під керівництвом музичного керівника.

Вдома дитина отримує музичні враження по радіо,телебаченню,в кіно,слухаючи магнітофонний запис.Важливо,щоб дитина не перевантажувався музичними враженнями.Батьки повинні робити суворий відбір музичних творів,доступних для дитячого сприйняття.

Слід надавати малюкам можливість більше слухати дитячі музичні передачі.Перед слуханням дитині потрібно розповісти про зміст передачі та запропонувати переказати зміст прослуханого твору.

Важливо спонукати малюків до самостійних музичних дій в домашній обстановці і тим самим сприяти проявам дитячої творчості.При цьому не варто відмічати при дітях його недовершенність.Малюки можуть складати музику під час творчіх ігр і дуже добре,якщо батьки заохочують цю діяльність.

Спільні зусилля музичного керівника, вихователя і\ батьків,безумовно,позитивно відіб'ються на вихованні музичної культури дошкільників.

vik08

15.10.2011, 18:05

Методичні рекомендації
з музичного виховання для вихователів.

1. Узгоджувати колективні та індивідуальні форми і медоди роботи з дітьми в усіх вікових групах з метою принципового збільшення питомої ваги індивідуальної роботи.

2. Забезпечувати зв'язок з традиціями народної педагогіки, фольклором, різними видами національного та світового мистецтва.

3. Прилучати дітину до краси і гармонії, до світу мистецтва.

4. Розвивати основи музичної культури : здатність слухати уважно музику, зацікавлено стежити за розвитком музичного образу, дослуховувати музичний твір до кінця. Виховувати інтерес та любов до музики, бажання слухати її.

5. Допомагати музичному керівнику створювати з дітьми музично – рухові образи в хороводних іграх, з'єднувати дітей в дружньому веселому гурті.

6. Навчити дітей прийомів гри на музичних інструментах, закріплювати вміння дітей відтворювати різні ритми на ударних інструментах. Залучати до гри в ансамблях. Заохочувати до музикування.

7. Організовувати для дітей різноманітні свята, розваги, театралізовані спектаклі, надавати можливість повеселитись, виявити і розкрити творчі, артистичні, музичні здібності кожної дітини, сприяти зміцненню товарискості, творчої дружби між дітьми.

Elen2

21.10.2011, 14:12

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ "сподобалось вам СВЯТО В ДИТЯЧОМУ САДУ"
Шановні батьки!

Тематика свята :....................................................
1. Оцініть обрану форму свята: __________________________________________________ ______________.
2. Оцініть організацію свята:
• виконавську майстерність музичного керівника __________________________________________________ ______.
• якість фонограми __________________________________________________ ______.
• якість використовуваного матеріалу __________________________________________________ ______.
• оформлення інтер'єру __________________________________________________ ______.
• естетику костюмів __________________________________________________ ______.
• естетику додаткової атрибутики________________________________________ ______.
3.Ваші пропозиції та побажання до організації свята: __________________________________________________ ______________.
4. Оцініть роль музичного керівника на святі: __________________________________________________ ______________.
5.Оцініть роль вихователів під час свята і в період його підготовки: __________________________________________________ ______________.
6. Оцініть рівень виконавської та сценічної майстерності дітей, їх творчої активності.Як Ви вважаєте, які зміни (у плані естетичного розвитку) припадають на Вашу дитину з часу попереднього свята? Чому він навчився? __________________________________________________ ______________.
7. Як Ви вважаєте, чи були створені умови для творчого прояву дітей?__________________________________________________ ______________.
8. Чи часто Ваша дитина в домашній обстановці проявляє інтерес до музичної діяльності (слухання музики, співу, танцю, грі на дитячих музичних інструментах)? Що Ви робите для того, щоб підтримати це бажання?__________________________________________________ ______________.
9. Яка допомога від педагогів дитячого садка Вам потрібно для музично-естетичного розвитку дитини? __________________________________________________ ______________.
Дякуємо за співпрацю!

леся r

18.02.2012, 08:59

Консультація для вихователів та батьків

Вплив музики на психічну діяльність дитини

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливості, розгальмованих дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.

Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти з працею засинає дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - заподіює людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наше внутрішнє стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в зміст промови і в її інтонаційної забарвленням. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічному стані слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос говорить породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошений спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

Пісня - в життя групи

Пісня повинна звучати не тільки на музичних заняттях, а й під час ігор, на прогулянках, входити в дитяче життя. Це стає можливим, якщо вихователь любить пісні, співає разом із дітьми.
Вихователь повинен знати яке значення має спів для дитини, які пісні потрібні для певної вікової групи, сам правильно й виразно співати дитячі пісні.
Виразність, м’якість, наспівність звучання мелодії – важливі вокальні навички. Легше співати ті пісні, в тексті яких зустрічається більше голосних звуків. Тому перевагу потрібно надавати народним пісням.
Якщо діти співають неправильно, вихователь повинен вказати на помилку, самому заспівати цей фрагмент. Потім запропонувати одній дитині заспівати пісню , на останок - вся група повторює твір.
Вибір пісні краще робити разом з музичним керівником. Буває таке, що одну й ту ж пісню діти сприймають по- різному. Це залежить від складу дітей ( хлопчики й двічата), їх музичної підготовленості, інтересів.

Крім правильного виконання мелодії дітьми, вихователь повинен слідкувати за чіткою вимовою слів, закінчень. Показ вихователя допомагає дітям уникнути неправильної вимови слів. Якщо вихователь помітив помилки, необхідно зразу ж їх виправити.
Виразно виконати пісню допоможе музичний керівник. Він акцентує увагу вихователя на те, які відтінки зробити в пісні згідно художнього образу, які слова виділити, де співати швидше, де повільніше, а де потрібно брати дихання.
Виховуючи у дітей любов до пісні, необхідно розвивати бережливе ставлення до неї, не дозволяти співати крикливо , не доспівуючи текст, як під час самостійної музичної діяльності, та к і в іграх, на прогулянках. Якщо спів переходить в пусту забаву, необхідно зупинити дітей, зробити зауваження й надати приклад правильного співу. Тоді діти ніколи не будуть байдужими до пісні.
Інтерес вихователя до музики виховує дітей, його щирість у почуттях, узгодженість дій з музичним керівником – основні умови, які дають позитивні результати . Пісня « живе » в дитячому садочку, в кожній групі.

irina ivanovna

19.06.2012, 21:44

Шановні , дівчатка-колеги! Хочете вірте,хочете перевірте, що:

Кожен інструмент і орган нашого організму має свою вібрацію. Якщо знати, з яким інструментом в унісон звучить орган, що збився з ритму, і регулярно слухати, а тим паче виконувати на відповідному інструменті музику , пробуджується ресурс боротьби клітини за виживання.
Духові інструменти зміцнюють ослаблене серце і судини.
Скрипка – тонкий кишечник.
Орган – гармонізує енергопотік хребта.
Фортепіано – щитовидна залоза і шлунок.
Флейта – легені і печінка.
Віолончель – нирки.
Цимбали – печінка.
Баян – черевна порожнина.
Арфа – серце іу легені.
Саксофон – стимуляція сексуальної енергії,нирки.
Гітара – серце.
Труба – підшлункова залоза.
Гобой – жовчний міхур.
Губна гармоніка – товстий кишечник.
Кларнет – кровообіг.
Церковний дзвін – ( колоколотерапія) лікує онкологічні хвороби.
Барабан – міні-громовідвід;досхочу побарабанивши, можна випустити на волю образу або гнів на кривдника; скинути негативну енергію. Барабан впливає на ритм серця, серцево-судинну систему і хребет.
При заіканні і поганій вимові корисна гра на струнно-щипкових інструментах.

irina ivanovna

20.06.2012, 10:25

ВПЛИВ МУЗИКИ
У наш час коли питання відродження духовності і моральності суспільства стоять надзвичайно гостро, художньо – естетичний розвиток відіграє важливу роль у становленні особистості.
Музика – це вид мистецтва, який сприяє зародженню і розвитку естетичних смаків і почуттів. Адже милуючись красою, людину мимоволі приймає глибоке здивування і хвилююче піднесення. Естетичне почуття здатне так зворушити людину, що вона на якийсь час неначе німіє, затримуються зовнішні рухи, уповільнюється дихання, тобто вона вся захоплена внутрішнім переживанням краси. Адже краса не збуджує в нас матеріальної зацікавленості «Ми безкорисливо любимо прекрасне – говорив Чернишевський – хіба буває в нас корисна думка, коли ми милуємося зірками, морем, лісом, слухаємо шелест листя або спів соловейка!» Естетичне почуття здатне викликати найсвітліші , найчистіші і найвищі порухи душі, далекі від егоїстичних прагнень. Естетичні почуття Чернишевський називав «світлою радістю», Луначарський – «почуттям насолоди життя», а Белінський - «джерелом усього прекрасного, величного, і людина позбавлена цього почуття, стоїть на ступені тварини».
Експериментальні дослідження свідчать, що і на сьогоднішній час музичне мистецтво у колекційному плані має позитивне значення. Музика, спів можуть вгамувати біль, прискорити чи уповільнити пульс, відволікати, схиляти до сну, надавати естетичне задоволення, нормалізувати дихання та кровообіг, знімати втому та повертати бадьорість. Корекція емоційних відхилень, страхів, неконтрольованої поведінки, комунікативних ускладнень і сприяє загальному розкріпленню дитини.
Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій дитини. Вона дає малечі поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи, активізує потребу в самостійному та неординарному мисленні, збагачує внутрішній світ, розвиває творчу уяву.
Музика – могутнє джерело думки. Музичні образи по новому розкривають перед дітьми особливості предметів і явищ дійсності. Увага дитини немовби зосереджується на предметах і явищах, які в новому світлі відкрила перед нею музика, і її думка малює яскраву картину, а ця картина проситься в слово. Дитина творить словом, черпаючи в навколишньому світі матеріал для нових уявлень і роздумів. Тому музика і її засоби являються могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості, а також неперевершеним засобом художньо – естетичних смаків дитини.
Сухомлинський казав: «Якщо в ранньому дитинстві донести до серця красу музичного твору, якщо в звуках дитина відчує багатогранні відтінки людських почуттів, вона підніметьсяна такий щабель культури, якого не можна досягти ніякими іншими засобами.
Тому,починаючи з раннього дошкільного віку, ми намагаємось забезпечити своєчасний розвиток чутливості сенсорного апарату дітей, формувати емоційний відгук на сприймання найяскравіших якостей і властивостей предметів та явищ. Дитину приваблюють ритмічні рухи,музичні звуки,
Яскраві кольори, виразна міміка,ласкавий голос дорослих. Наприкінці 3-го року життя малюк починає розрізняти веселу і сумну мелодію,швидкий і повільний темп, голосне і тихе звучання. Ці явища пов’язані з розвитком мовленнєвого спілкування, формуванням ігрової та елементарної художньої діяльності( музичної, образотворчої, читання віршів.)Дитина під дією музики відчуває, вірить, входить у художній образ, діє в уявній ситуації, стає учасником подій,явищ,відображень у художніх творах. Емоційне співпереживання виникає через специфіку музичного мистецтва. Для того, щоб підвести дитину до світу музики, ми в своїй роботі намагаємось самі пережити зміст музичного твору, тобто «робити» образ об’ємним вражаючим, неповторним і здатним хвилювати маленьких слухачів. Чим яскравіший образ, тим більше діти співпереживають, відчувають потребу у художній діяльності. Через вплив на естетичне почуття ми ведемо дітей у світ моральних почуттів, спонукаємо до визнання доброго і до свідомого заперечення злого, потворного.
У середньому дошкільному віці зацікавлюємо дітей настроєм музичного твору і його виражальними засобами. Діти починають вибірково ставитися до жанрів мистецтва і конкретних творів, порівнювати їх. Емоційна чутливість до музики і пов’язана з нею діяльність перетворюється в радісні зустрічі з улюбленою справою чи навпаки. Інтереси, що виникають, активізують процес засвоєння. Потім чим глибші знання, навички, способи дії, тим повніший і різнобічні ший емоційний відгук. Під час занять ми намагаємось підтримувати емоційну атмосферу навчання, щоб музика дітей завжди хвилювала, радувала, викликала цікавість.
У старшому дошкільному віцідіти глибше сприймають музичні твори, у них може розвинутися музичний слух або поетичний хист, діти виявляють здатність помічати і емоційно відгукуватися на виражально – зображувальні засоби музичних творів, пояснювати особливості, оцінно ставитися до музичний і літературних творів.
Велику насолоду діти одержують від виконання пісень. Завдяки єдності тексту та музики пісні володіють великими можливостями емоційного впливу на дитину. На думку Г.Струве «пісня викликає й дітей ні з чим незрівнянне душевне піднесення, радісне почуття причетності до свого колективу. Мабуть тут маленька людина вперше починає свідомо відчувати себе частинкою нашого суспільства».Особливо вражає своїм розмаїттям жанрів, стилів, глибинного змісту, незбагненною і незрівнянною за своєю красою й простотою поезії народна пісня. Дітям легше співати ті пісні, в тексті яких зустрічається більше голосних, більше м’якості, наспівності, звучання мелодії, тому перевагу я надаю народним пісням, хороводам, іграм. Виховуючи у дітей любов до українського фольклору, намагаюсь розвивати у малят бережливе ставлення до українських звичаїв та традицій нашого народу.
Розвиваючи у кожного малюка музичний слух і здібності, намагаюсь дати змогу кожній дитині бути діячем. За методою Орфа, використовую різні музичні інструменти, навіть і саморобні, починаючи з молодшого віку. Наприклад, пропоную дітям металеву «бочечку» наповнену крупою, показати як біжить мишка чи за допомогою металофона відтворити краплі дощу або просто потрясти маракасом під музику, попадаючи в такт – захопленню не буде меж! Здавалося б, бавиться малюк, шарудить, стукає і нічого більше. Але насправді він розвиває почуття ритму, почуття міри, відчуття динаміки, словом свою природну музикальність.
Мені, як муз керівнику, важливо, щоб дитина виконувала те чи інше не тому, що так треба, а щоб дитина сказала: «я буду робити це тому, що хочу і тому, що мені цікаво». Щоб досягти такої зацікавленості у дітей, я намагаюся разом з дітьми висловлювати власне ставлення до музичного явища, захоплено і зацікавлено брати участь у музично - рухових діях, у співі, в грі на музичних інструментах. Адже Русова стверджувала, що «педагог повинен бути артистом, який захоплює дітей, сповнює їх естетичною радістю». Тому вихователі та батьки мають підтримувати активність малят, коли вони у вільний час пригадують знайомі співаночки, музичні забави, таночки; використовують в ігрових ситуаціях іграшкові музичні інструменти; звертаються до улюбленого музичного репертуару й варіюють його; ініціюють гру в музичне заняття, оркестр, театр; влаштовують у групі міні – концерти для ляльок і дітей; танцювальні рухи, виспівують власне ім’я, імпровізують мелодію та музикують на улюбленому дитячому інструменті, вдаються до музично – пластичного супроводу гри, казки. Емоційний досвід дітей збагачуватиметься у повсякденні завдяки звучанню гарних мелодій, що їх виконують дорослі і діти, в грам записі, перегляді мультфільмів, слуханні казок у музичному супроводі, укр. нар. музики та музики інших народів, музичних творів з класичної вітчизняної й світової спадщини та сучасних, адресованих дітям.
Введення музики у щоденний побут дошкільнят потребує від вихователів, муз керівника доброго естетичного смаку і творчої вигадки, своєчасної підтримки дитячих пропозицій, щодо добору музики і застосуванні їх в різних ситуаціях. Застосовувати вихователям музику можна: в сюжетно - рольових іграх; під час читання художніх творів, під час бесід, спостережень, екскурсій, прогулянок; при проведенні дидактичних ігор, які розучуються на музичних заняттях та під час занять. Музика також є постійним супутником ранкової гімнастики. Маршова музика організовує початкову ходьбу, сприяє виробленню чіткості, ритмічності рухів. У другій половині дня під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою грають на музичних інструментах, драматизують казки, пісні, слухають музику в записі.
Пожвавлення і радість в життя дошкільнят вносять свята і вечори розваг. Естетична атмосфера розваги, у якій дитина діє разом з дорослими, заохочує її до активних , творчих проявів у різних видах діяльності, сприяє закріпленню здобутих на музичних заняттях умінь і навичок, дає можливість дітям мати насолоду , гарні почуття, настрій від власних виступів і виступів товаришів.
Тематику свят і розваг постійно змінюємо,це і лялькові театри, ігри-драматизації, вечори ігор-атракціонів, загадок, святкування дня народження дітей, тематичні вечори-концерти та народні свята та розваги.Н-д,організовуємо вечір-святкування дня іменинників , намагаємось поєднувати традиційно-життєві та музично-естетичні моменти: діти проспівують ім’я іменинників, читають вірш-поздоровлення , танцюють хоровод «Каравай», проводимо ігри, таночки, пісні за бажанням іменинників, добрі слова чи святковий уклін хлопчиків або дівчаток, іменинне крісло, танцювальні імпровізації та ін..
Після проведення розваги чи свята намагаюсь схвалювати щонайменші успіхи дітей , це дає змогу і поштовх дітям творити красу, творчо, натхненно, емоційно захоплено та старанно виступати на інших святах і розвагах.При цьому зберігаючи невимушеність і безпосередність особистих проявів дітей , адже святкові події для дошкільнят бажанно щоб були і радісні, і пізнавальні водночас, виховували почуття відповідальності за добру спільну справу, збагачували й урізноманітнювали художньо-естетичні враження та почуття.
Дивлячись на наших вихованців, стає і нам, педагогам, приємно що наша робота не проходить марно, бо багато наших випускників навчаються в музичній школі , відвідують танцювальні, вокальні гуртки.
Отже, саме така спрямованість музично-естетичного виховання в нашому дитсадку , його послідовність і відповідність особливостям психічного розвитку дитини призводить до виховання у неї естетичних потреб, інтересу до різних видів художньої діяльності, художнього смаку та започаткування критичного , які так вважливі для становлення особистості.