Батьківщина, українська символіка

[lady in red]

Лариса29, вот то, о чем я Вам писала. Может, кому-то еще пригодится

Конкурс "Чарівна україночка"
Мета: Сприяти відродженню давніх традицій та обрядів, національної культури України.
Виховувати любов до української народної пісні, як однієї із складових менталітету українців.
Вчити дітей слухати і співати українські народні пісні.
Виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишили українські поети.
Закріпити елементи українських таночків.
Зацікавити дітей різноманіттям приготування вареників в українській національній кухні.
Ознайомити дітей з українським традиційним вбранням та зачіскою, домагатися естетизації з
елементами сучасності зовнішнього вигляду дівчаток.
Розвивати творчі здібності дітей, виховувати повагу, доброзичливість та дружні почуття один до одного.
Сприяти вихованню гордості та любові за свій українській рід.

Репертуар: 1. „Весняний настрій” муз. Н. Кузнєцова.
2. „Несе Галя воду” укр. нар. пісня.
3. „Із сиром пироги” укр. нар. пісня.
4. „Підманула – підвела” укр. нар. пісня.
5. „Україно моя” сл. і муз. Н. Рубальської.
6. „Три матері” сл. Л. Полтави, муз. Л. Херувимської.
7. Вірші О. Пчілки та П. Воронька.

Ведуча: У всіх дітей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без батьківщини.

Наш рідний край великий і гарний. Великий, бо простягається від величних Карпат аж до річки Дон, і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря. Гарний, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі річки, і широкі урожайні поля, і квітучі луки, і все, чого душа забажає. Гарний наш рідний край ще й тому, що в ньому живуть прекрасні люди, які славляться своїми піснями, танцями, звичаями. Молоде покоління несе велику відповідальність перед своїми пращурами за безсмертність української пісні, слова, танцю, звичаїв. Тому сьогодні ми проводимо свято – конкурс „Чарівна україночка” і станемо свідками того, як наші дівчатка возвеличують українське слово піснями та віршами. Тож зустрічайте наших чарівних україночок – учасниць конкурсу.

Линь же, музико, в небо гучніше.
В добрий путь лунай, в добрий час.
Вище голову! Йдіть веселіше!
Ми всі так чекаємо вас!
(Під музику та оплески до залу заходять дівчатка – учасниці в українському вбранні та сідають на свої місця.)

Ведуча: Учасниця № 1: Цибульник Ганна - вихованка старшої групи № 1
Учасниця № 2: Каша Віолетта – вихованка старшої групи № 2
Учасниця № 3: Горбач Яна – вихованка санаторної групи
Учасниця № 4: Парпалес Альона – вихованка логопедичної групи № 1
Учасниця № 5: Півник Женя – вихованка логопедичної групи № 2

А так, як у нас сьогодні свято – конкурс, то оцінювати кожні етапи конкурсу буде жюрі, яке складається з музичних керівників ДНЗ Мар’їнського району.

1 конкурс: „Краса в імені твоїм, а ти в його красі”
Є слово, з яким людина не розлучається ніколи. І народиться дитина – до неї це слово приходить першим. Воно має бути дзвінким і красивим. Це ім’я твоє. Пригадайте народне прислів’я: „Ім’я красить людину, а людина – ім’я”. Послухаємо наших україночок.
(Дівчатка по черзі розповідають про себе).
Учасниця № 1: Спочатку вам представлюсь я.
Ганнуся – ось моє ім’я.
З радістю усім кажу,
Що в дитсадочок я ходжу.
Люблю музику й пісні,
Люблю танцювати,
Моя мрія у житті – артисткою стати.
Якщо трапиться таке: мрія не здійсниться,
В садочок рідний я прийду
І тут буду трудиться.
(Ведуча пропонує жюрі оцінити першу учасницю).

Учасниця № 2: Представитись настала черга і моя,
Віолетта – ось моє ім’я.
Весела дівчинка та спритна
І по секрету вам скажу,
Що на місці на одному
Я і хвилинки не сиджу,
А співати й танцювати
Я ще з малечку люблю!
(Жюрі оцінює другу учасницю).
Учасниця № 3: А я - Януся,
Донечка слухняна у матусі.
Дома часу я не гаю,
Мамочці допомагаю,
Що вже вмію, те й роблю,
Бо матусю так люблю,
Що ц словами не сказати,
Обіцяла їй сьогодні я гарненько виступати!
(Жюрі оцінює третю учасницю).

Учасниця № 4: Я україночка мала,
Альонкою зовуся,
Я у Мар’їнці живу
І дуже цим горжуся.
Я красива і струнка,
Гарні очі маю,
Я моторна і швидка,
Як бджілка літаю!
(Жюрі ставить свої оцінки).

Учасниця № 5: А Женя – це моє ім’я,
І хочу всім сказати я,
Що я справжня українка
І гарненька, як перлинка.
Друзів маю я багато,
І дівчаток, і хлоп’яток,
Весело проводим час
І радіє кожен з нас.
(Жюрі оцінює п’яту учасницю)

Ведуча: Наші учасниці вже представилися, але подивіться як вони сьогодні одягнуті, так і хочеться сказати про їх вбрання...
Мама вишивала донечці сорочку
Квіти гарні викладала, наче у віночок.
В нитці сонце золоте, пелюстки червоні,
Ласка мамина цвіте в одязі для доні.
Зараз наші дівчатка – україночки представлять своє вбрання з давніми традиціями, але з сучасним баченням.

2 конкурс: „У нашої Оксаночки таке гарненьке вбраннячко”.
(Дівчатка під музику по черзі демонструють свій одяг. Ведуча пропонує жюрі оцінити вбрання дівчаток).
Ведуча: Рідна мова – найважливіший, найбагатший, найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі і прийдешні покоління в одне велике історичне ціле. Рідною українською мовою написано багато українських віршів. Послухаємо їх у виконанні конкурсанток.

3 конкурс: „Рідна мова, рідне слово”.
Учасниця № 1: Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина,
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна!
Учасниця № 2: Знаю, бо казала мені моя ненька,
Що я українка правдива, маленька.
Знаю, Україна серцю моєму мила,
Я по – українські молитися вчила.
А моя опора – то Божая Мати,
Мати Україна, повна благодаті.
Цю мою молитву прийми, Отче Боже,
Нехай Україні вона допоможе!

Учасниця № 3: Журавлики линуть: курли та курли.
Ми з краю свого в чужину попливли.
І та за морями, в далекім краю,
Згадаєм не раз про Вітчизну свою,
Де вивели діток, де гнізда звели,
Журавлики линуть: курли та курли!
Усе тут знайоме і рідне усе,
А вітер холодний у далеч несе.
Їм люди гукають: „Здорові були!”
Журавлики ніжно: „Курли та курли!”

Учасниця № 4: Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка,
Не зривай ромашку, не топчи травичку.
В зелені діброва, в китицях калина,
Глянь, яка чудова наша Україна.
Журавлі над лугом линуть рівним клином...
Будь природі другом, будь природі сином!

Учасниця № 5: Україна – це ліс та долини,
Це широкі квітучі поля,
Це маленька щаслива дитина
І найкраща матуся моя!
Україна – це пісенька щира,
Це струмок, що біжить до Дніпра,
Це містечко моє найрідніше.
Я бажаю йому лиш добра!

(Жюрі оцінює після кожного виступу учасниць).

Ведуча: Коли пісні мого краю
Пливуть у рідних небесах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах...

Народжувалась українська пісня в серцях народу під час праці й відпочинку, у хвилини радощів і смутку. Тому і називають її народною, тобто вічною і завжди сучасною. Вона допомогла людям жити, вселяла віру в краще майбутнє. Пісня – справжній скарб українського народу. Живе пісня – живе Україна. А як співають та ще й при цьому танцюють наші дівчатка ми з вами побачимо у нашому наступному конкурсі. А допомагати у цьому конкурсі нашим україночкам будуть веселі хлоп’ята – справжні козачата!

4 конкурс „Світ твоїх захоплень”
Дівчата та хлопці виконують українську народну пісню – танок „Підманула – підвела”. Після виконання дівчата та хлопці залишаються стояти півколом, а Ведуча пропонує оцінити жюрі по – черзі кожну пару.
Хлопчики садять дівчат на свої міста, а самі повертаються обличчям до жюрі.

Хлопці (кажуть разом): Любив козак дівчину і з сиром пироги!

Під музику хлопці беруть горщики з варениками і дають їх дівчаткам, і виходять із зали.
Ведуча: Найулюбленіша українська страва – вареники. Кожну дівчинку матуся змалку вчила ліпити їх. От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями українські вареники з різними традиційними начинками!

5 конкурс „Любив козак дівчину і з сиром пироги!”
Дівчата подають у горщиках вареники, приготовлені вдома, примовляючи.

Учасниця № 1: Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Учасниця № 2: Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті!
(ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

Учасниця № 3: Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами!
(ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

Учасниця № 4: Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Учасниця № 5: Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Ведуча: А поки жюрі спробує все різноманіття нашого смачного конкурсу і виставить загальні оцінки кожній учасниці, у нас музична пауза – танок – подарунок для учасниць і всіх присутніх!
Музична пауза „Танок циганочок”

Ведуча: Прошу жюрі показати нам оцінки за останній конкурс українських вареників.
Оцінки жюрі.

Ведуча: А зараз я надаю слово жюрі для підведення підсумків нашого свята – конкурсу.

Слово жюрі, нагородження учасниць.

Ведуча: Зберігати і примножувати надбання української культури – завдання кожного українця. Якщо ти займаєшся різьбою чи вишиванням, співаєш чи танцюєш, переймаєш від народних умільців секрети їхнього таланту, а зі слів бабусі чи дідуся запам’ятовуєш колискові пісні, загадки, прислів’я чи приказки, тим ти робиш свій внесок у збереження і розвиток української культури. Бережімо свою мову, пісню, державу!

Дівчатка – учасниці виконують пісню „Україно моя”.

Ведуча: Ми не тому, добрі люди, конкурс наш кінчаємо,
Учасниця №1: Щастя й долі тут присутнім всім щиро бажаємо,
Учасниця №2: Живіть в мирі, живіть в щасті, добрі, гарні люди,
Учасниця №3: Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!
Учасниця №4: Зичим вам добра, здоров’я, великого щастя?
Учасниця №5: Караван наш – дар від серця, ви прийміть, будь ласка!

Хлопчики заносять каравай на рушнику, дарують гостям і разом з дівчатками під музику виходять із зала.

[Elen2]

Тематичне вітання до Дня Незалежності України
(Можна розділити на дві частини та виконати на початку та наприкінці святкової програми)
1 частина

Звучать фанфари. На сцені маленька дівчинка виконує пісню "Україна моя".

Виходять діти - читають вірші:

Україно моя співуча,
Ніжна нене, колиска добра!
Я люблю твої древнії кручі,
Буйну зелень на схилах Дніпра.

Ти одвічна - у пісні, у слові,
В думах сивого кобзаря,
Україно моя казкова,
Наше серце для тебе співа.

Живи, Україно! Живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Співай, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.


2 частина
Читці:

Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?


У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?


Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.


У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?


Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!


Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.


Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!
(Автор вірша Наталія Козленко)

До дітей виходить соліст або група. Виконується пісня про Україну

На останньому куплеті на сцену виходять діти-учасники концертної програми . Вони тримають у руках жовті та сині повітряні кульки, співають приспів разом із солістом.

У фіналі пісні діти відпускають кульки у небо.

24 серпня - День Незалежності України
Сценарій до Дня незалежності України
"Уклін тобі, рідная мамо !"

Звучить мелодія пісні "Україна" Тараса Петриненка або інша урочистого звучання, потім мелодія стишується, виходять ведучі - три дівчини.

Вед. 1:
Уже зоря нової ери сяє
І таємничо манить і зове!
Старе так важко відмирає
Та в муках родиться нове!
Ще розумом збагнуть не в змозі -
Душею вже рвемось в політ,
Вже стоїмо реально на порозі -
Дверей відкритих в Новий світ !

Вед. 2:
Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси, нової цивілізації. Народжується новий світ-здоровий, чистий, життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до чистого

Вед. 3:
І сьогодні, коли ми відзначаємо 12 роковини незалежності нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас "притиснула до стіни" , що просто не лишила нам інших варіантів порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації, сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього світу, адже центр світових перетворень поступово зміщується в Україну.

Вед. 3:
Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права!
( В.Симоненко)

Вед. 2:
Якщо хоч один відсоток українців напружить свою уяву, докладе певних вольових зусиль - швидкі радикальні зміни неминучі!

Вед. 3:
Оновлені люди, що позбавляться своїх гріховних схильностей, покращуватимуть себе не лише фізично, але й - і це головне - духовно, - саме вони матимуть найбільше шансів вижити в катаклізмах, що розгортаються на наших очах, забезпечити майбутнє своїх дітей!

Вед. 3:
І хай допоможе нам Всевишній у цій великій праці! Оберігати цей даний нам Богом світ, рідну нашу благодатну землю, поспішати робити добрі справи, любити людей і Бога!

(здалеку доносяться дзвони урочисті, святкові, які переходять у козацький марш)

Читець:
Слухайте, слухайте, слухайте люди!
Хтось зворушив там тривогу -
То Україна кров'ю обмита,
То Україна слізьми полита
Йде на всесвітню дорогу!

Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
Дзвонить десь дзвін без упину -
То задзвонила воля здобута,
То Україна скинула пута,
То на свободі родина!

(ведучі махають вітально руками, по закінченні вірша " Марш Запорожців" звучить на повну потужність. З глибини глядацької зали у супроводі молоді в українських костюмах, військових моряків виходить величаво Мати-Україна, піднімається на сцену, її зустрічають ведучі, підводять до підвищення на сцені. Знов лунають дзвони. Далі у виконанні сопілкарів звучить світла піднесена мелодія)

Мати-Україна:
Я - Україна, я - Україна,
Лиш перед Богом я на колінах,
Кличу вас люди зліва і справа
В святу Державу, в мою Державу!
Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
Пора звільнитись нам від прокляття!

(дівчата заводять хоровод дохристиянської доби на автентичну мелодію. Світло пригашується, на мелодію танка накладається звук тупоту кінських копит, свист нагаїв, крики "алла" змішуються з криком дівчат "мамо !" "рятуйте!". Хоровод розривається наскоком тіней, які хапають когось, волочуть. На бурхливій тривожній музиці, яка швидше нагадує "какофонію" Мати-Україна)

Мати-Україна:
Ой, куди ж ви, діти-соколята?
Мати ваша гине!
А хто ж буде визволяти
У лиху годину?!

Дівчата з оточення:
1:
Пов"язали бідну матір
Та в полон забрали.

2:
Нема кому боронити.
Бо вже - яничари.

(На останніх словах покривають Мати-Україна чорним покривалом)

(звучить пісня у живому виконанні "Яничари". Після пісні на сумній мелодії драматичного звучання з'являються "тіні минулого", одночасно з ними біля куліси з'являєтся читець)

Читець:
Тобі, Праматір, шлемо привіт
З років, що час їх порохом укриє,
І що тобі пісні цих клятих літ
І чорний жах, що вовком виє?

Це нам стерні глухий простір
І без кінця безрадісні блукання.
Тобі ж, тобі - краса далеких зір,
І золота заграва на світанні!

Це нам іти крізь сум років
Крізь біль наруг, крізь ніч гірку неслави.
А ти в крилатім шумі прапорів
Колись зустрінеш буйний травень.

З років незнаних чужини
До тебе вітер долетить, як спомин,
Про наші в муках виплакані сни
І днів давно забутих гомін.

Та що Тобі, Тобі до них,
Що йдеш крізь дні прекрасні і суворі,
До дальніх мет, невидано ясних,
Прямуючи в нові простори!

Ми відійшли в глибінь віків!
Ми, мов жорстока пісня. - відлунали ...
У чорні груди зораних степів -
Ми йшли і йшли... і нас не стало...

(на вірші "тіні минулого" В зловісному кружлянні тягнуться до Матері-України, проходячи в чорних балахонах з написами на спинах, що мають бути чіткими, виразними для глядача. На вірші і на цьому рухові "тіней" Мати-Україна і всі, хто її оточує, стоять в різних скорботних позах. "Тіні минулого" 7,6, 5,4 зникають за кулісами, а 4-1 лишаються на сцені, припадаючи до землі, утворюють"могили-надгробки". Останній куплет вірша звучить коли уже утворились "могили" і закінчилась мелодія. В цей же час виходить жіноча постать, проходить між "гробками" і як тільки закінчились мелодія і вірш - починає співати а- капельно пісню на слова Ліни Костенко "чоловіче мій, запрягай коня" або інше такого ж змісту. Після пісні звучить хронометр, на ньому жінка у скорботі виходить. Хронометр все тихіше і тихіше, а світло збільшується, заливає "сцену, Мати-Україна скидає чорне покривало)

Мати-Україна:
Гряде доба великих змін!
Народе мій! Вставай з колін!
Вставай! Відчуй себе Титаном
І все тобі під силу стане!

(оточення Матері-України розпрямляється, підводяться "оживають зачакловані" фігури, скидають чорні балахони "могили", під ними українські вишиті сорочки та військова форма.)

1 тінь:
Вже виростають з личаків, із шаровар, з курної хати,
Раби зростають до синів своєї України - матері!

2 тінь:
Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була
Яка біда мене, яка чума косила, а сила знову ожила,

Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву!
Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

(починає звучати бадьора життєстверджуюча пісня або мелодія)

3 тінь:
Ще в чорні дні татарського потопу
Дух волі вивів нас з біди
І перелякану, знесилену Європу
Порятував від дикої орди.
І хоч були поразки та руїни,
Тяжкі гріхи неслави і хули,
Але щоразу в лоні України
Жадання волі зріли і жили!

(з глядацької зали з вигуком з'являється гурт козаків)

Козацький ватажок:
Дозволь, мати. Бій звитяги розпочати!

(Козацькі бойові мистецтва або бойовий гопак)

3 тінь:
Козацький дух - дух вічної стихії
Утілений в привілля степове,
Допоки світу - він не постаріє -
Він в заповідях нації живе!

(козаки після бою підходять з двох боків до України, припадають на коліна, цілують край одягу, на якому жовта і блакитна стрічки, стають по обидва боки у почесну варту)

Мати-Україна:
О, мій народе, пресвятий і бойовий, і трудовий
Талановитий, мій народе!
Усі серця свої відкрий для віри, правди і свободи!

(звучить пісня вояків УПА " Лєнта за лєнтою", або інша, спортивний танець у виконанні дівочої групи)

(далі можна прочитати власного вірша-присвяту Україні, або вірш російською мовою напр., Маяковського, або можуть виступити представники національно-культурних товариств з віршами про Україну або закінчити віршем Леоніда Федорука)

Україна - то не звук і не просто слово,
Україна - серця гук, солов'їна мова,
Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна - то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна - то стіжки мов церковні зводи,
Україна - то стежки наших родоводів!
Україна - то Дніпро повен грай-водою,
Україна - то добро, творене тобою.
Україна - то отця мудрі настанови,
Україна - то серця, сповнені любов'ю!
Україна - то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!

(на останніх словах утворюють коридор в головах якого Україна-Мати співає "дари Божі")

Всі учасники читають вірш Г. Сіденкa:

Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття,
Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя.

Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети.
Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди.

Ми тебе заквітчаєм любов'ю, ми добром тобі встелемо шлях
І усе, що освячено кров'ю ми восславимо в наших ділах.

Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік
Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні
Що віднині цвісти Україні вовік!
(останні 3 рядки всі разом)

(знов три ведучі на фоні всіх учасників)

Вед. 1:
І пам'ятаймо, для вирішення локальних українських проблем потрібно діяти глобально. Українці всього світу мають перетворитися на цілісний організм.

Вед. 2
А ще для відновлення повноцінного життя Україні потрібно повернутись до свого Арійського жовто-блакитного прапора, в якому гармонійно поєднано небесне і земне.

Вед 3

І утвердити духовний гімн "Боже великий, єдиний". (Виконується всіма учасниками "Молитва за Україну")

Автор сценарію
Народна артистка України Галина Яблонська
м. Київ, 2003рік.

Вірші до Дня Незалежності України

Незалежна і Єдина

Автор: Наталія Козленко

Добавлено через 1 минуту
Продовження:
Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?


У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?


Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.


У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?


Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!


Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.


Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!

----


Вірші про Україну

Автор: Юля Турчина

***

Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.
У цьому шатрі килими золотаві –
Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють, як крапельки неба,
Волошки блакитні. Яка ж то краса!
Тут мешкають люди привітні та чесні,
Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
Земля наша щедра, родюча, багата –
Усіх нагодують безмежні лани.
Хай знає весь світ про казкову країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна!
Найкраща, безцінна, любима земля.



***


Якось каже мати сину:
- Я молюсь за Україну,
Щоб народ щасливим був,
Про негоди позабув,
Із домівок, хат усіх,
Хай луна дитячий сміх,
Хай шанують стариків,
Скрізь звучить веселий спів,
Хай обходить всіх ненастя,
Серце хай тремтить від щастя!
І я вірю, Матір Божа
Україні допоможе!



***


Фарби дасть мені матуся,
Малювати я навчуся.
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і гай,
Синє небо, жовте сонце
Загляда до нас в віконце,
Чорнобривці тут на гряді,
Полуниці в палісаді,
І хліба вже чималі,
В небі линуть журавлі.
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.


Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
- Як люблю я Україну!
Ця країна чарівна
І єдина в нас вона.



***


Який цікавий світ навколо,
Ти, друже, тільки придивись!
На небі сонця жовте коло,
А поруч з домом – сад і школа,
Живи, дорослішай і вчись!
Дивись на квіти, на дерева,
Вивчай птахів, комах, тварин,
Ти станеш кращим і, напевно,
В життя підеш сміливо й певно,
Та пам’ятай, ти не один!
З тобою вся твоя родина:
Батьки, бабусі та діди,
З тобою друзі, Батьківщина,
Тож, уперед, мій друже, йди!

Джерело:

---------------------------------------

Молитва за рідну мову

Автор: Юрко Шкрумеляк

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.

Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!



ДЕ УКРАЇНА?
Автор: Юрко Шкрумеляк

Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних, широких
У гаях, у борах.
Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає;
На стрілецькії могили
Голову схиляє.
Україна в чорноземі,
Що родить пшеницю, -
В глибинах, що дають нафту
І сіль-сировицю.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, -
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.
Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, -
У дитячому серденьку,
В розумній головці,
Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, -
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.

Я дитина українська!
Автор: Юрко Шкрумеляк
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці — то є назва
Славного народу.
Україна — то край славний,
Аж по Чорне море,
Україна — то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнськи
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнськи
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя, і долю!

http://storinka-m.kiev.ua/



--------------------------------------------------------------------------------
Автор: Soni

Все буде добре, я це знаю,
не у ві сні, а на яву.
Одне бажання лише маю,
кохати хочу і люблю.
Весь світ тримається коханням
і без кохання ми ніщо.
Нехай ми вибухнем бажанням
і всі пізнаєм, що Воно.
Не буде в світі місця війнам,
не буде зла і ворогів.
Весь світ заллємо ми любов`ю,
весь світ купатиметься в ній.
Як в чистих водах, світлім Сонці
в любові, щасті і добрі.
Ми УКРАЇНЦІ у своїй сторонці
і щастя буде на Землі !

Джерело: Долина - Форум міста

Вірші про Україну

(З різних джерел, автори невідомі, якщо Ви знаєте авторів,
то ми з задоволенням їх назвемо)

Святковий день - двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам'ятайте, люди, світлий день!
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
Щоб славу України відродить.
Щоб дружно жити, в радості і згоді,
Ми України сестри і брати
----

Моя пісенна країна
Зоветься в світі Україна.
Пісні її до серця линуть
Стрімким джерелом, небом синім,
і у веселім дружнім крузі
Пісні співають добрі друзі.
----
Дуже велика країна моя
Є в ній озера, річки, моря.
Гори високі, степи та ліси -
Стільки багатства, і стільки краси.

----
У кожнім роді - незборима міць,
А купно всі ми - моноліт держави.
Ми не загинемо в борні,
Бо нині всі за волю встали.
-----

На український древній рід
Такі державні заложив основи,
Що скільки буде існувати світ,
Нас не здолають у житті ніколи.
-----
Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми - українці
Ми України доньки і сини

Благословенна у віках земля
З хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря
Нової України!
Вона в моїй душі, в серцях людей,
У радощах та у скрутну годину.
Ім'я її прекрасне і святе —
Повіримо в Україну!
Вона добро несе в новітній світ,
Довічну віру й пісню солов'їну.
Тож пам'ятаймо пращурів завіт —
Любити Україну!
Правічна і нескорена земля
Хлібами сходить у прийдешню днину.
Допоки світить праведна зоря -
Шануймо Україну!

[АРИ_73]

"Українські вечорниці" родинне свято для дітей середньої, старшої групи.

Українськi вечорницi

Музична – ігрова розвага за участю батьків. Середня група.
Мета: Формувати у дітей уяву про усну народну творчість, її жанри.; розвивати почуття
гумору та вміння виклристовувати раніше отримані знання та навички.Виховувати
інтерес до народної творчості, любов до рідного краю; поглибити знання дітей
про звичаї, народні ігри, загадки, скоромовки; розвивати творчі здібності дітей –
уміння виразно вірші, співати, танцювати;виховувати повагу до традицій наших
прапрадідів, почуття прекрасного.
Вед. Розвивайся, звеселяйся, моя рідно мово.
У барвінки зодягайся, моє щире слово!
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі та веселі!
Хлоп. Дітвора ми українська, хлопці та дівчата.
Хоч на зріст , ми ще маленькі- та душа завзята!
Дів. Бо козацького ми роду, славних предків діти.
В дитсадку ми всі вчимося рідний край любити.
Хлоп. Ми малі, та всі ми друзі. Ми одна родина.
А найбільша наша мати – рідна Україна.
Дівч. Хоч мала я, невеличка, зате добре знаю,
Що край рідний – Україна, і її кохаю.
Діти. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов,ю і миром.
Вед Гей на наших вечорницях - хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!
(На сцену виходить Господиня)
На околиці села, як то мовить билина,
Жила – була господиня, гарна тітонька Килина.
Біля хати, у саду діти гомоніли,
Розважалися малі, а тітонька раділа.
Вчила діток вишивати, і пісень співати.
Скоромовки говорити, гарно танцювати.
А ще тітка полюбляє – гостей зустрічати,
Пирогами та млинами радо пригощати!
То ж ходімо, малятоньки, та до тітки в хатоньку.
Будем грати, танцювати, гарні пісенькі співати!
Дівчатка:1. Добрий вечір, вашій хаті, уклін господині.
Чи веселі вечорниці, в в нас на Україні?
2. Чули, тітка Килина - на вечорниці всіх склика!
3. Добрий вечір, тіточко, наша любо квіточко!
Т.К. Добрий вечір, дівоньки, мої ясні зіроньки!
Дів. Ти за нами сумувала? Дівчаточок виглядала?
Т.К. Звісно, любі, я чекала, вам смачненьке готувала:
І варенички, й узвар, і чарівних трав відвар.
Тож проходьте в мою хату, превелику, пребагату.
Від зірниці до зірниці, хай лунають вечорниці!
Дів. Стрічайте з калачами, з великими, смачними.
Бо ми прийшли з піснями, піснями голосними.
Т.К. А де ж наші хлопці? ( чути стукіт, лунає музика, йдуть хлопці)
Хлопці . Добрий вечір!
Т.К. І вам, хлопці, вечір добрий!
1-й хлопець. Йшли ми вулицею, чуєм -дівчата співають, та й вирішили зайти.
2-ий хлоп. Ой дівчата-чарівниці, просіть, нас на вечорниці.
(Тихо лунає українська пісня. Діалог хлопчика і дівчинки).
2-ий хлоп. В тебе очі, як чорниці,
Чи прийти на вечорниці?
Д-ка. Не приходь, бо каже ненька, я ще дуже молоденька.
Хлоп. В тебе очі, як порічки .Чи не підем ми до річки?
Д-ка. Ні не підем, каже ненька, я ще дуже молоденька.
Хлоп. В тебе очі — зорі неба, чи прислать сватів до тебе?..
Д-ка. Насмішив! Ти ще маленький! Йди додому, йди до неньки!

3 –ій х-ць : А що дівчата, без нас не сумували, признавайтесь ?
Д-ка 1 : Ніхто і не збирався сумувати!
Д-на 2 : От без музик троїстих, нам сумно, бо танцювати хочеться.
Тільки де ж музик нам узяти?...
Т.К. Не сумуйте, дівчата, зараз будуть вам музики!
(Запрошуємо батьків взяти музичні, шумові інструменти, та підіграти)
Гей, на наших вечорницях, хто сумний - розвеселиться.
Гей, музики, дужче грайте, нашу молодь звеселяйте!
Д-ка: А заграйте-но, музики, в мене гарні черевики,
Починайте скоріш грати, бо хочеться танцювати.
(Український народний танець «Ой лопнув обруч»).
(Оркестр батьків - Танок дітей)
1 д - к а. Я притупну каблучками, в боки розведу руками,
Сплесну, вихром закружляю - черевики нові маю! .
2-д-ка:А черевички не простенькі, в них підківки золотенькі,
те й риплять, ступлю лиш крок, так і просяться в танок.
3- д-ка. А ми взуєм черевички, підмалюєм личка.
І вам пісню заспіваєм, про ці черевички!
«Пісня «Черевички»
(Всі діти, співаючи, танцюють)
Гоп, гоп, чики, чики, купив тато черевики.
Я піду у них на свято, танцюватиму завзято!

Т.К. Співали ви дзвінко, танцювали гарно, а тепер час перевірити, чи гострі
ваші язички? Спробуйте швидко-швидко промовити скоромовки:

Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ.
***
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
***
Боронила борона по боронованому полю.
***
Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
***
Був бик тупогуб, тупогубенький бичок.
У білі бика губа тупа.
***
Був господар, був господар, та й розгосподарився.
У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
Не турбуйте курку - клює курка крупку.
Т.К. Молодці, малята, насмішили тітоньку Килину.Ну а зараз, ми ваших батьків послухаємо! Мила милитись не вмiла.
Мама мило з рук не змила.
Т. БОЙКО Мама милила умiло,
Мама з Мили мило змила.
Скоромовка Бабрились в бруднiй баюрi
Два бобри брунатно - бурi:
- Правда, брате бобре, добре?
- Дуже добре, брате бобре!
«Жабка»
Забажала жабка в жбанку
На базар везти сметанку.
Їжакам, і жукам у банки
Наливає жабка сметанки.
А коли розпродасть
цілий жбанчик -
На зелений заробить жупанчик.
« Киця» Смужечка на смужечці - наша Мура мружиться.
Мружиться - не журиться, а муркоче й жмуриться.
«Майстриня» Вишивала мишка ловко
Синім шовком мишоловку.
Мишоловка - грізна штука,
Мишеняткові наука.
«Кролики на роликах» Три кролики на роликах.
Не кролики - королики!
Чи ж зможе і корова
Купить кролячі ролики
І стать як кролик-ролер?
Бубоніла діду баба: - Ой не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять - сто малих кульбабенят.
Т.К. Скоромовки ви подолали так –сяк, хто а би як!
А от вам і загадочки, від Килини тіточки!
ЗАГАДКИ
Вдень він спить, вночі — мандрує,
сяйво ніжне нам дарує.
Уночі у тихій річці
любить плескатись в водичці. (Місяць)

Поміж луг, поміж вербички
повилась блакитна стрічка.
Щось наспівує тихенько
і біжить удаль швиденько. (Річка)

Як рушає мандрувати, —
треба з ліжечок вставати.
Як іде за обрій спати, —
час малятам спочивати. (Сонце)

Надворі мороз тріщить, —
баба з віником стоїть,
а як сонце припече, —
кине віник і втече. (Снігова баба)
І у місті, і у полі
нагулялася доволі.
Не давала снігу спати,
примусила танцювати. (Завірюха)

Вчора ще у річці
плескалась водичка.
Як з’явився сивий дід,
то зробив з водички … (лід).

Хто узимку до діток
заповзе під кожушок,
пощипає ручки, щічки,
забереться в черевички? (Мороз)
Йшов хлопчина через ліс,
молоко в цеберку ніс.
Хлюпнув трішки молока,
зникли поле, ліс, ріка. (Туман)

Завірюха в гай прийшла та сестрицю привела.
Сніг кружля, не стелиться. Звуть сестру … (хурделиця)

Хто вночі у лісі, полі - побілив усе довкола?
Хто смереку і ялину вбрав у сніжну кожушину? (Зима)

Діти.
Ох і славні ж вечорнички, всім нам гарно , всюди сміх.
Налущимо всі ми разом - кукурудзи повен міх.
- Ой дивіться, дід іде, і великий міх несе!
Т.К. Ну що ж, давайте пограємо у гру «Іде, іде, дід, дід»
(Запрошується хлопець, що гратиме роль "діда". На відстані 10 м від хатинки "діда" - стоять гравці, які починають його дражнити:)
Іде, іде, дід, дід,
Несе, несе міх, міх,
Ось такий дідище,
Ось такий старище,
Ось такий вусатий,
Такий бородатий,
Ось такий дідище,
Ось такий старище,
(Після цих слів діти розбігаються, а "дід" повинен догнати кого-небудь. Потім на його роль можна запросити когось іншого, і гра починається спочатку).
Хлопчик. Чобітки веселі в мене,
Як піду гуляти,
Чобіточки тупотять —
Хочуть танцювати.
Дівчинка. Я бабусі помагала: тарілочки мила.
Перекинула відро - баба розсердилась.
То ж не смійтеся, дівчата, чи я виновата,
що веселі ось такі - маю чоботята.
(Всі танцюють за показом тіки Килини, запросити батьків)


Дів. Танцювати вміють хлопці, просим до світлиці.
Ой, а з вами веселіші – наші вечорниці!
Хлоп. Авжеж будуть веселіші, бо ми – на язик гостріші!
А ви, мов ті миші, сидите у тиші!
Т.К. Що ж, ми вас здивуємо, гру запропонуємо!
Про мишей і про кота, ось історія яка!
ГРА «Сiрий кiт»
(У цiй грi всi учасники, крiм ведучого, "сiрого кота", - "мишi". Вони стають ланцюжком i, тримаючись один за одного, ходять по майданчику по прямiй, по колу чи по будь-якiй iншiй кривiй лiнiї. Першим у ланцюжку стоїть "сiрий кiт".)
Пiд час руху вiн або Тітонька К.- запитує:
- А є мишi в коморi?
- Є! - вiдповiдають "мишi".
- А бояться кота?
- Нi!
- Ой, як кiт хвостом поворушить, то всiх мишей подушить!
(За цими словами "мишi" кидаються врозтiч, а "сiрий кiт" ловить їх. Спiйманий гравець стає "сiрим котом", а його попередник - "мишею".)
Т.К.А хто з вас смішне нам щось розкаже?
(Читають батьки народні усмішки, гуморески, іценіровка веселі пісні за вибором.)
Д-ка: Щось хлоп,ята посмутніли, може їсти захотіли?
Х-ці: А які з вас господині, чи вмієте ви біля печі ходитита їсти варити?
Д-на: Та вже й наварили.
Пісня « Варенички» Співають батьки і діти :
Д. Ой мій милий вареничків просить. -2р.
Х. Навари, милая, навари, милая,
Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая.
Та й дров же ж немає, милий мій миленький
Та й дров же ж немає, голуб мій сизенький.
Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая.
Я рубать не вмію, милий мій миленький
Я рубать не вмію, голуб мій сизенький!
Научись, милая, научись, милая,
Научись, у-ха-ха, моя чорнобривая.
Та й сили ж не має, милий мій миленький,
Та й сили ж не має, голуб мій сизенький!
Не балуй, милая, не балуй, милая,
Вареничків навари, моя чорнобривая.
Т.К. Що ж, вареничкі готові, Ой, які вони чудові!
Милі хлопці, просим сісти, варенички, будем їсти!
Варенички непогані, варенички у смітані!


Т.К.: Найулюбленіша українська страва – вареники. Кожну дівчинку матуся змалку вчила
ліпити їх. От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями
українські вареники з різними традиційними начинками!
Дівчата подають у горщиках вареники, приготовлені вдома, примовляючи.
1: Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні!

2. Їжте вареники з капусти, щоб у кишені не було пусто!
(ставить горщик на стіл і сідає на місце).
3: Їжте вареники з грибочками, щоб були з синами та дочками!
(ставить горщик на стіл і сідає на місце).
4: Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
(ставить горщик на стіл та сідає на місце).
5: Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
(ставить горщик на стіл та сідає на місце).
6. Їжте вареники з ягодою – щоб жили ви злагодою!
(ставить горщик на стіл та сідає на місце).
Т.К. Вас чекають у макітрі – варенички дуже ситні-
Білолиці, круглолиці, із добротної пшениці.
Їжте, їжте, просим щиро, варенички наші з сиром!
Треба у мішку пробігти і вареничком заїсти!
(Змагання: хлопці по черзі мусять дострибати у мішку до столу з варениками, а дівчинка –
годує його вареничком)
( Конкурс « Нагодуй вареником батьків»)
Т.К. А ще знаю гру для втіхи.
Більше хто збере горіхів,
Буде той в житті багатий,
Щастя буде завжди мати!
Конкурс - змагання батьків.
(Хто набере більше горіхів у жменю однією рукою – Діти потім лічать горіхи)
Т.К. Чую, чую коломийку, хто там починає,
всі ми дружно потанцюєм, ще і заспіваєм.
(Діти співають і танцюють.)
Ой кувала зозуленька,
на грушечці сіла,
ще б ми з вами танцювали- ніжки заболіли.
Ой кувала зозуленька,
сіла на солому,
щоб сходились ми частенько
Ось до цього дому.
Ой кувала зозуленька,
сіла на полиці,
Вже скінчились – завершились наші вечорниці!
Вих. Любі діти! Сьогодні ми з вами побували на українських вечорницях , які прийшли до нас із глибини віків, але й досі хвилюють і радують. Не забувайте прекрасні традиції нашого українського народу, щоб вони не забулися, жили вічно! Хай Господь береже вас, і ваших рідних!
(Діти всі разом читають Молитву Катерини Перелісної.)
Пошли нам, Боже, маленьким дітям
Щастя, здоров'я на довгії літа!
Щоб виростали розумні і сильні,
Душею чисті і серцем вільні.
Щоб нам світила зіронька долі,
Щоб ми не знали лиха ніколи.

Г-ня: Заходіть до нас частенько, будем дуже вдячні вам,
Любі тата і матусі, з вами весело всім нам.
До нових зустрічей у дружньому родинному колі!

[Котик230580]

Девочки доброго....очень нужно что-то для развлечения " Свято риднои мовы"Буду очень благодарна


Может это подойдет.

СВЯТО РІДНОЇ МОВИ

ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ


Зал прибраний вишивками. На стіні – портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. До залу заходять діти і батьки, сідають за застелені столи на вкриті веретами лави.

1-ША ДИТИНА. Велична, щедра і прекрасна мова!
2-ГА ДИТИНА. Прозора й чиста, як гірська вода.
3-ТЯ ДИТИНА. Це України мова барвінкова
Така багата й вічно молода.
ВЕДУЧА. Гостинно просимо на свято рідної мови.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ.
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Дівчатка беруть ляльки й співають колискову (за вибором муз керівника). Входять троє дітей з квітами в руках.

1-ША ДИТИНА. О, мово, ти як дивная сопілка,
То звеселяєш то хвилюєш нас.
2-ГА ДИТИНА. Тобі вклонялись Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас.
3-ТЯ ДИТИНА. Від інших мов вона не гірша,
Для українців – наймиліша,
Пісенна, ніжна і дзвінка
Мова Шевченка і Франка.

Діти кладуть квіти до портретів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Дорослі виконують пісню «Звучи, рідна мово», муз. О.Семенова, сл. А.Демиденка. Дитина читає вірш Сидора Воробкевича «Рідна мова».

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила. (Входить хлопчик з мамою.)
ХЛОПЧИК. О, рідна мово! Твої ніжні звуки
Це радості і щастя глибина.
МАМА. Так, ти свята, як ті невтомні руки,
Що хліб ростять із щедрого зерна.
Ти зіткана із сонця і блакиті,
Неначе доля чиста, осяйна,
Хоча багато мов на білім світі,
Але у нашім серці ти одна.
ВЕДУЧА. Колись відомий український письменник Панас Мирний сказав дуже гарні слова про рідну мову: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування».
Давайте і ми пригадаємо прислів’я про мову, приказки. Згадуватимемо й відгадуватимемо загадки, розіграємо веселі потішки, пограємо в народні ігри (за вибором вихователя).

Після ігор діти сідають. Сімейний дует виконує народну пісню.

ВЕДУЧА. Як гарно звучала наша рідна мова у віршах, прислів’ях, приказках, народних іграх, які ніжні і гарні слова та мелодії в українських піснях. (Батько одного з дітей, читає вірш Івана Малковича.)

НАША МОВА СОЛОВ’ЇНА
Ти , дитино, покликана захищати
Своїми долоньками крихітну
Свічечку букви «Ї»,
А також, витягнувшись на пальчиках,
Оберігати місячний серпик букви «Є».
Бо кажуть, дитино, що мова наша –
Солов’їна.
Правильно кажуть.
Але затям собі,
Що колись можуть настати
І такі часи, коли мови нашої
Не буде пам’ятати
Навіть найменший соловейко.
Тому не можна покладатися
Тільки на солов’їв, дитино.

Мама читає вірш Л.Диркавець

ЯК БИ ТОБІ, ДОНЮ…
Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.
Забувають діти мову матерів,
Глянь, від того болю світ аж посірів.
І тріщить з розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.

Доню, моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не посмій вчинити Батьківщині зради!

Не посмій зламати гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути-м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати!
Можеш не впізнати голосу діброви,
Та не смій зректися маминої мови.

ВЕДУЧА. Багато гарних слів почули ми про нашу рідну українську мову. Хочемо, щоб полюбили ви і ніколи не цуралися рідної мови, де б ви не були; щоб зростали в ріднім краю і з рідним словом.
Ніхто не має права забувати
Своєї мови рідної ніде,
Як ті пісні, які співала мати,
І як своє дитинство золоте.





РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, -
То України мова барвінкова, -
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Юлія Косинська

[Даффна]

Доброго всем....вот слепила развлечение на тему "Наша мова солов,їна":smile:

НАША МОВА СОЛОВ,ЇНА

Мета: Закріпити знання дітей про своїх найдорожчих людей: тата і маму. Виховувати у них глибокі почуття любові до своєї родини та Батьківщини. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку, ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Виховувати повагу до народних традицій, звичаїв.
Розвивати у дітей здатність переживати музичні образи і усвідомлювати емоційний зміст творів, закріплювати спеціальні здібності музичного та музично-рухового виконавства. Виховувати естетичне ставлення до музичних творів і мистецтва в цілому.

Заходять у залу, стають у півколо, виходять хлопчик та дівчинка
Гостей наших любих вітаємо щиро,
Зустріти Вас раді з любов’ю та миром.

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Ми Вам його підносимо на білім рушничкові
Та до землі вклоняємось, щоб Ви були здорові.


Рід, родина, сім’я
Серед них –маленька я.
Мов перлинка-намистинка,
Я дівчатко-українка.
Родовід–моя родина
Я ж її мала краплина.
Люблю всю родину я.
Разом ми – одна сім’я!
Бо козацького я роду,
Рідну землю люблю зроду.
Вед Згадаймо, що ж таке рід, родина, родове дерево? Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наша група, і дитячий садок, і весь народ український. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ
1-ША ДИТИНА. Велична, щедра і прекрасна мова!
2-ГА ДИТИНА. Прозора й чиста, як гірська вода.
3-ТЯ ДИТИНА. Це України мова барвінкова

Вед Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ.
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ

ПІСНЯ СОЛЬНА (ПОЕТ ВОСПИТАТЕЛЬ)
Вед Один з добрих та давніх символів України – це калина

Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.

Посадіть калину… коло тину,
Щоб злагода цвіла!
Буде щедрою родина –
Буде честь їй і хвала.

Хоровод «Ой є в лісі калина»
Діти, зараз давайте відгадаємо загадку і дізнаємось, про що буде йти мова.

З квітів його виплітають,
Ним голівку покривають.
Щоб дівчиноньку зберіг –
Український оберіг.
(Віночок)
Вед Так…це теж один із символов України

Танок з віночками
Вед Українці-веселі люди…наші пращури любили веселі ігри, співи, танки..багато їх є
Чоботята-дроботята
Ми веселі козачата

Вед Багато гарних слів почули ми про нашу рідну українську мову. Хочемо, щоб полюбили ви і ніколи не цуралися рідної мови, де б ви не були; щоб зростали в ріднім краю і з рідним словом.
Ніхто не має права забувати
Своєї мови рідної ніде,
Як ті пісні, які співала мати,
І як своє дитинство золоте.


Пісня Україна

[soroka-natali]

УКРАЇНОЧКА
Муз. Олега Зозулі.
сл. Наталіїї Папроцькой.


1.Червоні маки, ніжні пагони барвінку
Переплелися на лляному полотні,
Нехай маленька я, та справжня українка.
Сорочку нині мама вишила мені.

Приспів (2р.):
Нехай маленька я, нехай маленька я,
Але я справжня україночка.

Програш.

2.У вишиванці я, мов квітка серед саду,
Пташки кружляють наді мною у танку,
Метелик-красень на плече до мене сяде
І прилетить бджола у пошуках медку.

Програш.

3.Сорочка вишита моя- яскрава нитка,
Та не дивуйтесь ні метелик, ні бджола,
Скажу вам правду по секрету- я не квітка,
А просто справжня україночка мала.

А це мінус

Добавлено через 16 минут
Добрий день, матусю-Україно!

Добрий день, матусю-Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я - твоя дитина,
Крапелька великого Дніпра.
Приспів

Україно моя,
Золоті твої поля,
Ніжна пісня солов'я.
Яблуневі сади
І смерекові ліси -
Рідна матінка земля.

Не дивись, що я така малельна,
Час мине - я швидко підросту,
І усю любов свого серденька
Я тобі в дарунок принесу.
:smile:
мінус

[Elen2]

Девочки , не знаю понадобится или нет кому-то, но выставляю.Команды от нашего начальства бывают самые непредсказуемые.Нашла в инете.

Сценарій свята "Посвята в козачата"

1-й учень.
Є святкових днів багато,
Нам усім і не згадать…
А між ними й наше свято -
Вшанування козачат.

2-й учень.
Гостей дорогих, ми вітаємо щиро,
Стрічаєм з хлібом-сіллю,
Любов’ю і миром.

3-й учень.
Для гостей відкрита школа наша рідна,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

4-й учень.
Хліб ясниться в залі,
Сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.

5-й учень.
Любі гості, мами й тата,
В цьому залі буде свято,
Добре, що прийшли до нас
В цей чудовий світлий час.

6-й учень.
Любі мами, милі тата,
Перед вами не малята,
Правда, і не парубки,
Проте справжні козаки.

7-й учень.
Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм,
Іще й вас научимо.

Кошовий.
Кіш «Молода Січ» рівняйсь, струнко!
Нехай же буде свято в нас на славу!
Рівняймось! Струнко! Лине Гімн держави!

(Звучить Гімн держави).

1-й учень.
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти.
Землі української цвіт.

2-й учень.
В яку б не пішли ми дорогу, -
Ти, пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.

3-й учень.
Наш приятель - сміливий вітер,
Відвага - це наш заповіт,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

4-й учень.
Живуть в нас батьків заповіти; -
Свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

Кошовий.
Воювали козаченьки,
З ляхами лихими,
Повернулися до неньки,
Рідної Вкраїни!
Хай загинуть вороги,
Гей, співаймо козаки! Кошовий. Кіш «Молода Січ», рівняйсь, струнко! До переклички приготуватися.

Кіш «Молода Січ»

2-й клас.
Козацький загін ім. Івана Богуна.
Девіз:
«Ми козацького роду,
Славних предків діти,
І у школі всі вчимося,
Рідний край любити».

3-й клас.
Козацький загін ім. Дмитра Вишневецького.
Девіз:
«Славних предків ми діти,
Будемо вірно Вітчизні служити!»

Кошовий.
Славна наша Україна,
А ми її діти,
Поки живі на цім світі -
Будемо радіти.
І ця радість хай озветься
По всьому роздолу,
Хай вороженьки здригнуться…
Бо «Козацькому роду - нема переводу!»
А зараз до виступу запрошємо старших козачат.
- Ми.
- Учні школи.
- Ми.
- Ті, хто сміливо крокує без обтяжень.
- Ми.
- Ті, що цінують працю.
-Ми.
- Ті, що обирають волю.
- Силу.
- Наснагу.
- Здоровий глузд.
-Ми.
- Сьогодні вам розкажемо.
- Покажемо.
- Доведемо.
- Що козак - це сильний, спритний, сміливий, хоробрий, наполегливий.

Виступає козацький загін «Молода Січ».
Наш девіз:
«Ми роду козацького діти».
- За дніпровими порогами,
за південними дорогами;
За степами, за широкими,
наші прадіди жили,
Мали Січ козацьку сильную,
цінували волю-вільную,
Україну свою рідную,
як зіницю берегли!
Ми є діти українські.
Український славний рід,
Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих
Добра слава йшла у світ.
Дітей, гостей, всіх присутніх.
Зі святом вітаємо.
Всім здоров’я і щастя бажаємо.
Нехай у кожній хаті,
Сум не ховається,
Завжди ясне сонце усміхається.

Кошовий. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

Писар. (читає з Грамоти).

ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

1. ЧЕСТЬ І ДОБРЕ ІМ’Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧІ ЗА ЖИТТЯ.
2. ПО ТОБІ СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО І НАРОД ТВІЙ.
3. КОЗАКИ ВСІ РІВНІ У ПРАВАХ. ПАМ’ЯТАЙ: «НЕМАЄ НІ КНЯЗЯ, НІ РАБА, АЛЕ ВСІ РАБИ БОЖІЇ!»
4. БУДЬ ПРАЦЬОВИТИЙ, НЕ ЛЕДАРЮЙ.
5. СЛУЖИ ВІРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ КЕРМАНИЧАМ.
6. ДОТРИМУЙ СЛОВА. СЛОВО КОЗАКА БАГАТО ВАЖИТЬ.
7. ПОВАЖАЙ СТАРШИХ, ШАНУЙ СТАРІСТЬ.
8. ТРИМАЙСЯ ВІРИ ПРЕДКІВ, ЖИВИ ЗА ЗВИЧАЯМИ СВОГО НАРОДУ.
9. ЗАГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧАЙ.
БЕРЕЖИ СВОЮ СІМ’Ю. СЛУЖИ ЇЙ ІРИКЛАДОМ.

Учень 1.
Ми землі і сонця вірні діти,
І навчатись прагнемо щомить,
Разом з Україною мужніти,
Совістю і серцем їй служить.
Клятву вірності народу,
За любов і за свободу,
Будуть наші козаченьки
Через все життя нести.
Присягаємо!
Ми за Україну!

Учень 2.
Вже як стануть козаченьки
Україну будувати,
Будуть наші козаченьки
Волю захищати.
Присягаємо!
Ми за Україну!

Учень 3.
Бо ніяк вже Україні
Без молоді жити,
Тож ставайте всі в ланцюг,
І візьмемося за руки,
Та Вітчизну обнімімо,
Честь і славу її збережімо.
Присягаємо!
Ми за Україну!

Кошовий. Прошу козацьку раду зайняти свої місця.

Кошовий (звертається до гурту). А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять?

Козацька рада.
Саме час! Саме час!
В самий раз! Кошовий.
Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
На наше коло викликаю,
їх перевірити жадаю!

(Під звуки козацького маршу виходять кандидати в козачата).

Кошовий.
Поведу таку я річ:
- Що ви знаєте про Січ?
І про нашу Україну?
Розкажи усім нам, сину!

(Виступ учнів 1 класу).

1-й учень.
Знаю, батьку, славна Січ,
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала,
І народ наш прославляла.

2-й учень.
Бранців до галер кували,
Всего злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла.

3-й учень.
Але наш. народ боровся!
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко.

4-й учень.
Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.

5-й учень.
Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.

6-й учень.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду, -
Всі належать до одного
Українського народу.

7-а учениця.
Українка я маленька,
Українка - моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

8-а учениця.
Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася,
В свою маму удалася.

9-а учениця.
Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.

10-й учень.
Українець я маленький,
Україна - край рідненький,
Вірний син я свого роду,
Українського народу.

11-й учень.
Все, що рідне я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся
І до рідного горнуся.

12-й учень.
Все що рідне, хай нам буде,
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе.

13-й учень.
І тому найдорожчого нам,
Є і буде у кожну хвилину,
Серед інших країн лиш одна, -
Дорога нам усім Україна.

14-й учень.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я;
Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -
Мій батько, матуся і я.

15-й учень.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.

Кошовий.
Що говорить вам «козак» -
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?

Козачата (разом).
Козаки - це вільні люди.
Козаки - безстрашні люди!
Козаки - борці за волю,
За народну чесну долю!

Кошовий.
Козацькому гурту ви, бачиться, раді…
Скажіть, чи готові ви жити по правді? Всі.
Готові, так. І жити чесно будем,
І правил ми козацьких не забудем.

1-й учень.
Козак - чесна, смілива людина.
Найдорожча йому - Батьківщина.

2-й учень.
Козак - слабкому захисник!
Цінити побратимство звик!

3-й учень.
Козак - усім народам друг,
І лицарський у нього дух!

4-й учень.
Козак - це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту.

Кошовий.
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні - козачата.
А на додачу видай Січі знак,
Хай з козачати виросте козак.

(Писар вручає козацькі грамоти козачатам).

Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити,
Що віллєте в неї силу,
Щоб розвеселити.

Клятва
Я, …, вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!

(Виступають учасники козацької ради).

1-й учень.
Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!

2-й учень.
Завжди цінуйте братство і згоду,
Бо ви нащадки козацького роду!

3-й учень.
Думи козацькі, діти, читайте,
Пісню козацьку не забувайте,
Мужність плекайте в собі, малюки,
Як це робили колись козаки.

4-й учень.
Сміливі будьте, козачата!
Даруйте Україні вірність/
У старших вчіться захищати
Домівку рідну й людську гідність!

Кошовий.
Директору школи права передаю,
Йому для привітання слово надаю.

1-й учень. Слово для привітання, надається директору школи.

(Виступають козачата).

1-й учень.
Хлопці ми не ликом шиті,
Обіцяєм добре вчитись,
Щоб раділи нам батьки,
І директор, й вчителі.

2-й учень.
Працювати біля школи,
Ми умієм також гарно,
Щоб, як писанка була,
Наша школа дорога.

3-й учень.
Хоч бувають і невдачі;
Не виходять в нас задачі,
Й на диктанті, як на зло,
Нам, бувало, й не везло.

4-й учень.
Де беруться помилки?
То секрет великий,
Проте нам учителі
Не поставлять «двійки».

5-й учень.
Нумо дружно, козаки,
Всі візьмемося в боки,
Заспіваєм залюбки
Пісню без мороки.

(Пісня «Гей шуми, великий луже!»).

Кошовий. Наше свято наближається до кінця. Щоб його завершити, пропонуємо нашим маленьким друзям скуштувати козацької каші.

Старший козак. Коли посвячували на Січі у козаки, то посипали їх землицею і золотою пшеницею. Тож зробимо це і ми.

Кошовий.
Ми на славу веселились,
Грали і співали.
Ми на славу України,
Нашу Січ збирали.
А усім вам побажати,
хочеться добра,
Щоб жила і процвітала
Ваша вся сім’я.
Щоби діти не хворіли,
Довго щоб жили,
Щоб навіки Україну
В серці зберегли.

Кошовий. Будьмо здорові!

Всі. Будьмо здорові!

Кошовий. Слава Богу, що ми маємо такий світлий день.

Всі. Слава Богу! Слава Богу! (Козачати і гості співають Гімн України).

Кошовий. Бажаємо кожному з вас стати борцем за нашу Батьківщину, щасливу і суверенну Україну, стати шанувальником рідного слова, бажаю любові до всіх народів світу. Тож пам’ятаймо слово Володимира Сосюри про те, що «не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїни!». Будьте гідними козацької слави! Дай же, Боже, всьому козацькому кошу многая літа до кінця віку!

[Elen2]

24 серпня - День Незалежності України

Тематичне вітання до Дня Незалежності України
(Можна розділити на дві частини та виконати на початку та наприкінці святкової програми)
1 частина

Звучать фанфари. На сцені маленька дівчинка виконує пісню "Україна моя".

Виходять діти - читають вірші:

Україно моя співуча,
Ніжна нене, колиска добра!
Я люблю твої древнії кручі,
Буйну зелень на схилах Дніпра.

Ти одвічна - у пісні, у слові,
В думах сивого кобзаря,
Україно моя казкова,
Наше серце для тебе співа.

Живи, Україно! Живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Співай, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.


2 частина
Читці:

Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?


У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?


Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.


У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?


Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!


Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.


Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!
(Автор вірша Наталія Козленко)

До дітей виходить соліст або група. Виконується пісня про Україну

На останньому куплеті на сцену виходять діти-учасники концертної програми . Вони тримають у руках жовті та сині повітряні кульки, співають приспів разом із солістом.

У фіналі пісні діти відпускають кульки у небо.

24 серпня - День Незалежності України
Сценарій до Дня незалежності України
"Уклін тобі, рідная мамо !"

Звучить мелодія пісні "Україна" Тараса Петриненка або інша урочистого звучання, потім мелодія стишується, виходять ведучі - три дівчини.

Вед. 1:
Уже зоря нової ери сяє
І таємничо манить і зове!
Старе так важко відмирає
Та в муках родиться нове!
Ще розумом збагнуть не в змозі -
Душею вже рвемось в політ,
Вже стоїмо реально на порозі -
Дверей відкритих в Новий світ !

Вед. 2:
Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси, нової цивілізації. Народжується новий світ-здоровий, чистий, життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до чистого

Вед. 3:
І сьогодні, коли ми відзначаємо 12 роковини незалежності нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас "притиснула до стіни" , що просто не лишила нам інших варіантів порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації, сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього світу, адже центр світових перетворень поступово зміщується в Україну.

Вед. 3:
Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права!
( В.Симоненко)

Вед. 2:
Якщо хоч один відсоток українців напружить свою уяву, докладе певних вольових зусиль - швидкі радикальні зміни неминучі!

Вед. 3:
Оновлені люди, що позбавляться своїх гріховних схильностей, покращуватимуть себе не лише фізично, але й - і це головне - духовно, - саме вони матимуть найбільше шансів вижити в катаклізмах, що розгортаються на наших очах, забезпечити майбутнє своїх дітей!

Вед. 3:
І хай допоможе нам Всевишній у цій великій праці! Оберігати цей даний нам Богом світ, рідну нашу благодатну землю, поспішати робити добрі справи, любити людей і Бога!

(здалеку доносяться дзвони урочисті, святкові, які переходять у козацький марш)

Читець:
Слухайте, слухайте, слухайте люди!
Хтось зворушив там тривогу -
То Україна кров'ю обмита,
То Україна слізьми полита
Йде на всесвітню дорогу!

Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
Дзвонить десь дзвін без упину -
То задзвонила воля здобута,
То Україна скинула пута,
То на свободі родина!

(ведучі махають вітально руками, по закінченні вірша " Марш Запорожців" звучить на повну потужність. З глибини глядацької зали у супроводі молоді в українських костюмах, військових моряків виходить величаво Мати-Україна, піднімається на сцену, її зустрічають ведучі, підводять до підвищення на сцені. Знов лунають дзвони. Далі у виконанні сопілкарів звучить світла піднесена мелодія)

Мати-Україна:
Я - Україна, я - Україна,
Лиш перед Богом я на колінах,
Кличу вас люди зліва і справа
В святу Державу, в мою Державу!
Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
Пора звільнитись нам від прокляття!

(дівчата заводять хоровод дохристиянської доби на автентичну мелодію. Світло пригашується, на мелодію танка накладається звук тупоту кінських копит, свист нагаїв, крики "алла" змішуються з криком дівчат "мамо !" "рятуйте!". Хоровод розривається наскоком тіней, які хапають когось, волочуть. На бурхливій тривожній музиці, яка швидше нагадує "какофонію" Мати-Україна)

Мати-Україна:
Ой, куди ж ви, діти-соколята?
Мати ваша гине!
А хто ж буде визволяти
У лиху годину?!

Дівчата з оточення:
1:
Пов"язали бідну матір
Та в полон забрали.

2:
Нема кому боронити.
Бо вже - яничари.

(На останніх словах покривають Мати-Україна чорним покривалом)

(звучить пісня у живому виконанні "Яничари". Після пісні на сумній мелодії драматичного звучання з'являються "тіні минулого", одночасно з ними біля куліси з'являєтся читець)

Читець:
Тобі, Праматір, шлемо привіт
З років, що час їх порохом укриє,
І що тобі пісні цих клятих літ
І чорний жах, що вовком виє?

Це нам стерні глухий простір
І без кінця безрадісні блукання.
Тобі ж, тобі - краса далеких зір,
І золота заграва на світанні!

Це нам іти крізь сум років
Крізь біль наруг, крізь ніч гірку неслави.
А ти в крилатім шумі прапорів
Колись зустрінеш буйний травень.

З років незнаних чужини
До тебе вітер долетить, як спомин,
Про наші в муках виплакані сни
І днів давно забутих гомін.

Та що Тобі, Тобі до них,
Що йдеш крізь дні прекрасні і суворі,
До дальніх мет, невидано ясних,
Прямуючи в нові простори!

Ми відійшли в глибінь віків!
Ми, мов жорстока пісня. - відлунали ...
У чорні груди зораних степів -
Ми йшли і йшли... і нас не стало...

(на вірші "тіні минулого" В зловісному кружлянні тягнуться до Матері-України, проходячи в чорних балахонах з написами на спинах, що мають бути чіткими, виразними для глядача. На вірші і на цьому рухові "тіней" Мати-Україна і всі, хто її оточує, стоять в різних скорботних позах. "Тіні минулого" 7,6, 5,4 зникають за кулісами, а 4-1 лишаються на сцені, припадаючи до землі, утворюють"могили-надгробки". Останній куплет вірша звучить коли уже утворились "могили" і закінчилась мелодія. В цей же час виходить жіноча постать, проходить між "гробками" і як тільки закінчились мелодія і вірш - починає співати а- капельно пісню на слова Ліни Костенко "чоловіче мій, запрягай коня" або інше такого ж змісту. Після пісні звучить хронометр, на ньому жінка у скорботі виходить. Хронометр все тихіше і тихіше, а світло збільшується, заливає "сцену, Мати-Україна скидає чорне покривало)

Мати-Україна:
Гряде доба великих змін!
Народе мій! Вставай з колін!
Вставай! Відчуй себе Титаном
І все тобі під силу стане!

(оточення Матері-України розпрямляється, підводяться "оживають зачакловані" фігури, скидають чорні балахони "могили", під ними українські вишиті сорочки та військова форма.)

1 тінь:
Вже виростають з личаків, із шаровар, з курної хати,
Раби зростають до синів своєї України - матері!

2 тінь:
Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була
Яка біда мене, яка чума косила, а сила знову ожила,

Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву!
Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

(починає звучати бадьора життєстверджуюча пісня або мелодія)

3 тінь:
Ще в чорні дні татарського потопу
Дух волі вивів нас з біди
І перелякану, знесилену Європу
Порятував від дикої орди.
І хоч були поразки та руїни,
Тяжкі гріхи неслави і хули,
Але щоразу в лоні України
Жадання волі зріли і жили!

(з глядацької зали з вигуком з'являється гурт козаків)

Козацький ватажок:
Дозволь, мати. Бій звитяги розпочати!

(Козацькі бойові мистецтва або бойовий гопак)

3 тінь:
Козацький дух - дух вічної стихії
Утілений в привілля степове,
Допоки світу - він не постаріє -
Він в заповідях нації живе!

(козаки після бою підходять з двох боків до України, припадають на коліна, цілують край одягу, на якому жовта і блакитна стрічки, стають по обидва боки у почесну варту)

Мати-Україна:
О, мій народе, пресвятий і бойовий, і трудовий
Талановитий, мій народе!
Усі серця свої відкрий для віри, правди і свободи!

(звучить пісня вояків УПА " Лєнта за лєнтою", або інша, спортивний танець у виконанні дівочої групи)

(далі можна прочитати власного вірша-присвяту Україні, або вірш російською мовою напр., Маяковського, або можуть виступити представники національно-культурних товариств з віршами про Україну або закінчити віршем Леоніда Федорука)

Україна - то не звук і не просто слово,
Україна - серця гук, солов'їна мова,
Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна - то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна - то стіжки мов церковні зводи,
Україна - то стежки наших родоводів!
Україна - то Дніпро повен грай-водою,
Україна - то добро, творене тобою.
Україна - то отця мудрі настанови,
Україна - то серця, сповнені любов'ю!
Україна - то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!

(на останніх словах утворюють коридор в головах якого Україна-Мати співає "дари Божі")

Всі учасники читають вірш Г. Сіденкa:

Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття,
Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя.

Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети.
Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди.

Ми тебе заквітчаєм любов'ю, ми добром тобі встелемо шлях
І усе, що освячено кров'ю ми восславимо в наших ділах.

Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік
Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні
Що віднині цвісти Україні вовік!
(останні 3 рядки всі разом)

(знов три ведучі на фоні всіх учасників)

Вед. 1:
І пам'ятаймо, для вирішення локальних українських проблем потрібно діяти глобально. Українці всього світу мають перетворитися на цілісний організм.

Вед. 2
А ще для відновлення повноцінного життя Україні потрібно повернутись до свого Арійського жовто-блакитного прапора, в якому гармонійно поєднано небесне і земне.

Вед 3

І утвердити духовний гімн "Боже великий, єдиний". (Виконується всіма учасниками "Молитва за Україну")

Автор сценарію
Народна артистка України Галина Яблонська
м. Київ, 2003рік.

[Elen2]

Сценарій святкування Дня Незалежності України

Диктор:
Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня солов"їна?
То все на щастя, на добро,
То наша рідна Україна.
Не згасла проведена зоря,
Не впала правда на коліна.
У кожній думі Кобзаря
Живе могутня Україна.
В боях щербили ми шаблі
І воскресали на руїнах.
По всій землі, святій землі
Гриміла славна Україна.
І слава Хортиці гучна,
І Берестечка кров невинна –
То все вона, для всіх одна,
То наша вільна Україна.
Тут все твоє - степи, гаї,
У небі туга журавлина.
Нехай повік в душі твоїй
Не згасне наша Україна.

І ведуча:
Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

2 ведуча:
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу - таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення незалежності нашої держави.

Дівчинка:
Україно! Мій духмяний дивосвіт
Голубінь над чистим золотом волосся
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав тай світлий день коли

Разом :
Збулося!

Хлопчик :
Все що мріялось нами
сповнилось, настало
"Ще не вмерла Україна"
Гордо прозвучало!

(Звучить Гімн України).
Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом.

Дівчинка:
Хліб - сіль на рушнику несу.
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну.
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.

Хлопчик:
Даруєм хліб на рушнику -
І ніби між серцями сонце сходить,
Таке ясне, неначе згода
Між двох людей і між народів.

Дівчинка :
Даруєм хліб на рушнику
На доброту і на взаємність,
І відстані найдальші меншають,
І радісніше жити на віку.

Хлопчик:
Допоки хліб - допоки світ,
З ним щастя і великі справи.
Подоба в нього від землі,
А суть - од правди.
(Заходить українець і українка).

Українка:
Любіть Україну як сонце любіть,
Як вітер і трави і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.

Українець:
Яка ж вона довга в століття, у цілі віки,
Година негоди, що люд український гнітила
Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,
А шаблі мов блискавка, сині жупани мов крила.

Козак:
До звука звук, струна струні одвітна
А всі - одвітні серцю Кобзаря
А вже козацьке військо маком квітне,
І спалахнула Хортиці зоря
Ці звуки, звуки золото тривожні,
Закличний марш: агей козацтво в путь.
І як струна, душа правдива кожна,
З глибин історії, вони ідуть. ідуть.
Гей долиною, гей широкою козаки ідуть.
(Виконується пісня "ОЙ на горі та й женці йдуть").

Українець:
Пам’ятаймо, чиї ми сини,
Коци будні на серці чи свято,
Знову бачиться з давнини
Україна зажурена мати.
І зруйнована бачить січ,
Де мій пращур лежить серед поля,
А йому похилилась до віч,
Україна немов Тополя,
(З’являється у жалобі Мати-Україна).

Україна:
Сину, сину... А Він мовчить...
Сину, сину, скажи що не будь...
Жовте листя на вітах тремтить,
І летять журавлі у небо.

Українка:
Затуляли чужинці в обіймах наш рот,
І перевертні кривдили зраджену мову,
Вилив душу в пісні український народ,
І живе мій народ у співучому слові,
(Виконується українська народна пісня.

Українець:
Ми Українці від Тараса,
Мазепи й Сковороди...
Було сліз більше, ніж води.
Нас голодом не раз морили,
І в очі населяли страх.
Ой наші мовчазні могили
Куди не глянь - по всіх світах....

1 ведуча:
Соловки, Сибіри, Магадани....
Вороги народу де ваш лік?
На душі на думці - скрізь кайдани
Тридцять сьомий розпроклятий рік.

2 ведуча:
Так мало непогорблених прямих,
Окрилених високою метою.
І хто нас визволить од нас самих,
Від страху перед правдою святою?

Диктор:
Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя.
Своїм стражденним і незлим обличчям
Я син, тобі доземно уклонюсь.

1 ведуча:
Між лавок і фальшивих од,
Між *****графії і страху
Він виросте - новий народ
Що за Вкраїною на плаху.
Він буде добре знати шлях...
Яким ішла його Вкраїна:
Де був капкан, де злоби цвях,
А де насилля і руїна.
Він гляне - Богом із висот - Навпіл.
Сурово й пильно гляне,
Мій гордий праведний нарад,
Який зненавидить кайдани.
Який над все поставить честь
Свою і славу України...

(Лунає пісня "Ой у лузі червона калина"). Виходять 3 українці:

І-й
Вставай Україно! Вставай!
Виходь на дорогу свободи
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи.

2-й
Вставай, Україно! Вставай!
Єднай Чорне Море й Карпати
І свій переболений край
Не дай ворогам розламати!

3-й:
Ми народ, що вийшли із народа,
Клянемось в благословенну мить
Всі свої тисячолітні болі,
В славу України перелить.

1 ведуча:
Це Мій народ. Спогорда не дивись.
Ще руки в нього з праці вузлуваті,
Душа ж його пречиста, яко свято,
А в серці дума й пісня обнялись.

2 ведуча:
Під синім небом України
Зазолотилися жита
У чуйнім серці воєдино
З'єдналась палітра та.
Бо ще дано нам споконвіку -
Душею, що не любить крику
Єднати землю й небеса.

Українець:
Дай нам, Боже, сили і снаги,
Щоб цвіли Дніпровські береги,
Щоб жили гуртом, не поодинці
На землі щасливі українці

2 ведуча:
Я на рідній мові друзям щастя зичу
Хай добро хлібину кожному несе.
У гостинну хату щиро всіх покличу
І вони, я певен, зрозуміють все.
І вони, я певен зрозуміють слово,
Де вкраїнська мова пахне барвінково,
Де вкраїнська пісня розправля крило.

1 ведуча :
Рідне слово моє - в нім озвуться віки,
Рідне слово моє – і крізь хмари сія.
Словом вишию день - простелю рушника,
А на тих рушниках - Україна моя.
(Звучить пісня "Роде наш красний").

Джерело: Острів знань


Вірші до Дня Незалежності України

Незалежна і Єдина

Автор: Наталія Козленко

Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?


У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?


Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.


У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?


Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!


Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.


Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!

----


Вірші про Україну

Автор: Юля Турчина

***

Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.
У цьому шатрі килими золотаві –
Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють, як крапельки неба,
Волошки блакитні. Яка ж то краса!
Тут мешкають люди привітні та чесні,
Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
Земля наша щедра, родюча, багата –
Усіх нагодують безмежні лани.
Хай знає весь світ про казкову країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна!
Найкраща, безцінна, любима земля.



***


Якось каже мати сину:
- Я молюсь за Україну,
Щоб народ щасливим був,
Про негоди позабув,
Із домівок, хат усіх,
Хай луна дитячий сміх,
Хай шанують стариків,
Скрізь звучить веселий спів,
Хай обходить всіх ненастя,
Серце хай тремтить від щастя!
І я вірю, Матір Божа
Україні допоможе!



***


Фарби дасть мені матуся,
Малювати я навчуся.
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і гай,
Синє небо, жовте сонце
Загляда до нас в віконце,
Чорнобривці тут на гряді,
Полуниці в палісаді,
І хліба вже чималі,
В небі линуть журавлі.
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.


Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
- Як люблю я Україну!
Ця країна чарівна
І єдина в нас вона.



***


Який цікавий світ навколо,
Ти, друже, тільки придивись!
На небі сонця жовте коло,
А поруч з домом – сад і школа,
Живи, дорослішай і вчись!
Дивись на квіти, на дерева,
Вивчай птахів, комах, тварин,
Ти станеш кращим і, напевно,
В життя підеш сміливо й певно,
Та пам’ятай, ти не один!
З тобою вся твоя родина:
Батьки, бабусі та діди,
З тобою друзі, Батьківщина,
Тож, уперед, мій друже, йди!




---------------------------------------

Молитва за рідну мову

Автор: Юрко Шкрумеляк

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.

Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!



ДЕ УКРАЇНА?
Автор: Юрко Шкрумеляк

Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних, широких
У гаях, у борах.
Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає;
На стрілецькії могили
Голову схиляє.
Україна в чорноземі,
Що родить пшеницю, -
В глибинах, що дають нафту
І сіль-сировицю.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, -
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.
Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, -
У дитячому серденьку,
В розумній головці,
Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, -
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.

Я дитина українська!
Автор: Юрко Шкрумеляк
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці — то є назва
Славного народу.
Україна — то край славний,
Аж по Чорне море,
Україна — то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнськи
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнськи
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя, і долю!





--------------------------------------------------------------------------------
Автор: Soni

Все буде добре, я це знаю,
не у ві сні, а на яву.
Одне бажання лише маю,
кохати хочу і люблю.
Весь світ тримається коханням
і без кохання ми ніщо.
Нехай ми вибухнем бажанням
і всі пізнаєм, що Воно.
Не буде в світі місця війнам,
не буде зла і ворогів.
Весь світ заллємо ми любов`ю,
весь світ купатиметься в ній.
Як в чистих водах, світлім Сонці
в любові, щасті і добрі.
Ми УКРАЇНЦІ у своїй сторонці
і щастя буде на Землі !



Вірші про Україну

(З різних джерел, автори невідомі, якщо Ви знаєте авторів,
то ми з задоволенням їх назвемо)

Святковий день - двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам'ятайте, люди, світлий день!
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
Щоб славу України відродить.
Щоб дружно жити, в радості і згоді,
Ми України сестри і брати
----

Моя пісенна країна
Зоветься в світі Україна.
Пісні її до серця линуть
Стрімким джерелом, небом синім,
і у веселім дружнім крузі
Пісні співають добрі друзі.
----
Дуже велика країна моя
Є в ній озера, річки, моря.
Гори високі, степи та ліси -
Стільки багатства, і стільки краси.

----
У кожнім роді - незборима міць,
А купно всі ми - моноліт держави.
Ми не загинемо в борні,
Бо нині всі за волю встали.
-----

На український древній рід
Такі державні заложив основи,
Що скільки буде існувати світ,
Нас не здолають у житті ніколи.
-----
Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми - українці
Ми України доньки і сини

Благословенна у віках земля
З хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря
Нової України!
Вона в моїй душі, в серцях людей,
У радощах та у скрутну годину.
Ім'я її прекрасне і святе —
Повіримо в Україну!
Вона добро несе в новітній світ,
Довічну віру й пісню солов'їну.
Тож пам'ятаймо пращурів завіт —
Любити Україну!
Правічна і нескорена земля
Хлібами сходить у прийдешню днину.
Допоки світить праведна зоря -
Шануймо Україну!



Незалежна і Єдина
Автор: Наталія Козленко


Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.

У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!

[Elen2]

Тема: «Рід. Родина. Україна.»
Мета: Закріпити знання дітей про своїх найдорожчих людей: тата і маму. Виховувати у них глибокі почуття любові до своєї родини та Батьківщини. Розширити та поглибити знання дітей про народну символіку, ознайомити з минулим та сучасним життям українського народу. Виховувати повагу до народних традицій, звичаїв.
Розвивати у дітей здатність переживати музичні образи і усвідомлювати емоційний зміст творів, закріплювати спеціальні здібності музичного та музично-рухового виконавства. Виховувати естетичне ставлення до музичних творів і мистецтва в цілому.

Хід заняття
Українка
Гостей наших любих вітаємо щиро,
Зустріти Вас раді з любов’ю та миром.

Українець
І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Українка
Ми Вам його підносимо на білім рушничкові
Та до землі вклоняємось, щоб Ви були здорові.
(під музику «Тече вода з-під явора» Т Шевченко діти заходять до зали)

Рід, родина, сім’я
Серед них –маленька я.
Мов перлинка-намистинка,
Я дівчатко-українка.
Родовід–моя родина
Я ж її мала краплина.
Люблю всю родину я.
Разом ми – одна сім’я!
Бо козацького я роду,
Рідну землю люблю зроду.
Маму, тата поважаю,
Їм здоров’ячка бажаю!
І бабусю, дідуся –
Всіх люблю й ціную я.

1 Ведуча
Згадаймо, що ж таке рід, родина, родове дерево? Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наша група, і дитячий садок, і весь народ український. Родина до родини – народ. Ми з вами всі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих.
2 Ведуча
Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел (а зруйнуй їх – і річка засохне), так і наша українська культура збагачується маленькими родинами.

З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти.

( наперед виходять діти-читці)

Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам.
Тому вклонятися доземно ми повинні
За диво й за життя – своїм батькам.

Батьки для нас – це найдорожчі люди,
Воно піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.

І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів
Родині ми складаєм славу нині
І скажемо багато добрих слів.


Бо все найкраще в дітях від родини!
Привітність, щирість, щедрість, доброта,
Усі традиції народні і святині
Та мудрість й віра чиста і свята.

1 Ведуча

Коли зміцніють крила, щоб літати,
Не забувай про рідних маму й тата.
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.

2 Ведуча

Не скупіться на теплі слова,
Бо у світі так мало тепла.
Лише від рук мами і тата
Та від рідної хати.



(діти)

Я люблю свою хату
І подвір’я, й садок,
Де і сонця багато,
І в жару– холодок.


Все для мене тут рідне:
Стіни – білі, як сніг,
І віконце привітне,
І дубовий поріг.


Хата моя, біла хата,
Рідна моя сторона.
Пахне любисток і м’ята
Мальви цвітуть край вікна.


Додому їду, везу гостинці:
Для мами – хустку, для хати – синьку.
Побачить мати, всміхнеться мати,
І буде знову теплом вгощати.
Заб’ється в зморшках крута сльозинка.
Ну що ж ви, мамо, моя єдина!
І будуть довго іти розмови.
Матусю рідна – зоре ранкова.
Як вечір ляже на тихі шати,
То буде мати мені співати,
Від серця пісня, як сон щаслива
Дитинством пахне хатина синя.

(інсценівка під пісню «Мамина хатина». Вірші Г.Шаповалової, музика О. Злотника)

Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати –
Рідна Україна.





Є багато пташок голосних
Любі-милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.


Є багато країн на землі,
В них – озера, ріки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.

2 Ведуча

Так, діти! Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна ненька, її не можна ані купити, ані заслужити, вона одна у кожного і дається від народження.

(Діти виконують пісню «Коли посміхаються діти»)

Як сонечко ясне засвітить здаля,
Квітучими барвами вкрилась земля,
Роса вмиє кожен листочок,
Пташки подадуть голосочок.
Ми любим країну квітучу свою,
Веселку у небі і пісню в гаю.
І стане гарніше на світі,
Коли усміхаються діти.

А мама раненько прокинеться знов, І руки ласкаві зігріють теплом,
Бо що є для нас найрідніше,
Ніж серце матусі й добріше?
А кожна родина і кожна сім’я
Дарує дитині любов і ім’я.
І стане гарніше на світі,
Коли усміхаються діти.


1 Ведуча

Що таке Україна?
За віконцем калина.
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека
І діброва далека.

2 Ведуча

Наші давні і добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть.

Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.


Посадіть калину…коло школи,
Щоб на цілий білий світ
Усміхнулась щиро доля.
Материнський ніжний цвіт.

Посадіть калину …на городі,
Щоб заквітнула земля!
Із роси – пречиста врода,
З неба почерк журавля.

Посадіть калину… коло тину,
Щоб злагода цвіла!
Буде щедрою родина –
Буде честь їй і хвала.

Посадіть калину…
Коло хати,
Щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом.
Дітям буде вороття.

Посадіть калину…
В чистім полі.
Хай вона освятить час!
Рід наш любить дуже волю
Хай же й воля любить нас.

Посадіть калину…
Біля школи,
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів’янув в спориші,
Посадіте коло серця,
Щоб цвіла вона в душі.


(танок «Три поради» музика І. Шамо, слова Ю. Рибчинський)

1 Ведуча

Діти, зараз давайте відгадаємо загадку і дізнаємось, про що буде йти мова.
З квітів його виплітають,
Ним голівку покривають.
Щоб дівчиноньку зберіг –
Український оберіг.
(Віночок)

2 Ведуча

Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Їх виплітали з різного зілля, від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки окрасою голови дівчини, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль вгамовує, і волосся береже.

1 Ведуча

Подивись на квіти України.
Скільки квітів у її саду!
Кожна квітка – справжняя перлина.
Як намисто я вінок сплету.

Виберу найкращі з усіх квітів,
Душу квітів зможу прочитати
І вінок найкращий в світі
Буде ненька-Україна мати.


2 Ведуча

Кожна квітка, наче на долоні
Але кожна й таємницю має.
Друже мій, послухаймо сьогодні,
Що нам кожна квітка промовляє.
(наперед виходять діти, тримаючи в руках квіти, після читання віршів прикріпляють їх до фланелеграфа, утворюючи вінок)

Вінок Україні сплітаємо, друже!
Знай, квітка найперша в віночку, то – ружа.
Де б не цвіла, але ружа віднині
Серце своє віддає Україні.
Пишна троянда, чи скромна шипшина –
З ружі почнемо вінок України.


Мальва в вінку, як в садочку квітує
Мальва себе, як надію дарує.


Квітка смерть перемагає,
Тож ніколи не вмирає.
От безсмертником і зветься
На здоров’я нам дається.


Барвінок до вінка в’яжи
У квітці цій – життя душі.
Як небо квітка ця блакитна,
В вінку займає місце гідне.


До вінка вплетем калину –
Нагадає хату рідну,
Нагадає землю рідну –
До вінка вплетем калину.


Волошка в віночку –
Від неба, від літа.
Волошка – це квітка,
Що вміє дружити.
Волошка нас в свята
Церковні вітає,
В відварі з волошок
Нас мати купає.





Ромашка у вінку, як сонячний бурштин,
А навкруги бурштину – білі вії.
На запитання всі вона відповіда
Цю ніжну квітку не лякають зливи.


Як без вишні не садок,
Так без маку – не вінок.
Цілу купу нарвемо –
Всім віночки сплетемо.


Квіти яблуні, квіти вишневі
Доплітаємо ми до вінка.
Поруч з білими – ніжно-рожеві
Подивіться, яка це краса.

1 Ведуча

Ці віночки-обереги
Знати всім з дитинства треба.
Це барвистий спів землі,
Пам’ятай його завжди.

(діти виконують танець з віночками)

2 Ведуча

Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління.

1 Ведуча

А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Рушники – це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» – бажали людям щастя.

(дівчата вишивають рушнички)




Ми своїми вправними руками
Вишиваєм рушничок нетканий.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові.
Синя нитка – птиці пролітають,
А червона – мальви розцвітають.


В мене голочка слухняна
День у день працює зрання,
Щоб квітки на рукаві
Зацвітали, мов живі.
Вміє голка вишивати,
Підрубити фартушок,
Помережить рушничок.

(танець з рушничками)


Рушникове обличчя веселе
Обліта коровай на столі,
Закликає гостей до оселі
Випромінює щедрість землі.


Рушничок на стіні – давній звичай,
Ним шлюбують дітей матері.
Він додому із далечі кличе,
Де в калині живуть солов’ї.


Він простелиться тим, в кого серце
Не черствіє й дарує тепло.
Хай цей символ сусідиться вічно
В нашій хаті на мир, на добро.

(виконується «Пісня про рушник» А. Малишка)


Приїжджайте частіше додому,
Щоб не мучила совість потому.
Ні грошей не привозьте, ні слави,
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Пригадайте дитинства стежинку
Поцілуйте батьківські сивинки
Зачерпніте водиці з джерельця,
Прихиліться серцем до серця.
Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра можете їх не застати.
Щоб не мучила совість потому,
Приїжджайте частіше додому.

2 Ведуча

Ось і підійшло до кінця наше свято. Хочеться вірити, що на Вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ, що нашому роду нема переводу.

1 Ведуча

Мені хочеться подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, вам, діти, за те, що ви любите свою неньку Україну, свої родини. Хочеться побажати вам –
Хай біда і горе минають ваш дім.
Доброго здоров’я зичу вам усім.

(лунає пісня «Україно, Україно» у виконанні Т. Петриненка. Діти виходять із зали).

О.М.Логвиненко

Добавлено через 1 минуту
Девочки ,автора не было.

[Elen2]

Дитячий заклад «Веселка»
Тарас Шевченко.


Склала: муз.керівник.КислицинаО.В.

Підготували і провели:
Вихователі: Насиковськая Н.П.
Фарион Г.М.
Кашинська Т.С.
Муз. керівник:КислицинаО.В.

2008р.


Творчій вечір «Ти з нами, Тарасе!»

Мета: Розширити знання дітей про творчість Т.Г.Шевченко,показати, як шанують його в наших домівках.
Вчити виразно, з правильною інтонацією читати вірші Шевченко и про Шевченка,співати пісні, виховуючи у дітей через образне слово і музику почуття любові до України, рідної мови, свого народу. Викликати бажання читати «Кобзар»
Обладнання: Портрет Т.Г.Шевченка.

Хід заняття:
Дорогі діти! Шановні гості! Сьогодні ми зібралися в цьому залі, щоб відзначити річницю з дня народження Т.Г. Шевченка, який став для України заповітною думою,
безсмертною піснею.
9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенігородського повіту в сім`ї кріпака
Григорія І вановича Шевченка народився хлопчик, назвали його Тарасом.
Прожив він лише 47 років, які стали славою і гордістю українського народу.
Він написав богато віршів. Його слово полюбив простий народ і назвав своїм Кобзарем.

5 дітей гр№14:
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам`ять Шевченка.

Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду
Кожний вірш свій і поему
Він присвячував народу.

Тарасе, наш Кобзарю , всюди
Приходиш нині ти ,як свій.
Тебе вітають щиро люди
На всій україні моїй.

Я маленька українка лиш 5 років маю,
А про рідного Шевченка вже багато знаю.
Він – дитя з під стріхи,
Він – в подертій свиті,
Він здобув нам славу, як ніхто на світі.
І та його слава не вмре , не загине,
Наш Тарас Шевченко – сонце України.
Вихователь: Ось перед вами святиня нашого народу – книжка «Кобзар».
Ця збірка Шевченкових поезій відома й люба кожному українцеві.
Ми тако ж не раз гортали їі сторінки, читали і вчили деякі вірші,розглядали
ілюстрації. Хто з вас хотів би прочитать вірш Тараса Григоровича так, як хотів
би їх почути сам автор?

Гр.№1

1. Світає , край неба палає,
Соловійко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
ТИХЕСЕНЬКО ВІТЕР ВІЄ,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.

2. «Княжна»
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади , біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво , а кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс , і поле,
І сині гори за Днепром.

Пісня «Зацвіла в долині»(стр28син уч.)

Вихователь: Вірші Тараса Шевченка мають незвичайну чудодійну силу.
Вони добре запам`ятовуються й ниби торкаються струн людської душі.
Народ легко добирає мелодії до Шевченковських поезій- так народилися чудові пісні,
Які звучать по всій Україні й виконуються в різних концертних залах світу.

Гр№5
1.Зоре моя вечірняя, Воду позичає.
Зійди над горою, Як широка сокорина
Поговорим тихесенько Віти розпустила...
В неволі з тобою. А над самою водою
Розкажи , як за горою Верба похилилась.
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» (стр105 син сб.)
(исполняют вихователі)
Вихователь: Велика любовь до свого народу, до рідної землі, до краси навколишньої природи викликала в Шевченка потяг і до складання віршів, і до малювання.
Тож вин став не лише поетом, а й художником, зараз я відкрою вам загадково просту красу його картин.

Демонструє репродукції, супроводжуючи показ короткою розповіддю.

Вихователь: Давайте і ми з вами на мить відчуємо себе художниками й пограємо у гру «Якого кольору вірш?»
Вихователь декламує рядки з віршів, а діти асоцюють їх із певними кольорами:
зелений, блакитний, червоний, фіолетовий.

1. Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.

2.Тече вода із-под гаю
Та по –під горою,
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою.

3. Зацвіла в долині
Червона калина,
Ниби засміялась
Дівчина- дитина.

5. сонце заходить
Гори чорніють,
Пташечка тихне,
Поле німіє,
Радіють люди,
Що відпочинуть...

Гр№5
Садок вишневий коло хати, Сем`я вечеря коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть, Вечірня зіронька встає,
Плугатарі з плугами йдуть, Дочка вечерять подає,
Співають ідучи дівчата, А мати хоче научати,
А матері вечерять ждуть. Так соловейко не дає.

Пісня «Над Дніпровою сагою»(стр55 пісенник)
Вихователь: А зараз я прочту вам запитання, а ви по черзі будете на них відповідати.

1. Назвіть двох українських писменників, яких називають Кобзарем та Каменярем України?
(Тарас Шевченко та Іван Франко)
2.Назвіть три українских старовинних міста.
(Кіїв, Львів, Чернігів)
3.Назвіть найбільшу річку України?
(Дніпро)
4. Які мови є «рідними сестрами »української?
(російська та білоруська)
5. Як називається невеличкий поетичний твір, складений із рифмованих рядків?
(Вірш)

Гр№14.

Провіснику волі, великий Тарасе,
Справдилися думи творчі твої,
Прийми же данину любові і шани
Від дітей українськї землі.

Танець «Полька »гр № 14

Гр№1.

Кобзарем ми його звемо,
Так від роду і до роду
Кожен вірш свій і поему
Він присвячував народу

І мі вдячно всі шануймо
Славного Тараса.
В сім`ї вольній не забудьмо,
Бо він – гордість наша.

Гр№5

Приходять літні і малі,
Діди, бабусі, школярі,
Приходять вчені і поети,
Приходять з близька і здалека


Вони стрічають сонця схід,
Отут ,сьогодні у Теплодарі
Вони співають «Заповіт»,
Зхиливши голову в пошані.

Всі учасники свята виконують «Заповіт»

Вихователь: Знаймо його – і знані будемо.
Сповідуймо його – і правдиві будемо.
Любімо святу Україну, як він,-
І в світі люблені будемо.


Кінець.

[аLisa]

Состряпаю, выставлю.

Будем ждать!!!

Ну что-то так! Не знаю куда выложить, если что модераторы перенесут в нужную темку. Это еще будет шлифоваться. С легкого пинка Татьяны( еще раз спасибки) вот что получилось.

Моя барвиста Україна.

Під музику діти входять до зали. (Зал прикрашен символами: калина, прапор, герб, рушники, віночки)

Вед: Добрий день, малята! Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче
серцю кожної людини – Батьківщину. Про її солов їну мову, чарівну природу,
народні звичаї та легенди.
- А в якої ж країні ми живемо?
- Так.
Україна – рідний край
Поле, річка, зелен гай
Любо стежкою іти,
Тут живемо і я, і ти.

Для того, щоб більш узнати про Україну, я запрошую вас у чарівну подорож. Ви готові? Тоді вперед. Коли подорож чудова, то і рухатись ми будемо на незвичайному транспорті, ми поїдемо на каруселях.

Муз – рух гра «Карусели».

Вед: Зупинка. Станція…. Ой, куди ж ми потрапили? Так це ж столиця нашої
Батьківщини. Пам ятаєте, яке місто?
Так, це Київ. Дуже красивий, квітучий. Сідайте, а
Я зараз вам про Київ-град
Легенду хочу розказать.

(Маленька театралізація)
Одного разу, в час-то давній
До берега, де зараз Київ славний
Великий човен стишив хід.
Із човна вийшли три кремезних брати:
Найстаршого було з них Києм звати ( під музику виходить Кий)
Середній Щек (виходить Щек)
А третій із братів
Що був найменший,
Мав ім я Хорив (виходить)
З братами прибула і їх сестриця,
На ім я Либідь.
І сказав найстарший брат:

Кий: Браття, тут збудуєм город!
Працювати ж вмієм!
Сили ж нам не позичать!
Роботящі зроду!




Щек: Будем дерево рубать
І тесать колоди
Та й сестриці ні на мить
Не дамо скучати:
Буде там обід варить
І на гуслях грати.

Хорив: Теремок малий зведем
Ми на цьому місці
А від нього розпочнем
Будувати місто.

Вед: Під горою в тій норі
Поселились трударі –
Люд простий і роботящий
Що роботу знав найкращє
І став зростати Київ
На горах над Дніпром
Садами заквітчався
Мов дівчина вінком
Його побудували
Брати, батьки, діди
І слава про це місто
Неслась по всій землі.

Вед:Ну так що? Рухаємось далі?

Вед: Зупинка Співоча.
Кажуть. Хто співає, той журбу проганає»
Пісня – справжній скарб українського народу. Коли Бог роздавав таланти, то
французам дісталась елегантність. Італійцям – хист до музики, німцям –
дісциплина і лад. І коли вже ніяких талантів не залишилось, до Бога прийшла
дівчинка у віночку і він віддав їй найдорожче – пісню.

1дит: Наймиліша для нас в світі
Це пісня рідненька
Вона будить любов,
Чарує серденько.

Вед: А чи ви любите співати?
Так давайте заспіваєм!

Пісня (старша група)
Пісня ( середня група)
А дорослі теж вміють і люблять співати, послухаємо?
Пісня у виконанні дорослих.

Вед: А ми рухаємось далі.

Вед: Зупинка обережна. А чому обережна? Тому що ми розкажемо вам про обереги.
Без чого нема України?
1 Дит: Нема України без калини
Як і нема без пісні солов я
А ми – народ зернина від зернини
В біді і щасті – ми одна сім я.

2ди т:Немає України без вербиці
Без сивого Славутича-Дніпра
Нап юся живодайної водиці
В ній зачерпну любові і добра!

3 дит: Без рушників немає України
Як без любові і життя нема
Душа без України – мов руїна
Пуста і мертва, холодно-німа.

4 дит: А до мене знову
Голос мами лине
Без верби й калини нема України.

Вед: В народі кажуть: «Тримай хаточку, як у віночку» Український віночок – це не тільки прикраса, але й оберіг.
- Якої він форми? (Круглої)
- Що він нагадує? (Сонце)

Такий головний убір, що нагадує сонце, захистить вас від різних хвороб. Ось подивиться, які квіти дівчата вплетали у віночок.

Деревій. Це маленькі. Біленькі квіточки. Вони нагадують велику квітку і звуть її деревцем. Він завжди цвіте. Це символ нескореності.

1 дівч: А я вплету до віночка ромашку. Вона дає не тільки здоров я , а і доброту. Ніжність. ЇЇ називають рум янок.

2 дівч: А я вплету цвіт калини – символ вроди України.

3 дівч : А я вплету в віночок барвінок. Це дивна квітка. Вона зберігає свій синій колір навіть під снігом. Його вважають символом життя.

4 дівч:А я вплету безсмертник. Це символ довголіття.

5 дівч: А я вплету мак, він дає дитині сон та спокій.

Вед: всього у віночок вплітали 12 квіточок, але про це я розкажу вам пізніше, а зараз мандруємо далі.
Зупинка. Весела танцювальна станція. Виходьте, затанцюємо.

Аніматорський танок зі всіма дітьми.
Українська полька у виконанні 3 пар.

Вед: а ще ми не побували на літературній станції, їдьмо?
Зупинились.
Вірші про Україну.

Виходить вихователь в укр.. вбранні з короваєм
Такий вже древній звичай український
Як гості завітають у наш край
На рушнику барвистому підносим
Їм запашний шахтарський коровай.
Вручає коровай.

Вед: Дякуємо. Подивіться, він також схож на сонце.
Повернулись ми у рідне місто.
Як його назва? Так, Шахтарськ. А тому він Шахтарськ, що мешкають в ньому більшість людей, які працюють на шахтах. До речі, через три дні ми будемо святкувати свято Шахтаря. У кого тати шахтарі?
Це важка, почесна праця, послухайте про це пісеньку.

Пісня у виконанні дорослих.(В чистом небе Донецком)

Але ж і ми вміємо співати.

Пісня «Приїзжайте к нам в Донбас»

Вед: І, напевно нашу чудову подорож треба закінчити на найвеселішій станції
«Гралія».

Ігри.

Вед: Боже-Отче всемогутній, захисти коханий край
Дай нам вийти у майбутнє. Мужність і сміливість дай
Захисти від божевільних, від Чорнобилів нових
Суверенній Україні – слава нині і вовік!

Звучить Гімн України (фрагмент)
Танцювальна постанова «А я бажаю вам добра» (у виконанні дівчаток)
Під музику діти виходять із залу.

[Elen2]

Сценарій до Дня незалежності України "Уклін тобі, рідная мамо !"

Звучить мелодія пісні "Україна" Тараса Петриненка або інша урочистого звучання, потім мелодія стишується, виходять ведучі - три дівчини.

Вед. 1:
Уже зоря нової ери сяє
І таємничо манить і зове!
Старе так важко відмирає
Та в муках родиться нове!
Ще розумом збагнуть не в змозі -
Душею вже рвемось в політ,
Вже стоїмо реально на порозі -
Дверей відкритих в Новий світ !

Вед. 2:
Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси, нової цивілізації. Народжується новий світ-здоровий, чистий, життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до чистого

Вед. 3:
І сьогодні, коли ми відзначаємо 12 роковини незалежності нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас "притиснула до стіни" , що просто не лишила нам інших варіантів порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації, сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього світу, адже центр світових перетворень поступово зміщується в Україну.

Вед. 3:
Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права!
( В.Симоненко)

Вед. 2:
Якщо хоч один відсоток українців напружить свою уяву, докладе певних вольових зусиль - швидкі радикальні зміни неминучі!

Вед. 3:
Оновлені люди, що позбавляться своїх гріховних схильностей, покращуватимуть себе не лише фізично, але й - і це головне - духовно, - саме вони матимуть найбільше шансів вижити в катаклізмах, що розгортаються на наших очах, забезпечити майбутнє своїх дітей!

Вед. 3:
І хай допоможе нам Всевишній у цій великій праці! Оберігати цей даний нам Богом світ, рідну нашу благодатну землю, поспішати робити добрі справи, любити людей і Бога!

(здалеку доносяться дзвони урочисті, святкові, які переходять у козацький марш)

Читець:
Слухайте, слухайте, слухайте люди!
Хтось зворушив там тривогу -
То Україна кров'ю обмита,
То Україна слізьми полита
Йде на всесвітню дорогу!

Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
Дзвонить десь дзвін без упину -
То задзвонила воля здобута,
То Україна скинула пута,
То на свободі родина!

(ведучі махають вітально руками, по закінченні вірша " Марш Запорожців" звучить на повну потужність. З глибини глядацької зали у супроводі молоді в українських костюмах, військових моряків виходить величаво Мати-Україна, піднімається на сцену, її зустрічають ведучі, підводять до підвищення на сцені. Знов лунають дзвони. Далі у виконанні сопілкарів звучить світла піднесена мелодія)

Мати-Україна:
Я - Україна, я - Україна,
Лиш перед Богом я на колінах,
Кличу вас люди зліва і справа
В святу Державу, в мою Державу!
Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,
Пора звільнитись нам від прокляття!

(дівчата заводять хоровод дохристиянської доби на автентичну мелодію. Світло пригашується, на мелодію танка накладається звук тупоту кінських копит, свист нагаїв, крики "алла" змішуються з криком дівчат "мамо !" "рятуйте!". Хоровод розривається наскоком тіней, які хапають когось, волочуть. На бурхливій тривожній музиці, яка швидше нагадує "какофонію" Мати-Україна)

Мати-Україна:
Ой, куди ж ви, діти-соколята?
Мати ваша гине!
А хто ж буде визволяти
У лиху годину?!

Дівчата з оточення:
1:
Пов"язали бідну матір
Та в полон забрали.

2:
Нема кому боронити.
Бо вже - яничари.

(На останніх словах покривають Мати-Україна чорним покривалом)

(звучить пісня у живому виконанні "Яничари". Після пісні на сумній мелодії драматичного звучання з'являються "тіні минулого", одночасно з ними біля куліси з'являєтся читець)

Читець:
Тобі, Праматір, шлемо привіт
З років, що час їх порохом укриє,
І що тобі пісні цих клятих літ
І чорний жах, що вовком виє?

Це нам стерні глухий простір
І без кінця безрадісні блукання.
Тобі ж, тобі - краса далеких зір,
І золота заграва на світанні!

Це нам іти крізь сум років
Крізь біль наруг, крізь ніч гірку неслави.
А ти в крилатім шумі прапорів
Колись зустрінеш буйний травень.

З років незнаних чужини
До тебе вітер долетить, як спомин,
Про наші в муках виплакані сни
І днів давно забутих гомін.

Та що Тобі, Тобі до них,
Що йдеш крізь дні прекрасні і суворі,
До дальніх мет, невидано ясних,
Прямуючи в нові простори!

Ми відійшли в глибінь віків!
Ми, мов жорстока пісня. - відлунали ...
У чорні груди зораних степів -
Ми йшли і йшли... і нас не стало...

(на вірші "тіні минулого" В зловісному кружлянні тягнуться до Матері-України, проходячи в чорних балахонах з написами на спинах, що мають бути чіткими, виразними для глядача. На вірші і на цьому рухові "тіней" Мати-Україна і всі, хто її оточує, стоять в різних скорботних позах. "Тіні минулого" 7,6, 5,4 зникають за кулісами, а 4-1 лишаються на сцені, припадаючи до землі, утворюють"могили-надгробки". Останній куплет вірша звучить коли уже утворились "могили" і закінчилась мелодія. В цей же час виходить жіноча постать, проходить між "гробками" і як тільки закінчились мелодія і вірш - починає співати а- капельно пісню на слова Ліни Костенко "чоловіче мій, запрягай коня" або інше такого ж змісту. Після пісні звучить хронометр, на ньому жінка у скорботі виходить. Хронометр все тихіше і тихіше, а світло збільшується, заливає "сцену, Мати-Україна скидає чорне покривало)

Мати-Україна:
Гряде доба великих змін!
Народе мій! Вставай з колін!
Вставай! Відчуй себе Титаном
І все тобі під силу стане!

(оточення Матері-України розпрямляється, підводяться "оживають зачакловані" фігури, скидають чорні балахони "могили", під ними українські вишиті сорочки та військова форма.)

1 тінь:
Вже виростають з личаків, із шаровар, з курної хати,
Раби зростають до синів своєї України - матері!

2 тінь:
Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була
Яка біда мене, яка чума косила, а сила знову ожила,

Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву!
Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

(починає звучати бадьора життєстверджуюча пісня або мелодія)

3 тінь:
Ще в чорні дні татарського потопу
Дух волі вивів нас з біди
І перелякану, знесилену Європу
Порятував від дикої орди.
І хоч були поразки та руїни,
Тяжкі гріхи неслави і хули,
Але щоразу в лоні України
Жадання волі зріли і жили!

(з глядацької зали з вигуком з'являється гурт козаків)

Козацький ватажок:
Дозволь, мати. Бій звитяги розпочати!

(Козацькі бойові мистецтва або бойовий гопак)

3 тінь:
Козацький дух - дух вічної стихії
Утілений в привілля степове,
Допоки світу - він не постаріє -
Він в заповідях нації живе!

(козаки після бою підходять з двох боків до України, припадають на коліна, цілують край одягу, на якому жовта і блакитна стрічки, стають по обидва боки у почесну варту)

Мати-Україна:
О, мій народе, пресвятий і бойовий, і трудовий
Талановитий, мій народе!
Усі серця свої відкрий для віри, правди і свободи!

(звучить пісня вояків УПА " Лєнта за лєнтою", або інша, спортивний танець у виконанні дівочої групи)

(далі можна прочитати власного вірша-присвяту Україні, або вірш російською мовою напр., Маяковського, або можуть виступити представники національно-культурних товариств з віршами про Україну або закінчити віршем Леоніда Федорука)

Україна - то не звук і не просто слово,
Україна - серця гук, солов'їна мова,
Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна - то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна - то стіжки мов церковні зводи,
Україна - то стежки наших родоводів!
Україна - то Дніпро повен грай-водою,
Україна - то добро, творене тобою.
Україна - то отця мудрі настанови,
Україна - то серця, сповнені любов'ю!
Україна - то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!

(на останніх словах утворюють коридор в головах якого Україна-Мати співає "дари Божі")

Всі учасники читають вірш Г. Сіденкa:

Сьогодення нам дивиться в очі і зове молодих в майбуття,
Де сіяють нам гасла пророчі, де достойне і світле життя.

Нам за нього боротись, долати всі загати, йдучи до мети.
Щоб тобі, наша рідная мати, більш ніколи не знати біди.

Ми тебе заквітчаєм любов'ю, ми добром тобі встелемо шлях
І усе, що освячено кров'ю ми восславимо в наших ділах.

Щоб пишалась ти нами у світі, щоб за нас тебе сором не пік
Ми клянемось тобі, твої діти, що віднині стоять Україні
Що віднині цвісти Україні вовік!
(останні 3 рядки всі разом)

(знов три ведучі на фоні всіх учасників)

Вед. 1:
І пам'ятаймо, для вирішення локальних українських проблем потрібно діяти глобально. Українці всього світу мають перетворитися на цілісний організм.

Вед. 2
А ще для відновлення повноцінного життя Україні потрібно повернутись до свого Арійського жовто-блакитного прапора, в якому гармонійно поєднано небесне і земне.

Вед 3

І утвердити духовний гімн "Боже великий, єдиний". (Виконується всіма учасниками "Молитва за Україну")

Автор сценарію
Народна артистка України Галина Яблонська
м. Київ, 2003рік.

[Anathema]

Пропоную в цій темі ділитися сценаріями свят та розваг на основі українського фольклору.
Свято української пісні

Пісня вранці нас вітає,
Пісня в горі помагає,
Пісня радощі приносить;
Наше серце пісні просить.

Вед: Сьогодні ми зібрались на чудове свято - свято рідної пісні.
Скажіть, діти, як називається країна, у якій ми з вами живемо?
(Україна) Правильно. Отже, якщо ми народилися і живемо в Україні, то і називаємося українцями.
Наш народ мудрий, працелюбний і дуже любить співати. Співають українці, коли їм сумно, - тоді звучать сумні пісні. Співають, коли працюють, - і тоді бринить весела пісня, що звеселяє серця. А надихає людей співати їх рідний край, калинова українська земля.

1 дит. Ти – моя країна, рідна Україно!
Я – твоя дитина, крапелька твоя!

2 дит. Ти – моя країна, рідна Україно!
На якій з’явилась і співаю я.

Пісня «Україна»

Вед: Пісня – це голос нашої землі, голос душі нашого народу. Вона супроводжує нас завжди, навіть тоді, коли хочеться спати, мама співає вам колискову. Ця пісня добра, ніжна, як матуся. А більше про українську пісню ви дізнаєтесь, коли здійсните подорож до українського села, де чекають на вас чарівні люди з гарними піснями.
Звучить українська пісня.

Вед: Ви чуєте як гарно звучить народна музика, запрошуючи нас на сільську вулицю. Ось подивіться, хлопці й дівчата вийшли гуляти.
Вони жартують, сперечаються, співають і танцюють.

Пісня-танець «Що на нашій вулиці»

Виходить господиня.
Господиня: А хто це тут так гарно співає?

1 дит. Українці – ми маленькі, Україна – наша ненька.
А ми її онучата, мов маленькі барвінчата.

2 дит. Як барвінок всюди в’ємся, все встигаєм, все сміємся.
І співають так малята, мов у гаї солов’ята.

Господиня: Молодці, ви й справді гарно співаєте. А чи знаєте ви звідки пісня взялася на Україні? Ось послухайте, я вам про це розповім.
…Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами.
Французи дістали елегантність, красу, німці – дисципліну і лад, італійці – хист до малювання. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог з престолу і раптом побачив у кутку дівчину. Вона була вбрана у вишивану сорочку, на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти така, доню?- запитує у неї Бог.
- Я – українка, - відповідає дівчина.
- А на який подарунок ти чекаєш від мене, чого твоєму народові не вистачає?
- Усім він багатий, Боже, - каже україночка. – І земля у нас родюча, і люди на ній добрі живуть.
- Чого ж ти хочеш? – запитує Бог.
- Хочу прославити душу мого народу, - промовила дівчина.
І тоді Бог вирішив подарувати українцям найдорожчий скарб пісню.Узяла україночка дарунок, притисла міцно до серця і понесла пісню в народ. З тих пір і славиться Україна своїми піснями.

Вед: Гарна легенда, аж самим співати хочеться. Якої ж заведем?

Госп: А давайте «Комарики-дзюбрики»

Пісня «Комарики-дзюбрики»

Вед: А чи чуєте, що в сусідській хатині дитина маленька плаче?

Дит: Підем з вами в ту хатину, де малесенька дитина.
Будем її забавляти, будем пісеньку співати.

Вед: Але йдемо тихенько, щоб не тривожити дитину.
Підходять до однієї з мам. Біля мами стоїть колиска.

Вед: Ох і гарна у вас донечка!

Мама: Так гарна, але чомусь плаче. Не знаю кого б покликати, щоб її забавив.

Вед: А я знаю. Давайте дитині колискової заспіваємо.

Пісня «Котику сіренький»

Мама: Дякую вам, діти, що забавили мою дитину.
Вед: Давайте тихенько вийдемо.(Діти сідають на стільчики)
Поставити кущ.
Вед: Ой, здається не тільки малу дитину приспали, а ще й хлопця он під кущем.
Господиня: Та я його, здається знаю. Це лінивий Гриць. Давайте заспіваємо про нього пісню.

Пісня «Грицю, Грицю, до роботи»

Вед: Ох і ледачий ти, Грицю, до роботи не охочий!
Гриць: Та хіба я ледачий? Он там за тином, живе ледача дівчина. Ви подивіться, що в неї в хаті робиться.

Пісня «Чом я не хазяйка?»
Вед: Що це в тебе, хазяєчко, в хаті робиться, по всій хаті пір’я розкидане?

Дит: Та воно таке не слух’яне це пір’я. Зовсім мене не слухається. По всій хаті літає і в руки не дається.

Вед: Давайте, діти, допоможемо хазяєчці в хаті пір’я прибрати.

Гра «Хто швидше збере пір’я»
Господиня: Які ви вправні та швидкі, як скоро в хаті прибрали.
Гарно у нас в селі, весело та, здається, не всім. Он бачите, під вишнею, сумна дівчина про щось з дідом розмовляє. Давайте послухаємо.

Пісня « Ой, під вишнею»

Вед: То відпустиш, діду, дівчину погуляти, та в гурті потанцювати?
Дід: Не пущу!
Вед: Та ти ж старий!
Дід: А ось я вам покажу який я старий.
Дід танцює.
Вед: Та пусти вже, діду, дівчину до нас та й сам виходь, бо не такий ти вже і старий.
Дід: Ну, добре, іди. А я поряд стану, щоб ніхто тебе не вкрав.

Український танець

Вед: Ой і гарно на вашій вулиці.
Господиня: А у нас в кінці села ще й живе дівчина, яка так мріє покохати гарного хлопця, справжнього козака. Ось послухайте.

Пісня « Ой, дівчино, шумить гай»

Вед: А діти, бабусю, хочуть з тобою в гру пограти.

Гра « Куди йдеш, бабусю?»
(Одягти козу)
Господиня: Ой, що ж це в мене на подвір’ї робиться! Поки я з вами грала та пісні слухала, моя коза відв’язалася і шкоду робить.

Забігає коза і лякає дітей.
Коза: Я – Коза-Дереза, півбока луплена, за три копи куплена.
Тупу-тупу ногами, заколю тебе рогами, ніжками затопчу,
Хвостиком замету. Тут тобі й смерть!
Господиня: Ну все, кізонько, досить! Бо тобі дай волю, то ти ще шкоду наробиш! Іди я тебе прив’яжу!
Коза тікає.
Господиня: Діти, допоможіть мені козу вловити.

Гра « Не випусти»
Господиня: Дякую вам, малята, за те, що до нас в село завітали, мене, стареньку, українськими піснями порадували. За це я пригощу вас смачними варениками.
Винести стіл, на якому приготовані в мисці вареники.
Вед: На цьому наше свято закінчено. Дякуємо за увагу.

[Anathema]

Пропоную речівки про рідне місто і дитсадок, можливо, комусь знадобляться.

1 дит: Сонце сяє на небі яскраво і радіють і ниви й поля,
Я люблю тебе, рідна Полтаво, ти прекрасна, як ненька моя!

2 дит: Є багато країв на землі, в них озера, річки та долини,
Є краї і великі й малі, та найкраща за всі - Полтавщина!

3 дит: Є багато квіток запашних, кожна квітка красу свою має,
Та найкращі завжди поміж них ті, що квітнуть у рідному краї.

4 дит: Полтавщина - сонечко, рідний край,
Тут топчу я стежечку з краю в край,
Тут я народилася, туту росту і тягнусь, мов квіточка в висоту.

5 дит: У Полтаві я живу, своє місто я люблю.
Є високі тут будівлі, квіточки цвітуть чарівні,
Є тут школи і садочки, ростуть діти, мов грибочки.

6 дит: Вранці, тільки вийду з дому, вітерець в лице війне,
В дитсадок іду охоче, тут з любов’ю ждуть мене.

7 дит: Мій дитячий садок – це віночок з квіток,
Кожна квіточка в нім неповторна,
Це весела ріка, гомінлива й дзвінка,
Це казок і пісень світлий човник.

8 дит: Я навколо подивлюся і всім серцем усміхнуся,
Своїм містом я горджуся, йому низько поклонюся.

9 дит: Хоч і важко на карті світу моє місто маленьке знайти,
Я не можу його не любити, місту рідному вічно рости!

10 дит: Я люблю своє рідне місто за садів аромат запашний,
А ще більше люблю рідне місто за народ гомінкий, трудовий!

11 дит: Хай щасливою буде сім’я і багатою кожна родина,
Хай квітує Вкраїна моя, а із нею моя Полтавщина!

[Доброта Надежда]

Українські вечорниці
Зала оформлена в стилі української хати. Звучить українська музика. Виходять
Господар і Господиня.

Господар: Давай, жіночко, швидше прибирай у хаті, скоро до нас гості прийдуть, дівчата та хлопці.
Господиня: Та вже все. Так хочеться згадати свою молодість. Колись і ми збирались на вечорниці, працювали і відпочивали.

Чути пісню „Зеленеє жито” і до зали співаючи заходять дівчата.
Дівчата: Добрий вечір! А чи приймете в своїй хаті?
Господар: Добрий вечір! Заходьте, будь-ласка. Ми давно вас чекаємо.
Господиня: Дуже раді вас бачити в нашій хаті. Що ж, дівчата, давайте трішечки попрацюємо, поки хлопці прийдуть.
Дівчата: Ми будемо працювати і співати.
Дівчата разом з господарями сідають за стіл, вишивають і співають
Пісня „Вишиванка”
Господиня: Щось наших хлопців немає. Мабуть десь забарилися в дорозі.

Стукіт у двері. На порозі з`являються хлопці з піснею
Пісня-діалог „Ішов козак потайком”

Хлопці: Добрий вечір, вам у хаті. Чи примете до свого гурту?
Дівчата: Примемо, але спочатку відгадайте наші загадки.
1. Мене просять і чекають, а як покажусь – утікають? (Дощ)

2. Вдень на небі гуляє, а в вечері на землю сідає? (Сонце)

3. На небі біліє, світить, а не гріє? (Місяць)

4. Маю жовтий я вусок, запашний колосок.
Буде з мене мука, й паляниця м`яка? (Соняшник)

Господиня: Загадки відгадали, а тапар і в гру час пограти.
Гра „Дрібушечки”
„Дрібу-дрібу-дрібушечки,
Наїлися петрушечки.
Гей-гей, до води,
Наїлися лободи. Ух!”

Діти сідають на місця
Дівчина: Дідуню, а розкажи нам яку небуть небилицю
Господар: Ну що, господине, розкажемо?
1. На околиці села, як мовиться в казці, жив веселий дід Хома!

2. І баба Параска!
Біля хати у садку діти гомоніли. Розважалися малі, а старі раділи.
1. Дід учив гончарувати, на сопілці грати.

2. Баба вчила вишивати і пісень співати.

1. Ой, цікаві ж для малят ці часи дозвілля. Скоромовки і казки, загадки й прислів`я.

2. А як в народі називають того, хто поле обробляє, зерном дрібним засіває, високі врожаї збирає?

Діти: Хлібороб.

1. А хто той хліб випікає?

Діти: Пекар.

2. Ліки хто виготовляє?

Діти: Аптекар.

1. Шиє одяг для всіх нас?

Діти: Кравець.

2. В магазині хто торгує?

Діти: Продавець.

1. Багато різних справ на світі –
Їх знати всі повинні діти.

2. То ж вірно у народі кажуть:
„На дерево дивись як родить,
А на людину – як робить!”

1. Праця годує, а лінь марнує!

2. По роботі майстра пізнають!

1. Ну-мо, онуки, допоможіть, підскажіть.

1 дитина: Хочеш їсти калачі, не сиди на печі!

2 дитина: Де руки і охота, там спориться робота!

3 дитина: Треба нахилитись, щоб з криниці води напитись!

4 дитина: Праця годує, а лінь марнує!

5 дитина: Сталь гартується в вогні, а людина у труді!

6 дитина: Хотів зробити спішно, а вийшло смішно!

7 дитина: Хто діло робить, а хто гав ловить!

8 дитина: В роботі „Ох!”, а їсть за трьох!

Господиня:
Ой, і в нас ще є ледачі!
Де ти, Грицю, озовись?
Хай тебе усі побачать,
Ну – мо, Грицю, покажись!
Господар:
Гриця туди, Гриця сюди,
Біга Гриця – ніде сість,
Бо усі малята знають –
Діти: Хто не робить, той не їсть!

Пісня „Грицю, Грицю до роботи”

Господиня:
Це ж, звичайно, жарти. Насправді наші дітки працьовиті, уміють вишивати, мамам допомагати.
Господар:
Що за вечір, як без танців,
Це, напевно, скаже всяк.
То ж попросим сміливіших,
По три хлопці на гопак.
Швидких, спритних та умілих,
Є такі тут серед вас?
Щоб за ними закортіло,
Всім в танок пуститись враз.

Український танець „Гопак”
Діти сідають на свої місця
Господиня: Діти, а хто з вас знає жартівливі історії, ану розкажіть.


Жартівливі історії


1. Перед сном Оленка просить,
Щоб матуся мила,
Їй негайно – отакеньке,
Яблуко купила:
Пізно, доню, ніч надворі,-
Відповіла мати.-
Всі яблука вже давно,
Полягали спати.
- Вибач мені, матусю,-
Голову морочу.
То маленькі полягали,
Я ж велике хочу.

2. Мама черепаха
В серпні перший раз.
Проводжала сина,
В школу в перший клас клас.
А чому це в серпні?
Ясно, нам, чому:
Щоб не запізнитись на урок йому.

3. Сидить і плаче гірко Надя:
- Віддайте булку з маслом, дядю.
- Та я не брав, дитятко миле,
- Та ви на неї, дядю, сіли.

4. – Чому це ти подряпаний?-
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
- Та я ж купав кота.
- А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого.
- Еге ж, ти не викручував,
І не сушив його!

5. – Чого ти плачеш, любий синку?
- Забив об лавку вчора спинку.
- Чому ж не виплакався вчора?
Синок, насупивши чоло,
Говорить матері: - Бо вчора,
Нікого вдома не було.

6. – Щось годинник,- каже тато,
Раптом зупинився,
Треба в чистку віддавати –
Мабуть, запилився.
- Звітки взятись цьому пилу?-
Мовила Галинка.
- Я ж його із милом мила,
Там нема й пилинки.

7. Кого в сім`ї найбільше любиш?
Питає Вовочка Сашка.
Сашко зігнув у бублик губи,
Й відразу випалив: - Сірка!
- Ну в тебе й вибори разючі,
За що ж це пес любов здобув?
- Він не пита, чому в грязюці,
І де це я так довго був.

8. Ти чому, Оленко, нині
То лежиш у ліжку,
То вмикаєш телевізор,
То гортаєш книжку.
А тим часом братик менший
В маминім халаті
Миє посуд, борщ готує,
Підмітає в хаті?
Усміхнулася Оленка:
- Не журіть ви брата:
Він сьогодні в ролі мами,
Я – у ролі тата.

9. Мама Петі докоряла,
І на нього злилась:
- Три цукерки я поклала,
А одна лишилась!
Відповів матусі Петя:
- Не кричіть даремно,
Я не бачив, що там третя,
В хаті було темно.

10. Ледача дівчинка будить вночі матір:
- Мамо, подайте води напитися.
- То встань та й напийся.
Через хвилину знову:
- Мамо, принесіть води напитися!
- Перестань, доню, а то битиму!
- Ну то як встанете мене бити, заодно і води принесіть.

11. Мама донечку питає:
- Доню моя мила,
Ти в акваріумі воду
Рибкам замінила?
- А навіщо, - каже доня,-
Так міняти скоро,
Ще ж не випили тієї,
Що налила вчора.

12. У слона болить нога,
Слон на ногу шкутильга.
Гостював комар у нього,
Наступив слону на ногу.


Господиня: Цікаві історії ви нам розказали. А тепер я запрошую вас пограти в цікаву гру.
Гра „Пан Гарбуз”
„Жовтопузий пан Гарбуз,
Підкрутив зелений вус.
По городу походжає,
Собі пару вибирає.”
Господар: Моя господине, а ти щось варила? Чим ти нас порадуєш?
Господиня: Та вареників наварила. А може наші гості і не хочуть вареників?

Господар:
Дорогі гості!
Просимо до столу.
Вареники будем їсти.
Вареники непогані,
Вареникиу сметані.
Господиня:
В кожній хаті на Вкраїні,
Вареники варять нині.
Ці вареники знаменні,
Як їх родичі – пельмені.
Господар:
Вареники дуже ситні,
Вас чекають у макітрі.
Білолиці, круглолиці,
Та із білої пшениці.
Їжте, їжте, просим щиро,
Вареники наші з сиром.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.


Звучить українська народна мелодія, госсподиня заносить вареники, накриває стіл

[катя 98]

Найкраще слово у дитини - для матусі та родини
Для дітей від п’яти років

Мета: вчити дітей дбайливо ставитись до батьків, виховувати у дітей любов та повагу до своєї родини, високі морально-етичні якості, залучати дітей та їхніх батьків до емоційного сприйняття музики.
Обладнання: квіти у вазах, кольорові кульки, картопля та картоплечистки, дві хусточки, два фартушки та двоє окулярів, столи та стільці для дітей та батьків, лялька, коляска, дитячі малюнки (подарунки для батьків).
Коментар: діти заздалегідь вивчають з вихователем вірші про маму, тата, бабусю, дідуся, готують малюнки. На захід слід запросити родини вихованців (матерів, батьків, бабусь та дідусів).
Дійові особи: ролі виконують дорослі: Ведуча (вихователь), Бабуся, Матуся, Тато, Донька, Син, Онука; Ляльки (п'ять дівчаток), Кухарчуки (шестеро хлопчиків), Діти-читці.
Захід відбувається в актовому залі. Приміщення прикрашене квітами, кольоровими повітряними кульками. Вздовж стін стоять столи із стільцями для дітей та батьків. На центральній стіні велика ромашка, на пелюстках якої фотографії дітей.
Звучить аудіозапис пісні Ю. Антонова "Под крышей дома твоего". Діти та батьки входять до залу, сідають на заздалегідь призначені місця. Наперед виходить ведуча.

Ведуча. Нині в нас родинне свято,
Краще свято з усіх свят.
Ми вітаю усіх радо.
І батьків, і всіх малят!
Наперед виходять діти-читці.
1-ша дитина.У мене родина, хоча й невеличка.
Та дружня, мов кремінь, міцна.
Рідненька матуся, татусь і сестричка,
Між нами найменший — це я.
2-га дитина.
У нас вдома не нудьгують,
Часу також не марнують,
Бо справ багато є завжди!
Тому не знаємо біди.
3-тя дитина.
Все зроблено в світі руками
Такими, як в тата чи мами.
Руками усіх трударів,
Наших любих батьків.
4-та дитина.
Снилось мені ясне сонце,
Що в хаті світило,
Це моя мама дивилася мило.
Приснився мені легкий вітерець,
Що пестив колосся.
То мені тато гладив волосся.
Снилась мені ягідка солоденька,
То цілувала мене бабуся рідненька.
Дуже люблю я родину свою,
Ними пишаюся, всіх я люблю!
Ведуча.
Усім родинам, що є в нас на святі,
Пісню ми хочемо подарувати.

Діти виконують пісню-танець.




Спасибі сл. Л. Компанієць, муз. А. Філіпенка
І Куплет
За те, що є берізка
Коло нашого вікна,
За те, що тягне вітки
До сонечка вона,
Приспів:
Спасибі, спасибі,
Двічі Матуся дорога.
ІІ Куплет
За те, що нам ласкаво
Всміхається весна,
Погратись на галявині
Запрошує вона.
Приспів:
Спасибі, спасибі,
Двічі Родина дорога.
ІІІ Куплет
Ростем ми, наче квіти,
Єдиная сім'я.
І сонечко нам світить,
Все променем сія.
Приспів:
Спасибі, спасибі,
Двічі Країно дорога.


По закінченню пісні діти сідають на стільці.
Ведуча.
У залі просторім зібралися нині
Дружні, веселі, хороші родини.
У жартах, у сміху, в піснях позмагатись,
Усі залюбки підуть танцювати!
Звучить весела музика (за вибором музкерівника). Батьки та діти танцюють.

Ведуча (звертається до батьків)
Будь ласка! Відрекомендуйтесь, кожна сім'я.

Батьки виконують заздалегідь підготовлені пісні або вірші. Наперед виходять діти-читці.

5-та дитина.
Колискова пісня, колискова —
То найперша материна мова,
Матуся лагідно співає,
Коли дитину колихає.

Виходять кілька мам, виконують колискову, передаючи одна одній ляльку.

«Спи, мой мальчик...»
сл. С. Лебедева-Кумача, муз. И. Дунаевского
Спи, мой мальчик,
Сладко, сладко.
Спи, мой птенчик,
Спи, малыш.
Спят игрушки,
Спят лошадки —


Только ты один не спишь.
Месяц уж не раз глядел в окошко,
Скоро ли заснешь, моя крошка?
Спи, мой мальчик,
Спи, мой зайчик,
Баб, баю, бай, бай.

Ведуча.
Хто вас, дітки, щиро любить,
І цілує, і голубить,
І вкладає ніжно спати?

Діти (разом)Рідна мати!

Ведуча. Хто вас береже від злого
Й заспокоїть ніжним словом?
Хто гаразд нам все віддати?

Діти (разом)Рідна мати!

Ведуча. Хто до школи в перший клас
Скоро поведе всіх вас,
Щоб вас розуму навчати?

Діти (разом) Рідна мати!

Наперед вибігають лялечки, виконують танець.
«Танець лялечок»
Муз. І. Кишка
По закінченню танцю лялечки сідають на стільці. Наперед виходять тато та кухарчуки.

1-й кухарчук.Ми малі кухарчуки —
Білосніжні ковпаки!
А наш тато — старший кухарі
Ми ж його помічники.
Ми на кухні головні
У дні святкові й вихідні!

Тато. Готувати обід вже час.
Ідіть за мною всі!
Беріть з собою картоплю, фарш —
І кроком руш, малі!

Іра «Приготуй обід»
У грі беруть участь хлопчики та їхні тата. На два столики ставлять дві миски, дві каструльки, кладуть картоплини і картоплечистки. Тата за сигналом чистять картоплю картоплечисткою, а хлопчики складають її у каструльки. Перемагає родина, яка за певний час почистить найбільше картоплин.

6-та дитина.Про татусів пісеньку
Дружно заспіваємо,
Ми їх дуже любимо,
Дуже поважаємо.
Діти виконують пісню-танець «Пісенька про тата» (муз. В. Шаїнського).
По закінченню пісні діти сідають на свої місця. Наперед виходять бабуся з онукою, виконують інсценування, вірша В. Н. Ткаченко «Мій тато».

Онука. Бабуню, бабуню, я — татове сонечко,
Він так мене кличе, бо я його донечка.

Бабуся. Твій тато Микола, мій рідний синочок,
А ще він є братом аж трьох моїх дочок.

Онука. Бабуню, бабуню, ти постривай,
Про любого тата розповідай!

Бабуся. Про тата я можу багато-багато
Тобі, моя люба, розповідати.
Він добрий, він сильний,
Він — наш захисник!
Коли був маленький,
Був мій помічник.
Про тата тобі розказати я встигла
Та на печі молоко ледь не збігло.

Онука. Люба бабуню, тобі я вклоняюсь
І татом своїм завжди я пишаюсь.
Виходить 7-ма дитина, читає вірш В. Ткаченко «Моя бабуся».
7-ма дитина. Про любу бабусю, друзі-малята,
Я можу багато розповідати:
Бабуся моя пече пиріжки,
І шиє, і в'яже, і знає казки,
І сльозинки мої витирає,
Ніякого горя з нею немає!
І, ніби веселка, вона усміхається,
Як сонечко тепле, до нас пригортається.
І весело з нею у нашій родині.
Бабуся потрібна кожній дитині!
Гра „Одягнись бабусею”.
У грі беруть участь дві дитини. На відстані 5 м від лінії старту встановлюють два стільчики. На кожному стільчику лежить хусточка, фартушок та окуляри. За сигналом ведучої: «Один, два, три, початок гри!»,— діти біжать до стільців та надівають речі, складені на них. Гравець, який першим перевдягнеться бабусею,— переможець. Гру проводять 2—3 рази.
Наперед виходить 8-ма дитина-читець.

8-ма дитина.
Ми усі, щасливі діти,
Бабусю любу привітаємо,
Їй пісню лагідну заспіваємо!

Діти виконують пісню-хоровод.

«Наша бабуся»
сл. Л. Бугайцьової, муз. М. Катричка
Ось бабусі милі
Вже прийшли до нас.
Ми їх привітаємо
В цей чудовий час.
А свою бабусю
Дуже я люблю.
Я їй подарую
Пісеньку свою.
Любії бабусі,
Вдячні вам за те,
Що у нас дитинство
Світле, золоте.
Після хороводу діти сідають на місця. Наперед виходить 9-та дитина-читець (хлопчик).
9-та дитина.
Є у мене дід хороший,
Я на нього дуже схожий.
Він про мене завжди дбає
І добру мене навчає.
У неділю з дідусем
Ми до стадіону йдем.
Буду бігати, стрибати,
Щоб, як він, спортсменом стати.
Гра «Хто швидше пролізе крізь обруч»
У грі беруть участь діти та батьки. На підлогу кладуть 3—4 обручі. Навпроти них на відстані 10—15 кроків стоїть стільки ж гравців. За сигналом ведучої гравці біжать до обручів і швидко пролізають через них. Виграє гравець, який першим впорається із завданням. Гру проводять 3—4 рази.
По закінченню гри діти сідають на стільці.

Ведуча. Шановні батьки!
Хочу вам запропонувати
У пізнавальні ігри пограти.
Конкурсна програма для батьків.
Конкурс мам: «Хто назве більше улюблених дитячих іграшок».
Конкурс тат: «Хто найкраще покаже пантомімою різні види спорту».
Конкурс бабусь: «Хто більше назве казок».
Конкурс дідусів: «Хто назве більше мультфільмів».
Ведуча дякує всім за участь у програмі і пропонує дітям подарувати своїм батькам малюнки.
Наперед виходить 10-та дитина-читець.
10-та дитина. Ми малі, та всі ми друзі,
Ми — одна родина,
Нас з'єднала наша мати —
Рідна Україна!

Діти виконують пісню про Україну.

«Земле моя рідна
сл. С. Шевченко, муз. Н. Шаповал
Земле моя рідна,
Люба Україна,
Ти для нас найкраща,
Ми — сім'я єдина.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей,
Ти для нас найкраща,
Ми — сім'я єдина.
І любов і ласку
Ти усім даруєш,
Мудрими словами
Серце нам гартуєш.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей,
Мудрими словами
Серце нам гартуєш.

Заняття закінчується.

[Anathema]

Фрагмент родинного свята

Ведуча: Дорогі діти , шановні батьки, дідусі та бабусі . Сьогодні ми зібралися з вами на свято родини . Родина , сім ‘я - найдорожче для кожної людини .
«З родини йде життя людини»- говорить народна мудрість . Тут людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ .У сім’ї
вона навчається любові і добра , у сім ‘ ї вона вчиться шанувати свій рід , свою землю .
І сьогодні ми зібралися разом у дитсадочку , у домівці ваших дітей .
Ми вже разом не перший рік , за цей час ми познайомились ближче , подру-
жилися для того , щоб зробити життя наших дітей змістовним , захоплюючим
корисним .
Кажуть , що в світі багато нерозгаданих таємниць , і одна , найбільша з-поміж них , - любов батьків і дітей . Прийміть же щирі вітання від вашої
малечі .

1 дитина Рідні мами , рідні тата
Ми вітаєм вас на святі .
Ми вас любим щиро-щиро
Вам бажаєм щастя й миру .

2 дитина Ви нас теж любіть , бо ми діти маленькі .
Хочем бути на вас схожі ,
Як і ви такі ж хороші .
Хай же наше добре слово
Розквітає веселково .

Пісня «Сонце»


Ведуча: А щоб було весело на цьому святі , для вас , шановні батьки , діти приготували оперету «Сватання морквинки».
(Сценарій додається)

Конкурс «Відгадай портрет» (виставка дитячих малюнків).

Подорож в минуле.
Ведуча: А зараз я пропоную зробити коротеньку подорож у минуле .

Сьогодні наша мова про родину ,
Про діточок та гарних їх батьків .
Про те що має кожен з вас чудових доньку й сина .
І хай так буде упродовж усіх віків .

1 Родовід нашої групи розпочався
від сім’ї Дробітько , бо вони у листопаді
народили Андрійка і втішались ним залюбки .

Запитання: Чи пам’ятаєте якою була погода на вулиці в день народження вашого сина?

2 В передсвятковий Новорічний день в сім’ї Ухналь
Всі з нетерпінням сподівалися дива .
Й з’явилося на світ мале дівча
Катрусею донечку назвали
І втішатись нею усі стали .

Запитання: В якому віці почала ходити ваша донька?

3 І в сім’ю Корляк серед зими лелека прилетів
І приніс маленьке янголятко
Миленьке і гарнесеньке дівчатко
Лізою усі її зовуть .

Запитання: Хто і як визначив ім’я вашої доньки?

4 У січні в той рік дуже зима лютувала
Справжнісінькі морози усім дарувала
Та в родині Юрко холоду не відчували
Бо батьки всім рідним гарну дівчинку подарували
Даринкою вони її назвали .

Запитання: Якою були вага та зріст вашої дівчинки при народженні?

5 В той день, коли з’вилось немовля,
Сімейство Скнарів вітали всі .
Для мами й тата син найкращий в світі
Й Ваня їм віддячує за це .

Запитання: Яка казка є найулюбленішою у вашого сина?

6 У зимові тріскучі морози, коли було холодно всім,
Теплом зігрілась оселя, де маленька дівчинка з’явилась.
Настунею мале дівча назвали ,
Сім’я Колодки справжнє щастя відчувала.

Запитання: Чи дошкуляла маленька Настя криком вночі і хто частіше вставав до колиски?

7 Січневі морози й вітри лютували,
Та в сім’ї Брижник радість панувала.
Маленька Лізуня з’явилась на світ
І ощасливила цим весь свій рід.

Запитання: Яку подію першого року життя доньки ви пам’ятаєте найбільше?

8 Коли вже снігом вкрилася земля,
В сім’ю Гурін принесли лелеки немовля.
Її Тетянкою назвали,
Щоб доброю й розумною зростала.

Запитання: Яке слово ваша донька вимовила першим?

9 В лютневий день в сім’ї Рижкових всі раділи
І в нетерплячці сподівались дива
І бог послав їм хлопця-молодця
Артем дали йому таке ім’я .

Запитання: Назвіть улюблену казку вашого сина , розказану вами.

10 У лютневі дні Савелі
Всім рідним хлопчика подарували
Красивого й розумного, подібного батькам.
Віталієм вони його назвали,
Щоб в добрі ріс і в любові
І не знав ніколи горя .

Запитання: Чим найбільше захоплюється ваш син?

11 А 8 Березня в сім’ї Литвиненків
Мама ………… всім синочка дарувала
Батьки свого сина Максимом назвали ,
Щоб добрим і розумним зростав він .

Запитання: Які квіти чоловік подарував , коли забирав вас із сином з полового будинку?



12 Прекрасний рід березневих немовлят
Судилося продовжити Альбіні
Серйозна, весела , розумна у всьому
З нею дуже цікаво вести розмову .

Запитання: Яким було улюблене заняття вашої доньки?

13 В теплий квітневий день , коли птахи весело співали .
В сім’ї Антіпових на хлопчика чекали .
Маленького сина Артемом назвали .
Всі рідні йому долі побажали .

Запитання: Хто є кумиром для вашого сина?

14 Так гарно сонечко сміялося у квітні
Кругом все зацвітало буйним цвітом
Коли на світ з’явилося хлоп’я
І всі його Дмитриком назвали
Його в сім’ї Красуліних голублять,
Цінують всі і люблять.

Запитання: Чим найбільше захоплюється син?

15 А Дудки добре все обміркували
І в травні собі хлопчика придбали
В сім’ї Олежка всі голублять .
Піклуються про нього і дуже-дуже люблять .

Запитання: Ким мріє стати ваш син?

16 Сім’я Лінських теж добре все прорахувала
І теплим літечком Дениса придбала
Хай доля дарує вам надію й тепло
На щастя, здоров’я і на добро.

Запитання: Якого кольору очі у вашої дружини (чоловіка) ?


17 Коли вже літечко збігало
Й на вулицях всім спека дошкуляла,
В сім’ї Тишковських
Мале хлоп’ятко закричало
Синочка Денисом назвали ,сім’ю всі з радістю вітали .

Запитання: Яке найулюбленіше заняття вашого сина?

18 Як гарна айстра в саду росте
Так в родині Андреєвих Віолочка росте
Чудова дитина, хороша підпомога
Нехай ніколи дівча не хворіє
І досягає в житті великої цілі.

Запитання: Чого ви найбільше бажаєте донці?

19 Коли осінь у наш край ступала
Для Корецьких святом стало
Багряний листочок звістку приніс
Про народження сина Тимура
Цікавий, допитливий, розумний у всьому
Він є радістю і гордістю всього дому.

Запитання: Хто вам допомагав, коли син був маленьким?

20 У вересні і в сім’ю Коновод лелека завітав.
На світ з’явився хлопчик молодець,
Олег дали батьки йому ім’я.
Він мами наймиліший і для тата найрідніший.

Запитання: З ким найбільше любить проводити час Олег?

21 У теплі вересневі дні в сім’ї Резніченко сонце засіяло.
Златою це сонечко назвали ,
Їй всю любов і ласку дарували.

Запитання: Які слова ваша донька вимовила першими?

22 Коли дерева вкрились багряним вінком
Сім’я Савіських придбала доньку.
Маленьку, й так подібну на калинку
Народили крихітку Настуньку.
Щоб росла в добрі й любові
і не знала ніколи горя.

Запитання: Який найулюбленіший мультфільм вашої доньки?


23 В травні в сім’ї Блохіних хлопчик народився
Сергійком маля назвали
Щастя і добра бажали .

Запитання: Якого кольору була дитяча коляска вашої доньки?

[vik08]

«На крилах Лесиної пісні»
( літературно-музична композиція за творами
Лесі Українки )

Виходять на середину музичної зали дві дівчинки

1 дівчинка :Привіт Аліно!

2 дівчинка :Привіт Настю!

Ведуча : Здрастуйте, дівчата!

Разом : Здрастуйте, гості дорогі!

Ведуча (показує дітям глобус)
Ви знаєте, що це? Це – наша планета Земля. Україна займає на ній небагато місця – ось тут. Але наша Вітчизна увібрала в себе всі кольори світу. Ось послухайте вірш :
Україна, любі діти,
Наш чудовий край.
Там ліси зелені й полонини,
І луги, і гай…
Синіх рік прудких багато,
Сині гори там…
Україна – це біленькі хатки,
Ниви жовті, запашні квітки.
Все це, все, кохані діти,
Вітчизна свята!

1 дівчинка
Я знаю, що прапор України блакитного і жовтого кольору.

2 дівчинка
А я знаю, що чорний і червоний – на вишитих рушниках.

Виходить хлопчик. Тримає на рушнику коровай.

Хлопчик
А я знаю, що символ шани – коровай.
Якщо хочемо зустріти
Гостя щиро і привітно,
З рушником берем таріль,
Коровай кладем і сіль.
Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим.

1 дівчинка
Гей, заграйте струни
Української бандури
І торкніться, ви, душі
Тих людей, які прийшли!

Грає бандура, діти підходять до гостей.

Всі : Любий гостю наш! Приймай
Символ шани – коровай!

«Танок з султанчиками» Муз. Н. Бучинська «Україна»

Ведуча
Ми в нашій залі друзів зустрічаєм
Багато завжди буде хай гостей
Хай нашу зустріч всі запам’ятають,
Бажаєм щастя ми для всіх людей.

(Вказує на портрет Лесі Українки)
- Хто ця дівчина білява?-
Пам’ятає хто із вас…
Про її велику славу
Чули, певно, ви не раз!

Дитина
У нашім залі на стіні
Портрет висить у рамі
Він всім знайомий –
І мені, і татусю, і мамі.
З портрета дивиться на нас
Землячка – поетеса.
Це – гордість нашої країни
Нескорена, незламна Леся.

Дитина
Звалась – Леся Українка,
Добре це запам’ятай?
Вона палкі вірші писала,
Вона любила рідний край.

Ведуча
Так, Діти, це портрет Лесі Українки. Чому саме сьогодні тут знаходиться її портрет?

Дитина
Тому, що 25 лютого день народження Лесі Українки.

Ведуча
Так. Давно – давно на нашій українській землі, на Волині…
Де трави шумлять, наче море,
Де вітер колише гаї,
Де небо Волині прозоре
Й співають пісні солов’ї,-
Народилася хороша – прехороша дівчинка, яку нарекли Ларисою. Мама, відома українська письменниця – Олена Пчілка, називала її Лесею.

- Там Леся ходила малою,
Збирала барвисті квітки,
До кадуба йшла за водою,
Сплітаючи мрії в вінки.
Що, ви, відчуваєте, дивлячись на її портрет?

(Відповіді дітей)

Ведуча
У дитинстві Леся була жвавою дівчинкою, як багато хто з вас. Вона і вам бажає радіти своїй дитячій порі й світлим мріям.

Дитина
Тішся дитино, поки ще маленька,
Ти ж бо живеш на весні,
Ще твоя думка літає легенько,
Ще твої мрії ясні.

Дитина
Мрія полине з думкою вкупці
Геть у далекі світа,-
Крил не втинай сизокрилій голубці,
Хай вона вільно літа!

Ведуча
Олена Пчілка – Лесина мати, говорила :
Грайтеся дітки, забавляйтесь,
Та розуму навчайтесь,
Бо давно люди кажуть :
Хто розуму не має,
Того щастя обминає.

- Сама ж Леся дуже любила дітей і грала з ними в різноманітні рухливі ігри. Цих ігор дуже багато і, щоб не забути їхні назви, то я зав’язала вузлики напам’ять і поклала у кошик. От цей кошик з вузликами, який допоможе нам.

Ведуча
Маю кошик я гарненький,
В ньому ігор є повненько.
Ось цей вузлик розв’яжу
Назву гри скажу. (Розв’язує вузлик)

Гра «Весела дітвора» Укр.нар.муз.

(Після гри діти сідають за столи, поділяючись на дві команди)

Ведуча
З 9 років Леся почала писати вірші. А як називається перший вірш Лесі Українки? («Надія»)
- Як називають людину, яка пише вірші? (поетом, або поетесою)
І вірші ці були такі гарні, що їх стали друкувати. Лесине прізвище було Косач. Та щоб усі знали, що дівчинка ця родом з України, мати підписувала їх ім’ям Леся Українка. Ті вірші і донині цікаві дорослим і дітям.

- Як ви гадаєте, вона була старша чи молодша за вас, коли почала писати вірші? (Старша)
Зараз ми з вами зробимо невеличку мандрівку у світ Лесиної поезії. Продовжіть вірш:

Дитина
На зеленому горбочку
У вишневому садочку…

Дитина(продовжує)
Притулилася хатинка
Мов маленькая дитинка…

Дитина
Дівчаточко й хлоп’яточко
Під деревцем скачуть,

Дитина(продовжує)
Простягають рученята,
Та мало не плачуть.

(Виходять діти іншої групи на танок)

Дитина
А, ось і вишеньки – черешеньки!
Покуштуйте трохи!


Дитина
Поблискують вишеньки
В листі зелененькім

Дитина
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.

Дитина
Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти.

Дитина
Ой, раді б зірвати,
Та годі б дістати.

Танок «Вишеньки-черешеньки» Муз. Квартет «Гетьман»
«Вишенька – черешенька»

Ведуча
Пригадайте назву вірша :

Дитина
Плине білий човник,
Хвилечка колише,
Хвилечка гойдає…
(«Плине білий човник»)

Дитина
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає! –
В неньки спитала дитина.
(«Мамо, іде вже зима»)

Ведуча
Пам’ятаєте, чи були у Лесі братики і сестрички? (Так, були)
В сім’ї було шестеро дітей, і Леся, як старша часто залишалась з ними сама, розповідала на ніч казки, співала колискові. Коли виросла теж склала колискову:
Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи мій малесенький,
Пізній бо час!
- А композитор Я. Степовий написав музику до неї. Давайте зараз послухаємо уривок цієї колискової.(Соло на бандурі)

Колискова «Місяць яснесенький» Муз. Я. Степовий
Сл. Л. Українка

Ведуча
Прислухайтесь, на що схожа ця музика?

В записі звучить шум моря.

- Так, це шумить море. Музика може не тільки передати шум вітру, плескіт хвиль, краплинки. Особливість музики у тому, що вона обов’язково забарвлена почуттями.
- Які почуття у вас викликає ця музика? (Ніжність, спокій)
- Ця музика ніжна, спокійна, ми ніби милуємося чудовою, чарівною красою хвиль, які набігають з глибини моря і розбиваються об берег. І не можна відірвати очей від тієї краси.

- Чимало своїх поезій Леся Українка присвятила морю. Туди їй доводилось приїздить часто, бо теплий морський клімат допомагав боротися з тяжкою недугою. Отож, до моря поетеса ставилася з особливою ніжністю.
-Пам’ятаєте, вірші Лесі Українки про море? («Вже сонечко в море сіда», «Тиша морська»)
- Давайте послухаємо поетичні рядки:

Дитина «Вже сонечко в море сіда»
Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі темніє;
Прозора глибока вода,
Немов оксамит, зеленіє.

Дитина «Тиша морська»
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце :
Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце…

Тиша в морі…Ледве – ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.



Дитина
Як би я тепер хотіла
У мале човенце сісти
І далеко на схід сонця
Золотим шляхом поплисти!

Ведуча
Мелодійні Лесині вірші співзвучні з музикою природи.

«Інструментальний вірш» Укр. нар. муз.

Починає грати бандура. Дорослий, на фоні гри на бандури, читає :

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно – тихо шепотіла.

Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки.
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід – співучії пташки (Свищик)

Талого снігу платочки сивенькії,
Дощик дрібненький, (Металофон)

Холодний вітерець, (Сипучі)

Проліски в рідкій травиці тоненькії, (Дзвіночки)
Се була провесна, щастя вінець?

Он ярочки зелененькі,
Стежечки по них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи, (Арфа- гліссандо)
Далі, далі попід кручі…

Онде балочка весела,
В ній хороші, красні села, (Ксилофон-через одну)

Там хати садками вкриті,
Срібним маревом повиті, (Металофон-гліссандо)


Коло сел стоять тополі,
Розмовляють з вітром в полі. (Сипучі)

З вітром весняним сосна розмовляла, (Сипучі)
Вічно зелена сосна.
Там я ходила і все вислухала,
Що говорила вона.

Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.

(Закінчує грати бандура)

Дитина
Ми маленькі гуцулята
Прийшли танцювати
Нашим дітям і гостям
Многих літ бажати.

Танок «Гуцульський» Муз. С. Творуна

( Закриваються куліси )


Ведуча
Може б, хто послухав казку?
Ось послухайте, панове!
Тільки вибачте ласкаво,
Що не все в ній буде нове.

Та чого там, люди добрі,
За новинками впадати?
Може, часом не завадить
І давніше пригадати.

Тож, коли хто з вас цікавий,
Сядь і слухай давню казку,
А мені коли не лаврів,
То хоч бубликів дай в’язку.

( Куліси відкриваються )



Казка «Біда навчить» (Адаптація казки Л. Українки «Біда навчить»)

Сонечко-дівчинка прокидається і виглядає з-за хмарки-хлопчика

«Танок Сонечка і Хмарки»

З’являється Горобець:
Я – Горобець-пустунець
Зрання розпочав танець
Ось який я молодець.
Я у лісі погуляв, всіх пташок привітав
Хочу й вас порозважати
Гарну казку розпочати.

Співає : (Муз. К.Смаль)
Я до пустощів завзятий
Бам-бам-бам, та-ра-рам,
Скрізь люблю бешкетувати
Тут і там, тут і там.

- Вітряно. Хмарно.
Сонця немає.
Холодно. Вогко.
Рано смеркає.
Лист облітає,
Висохли квіти,
Рідна природа прагне спочити.
Хоче заснути, сили набрати,
Щоб весною знов забуяти.

Виходить Курочка.
Співає : (Муз. Г.Пророк)
А я Курочка – Чубатка,
Вдома є малі курчатка.
Курочка зерно знайде
І курчаткам віднесе.

Горобець співає: (Муз. М.Сільванського)
Нагодуй Горобчика
Хлібом та зерном
Заспіваю весело
Під твоїм вікном.
Цвінь – цві - рінь!
Цвінь - цві – рінь!
Курка
А брехати мені не гоже
Щось на пісню це не схоже
Чую лиш якийсь я шум
На обличчі бачу сум?

Горобець
Зима уже не за горами
З завіями і холодами
Де сховатись від морозу
Бо зима – пташкам погроза.
Що ж його робити?
Як же зиму пережити?
Тітко Курко, підождіть,
Мене розуму навчіть!

Курка
Вибачай мене, серденько,
І без тебе діла багатенько.
Треба діток годувати
Уму – розуму навчати. (Йде)

Горобець
Біля лісу хтось співа
Цілий день «Ква – ква»

Жабка співає:
Славний жаб’ячий наш рід –
Похвалитися не гріх!
Ой не гріх, ой не гріх –
Славний жаб’ячий наш рід.

- Що за осінь – красота!
Тут і сонце і вода
Вітер очерет гойдає
Мені думи навіває.
Хто це йде до мене в гості?
Ой, Лелека – це не просто…
Треба чай приготувати
І сусіда пригощати.

(Стрибає до хатки, накриває на стіл)



Лелека
Ого – го – го!Чи є хто дома?
Чую пахощі знайомі.

Жабка
Є, заходь, сусід Лелеко,
Рада я тебе вітати
Пий чайок, відпочивай,
Як живеш – розповідай.

( П’ють чай)

Лелеко
Ех, яке життя, сусідко!
Довгі ноги, довгий ніс.
По болоту ходжу скрізь
Хату на хаті маю,
Жабам рахунок знаю.
Хочу, мила, попрощатись
Час у вирій вирушати.
Полечу вже скоро за кордон
На Канари з багажом.

Жабка
Я на тебе зла не маю
І за все тебе прощаю
То ж і ти мене прости,
А весною прилети.

Горобець
Ви, пробачте мені мило,
До вас є маленьке діло.
Поки, ви, не відлетіли
У чужі краї у вирій
Мене розуму навчіть
Підкажіть, як далі жить.

Лелека
От нахаба, так нахаба,
В мене просто нема слів.
Краще йшов би працювати
Бо тебе я зараз з’їм!

(до Жабки) - А ми будем танцювати!

«Танок Жабки і Лелеки» Муз. П.Мориа «Жайворонок»

(Лелека відлітає, Жабка махає йому вслід хустинкою)

Жабка співає: (Муз. М. Ведмедері)
В осінньому небі лелеки летіли
Мені на прощання махнули крильми.
Прощайте, лелеки, мої білокрилі,
Знайдіть в чужім краї тепло між людьми.

(Витирає сльози)

Жабка
В мріях буду я літати,
А тепер пора вже спати
Наступає вже зима
Спати, спати всім пора.

(Горобець зустрічає Сороку)

Сорока
Ох і вітри, скільки снігу принесли.
Я – Сорока-білобока
Зранку по лісу літаю
В усі шпаринки заглядаю,
Новини збираю.
Тому про всіх і про все знаю.
Сре-ке-ке!

Сорока співає: (Муз. М.Ведмедері)
Як красиво все блищить,
Зупинюся я на мить,
Помилуюся сніжком,
Полюбуюсь я ліском.
Тра-ля-ля, не страшна мені зима!

Свою спинку я зігну
Лапки гарно розімну.
Нахилюся вліво, вправо,
Я – Сорока брава, брава.
Тра-ля-ля, не страшна мені зима!

Я живу і не тужу,
Бо з зарядкою дружу.
Не страшний мені мороз,
Прожену я скаліоз.
Тра-ля-ля, не страшна мені зима!

Горобець
Стій, хвостата, не лети,
Мене розуму навчи!

Сорока
Я й сама його не маю
А, навіщо, він мені
До Сови, ти, краще йди
В неї розуму проси.

Горобець співає: (Сл. і муз. С. Почапської)
Холодно, холодно, ходить зима.
Голодно, голодно, їжі нема.
Крильця замерзли і лапки мої
Де притулитись в холодні ці дні?

Сова
Хто тут хниче?..
Не дає виспатися Сові?

Горобець
Це я, Горобець-пустунець,
Прилетів тебе будити
Мені без тебе не прожити!

Сова
Звісно, знаю,
Але вдень я не літаю.

Горобець
Мене розуму навчіть
Підкажіть, як далі жить?

Сова
Не для того в мене мудра голова,
Щоб ледачих розуму навчати.
Поки ти біди не знатимеш,
То й розуму не матимеш.
Ну досить, спати заважаєш,
Лети собі і будь як знаєш.


Горобець
Я всю зиму бідував
Ледве-ледве не пропав.
Та зима мене провчила
Біда розуму навчила.

(Стрибає і клює зернятка)

Горобець
Ось вже веснонька іде
І гусеничка повзе.

( Виповзає гусенична )

Гусеничка
Непосида цей Горобчик:
Він стрибає, наче хлопчик
«Цінь-цвірінь» - не замовкає,
Крихти корму він збирає.

«Цінь-цень, цінь-цень»
Він стрибає цілий день,
Мов пустунчик-хлопчик,-
Веселун-горобчик.

«Танок Гусенички» Муз. «Летка-Енька»

Горобець
Буду гусінь проганяти
І дерева захищати.

( Горобчик проганяє Гусінь. На середину виходить всі герої казки )

Всі
Казка наша дуже гарна
Загалом вона повчальна.
Хай пізнають всі навкруг
Розум – наш найкращий друг!

Дівчинка
Це мій народ. Спогорда не дивись,
Що руки в нього з праці вузлуваті.
Душа ж його пречиста, як і свято,
А в серці дума й пісня обнялись.

( Виходять всі учасники і співають пісню )

Пісня «Україна – край барвистий» Муз. А.Хмарук
Сл. Т.Пастух

Під музичний супровід діти з’єднують руки і качаються на місці, кланяються і виходять з музичної зали.

[lenusik72]

пропоную розвагу до дня незалежності. склала за матеріалами форуму.

Літературно- музичний ранок для дітей старшої групи.
До дня незалежності
Мета: створити святковий, радісний настрій; виховувати любов та гордість доУкраїни; ознайомити з українською символікою; вчити дружньому спілкуванню, доброзичливості.
Обладнання: обруч зі стрічками; рушники, віночки; пазли із зображенням українських символів, фонограми.



Хід .
(Під музику виходять діти, шикуються у шахматному порядку)
Ведуча: Добрий день, любі друзі! Ми сьогодні, дорослі і малята, усі зібралися у цьому залі, щоб відсвяткувати разом з усіма День народження України, і довести ще раз усім і самим собі, що Україна незалежна, вільна держава, яка має свою історію, багату культуру, яка має свою багату милозвучну мову.
А які діти ростуть у нашій країні. Мудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.

Танцювальна композиція «Як у нас на Україні»
Ведуча : За кроком крок,за рядом ряд,
Зібрало свято всіх малят,
Прославлять діти неодмінно
Країну рідну – Україну.

Дитина: Україна – рідний край! Поле. Річка. Синій гай.
Любо стежкою іти . Тут живемо я і ти.

Дитина: Любі друзі, хоч маленькі,
Ми вже добре про те знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду -
Всі належать до одного
Українського народу.

Дитина: Кохаю край свій золотий квітучу Україну,
Як хочу я, аби зрости Вітчизні гідним сином.

Дитина: Ми малі, та всі ми друзі, ми одна родина.
А найбільша наша мати – рідна Україна.

Ведуча: Велика наша земля. І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто біля лісу, хто у степах, і відрізняються вони між собою одягом, співають різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони люблять свою Україну.
Для того, щоб більш узнати про Україну, я запрошую вас у чарівну подорож. Ви готові? Тоді вперед. Коли подорож чудова, то і рухатись ми будемо на незвичайному транспорті, ми поїдемо на каруселях.


Ведуча : Сьогодні, люба дітвора.
У нас цікава буде гра.
Уявіть, що ми, малята,
Вирушаєм мандрувати,
Вирушаємо ми нині
В подорож по Україні.

Музично – рухлива гра «Каруселі».

(діти стають у коло, тримаючись за стрічки, прив’язані до обруча, під веселу музику біжать по колу. На кінець музики розходяться на місця)

Ведуча: Зупинка Співоча.
Кажуть: « Хто співає, той журбу проганає»
Пісня – справжній скарб українського народу. Коли Бог роздавав таланти, то французам дісталась елегантність. Італійцям – хист до музики, німцям –
дісциплина і лад. І коли вже ніяких талантів не залишилось, до Бога прийшла дівчинка у віночку і він віддав їй найдорожче – пісню.

Дитина: Наймиліша для нас в світі
Це пісня рідненька
Вона будить любов,
Чарує серденько.

Ведуча: А чи ви любите співати?
Так давайте заспіваєм!

Пісня «Ми – дітвора українська»
(муз. Я. Баковської, сл. М. Підгірянки)
А дорослі теж вміють і люблять співати, послухаємо?

Віночок українських народних пісень

Ведуча: А ми рухаємось далі. Зупинка обережна. А чому обережна? Тому, що ми розкажемо вам про обереги.

Дитина: Немає України без вербиці
Без сивого Славутича-Дніпра
Нап’ юся живодайної водиці
В ній зачерпну любові і добра!

Дитина: Без рушників немає України
Як без любові і життя нема

Танок з рушниками «Привітальна»
Ведуча: В народі кажуть: «Тримай хаточку, як у віночку». Український віночок – це не тільки прикраса, але й оберіг. (показує віночок)
- Якої він форми? (Круглої)
- Що він нагадує? (Сонце)

Такий головний убір, що нагадує сонце, захистить вас від різних хвороб. Ось подивиться, які квіти дівчата вплітали у віночок.

(виходять дівчата з квітами)

1 дівчина: А я вплету до віночка ромашку. Вона дає не тільки здоров я , а і доброту.
2 дівчина: А я вплету цвіт калини – символ вроди України.
3 дівчина : А я вплету в віночок барвінок. Це дивна квітка. Вона зберігає свій синій колір навіть під снігом. Його вважають символом життя.
4 дівчина:А я вплету безсмертник. Це символ довголіття.
5 дівчина: А я вплету мак, він дає дитині сон та спокій.
Ведуча: Давайте станем, діти у гурточок
Пограємо у гру «Віночок»

Гра «Віночок»

Дитина: Червоні кетяги калини
Вогнями горять усіма.
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.

Пісня «Червона калина»
(муз.і сл. Н.Май)

Ведуча: А зараз пропоную пограти у цікаву гру.
Гра «Пазли»
(діти викладають із деталей пазлів українські символи – рушник, калину, віночок)

Ведуча: Продовжимо нашу подорож. Зупинка весела- танцювальна.
Я запрошую діток розпочати свій танок.
Хай танцюють тут завзято українськії малята!


« Український танок»

Ведуча: Знов прошу всіх до нашої каруселі. Рушаймо!
Зупинка ... ( чути звуки сопілки). Діти, скажіть мені, чий ми чуєм голосок?
Діти: Сопілка!
(чути фонограми скрипки, бубна, тріскачки, діти відгадують)
А які ще ви знаєте народні музичні інструменти? (відповіді дітей). Отже, як ви здогадалися, зупинка наша – інструментальна.

Дитина: Без троїстих музик не буває свято.
У троїстих музик музика завзята.
Ой, заграйте, дударики,
На дудах кленових,
Україну прославляєм
На усіх просторах.

Оркестр народних інструментів «Дударики»

Ведуча: Нас чекає карусель. Рушаймо, діти. І остання наша станція пізнавальна.

Тут ми з вами пригадаємо:
- Як називається наша країна?
- А місто, в якому ми живемо?
- Яка річка протікає в нашому місті?
- Якого кольору державний прапор?
- Як називається урочиста, святкова пісня, що є у кожної держави?

( звучить фрагмент гімну)

Дитина: Рідна наша Україна
Як ми любимо тебе
Ліс і пісню солов’їну
Небо чисте, голубе
Шумлять Дніпрові води сині
В садах щебечуть солов’ї
Ми живемо на Україні
Ми дуже любимо її

Виходить вихователь з короваєм:

Такий вже древній звичай український
Як гості завітають у наш край
На рушнику барвистому підносим
Їм запашний , рум’яний коровай.
Вручає коровай.

[dina76]

Розвага для дітей і батьків
«Свято рідної мови»
На середину виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах
з хлібом і сіллю на вишитому рушнику.

Дівчинка: Добрий день вам , добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

Хлопчик: Гостей дорогих ми вітаємо щиро ,
Стрічаємо з хлібом, любов`ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Під музику «Ласкаво просимо» заходять діти . Діти вклоняються і вручають хліб батькам.

Ведуча: Шановні батьки ,діти ,гості ,запрошуємо вас до нашої господи на
хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мирну на свято рідної мови !
Мова-душа народна
Ти постаєш в ясній обнові
Як пісня линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана .материнська мова!

Батьківщина починається з батька і матері .з оселі ,де ви вперше побачили світ ,з мови якою розмовляють наші батьки .з України .де ви народилися . А Україна – це наша Батьківщина.

У нашій світлиці сьогодні тепло і затишно .то ж давайте поговоримо про Україну ,нашу рідну мову.

Діти: 1.Мій друже брате
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї
Мовою матері твоєї
Народу твого мовою.

2.Люблю тебе, моя Вітчизна мила
Твої поля і небо голубе,
Бо ти дала мені малому крила.
То як же не любить мені тебе!

3.Люблю тебе я мила Україно.
І все зроблю .щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися могла!

4.І живуть тут люди
Добрі , працьовиті.
І скажу до речі ,
Ще й талановиті.

5.Землю засівають
І пісні співають
На бандурі грають
І вірші складають.

6.Про ліси і гори
І про синє море,
Про людей і квіти…
То скажіть же діти,
Що це за країна ?
Діти (разом) Наша славна Україна!

Пісня «Це моя Україна»

Ведуча: Для кожного народу дорога своя мова ,а нам найдороща- українська мова. Наша мова співуча ,мелодійна, багата. Рідна мова дорога людині, як саме життя.

Виходить 2 хлопчика з лампадками і декламують « Молитву за рідну мову»

Ведуча: Мово! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова –зложиться мова. А Т .Шевченко ось як про неї каже:

Ну щоб здавалося . слова…
Слова та й голос – більш нічого,
А серце б`ється - ожива,
Як їх почує!

Ой , яка чудова українська мова!
Де береться все це ,звідкіля і як?
В ній лісочок ,пуща, гай . діброва ,
Бір, перелісок , чорноліс. Є іще й байрак!


Наша Мати - Україна,
Її мова солов’їна.
Наша мова ніжна, ласкава,
Наша мова багата, цікава.

Наша мова квітуча, барвиста
Наша мова прекрасна і чиста
Наша мова мов джерельце звучить ,
Наша мова красиво звучить.

Ой , прекрасна у нас рідна мова,
Як сердечна, душевна розмова

Свою рідну мову учіть,
І завжди нею ви дорожіть.

Мово рідна, слово рідне
Хто вас забуває ,
Той у грудях не серденько
Тільки камінь має.

Її ,незміряно багату,
Дзвінку і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий,
Люблю, люблю вкраїнську мову.

Мова-державна перлина,
Нею завжди дорожіть :
Без мови не має країни,
Мову як матір любіть.

Пісня «Наша мова»
Ведуча: Рідна мова! Любов до рідної мови починається ще з колиски ,
з маминої пісні. Хіба ще хтось уміє промовляти такі слова як наші
українські мами? Народні колискові пісні задаровують усіх, хто їх
чує, надзвичайною ніжністю і простотою.

« Колискова»(виконує мама Лояніча Максима)

Щоб виросло, не змарніло
Щоб тяженько не хворіло,
Сили й розуму набралось
Своїх батьків не цуралось.
Ведуча: Любов до нашої неосяжної землі починається з любові до маленької Батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, до мудрості народної казки.

Ведуча: Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. Особливо діти. А сьогодні я вас усіх – і дорослих і малих –запрошую в гості до казки.
Казок чимало є на світі і веселих і сумних. Хіба зможемо прожити ми без них? Казка стукає у двері привітаємо її:
Діти (разом): Казка, казка ти з явись ,нумо казка покажись.

Інсценівка уривка казки «Лисичка і журавель »

Ведуча: Діти ,ви знаєте багато казок різних народів. А чи зможете
відгадати назви тих, які склав український народ?
Отже, починаємо вікторину:
«З якої це казки?» Отже:
1. Я по засіку метений
Я на яйцях печений…
2.Ішов дід лісом ,а за ним біг собачка
Та й загубив дід…?
3.Я,за три копи куплена
Упів бока луплена…

Ведуча: Багато легенд створено про мову .Ось одна з них:
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами .Французи вибрали Елегантність , і красу ,угорці – любов до господарювання ,німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польші – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…
Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
-Я Україна, а плачу ,бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині ,на чужій роботі ,вороги знущаються над вдовами і сиротами, у своїй хаті немає ні правди ні волі .
- Чого ж ти не підійшла до мене раніш? Я всі таланти роздав .Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог , піднявши правицю, зупинив її.
-Є у мене національний дар ,який уславить тебе на цілий світ . Це пісня.
Узяла дівчина - Україна дарунок і притисла його до серця.Вклонилась низенько Всевишньому , і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

Українська народна пісня «Ходи ж моя люба»

Танець «Полька»

Ведуча: А тепер настав час для загадок .Знаю, що ви їх любите. Це один із найдавніших найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх – давен через них передається життєвий досвід народу, знання. Отож я загадую:
1.Біле поле ,чорне насіння, хто не вміє не посіє(письмо)
2.Мовчить,а багато людей навчить (книжка)
3.Що в світі найшвидше? (розум)

Ведуча: А я хочу нагадати про інші найдавніші перлини народної творчості – прислів’я і приказки. Прислів’я – це короткий образний вираз із повчальним змістом.
Наприклад: Наука в ліс не веде , а з лісу виводить.

Нумо діти і батьки пригадайте ,які ви знаєте прислів’я приказки?(відповіді).

Ведуча: Одна українська приказка говорить: «Ласкавими словами і гадюк зачарують».Тож бережімо рідну мову ,шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу , намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді світ навколо стане кращим, добрішим.

Ведуча: Багатий український народ і на ігри:
1. «Явір»
2. « З бубном»
3. «З варениками»
Ведуча: Ось і підходить до кінця наше свято. «Свято рідної мови»

Дитина 1 Друзі шановні
Матусі і тата,
Вдячні ми всім,
Хто прийшов на це свято.
Дитина 2 Ми – українці - велика родина
Мова і пісня у нас солов’їна
Квітне в садочках червона калина
Рідна земля для нас всіх Україна!
Дитина 3 Розвивайся, звеселяйся моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали
Як з народної колиски мову покох
Дитина 4 Вже кінчилось свято
І попрощатись нам пора
Ми бажаємо Вітчизні
Діти (разом) Щастя ,миру . добра !

Пісня «Ой як приємно »

[Лариса812]

http://s015.radikal.ru/i332/1012/5d/874596849281.jpg

http://radikal.ru/F/s004.radikal.ru/i208/1012/d7/0b298178cea7.jpg.html

http://radikal.ru/F/s011.radikal.ru/i317/1012/f6/bf1db0f6a95a.jpg.html
Ура, получилось!!! Праздник "Свято мови"

[natalia1508]

Шевченко

Під музику «Дорогий Тарасе» діти заходять в зал і сідають на відведені місця.

Ведуча: Діти, сьогодні ми зібралися у цьому залі, щоб вшанувати пам’ять великого поета, художника Т. Г. Шевченка.
Діти, а хто такий поет? Це той, хто пише вірші, а художник – це той, хто малює картини.
А зараз я вам розповім, яким було життя людей багато років назад. А були це часи, коли була панщина, люди були панські, належали панам, на панів рабили і пани могли чинити з ними що хотіли – навіть комусь продати, на щось виміняти. Давно в такі часи, 9 березня 1914 р. в селі Кирилівці, на Черкащені в хаті бідного силянина Григорія Шевченка народився син Тарас. Сім’я була велика: 5 сестричок і двоє братів. Старша сестра Катерина була Тарасові за няньку, вона доглядала менших дітей коли батьки працювали на панському полі. Ріс Тарас допитливим хлопчиком. Дуже любив слухати казки та пісні, які співала йому матуся, а найбільше любив розповіді про свого дідуся Івана. Коли виріс, сам почав складати вірш, деякі з них покладені на музику.

Іде весна, іде красна
Мов квітка розвелася
І спогад нам несе вона,
Про вічного Тараса

Що більше сотні тому літ
Умер в чужій країні
Та славний він на цілий світ,
Його всі знають нині.

Хоровод «Щебетала пташечка»

Діти:1 В похилій хаті край села
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.

2 В убогій хаті кріпака
Життя нове з’явилось
Пророк і геній, немовля
Та вже серденько билось.

3 Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці
В хатині бідній він родивсь
Серед неволі, тьми і праці.
4 Убога це була дитина,
Убога вся його родина
Нужденні впана кріпаки
А предки були – козаки.

Ведуча: Наслухавшись розповідей, про залізні стовпи, які нібито підтримують небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.
Інсценівка
Хлопчик: Матусю, а правда, що небо залізні стовпи підпирають?
Мати: Так, мій синочку, правда.
Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?
Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог запалює свічечку, а на небі з’являється зірочка. І горить та свічечка доки людина не відійде у вічність, а зірочка падає на землю. Бачив?
Хлопчик: Бачив матусю, бачив.
Матусю, а чому одні зірочки ясні,а другі ледь видно?
Мти: Бо коли людина заздрісна, скупа, зла – зірочка ледь-ледь тліє.
А коли добра, любить людей, робить добро, тоді і свічечка такої людини довго горить і зірочка світить яскраво. І її далеко видно.
Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічка світила найясніше.
Мати: Старайся мій хлопчику.

Діти: 1 І мати кинула цей світ
Як мав Тарас лиш десять літ.
Потім два роки не привало,
Ще й батька рідного не стало.

2 Зостався круглий сирота
І гірко попливли літа.
Ходив, шукав що було сили,
Людей, щоб добра навчили.

3 Писати вчився у дяка,
А малювати в маляра.
По селах пас чужих ягнята
Та мачуха прогнала з хати.

Ведуча: Так діти, погана була та наука у дяка. Дяк був п’яниця і не вчив, а напиваючись, знущався з бідного хлопця. А Тарас дуже хотів вчитися і був здатний до науки, і скоро навчився читати. Бувало десь сховається у бурянах та й читає. А прокинеться дяк – от гірко діставалось Тарасові за ту любов до книжки. От раз не стерпів Тарас знущання, добре вибив різками свого мучителя, коли той лежав п’яний, та й покинув школу.

«Мені 13–ий минало»

Та недовго були ті хвилини радості. В його намучену душу приходила думка, що він- бідний сирота, без роду, без хати.

Та недовго сонце гріло, недовго молилось…
Запекло, почервоніло і рай запалило.
Ведуча: Дитячі літа Тараса були такі сирітські та безрадісні, що сказав він опісля:
«Тяжко – важко в світі жити
Сироті без роду,
Нема куди прихилиться, -
Хоч з гори та в воду!»
Ось послухайте що пише Тарас :
« Із золотої й дорогої»

Пісня « Зоре моя вечірняя»

Дитина: 1 Великий в грудях мав талант,
Хоч він не цар був і не пан.
Талант признали добрі люди,
Сказали: « Славний син це буде»
2 І блиснув Тарасові промінь долі,
Його звільнили із неволі.
Зложили відкууп, панич взяв,
І волю Тарасові дав.

3 Зрадів поет, вже вільний і свобідний
Вже не кріпак, не наймит і не бідний
Прекрасні думи став творити,
А в них навчав як треба жити

4 Як треба вчитися усьому,
Усьму рідному, чужому.
Як треба нарід свій любити,
І вміти в злагоді всім жити.

Пісня «Зацвіла в долині»
Ведуча: Шевченко вчить одинаково шанувати чуже і любити своє.

«Учітеся, читайте і чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває – того Бог карає»

Не треба цуратися свого рідного народу, свого краю, мови, рідної України на якій ми родились, на якій живемо і яка для нас всеодно, що рідна мати.

«Свою Україну любіть,
За неї Господа моліть»

Пісня «Добрий день Матусю – Україну»

Ведуча: Дуже народ любив Шевченкові вірші і став складати пісні на його слова:

Пісня «Тече вода із-за гаю»

Дитина: 1 Йшов він долею своєю
Так, як Бог сказав.
І в кінці дороги тої
Книга, книг «Кобзар»

Ведуча: Один з віршів став ніби гімном України, коли цеї твір звучать у музичних записах , всі люди встають.

«Реве та стогне Дніпр широкий»

Дитина: В весняний час через сотні літ,
Як зелен цвіт шумить зеленими листками.
Над нами сонця ясний цвіт
І Кобзарева пісня разом з нами.

Ведуча: А зараз у виконанні дітей ми послухаємо пісню про тяжку долю дівчини кріпачки, але вона не втрачає любові до життя і вірить у щасливу долю.

Пісня «Якби мені черевики»

Дитина: 1 Встала весна,
Чорну землю, сонну розбудила
Уквітчала її рястом, барвінком укрила.
І у полі жайворонок, соловейко в гаї
Землю убрану весною, вранці зустрічають.

Пісня «По діброві вітер виє» (дорослі)

Ведучі: За писання Шевченка віддали в солдати, послали в далекий безлюдний степ, забравщи те, без чого він не міг жити – писати, малювати.
Але й там він не забував рідного народу та рідного краю. І в неволі Тарас не покидав писати свої чудові вірші, писав уночі, криючись та ховаючи написане за холяву чобота.
Десять літ пробув Шевченко у неволі, втратив зовсім здоров’я і коли вийшов знов на волю, не довго й жив. Помер 10 березня1861 року. І вмираючи думав про Україну і дав такий «Заповіт»

Як умру то поховайте мене на могилі,
Серед степу широкого, на вкраїні милій.
Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі.
Було видно, було чути, як реве ревучий

Ведуча: І ті, хто любив та поважав Шевченка, вчинили його волю з Петербурга, де він помер, перевезли тіло на Україну і поховали на високій горі над Дніпром, недалеко від міста Канева.

Дитина: 1 Найкращий сину Украйни
Тарасе, Батьку дорогий.
Про тебе слава світом лине,
Про тебе знає цілий світ



2 Бог і Біблія й «Буквар»
Та Шевченковий «Кобзар»
В кожній хаті є і буде
І ніхто з нас не забуде,
Хто в нас бабця і хто дід
Та від кого пішов рід.

3 Крокує Шевченко,
Крокує світами.
Він є, буде завжди,
Навіки з нами.

Ведуча: І в сім’ї великій, вольній, в цвіту садів прекрасних
Будеш жити ти навіки, як безмертний наш сучасник.

[Marysia]

РОДИННЕ СВЯТО.

1 Ведуча. Добрий вечір,шановно родино!Добрий вечір широкий уклін!
2 Ведуча. Запросили вас до нашої оселі на хліб та сіль. На слово щире,на пісню прекрасну,на свято наше родинне.

1 дитина. Добрий день вам,рідні люди,
Хай вам щастя, доля буде
Не на день і не на рік,
А на довгий,довгий вік.

2 дитина. У нас з здавна є традиція славна!
Взяти воду з чистої криниці,
Муку з ярої пшениці,
Руками добрими замісити,
І гостей на свято запросити!
Просимо на хліб,на сіль,на наше свято!

3 дитина. Наш садочок дорогенький
Мов та іскорка ясненький
Гарно ж нам тут жити,
Малювати й рахувати,
Танцювати ще й співати
І з дітками в ігри грати.

4 дитина. Наш садочок-любий дім
Дуже гарно нам у нім
Навкруги діток багато
Педагоги всі,як мати.

5 дитина. Є в нас студія одна
Зветься «Дивоцвіт» вона.
Тут робота є усім
Тут майструють,
Ту будують
Лисові хвоста малюють,
З пластиліну ліплять вовка.
Швидко шиють нитка й голка
А тому батьки і мами
І сестрички із братами
І бабусі й дідусі -
Дитсадочок люблять всі.

6 дитина. Все,що живе на світі
Уміє розмовляти
Уміють говорити
Зайці і зайченята
По-своєму говорять
І риби серед моря,
І у садочку пташка,
І у траві комашка.
І на англійській мові
Ми вмієм розмовляти
Так весело і чітко
Як вчить нас вихователь.

ГІМН САДОЧКА.

1 Ведуча. У нашому дитсадочку ми відкривали малятам дивовижну скарбницю духовності нашого народу,ознайомлюємо з українськими обрядами та звичаями,прислів’ями та приказками.

(Діти читають прислів’я та приказки)

2 Ведуча. Але найпершою святинею для кожної людини є родина. Адже ми по-справжньому щасливі тільки в сім’ї ,серед рідних та друзів,коли всі здорові та веселі і панують в оселі мир та злагода.
7 дитина. Зеленіє ліщина,зацвітає калина
Степом котиться – диво-луна,
Це моя Україна,це моя – Батьківщина,
Що як тато і мама одна.

8 дитина. Це велике щастя –
У своїй родині мати:
Дідуся й бабусю,
І маму,і тата.

9 дитина. Мама і тато – найдорожчі люди в світі,
Нас зростають і добру навчають,
Тож сьогодні хай пісні лунають,
Про наших рідних діти заспівають.

ПІСНЯ « РОДИНА»

10 дитина. З поміж усіх планет,які я знаю
Найкраще – це Земля.
Таких планет – чудових,рідних,
Як вона, немає.
Над нею небо - голубий намет
Нехай же лунає над світом:
Мир для планети!
Щастя всім дітям.

11 дитина. До барвистого віночка –
Вишиваночка – сорочка,
Фартушок і чобітки,
Й різноколірні стрічки.

12 дитина. А я – Даша – українка
Вмію я співати дзвінко,
Як сміються оченята,
Як танцюють ноженята!

ТАНОК З ГЛЕЧИКАМИ.

Ведуча. Добра каша зварена у нашій макітрі. Зараз наші батьки її спробують.

ГРА «КАША» (з батьками)

13 дитина. Дитинство – це блакитне небо!
Дитинство – це миру і щастя мить!
Дитинство – це гомін веселий,
Пісню веселу цю не спинить!

ПІСНЯ – ІНСЦЕНІВКА «НА БОЛОТІ ЖАБКИ ДВІ»

14 дитина. Такий цікавий світ безмежний,
Багато в нім загадок є:
Десь вовк ступає обережний,
А лось з ріки водичку п’є.

15 дитина. От вранці соловей співає
Весняну пісеньку свою,
А білка сонечко стрічає,
Стрибає весело в гаю.

1 Ведуча. Шануймо кожну мить життя. Вона безцінна,вміймо нею дорожити,даруймо один одному любов,повагу,взаєморозуміння.

2 Ведуча. Таке покликання,нам долею дано!
З любов’ю серце дітям віддавати.
Цей шлях життєвий обрано давно.
Професія чудова – вихователь.

16 дитина. Давайте в дружбі жити,
Щоб легко нам було.
І кожного любити,
І всім нести тепло.

17 дитина. Нехай нам сонце світить,
Любов хай гріє нас,
Нехай пісні у світі
Лунають повсякчас.

ПІСНЯ « ДРУЗЬЯ» (виконують діти з вихователями )

18 дитина. Ми всміхнемось сонечку – здраствуй золоте!
Ми всміхнемось квіточці – хай вона росте.
Ми всміхнемось дощику – лийся мов з відра
Друзям,рідним усміхнемось,
Зичимо всім добра.

19 дитина. Берімось за руки дівчатка й хлоп’ятка,
Разом,по життю ми пліч-о-пліч підем
В вечір родинного свята
Давайте ми дружби танок заведем.

ТАНОК « БАРБАРИКИ»
1 Ведуча. Як весело у нас на святі. А хто це там гомонить?
(Заходять під музику дід та баба. Сідають на лаві)
Дід. Щось добреньке з’їсти хочу. Тільки,що не знаю сам.
Баба. Голови б ти не морочив. Що зварила те й подам.
Дід. Вареники,борщ і каша. В животі від них бурчить.
Баба. Вередливий ти став діду.
Дід. Знаю,бабо,ти не сердься. Я мабуть з’їв оце…Коровай із борошенця. А туди ще вбить яйце.
Баба. От противний,хоч бери та тікай із хати. Будь по-твоєму,спечу. А ти сідай чекати.(тісто місить)
Дід. Ти готуй стара швиденько. Повечеряємо гарненько. (Баба підносе каравай)
Баба в мене молодець. Але гріх самому їсти. Цей рум’яненький хлібець.(обнімає бабу)
Дід. Пам’ятаєш,моя люба,як були ми молоді. Напечеш,бувало хліба. Повна хата молоді. Ану давай згадаємо ті часи (танцюють).
Баба. Як гарно станцювали,молодість згадали. Діти, а ви загадки знаєте?
1 дитина. У нашої бабусі сидить звір у кожусі
Біля пічки гріється,без водички миється.
Баба. Та це ж мій дід.
Ведуча. Вірно,діти?
Діти. Ні,це кіт!
2 дитина. На городі в вас росте
Сонце ясне,золоте.
Жовте око,жовті вії
Та чомусь воно не гріє.
Баба. Зовсім не розумію,що це таке,підкажіть.
Діти. Соняшник.
Баба. Ой,старість не радість,вже й загадку відгадати не можу.
Ведуча. Не сумуйте,бабусю,ми з вами пограємо.

ГРА «З БУБНОМ»

1 Ведуча. Шановна родина!
Сьогоднішнє свято – це єднання нас у родину. Щасливі ми,що народилися і живемо на чудовій,багатій землі,у славній Україні.
2 Ведуча. Тут жили ще наші прадіди,які складали багато пісень,приказок,скоромовок. А найбільше український народ любив складати казки. І сьогодні ми з вами переглянемо українську народну казку «Солом’яний бичок».

КАЗКА «СОЛОМ’ЯНИЙ БИЧОК»(інсценують батьки)

Баба. Як гарно і весело було у вас на святі. За ваші запальні таночки та дзвінкі пісні я хочу пригостити вас смачним пирогом.(баба пригощає дітей пирогом)
Ведуча. Ось і закінчилось наше родинне свято. До побачення!

[Юляся]

Недавно провела свято Шевченка. Хочу поділитися сценарієм.

Звучить музика. По залу «літає» пташка.
Тарас. Катрусю, глянь перша пташка вже з’явилася! Це мабуть весна!
Катруся. Так, Тарасику, це ластівочка до нас прилетіла, весну на крилах принесла.
Тарас. А надворі ще холодно. Вона не змерзне?
Катруся. Ні! Її сонечко зігріває. Клич скоріше сусідських дітей весняночки водити.
Тарас. Гайда, діти, на полянку, заведемо там веснянку!
Під мелодію веснянки до залу заходять святково вбрані діти, пташка «літає» в центрі кола. Діти виконують пісню М. Степаненко «Перша пташка».
Тарас. Де ти, ластівко, літала? Де ти зиму зимувала?
Ластівка. За лісами , за морями
Я носила телеграми,
В них весела новина :
«Повертається весна!»
Тарас. Ластівочко, ластівочко мила,
Ти весноньку узяла на крила,
І принесла до нашого краю
Тепло , радість з небесного раю.
Дитина. Ластівочко, пташечко маленька,
Ти приносиш радість для серденька,
Веселенькі пісеньки співаєш –
Пробудитись землю закликаєш…
Ластівочка. Сонце ясне нам із неба сяє…
Весна в квіти землю одягає.
Ластівочка, пташка я маленька,
Я приношу радість для серденька.
Діти ведуть хоровод «Встала весна», муз. В. Лепешка (зб. «Шевченка славимо в піснях», ст.. 6). В цей час до залу заходить хлопчик – кобзар, сідає.
I дівчинка. Гляньте, дівчата, перебендя старий?
II дівчинка. Хто його не знає?
Він усюди ходить
Та на кобзі грає.
III дівчинка. А хто грає, того знають
І дякують люди :
Він їм тугу розганяє,
Хоч сам світом нудить.
Діти сідають біля кобзаря.
IV дитина. Дідусю, а розкажіть як ви були гайдамакою!
Кобзар. Та то так давно вже було!
Разом. Просимо, розкажіть!
Кобзар. Була колись гетьманщина
Та вже не вернеться…
(звучить 1 куплет пісні «Думи мої»)
Було колись на Вкраїні –
Ревіли гармати,
Було колись – запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю –
Минулося і осталися
Могили по полю.
Кобзар виконує пісню В. Лепешка «Вітер в гаї» (ст.. 5)
Вітер в гаї нагинає лозу і тополю,
Лама дуба, котить полем перекотиполе.
Так і доля : того лама, того нагинає,
Мене котить, а де спинить і сама не знає.
(далі говорить)
Ось так і мене, як те перекотиполе,
Доля принесла у ваше село.
Дівчата. Заграй нам, дідусю!
Дівчата. Хлопці, гайда до нас,танцювать настав вже час.
Хлопчики підходять до дівчаток, стають парами, ведуть хоровод «Плавай, плавай, лебедоньку», муз. В. Лепешка (ст.. 14).
Поміж дітей виходить дівчинка – тополя. «В степовім краю» (ст.. 12)
Тополя. Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють.
Між ярами над ставами
Верби зеленіють
(далі співає)
Сади рясні похилились,
Тополі по волі,
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
Сирота (підходить до Тополі). Ой маю, маю оченята,
Нікого, тополенько та оглядати,
Нікого, серденько та оглядати!
Ой маю, маю я і рученята…
Нікого Тополенько, та і обнімати,
Нікого , серденько, та обнімати…
Ой маю , маю і ноженята,
Та ні з ким, тополенько, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати.
Сирота сідає біля дівчаток, плете віночок.
Дитина. Світає, край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами, над ставами
Верби зеленіють.
Індивідуальний спів – «Над Дніпровою сагою».
Дитина. Сонце гріє, вітер виє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину.
Вранці – рано на калині
Пташка щебетала,
Під калиною дівчина
Взяла й заспівала.
Дівчинка починає співати, до неї приєднуються решта дівчаток – хоровод «Зацвіла в долині», муз. А. Філіпенка.
Хлопчик (підходить до дівчинки). Панно, пташко моя!
Панно, доле моя!
Не соромся, дай рученьку,
Ходім погуляймо!
Хлопці, гайда танцювати!
Діти виконують «Український таночок». Катруся , яка сиділа та плела віночок, підходить до кобзаря.
Сирота. Чом так важко в світі жити
Сироті без роду,
Нема куди прихилиться,
Хоч з гори та в воду.
Чи у полі я родилась,
Чи у лісі я хрестилась,
Чи у лісі, чи у полі,
Що не дав Бог мені долі?
Кобзар. Єсть на світі доля,
А хто її має?
Єсть на світі воля,
А хто її знає?
Єсть люди на світі –
Сріблом – злотом сяють,
Здається й панують,
А долі не знають.
Індивідуальний спів – «Така її доля».
Кобзар. Затопи недолю дрібними сльозами,
Затопчи неволю босими ногами!
Тоді ти весела, тоді ти багата,
Як буде серденько по волі гуляти.
Катруся. Якби мені черевики,
То пішла б я на музики
(далі співає).
Горенько моє (2р).
Черевиків немає,
А музика грає, гає,
Жалю завдає (2р).
Тарас (підходить до Катрусі).Яка гарна ти, Катрусю, у тім віночку,
Ще й пасує тобі дуже вишита сорочка.
Катруся. Своїми руками сорочку вишивала,
А для віночка квітів у полі назбирала.
Тарас. Червоненькі черевички тобі подарую,
У новеньких черевичках разом потанцюєм.
Катруся. Ну, а гроші де візьмеш на ті черевики?
Ні, не хочу я , не піду
Та на ті музики.
Тарас і Катруся сідають біля дітей та кобзаря.
Діти. Дідусю, а козаки якими були?
Кобзар. Сміливими та відважними.
За волю і правду стояли до кінця.
А тепер, нема Січі, очерети
У Дніпра питають :
«Де то наші діти ділись,
Де вони гуляють?»
У тім степу скрізь могили
Стоять та сумують,
Питаються у буйного :
«Де наші панують?»
Де панують, бенкетують?
Де ви забарились?
Вернітеся! Дивітеся –
Жита похилились…
Не вернулись…Навіки пропали…
Чути спів пташок.
Хлопчик . Чуєш, …… ,(ім’я дівчинки) защебетав жайворонок
Угору летючи,
Закувала зозуленька на дубі сидячи.
Дівчинка. Защебетав соловейко –
Пішла луна гаєм,
Червоніє за горою,
Плугатар співає.
Пішли діти хоровод водити!
Діти інсценізують пісню «Тече вода», муз. В. Лепешка (ст..22).
Дитина. Тече вода за городом,
Вода ставом стала,
Вийшло дівча воду брати,
Брало – заспівало.
З коромислом виходить дівчинка, заспівує початок пісні. Їй допомагають решта дівчаток, звучить пісня «Летить галка через балку» (ст.114).
Хлопчики Дівчата, вода холодна?
Дівчата. Холодна, ще й яка!
Хлопчики. Напитися дайте?!
Дівчата. А ви нам заграйте!
Хлопчики співають «Од села, до села» (зб. «Прилинь веснонько», ст.. 54, ст. 104).
Дівчинка. Тупці, тупці черевики,
Вигравайте нам музики,
Не втомляйтеся цимбали,
Трішки ми би танцювали.
Дівчатка виконують хоровод «Утоптала стежечку» , муз. В. Лепешка (ст.. 34, зб. «Ми – нащадки кобзаря»).
Дитина. Дідусю, а ти вмієш танцювати?
Кобзар. О, ще д пак! Чи я досі не козак?
Хоч болить моя спина, та гопак станцюю я!
Кобзар починає танцювати з бубном, до нього приєднуються решта дітей, виконують «Український таночок з бубнами».
Кобзар. Славні були ті часи,
Сильні були козаки,
Духом мужні та відважні,
Вірили завжди в найкраще.
Тож пошли вам Боже
Маленьким дітям
Щастя , здоров’я на довгії літа.
Тарас. Щоб виростали ми розумні та сильні,
Душею чисті та серцем вільні.
Дівчинка. Щоб нам світила зіронька долі,
Щоб ми не знали лиха ніколи.
Кобзар. Хай ваші прохання полинуть до Бога,
Хай світлою буде завжди вам дорога.
Звучить вступ до пісні «Учітеся, брати мої» (ст.. 19).
Учітеся, брати мої, думайте, читайте,
І чужому научайтесь, свого не цурайтесь.
(далі співає)
Обніміте, брати мої, найменшого брата, -
Нехай мати усміхнеться, заплакана мати.
Ведуча. Давно це було… У невеличкому селі Моринцях народився і зростав маленький Тарасик. Ще пройде багато років, допоки він виросте, стане талановитим поетом та знаним художником. Тарасик був такий, як і ви, допитливий, розумний, кмітливий, дуже любив свою старшу сестричку Катрусю, з цікавістю слухав розповіді дідуся про давнє минуле. Важка була в нього доля, але в серці жила велика любов до рідної України, до рідного народу, до рідної мови. І впродовж усіх років, століть негоди ми плекаємо, бережемо, несемо цю любов в своїх серцях, як Божу іскру.
Діти розходяться по залу.
I дитина. Слухайте, слухайте голос,
Голос безсмертний Тараса.
Він – наша гордість і слава,
Рідного слова окраса.
II дитина. Це був Поет. Поет з родини бідної,
А душу мав розкрилену , як птах.
Гарячим болем і живою піснею
Його слова – в народу на вустах.
А скільки ж раз його було розіп’ято
За правду, за «Кобзар», і «Заповіт».
В душі народу словом заповітним він
Залишив вічний і глибокий слід.
III дитина. Коли б не він, то й люди б нас не знали,
Коли б не він, про нас не чув би світ,
В могилі забуття кістки б наші стлівали,
А до могили забур’янився б і слід.
Коли б уміли ми любити так, як він
Любив людей і Україну рідну, -
Давно б уже злетілися з усіх чужин
У тихий рай , на землю заповітну.
IV дитина. Коли б уміли ми втішати так, як він
Втішав надіями – пелюстками любові –
Не чули б ми сирітських немічних квилінь,
Не знали б як ридають гірко вдови.
Коли б уміли ми молитись так, як він
Молився непорочними устами, -
Сам Утішитель найскорботніших хвилин
Ісус, Син Божий був би всюди з нами.
Діти виконують пісню О. Зозулі «Українці» (зб. «Співай сопілочко моя», ст. 36).

[катя 98]

нашла козацьки сценарии в интеренете кое-что и с нашего форума девочки всем спасибо! flowerflowerflower
Склала в папку может кому пригодится.

Втуп до конкурсу КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам добре завжди буде!
Раді вас у нас вітати
Й не дамо вам сумувати!

Конкурс буде тут козацький,
Ігри ждуть вас залихвацькі.
Ще й лунатимуть пісні
По-козацькому гучні!

Всі ми любимо свободу,
Бо козацького ж ми роду!
Хай у цьому дружнім колі
Буде радості доволі!

Пісня хай відкриє свято!
Хай співає з нами натовп!
Прославляймо ж рідний край!
Хлопці, пісню починай!

Звучить пісня _______________________________

Всі шановні глядачі!
І дівчата й паничі!
Випала така нагода
Для присутнього народу
Буть учасниками свята,
Де студентська вся громада
Прикладе здоров’я й сили,
Щоб ви добре відпочили,
Й доведе ще раз народу,
Що козацького ж ми роду.
Час настав аплодувати
І команди привітати!
Ви ж, команди, не спішіть –
Все про себе розкажіть!
Представлення команд

Лицарський турнір
„Хай живе козацька воля, хай живе козацький дух!”
Ведучий. Доброго дня вам, дорогі друзі! Сьогодні ми все частіше звертаємося до наших
витоків: рідної мови, історії нашої країни, народної гри, прислів’їв та приказок. Ще одним кроком назустріч цьому відродженню є сьогоднішній лицарський турнір “Хай живе козацька слава, хай живе козацький дух”, бо козак – лицар честі і мужній захисник незалежної країни.
Виходять діти в національних костюмах
1. Ми є діти українські,
Хлопці і дівчата –
Рідний край наш – Україна, -
Щедра і багата.
2. Рідне небо, сонце ясне,
Місяць, зорі срібні,
Рідний народ – українці,
Всі до нас подібні.
3. Все, що рідне – хай нам буде
Найдорожче і святе!
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе.
4. Ми є діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
5. Бо козацького ми роду,
Славних предків діти,
І у школі всі вчимося
Рідний край любити.
Пісня “Україночка”
Ведучий. Славетні козацькі часи і сьогодні цікавлять нас. Хлопцям хочеться бути такими ж
кмітливими, сміливими і завзятими, як колись козаки. Та й дівчата теж полюбляють хлопців-лицарів, хоробрих, сильних, винахідливих.
- А скажіть-но мені, чи ще є козаки, що силою та завзяттям можуть похвалитися?
- Та мови рідної не цураються?
- Та наспіви і танці українські полюбляють?
- Та народну мудрість і гру старовинну не забувають?
Тож прошу, виходьте, покажіться нам.
Під музику виходять учасники турніру
Пісня “Запорозькі козаки”
Козацький загін “Сивий коник”
1. Прийшли сюди на свято
Веселі козачата
Народну пісню заспівать
І настрій всім підняти.
2. Добром тримається весь світ,
Ця істина іде із роду в рід.
І ми, сміливі козачата,
Добро це будем захищати.
3. Воля – найвища цінність в житті,
Вільний не може збитись з путі.
Всі ми цінуєм братерство і згоду
Разом. Ми – не раби, ми козацького роду.
Козацький загін “Відважні козаки”
1. Козацькому гурту усі дуже раді,
І завжди готові ми жити по правді.
2. По правді і честі завжди жити будем,
І правил козацьких ми не забудем.
3. А ми заспіваймо, забути не даймо.
А ми запам’ятаймо, і всім нагадаймо:
Разом. Слава козацька жива!
Пісня “Козацький марш”
Ведучий. А ось і наша козацька старшина зібралася на раду: поважні авторитетні козаки,
які не раз бували в боях та походах, виходячи з них переможцями. Знайомтесь: наша поважна старшина (представляє журі)
Ведучий. Із незапам’ятних часів козаки славились силою, спритністю, мали гостре,
несхибне око, розумні голови. От і ми зараз побачимо, чи могли б наші хлопці претендувати на високе звання “Козак”. То ж розпочнемо ми наші змагання з козацької естафети.
а) пройти через тунель (мішок)
б) переплисти у козацьких чайках (обручах)
в) біг у валянках
Ведучий. Оце справжні козаки. Вони з честю зуміли пройти труднощі і перешкоди. А
наші поважні представники козацької старшини підведуть підсумки естафети.
Наступний конкурс “Вершники”
Ведучий. Рівно в полудень із фортечної гармати лунав постріл. За чим сигналом ішли
козаки обідати, а що вони їли знаєте?..
От і ми з вами посмакуємо козацької каші. По сигналу ви повинні швидко добігти до миски з кашею і з’їсти свою порцію.
Недаремно кажуть: „Як працює, так і їсть”, а наші козаки за девіз можуть взяти слова: „Дайте нам побільше каші – перемоги будуть наші ”.
Ведучий. Скільки століть існує наш народ, стільки ж і пісні. Співали наші діди, прадіди,
співаємо і ми. А якби ви знали, як козаки співали! Пропоную і вам заспівати народну пісню. Тож хай пісня прекрасна, весела звеселить і нашу оселю.
Конкурс народної пісні
Ваші гарні пісні і прекрасне виконання розтопили загартовані серця старшини. Отамани згадали і свої співи. Сподіваємося, по співу і оцінки.
Оголошення результатів
Здавна славилися козаки своєю силою. Прославлялася вона і в піснях, і в казках. Настав час і нашим козакам показати свою фізичну силу.
Перетягування канату
Молодці, справжні силачі.
А чи знаєте ви, чому назву танцю „Гопак” пов’язують із історією козацтва? Це тому, що раніше „гопак” був видом боротьби, який імітував танцювальні рухи. Потім гопак, як вид боротьби забувся, а залишився запальний, веселий танець. Тож настала пора вам продемонструвати свої вміння. Грайте музики! Гопак для всіх!
Танцюють обидві команди
Я був упевнений, що саме цей конкурс розвеселить нашу старшину. І все це завдяки виступам наших козаків. Тож попросимо оцінити танцювальні здібності хлопців.
Одяг народу тісно пов’язаний із його історією. Ми пізнаємо, як жили і працювали наші предки, як вбиралися в будні й свята. Одяг козаків - сорочки, шаровари, пояс.
Яка козацька ватага першою одягнеться в національне вбрання ( одяг витрушують із мішків).
Наш турнір завершується. Всі хлопці, по правді кажучи, можуть із честю називатися
козаками.
Зараз настав найбільш хвилюючий момент наших змагань. Козацька старшина винесе своє рішення.
Підводяться підсумки
Ось і закінчились наші розваги. Хотілося б побажати нашим козакам здоров’я, добра, сили, наснаги. Хай щастить вам завжди і в усьому.
1. Присягаєм – край наш рідний
Над усе любити.
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
2. Присягаєм - рідну мову
Завжди визнавати.
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
3. Як ріка не піде вгору,
Як сонце не згасне –
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.
4. Нас ніколи враг проклятий
Зломити не зможе.
І дотримати присяги
Поможи нам Боже.
Ведучий. Любімо Україну, шануймо її народ і себе. Хай кожен із вас добрими ділами
стверджує:
Всі: Козацькому року нема переводу.
Діти з піснею виходять

[катя 98]

"Посвята в козачата"

1-й учень.
Є святкових днів багато,
Нам усім і не згадать…
А між ними й наше свято -
Вшанування козачат.

2-й учень.
Гостей дорогих, ми вітаємо щиро,
Стрічаєм з хлібом-сіллю,
Любов’ю і миром.

3-й учень.
Для гостей відкрита школа наша рідна,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

4-й учень.
Хліб ясниться в залі,
Сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.

5-й учень.
Любі гості, мами й тата,
В цьому залі буде свято,
Добре, що прийшли до нас
В цей чудовий світлий час.

6-й учень.
Любі мами, милі тата,
Перед вами не малята,
Правда, і не парубки,
Проте справжні козаки.

7-й учень.
Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм,
Іще й вас научимо.

Кошовий.
Кіш «Молода Січ» рівняйсь, струнко!
Нехай же буде свято в нас на славу!
Рівняймось! Струнко! Лине Гімн держави!

(Звучить Гімн держави).

1-й учень.
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти.
Землі української цвіт.

2-й учень.
В яку б не пішли ми дорогу, -
Ти, пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.

3-й учень.
Наш приятель - сміливий вітер,
Відвага - це наш заповіт,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

4-й учень.
Живуть в нас батьків заповіти; -
Свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

Кошовий.
Воювали козаченьки,
З ляхами лихими,
Повернулися до неньки,
Рідної Вкраїни!
Хай загинуть вороги,
Гей, співаймо козаки! Кошовий.
Кіш «Молода Січ», рівняйсь, струнко!
До переклички приготуватися.

Козацький загін ім. Івана Богуна.
Девіз:
«Ми козацького роду,
Славних предків діти,
І у школі всі вчимося,
Рідний край любити».

Козацький загін ім. Дмитра Вишневецького.
Девіз:
«Славних предків ми діти,
Будемо вірно Вітчизні служити!»

Кошовий.
Славна наша Україна,
А ми її діти,
Поки живі на цім світі -
Будемо радіти.
І ця радість хай озветься
По всьому роздолу,
Хай вороженьки здригнуться…
Бо «Козацькому роду - нема переводу!»
А зараз до виступу запрошємо старших козачат.
- Ми.
- Учні школи.
- Ми.
- Ті, хто сміливо крокує без обтяжень.
- Ми.
- Ті, що цінують працю.
-Ми.

- Ті, що обирають волю.
- Силу.
- Наснагу.
- Здоровий глузд.
-Ми.
- Сьогодні вам розкажемо.
- Покажемо.
- Доведемо.
- Що козак - це сильний, спритний,
сміливий, хоробрий, наполегливий.

Виступає козацький загін «Молода Січ».
Наш девіз:
«Ми роду козацького діти».
- За дніпровими порогами,за південними дорогами;
За степами, за широкими,наші прадіди жили,
Мали Січ козацьку сильную,цінували волю-вільную,
Україну свою рідную,як зіницю берегли!
Ми є діти українські.Український славний рід,
Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих Добра слава йшла у світ.
Дітей, гостей, всіх присутніх. Зі святом вітаємо.
Всім здоров’я і щастя бажаємо.Нехай у кожній хаті,
Сум не ховається, Завжди ясне сонце усміхається.
Входять дівчата:

Дівчина 1:

А якщо б в Січ Запорізьку і дівчат взяли,
Ми, доньки козацького народу, всім би довели: Не лише гарматами ми Європу брали,
Було так спокін віків: світ красою підкоряли!

Дівчина 2:

А ще велика сила - Пісня наша щира!
В ній про матір, про Вкраїну Та про Божу віру.
(співають народну українську пісню)
Ми квітками прикрасимо карту України
Хай цвітуть і будуть в мирі геть усі країни!

Дівчата з букетами квітів жовто-блакитних кольорів, (можно з бумаги зробити) по контуру викладають карту України)
Слова ведучої: Україна! Скільки глибини у цьому співучому слові...Це золото безмежних ланів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер та ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів – все це наша Україна!

Кошовий. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

Писар. (читає з Грамоти).

ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

1. ЧЕСТЬ І ДОБРЕ ІМ’Я ДЛЯ КОЗАКА ДОРОЖЧІ ЗА ЖИТТЯ.
2. ПО ТОБІ СУДЯТЬ ПРО ВСЕ КОЗАЦТВО І НАРОД ТВІЙ.
3. КОЗАКИ ВСІ РІВНІ У ПРАВАХ. ПАМ’ЯТАЙ: «НЕМАЄ НІ КНЯЗЯ, НІ РАБА, АЛЕ ВСІ РАБИ БОЖІЇ!»
4. БУДЬ ПРАЦЬОВИТИЙ, НЕ ЛЕДАРЮЙ.
5. СЛУЖИ ВІРНО СВОЄМУ НАРОДУ, А НЕ КЕРМАНИЧАМ.
6. ДОТРИМУЙ СЛОВА. СЛОВО КОЗАКА БАГАТО ВАЖИТЬ.
7. ПОВАЖАЙ СТАРШИХ, ШАНУЙ СТАРІСТЬ.
8. ТРИМАЙСЯ ВІРИ ПРЕДКІВ, ЖИВИ ЗА ЗВИЧАЯМИ СВОГО НАРОДУ.
9. ЗАГИНЬ, А ТОВАРИША ВИРУЧАЙ.
БЕРЕЖИ СВОЮ СІМ’Ю. СЛУЖИ ЇЙ ІРИКЛАДОМ.

Учень 1.
Ми землі і сонця вірні діти,
І навчатись прагнемо щомить,
Разом з Україною мужніти,
Совістю і серцем їй служить.
Клятву вірності народу,
За любов і за свободу,
Будуть наші козаченьки
Через все життя нести.
Присягаємо!
Ми за Україну!

Учень 2.
Вже як стануть козаченьки
Україну будувати,
Будуть наші козаченьки
Волю захищати.
Присягаємо!
Ми за Україну!

Учень 3.
Бо ніяк вже Україні
Без молоді жити,
Тож ставайте всі в ланцюг,
І візьмемося за руки,
Та Вітчизну обнімімо,
Честь і славу її збережімо.
Присягаємо!
Ми за Україну!

Кошовий. Прошу козацьку раду зайняти свої місця.

Кошовий (звертається до гурту). А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять?

Козацька рада.
Саме час! Саме час!
В самий раз! Кошовий.
Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
На наше коло викликаю,
їх перевірити жадаю!

(Під звуки козацького маршу
виходять кандидати в козачата).


Кошовий.
Поведу таку я річ:
- Що ви знаєте про Січ?
І про нашу Україну?
Розкажи усім нам, сину!

(Виступ учнів 1 класу).

1-й учень.
Знаю, батьку, славна Січ,
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала,
І народ наш прославляла.

2-й учень.
Бранців до галер кували,
Всего злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла.

3-й учень.
Але наш. народ боровся!
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко.

4-й учень.
Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.

5-й учень.
Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.

6-й учень.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду, -
Всі належать до одного
Українського народу.

7-а учениця.
Українка я маленька,
Українка - моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

8-а учениця.
Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася,
В свою маму удалася.

9-а учениця.
Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.

10-й учень.
Українець я маленький,
Україна - край рідненький,
Вірний син я свого роду,
Українського народу.

11-й учень.
Все, що рідне я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся
І до рідного горнуся.

12-й учень.
Все що рідне, хай нам буде,
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе.

13-й учень.
І тому найдорожчого нам,
Є і буде у кожну хвилину,
Серед інших країн лиш одна, -
Дорога нам усім Україна.

14-й учень.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я;
Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -
Мій батько, матуся і я.

15-й учень.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.

Кошовий.
Що говорить вам «козак» -
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?
Козачата (разом).
Козаки - це вільні люди.
Козаки - безстрашні люди!
Козаки - борці за волю

За народну чесну долю!

Кошовий.
Козацькому гурту ви, бачиться, раді…
Скажіть, чи готові ви жити по правді? Всі.
Готові, так. І жити чесно будем,
І правил ми козацьких не забудем.

1-й учень.
Козак - чесна, смілива людина.
Найдорожча йому - Батьківщина.

2-й учень.
Козак - слабкому захисник!
Цінити побратимство звик!

3-й учень.
Козак - усім народам друг,
І лицарський у нього дух!

4-й учень.
Козак - це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту.

Кошовий.
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні - козачата.
А на додачу видай Січі знак,
Хай з козачати виросте козак.

(Писар вручає козацькі грамоти козачатам).

Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити,
Що віллєте в неї силу,
Щоб розвеселити.

Клятва
Я, …, вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!

(Виступають учасники козацької ради).

1-й учень.
Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!

2-й учень.
Завжди цінуйте братство і згоду,
Бо ви нащадки козацького роду!

3-й учень.
Думи козацькі, діти, читайте,
Пісню козацьку не забувайте,
Мужність плекайте в собі, малюки,
Як це робили колись козаки.

4-й учень.
Сміливі будьте, козачата!
Даруйте Україні вірність/
У старших вчіться захищати
Домівку рідну й людську гідність!

Кошовий.
Директору школи права передаю,
Йому для привітання слово надаю.

1-й учень. Слово для привітання,
надається директору школи.

(Виступають козачата).

1-й учень.
Хлопці ми не ликом шиті,
Обіцяєм добре вчитись,
Щоб раділи нам батьки,
І директор, й вчителі.

2-й учень.
Працювати біля школи,
Ми умієм також гарно,
Щоб, як писанка була,
Наша школа дорога.

3-й учень.
Хоч бувають і невдачі;
Не виходять в нас задачі,
Й на диктанті, як на зло,
Нам, бувало, й не везло.

4-й учень.
Де беруться помилки?
То секрет великий,
Проте нам учителі
Не поставлять «двійки».

5-й учень.
Нумо дружно, козаки,
Всі візьмемося в боки,
Заспіваєм залюбки
Пісню без мороки.

(Пісня «Гей шуми, великий луже!»).

Кошовий. Наше свято наближається до кінця. Щоб його завершити, пропонуємо нашим маленьким друзям скуштувати козацької каші.

Старший козак. Коли посвячували на Січі у козаки, то посипали їх землицею і золотою пшеницею. Тож зробимо це і ми.

Кошовий.
Ми на славу веселились,
Грали і співали.
Ми на славу України,
Нашу Січ збирали.
А усім вам побажати,
хочеться добра,
Щоб жила і процвітала
Ваша вся сім’я.
Щоби діти не хворіли,
Довго щоб жили,
Щоб навіки Україну
В серці зберегли.

Кошовий. Будьмо здорові!

Всі. Будьмо здорові!

Кошовий. Слава Богу, що ми маємо такий світлий день.

Всі. Слава Богу! Слава Богу! (Козачати і гості співають Гімн України).

Кошовий. Бажаємо кожному з вас стати борцем за нашу Батьківщину, щасливу і суверенну Україну, стати шанувальником рідного слова, бажаю любові до всіх народів світу. Тож пам’ятаймо слово Володимира Сосюри про те, що «не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїни!». Будьте гідними козацької слави! Дай же, Боже, всьому козацькому кошу многая літа до кінця віку!
__________________

[катя 98]

Сценарій
Свята-конкурса «Я вправний казачок»
До Дня українського козацтва

ПРОГРАМНІ ЗАДАЧІ:

Продовжувати ознайомлювати дітей з історією виникнення запорозьких козаків,особливостями їхнього життя,випробування,які потрібно здолати,щоб бути козаком.
Формувати свідоме прагнення бути дужими і здоровими.
Закріпляти рухові вміння та навички .
Закріпляти з дітьми знання прислів`їв ,приказок,пісень запорозського козацтва.
Виховувати у дітей повагу до національних традицій,гордість за своїх предків,любов до рідного краю,кмітливість,чесність,
ОБЛАДНАННЯ:
Козацька символика,герб і прапор козацтва.
Українські костюми.
Спортивне обладнання : обручи,палиці,куби,канат.
/діти заходять до прикрашеної зали,сідають на місця/

Ведуча: Добрий день вам друзі щирі
Хай живеться вам у мирі
Не минайте нашу хату
Бо у нас сьогодні свято

Сьогодні ми відзначаємо свято Покрови,а ще в цей день святкується
Свято українського козацтва.
Любов до свого народу,до своєї землі починається із знання народних
Традицій,звичаїв та обрядів.Наша рідна Україна-чудова земля,а відвоювали
Її наші славні козаки.Козаки були вірними друзями,любили рідну землю і
Пісні.Козаки-це діти народу і не цураються свого роду,вони свій край прославляють
І про щастя усіх людей дбають.

Фонограма: «Козацький марш»
/заходить Отаман та два козаки/

Отаман: Здорові були козаки
Українські юнаки.

Ведуча: Дорогих гостей треба встрічати
Та щиро їх вітати
Фонограма « Зеленеє жито»
/заходять два хлопчика та дівчинка з короваєм на рушнику/
-2-

1-йХлопчик: Хліб ясниться на столі
Сяють очі щирі
Щоб жилось по правді
Щоб жилось у мирі

2-й хлопчик Для людей відкрита
Хата наша біла
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.

Отаман: Спасибі вам ,синочки й дочки
Що вдарували нас радістю.
Ведуча: А чи знаєте ви,діти,хто такі козаки?


1-й Козаки-це вільні люди
2-й Козаки –безстрашні люди
3-й Козаки-борці за волю
За народу щастя й долю.

4-й Козаки-чесна.смілива людина,найдорожча йому Батьківщина
5-й Козаки-усім народам друг,і лицарський у нього дух

Отаман: А чи знаєте ви молоді козачки пісень козацьких?
А давайте заспіваєм!
ПІСНЯ:»Ми маленькі козачата «
Козак: Які вправні козачата ,так може ви нам свою спритність та силу покажите.
Ведуча: А чому ж не показати.Давайте змагання влаштуємо,справжні,козацькі,а ви нам
В цьому допоможете.
Отаман: Задля звитяги,задля козацької слави
Розпочнемо козацькі розваги
Тож хапаймо час за чуприну
Позмагаймося відмінно

Козак : Тож перше завдання для сильних та спритних
Є в нас такі?Тож шікуємось у дві команди та розпочинаємо змагання
ГРА «СИЛЬНА РУКА»
Отаман : Молодці ,добре впорались,тому що завдяки силі вміли козаки долати перешкоди
От ми зараз і потренеруємось.

ГРА «СТРИБКИ В МІШКАХ»
Ведуча: Молодці спритність маєте.А шо треба робити,щоб силу підтримувати?
Да треба гарно їсти.От ми зараз і перевіримо,що там наша каша зварилась?
Кошовар: Аякже зварилась!
Ведуча: Не пригоріла
Кошовар: Ні,але води треба додати.
Козак: А ну козачки допоможіть.
ГРА «ХТО ШВИДШЕ ПРИНЕСЕ ВОДИ»
Ведуча: От кашу і зварили,треба куштувати.

Отаман: Козаки ,а ну кашу хто швидше зїсть.

ГРА «ХТО ШВИДШЕ З`ЇСТЬ КАШУ»

Козак: Ну от і на Січь можна відправлятися.Команди готові?

ГРА « ПУСТІТЬ НА СІЧ»
/діти діляться на дві команди і стають одна проти одної
тримаючись за руки.
1-а команда- «Пускайте нас,пускайте на Січ козакувати»
2-а команда- «Не пустимо,не пустимо,підрости,козаченько,постривай»
1-а команда -«А ми ворота проломимо,на Січь козацьку потрапимо»
Після цих слів діти 1-ї команди біжать до противників,намагаючись розірвати руки.Гра повторюється /

Ведуча: Перешкоди здолали ,тож і відпочити треба.
А ну ,заспіваємо веселенької козацької.

ПІСНЯ « МИ РОДУ КОЗАЦЬКОГО ДІТИ»

Отаман: Скільки б ми не грали
А кінчати час

Козак: Добре ви козачки позмагались,справжню силу та дружбу показли
От такими треба завжди бути :сильними та сміливими,добрими і все в вас буде добре.

2-й козак І в вас і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були
Низький вам уклін
Щастя та здоров`я
Зичимо усім.

Отаман: Все,згасає ясний день
Сонце вже сідає
І веселі козаки
До хати вертають.
/Отаман і козаки прощаються с дітьми/




.

[катя 98]

Сценарій спортивного свята «Козацькі розваги»

Конкурс проводиться для 5-6 класів.

До спортивного залу (майданчику) під звуки "Козацького маршу" входять учасники змагань – команди, кожна з яких складається з 8 хлопців.

Їх вітає козацький гурт школи.

Ведучий 1:

Ой, зібрались козаченьки, раділи й посміхались,
У своєму дружнім колі силою вихвалялись.

Ведучий 2:

Козаченьки, вам радіє навіть в небі сонце!
В чому ж ваша сила - сильна?
Розкажіть нам, хлопці .

Учасник 1:

Я козак, ім'я - Максим,
Вистачить у мене сил.
Не дивіться, що маленький,
Наче феєрверк, спритненький,
Як козак Сірко Іван,
Я верчусь мов сам шайтан.

(демонструє акробатичні вправи)

Учасник 2:

Я - козак Сашко, вітаю!
Силу богатирську маю!
Зможу чесно подолати
Ворогів Украйни-мати.
Як Петро, як Сагайдачний,
Я Вкраїні буду сином вдячним.
Перемогу на полі здобуду,
Футболістом добрим буду.

(демонструє вдале володіння футбольним м'ячем)

Учасник 3:

Бравий козак, моє ім'я Віталій,
Воїн я розумових баталій,
Я демонструю силу на шаховому полі,
За це вклонюсь низенько
Батькам та власній долі !!!
Як Іван Мазепа розум гострий маю,
А ще добре танцюю, нажаль не співаю.

(демонструє елементи українського танцю)


Учасник 4:

Моє ім`я - Павло, я теж козак,
Володію силою слова! Так!
Бо слово піднімає військо в бій!
Лікує слово, кличе нас до дій!
Ось Гетьман Хмельницький,
Герой наш сміливий,
Людей піднімав і словом, і ділом!
А ще слово може розвеселити!
Ви згодні ? Тоді я почну говорити!

(Розказує жартівливу байку про козаків)


Учасник 5:

Я- Денис, козак нівроку, задніх не пасу.
І своїй країні рідній користь принесу!
Як козак Іван Виговський, - писар я чудовий,
Володію дуже добре мовой калиновой!
Лист я можу написати в будь-який момент!
Хоч турецькому султану та хоч президенту.
Не політик, як Виговський, але трохи хитрий
І гнучкий. Та, слава Богу, варить ще макітра.

( читає власні вірші)





Учасник 6:

Дмитро я, парубок моторний,
І хлопець - хоч куди, козак!
У баскетболі я проворний,
Стучу м'ячем так, і сяк.
І як герой наш Дорошенко,
Я б теж усім би побажав,
Робити свою справу добре,
Якщо ти вже її обрав!!!

(демонструє майстерне володіння баскетбольним м'ячем)


Входять дівчата:

Дівчина 1:

А якщо б в Січ Запорізьку і дівчат взяли,
Ми, доньки козацького народу, всім би довели: Не лише гарматами ми Європу брали,
Було так спокін віків: світ красою підкоряли!

Дівчина 2:

А ще велика сила -
Пісня наша щира!
В ній про матір, про Вкраїну
Та про Божу віру.

(співають народну українську пісню)

Ведучі 1 2 разом:

Так у чому ж ваша сила, браття-козаченьки?

Всі учасники разом:

Сила наша у любові до Вкраїни-неньки!

Ведучій 1

Увага! Починаються змагання козаків у силі, спритності та швидкості!!!
Козак - слабкому захисник!
Цінувати силу звик!!!
Учасники гурту залишаються допомагати в проведенні спортивної частини свята.

Звучить "Козацький марш".

Команди шикуються для козацької переклички та проведення змагань. Кожен гурт називає свій девіз.


1 естафета "Як козаки картоплю саджали "

Перший учасник команди біжить, тримаючи у руці картоплину, до «городу» - обруча, який покладений перед кожною командою на відстані 9-10 метрів, «саджає» - кладе картоплю, повертається до команди, передає естафету. Наступний учасник біжить до «городу», «збирає врожай» - забирає картоплю і повертається до команди. Завдання по черзі виконує уся команда. Перемагає команда, яка першою зібрала врожай.

2 естафета "Як козаки кашу варили»

Біля кожної команди - ємкість з водою, у першого учасника в руках ложка. Він набирає ложкою воду, несе до протилежного кінця залу, де стоїть пуста ємкість. Виливає в неї воду з ложки, повертається до команди, передає ложку наступному. Виграє команда, у якої більше води потрапило до пустої ємкості .

3 естафета «Як козаки через річку переправлялися»

Кожна команда отримує 1 гімнастичний обруч. Перший учасник стоїть «на другому березі річки» - на відстані 9-10 метрів навпроти своєї команди в середині обруча. За сигналом біжить до команди, накидує обруч на наступного учасника і вони разом «переправляються» - біжать до місця переправи, де перший учасник залишається, а другий вертається за наступним, і так далі , поки вся команда не переправиться на «другий берег річки». Виграє команда, яка виконала вправу скоріше за всіх.

4 естафета «Як козаки розважалися»

Біг у мішках. Перший учасник кожної команди стоїть в мішку. За командою виконує пересування стрибками в мішку до позначки та назад до команди. Виконують всі учасники команди. Виграє команда, яка першою завершить естафету.

5 естафета «Як козаки гуртувалися»
Усі члени команди стоять один за одним та тримають ліву руку на лівому плечі того, хто стоїть попереду, а правою рукою тримають свою праву ногу. За сигналом всі команди починають стрибати на одній нозі до протилежного кінця залу. Виграє команда, яка прибула першою і жодного разу не розірвала ланцюг.

Заключний конкурс. "Як козаки силою вихвалялися"

Перетягування канату. Виконують всі команди між собою. Виграє команда, у якої більше перемог.

Оголошуються підсумки змагань.

Нагородження переможців.

Команди покидають зал під звуки "Козацького маршу"
_________________________________________________________

[катя 98]

Козацькі розваги

І. Де Дніпро наш котить хвилі,
Рве стрімкі пороги,
Там країна вся зелена,
Славний край розлогий.

ІІ.Так козацтво виростало,
Слави, волі здобувало.
Україно! Україно!
Славний край козачий!

І. Добрий день вам, люди добрі,
Щиро просим до господи!
Раді вас у нас вітати,
Щастя та добра бажати.

ІІ.Сьогодні свято, конкурс нині "Козацькі розваги”

І. У цьому конкурсі беруть участь учні 2-9 класів

ІІ. Запрошуємо команди до залу (з піснею і девізом)

І. З козаками ми познайомилися,
а зараз настала черга познайомитися з журі

ІІ. Славні наші хлопці, учасники свята
Ми прийшли сюди сьогодні
Вас поздоровляти

І. Участь в конкурсах приймайте,
Гарно, вправно друзі грайте
ІІ.Наша пам”ять береже героїчні сторінки історії козацтва

І. Тому наше перше завдання – це запитання з історії козацтва
Запитання
1. Як називається військове і господарське об”єднання козаків? (Січ)
2. Що це таке козацькій курінь? (Житло, самостійна військова частина)
3. Яке христитянське свято у козаків було храмовим ? (Свято Покрови Богоматері)
4. Що означає слово козак? (Вільна людина)
5. Символ влади гетьмана ? (Булава)
6. Як називались козацькі човни? (Чайки)
7. Назвіть 4-х гетьманів України?
8. Де був підписаний договір між Україною і Росією ? (м.Переяслав)
9. Хто був першим кошовим Запорізької Січі, а пізніше отаманом? (Вишневецький)
10. А Хто був останнім? (Калнишевський)
А тепер надаємо слово журі для підведення підсумків
Конкурси
1. Човниковий біг – 2 по 9, передача естафети
2. Вершники (2-6 стрибки з м”ячем між ногами)
3. Переправа: "Лазіння по канату 5-9 клас. Яка команда швидше виконає переправу, на швидкість” Підсумки журі
(Футбол)
4. Жонглювання м”яча (кожен учасник виконує жонглювання у колі, хто більше виконає ударів)
5. Футбол із зав”язаними очима
6. Одіваня козацького одягу
Підсумки журі
3-тя група конкурсів
1. Влучний стрілок
2. Амреслінг
3. Приготування їжі
4. Перетягування канату Після цього виступають юнаки 10-11 класу
Змагання
1. Лазіння по канату на швидкість
2. Амреслінг
3. Жим гирі (16 кг.)
4. Женглюваня футбольного м”яча ногами
5. Згинання-розгинання рук
6. Метання м”яча в кільці (баскетбольного)
7. Перетягування канату

[катя 98]

Конкурс "Чарівна україночка"

Конкурс "Чарівна україночка"
Мета: Сприяти відродженню давніх традицій та обрядів, національної культури України.
Виховувати любов до української народної пісні, як однієї із складових менталітету українців.
Вчити дітей слухати і співати українські народні пісні.
Виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишили українські поети.
Закріпити елементи українських таночків.
Зацікавити дітей різноманіттям приготування вареників в українській національній кухні.
Ознайомити дітей з українським традиційним вбранням та зачіскою, домагатися естетизації з
елементами сучасності зовнішнього вигляду дівчаток.
Розвивати творчі здібності дітей, виховувати повагу, доброзичливість та дружні почуття один до одного.
Сприяти вихованню гордості та любові за свій українській рід.

Репертуар: 1. „Весняний настрій” муз. Н. Кузнєцова.
2. „Несе Галя воду” укр. нар. пісня.
3. „Із сиром пироги” укр. нар. пісня.
4. „Підманула – підвела” укр. нар. пісня.
5. „Україно моя” сл. і муз. Н. Рубальської.
6. „Три матері” сл. Л. Полтави, муз. Л. Херувимської.
7. Вірші О. Пчілки та П. Воронька.

Ведуча: У всіх дітей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без батьківщини.

Наш рідний край великий і гарний. Великий, бо простягається від величних Карпат аж до річки Дон, і від боліт Полісся аж до берегів Чорного моря. Гарний, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і бистрі річки, і широкі урожайні поля, і квітучі луки, і все, чого душа забажає. Гарний наш рідний край ще й тому, що в ньому живуть прекрасні люди, які славляться своїми піснями, танцями, звичаями. Молоде покоління несе велику відповідальність перед своїми пращурами за безсмертність української пісні, слова, танцю, звичаїв. Тому сьогодні ми проводимо свято – конкурс „Чарівна україночка” і станемо свідками того, як наші дівчатка возвеличують українське слово піснями та віршами. Тож зустрічайте наших чарівних україночок – учасниць конкурсу.

Линь же, музико, в небо гучніше.
В добрий путь лунай, в добрий час.
Вище голову! Йдіть веселіше!
Ми всі так чекаємо вас!
(Під музику та оплески до залу заходять дівчатка – учасниці в українському вбранні та сідають на свої місця.)

Ведуча: Учасниця № 1: Цибульник Ганна -
Учасниця № 2: Каша Віолетта –
Учасниця № 3: Горбач Яна
Учасниця № 4: Парпалес Альона –
Учасниця № 5: Півник Женя –

А так, як у нас сьогодні свято – конкурс, то оцінювати кожні етапи конкурсу буде жюрі, яке складається з …
1 конкурс: „Краса в імені твоїм, а ти в його красі”
Є слово, з яким людина не розлучається ніколи. І народиться дитина – до неї це слово приходить першим. Воно має бути дзвінким і красивим. Це ім’я твоє. Пригадайте народне прислів’я: „Ім’я красить людину, а людина – ім’я”. Послухаємо наших україночок.
(Дівчатка по черзі розповідають про себе).
Учасниця № 1: Спочатку вам представлюсь я.
Ганнуся – ось моє ім’я.
З радістю усім кажу,
Що в дитсадочок я ходжу.
Люблю музику й пісні,
Люблю танцювати,
Моя мрія у житті – артисткою стати.
Якщо трапиться таке: мрія не здійсниться,
В садочок рідний я прийду
І тут буду трудиться.
(Ведуча пропонує жюрі оцінити першу учасницю).

Учасниця № 2: Представитись настала черга і моя,
Віолетта – ось моє ім’я.
Весела дівчинка та спритна
І по секрету вам скажу,
Що на місці на одному
Я і хвилинки не сиджу,
А співати й танцювати
Я ще з малечку люблю!
(Жюрі оцінює другу учасницю).
Учасниця № 3: А я - Януся,
Донечка слухняна у матусі.
Дома часу я не гаю,
Мамочці допомагаю,
Що вже вмію, те й роблю,
Бо матусю так люблю,
Що ц словами не сказати,
Обіцяла їй сьогодні я гарненько виступати!
(Жюрі оцінює третю учасницю).

Учасниця № 4: Я україночка мала,
Альонкою зовуся,
Я у Мар’їнці живу
І дуже цим горжуся.
Я красива і струнка,
Гарні очі маю,
Я моторна і швидка,
Як бджілка літаю!
(Жюрі ставить свої оцінки).

Учасниця № 5: А Женя – це моє ім’я,
І хочу всім сказати я,
Що я справжня українка
І гарненька, як перлинка.
Друзів маю я багато,
І дівчаток, і хлоп’яток,
Весело проводим час
І радіє кожен з нас.
(Жюрі оцінює п’яту учасницю)

Ведуча: Наші учасниці вже представилися, але подивіться як вони сьогодні одягнуті, так і хочеться сказати про їх вбрання...
Мама вишивала донечці сорочку
Квіти гарні викладала, наче у віночок.
В нитці сонце золоте, пелюстки червоні,
Ласка мамина цвіте в одязі для доні.
Зараз наші дівчатка – україночки представлять своє вбрання з давніми традиціями, але з сучасним баченням.

2 конкурс: „У нашої Оксаночки таке гарненьке вбраннячко”.
(Дівчатка під музику по черзі демонструють свій одяг. Ведуча пропонує жюрі оцінити вбрання дівчаток).
Ведуча: Рідна мова – найважливіший, найбагатший, найміцніший зв’язок, що з’єднує минулі і прийдешні покоління в одне велике історичне ціле. Рідною українською мовою написано багато українських віршів. Послухаємо їх у виконанні конкурсанток.

3 конкурс: „Рідна мова, рідне слово”.
Учасниця № 1: Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина,
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.
Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна!
Учасниця № 2: Знаю, бо казала мені моя ненька,
Що я українка правдива, маленька.
Знаю, Україна серцю моєму мила,
Я по – українські молитися вчила.
А моя опора – то Божая Мати,
Мати Україна, повна благодаті.
Цю мою молитву прийми, Отче Боже,
Нехай Україні вона допоможе!

Учасниця № 3: Журавлики линуть: курли та курли.
Ми з краю свого в чужину попливли.
І та за морями, в далекім краю,
Згадаєм не раз про Вітчизну свою,
Де вивели діток, де гнізда звели,
Журавлики линуть: курли та курли!
Усе тут знайоме і рідне усе,
А вітер холодний у далеч несе.
Їм люди гукають: „Здорові були!”
Журавлики ніжно: „Курли та курли!”

Учасниця № 4: Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка,
Не зривай ромашку, не топчи травичку.
В зелені діброва, в китицях калина,
Глянь, яка чудова наша Україна.
Журавлі над лугом линуть рівним клином...
Будь природі другом, будь природі сином!

Учасниця № 5: Україна – це ліс та долини,
Це широкі квітучі поля,
Це маленька щаслива дитина
І найкраща матуся моя!
Україна – це пісенька щира,
Це струмок, що біжить до Дніпра,
Це містечко моє найрідніше.
Я бажаю йому лиш добра!

(Жюрі оцінює після кожного виступу учасниць).

Ведуча: Коли пісні мого краю
Пливуть у рідних небесах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах...

Народжувалась українська пісня в серцях народу під час праці й відпочинку, у хвилини радощів і смутку. Тому і називають її народною, тобто вічною і завжди сучасною. Вона допомогла людям жити, вселяла віру в краще майбутнє. Пісня – справжній скарб українського народу. Живе пісня – живе Україна. А як співають та ще й при цьому танцюють наші дівчатка ми з вами побачимо у нашому наступному конкурсі. А допомагати у цьому конкурсі нашим україночкам будуть веселі хлоп’ята – справжні козачата!

4 конкурс „Світ твоїх захоплень”
Дівчата та хлопці виконують українську народну пісню – танок „Підманула – підвела”. Після виконання дівчата та хлопці залишаються стояти півколом, а Ведуча пропонує оцінити жюрі по – черзі кожну пару.
Хлопчики садять дівчат на свої міста, а самі повертаються обличчям до жюрі.

Хлопці (кажуть разом): Любив козак дівчину і з сиром пироги!

Під музику хлопці беруть горщики з варениками і дають їх дівчаткам, і виходять із зали.
Ведуча: Найулюбленіша українська страва – вареники. Кожну дівчинку матуся змалку вчила ліпити їх. От і сьогодні наші господині приготували разом зі своїми матусями українські вареники з різними традиційними начинками!

5 конкурс „Любив козак дівчину і з сиром пироги!”
Дівчата подають у горщиках вареники, приготовлені вдома, примовляючи.

Учасниця № 1: Їжте вареники бульб’яні, щоб ваші щічки були рум’яні!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Учасниця № 2: Їжте вареники з капусти, щоб животи у вас були тлусті!
(ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

Учасниця № 3: Їжте вареники з грибами, щоб були ви багаті кумами!
(ставить горщик на стіл жюрі і сідає на місце).

Учасниця № 4: Їжте вареники з м’ясом та запивайте їх квасом!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Учасниця № 5: Їжте вареники з сиром – з добром вас і миром!
(ставить горщик на стіл жюрі та сідає на місце).

Ведуча: А поки жюрі спробує все різноманіття нашого смачного конкурсу і виставить загальні оцінки кожній учасниці, у нас музична пауза – танок – подарунок для учасниць і всіх присутніх!
Музична пауза „Танок циганочок”

Ведуча: Прошу жюрі показати нам оцінки за останній конкурс українських вареників.
Оцінки жюрі.

Ведуча: А зараз я надаю слово жюрі для підведення підсумків нашого свята – конкурсу.

Слово жюрі, нагородження учасниць.

Ведуча: Зберігати і примножувати надбання української культури – завдання кожного українця. Якщо ти займаєшся різьбою чи вишиванням, співаєш чи танцюєш, переймаєш від народних умільців секрети їхнього таланту, а зі слів бабусі чи дідуся запам’ятовуєш колискові пісні, загадки, прислів’я чи приказки, тим ти робиш свій внесок у збереження і розвиток української культури. Бережімо свою мову, пісню, державу!

Дівчатка – учасниці виконують пісню „Україно моя”.

Ведуча: Ми не тому, добрі люди, конкурс наш кінчаємо,
Учасниця №1: Щастя й долі тут присутнім всім щиро бажаємо,
Учасниця №2: Живіть в мирі, живіть в щасті, добрі, гарні люди,
Учасниця №3: Нехай Божа ласка з неба завжди з вами буде!
Учасниця №4: Зичим вам добра, здоров’я, великого щастя?
Учасниця №5: Караван наш – дар від серця, ви прийміть, будь ласка!

Хлопчики заносять каравай на рушнику, дарують гостям і разом з дівчатками під музику виходять із зала.

[катя 98]

ДО ДНЯ ПОКРОВИ:
СПОРТИВНЕ СВЯТО
«МИ МАЛЕНЬКІ КОЗАЧАТА»


ПРОГРАМНІ ЗАДАЧІі:
Виховувати у дітей повагу до національних традицій,
Товариськість,кмітливість,чесність.
Формувати свідоме прагнення бути дужими та здоровими.
Поповнити знання про свята та звичаї українського народу:
Про свято Покрови,про козаків,про Запорізьку Січ.
Створити в дітей святковий настрій,спонукати їх показати свої вміння,
Знання,силу,швидкість,витривалість.


ОБЛАДНАННЯ ТА ІНВЕНТАР:
Плакати «ВПЕРЕД»,козацькі емблеми
Символи,кріпость-тринога,українські костюми для
Хлопчиків і дівчаток,спортивне обладнання для конкурсів.
Козацький прапор.



/зал оформлений святково в традиціях українського козацтва/
Виходять ведучі


Фонограмма « КОЗАЦЬКИЙ МАРШ»
/заходить козак/

Козак: Я оце їхав –та й чую пісню…А ну ж бо ,міркую,погляну:чому тут так
Весело?
Ведуча: Бо сьогодні в нас чудове свято до Дня козацтва.Ми ї вас з цим святом
Вітаєм ,до нас в гості запрошуємо.
Козак: Я-козак запорозський,вільного роду,слуга свого народу.Я-дуже
Люблю свою Вітчизну-неньку Україну .Знаю ,що і ви її любите.Тож
Кожен з вас відповість мені на запитання.
-Яку назву має країна де ми живемо?
- Яку назву має народ моєї країни?
-Якою мовою розмовляємо ми з вами?
-Яке місто є столицею України?
-Яка найбільша річка України?
Козак: То ж молодці ,а хто мені розповість :що таке Україна?

1-й Україна-край мій рідний
Від Донбасу до Карпат
І веселий,і свободний
І великий ,і багатий

2



2-й мій край чудовий-Україна
Тут народились ти і я
Тут над озером верба та калина
Чарівна пісня солов я

3-й Ми любимо свій рідний край
Як не любити Україну
Це наша славна батьківщина
Про нас піклується вона.

Ведуча: Діти а хто такі козаки?

4-й Козаки-це вільні люди
Козаки – сміливі люди
Козаки –борці за волю
За народну щасну долю.

Козак: Дякую вам ,діти що таке про мене розказали.Та й справді всі козаки
Стоять на стражі миру в нашій Україні з давних давен до сьогодення.
А ви повинні теж рости здоровими,кріпкими,щоб бути захисниками.
А давайте сьогодні і провіримо,чи здатні ви на змагання.
Ведуча: Ми готові,справді ,хлопці,в нас і два «куреня» готові до змаганнь,а дівчата
Будуть уболювати за хлопців.

Козак: Тож курені сторойсь!!!


/два куреня утворюють два рядки друг проти друга/

Козак Для початку треба привітатися


1-й курень: Ми –маленькі українці
Хлопці і дівчата
Хоч слабкі у нас ще руки
Да душа завзята

2-й курень Бо козацького ми роду
Славних предків діти
У садочку ми вчимося
Рідний край любити.

Разом: між собою всі ми друзі
Ми-одна родина
І шануємо,як матір
Рідну Україну.

ПІСНЯ»Ми маленькі козачата «
3


Ведуча: Так курені наші готові і у кожного свій « отаман»
Козак От ми зараз і перевіримо як козаки отамана слухають.

Попід горою доріженька веде
Доріжкою отаман іде
Отаманчик попереду іде
Козаченьків за собою веде
Отамани,отаманчики наші
Покажіть ,Як слухають вас
Козаченьки ваші.

ГРА « ХВОСТАЧ»
/учасники,взявшись за руки ,стають в одну шеренгу.Козак намагається розкрутити
шеренгу в різні боки,щоб від неї відірвались хтось з гравців.Перемагає коли вдається розірвати шеренгу/.


Козак: Все це добре,але малі ви бути козачатами
Не пускають таких на Січ козакувати.
Але ви давайте спробуємо


ГРА « КОЗАКІ ДО СІЧІ»

/Діти з одного куреня беруться за руки,а другий курень з другого боку –стоїть.
Перший курень співає

Пускайте нас
Пускайте нас
На Січ козакувати

З другого відповідають:
Не пустимо
Не пустимо
Бо близько Дунай
Підрости,козаченько,постривай.
Їм відповідають:

А ми ворота проломимо
На Січ козацьку потрапимо.
І ті що стояли гуртом розбігаються і намагаються силою прорватись
Кріз сцеплені руки.Після цього курені міняються/

Козак : Молодці ,а чи дружні ви такі , як кажете.А ну перевіримо.




ГРА « ПЕРЕТЯГНИ КАНАТА»
4

Козак: Молодці!
Але козаками щоб стати,навчіться треба переправи брати.

ГРА « ПЕРЕПРАВА ЧЕРЕЗ РІЧКУ»
/ учасників парна кількість, на середині –річка,на річці-каміння/невеликі
Круги/ ,гравці повинні дійти до другого берега престрибуючи з каміння на
Каміння.Хто впаде –той потонув.
На каміння ставати тільки однією ногою/

Козак: А зараз побачимо які ви меткі.

ГРА» ЗДОЛАЙ КРЕПОСТЬ»

/діти стоять командами., в середині триного-крепость.
Кожний за чергою кидаю м ячем до крепості.
Перемагає команда з більшими попаданнями/

Козак: МОЛодці проявили себе ,але знов мандрівка вам пахне

ГРА « ТЯГНИ БУКА»

/кожний з куреня знаходить собі суперника та сідають
На підлогу і беруться за палку.
Намагаються відірвати суперника від землі або вирвати палку./

Козак: Бачу сміливі й кмітливі ви .А хто знає яка у козаків була улюблена страва?
Да справді каша та не проста ,а з лучком та часничком,щобсилу злу відга-
Няти.От ми зараз каші й відвідаємо.

ГРА « КОЗАЦЬКА КАША»
/треба з їсти кашу з луком або часником/

Ведуча: Ну що пан козак чи гідні наші хлопчики бути козаками.
Козак: Да бачу молодці,спритні та сміливі.А як ще підростуть то й справді
Будуть добрими захисниками.Щож вручаю вам знак козацький –прапор...
Бережіть його.Шануйте нашу неньку Україну,-бо ви-українці.
Бажаю вам,щоб у вашому серці оселилися козацький розум,відвага та сила,
Доброта та братерство,які допоможуть вам зрости гідними синами неньки
України.
Ведуча: Дякуємо вам,гість дорогий
Усі ми тут –одна Родина
І наша мати –Україна
Ми пам ятаємо Шевченка
Та гідну славу ,козаченьків
Бо кожен з нас –землі дитина
Що зветься гордо Україна

ФОНОГРАМА : «КОЗАЦЬКИЙ МАРШ»
/діти виходять із залу/

[iraalex2006]

МИ – ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО!

Свято 20-річчя нашої держави для старших дошкільнят

Розробила Тетяна Орлова
У сценарії використані вірші українських поетів

Зала святково прикрашена. На центральній стіні — макет сонця (підсвічений гірляндою жовтого кольору) і великий свиток. Поряд стоїть макет дерева з великими декоративними листками, на звороті яких сюжетні картинки. Під стелею зали закріплено великий вінок зі штучних квітів (діа¬метр 40 см) з кольоровими стрічками по кількості дітей.
Звучить запис веселої української польки.
Ведуча
Над землею сонце встало,
Путь-дорогу осіяло.
Добрий ранок, Чорне море!
Добрий день, Карпатські гори!
Над землею пісня лине —
Це для тебе, Україно!
Гарна путь, славна путь —
Українські діти йдуть!
Під веселу українську народну му¬зику заходять діти в національних костюмах, тримаючи в руках жовті та сині стрічки і повітряні кульки такого ж кольору, надуті гелієм, і шикуються у колони.
Діти (по черзі)
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани.
Та тільки одна на землі Україна,
А ми — її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть.
Та тільки одну Батьківщину ми маєм:
Діти (разом)
Її Україною звуть!

Танок-пісня "Україна — наша Батьківщина"

Закінчивши танок, діти випускають з рук повітряні кульки, які швидко злітають до стелі.
Діти (по черзі)
Україно рідна! Україна — мати!
Ми про тебе пісню будемо спі¬вати.

Пісня "Заспівала Україна"

Діти сідають на свої місця.
Ви¬ходять хлопчик і дівчинка, під¬ходять до підсвіченого макета Сонця.
Хлопчик (дівчинці)
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині Сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот.
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найкращий на Землі народ?
Де ж найкраще місце на Землі?
Дівчинка
Сонце усміхнулося здаля:
(Сонце блимає лампочками, лунає голос).
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні, а земля
Та найкраща, де вродився ти.
Дівчинка
Ми під сонцем щедрим, золотим
Ростемо, мов квіти навесні.
Радісні, щасливі я і ти,
Світлі і прекрасні наші дні!

Ведуча. Діти, подивіться, у Со¬нечка для вас є якийсь свиток.
Діти беруть свиток і читають.
За старою легендою колись у давнину на нашій рідній землі люди передавали з рук у руки ма¬леньку насінинку, ніби зігріваючи її своїми долонями. Та й вирішили дати їй життя — посадили. Потра¬пивши в землю, зернятко не гаяло часу — одразу проросло. Невдовзі пробився ніжний паросток, який з часом виріс у розкішне дерево, що й об'єднало всі народності України в єдиний народ.
Ведуча (підходить до дерева). Ми теж маємо незвичайне дерево, яке розповідає про нашу Україну (пере¬вертає перший листочок на гілочці. На ньому зображено гарний краєвид).

Ось ця гілочка розповідає нам про красу нашої природи.
Україна — це золоті поля, бездонна синь небес, голубі очі озер, без¬межні зелені долини, луки та ліси. А ще — ошатні українські хатки у віночках різних квітів.
Виходять хлопчики-художники з різнокольоровими відеречками та великими пензлями.
Хлопчики-художники (по черзі)
Намалюю я не Лондон,
Не Париж, не Рим.
Намалюю рідну хату,
Рідний двір і млин.
Намалюю рідне поле,
Рідний гай і ліс.
Намалюю Україну
В квітах між беріз.

"Танок художників" під українську польку за вибором музкерівника.

Вибігають дівчатка-фарбочки з парасольками, на яких зображені сонечко, хмарка, квітка.
Дівчатка-фарбочки (по черзі)
Чимало барв у рідної природи...
І дружать між собою всі вони.
З'єднавшись у барвистім хороводі,
Красу дарують Матінці-Землі.
Ми — краплинки-веселинки
Кольорові, гомінкі.
Вас зі святом привітали
І таночок завели.

"Танок краплинок-веселинок"

Звучить фонограма шуму сильного вітру.
З'являється дівчинка-Хмаринка і хлопчик-Вітер.
Ведуча. Зустрічайте гостей, діти. Це — Хмаринка, а це — Вітер.
Вітерець
Ми дуже любим весь наш край,
Ми любим Україну,
Її лани, зелений гай,
В саду — рясну калину.
Хмаринка
Там соловейко навесні
Співає між гілками.
Та й ми співаємо пісні —
Змагається він з нами.
Марія Познанська

Пісня "Погожою дниною над Україною"

Ведуча. Давайте ще подиви¬мось на наше дерево — про що розповість нам ось ця гілочка? (Вітерець і Хмаринка перевертають листочок, на якому зображено народні символи). А розповість вона нам про народні символи, без яких не може бути України. А що це за символи — спробуйте відгадати (загадує загадки).
Хмаринка та Вітерець загадують дітям загадки по черзі.
 Вишивала я її власними руками,
Гаптувала залюбки всіма кольорами.
А на свято як наділа —
Душа пісні захотіла. (Вишиванка).
 Україну прославляє,
Хоч не знає слів,
Тугу людям розганяє
Її струнний спів. (Бандура).
 На сонечко я схожий
І сонечко люблю.
До нього повертаю
Голівоньку свою. (Соняшник).
 Маленький, сіренький,
По гаях літає, уночі співає. (Соловей).
 Які ноги заввишки,
Такий ніс завдовжки.
Хату на хаті має,
Жабам рахунок знає. (Лелека).
 Навесні зеленіла,
Влітку загоріла.
А осінь прийшла —
Червоне намисто одягла. (Калина).
Ведуча. Калина — вірна су¬путниця людини протягом усього життя. Вона не тільки є окрасою двору, символом України, а й вміє співати. З калинової гілки можна вирізати чудові сопілки.
Гей, сопілочко, заграй і людей всіх звеселяй!
Звучить фонограма мелодії, зігра¬ної на сопілці.

Ведуча. Давайте подивимось на іншу гілочку (Хмаринка і Вітерець пе-ревертають листок. На ньому усміхнені обличчя). Наша Україна вміє смія-тися, жартувати! Тож давайте і ми з вами послухаємо жарти нашого народу на ярмарку.
Виїжджає великий площинний віз. Діти, які рухають його, удають, що "їдуть".
Всі разом. Тпру! Приїхали!

Діти розігрують ярмаркову сцен¬ку, по черзі пропонуючи свій товар.
Діти (по черзі)
 Гей! Старі і молоді,
Швидше йдіть до нас сюди!
 Тут у нас і тари-бари,
І чудові є товари!
 Продаємо все найкраще —
Тільки українське, наше.
 Покупці йдуть!
В продавців товар беруть!
 Бублики кругленькі,
Бублики смачненькі!
 Горіхи, горіхи!
10 копійок — жменя!
 Цибуля!
Найкраща цибуля в світі! Солодка, як мед!

Гра "Ярмаркова карусель"
Ведучі тримають над головою пара¬сольку з півником на шпилі і різно-кольоровими стрічками. Діти, трима¬ючись за стрічки, біжать під музику по колу. На зміну музики відпускають стрічки і виконують танцювальні рухи, що відповідають новій музиці (мар¬ширують, виконують "колупалочку", припадання, кружляння навколо себе тощо). На звуки першої музики, беруть кінці стрічок і знов біжать по колу.

Ведуча (показує на Діда і Бабу). А ось Дід з Бабою зажурилися, бо торбу з хлібом загубили.

Пісня-жарт "Танцювали риба з раком" (за вибором музкерівника).

Діти співають, Баба з Дідом тан¬цюють.
Ведуча. Діду, Бабо! Ось зна¬йшлась ваша торбинка, не журіться, а разом з нами у гру пограйте.

Українська народна гра "Котила¬ся торба"

Ведуча. Відшумів ярмарок і всі додому пішли.
Діти на возі "від'їжджають".
Хмаринка. А про що нам роз¬повість ось ця гілочка? (Перевертає листочок, на ньому портрет родини). Про дружні українські родини.
Діти (по черзі)
 Діти мріють, ласкою зігріті,
Щоб ніколи не було біди.
Щоб були рідненькі в цілім світі —
Тато й мама з ними назавжди.
 Я все люблю в своїм краю:
Криницю, звідки воду п'ю.
Та повні гомону ліси,
Та дзвони срібної роси.
 Я все люблю в своїм краю:
Ось під веселкою стою.
Ось дощик щедро напоїв
Тужавий колос рідних нив.
 Я все люблю в своїм краю:
Найбільше — матінку свою.
Ласкаву, рідну і єдину...
Люблю я всю свою родину.
 І Україну так люблю,
Як рідну матінку свою!

Пісня "Білий янгол"
Вітер перевертає останній листо¬чок. На ньому — Державні Прапор і Герб України.
Діти читають по черзі
Тризуб
Наш герб — тризуб.
У ньому сила
Отця Небесного і Сина.
Тризуб, немов сім'я єдина,
Де тато, мама і дитина.
Живуть у мирі і любові,
У вільній Україні новій.
Віра Паронова
Прапор
Прапор свій здіймемо гордо.
Ми з ним дужі і єдині.
Ми навіки є народом
Українським в Україні!
Ведуча
Із дерева роду зростає пагіння
І лине до сонця, до світла.
Стрічай, Україно!
Нове покоління,
Що, ніби віночок, розквітло!

Діти танцюють під фонограму пісні "У нашій Україні" (слова і музика Наталі Май).



Журнал «Джміль», 2011, №2 :tender:

[VasilisaTZ]

«Всі ми діти України»

Свято присвячене Дню Незалежності України
(Звучить пісня у вик. Н. Бучинської «Моя Україна»

Ведуча: Святковий день - двадцять четверте серпня,
Навколо безліч усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам'ятайте, діти, світлий день!
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.

(виходять діти з прапорцями - розповідають вірші)

Дитина 1: У всьому світі – кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна єдина:
Це наша славна Україна!

Дитина 2: Ми дуже любимо наш край
І любим Україну
Її лани, зелений гай,
В саду рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками.
Та й ми співаємо пісні,
Змагається він з нами.

Дитина 3: Розквітай прекрасна Україна!
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторная твоя

Пісня: «Дівчина – калина»

Дитина 4: Сонце в небі і зоряна ніч солов’їна –
Моя Україна!
Мамина пісня і мамина тиха сльозина –
Моя Україна!
Батькове слово і врода небесна калини –
Моя Україна!
Слово молитви і лагідний усміх дитини –
Моя Україна!

Танок: «Як у нас на Україні»


Ведуча: А головне на Україні живуть самі добрі, працьовиті, веселі, завзяті люди.
З давніх – давен український народ славився не тільки працелюбністю, а й своїми талантами. Могли й пісню заспівати, і танець завзятий затанцювати, і на народних інструментах заграти .

Гра на музичних інструментах

Ведуча: У нас на Україні тепле, сонячне літо А сонечко так і запрошує на веселу гру – змагання, адже справжні козаки повинні бути сильні, спритні, завзяті! Тож позмагаємось!

Спортивні змагання

Ведуча: Українці – веселі люди. Ще наші пращури, та і ми зараз, любили веселі ігри, співи і танці. Багатий традиціями український народ, виховував і виховує своїх дітей у любові до краю. Тож зараз ми запрошуємо і вас, дітки, погратися у веселі, цікаві ігри.

Веселі ігри

Ведуча: Україна – наша земля, наша держава, і господарями у ній ми! Тож ростіть діточки здорові, розумні, сміливі, та продовжуйте традиції свого народу!

Дитина: Ти, садочку, розцвітайся білими квітками.
Україно, звеселяйся поміж діточками!
Україно, наша мати, ми за тебе дбаєм.
Ми щоранку, щогодини тебе споминаєм.
І молитися всі будем, господа молити,
Щоб нам нашу Україну зволив звеселити!

Звучить пісня «Україна» у вик. М. Поплавського (діти виконують вшанувальні рухи)

[Полечка]

Ми діти твої, Україно (свято до дня Незалежності України ).

Репертуар :
1. «Земле моя рідна» (пісня).
2. « Я – україночка » (тріо дівчаток).
3. «Козачата» (пісня хлопчиків).
4.Ігри: 1.«Подолай перешкоди».
2. «Хто швидше напоїть коня»
3. «Перетягування канату».
4. «Хто швидше розпалить багаття».
5. «Звари український борщик».
5. «Кривий танок».
6. «Не сварітеся».
(Зал святково прибраний. Звучить фонозапис українських пісень).

1 Ведуча. Добрий день, любі друзі! Ми сьогодні, дорослі і малята, усі
зібралися у цьому залі,щоб відсвяткувати разом з усіма День
народження України, і довести ще раз усім і самим собі, що Україна
високорозвинена держава, яка має свою історію, багату культуру,
свою багату милозвучну мову.
2 Ведуча. А які діти ростуть у нашій країні. Мудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і
вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.
(Діти групи № 8)
1. Всі ми діти українські –
Хлопці та дівчата.
Наша мати – Україна, славна і багата.
2. Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати - Рідна Україна.
3. Україна рідна! Україна – мати!
Ми про тебе пісню будемо співати!
4. Про твої простори і про нашу мову
Слухай пісню щиру, пісню колискову.

Пісня « Земле моя рідна ». сл.С.Шевченко, муз.Н.Шаповал
1.Земле моя рідна, люба Україна.
Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей!
Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
2.І любов і ласку ти усім даруєш,
Мудрими словами серце нам гартуєш.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей!
Мудрими словами серце нам гартуєш.
1 Ведуча. Велика наша земля. А чи можемо ми побачити її усю відразу? Можемо!
Якщо піднімемося високо-високо у небо, вище від лету птахів, і там, на
висоті, нам відкриється уся українська земля: високі Карпатські гори,
безкрайні степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси.
2 Ведуча. І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто
біля лісу, хто у степах, і відрізняються між собою одягом, співають
різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони, у
якому б куточку нашої Батьківщини не жили, люблять свою Україну.
(Діти групи № 2)
Діти. 1. Ми Україну вітаємо, мати,
Хай буде достаток у кожній хаті!
Хай буде достаток у кожній родині
На славу велику усій Україні!
2. Хай хліб достигає, хай квітнуть сади,
Любить Україну ми будем завжди!
3. Ми України діти, ми любимо її.
В її лісах зелених співають солов'ї.
Вона така гарненька,коли цвітуть сади.
Любити Україну ми будемо завжди.
(Дівчатка гр. № 8 виконують пісню).
« Я – україночка» сл. і муз Л.Кім.
1. Яблунька в саду цвіте, зеленіє житечко.
Це мій край, моя земля, а я –україночка.
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
2. Я до личка притулю яблуневу гілочку,
Людям, сонцю усміхнусь, бо я україночка.
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
3. Розквітай, моя країно,як весняна квіточка.
Тим пишаюся, що я –щира україночка !
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
(Лунає весела українська музика, до зали заходить Козак).
Козак: Доброго дня, малята! Любі хлопчики й дівчата!
Доброго дня, шановні гості!
Я оце їхав, - та чую пісні. Ану ж бо, міркую, погляну, чому тут так весело?
Вас зібралось так багато – мабуть, ви прийшли на свято ?!
1 Ведуча. Так, козаче! В цю чудову літню пору року, коли навколо все зеленіє,
квітне, гріє ласкаве сонечко, земля ростить майбутні урожаї . І в цю пору
наша Вітчизна і ми святкуємо День Незалежності.
Козак: Я козак запорозький,вільного роду, слугую народу.
Я дуже люблю свою Вітчизну – неньку Україну!

2 Ведуча. Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти ?!

Козак. Я до вас прийшов, малята, щоб усіх порозважати.
Будем разом ми співати, танцювати й жартувати !
1 Ведуча. А наші малята теж справжні козачата!
(Козачата - хлопчики гр.№8).
Козачата.
1. Хоч іще ми малюки, та справжні хлопці – козаки !
2. Українцем я зовуся,і цим іменем горджуся.
Бо козацький в мене рід здавна славний на весь світ.
3. Українець я маленький, українці – батько й ненька,
І сестричка, й братик милий на Вкраїні народились!
(Пісню виконують хлопчики гр. № 8).
«КОЗАЧАТА» ( пісня )
Козак. Бачу, добрі козаки- українські парубки !
Силою усі зведіться, у змаганні покажіться !
Хочу вам запропонувати у козацьку гру пограти!
( До гри запрошуються всі хлопчики гр.№ 8 та гр. №2-дві команди )
Гра « Подолай перешкоди ».
Козак. Гей, козаки! Чи не пора коней напувати та для походу їх сідлати ?
Гра « Хто швидше напоїть коня ? ».
( По черзі підбігти з відром до коня, напоїти його, повернутися до своєї команди, передати відро наступному гравцю .)
Козак. Я дуже радий, що ви такі вправні та гарні. Але я хочу перевірити, чи
маєте ви силу в руках ? На цей раз змагання таке : хто швидше перетягне
канат ?
Гра « Перетягування канату ».
Козак. Треба добре відпочити і обід собі зварити!
Хлопці, давайте багаття розпалимо!
Гра « Хто швидше розпалить багаття ».
1 Ведуча. А дівчатка наші вам зварять український борщ.
Гра « Звари український борщик ».
4 козачок. У всьому світі кожен зна, є батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна – єдина, наша рідна Україна!
5 козачок. Ми веселії хлоп’ята, українські козачата.
Затанцюємо охоче наш улюблений «Кривий таночок»!
2 Ведуча. – Слід заплутувати, як це козаки робили.
(Виконують діти гр. № 8).
« КРИВИЙ ТАНОК ».
(Після танцю діти гр.№8 сідають на місця, а діти гр. №2 розбігаються у різні сторони ( дівчатка –наліво, хлопчики- направо)).
2 Ведуча. Мабуть, дражнитися зібралися,
Коли так порозбігалися.
Люблять українці жартувати.
(Виступають діти гр.№2).
Хлопчик. Настя-хвастя, по саду ходила, комарів ловила.
Дівчинка. Назарко-Назар пішов на базар,
Купив порося, воно вирвалося.
Хлопчик. Іванка миші злякалась, в кропиву сховалась.
Дівчинка. Юрко – бурко розлив молоко !
2 Ведуча. Досить, досить! Принесла я вам мішечок гречки,
Щоб в садку між дітьми не було суперечки !
Мир миром !
Хлопчик. Дівчатка, дозвольте вас на танець запросити !?
(Виконують діти гр.№2).

« НЕ СВАРІТЕСЯ !» муз.В.Верховинця.
(1. Діти стоять поруч, спиною один до одного, притупують ногою.
2. Повертаються один до одного, сваряться пальчиком ).
Дівчинка (гр.№2) – Друзі! Годі сваритися ! Треба помиритися !!!
Не сварімося, помирімося.
Даймо один одному та обидві рученьки
(Беруться за руки і кружляють у парах).
Обнімімося !
(Діти гр. №2 сідають на місця).

2Ведуча. Дякуємо тобі, козаче, за цікаві ігри.
Козак. Молодці, козаки ! Перешкоди подолали. Дуже весело співали, свою
спритність показали.
Тож бажаю вам щастя земного,
Неба голубого, хліба запашного,
І щоб козацького роду не було переводу!
Пригощайтеся, будь ласка !
( Козак пригощає дітей садовиною в кошику .) - До побачення !
1Ведуча. Мій друже, шануй Батьківщину
Вона як життя, є одна
Люби свою рідну Вкраїну –
Багата чи бідна вона…
2 Ведуча. Любіть Україні у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу й молоду,
І мову її солов’їну.

1 Ведуча. Діти, ми будемо сьогодні продовжувати наше свято на майданчику.
2 Ведуча. А в залі вже закінчується свято, нам прощатися пора.

РАЗОМ : Ми бажаєм Україні миру, щастя і добра!

[europe]

Свято рідної мови (На середину виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах
з хлібом і сіллю на вишитому рушнику.)

Дівчинка: Добрий день вам , добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

Хлопчик: Гостей дорогих ми вітаємо щиро ,
Стрічаємо з хлібом, любов`ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику «Ласкаво просимо» заходять діти . Діти вклоняються і вручають хліб )

Ведуча: Шановні діти ,гості ,запрошуємо вас до нашої господи на
хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мирну на свято рідної мови !
Мова-душа народна
Ти постаєш в ясній обнові
Як пісня линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана .материнська мова!

Батьківщина починається з батька і матері .з оселі ,де ви вперше побачили світ ,з мови якою розмовляють наші батьки .з України .де ви народилися . А Україна – це наша Батьківщина.

У нашій світлиці сьогодні тепло і затишно .то ж давайте поговоримо про Україну ,нашу рідну мову.

Мова-державна перлина,
Нею завжди дорожіть :
Без мови не має країни,
Мову як матір любіть

Люблю тебе я мила Україно.
І все зроблю .щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися могла!

І живуть тут люди
Добрі , працьовиті.
І скажу до речі ,
Ще й талановиті.

.Землю засівають
І пісні співають
На бандурі грають
І вірші складають.

Про ліси і гори
І про синє море,
Про людей і квіти…
То скажіть же діти,
Що це за країна ?
Діти (разом) Наша славна Україна!

Пісня («Про Україну»)

Ведуча: Для кожного народу дорога своя мова ,а нам найдороща- українська мова. Наша мова співуча ,мелодійна, багата. Рідна мова дорога людині, як саме життя.

Ведуча: Мово! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова –зложиться мова. А Т .Шевченко ось як про неї каже:

Ну щоб здавалося . слова…
Слова та й голос – більш нічого,
А серце б`ється - ожива,
Як їх почує!

Наша Мати - Україна,
Її мова солов’їна.
Наша мова ніжна, ласкава,
Наша мова багата, цікава.

Наша мова квітуча, барвиста
Наша мова прекрасна і чиста
Наша мова мов джерельце звучить ,
Наша мова красиво звучить.

Ой , прекрасна у нас рідна мова,
Як сердечна, душевна розмова

Свою рідну мову учіть,
І завжди нею ви дорожіть.

Мово рідна, слово рідне
Хто вас забуває ,
Той у грудях не серденько
Тільки камінь має.

Її ,незміряно багату,
Дзвінку і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий,
Люблю, люблю вкраїнську мову.


Пісня «Наша мова»
Ведуча: Рідна мова! Любов до рідної мови починається ще з колиски ,
з маминої пісні. Хіба ще хтось уміє промовляти такі слова як наші
українські мами? Народні колискові пісні задаровують усіх, хто їх
чує, надзвичайною ніжністю і простотою.

« Колискова»(виконують дівчата з середньої групи))


Ведуча: Любов до нашої неосяжної землі починається з любові до маленької Батьківщини, до пам’яті про рідний поріг, до мудрості народної казки.

Ведуча: Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. Особливо діти. А сьогодні я вас усіх – і дорослих і малих –запрошую в гості до казки.
Казок чимало є на світі і веселих і сумних. Хіба зможемо прожити ми без них? Казка стукає у двері привітаємо її:
Діти (разом): Казка, казка ти з явись ,нумо казка покажись.

(Інсценівка уривка казки)

Ведуча: Діти ,ви знаєте багато казок різних народів. А чи зможете
відгадати назви тих, які склав український народ?
Отже, починаємо вікторину:
«З якої це казки?» Отже:
1. Я по засіку метений
Я на яйцях печений…
2.Ішов дід лісом ,а за ним біг собачка
Та й загубив дід…?
3.Я,за три копи куплена
Упів бока луплена…

Ведуча: Багато легенд створено про мову .Ось одна з них:
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами .Французи вибрали Елегантність , і красу ,угорці – любов до господарювання ,німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польші – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…
Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
-Я Україна, а плачу ,бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині ,на чужій роботі ,вороги знущаються над вдовами і сиротами, у своїй хаті немає ні правди ні волі .
- Чого ж ти не підійшла до мене раніш? Я всі таланти роздав .Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог , піднявши правицю, зупинив її.
-Є у мене національний дар ,який уславить тебе на цілий світ . Це пісня.
Узяла дівчина - Україна дарунок і притисла його до серця.Вклонилась низенько Всевишньому , і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

(Українська народна пісня)

(укр.танець «Пісня солов’їна»)

Ведуча: А тепер настав час для загадок .Знаю, що ви їх любите. Це один із найдавніших найбільш поширених видів усної народної творчості. З давніх – давен через них передається життєвий досвід народу, знання. Отож я загадую:
1.Біле поле ,чорне насіння, хто не вміє не посіє(письмо)
2.Мовчить,а багато людей навчить (книжка)
3.Що в світі найшвидше? (розум)

Ведуча: А я хочу нагадати про інші найдавніші перлини народної творчості – прислів’я і приказки. Прислів’я – це короткий образний вираз із повчальним змістом.
Наприклад: Наука в ліс не веде , а з лісу виводить.

Нумо діти, пригадайте ,які ви знаєте прислів’я приказки?(відповіді).

Ведуча: Одна українська приказка говорить: «Ласкавими словами і гадюк зачарують».Тож бережімо рідну мову ,шануймо і розвиваймо, дбаймо про її чистоту і красу , намагаймося говорити один одному лише добрі слова, тоді світ навколо стане кращим, добрішим.

Ведуча: Багатий український народ і на ігри:
1. «Явір»
2. « З бубном»
3. «З варениками»
Ведуча: Ось і підходить до кінця наше свято. «Свято рідної мови»


Дитина 1Ми – українці - велика родина
Мова і пісня у нас солов’їна
Квітне в садочках червона калина
Рідна земля для нас всіх Україна!

Дитина 2 Розвивайся, звеселяйся моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали
Як з народної колиски мову покохали

[Elen2]

Хай буде вільна Україна,
на всі віки, на всі часи

Мета: збагатити знання учнів про рідний край, сприяти формуванню національної свідомості школярів, розвивати почуття гордості за славне минуле рідного народу, почуття національної гідності, виховувати глибокі почуття любові до рідної мови, до державних символів України; сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажанню примножувати традиції, звичаї, берегти національну культуру.

Обладнання: ілюстрації та малюнки із зображенням герба, тризуба, прапора; гімн України «Ще не вмерла України…», вишиті рушники, композиція із квітів, фонограми записів пісень.

«…Свою Україну любіть,
Любіть її во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть».
Т.Г.Шевченко


1-й учень: Рідний край, Україна, Батьківщина! Які це прості й разом із тим прекрасні слова! Поети у своїх віршах називають Україну мамою, ненькою. Батьківщина, як мати, одна. Нам її берегти і любити, як маму.

2-й учень:
Облітав журавель
Сто морів і сто земель.
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали в журавля:
- Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
- Краще рідної – немає!

3-й учень:
У всіх одна святиня.
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.

4-й учень:
Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

1-й учень: Україна! Скільки любові, тепла, ніжності ми вкладаємо у це слово. Як пишаємось і гордимося своєю ненькою Україною! Ми – незалежна молода, квітуча держава! Та чи знаєте ви, коли і як наша Україна стала незалежною?

2-й учень: Сьогодні ми повернемось у недалеке минуле.
19 серпня 1991 рік. В СРСР стався державний переворот. Союз Державних Соціалістичних Республік розпався. Союзні держави почали проголошувати акти незалежності.
Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні;
Виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами;
Здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.
Територія України є неподільною і недоторканою.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і Закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

24 серпня 1991 року. Верховна Рада України.

3-й учень: Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України».
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинним на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.
1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.

Здійснилася віковічна мрія українського народу, який сказав тверде і остаточне «так» - 1 грудня 1991 року. Результати референдуму засвідчили єдність усіх наших помислів і прагнень. Україна стала вільною! Слава ж нашій Україні – вільній, воскресаючій, соборній!


4-й учень:
Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.

(звучить пісня «Україна» сл. і муз. Т.Петриненка)




1-й учень:
Вистраждавши волю, Україна стала незалежною державою. Постало питання про вибір державних символів України, які б уособлювали її історію, її сутність.

Здійнявся вперше він
Над Галицько-Волинським князівством,
Що відтак об’єднує під ним
Ще й землю Київську наперекір дрібним
Сваркам і всупереч загарбникам чужинським.
Із воєводою Дмитром, як побратим,
Боровся мужньо він під натиском ординським
Данило Галицький над орденом Добжинським
Під стягом переміг небесно-степовим
У синім кольорі була ознака миру,
А в жовтому народ плекав велику мрію
На власний розвиток, просвіту міст і сіл.

2-й учень:
Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячувалися образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає – жодне військо без прапора не вирушало у похід і не вступало в бій.
3-й учень:
Історичні джерела донесли до нас незначні відомості про кольори прапорів Київської Русі. Синій і жовтий кольори назвали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.
Ось одна із версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого і синього кольорів. Згідно з нею слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців, - монгольського походження: «хох» - означає синій, блакитний, небесний, «улу»- жовтий. Кінцева голосна редукується – маємо теперішнє звучання – хохол.


4-й учень:
Для нашої залитої світлом країни, жовтий і синій кольори є і були найбільш підхожі. Це чудесно розумів наш простий український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а із затилля в жовте. Ці кольори народові давала любов до природи, яку він бачив саме в жовтій і лазуровій фарбі: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки з жовтими очеретами і рудими скелями. Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.

5-й учень:
…Бій одлунав. Жовто-сині знамена
Затріпотіли на станції знов…
Саме з цих слів балади, яку написав В.Сосюра, більшість громадян України вперше дізнались про існування національного прапора своєї держави. Прапора, як нас учили, ворожого, націоналістичного, бо під ним, мовляв, воювали проти радянської влади й народу петлюрівці й бандерівці.
6-й учень:
Зрештою, так багато з нас хто і вважав, глибоко не замислюючись над цим, аж поки навесні 1989 року синьо-жовті знамена не замайоріли на площах Львова, Тернополя, Івано-Франківська та інших міст Західної України, а відтак Києва, Харкова, Донецька, Сум. І тисячі людей поволі,поступово прозріли, довідавшись усю правду про цей прапор, що ніякий він не буржуазний чи вороже націоналістичний, а існує ще з часів Київської Русі, що під ним не один вік чесні сини і дочки народу нашого йшли здобувати волю і незалежність України.
1-й учень:
Досі не стерлося відчуття тих днів, коли «стало можна». Ідеш вулицею, уздовж якої тріпочуть на вітрі синьо-жовті прапори – аж душа завмирає від великої радості й превеликого щастя. 28 січня 1992 року Верховна Рада України більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним прапором України. Це велика подія і велика наша перемога. Ревно ж бережімо нашу святиню, намагаймося ніколи й нічим не заплямувати її.
Живи,Україно, живи для краси,
І сили, і слави,і волі.
Шуми,Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
Довіку тебе не скують ланцюги
І руки не скрутять ворожі,
Стоять твої вірні сини навкруги
З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях
І жити, і вмерти з тобою,
І рідні знамена в кривавих боях
Ніколи не вкрити ганьбою.

(звучить пісня «За Україну, за її волю» )

2-й учень:
Тризуб
Тризуб (як сокола, що йде в піке),
Облюбував собі на ловах Рюрик.
І віщий князь Олег на вежах бурих
Лишав його зображення стрімке
На печенігів, половців у шкурах
Цей герб наводив жах – було й таке! –
І дерево життя змогло вінке
Не вимерзти в холодних кучугурах.
Сам Олександр здіймав тризуб увись,
Як з півночі посунули колись
Навали шведів і тевтонів сила,
І коли схрестились грізно меч і спис,
А для наук йому розправив крила
Засновник академії – Могила.
В.Ткаченко


3-й учень:

Про походження, ідею і значення тризуба в Україні як Державного герба, національного знаку і релігійного символу, писали понад 50 авторів. Як Державний герб тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені. Як герб тризуб залишився і в часи гетьманату, а далі й за Директорії. Від часу об¬’єднання УНР і ЗУНР державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.
19 лютого 1992 року за пропозицією Президента України Л.М.Кравчука сесія Верховної Ради затвердила Малий герб України.

4-й учень:
Золотий непокірний тризуб
Як птах золотий, в переливах
На прапорі має, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будем ми жить,
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи плодовиті, моря…
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність,
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби.
Це юність, це клич поколінням,
Що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно,
Золотий непокірний тризуб.

5-й учень:
Пісня – душа народу, національні гімни – прояв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державність, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долі всього народу, розмежованого кордонами Австро-Угорської та Російської монархії.
6-й учень:
Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета й етнографа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» .
Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і…. трагічна доля.
Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенними, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.
Трагічна,бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали,забороняли та як не силкувались – не вбили.


1-й учень:
Із піснею-гімном пов’язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в наш час стала реальністю. Тому нова незалежна Україна обрала мелодію і слова пісні «Ще не вмерла Україна» за свій Державний гімн. Пісні, яка понад століття одухотворю вала національно-духовні поривання народу до своєї незалежності, кликала народ до святої волі. Згодом Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію Гімну України.
Указ Президії Верховної Ради України про Державний гімн України:
1. Затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.М.Вербицький
2. Запровадити повсюдне виконання Державного гімну України, затвердженого цим Указом від 6 січня 1992 року.
(звучить гімн «Ще не вмерла Україна»)
2-й учень:
Ти не загинеш, Україно
Ти не загинеш, Україно!
І мова прадідна твоя,
Що кожне слово в їй перлина,
Не вмре повік. І світ-зоря,
Твоя зоря засяє.
Поглянь – слов’янство оживає
І сили пробує свої:
Ганебні ярма розбиває,
До купи всіх синів скликає..
А то ж усе брати твої!..
Ні, не умре ніколи мова,
Якою син співає твій,
Якою люд скликав Підкова,
Богдан славетний і Палій,
Якою Січ буйна лишала,
Якою наш Кобзар співав,
Яка степи опанувала,
І мільйони опанувала,
І мільйони об’єднала
Людей-братів!



3-й учень:
Хто не чував
Пісень по селах вечорами
І жартівливих, і сумних?
То долю рідними словами
Народ виспіває у їх.
О, ні, Вкраїна не загине!
Коли народний океан
Співа,неначе той орган,
Є сила в нім – душа єдина.
М.Чернявський


(звучить пісня «Ой, у лузі червона калина похилилася»)


4-й учень:
На цьому наше свято закінчено. Любіть свою Україну, гордіться нею, примножуйте її славу, бо ми того варта. Слава Україні!

[vowk.val]

Україна – моя Батьківщина.
Тематична розвага.

Зала прикрашена творами народного декоративно- вжиткового мистецтва.
Посередині велика саморобна книга „Україна – моя Батьківщина”.
Заходять діти старших груп стають біля стільчиків.


Під музику заходять двоє хлопчиків. В одного з них у руках – Прапор
України, в другого – Герб. Звучить у запису Гімн України. Всі
присутні слухають його стоячи.

1 дитина. Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний Гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й чують вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї лине світло навкруги.

2 дитина. Наш Герб – тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш Герб – тризуб,
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем, Добро і пісню
Ми несемо людям.

3 дитина. Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито,
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Миз ним дужі і єдині,
Ми навіки є народом
Українським в Україні.


Звучить пісня „Ми роду козацького діти”

Ведуча. Подивіться, діти як гарно прикрашена зала! Тут багато творів
українського народного мистецтва. А ось посередині книга
„Україна – моя Батьківщина”
Ми помандруєм з вами нині
По нашій рідній Україні
І в цьому допоможе нам ця книга. Ми подорожуватимемо по її
сторінках. Відкриває нашу книгу карта України. На ній позначені
річки, моря міста. За своїми розмірами наша країна досить велика. Безліч річок, великих і малих, несуть свої води в різні куточки української землі та за її межі. Серед них одна з найбільших річок у Європі – красень Дніпро. На його берегах стоїть столиця нашої держави. Хто назве це місто? .... вірно Київ. Україна - самостійна
незалежна держава, яку визнають усі країни світу. А чим для кожного з нас є Україна? Так це наша Батьківщина, прославлена у віршах та піснях. Ми зараз прочитаємо вірші про Україну.

4 дитина. Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене нація своя –
Українець з вами я.
Є у мене рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.

5 дитина. Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить
Любіть у годину негоди

6 дитина. Любіть Україну у сні й наяву
Вишневу свою Україну
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну

7 дитина. Любіть у коханні, в труді, у бою,
Як пісню, що лине зорею..
Всім серцем любіть Україну свою,
І вічні ми будемо з нею.


Пісня „Земле моя рідна”.

Ведуча. Перегортаємо наступну сторінку книжки.(картинки з зображенням трудового життя людей. Жнива, збирання врожаю, працю шахтарів)
Так українська земля щедра і багата. Тут вирощують хліб, городину
й садовину, видобувають вугілля й руду. На наших заводах
виплавляють сталь, виготовляють різноманітні машини та вироби.
Але найбільше багатство держави – то люди. Своєю працею вони зміцнюють її, роблять іще багатшою. День незалежності України припадає на гарячу пору жнив. Зараз діти виконають танок з колосками.


„Танок з колосками”.

Ведуча. А ця сторінка книжки познайомить вас із мистецтвом нашого народу. Погляньте на вишивки вмілих українських майстринь. Кожна з них по своєму гарна і неповторна. Ви бачите, що роботи вишивальниць із різних областей України не однакові. У візерунках на сорочках, рушниках, килимах люди відтворювали красу рідної землі. Наші дівчатка колись теж добре вишиватимуть, а сьогодні вони затанцюють із рушничками.


„Танок з рушничками і бубнами”

Ведуча. Коли ми говоримо про мистецтво нашого народу, то не можемо не згадати мелодійну українську пісню.


Пісня „Калина”

Ведуча. Чимало добрих майстрів мешкають в Україні. Вироби гончарів, різьбярів по дереву, твори народних художників, музик знані у всьому світі. Народ любить своїх умільців і складає про них пісні. А маленькі діти, які ще тільки потроху прилучаються до праці, закріплюють свої навички в іграх. Запрошую і вас до народної дитячої гри.


Гра „Ой Василю, товаришу”

Ведуча. Веселим українським таночком ми завершуємо подорож по сторінці „Мистецтво рідного краю”.


„Танок з глечиками”

Ведуча. Із запорізької землі до нас прибули хлоп’ята-козачата.

8 дитина. За Дніпровськими порогами,
За південними дорогами,
За степами за широкими
Наші прадіди жили.

9 дитина. Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вільную,
Україну свою рідную
Як зіницю берегли.

10 дитина. Гей ви, хлопці-запорожці
А де ж ваша сила?
Чи свою козацьку силу
Ви не розгубили?

11 дитина. Будем, хлопці-запорожці
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий, той безкрилий,
Тому не літати.

Пісня „Козачата”

Ведуча. Остання сторінка книжки має назву „Рідна хата”. Для кожного з нас Батьківщина починається з рідної домівки, де ми народилися і зростаємо, де нас огортають любов’ю і турботою найрідніші у світі люди. Хто ж ці люди? (Діти відповідають)


Вірш „Рідна хата”
Все в тобі таке знайоме,
Рідна хата, рідний доме.
Всі ми любим рідний дім
Бо родились ми у нім.

В ріднім домі рідна мати
Край свій вчила шанувати.
Рідна хата, рідний дім
Серце гріє нам усім.

Ведуча. Ось і завершилась наша подорож сторінками книжки „Україна – моя Батьківщина”. Бажаю завжди пам’ятати і любити свій рідний дім, найдорожчих для вас людей, і нашу Вітчизну Україну.


Пісня „Україна”

[замбурская]

Українські вечорниці
Солоха. – Я, вибачте, хвилююсь трохи.
Моє ім’я просте – Солоха.

Іван. А моє ім’я Іван
Ми, господарі цієї хати.

Солоха. Хочемо всіх вас привітати
Зі святом веселим
В гостинній оселі.
Ось вже до нас і гості йдуть.

Заходять діти.

Солоха. Зібрались ми на вечорниці.
Назвемо їх «жартівниці».

Іван. Будем разом розважатись
Ще й вечерею пригощатися.

Солоха. За нашим звичаєм – це як годиться –
Завжди вареники на вечорниці.
Показує на макітру.
Стіл накритий рушниками.

Іван. …От і миска з пампушками.
Є й рум’яна паляниця!

Солоха. Нумо ж, будем веселиться!
Зручніше сідайте та пісню заспівайте.

Пісня.

Солоха. А тепер завзято
Виходьте танцювати.

Танок.

Із –за печі виходить Гриць.

Гриць. Оце треба було так горлати!
Не дали мені поспати.
…На печі так зручно лежати,
Що й не хочеться вставати.

Солоха. Грицю, тож як тобі спалося?
Який ти бачив сон?

Гриць.(намагається пригадати)
Та хіба ж там у темряві щось побачиш?

Іван. Всі знають, що ти ледачий.
Ти не змінився, Грицю, - я бачу,
Отож, серденько моє,
І пісня жарт про тебе є.

Гриць. Яка пісня?

Солоха. (до дітей) А згадаймо цю пісню!

Пісня «Грицю – Грицю»

Гриць. (сміється) Знаю, знаю. Я казав,щоб мені дали до столу сісти.

Усі сміються.

Солоха. Грицю, ти нас дуже всіх здивуєш,
Якщо зараз затанцюєш.

Гриць. Хе! А чому б не танцювати?
Вечорниці! – гарне свято!
В бубон буду бить гучніше,
Щоб танок був веселіше.

Танок з бубнами.

Іван. (до Гриця) Гадаю, що ти вже не полізеш на піч спати, тож залишайся з нами.
( за пічкою чути шурхіт)

Солоха. Здається, за пічкою хтось сховався?..
Нас злякати намагається.
З-за печі висувається страшенна голова (маска). Ховається. Коли знову з’являється усі ховаються.





Пісня Бабусі – Ягусі.
Десь тут голоси лунають,-
Дуже весело співають.
А мене Бабцю – Ягусю
Запросити не бажають
Не бажають стареньку запросити,
Не бажають смачненьким пригостити.

Хоч на вигляд – я старенька
А в душі - я молоденька
Я весела, я моторна –
Бабця спритна і проворна.
Хто ж захоче Ягусю запросити,
Вареничком смачненьким пригостити?

Солоха. Ну і ну! Звідки ти зявилася
І як тут опинилася?

Баба Яга А ви хіба не знаєте
Ви ж книжки читаєте

Іван Та знаємо, що ти в ступі літаєш,
Що мітлу велику маєш
Ти, що хочеш залишитися з нами на вечорниці

Баба Яга Хочу!!! Дуже хочу!!!

Солоха. А якщо ти така спритна – пограй з дітьми в гру

Гра

Іван Бабусю-Ягусю ти що там бормочеш?
Баба Яга (трясе погрозливо мітлою)
Я мітлою постукаю, погрюкаю
Ще й ногами потім погрюкаю
… буде грім на небесах!
Будуть вам тут чудеса

Солоха Ой лишенько ховайтесь

Баба Яга Та чого лякатися?
А тим більше ховатися?
Тож мій кум – лісовичок –
Жартівливий старичок.
А з ним мої вихованці –
Улюблені обірванці
Мої пустунчики-веселунчики

Лісовичок Хо! Як гарно тут у вас
На такому святі я – перший раз

Іван Так у нас свято вечорниці
Тут пісні таночки, сміх
Всього вистачить на всіх

Солоха Ви нас здивували, бо вас ми не чекали

Баба Яга ( до лісовичка)
А ну куме йди сюди
Ти ж мене не підведи
Доведи, що не треба лякатися
Покажи як треба розважатися

Танок
(дарують подарунки)

Солоха От вам і вареники,
Й гостинців повна діжка
А ви йдіть у свою хату на курячих ніжках

Баба Яга Гостинці я полюбляю
А тебе за це на мітлі покатаю

Солоха То вже йдіть, бувайте
Більш нікого не лякайте

Іван Трохи свято зіпсували
Але все ж порозважали
Хто з вас знає віршики смішинки, будь-ласка

Дівчинка Чому ти так збілів
Що з тобою сталось

Хлопчик Та за мною через став
Аж сто вовків гналось

Дівчинка Бог з тобою
Сто вовків
Та село б почуло

Хлопець Та воно так і не сто
А п’ятдесят було
Дівчинка Тай п’ятдесят диво в нас
Де б їх стільки взялось
Хлопець Ну ти права нехай так
Але 10 гналось
Дівчинка Та й 10 не було
Знать 1 усього
Хлопець А як 1? Аби вовк
Страшно і одного
Дівчинка А може то й не вовк
Хлопець А що ж то ходило
Таке сиве і мале
А хвостик як шило

Гриць Сміх! Мишеня злякався…
Я вам про себе розкажу
От я вчора виступав
Ви б почули як співав
Хоч не маю слуху
Я горлав щодуху
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі
Голос мій почули всі
А кінчив –
Що сталось
З місця всі зірвались
Сцену ледь не рознесли
А мене схопили
Аж на вулицю несли
І вже там побили.

Солоха А хто ще бажає прочитати нам смішинки

Дівчинка Я вам теж про себе розкажу
Наказала мені мама
Держи язик за зубами
Але всі те добре знають
В мене зубки випадають
То хіба ж я можу мамо
Держать язик за зубами

Дівчинка Чай хазяєчка мала
На вечерю нам несла
Хоч ступала тихим кроком
Підсковзнулась ненароком

Чашка з блюдечком додолу
Покотилась біля столу
Покотилась і розбилась
Черепочки розлетілись

Мама сплеснула руками
«Як це сталось?» - каже мама.
«А ось так!» - і тут дівчатко
Повторило все спочатку

Друга чашка біля столу
Покотилася додолу
Покотилась і розбилась
Черепочки розлетілись

…тепер мамі ясно

Іван Згадаємо веселу пісеньку

Пісня «Хвастунець»
Вова хвастав хоч ніхто не вірив
«Не боюся я ніяких звірів
Є у мене і відвага й сила!
Я здолаю навіть крокодила»

В поле вийшов погуляти Вова
А навпроти йде руда корова
Вова ойкнув і побіг до мами
Як побачив диво із рогами

Мама Вові сльози витирає
Утішає, а сама зітхає
Сумно мамі коли син лякливий
Ще й не диво отакий щасливий

Солоха
1. Наше свято «Вечорниці»
2. Відбулось, як жартівниці.
3. Залюбки пошуткували,
4. Поспівали і пограли.
5. Приспів:
Гоп! Гоп! Веселе свято,
Ще й вареників багато.
«Вечорниці» ж бо такі —
І веселі й гомінкі!
На музику — пританцьовує.
6. Дещо ми тут пригадали
7. І в «смішинках» побували.
8. Побажаємо малятам:
«Хай весь рік цей буде свято!»
Приспів (співають усі):

Солоха (усміхаючись). А наприкінці свята — наостаннє — З'їмо вареники в сметані. Бувайте!
Гриць А я може обдати і вранці і вдень і ввечері

[viki57713]

Українські вечорниці

Музкерівник: Настич В.В.

Мета: Ознайомити дітей з побутом та звичаями українського народу, використовуючи вивчені українські народні пісні та таночки.

Під пісню «Ой зелене жито» заходять діти до залу.

Ведуча. Ось і вечір вже настав
Щедрий вечір, добрий вечір.
Добрим людям на здоров'я!
В новорічний щедрий вечір
Бажаємо вам щастя і здоров'я.
Дід. Від щирого серця і по традиції
Запрошуємо вас на вечорниці.
Баба. Ласкаво просимо, будьте, як вдома
Знайомтесь з усіма. (Порядкують у хаті)

Ведуча ( на фоні музики)

Понад світом рідна пісня лине.
Окриляє світлі почуття.
Це співає рідна Україна
Та земля зелена, солов'їна
Де наш рід почав своє життя.

І в одній звичайній хаті
Жили веселий д. Панас та б. Параска
Біля них весь час діти гомоніли
Розважалися малі, а старі раділи.
Дід навчав гончарювати, на сопілці грати
Баба вчила вишивати і пісні співати.
(Дід з онуком прикрашають ялинку, ставлять посуд,
Хвалять його. Баба з онукою вишивають рушники)

Баба. Час нам і стіл прибрати.
Стіл у хаті не слуга, а господар. От ми і накриваємо його найкращою вишитою скатертиною. Бери, дитинко, ось так як я
скатертину за кінчики і промовляй за мною:
Стіл квітчаємо
Господаря закликаємо
Ходи за стіл
Новий рік стрічати
Щоб другого діждати.
Дід На скатертину посеред столу покладіть груші, яблука, горіхи і зерна
жменю.

Щоб паляниці родилися,
Люди в хаті водилися,
Рід лиха не знав, силу мав.
Не забудьте і про цибулю, часник, сало, ковбасу.
Баба. Без тепла і води нема життя,
Як без хліба не буде свята.
Наші пироги та хліб гарно спеклись
Кажуть люди: «який хліб спікся,
Таким рік зустрівся.
Маємо у злагоді та дружбі жити
Хліб зріс не розтріскався – буде у нас
Добре здоров'я. (ставлять їжу на стіл)

Дід. Займусь роботою, поки прийдуть гості.(чоботарює)

Онук. А я ляжу відпочину.(Лягає на ліжко)

Онука.
Українка я маленька
Українці тато й ненька
І сестричка
І братик милий
На Вкраїні народились(милується у дзеркало)

Баба. Ой, та гарна. Гарна та не тим, що чорнобрива, а тим що уміла. Онучок пора вставати.

Пісня: «Грицю. Грицю до роботи»

Баба(до онука). Йди онуче до криниці та принеси води.

Танець: «Біля криниці»

Ведуча. Давайте, діти, пограємо у гру.

ГРА: «Перенеси воду»

Ведуча. Пограли у гру, ходімо на вечорниці.

Баба. Поспішаймо дівчатонька
Все приготувати
Бо вже пора вечорниці
Всім нам починати.

В кожній хаті на Україні
Вареники варять нині
Вареники не погані, вареники у сметані.

Ведуча.
Правда ж, діти, вареники - це смачна їжа?
Давайте пограємо у гру: «Хто швидше зліпить вареник»

Гра. «Зліпи вареник»

Пісня: Наші хлопці вареників просять»

Баба. Ось наліпили вареників
Біленьких, смачненьких,
Та й запросимо до нас у гості
Хлопчиків гарненьких
Щоб разом із нами добре працювали
Наші вечорниці піснею стрічали.

Ведуча. Пахне пирогами і калиною
Пахне медом смачна кутя.
Навпрошки знайомою стежиною
Внуки до бабусі лопотять.
Діти різновікової групи колядують.

Колядки

Коляди, коляди
А я в батька один,
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, п'ятачок.
А п'ятачок недорогий
Дайте тітко, ще другий
Із святим вечором.
* * *

Колядин, колядин,
А я в батька один,
У новенькім кожушку,
Винесіть пампушку.
Та ще пиріжок
Кладіть у мішок.
** *

Колядин, коляди,
А я в батька один,
Коротенька курточка,
Дайте, бабцю, бубличка.
Із святим вечором.

* * *

Я маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик.
З мішком походжаю.
Коляду збираю.
Вечір добрий!
Дайте пиріг довгий!

* * *

Коляда, коляда,
Дай, бабо, пирога!
Ой коляда, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака!
А п'ятак не такий,
Дайте, дядьку ще другий.

* * *
Ой у ліску, в ліску
Листя на грабі
Заколядуймо ми своїй бабі
В нашої баби добра душа,
Винесе вона цілого книша
До того книша –
ціла ковбаса.
Добрий вечір.

* * *

Дід. А може ви нам пісню заспіваєте.

Пісня: «По дорозі жук, жук»

Гра у парах: « Спробуй встати»
Хлопчик. Дозвольте ще й козі зайти до вас у хату, поскакати.

Баба і дід. А вже ж, хай заходить!
Хлопчик. Станьте у ряду
Я козу веду!
(заходить коза і кричить )
Дитина. Підійди-но ближче,
Вклонись господарям нижче.
Чим вони тебе пожалують
Чи міркою жита, чи міркою вівса
Коли того мало, то ще й кусок сала,
Щоб наша коза веселою стала.

Пісня: « Де коза ходить»
( коза знову падає)

Господиня. Що це таке? Вже й не голодна.
Господар. Треба лікаря покликати! Може серед вас є лікар? Швидше йдіть на допомогу.(до залу заходить лікар із шприцем)

Лікар. Кому укол давати? Хто помирає.

Діти. Коза.

Лікар. А.. КОЗА. Ну , це ми швидко.. і раз.
(намагається зробити укол, а коза тікає)

Кому тут ще укол дати?
Господиня.
У нас тут всі здорові
Навіть танцювати готові.

Хоровод: « Через поле, через ліс»

Дівчинка. Пустила мене моя мати
Та й на вечорнички.
А там хлопці чорноброві
Плетуть рукавички,
Рукавички виплітали
Весело співали
А музики як заграли
Ще й затанцювали.
Весело на кониках пострибали.
Танок на конях.

Гра: « Чий кінь швидше»

Щедрівки.

Щедрик-ведрик
Дайте вареник
Грудочку масла, бо я телят пасла
Кільце ковбаски, коли ваша ласка.


Щедрівочка щедрувала
До віконця припадала:
Що ти тітко напекла?
Неси швидше до вікна!
І вареник і пиріг
Неси нам на поріг.


Щедрик добрий,
Я не гірший
Дайте млинця
Котрий більший!
Що щебрушка,
То пампушка,
Що щедре ник,
То вареник.

Щедрик- ведрик
Дайте вареник
Грудочку кашки
Кільце ковбаски
Та не ламайте,
А цілу давайте.

Щедрик ведрик
Дайте вареник
Із колосочка
Жита мисочка
Із снопочка
Ціла бочка
Вам щедрець
Мені млинець
Грудочку кашки та пару яєць.
Дід. Гарно щедрувала, та залишилось у нас ще трішки роботи. Потрібно нам'яти кукурудзи курям. Може допоможете?

Гра: «Намни кукурудзу»

(Заходять діти старшої групи посипати)

Діти. Шановні господарі, дозвольте посипати.
Дід і баба. Проходьте будь ласка.



Посипання.

Сійся родися: жито, пшениця,
Всяка пашниця,
Щоби родило в землі,
Щоби був хліб на столі,
І на полі, і в стодолі,
Щоб добра було доволі.

Сію, сію посіваю
З Новим роком вас вітаю
Хай це жито росте,
Із зернини колосочок,
З колосочка повна бочка.

Сійся родися
Жито, пшениця
Всяка пашниця
Зверху колосиста,
Знизу корениста.
Будьте зі святом здорові,
З Новим роком!

Сію, сію посіваю
На всі чотири боки,
Щоб ви всі були здорові
Іще на довгі роки
Сію, сію, пшеницю,
Щоб родила вам пашниця,
Щоб вам було доволі
В хаті, в стайні і в коморі,
А по цьому, будьте здорові.
(Поза спинами посипальників пробираються до печі з варениками 2 чортика)

Баба. Ой лишенько!Зараз чортики заберуть наші вареники. Ловіть їх.

Дід. Ось я їх та в мішок.(мішок без дна. Дід одного чортика в мішок, бере другого, а перший тікає, другого- той теж.)

Баба. Діду. Що робити?
Ведуча Ви не бійтеся чортів,
Чортики з нами подобріли.
Та й не справжні вони в нас
Це Андрій, а це Фелікс.

Чортик. Так, це ми. Ми любимо багато гратись, хочемо з вами позмагатись.

Гра: «Збери пір`я»

Баба. Милі гості, прошу сісти,
Вареники будемо їсти.
Вареники не погані, вареники у сметані.
Їжте, їжте просим щиро.
Вареники наші з сиром.

Вихователі:

Ой, мабуть, давайте люди
За гостину дякувати будемо
І за те, що гарно так приймали,
І за те, що смачно частували.

Все, що задумали, хай вдається
Все, що посіяли, щоб вродилося
Щоб життя лиш радістю колосилося

А ще бажаємо сили,
Щоб ніколи ви не хворіли.
Щоб люди вас поважали,
Щоб діти завжди шанували.

Баба і дід. Ана цьому слові, бувайте здорові.

Пісня: «Скільки б не співали»