Батьківщина, українська символіка

[Stahmich83]

Приветик!!!!!!! Проводила ,очень красивый праздник получился. Использовали много атрибутов.
«Щедрий вечір»
Розвага для старших дошкільнят.
Мета: Розширювати та поглиблювати знання дітей до народні українські звичаї та обряди;спонукати дітей до активних творчих проявів у виконанні колядок, щедрівок;розвивати в дітей позитивні емоції, бажання зберігати українські звичаї та обряди» виховувати любов до рідного краю, українського слова.
Хід розваги.
Зала прикрашена у вигляді української хати. Звучить українська музика. Заходить ведуча.
Ведуча. Добрий вечір , шановна родино!
Запросили ми вас до нашої оселі на хліб та сіль.
На слово щире, на пісню прекрасну , на свято наше родинне. Сьогодні ми зібрались у цьому залі тому, що в січні в Україні проходять свята , що об’єднують родини. І ми побуваємо зараз з вами в чарівному світі традицій і обрядів. Прийдуть сьогодні до нас і щедрівники , і колядники, і сіячі. Тож почнемо наше свято.
(Під музику заходять дід та баба, сідають на лаві)
Дід . щось добреньке з’їсти хочу.
Тільки що , не знаю сам.
Баба. Голови б ти не морочив
Що зварила, те й подам.
Дід. Варенички, борщ і каша,
В животі від них бурчить.
Баба. Вередливий став ти , діду.
Дід. Знаю , бабо, ти не сердься.
Я, мабуть, би з’їв оце..
Калача із борошенця.
А туди ще вбить яйце.
Баба. От противний , хоч бери
Та тікай із хати,
Будь по – твоєму , спечу
А ти сідай чекати. ( Місить тісто, співає)
Дід. Ти готуй , стара, швиденько,
Повечеряєм гарненько
(Баба підносить коровай)
Дід. Баба в мене молодець
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець.
(обнімає бабу)
Пам’ятаєш , моя люба,
Як були ми молоді
Напечем, бувало, хліба
Повна хата молоді.
Баба. Ану давай задаємо ті часи.
(Танцюючи під веселу музику)
Стукіт у двері.
Дід. А хто це там таки?
Дівчата (за дверима) Господарі, чи впустите в хату?
(Заходять).
Баба. Заходьте , дівчата.
1 Дівчина.
Ми дівчатка чорнобриві,
Всі веселі , жартівливі
Прийшли щедрувати
До вашої хати.
2 Дівчина.
Щедрий вечір , добрий вечір!
Тут живуть господарі,
Багатства володарі,
Щедрий вечір, добрий вечір!
Баба. Поспішайте вже дівчата,
Ви хутчіш сідати
Може, прийдуть хлопці гарні
Нам колядувати.
(Чути гомін)
Дід. Хто це йде? (заходять хлопці)
1 Хлопець.
Чути, чути, чути дзвін
За сто далеких гін,
То з високих гір сюди
Ішло свято Коляди.
2 Хлопець.
Добрий вечір , добрий господарю,
Чи дозволите поколядувати,
З Різдвом Христовим привітати,
Щастя , здоров’я побажати!
Дід і баба. Вечір добрий! Щиро вам раді..
В нашій господі всього доволі – хліба , і солі!
3 Хлопець.
Слава Богу , мир цій хаті!
Колядники ми не багаті.
Ми з далекої дороги
В ваші тут зайшли пороги.
Дозвольте нам відпочити
І новину сповістити.
Пісня : «Нова радість стала».
Береза.(отаман колядників) А ще є в нас і щедрувальники.
1 дитина.
Я дівчинка маленька, в мене платтячко рябеньке,
Я не знаю «аз» і «буки», дайте мені гривню в руки,
А ми зі святом вас вітаєм і родині всій бажаєм:
Із колосочка – жита бочка, із гречки – пиріжечки,
із ячменю – грошей жменю.
2 дитина.
Щедрівочка щедрувала, під віконце підбігала ,
Що , бабуню напекла, неси швидше до вікна.
Не щипай, не ламай , а по цілому давай.
3 дитина.
А ми у вашу хату внесли торбу снігу,
А ще - подивіться! Цілий лантух сміху,
Сніг – розтане, а сміх буде з вами,
А хто у нас не сміється , - той додому не вернеться.

Колядник. Ось у мене є бубон , тож давайте пограємо
В гру «Веселий бубон».
Міхоноша. Я маленький хлопчик, виліз на стовпчик,
З мішком походжаю, коляду збираю.
А ви , люди , чуйте,коляду готуйте:
Яблучка, горішки – дітям для потішки,
А за цю коляду – дайте грошей , бо піду!..
Дід. На тобі , хлопче, ковбаску і сало,
Щоб воно ніколи наш стіл не минало!
Баба. Сиптеся, горіхи, для більшої втіхи,
Щоб були ви здорові, як горішки ці!
Дід. А ось і гроші!
Баба. Сідайте, дуже прошу!
Береза. Дозвольте ще заспівати, вашу хату звеселяти!...
Пісня «Добрий вечір тобі, пане господарю»
Дорослі. Дозвольте козі зайти до хати у вас поскакати.
(Заходять Циган,Коза,Лікар)
Циган. Станьте у ряду я Козу веду,
Де Коза ходить , там жито родить,
Де не буває, там виглядає.
Пісня «Го – го – го Коза!»
Циган. Козо, моя люба,Козо моя мила!
Чи ти їла, чи ти пила?
Коза . Я не їла , я не пила, дайте ковбасу,
Бо вам хату рознесу.
Дайте мені книші
Бо напущу в хату миші..
Циган. Ти нам людей не лякай,
Затанцюй нам , пострибай.
Коза. А дасте мені сала, щоб я вище стрибала?
Баба. Дамо тобі ще й вівса, а зверху буде ковбаса.
Дід. Будеш, Коза, сита та й не будеш бита.
Затанцюй нам ,повесели нас !
(Коза танцює, потім падає)
Циган. Ой лишенько , впала Коза ниць,
Нежива лежить , не дихає..
Мерщій кличте лікаря!
Усі. Лікаря!
(Входить Лікар – переодягнений хлопчик).
Лікар. Покажіть , хто тут лежить . зараз послухаю…( слухає, піднімає одну ногу, другу, заглядає під хвіст)уже мертва.. треба надути жилу..(Дме сопілкою у вухо – розводить руками) Не встає. Несіть три куски сала, щоб Коза встала!...
Баба. Нате вам сала, аби тільки Коза стала.
Діти , допоможіть Козі встати , та погуляти..
Пісня – хоровод «Де Коза ходить»
Де Коза ходить , там жито родить,
Де Коза рогом – там жито стогом,
Де Коза ногою – там все виглядає.
Циган. Співаючи водить Козу по колу , а вона виконує рухи, про які йдеться в пісні. Зупиняючись біля кожної хатки, Коза пританцьовує тупочучи, тупає однією ногою , нахиляє голівку, показуючи ріжки, взявшись рукою за спідничку ззаду, помахує нею, наче хвостиком.
Циган. Підійди поближче, уклонись нижче
Господареві й господарочці.
Коза вклоняється господарям.
Циган. Поскакала ти Кізонько та через поріг,
За те дасть господар пшеничний пиріг,
А господиня мірочку гречки
Нашій Козуні на варенички..
Дід. Спасибі , що повеселили нашу хату
(Циган з Козою виходять)
Баба. А це хто прийшов?
Дід. Здається , посівальники завітали.
Посівальники. Дозвольте засівати!
1. Сійся , родися, жито – пшениця, горох,чечевиця і всяка пашниця!
Внизу корениста , а зверху колосиста!
2. Сію,сію , засіваю, з Новим роком вас вітаю.
Щоб діти всі були здорові, їсти кашу всі готові
Щоб вам була з них потіха, а нам грошей хоч з пів міха.
3. Сієм зерном ваговитим добром людям працьовитим
Не з сівалок, а з долоні, по долівці, по ослоні!
Посіваєм в вашій хаті – будьте радісні й багаті!
Сієм густо, перехресно – на добробут людям чесним!
Примовляєм з кожним кроком.
Усі. З Новим роком!
Дід і баба. Ось вам за посівання дари.
Пісня «І у вас , і у нас хай все буде гаразд».

[Natysja12]

Стежками рідної мови -2012
Під музику заходять до залу.
Ведуча: Гостинно просимо на свято рідної мови
Вона, як ніжна пісня колискова
Заходить серцем в душу з ранніх літ
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Діти I: Українська мова – давня й молода
Світить рідне слово, як жива вода
Звідки воно взялось – діло не просте…
В душу засівалось, із душі росте.
II: Наша мова квітуча, барвиста
Наша мова прекрасна і чиста
Наша мова, мов джерельце дзюрчить
Наша мова красиво звучить
III: Бог нам гарну мову дав,
Щоб ми не мовчали,
А всі звуки та слова
Легко вимовляли
Кожна літера – це знак,
Кожна загадкова,
Вони з’єднуються так,
Що виходить слово
IV: Велична, щедра і прекрасна мова!
Прозора й чиста, як гірська вода
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Пісня «Рідне слово»
Ведуча: Любі діти! Зараз ми вирушимо у цікаву і незвичайну мандрівку.
Вона проляже через стежки вашого веселого і щасливого дитинства,
з яких починалося ваше життя у казковому світі слова. А починалося
воно з колискової.
(Виходять дівчата з ляльками)
Дівчинка I: Як я була ще маленька,
Колисала мене ненька,
Колисочку гойдала
Й ніжну пісеньку співала
II: Люлі, люлі, прилетіли гулі,
Та й сіли на люлі
Ой ви, гулі, не гудіть
І дитятка не будіть
Колисочка хитається,
Дитиночці дрімається.
А – а – а…
III: Ой баю, мій баю, котка заспіваю,
Щоб дитятко спало, горенька не знало.
А – а – а…
«Колискова»
Ведуча: Коли ви ще були зовсім маленькими, не вміли говорити, то ваші
матусі тішили вас забавлянками. Це коротенькі пісеньки, які ви чули
від мам і бабусь. Вони знайомили вас з різними тваринами, пташеня
тами, викликали у вас любов до мами і потяг до рідної мови.
Діти I: Сорока – ворона на припічку сиділа,
Діткам кашку варила,
Ополоником мішала,
Діток годувала
Оцьому дам, оцьому дам, оцьому дам,
І цьому дам, а цьому не дам.
Цей дров не рубав, води не носив,
Хати не топив,
Шуги – шуги полетіли
На голівку сіли.
II: Гоп, гоп, гу-ту-ту, вари кашку круту,
Підливай молочка, нагодуй козачка
Ведуча: Продовжуємо нашу мандрівку. Коли ви ще трішечки підросли, наші
матусі читали нам казочки, які також навчають нас любити свій
рідний край і шанувати традиції нашого народу.
(Зявляється Котигорошко)
Ведуча: Ніби ожила картина і до нас
Прийшов хлопчина.
Хто ти, хлопчику, скажи?
І куди крокуєш ти?
Котигорошко: Я – казковий богатир,
Мене знають птах і звір
Котигорошком називають,
Бо навкруги всі добре знають:
Я з горошини вродився
На зріст малим залишився,
Але козацьку силу маю
Я сестру й братів шукаю.
Ведуча: А ми знаємо, що Змій підступний їх украв,
Полонив, зачарував,
Не хвилюйся, хлопче, годі,
Станемо тобі в нагоді
(Виходять козаки)
Ведуча: Ось і козаки прийшли тобі на допомогу. Розкажіть про себе.
Козак I: Козак – це чесна, смілива людина,
Найдорожча йому – ненька Україна.
II: Козак – усім народам друг
І лицарський у нього дух.
III: Козак – завжди борець за волю
І за народну добру долю.
IV: А ми щоб козаками стати
«Козачок» вчимося танцювати.
«Козачок»
Ведуча: (підходить до калини): А ось і калина, а поряд дубки
Дивіться сумні і посохлі які
Брати твої – оці дубки,
А калинонька – краса – твоя милая сестра.
Але ми їм допоможемо,
Якщо чари зняти зможемо
(Залітає Жайвір)
Ведуча: Жайвір прилетів до нас –
Допоможе в добрий час
Мабуть хоче розказати,
Як нам чари подолати
Жайвір: Змій віночок гарний вкрав,
Квіточки всі розкидав
Ви віночок той зберіть,
На калину одягніть
Оживе тоді калина
І прокинеться дівчина.
Ведуча: Дякуємо, Жайворонку, за добро та ласку, за потрібну нам підказку.
Гра «Склади квіти у віночок»
Дівчина – калина : Дякую вам, любі друзі,
Що вінок подарували
Із полону та неволі
Мене врятували
А моїх братів допоможе врятувати запальний таночок.
Танець «Ой єсть в лісі калина»
Ведуча: Зазирнули ми у казку, а нас вже чекає гра. Ви думали, що гра – це
пустощі? Ні, це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер
народу. Давайте і ми пограємо в гру «Ой Василю, Василечку», а
Василя виберемо лічилкою.
Дитина: Бігли коні під мостами
З золотими копитами
Дзень – брязь! Вийшов князь!
Гра «Ой Василю, Василечку»
Ведуча: Український народ любить жартувати і зараз нашу мандрівку
продовжать наші гості – «перлинки – смішинки»
I: - Тату, купи мені барабан!
- Та у нашій, синку, хаті шуму й так уже багато!
- Я на ньому буду грати, коли ляжете ви спати.
II: - Та й набрид вже своїм плачем ти мені, Петрусю!
- Це не вам я, мамо плачу.
- А кому?
- Бабусі!
III: - Умивайся бери, синку, швидше, не барися!
- Так за мене он в куточку кіт уже умився.
Пісня «Ой під вишнею»
Ведуча: Любі діти! А зараз наша мандрівка завела нас у світ поезії. До краси
української мови зверталось багато письменників і поетів.
Діти I: О мово, ти як дивная сопілка
То звеселяєш, то хвилюєш нас
Тобі вклонялись Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас
II: Від інших мов вона не гірша
Для українців наймиліша
Пісенна, ніжна і дзвінка
Мова Шевченка і Франка.
Ведуча: Так, діти, Т. Г. Шевченка ще називають «кобзарем» нашого народу
Він дуже любив Україну, її природу, голубі озера і все це описував
в своїх віршах.
Діти I: Встала весна,
Чорну землю сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила
І на полі жайворонок, соловейко в гаї
Землю, убрану весною, вранці зустрічають.
II: …світає, край неба палає
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає
Тихесенько вітер віє
Степи, лани мріють
Між ярами, над ставами
Верби зеленіють.
Пісня «Тече вода»
Ведуча: Відданою донькою свого народу була і славетна поетеса Л. Українка
В своїх віршах вона ніжно описує красу свого краю. Цього вона
вчилась у рідного українського народу – з його казок, пісень та
колисанок.
Діти I: Онде балочка весела,
В ній хороші, красні села,
Там хатки садками вкриті,
Коло сіл стоять тополі,
Розмовляють з вітром в полі
II: На зеленому горбочку
У вишневому садочку
Притулилася хатинка
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати
Чи не вийде її мати?
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
Пісня «Вишеньки – черешеньки»
Ведуча: Ось і закінчилась наша подорож по стежинках рідного слова. Багато
гарних слів ви почули про нашу українську мову. Пройде час, ви
станете дорослими і хочеться, щоб ви зростали у ріднім краї, з
рідним словом і ніколи не цурались української мови. А якщо доля
і закине вас на чужину, щоб ви завжди пам’ятали, що ми є українці
і наша Батьківщина – Україна.
Діти I: Хоч ми всі іще маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що звемося – українці
Й українських предків маєм.
II: Ми є діти українські, хлопці і дівчата
Рідний край наш – Україна щедра та багата
Рідне небо, сонце ясне, місяць, зорі срібні
Рідний нарід – українці, всі до нас подібні
III: Одягнуся я в неділю
У вишивану сорочку,
У червоную спідничку
Ще й коралі на шнурочку
Заплету рівненько коси,
Одягну віночок з рути
Та й візьмуся за підбоки,
Бо музики дуже чути
Я на ноги чоботята,
Червоненькі, сапянові
Я – маленька українка!
Будьте всі мені здорові!
Танцювальна композиція «Як у нас на Україні»
Ведуча: А тепер, дітки, прощавайте, і нашу подорож по стежках рідної мови
запам’ятайте.

[леся r]

Выставляю приблизительный сценарий нашего фестиваля.



Сценарій свята "Тобі Україно"


Ведуча:
Славна наша Україна, а ми - її діти
Поки живі на цім світі будемо радіти
І ця радість хай поллється по всьому роздолу
Бо нашому роду
Нема переводу!
Дiти:
Ми є дiти українськi
Хлопцi та дiвчата
Рiдний край наш Україна,
Красива та багати.
Пісня про Україну
1.Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить лiщина
З тобою всюди кожну мить
Говорить Україна.
2.Послухай,як трава росте,
Напоєна дощами
I як веде розмову
З тобою колосками.
3.Послухай,як вода шумить,
Днiпро до моря лине,- 1
Зтобою всюди,кожну мить
Говорить Україна.
Ведуча:
Дiти,наша Україна славиться хлiбом.Рум’яна,кругла паляниця,чимось подiбна до сонечка.Поряд з хлiбом завжди ставлять сiль.В народi кажуть"Без солi не смачно,без хлiба не сито","Хлiб усьому голова".В давнi часи хлiбороб залишав вiд снiданку ,що брав з собою в поле, шматок житнього хлiба на гостинець дiтям.Говорив дiтворi: " Це хлiб вiд зайчика",адже не даремно говорять в народi" Хлiб,сiль i вода- богатирська їда".А тепер i ви покуштуйте хлiб вiд зайця.
(Хлопцi ти дiвчата беруть коровай.Виходять до гостей.)

Дитина
З полiв зiбрали урожай
Iз жита та пшеницi
Смачнi в нас бур’яки й паляницi
Земля i щедра i багата.
Ось хлiб i сiль на наше свято.
Ведуча: Що ж таке Україна?
1.За вiконцем калина
Тиха казка бабусi
Нiжна казка матусi
Дужi руки у тата
2.Пiд тополями хата
Пiд вербою криниця
В чистiм полi пшениця
Серед лугу лелека
I дiброва далеко.
Пісня- хоровод"Про калину" муз.Ведмедері
Ведуча:
Наші давні і добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть.
Дитина
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма. 2
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
Ведуча:
Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Їх виплітали з різного зілля, від весни і до пізньої осені. Кожен віночок слугував не тільки окрасою голови дівчини, а й був оберегом душі, бо в ньому є чаклунська сила, що і біль вгамовує, і волосся береже.У три роки одягався вперше ,вплiталось три квiтки-чорнобривці,незабудки.ромашка,чотири роки-безсмертник,листки яблоні,шiсть рокiв-вплiтали мак та волошки,а у сiм рокiв- цвiт яблонi.
Розповiдь про стрiчки.
Ведуча:
Вінок Україні сплітаємо, друже
В таночку ми з ним закружлямо дружно.
« Танець з віночками». Муз.супровiд О.Злотник «Віночок»

Українські рушники
Вишивала мати.
На біленькім полотні
Узором квітчастим
Вишивала, вишивала
І пісню співала,
Своїм дітям —
Красним квітам —
Щастя виглядала.
На зеленім листі
Рожа зацвітала
І біленьким цвітом
Калина вставала.
Виростали діти,
В світи вирушали,
Було щастя, було горе —
Усяко бувало.
Але тими рушниками
Сліз не витирали —
Діти знали:
Разом з ними...
Мати долю дала.
Танок з рушниками.
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала,
І чую : гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута – м”ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась рідна мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло – тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала.
Ведуча
Україна - то не звук і не просто слово,
Україна - серця гук, солов'їна мова,
Україна - то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна - то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна - то стіжки мов церковні зводи,
Україна - то стежки наших родоводів!
Україна - то Дніпро повен грай-водою,
Україна - то добро, творене тобою.
Україна - то отця мудрі настанови,
Україна - то серця, сповнені любов'ю!
Україна - то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна - це і ти, це - і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!
Пісня «Молитва за Україну»
Ведуча:
Хочу подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, Хочеться вірити, що на Вашу долю випадуть радісні хвилини гордості за те, що ми є український народ.I нашому роду нема переводу.
Хай біда і горе минають ваш дім.
Доброго здоров’я зичу вам усім.
Здоров’я і щастя всій нашій родині,
А цвіту і плоду моїй Україні.
Композиція «Україна»
(лунає пісня «Україно» у виконанні Т. Петриненка. Діти виходять із зали)

[irina ivanovna]

"Свою Батьківщину любіть"

(Діти заходять до зали під музику «Шумка», і сідають півколом на заздалегідь підготовлені місця)
Ведуча
Що таке Батьківщина?За віконцем калина,
Тиха казка бабусі,ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата, між тополями хата,
Під вербою криниця,в чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека,і діброва далека…
Коли любиш ти все цеі приймаєш у серце,
Як готовий щомиті від біди боронити
Кожну в лузі билинку,кожну в гаї пташинку,
Значить це – Україна,має доброго сина.
Щасливі ми і пишаємося тим, що народилися і живемо на багатій, чудовій, мальовничій землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі , хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.
1дитина:
Моя рідна Батьківщина має назву Україна.
В мене й нація своя – українка в мами я.
В мене й рідна мова, українське кожне слово.
2 дитина
Ми дітвора українська – хлопці і дівчата.
Хоч слабкі у нас ще руки, та душа завзята.
Бо козацького ми роду, славних предків діти,
І в садочку ми вчимося рідний край любити.
3дитина
Довгу зиму жив лелека, в далекій стороні,
А тепер вернувсь здалека і таке сказав мені:
Літаю тім – вічне літо, нема снігів, зими,
Свою країну, діти, найдужче любим ми.
(Пісня «Облітав журавель»(слова П.Воронька,музика Загрудного).
(Виходить дівчинка в українських строях).
Ведуча. Хто ти, дівчинко, маленька?



4 дитина
Доня України неньки.
Українка називаюсь,
Тою назвою пишаюсь.
Ведуча. По чім, тебе я впізнаю?
4 дитина
По вкраїнському звичаю!
До барвистого віночка – вишиваночка – сорочка,
Фартушок і чобітки, різноколірні стрічки.
5 дитина
Любі друзі! Хоч маленькі, ми вже добре про те знаєм,
Що звемося українці й українських предків маєм.
Тато, мама, брат, сестричка і всі інші члени роду,
Всі належать до одного українського народу.
6 дитина
Україна – це ліс та долини, це широкі квітучі поля,
Це маленька, щаслива дитина і найкраща дитина моя.
7 дитина
Мій край чудовий Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Ведуча. Символ нашої Батьківщини – калина. Калинове гроно взимку на підвіконні, калинове гроно у дівочому вінку, на весільному короваї… мамині ліки від кашлю; грона калини вишиті на рушниках серветках, блузах…
Калина одна така на білім світі.
(Пісня «Калина»(«Колишися, калинонько…»), слова Підгірянки, музика Котка.
Пісня «Колискова» («Повішу я колисочку та й на калиноньку…»), слова народні , музика Степового).
Ведуча. Без верби і калини – нема України.
8 дитина
Я дитина українська, вкраїнського роду.
Українці то є назва славного народу.
Україна – то край славний аж по Чорне море.
Україна - то лан пишний, і степи, і гори.
І як мені України щиро не любити:
Мене вчили по-вкраїнськи Господа молити.
За свій рідний край і нарідя Господа молю:
Зішли, Боже, Україні і щастя і долю.


9 дитина
Над старими яворами білих буслів білі діти
Зранку – раночку дзьобами вчаться рідно клекотіти .
І рідненько тьохка в лузі соловей до солов’яти …
А мене навча матуся рідним словом розмовляти.
10 дитина
Кохаю край наш дорогий, що зветься Україна,
Вітчизні хочу я своїй зрости достойним сином.
11 дитина
Я маленький козачок, правда, люди, правда так!
Буду швидко виростати, Україну захищати.
12 дитина
Україно моя мила, ти моя рідненька
Я тебе так щиро люблю, хоч я ще маленька.
13 дитина
В усьому світі кожен знає, є Батьківщина лиш одна,
І в нас вона одна – єдина, це наша рідна Україна.
Ведуча.
Потанцюємо, малята,веселішим буде свято.
Український «Козачок», ну , а далі «Гопачок».
(Танець «Козачок»(українська народна мелодія «Їхав козак за Дунай»).
Танець «Гопачок» («Гей зелений поясок», музика Лазаренка).
Діти після танців розбігаються в різні сторони (хлопчики наліво, дівчатка направо).
Ведуча.
Мабуть дражнитися зібралися,
Коли так порозбігалися
Люблять українці жартувати.
Хлопчик
За горою кам’яною йшла дівчина з коцюбою .
Сергій думав, що лисиця, а то Галя – ледащиця.
Дівчинка.
Коло млину, коло броду перескочив Петрик воду.
Перескочив, не змочився, до дерева причепився.
Хлопчик
Настя – хвастя по саду ходила,
Комарів ловила
Дівчинка
Назарко – Назар пішов на базар,
Купив порося, воно вирвалося.




Хлопчик
Тетяна – Тетяна їла з глечика сметану,
В глечик голову встромляла, а сметани не дістала.
Дівчинка
Юрко – Бурко розлив молоко
Хлопчик
Іванка миші злякалась,
В кропиву сховалась.
Дівчинка.
Наші хлопці – молодці жабу вцілили в ріці,
Артем каже: переріжмо!
Сашко каже: цілу з’їжмо!
Дівчинка
Скакала жабка під гречкою,
За нею Стасик з вуздечкою!
Ведуча.
Досить! Досить!
Принесла я вам мішечок гречки,
Щоб в садку між дітьми не було суперечки!
Мир миром!
Хлопчик. Дівчатка, дозвольте вас на танець запросити.
Дівчинка. А ноги не відтопчете?
Ведуча (до дівчаток). Мир миром!
Не сварітеся
(Музика Верховинця).
Не сварітеся, помирітеся.
(хлопчики і дівчатка ідуть назустріч один одному)
Дайте один одному та обидві руки.
(беруться за руки і кружляють парами)
Поцілуйтеся.
(Торкаються щічками справа і зліва(двічі)
Танець «Гречаники»(українська народна мелодія 2/4 «До вас в гості ми прийшли»),
1. До вас в гості ми прийшли,
Щось цікаве принесли.
2. Молодці, що ви прийшли.
А що ж винам принесли?







(далі хлопчики імітують гру на музичних інструментах , дію з будь – якими предметами. Дівчатка відгадують. Якщо не відгадали , знову гру починають хлопчики. Якщо відгадали , гру починають дівчатка спочатку. Також імітують дію – загадку (печуть пиріжки, готують вареники…)
Ведуча. Я також для вас щось принесла. (З кошика на килим висипає 9 – 10 іграшок).
Гра «Що сховано?»
(Музика Шутенко, Антонова «Музичні ігри, танці та вправи в дитячому садку». К. «Музична Україна» - 1969 с.77)
1. На ці іграшки дивіться ,Треба їх запам’ятать .
Яку іграшку сховаю,Постарайтесь відгадать.
2. Знову іграшки ми бачим, ану, Вова, відгадай!
Яку іграшку сховали, нам усім відповідай.
(діти ідуть по колу хороводом, повертаються спиною до іграшок, присідають і закривають очі. Вихователь ховає іграшку, запрошує Вову у коло до іграшок , діти ідуть хороводом, співають другий куплет. Грають двічі).
Ведуча. Діти, ми будемо сьогодні продовжувати наше свято у груповій кімнаті.
А в залі вже закінчується свято, нам прощатися пора.
Ми бажаєм Україні миру, щастя і добра!

[irina ivanovna]

Мій рідний край,моя земля,
Велика - превелика …

Тема: Пам’ятнімісця мого рідного міста.
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з пам’ятними місцями рідного міста (зокрема пам’ятниками : Т.Г.Шевченку і Воїнам-визволителям);
Продовжувати ознайомлювати дітей з історією рідного краю , життєвим і творчим шляхом Т.Г.Шевченка – співця землі нашої , воїнами – переможцями, які виборювали свободу і незалежність;
Виховувати почуття поваги і любові до почесних людей , які вибороли нам свободу.

ХІД ЕКСКУРСІЇ .
1. Бесіда про те, які пам’ятні місця є у нашому місті видатним людям.
2. Розповідь про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка – поета українського народу.
Народився 9 березня 1914року в селі Моринці на Київщині. Його батько, Григорій Іванович , був кріпаком . Маму звали Катериною. Вона була працьовита , дбайлива. А ще в родині був дід Іван . Він розповідав хлопчикові про сміливих гайдамаків . Тарас був третьою дитиною в сім’ї. Усіх було шестеро. Найбільше любив Тарас свою старшу сестричку Катерину , котра дбала про малого Тарасика . Коли хлопчику виповнилось 9 років – померла матуся , а 12 – помер і тато. І Тарасик залишився круглою сиротою. Ходив хлопчик і до дяка в науку, і до маляра – диякона і до попа. Хлопчик був дуже обдарованим . І він сам навчився і малювати, і писати вірші.
3. Показ репродукцій картин Т.Г.Шевченка.
4. Читання віршів Т.Г.Шевченка «Зоре , моя вечірняя» , «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора».
5. Увесь час поет Шевченко Т.Г. писав про рідний край , про волю.
Були часи , коли нашу землю захопив ворог . Він спалював будинки , природу, вбивав людей . Люди не хотіли цього терпіти і почали створювати партизанські загони. Тут партизани готували плани , як знищити ворогів. І ось силами цих партизан ворог був знищений. І на нашій землі знову засвітило яскраве сонечко і люди стали жити без війни. Велика наша подяка цим воїнам , які знищили ворога і вибороли нам свободу.
6. Подорож пам’ятними стежками рідного міста та покладання квітів до пам’ятників Шевченку Т.Г. та Воїнам – визволителям.


Мій рідний край,моя земля,
Велика - превелика …

Тема: Пам’ятнімісця мого рідного міста.
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з пам’ятними місцями рідного міста (зокрема пам’ятниками : Т.Г.Шевченку і Воїнам-визволителям);
Продовжувати ознайомлювати дітей з історією рідного краю , життєвим і творчим шляхом Т.Г.Шевченка – співця землі нашої , воїнами – переможцями, які виборювали свободу і незалежність;
Виховувати почуття поваги і любові до почесних людей , які вибороли нам свободу.

ХІД ЕКСКУРСІЇ .
1. Бесіда про те, які пам’ятні місця є у нашому місті видатним людям.
2. Розповідь про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка – поета українського народу.
Народився 9 березня 1914року в селі Моринці на Київщині. Його батько, Григорій Іванович , був кріпаком . Маму звали Катериною. Вона була працьовита , дбайлива. А ще в родині був дід Іван . Він розповідав хлопчикові про сміливих гайдамаків . Тарас був третьою дитиною в сім’ї. Усіх було шестеро. Найбільше любив Тарас свою старшу сестричку Катерину , котра дбала про малого Тарасика . Коли хлопчику виповнилось 9 років – померла матуся , а 12 – помер і тато. І Тарасик залишився круглою сиротою. Ходив хлопчик і до дяка в науку, і до маляра – диякона і до попа. Хлопчик був дуже обдарованим . І він сам навчився і малювати, і писати вірші.
3. Показ репродукцій картин Т.Г.Шевченка.
4. Читання віршів Т.Г.Шевченка «Зоре , моя вечірняя» , «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора».
5. Увесь час поет Шевченко Т.Г. писав про рідний край , про волю.
Були часи , коли нашу землю захопив ворог . Він спалював будинки , природу, вбивав людей . Люди не хотіли цього терпіти і почали створювати партизанські загони. Тут партизани готували плани , як знищити ворогів. І ось силами цих партизан ворог був знищений. І на нашій землі знову засвітило яскраве сонечко і люди стали жити без війни. Велика наша подяка цим воїнам , які знищили ворога і вибороли нам свободу.
6. Подорож пам’ятними стежками рідного міста та покладання квітів до пам’ятників Шевченку Т.Г. та Воїнам – визволителям.

[irina ivanovna]

Рідний мій Лебедин, на землі ти такий один !

Інтегроване заняття для старших дошкільників

МЕТА: продовжувати краєзнавчу роботу з дітьми; узагальнювати та
розширювати знання дошкільнят про місто, в якому вони живуть,
його історичне минуле і сьогодення; вчити користуватися картою;
формувати у дітей пізнавальний інтерес, громадянську позицію,
уміння приймати рішення, брати на себе відповідальність за
виконання дорученої справи; виховувати почуття патріотизму, любов
до свого міста.

МАТЕРІАЛ: карта-схема та герб міста, фонограми пісень, різноколірні
повітряні кульки, телефон; кольоровий папір, ножиці, клей,
олівці, картон.

ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА: створення краєзнавчого куточка в групі; збирання
матеріалу про Лебедин та Лебединщину;
ознайомлення з історією міста, його культурно-
історичною спадщиною.

ХІД ЗАНЯТТЯ.
- Доброго дня, любі друзі!Бачу в усіх гарний настрій, то й пропоную вам цікаву та захопливу справу. Чи любите ви мандрувати? ( - Так). Як це можна зробити? ( - Поїхати потягом або автобусом, полетіти на літаку, покататися на катері чи човні і т.д.). Гаразд. Я пропоную вам ще один вид мандрівки – уявний, повітроплавальний.Ось погляньте на нас чекає велика повітряна куля – аеростат. Ми піднімемося ним високо в небо a полетимо над нашим містом. Ми вже не раз подорожували ним, вели бесіди про його історію і культуру, відвідували краєзнавчий та художній музеї, пам’ятні та громадські місця. А повітряною кулею помандруємо вперше спробуємо пригадати все, що знаємо про наш славний Лебедин. Згодні?
- Але , щоб потрапити на повітряну кулю, потрібен допуск, який можна отримати правильно відповівши на всі запитання. За правильну відповідь ви отримаєте квитки-«розумнички».
1. Як називається наше місто? (Лебедин)
2. Що це за знак? (Герб нашого міста)
3. Чому на гербі зображений саме лебідь? ( тому, що існує легенда, яка говорить, що колись давно на нашому озері жило багато лебедів, тому місто так і назвали Лебедин, а лебідь став його символом)
4. Як називається річка, яка протікає через наше місто? (Вільшанка)
5. Які пам’ятники є в нашому місті? ( Т.Г. Шевченку, меморіал Слави, Героям, що загинули в роки ВВв).
6. Де ми з вами побували, які місця відвідали? (краєзнавчий музей, художній музей, школу, пожежну частину, телеграф, сквер, парк відпочинку, лісопарк)
7. Як називається наш дитячий садок? (Ромашка)
8. За якою адресою він розташований? ( Карпова, 25)
- Молодці! Ви знаєте і любите своє місто. Тепер ви всі маєте квитки-«розумнички», потрібні для повітряної мандрівки. Візьмемо з собою чудовий настрій і телефон про всяк випадок, і почнемо нашу подорож. Займайте місця в аеростаті.
(Діти підходять до стільчиків, що утворюють коло. До кожного з них прив’язана повітряна кулька, всі кульки з’єднані обручем, прикріпленим вгорі)
- Тапер запалімо вогні, щоб наша куля змогла піднятися високо вгору.
( Діти виконують пальчикову вправу «Факел»: з’єднують п’ясті обох рук і підносять їх догори, «запалюють» факел подихом та імітують полум’я рухом пальців)
- Чудово, ми піднімаємось.
( Вихователь вмикає запис пісні «Твоя земля» місцевих авторів: слова - Л.Вєтрової, музика С.Фоменка, поки звучить пісня вихователь викладає на підлозі, в середині кола макет-карту міста з умовними позначками)
Твоя земля.
Тумани стеляться до ніг
І світять зорі світанкові
Ти в серці назавжди зберіг
Країну щастя і любові.
Скитався довго по землі
Хотів знайти за небокраєм
Країну в зоряній імлі,
Що кращої немає.
Де б ти не був в яких краях ти пам’ятай:
Яскравий зорепад,
Нічний квітучий сад,
І солов’їний спів,
І ніжність слів.
В траві роси кришталь,
Ти залиши печаль,
Бо це твоя земля,
І ріки і поля –
Це все твоя земля.

- Діти, поки ми слухали цю пісню, наш аеростат піднявся на висоту пташиного польоту. Погляньмо вниз.(Діти стають на стільчики). Яке наше місто з висоти? ( Дуже гарне, ошатне, в зелені лісів, цвітінні садів) Помилуймося його красою. Що нагадують нам міські вулиці? (стежинки, шнурочки, стрічечки). А річка? (Блакитну стрічку) А будиночки? ( Кубики, коробочки). Чому? (Бо з висоти пташиного польоту все здається набагато меншим, не таким як є насправді). Ми з вами не раз розглядали карти, глобус. Як позначають на них різні об’єкти, населені пункти, водойми? ( умовними знаками) Візьміть свої біноклі – будемо розглядати карту нашого міста. Чи впізнаєте знайомі вам будівлі, місця (Діти утворюють із долонь «біноклі» , розглядають умовні позначки. Вихователь вказує на кожну з них). Що це? А тут що розташоване? А де на карті наш дитсадок? Фонтан?
- Молодці! Вмієте орієнтуватися по карті. Зараз ми трохи перепочинемо та поговоримо про наше місто, його мешканців – його громадян. ( Діти сідають на стільчики). Ви знаєте, що мешканців різних міст називають по різному: ті хто живуть у Києві, - це кияни, у Сумах – сумчани. А як називають нас? ( Лебединці). А чи ви любите своє рідне місто? За що? ( бо тут народились. Тут живуть наші рідні. Ми живемо тут і ходимо до дитсадка. Наше місто чисте, в ньому багато зелені, лісів, гаїв.)
- Так! Молодці! Наше рідне місто – це наша рідна домівка, тому що про неї треба добре дбати: не смітити, зберігати і підтримувати чистоту, не знищувати зелених насаджень, саджати квіти і дерева, щоб наш рідний Лебедин став ще кращим, красивішим, гарнішим.
Квітує рідний Лебедин.
На цілий світ такий один.
Тут волошковий небосхил
В обіймах лебединих крил.
Тут ранків зоряний розмай
До себе манить з краю в край.
Тут озера ясна блакить,
Тут пісня солов’я бринить.
( Дзвонить мобільний телефон)
- Діти дзвонить директор художнього музею. У них сталася біда – було пошкоджено картину і тепер на місці, де вона висіла – пустота, він просить нашої допомоги. Нам необхідно виготовити картину – колаж «Рідне місто моє». Що допоможемо? Тоді повертаємось назад і беремося до роботи.
(Діти підходять до мольберта, на якому розміщено аркуш паперу: зверху синій, знизу зелений)
- Як ви думаєте що це? ( небо і земля – зелена трава).
- В кого є яка пропозиція щодо виготовлення колажу?
( Частині дітей пропонують виготовити дерева, частині – будинки, частині – церкву, хмари, сонце і т.д.)
- Це дуже цікава задумка, все, що ви пропонували ми виготовляли
Раніше, вам слід пригадати, як і що робити.
Тож до роботи в добрий час,
Бо допомоги чекають від нас.
( Звучить тиха музика, діти виконують завдання)
- Ось погляньте, який колаж вийшов у нас, тут є все, що нагадує про наше місто. Що ви зобразили?
А ось і сам директор музею пройшов до нас. Давайте послухаємо його думку?
( Директор дякує за допомогу і дарує малятам квитки до музею, в якому гідне місце посяде їхня картина-коллаж).
- Малята ви справді дуже любите своє місто, завжди готові прийти на допомогу. Тож ми з вами гарні громадяни свого міста та України.

[Tatti]

"День Незалежності"
Діти заходять в зал і сідають на стільці.
Ведуча. Подивіться, діти, як гарно прикрашена зала! Знаєте чому? Тому що дитячий садок готувався до дня Незалежності України-великого свята, яке 24 серпня відзначає наша держава. Цей день особливий для кожного з нас.
Вірші.
Ми живем на Україні,
Де в степу із краю в край
На добро усій країні
Визріває урожай.

Де пшениця достигає
Колосиста,золота.
Де,неначе,море грають
І шумлять густі жита

Виходить дівчинка із снопком пшениці
Дівчина.
Нас,українців,багато,як зернинок у цих колосках
І тому ми належимо до найбільших народів Європи. Нас близько 45 мільйонів.
Ведуча.
Є держава-повинні бути і симовли.Кожна нація намагається виявити себе і свою суть у національних символах
Діти,які ви знаєте національні символи?(гімн,герб,прапор)
Так,першим символом є гімн, його слухають стоячи.

Виходять 3 дітей, у одного прапор,у другого герб.
Дитина.1.
Слова палкі,мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кодного села,містечка,міста
Це клич один з мільйонів голосів.
Звучить гімн.(всі стають)

Ведуча. Другим національним символом є герб.
Дитина 2.
Наш герб-тризуб,
Це воля,слава й сила.
Наш герб-тризуб,
Недоля нас скосила.
Та ми зросли,ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню ми несемо людям.

Ведуча. Третім національним символом є прапор.
Дитина 3.
Прапор-це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх- ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм,
Синє -небо,жовте –жито
Прапор свій обрігаєм,
Він святиня,знають діти.

Діти ставлять герб і прапор біля центр. стіни.

Дитина.
Моя рідна Батьківщина
Назву має Україна
В мене наці своя
Українець з вами я
Є у мене рідна мова
Де вкраїнське кожне слово.
Пісня «Україно-ненько»
Ведуча.
Крім національних символів-герб,прапор,гімн на Україні є символи-обереги.
У нашого народу: верба і калина.Бо як народне прислів'я «Без верби і калини –нема України»
Оспівана в піснях і віршах калина,бо народ любить і поважає її.Жодне свято чи весілля не проходить без калини. Та і сьогодні наш коровай прикрасила калина.У народі люблять калину,символ щастя,чистоти і любові і ніжно оспівують її.
Хоровод «Ой є в лісі калина»
Ведуча. Україна здавна славиться своїми рушниками. А за давнім народним звичаєм гостей зустрічають з рушниками. Давайте розстелимо для гостей наших вишиті рушники.
«Танок з рушниками»
Ведуча. День Незалежності припадає на гарячу пору жнив.І навіть у цей святковий день трудівники села не залишають полів,щоб вчасно зібрати урожай для нашої держави,бо Україна завжди славилсь хліборобством
Хоровод«Як діждались літа»
Ведуча. А скільки загадок,прислів'я є про Батьківщину та Україну,хто з вас знає?
ДІти.
Загадка.В світі одна всім потрібна вона(Батьківщина)
Прислів'я.
1.У птаха гніздо-у людини Батьківщина.
2.Лише на рідній землі шукай своє щастя.
3.Розквітай,прекрасна Україно,
Рідна земле,матінко моя.
Пісня «Це моя Україна»
Виходять 2 хлопчики-моряки.
1.Грає море,чорне море
Котить хвилі,наче гори,
Аж до берега землі
І гойдає кораблі
Українські кораблі
2.А на вітрі майоріють
і лопочуть і зоріють
рвуться до гори
Синьо-жовті прапори-
Українські прапори.
«Танок моряків»
Ведуча. Для кожного з нас Батьківщина починається з рідної домівки,де ми народились й зростаємо,де огортають любов'ю і турботою найрідніші у світі люди.Хто ці люди?
Діти відповідають…(мама,тато,бабуся,дідусь)
Рідна хата.
Все в тобі таке знайоме
Рідна хата,рідний доме
Всі ми любим рідний дім,
Бо родилися у нім
В ріднім домі рідна мати
Край свій вчила шанувати
Рідна хата,рідній дім
Серце нріє нам усім.
«Український танок»
Ведуча. Осьі завершилося наше свято.Вітаю вас іще раз зі славним святом-Днем Незалежності України! Бажаю вам завжди пам'ятати і любити свй рідний дім,найдорожчих для вас людей,нашу Батьківщину-Україну!

[Полечка]

Ми діти твої, Україно (свято до дня Незалежності України ).-2011р.
Козак : дорослий
Репертуар :
1. «Земле моя рідна» (пісня).
2. « Я – україночка » (тріо дівчаток).
3. «Козачата» (пісня хлопчиків).
4.Ігри: 1.«Подолай перешкоди».
2. «Хто швидше напоїть коня»
3. «Перетягування канату».
4. «Хто швидше розпалить багаття».
5. «Звари український борщик».
5. «Кривий танок».
6. «Не сварітеся».
(Зал святково прибраний. Звучить фонозапис українських пісень).

1 Ведуча. Добрий день, любі друзі! Ми сьогодні, дорослі і малята, усі
зібралися у цьому залі,щоб відсвяткувати разом з усіма День
народження України, і довести ще раз усім і самим собі, що Україна
високорозвинена держава, яка має свою історію, багату культуру,
свою багату милозвучну мову.
2 Ведуча. А які діти ростуть у нашій країні. Мудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і
вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.
(Діти групи № 8)
1. Всі ми діти українські –
Хлопці та дівчата.
Наша мати – Україна, славна і багата.
2. Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
А найбільша наша мати - Рідна Україна.
3. Україна рідна! Україна – мати!
Ми про тебе пісню будемо співати!
4. Про твої простори і про нашу мову
Слухай пісню щиру, пісню колискову.

Пісня « Земле моя рідна ». сл.С.Шевченко, муз.Н.Шаповал
1.Земле моя рідна, люба Україна.
Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей!
Ти для нас найкраща, ми – сім`я єдина.
2.І любов і ласку ти усім даруєш,
Мудрими словами серце нам гартуєш.
Гей-гей-гей, гей-гей,
Гей-гей-гей, гей-гей!
Мудрими словами серце нам гартуєш.
1 Ведуча. Велика наша земля. А чи можемо ми побачити її усю відразу? Можемо!
Якщо піднімемося високо-високо у небо, вище від лету птахів, і там, на
висоті, нам відкриється уся українська земля: високі Карпатські гори,
безкрайні степи, великий могутній Дніпро, зелені ліси.
2 Ведуча. І ось, на такій великій землі живе багато українців. Хто у горах, хто
біля лісу, хто у степах, і відрізняються між собою одягом, співають
різних пісень, та й музичні інструменти у них різні. Але усі вони, у
якому б куточку нашої Батьківщини не жили, люблять свою Україну.
(Діти групи № 2)
Діти. 1. Ми Україну вітаємо, мати,
Хай буде достаток у кожній хаті!
Хай буде достаток у кожній родині
На славу велику усій Україні!
2. Хай хліб достигає, хай квітнуть сади,
Любить Україну ми будем завжди!
3. Ми України діти, ми любимо її.
В її лісах зелених співають солов'ї.
Вона така гарненька,коли цвітуть сади.
Любити Україну ми будемо завжди.
(Дівчатка гр. № 8 виконують пісню).
« Я – україночка» сл. і муз Л.Кім.
1. Яблунька в саду цвіте, зеленіє житечко.
Це мій край, моя земля, а я –україночка.
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
2. Я до личка притулю яблуневу гілочку,
Людям, сонцю усміхнусь, бо я україночка.
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
3. Розквітай, моя країно,як весняна квіточка.
Тим пишаюся, що я –щира україночка !
П-в: Україночка маленька,як зернятко з колоска,
І летить у ясне небо моя пісенька дзвінка.
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай,
Грай, грай, дзвінко, пісенко,лунай!
(Лунає весела українська музика, до зали заходить Козак).
Козак: Доброго дня, малята! Любі хлопчики й дівчата!
Доброго дня, шановні гості!
Я оце їхав, - та чую пісні. Ану ж бо, міркую, погляну, чому тут так весело?
Вас зібралось так багато – мабуть, ви прийшли на свято ?!
1 Ведуча. Так, козаче! В цю чудову літню пору року, коли навколо все зеленіє,
квітне, гріє ласкаве сонечко, земля ростить майбутні урожаї . І в цю пору
наша Вітчизна і ми святкуємо День Незалежності.
Козак: Я козак запорозький,вільного роду, слугую народу.
Я дуже люблю свою Вітчизну – неньку Україну!

2 Ведуча. Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти ?!

Козак. Я до вас прийшов, малята, щоб усіх порозважати.
Будем разом ми співати, танцювати й жартувати !
1 Ведуча. А наші малята теж справжні козачата!
(Козачата - хлопчики гр.№8).
Козачата.
1. Хоч іще ми малюки, та справжні хлопці – козаки !
2. Українцем я зовуся,і цим іменем горджуся.
Бо козацький в мене рід здавна славний на весь світ.
3. Українець я маленький, українці – батько й ненька,
І сестричка, й братик милий на Вкраїні народились!
(Пісню виконують хлопчики гр. № 8).
« Малий козак » ( пісня ).
1. Я маленький козак, вусів ще не маю.
Та до гарних дівчат я уже моргаю.
Скільки ще мені чекать коли прийде той час,
Будете давно ви спать, а я вас захищать.
П-в: Ой-ой-ой ! А-я-яй !
Мамо, проводжай !
Запрягай коня для малого козака !
2. Я маленький козак, шаблі ще не маю.
Та у вісі любім всіх перемагаю.
Скільки років треба ждать щоб трішки підрости.
Дуже люблю мандрувать у дальнії світи.
П-в: Ой-ой-ой ! А-я-яй !
Мамо, проводжай !
Запрягай коня для малого козака !
3. Я маленький козак, дівки ще не маю.
Та ніякі труднощі мене не лякають.
Не боюсь ніяких чар, ні чого страшного.
Із далеких країв я спішу додому.
П-в: Ой-ой-ой ! А-я-яй !
Мамо, зустрічай !
Розпрягай коня для малого козака !
Козак. Бачу, добрі козаки- українські парубки !
Силою усі зведіться, у змаганні покажіться !
Хочу вам запропонувати у козацьку гру пограти!
( До гри запрошуються всі хлопчики гр.№ 8 та гр. №2-дві команди )
Гра « Подолай перешкоди ».
Козак. Гей, козаки! Чи не пора коней напувати та для походу їх сідлати ?
Гра « Хто швидше напоїть коня ? ».
( По черзі підбігти з відром до коня, напоїти його, повернутися до своєї команди, передати відро наступному гравцю .)
Козак. Я дуже радий, що ви такі вправні та гарні. Але я хочу перевірити, чи
маєте ви силу в руках ? На цей раз змагання таке : хто швидше перетягне
канат ?
Гра « Перетягування канату ».
Козак. Треба добре відпочити і обід собі зварити!
Хлопці, давайте багаття розпалимо!
Гра « Хто швидше розпалить багаття ».
1 Ведуча. А дівчатка наші вам зварять український борщ.
Гра « Звари український борщик ».
4 козачок. У всьому світі кожен зна, є батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна – єдина, наша рідна Україна!
5 козачок. Ми веселії хлоп’ята, українські козачата.
Затанцюємо охоче наш улюблений «Кривий таночок»!
2 Ведуча. – Слід заплутувати, як це козаки робили.
(Виконують діти гр. № 8).
« КРИВИЙ ТАНОК ».
(Після танцю діти гр.№8 сідають на місця, а діти гр. №2 розбігаються у різні сторони ( дівчатка –наліво, хлопчики- направо)).
2 Ведуча. Мабуть, дражнитися зібралися,
Коли так порозбігалися.
Люблять українці жартувати.
(Виступають діти гр.№2).
Хлопчик. Настя-хвастя, по саду ходила, комарів ловила.
Дівчинка. Назарко-Назар пішов на базар,
Купив порося, воно вирвалося.
Хлопчик. Іванка миші злякалась, в кропиву сховалась.
Дівчинка. Юрко – бурко розлив молоко !
2 Ведуча. Досить, досить! Принесла я вам мішечок гречки,
Щоб в садку між дітьми не було суперечки !
Мир миром !
Хлопчик. Дівчатка, дозвольте вас на танець запросити !?
(Виконують діти гр.№2).

« НЕ СВАРІТЕСЯ !» муз.В.Верховинця.
(1. Діти стоять поруч, спиною один до одного, притупують ногою.
2. Повертаються один до одного, сваряться пальчиком ).
Дівчинка (гр.№2) – Друзі! Годі сваритися ! Треба помиритися !!!
Не сварімося, помирімося.
Даймо один одному та обидві рученьки
(Беруться за руки і кружляють у парах).
Обнімімося !
(Діти гр. №2 сідають на місця).

2Ведуча. Дякуємо тобі, козаче, за цікаві ігри.
Козак. Молодці, козаки ! Перешкоди подолали. Дуже весело співали, свою
спритність показали.
Тож бажаю вам щастя земного,
Неба голубого, хліба запашного,
І щоб козацького роду не було переводу!
Пригощайтеся, будь ласка !
( Козак пригощає дітей садовиною в кошику .) - До побачення !
1Ведуча. Мій друже, шануй Батьківщину
Вона як життя, є одна
Люби свою рідну Вкраїну –
Багата чи бідна вона…
2 Ведуча. Любіть Україні у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу й молоду,
І мову її солов’їну.

1 Ведуча. Діти, ми будемо сьогодні продовжувати наше свято на майданчику.
2 Ведуча. А в залі вже закінчується свято, нам прощатися пора.

РАЗОМ : Ми бажаєм Україні миру, щастя і добра!

[tutti]

Розвага "З днем народження, Україно!"
створена за допомогою журналів і форуму
Вхід –танок під пісню «Літо, літо…збирайтеся»
Слова ведучого про літо
Пісня « Літо золоте»
Ведуча1: Святковий день - двадцять четверте серпня,
Навколо безліч усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам'ятайте, діти, світлий день!
Ведуча2: Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Дит1: Рідна моя Україно! Земле люба і єдина,
Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.
Тут калина і верба, тут і радість і журба,
Ніжне материнське слово і така чудова мова.
Дит: Ніби птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,
Краю ніжний і святий, я люблю тебе – ти мій!
Дит: В нас сьогодні гарне свято –
Двадцять один рік країні
Незалежній, новій, вільній,
Мальовничій Україні.
Дит: Україно величава! Ти для нас – єдиний дім.
Ти могутняя держава
Всі: Розквітай на радість всім!
Пісня «На нашій Україні»
Ведуча. А які діти ростуть у нашій країні. Мудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і
вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.

Дит: Хоч ми всі іще маленькі,
Ми вже добре про те знаєм,
Що звемося – українці
Й українських предків маєм
Дит: Тато, мама, брат, сестричка
І всі інші члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
Пісня « А я дівчина – Настуня»
Дит: Моя рідна Батьківщина назву має Україна
В мене нація своя – українець з вами я !
Пісня «Скажи , мені, матусенько»
Таночок «Козачок (з неба зірочку дістану)»
Ведучій1: Рідна наша Україна, як ми любимо тебе
Ліс і пісню солов’їну, небо чисте голубе
Ведучій 2: Шумлять Дніпрові води сині, в садах щебечуть солов’ї
Ми живемо на Україні, ми дуже любимо її.
Пісня « Я із того краю»
Дит. : Всі ми діти українські –
Хлопці та дівчата.
Наша мати – Україна, славна і багата.
Дит.: Україна рідна! Україна – мати!
Ми про тебе пісню будемо співати!

Пісня «Україно – матінка мила»
(Лунає весела українська музика, до зали заходить Козак).
Козак: Доброго дня, малята! Любі хлопчики й дівчата!Доброго дня, шановні гості!
Я оце їхав, - та чую пісні. Ану ж бо, міркую, погляну, чому тут так весело?
Вас зібралось так багато – мабуть, ви прийшли на свято ?!
Ведуча1. Так, козаче! В цю чудову літню пору року, коли навколо все зеленіє,
квітне, гріє ласкаве сонечко, земля ростить майбутні урожаї . І в цю пору
наша Вітчизна і ми святкуємо День Незалежності.
Козак: Я козак запорозький,вільного роду, слугую народу.
Я дуже люблю свою Вітчизну – неньку Україну!
Ведуча2. Раді ми тебе зустріти. Бачиш, як радіють діти ?!
Козак. Я до вас прийшов, малята, щоб усіх порозважати.
Будем разом ми співати, танцювати й жартувати !
Ведуча1. А наші малята теж справжні козачата!
Дит: Я маленький козак, вусів ще не маю.
Та до гарних дівчат я уже моргаю.
Дит: Козак – це чесна, смілива людина,
Найдорожча йому – Батьківщина.
Дит: Козак – завжди борець за волю
І за народну добру долю.
Козак. Бачу, добрі козаки- українські парубки !
Силою усі зведіться, у змаганні покажіться !
Хочу вам запропонувати у козацьку гру пограти!
Гра « Змагання в мішках».
Дівчата
Гра «Віночок».
Ведуча2. Дякуємо тобі, козаче, за цікаві ігри.
Козак. Молодці, козаки ! Перешкоди подолали. Дуже весело всі грали, свою спритність показали. Тож бажаю вам щастя земного,
Неба голубого, хліба запашного,
І щоб козацького роду не було переводу!
Ведуча: Є держава – повинні бути і символи. Кожна нація виявляє свою сутність у національних символах.
Дит: Наш герб – тризуб, це воля, слава й сила.
Наш герб – тризуб, недоля нас скосила.
Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,
Добро і пісню ми несемо людям.
Пісня « Україна моя»
Дит.: Прапор – це державний символ, він є в кожної держави
Це для всіх – ознака сили, це для всіх ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм, синє – небо, жовте – жито
Прапор свій оберігаем, він святиня, знають діти.
Таночок з прапорцями « Це моя Україна»
Дит.: У кожного народу є святині, святині є і в рідній Україні:
Батьківська хата, материнська пісня, рушник на образах пречистих,
Дівочий віночок, червона калина, І хліб український – наша святиня.
Вони – наша спадщина, наш оберіг.
Ведуча: Такий вже древній звичай український
Як гості завітають у наш край
На рушнику барвистому
Підносим коровай
Ведуча. Мій друже, шануй Батьківщину Вона як життя, є одна
Люби свою рідну Вкраїну – Багата чи бідна вона…

2 Ведуча. Любіть Україні у сні й наяву, Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу й молоду, І мову її солов’їну.

[ЯЛЮБАВА]

Квітни наша, співуча, рідна мово!!!

Сценарій родинного свята мови в старшій групі
Ведуча. Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

Гостинно просимо на свято рідної мови!
Вона, як ніжна пісня колискова
Заходить в серце, в душу з ранніх літ.
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Діти. Ровивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, моє щире слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали всі ми діти : мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з колиски дорогої, мовоньку вивчали.

Вона як пісня колискова,
Звучить крізь долю і роки
Ця українська рідна мова,
Барвиста, наче рушники.

“Танець з рушниками”

Люба, рідна , Україно ! Краю наш крилатий
І для нас, дітей щасливих, ти – як рідна мати.

Ми є діти українські, хлопці і дівчата
Рідний край наш – Україна! Красна і багата.

Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову , і мову її солов’їну.

Велична, щедра і прекрасну мова,
Прозора й чиста, як гірська вода.
Це – України мова барвінкова.
Така багата й вічно молода.

Іскриться крапелька роси на золотім листку калини,
Світ молодіє від краси під небом України.
Мій добрий, отчий, теплий дім, немов гніздо пташине
І я росту, співаю в нім під небом України.

Пісня “Це моя Україна”



Бог нам гарну мову дав,
Щоб ми не мовчали,
А всі звуки та слова
Легко вимовляли.

Мова – наш душевний код,
Даний нам від роду,
А без мови наш народ
Не був би народом.

Через відстані віків,
Як сила могутня,
Мова наших прабатьків
Лине у майбутнє.

Лиш по-українськи
Любо говорити,
І по-українськи
Господа молити.

Треба й чужі мови
Старанно вивчати,
Та з усіх найбільше
Рідну шанувати.

Пісня “Наша мова”


Ведуча. Рідну мову ми чуємо з перших хвилин нашого життя. Коли ви були маленькими, ваші мами й бабусі співали вам колискові пісні. Лагідна мамина пісня засівала у вашу душу любов до людей, до природи, до всього живого.


Діти. У цей світ ми увійшли ще малюками
У світ багатий, загадковий і казковий
Стежину колисковими піснями
Матуся нам стелила у світ мови.


Колискова пісня, колискова,
То найперша материнська мова.
Пахне вона м’ятою і суничним літом,
Пахне молоком і духм’яним цвітом.
Колискова пісня, колискова,
То щаслива материнська мова.

Леліймо слово колискове,
Нехай праправнукам буде!
Нехай і їх щодня додому
Колиска мамина зове.

Ведуча. Шановні батьки! Давайте пригадаємо, яких ніжних колискових ви співали своїм малятам.
“Колискові пісні”(у виконанні дорослих)

Ведуча. Але не лише матусі доглядали вас і співали вам колискових, а їм допомагали ваші бабусі та дідусі. Ось і на наше сьогоднішнє свято завітали бабуся і дідусь.
На околиці села, як мовиться в казці
Жив веселий дід Хома і баба Параска.
Біля хати у садку діти гомоніли,
Розважалися старі, а діти раділи.

(Виходять дід з бабою)

Дід. Добрий день вам, малюки, хлопці і дівчата.
Починайте розважатись, співати й танцювати.

Баба. Нас стареньких ви розважте піснею та танцем,
В гру веселу нас з дідусем не забудьте взяти.

Дід. Як же хочу я послухать про чарівну мову,
Що бринить, дзвенить піснями й гумором чудовим.

Баба. Цить же, діду, ти ж глухий,
Сядь та слухай вправно.
Ви ж дівчата поспішіть,
Хлопців у танок просіть.

Діти Сумувать сьогодні не годиться
Хто веселий, кажуть довго буде жить
Хай наш танець український заіскриться
Хто танцює гарно, вміє все робить.

Ой, пішла б я на музики, коли б мала п’ятака,
Збила б собі черевики ударивши гопака.

“Український танець”

Баба. Коли ви були ще зовсім маленькими, не вміли говорити, то ваші неньки плекаючи свою любов і ніжність, тішили вас забавлянками. Це для дитини утіха, заспокоює її , коли вона плаче, інакше утішками називають коротенькі пісеньки, які ви чули від мам і бабусь.

Дід. А ну ж, матусі, пригадайте веселі потішки.

(для батьків):Кую, кую чобіток
Подай бабо молоток.
Не подасиш молоток,
Не підкую чобіток.

Танцювали миші
По бабиній хижі.
Стали собі у танець.
З’їли миші буханець.

Куєм, куєм ніжку
Поїдем в доріжку.
Треба кконя підкувати,
Будем в баби ночувати.

Дід: Діти, я знаю, що ви всі дуже любите скоромовки. Їх теж склав народ. Ви легко їх переймаєте, запам’ятоваєте і залюбки розважаєтесь ними. Ось зараз ви порозважаєтесь скоромовками, а ми послухаємо. Але скоромовки своїх друзів не повторювати.

Ніс Гриць пиріг через поріг.
Став на горіх – упав на пиріг.

Ой весела Василинка, Васелинка – веселинка.
А Маша мов кваша, кисне й кисне Маша!

І т. д.................

Баба: Як гарно звучить українська мова в прислів’ях. В прислів’ях виражена мудрість народу. Упродовж віків слово рідне українське живило душу, вчило бути чесними, сміливими, любити свій рідний край.

Гра “Закінчи прислів’я”(для батьків)

1. Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по....(мові).
2. Пуста мова не варта доброго...(слова).
3. Слово – не горобець, ...(вилетить – не впіймаєш).

4. Гостре словечко коле ...(сердечко.)

5. Давши слово – держись, не давши – кріпись.
6. У кого рідна мова, в того й душа здорова.
7. Від теплого слова і лід розмерзає.

Дід:Ось ми і пограли з вами в мовленеві ігри, але гра це дуже хитра штука! Ви думали, що гра це пустощі? Ні, це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу, тому люди свято бережуть свою пісню, мову і звичайно гру.

Гра “Тин”
Музкер. А наші дідусь з бабусею також хочуть нам заспівати.

“Ой під вишнею”
Музкер. Свято добрим вийти зможе, якщо кожен допоможе.
Від пісень і жартів звісно, хай сьогодні буде тісно.

“Віночок українських пісень”


Музкер. До нас у гості завітали веселі музики. Гей, музиченьки заграйте, серце наше звеселяйте.

Музики. Вас вітає група “Червоні маки”,
Ми граємо на всьому, що потрапля під руки.

Ми граємо в садочку, на вулиці і вдома,
Нам не потрібна тиша і не бере нас втома

Дивуються повсюди: які ростуть таланти!
Завзяті співаки ми – веселі музиканти.

Гра на музичних інструментах
Дитина. Гей, веселая музика, жартівлива й жвава!
Затанцюємо таночок, щоб земля дрижала!

Танець “Помирились”


Ведуча. А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові “хенд” –це просто рука і нічого більше, а у нас : ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. Давайте і ми спробуємо дібрати споріднені слова до слова “мама”.
(батькі називають свої варіанти....)

Є в нашій мові прекрасні звертання,
Добрі і щирі, прекрасні слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!
Тато:
Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло.
Татку, татусеньку, таточко, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти,
Ти мій порадник, заступник і друг!
Бабуся:
Я до бабусі з любов'ю звертаюсь
Бабцю, бабусю, бабуню моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
І відчуваю в них лагідність я!
Дідусь:
Й до дідуся я іду по науку:
Діду, дідуню, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястий струмочком біжить.
Донечко, синку, сестрице, братусю, -
Дружна, велика, щаслива сім'я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, -
Мій оберіг і родина моя!
Слово могутнє, яка в ньому сила!
Скажеш з любов'ю і - радість росте.
Слово хороше народжує крила,
Ви не забудьте ніколи про те.

Ведуча. Молодці, і насправді, дуже багато слів в нашій мові. Але треба пам’ятати, що слова бувають не завжди приємні. Іноді словом можна образити людину, а можна і зробити людині приємно. Недарма в народі кажуть: “Добре словечко зігріє сердечко”. Вірш про те, які ж слова можуть допомогти зігріти чиєсь сердечко розкаже Дана Буравець:
Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся-родися
Ніжне «будь ласка»,
Вдячне «спасибі»,
«Вибач» тремтливе, —
Слово у серці —
Як зернятко в ниві.
«Доброго ранку!»,
«Світлої днини!» —
Щедро даруй ти
Людям, дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.

Ведуча. Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Немає у світі людини, яка б не любила казок і не чула їх.
А чи зможете ви відгадати назви тих, які склав український народ?

Діти. Так!

Ведуча. Отже, розпочинаємо вікторину «З якої це казки?»



Вікторина «Спробуй казку відгадати…»



Не тримали сина й доні
У своїх вони долонях.
Тож пішов дідусь у ліс,
Деревиночку приніс.
У колисочку поклали,
Бабця нічку колихала,
А на ранок в ній синочок
Та й відкрив розумні очка.
Як же зветься це хлоп’ятко,
Любі хлопчики й дівчатка? («Івасик-Телесик»)

Це маленька горошина
Принесла в родину сина.
Мав таку цей хлопець силу,
Що зміюку підкорила.
Визволив сестру, братів,
Простить зради не схотів,
То ж пішов у світ блукати,
Долі кращої шукати.
Відгадайте без підказки,
Із якої герой казки? («Котигорошко»)

Дівчина, хоч і кривенька,
Роботяща, моторненька,
Як гніздо її спалили,
То з качками полетіла.
Всі ви знаєте цю казку,
То ж назвіть її, будь ласка! («Кривенька качечка»)

У лисички розкошує
Спить у ліжку і жирує.
Цей котюра ну й доскоцький!
А назвав себе… («Пан Коцький»)

Ця брехуха – і рогата
І баньката й бородата.
Обдурила свого діда,
Принесла в родину біди,
Хату в зайчика украла,
Жити в домі цьому стала.
Добрий рак її прогнав
І зайчика врятував.
Як же звати цю рогату
Вередуху бородату? («Коза-Дереза»)

Він любив пісні співати.
Від звірят усіх тікати.
Скік! Тут був, і вже – нема!
І шукать його – дарма!
Та лисичка його з’їла,
Ба! Таки перехитрила! («Колобок»)

Хто журавлика вітав,
Ще й кашкою пригощав?
Пригадайте-но, будь ласка,
Із якої герой казки? («Лисичка та Журавель»)

Це який такий бичок,
Не простий – а третячок,
Дуже, дуже він був ловкий,
Упіймав ведмедя, вовка,
Зайчика, а ще – лисичку,
Хоч і сам він невеличкий.
Допоміг і бабі, й діду
Пережити їхні біди. («Солом’яний бичок»)

Ведуча. А наші татусі і мами знають укр. нар. казки?
(Виходять діти в наголівничках до різних казок, батьки називають з якої казки даний персонаж)

Ведуча.. Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. Те вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас - вийде наша велика держава Україна. Щасливі ми, хто народився і живе на цій золотій, чарівній стороні, де земля рясно уквітчана і зеленню закосичена. Всі ми українці, народ давній і працелюбний, співучий і відважний, добрий і щедрий. І мова у нас дуже мелодійна, багата, як земля, веселкова і чарівна. для нас вона найкраща у цілому світі, бо рідна нам від діда-прадіда, від самої колиски. Здається, що вона ввібрала у себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. Українська мова – це головний символ нашої країни, нашого народу, її оберіг. І її можна порівняти з маминою піснею, батьківською хатою, дідусевою казкою, бабу¬синою вишиванкою, рушником, калиною біля вікна, барвінком, вербою, чорнобривцями — все це наші символи.
Тож зробімо оберіг з наших символів для нашої любої неньки України.
Рушник…Його можна порівняти з піснею, витканою чи ви¬шитою на полотні. Він символізує щастя і долю.
І пшениця — також символ України. Це обрядова, культова рослина, знак добробуту, злагоди в сім*ї. Знак довгого життя на цій землі.
Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців, наприклад, клен, у росіян — берізка, а в нас — верба, калина.
Правду каже українське прислів’я «Без верби і калини —нема України». З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав у піснях, легендах.
Калина — це символ дівочої вроди, вірності, чистоти. Калина — це пам'ять. Калина — це і символ неньки —України, своєї домівки.
Ранньої весни, коли ще лежить у лісі сніг, розпускаються квіти верби. Ук¬раїнці вірили, що дерево, яке одним із перших вики¬дає бруньки, тобто прокидається до життя, передає людині силу та здоров'я, оберігає її та захищає.
Барвінок —теж рослина обрядова. Це символ пам'яті і вірності, здоров'я, краси і вічності, безсмертя, довгих літ.
Чорнобривці – символізують дитинство, рідну домівку.
Волошки – символ краси, здоров’я, сили.
Мак символізує дівочу вроду, щирість.
Соловейко — символ щастя і любові до своєї батьківщини, добробуту, надії символ, віри в майбуття.
І звісно наше сонечко. Це символ всього живого на землі.

Подивіться, яку красиву картину ми з вами створили. Давайте придумаємо для неї назву…
(варіанти батьків).
Немов пшениця колосиста,
Аж сяє вся вона в красі,
Дзвінка, чудова, ніжна, чиста,
Любіть цю мову, друзі, всі. (Пшениця)

Її ще змалку рідна мати
З любов’ю вилива в пісні,
Щоб як барвіночок хрещатий,
Сплелись ті звуки у мені. (Барвінок)

Любіть нашу рідну мову, вона ж така багата,
Цвіте у ній кохання, мрії та бажання,
Верби над ставками та рушники з квітками. (Рушник)

Вона в Шевченкових глибинах,
В піснях народу й кобзарів.
Цвіте,як сонячна калина,
В проміннях ранньої весни. (Калина)

Вишнева,срібна, солов’їна –
Це мова злагоди й добра.
У ній гримлять громи в негоду,
А в тишу – пісня солов’я. (Соловей)

Моя мова – усміхнені квіти,
Це ромашки, волошки та мак
І весняний цвіт яблуні білий,
Що весною розцвів у садах. (Волошка, ромашка, мак, цвіт яблуні)

Мова – краса спілкування,
Мова – багатство моє,
Мова – то предків надбання,
Мова – як сонце ясне. (Сонце)

Придумати назву до картини

Ведуча 1. Ось і закінчилось наше свято. Багато гарних слів ми почули про нашу українську мову. Пройде час і ви , діти, станете дорослими і хочеться, щоб ви зростали у ріднім краї, з рідним словом, і ніколи не цурались української мови.

Ведуча 2. Бо ніхто не має права забувати своєї мови рідної ніде.
Як ті пісні, які співала мати, і як своє дитинство золоте.

Діти (почергово).Не цурайтесь мови – мови тата й мами,
Мови діда й баби, предків наших всіх,
Бо її цуратись – сором непошани,
Бо її цуратись – перед Богом гріх!
На землі народів Бог створив багато
І подарував їм скарб усяких мов,
А у кожну мову, гарну і багату,
Вклав свою небесну ніжність і любов.
Всі народи світу – то господні діти,
Всіх народів мови – то Господній дар.
Але мова мами – найрідніша в світі,
В ній є все : і святість, і краса, й любов.

Ведуча. І сотворив бог небо голубе,
Родючу землю і зелені трави
Дніпрові води й жито золоте,
І райських птиць , що звуться солов’ями.
Людей чудових тут він оселив
І дав їм мову, що в душі співає,
І вільний дух в серця їм поселив.
І рай назвав цей – українським краєм.
Ведуча. Тож давайте, діти, складемо присягу нашій рідній Україні й мові нашій солов’їній.



Наш рідний край
Над усе любити
Рідний народ шанувати
І для нього жити.

Діти: Присягаєм.

Рідну мову
Завжди визнавати
Говорить по- українські,
Читати й співати.

Діти: Присягаєм.

Пісня “Присяга рідній мові”

Ведуча Швидко збігли хвилини
Ось і прощатись пора
Дозвольте усім побажати
Щастя, здоров’я, добра!

[виктория птица]

козацькі розваги
спортивне свято для дітей старших груп
матеріал взято з нашого форума
Козацькі розваги.

Мета: прилучати дітей до джерел національної історії і культури, сприяти патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе, як частинки великого українського народу, пробуджувати національну самосвідомість, загартовувати вихованців фізично і морально

Вед. Ось настав чудовий день,
Повен сонця і пісень.
Показати хочем нині, як колись на Україні,
Веселились козаки!

Вед. З давніх-давен в Україні збереглася така традиція: після важкого
трудового дня треба відпочити, зібравшись разом в єдине коло, з
піснями, іграми, танцями, розвагами, змаганнями.

Ось і у нашому садочку сьогодні відбудуться веселі козацькі забави.

Дозвольте ж представити козаків нашого садочка:

Козаки групи , «маленькі козачата»1, «Калиновий цвіт»2, та «українські малята»3

Девіз кожної групи
девіз:
«Кохаєм край наш дорогий,
що зветься Україна.
Вітчизні хочем ми своїй,
зрости достойним сином.»

девіз: «За синєє небо, за жовте колосся,
Боротися треба, щоб краще жилося». грайлики

Девіз
Козаки – це вільні люди! 2ст
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю,
За народну щасну долю

Пісня «Ми маленькі козачата»

Вед. Славні наші козаки!
Пісні добре співають
А давай подивимось,
як вони стрибають.

Гра «Велетенський стрибок»

Вед. Ну, хлопці, молодці!
Справжні козаки!
Але ми ще не бачили,
чи вміють вони на конях їздити.


Гра «Осідлай коня».
А ще козаки вправно вміли шити чоботи, а потім в них танцювати

Гра танок «Шевчик»

Український гопак
Полина Левченко. Ой козаки, козаченьки,чи ви сильні, чи слабенькі?
Ой гоп, штани лоп, сорочка дереться,
Де ж у наших козаків силонька береться?

Гра «Котилася торба»

Гра «Тин»

Ведуча Козаки всі спритні, здібні.
Чи є ще до них подібні?
Потомились? Діло в тому
Їм потрібно зняти втому.
Відпочинок – справа звична.
Для всіх пауза музична.

Для вас співає ЛИЗА Астахова «Пісня україночки»

Вед. Щоб мужньо боронити свій народ, свою рідну неньку Україну козаки повинні перетворювати труднощі, мати неабияку силу У наступному змаганні візьмуть участь щонайсильніші. Буде запекла боротьба А тепер до мене підійдуть 2 сміливці, які не бояться двобою.

Гра «Півники»

Вед. а скажіть мені любі козаченьки що це таке (показує калину)
Вірно , це калина.

Дитина Посадіть калину на городі, щоб розквітнула земля!
Із роси – пречиста врода, з неба – почерк журавля.
Посадіть калину коло тину, щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина – буде честь їй і хвала.
Посадіть калину коло хати, щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом, дітям буде воротя

Танок «Ой, є в лісі калина»

Вед. Залишилось вам зробити –
Друзям юшку наварити.
Щоб зварити юшку смачно,
Треба кинути в казан
І приправу, і картоплю,
І петрушку, і квасець.
Та казан на тому боці,
І приправа там,
А картоплю ми забули,
тож завдання вам:
через річку, через брід
ви картоплю принесіть.
Козаки на вас чекають
он із варти виглядають.

Щоб добратися до казанка, ви повинні з ложкою, в якій лежить картоплина, перейти по гімнастичній лаві, пробігти через обруч, кинути картоплину в казан і передати ложку наступному учаснику. Перемагає та команда чий казан наповниться скоріше.
Раз, два, три! Почали!

Гра «Козацька юшка».

Вед. Який козак не любить співати українські пісні?
Ану козаченьки заспівайте пісню про нашу рідну Україну

Пісня «Україна» 1СТ

Вед. Добре ви всі змагались
І нарешті довели,
Що ви юні козачата,
Всі – герої молодці!
Козачат усіх щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо

Вед. А наше свято підходить до кінця.
Отож, пам’ятаєте, дорогі діти, що ви є нащадками славних українських козаків. То ж любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен з вас своїми добрими справами і вчинками доведе, що козацькому роду нема переводу!

Хай вам щастить завжди й у всьому,
Не піддавайте серце злому.
Хай Бог нам усім допомагає
І рідний край оберігає!

[ЮЛилиана]

Девочки! В пятницу проводили мероприятие к 200-летию Т.Г.Шевченко. Прошло классно. Очень помогли материалы по данной теме Кислицыной Елены Владимировны, наших форумчан и с интернета. Спасибо всем за помощь! Вот что у меня получилось.

Сценарій святкового заходу, присвячений відзначенню 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка
"Шевченківське слово живе!"

Мета: виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України; вшанування пам’яті
видатного художника слова патріота України - Т.Г.Шевченка; викликати бажання читати
«Кобзаря»; , розвивати мовлення, мислення, увагу; формування культури мовлення через
красу й багатство рідної мови.

Обладнання: мультимедійна презентація, репродукції картин Т.Г. Шевченка, аудіо запис пісні.

Матеріал до заходу: портрет Шевченка, виставка творів поета, ілюстрації до творів, свічка, вишиті
рушники, а на них «Кобзарі», на дошці роки життя, фото-виставка, «Остання
дорога Т.Шевченка на Україну».

Місце проведення: музична зала.

Прислів'я. "Тарасові слова — то правда жива."
"Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем."
"Шевченкове слово в віках не старіє..".

Зала святково прибрана. На сцені інтер"єр сільської хати, подвір"я. Під музику «Дорогий Тарасе» діти заходять в зал і сідають на відведені місця.Виходить ведуча зі свічкою в руках.

Ведуча: Добрий день, добрий день,
Добрії люди!
Хай весь день усім щастить
І приємно буде!
Шановні гості! Любі діти!
Раді вас ми тут зустріти.
Добре, що прийшли ви на гостини
До слова мудрого, яке так звучно лине!
Запрошуємо вас у царство красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.(Запалює свічку.) Хай палає свічка. Хай палає,
Поєднає нас вона в цей час.
Друзів голоси нехай лунають,
Слово й музика нехай єднають нас.

Пісня "Добрий день!"
Звучить мелодійна музика
Ведуча: Не даремно ми звертаємось до вас мовою землі нашої, мовою наших пращурів, мовою
нашого народу. Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації
став видатний український поет та художник, Великий Кобзар – Т. Г. Шевченко.
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка.
Повні сил і живої снаги.
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

Хоровод з квітами.
Вірш "Барвінок"(Єфремова Олександра, сер.гр. №1)

Під кінець таночка дівчата кладуть квіти перед портретом Т.Г.Шевченка.

Ведуча: Нас, Тарасе, сьогодні
Усіх зібрав докупи.
І зійшлися у цій залі
Шевченка онуки.(оплески)

Діти: 1. Ми маленькі українці: 2. Бо, козацького ми роду,
Хлопці та дівчата. Славних предків діти.
Не слабкі у нас вже руки У садочку ми вчимося
І душа багата. Рідний край любити.

3. Між собою всі ми друзі,
Ми - одна родина.
І шануємо, як матір,
Рідну Україну.

Пісня "Добрий день, матусю – Україно!"

Ведуча: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк... Людина незвичайної долі й незвичайного
таланту, що здобула світову славу.
Діти, а ви можете мені сказати, чому ми Т.Г.Шевченко називаємо великим українським
поетом?

Діти: - Він любив свій народ і нашу Україну.
- Він створив українську літературну мову.
- Він написав чудові поеми, вірші і пісні про наш народ.
- Т.Г. прославив боротьбу за волю.
- Він написав "Буквар" для бідних дітей.

Ведуча: Так, Т.Г.Шевченко став душею і совістю свого знедоленого народу.
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
В мальовничім краї нашім,
Де цвіте калина
Народився самий кращий
Син твій, Україно!

Мультимедійна презентація"Дітям про Т.Г.Шевченка"

Ведуча: В похилій хаті, край села,
Над ставом, чистим і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родився
Серед неволі, тьми і праці.
Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась...
І цілу ніченьку вона
За сина-кріпака молилась.

І бог почув молитву ту,
І в руки хлопцеві вручив
Співецьку чародійну ліру,
Що надала і мудрість, і талант, і силу.

Дитина 4. Велику книгу написав
І "Кобзарем" її назвав.
В тім "Кобзареві" зложив заповіти,
Щоб знали всі: дорослі й діти.

Ведуча: Так, свої вірші і поеми Тарас Григорович зібрав в одну збірку і назвав її "Кобзарем". В
шевченківських рядках відчуваються біль і смуток, жаль і печаль, а поряд з цим безмежна
любов до природи рідної неньки-України.

Вірш "....(Кокол Влада, ст.гр.№3)

Ведуча: Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився
у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Його життя
нагадує нам спалах зірки, але зірки, що не згасає, а навпаки, ще яскравіше сяє. Дата
народження і дата смерті стоять поряд, але між ними роки життя талановитої людини, що
стала славою і гордістю українського народу. Із хлопчика – кріпака виростає таланови -
тий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні
солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його
віри в Україну в народ! Де він не був, завжди тужив за Україною. Ось послухайте, як
ніжно і тужливо звучать його вірші і пісні.

Уривок з поеми "Княжна" "Зоре моя вечірняя" (Гадко Андрій, 2 мол №2)
"Дивлюся, аж світає" (Марчук Кіра, ст.гр. №2)

Ведуча: Дуже народ любив Шевченкові вірші і став складати пісні на його слова.
В весняний час через сотні літ,
Як зелен цвіт шумить зеленими листками.
Над нами сонця ясний цвіт
І Кобзарева пісня разом з нами.

Вірш і пісня "Зацвіла в долині червона калина"( Ніколайчук Маша, 2 мол.№2)
Вірш "Тополя" (Спотар Єлізавета, ст.гр.№2)
Пісня "По діброві вітер віє"(у виконанні дорослих)

Ведуча: Один з віршів став ніби гімном України, коли цей твір звучить у музичних записах , всі
люди встають.

Вірш і пісня "Реве та стогне дніпр широкий" (Юрченко Олександра, 2 мол. №3)

Ведуча: Шевченко вчить однаково шанувати чуже і любити своє. «Учітеся, читайте і чужому
научайтесь й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває – того Бог карає». Не треба
цуратися свого рідного народу, свого краю, мови, рідної України на якій ми родились, на
якій живемо і яка для нас все одно, що рідна мати. Він закликає український народ до
боротьби за волю за кращу долю.
О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучусь… але не каюсь!
Люблю, як щиру, вірну дружину
Безталанну свою Вкраїну!

За писання Шевченка віддали в солдати, послали в далекий безлюдний степ, забравщи те, без чого він не міг жити – писати, малювати. Але й там він не забував рідного народу та рідного краю. І в неволі Тарас не покидав писати свої чудові вірші, писав уночі, криючись та ховаючи написане за холяву чобота. Десять літ пробув Шевченко у неволі, втратив зовсім здоров’я і коли вийшов знов на волю, не довго й жив. Останні роки життя поет прожив в Петербурзі. Тоді він мріяв оселитися в Україні у хаті з вишневим садком. Але доля не судила йому цього звичайного людського щастя. Помер 10 березня1861 року. І вмираючи думав про Україну і дав такий «Заповіт»:

Пісня « Заповіт»(запис)
Як умру то поховайте мене на могилі,
Серед степу широкого, на вкраїні милій.
Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі.
Було видно, було чути, як реве ревучий

Ведуча: І ті, хто любив та поважав Шевченка, вчинили його волю з Петербурга, де він помер,
перевезли тіло на Україну і поховали на високій Чернечій горі над Дніпром, недалеко від
міста Канева.

Дитина 5. В зелені квітучій канів на Дніпрі,
Пам"ятник на кручі, на крутій горі.
Тут лежить великий наш співеце Тарас,
Та живий навіки він в серцях у нас.
І як будем часом в Каневі колись-
Дідусю Тарасу низько поклонись.
(Г.Бойко)

Ведуча: Минуло багато років з дня народження Т.Г. Шевченка – славного сина українського
народу, але й сьогодні як живий говорить він із своїми наступниками. Його слово живе
між нами, гнівне і ніжне, полум’яне і міцне. І на оновленій землі, над ланами, широкими
полями, вільними містами і селами, як весняні води могутнього Дніпра, лине вічно жива в
народі слава великого Кобзаря.

Крокує Шевченко, крокує світами.
Він є, буде завжди, навіки із нами.
Він нам завіщав Україну любити,
Тож будемо Бога за неї молити.

Пісня "Молитва за Україну".

Ведуча: Шановні гості і діти! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші добрі
слова і теплі обличчя.
Дай вам, Боже, дай із неба,
Дай, чого вам більше треба, -
Дай вам миру і спокою
Під могутньою рукою…
Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших
серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

Звучить “Пісня про Україну”(у запису)

[леся r]

Провела свято до Шевченка.

Мета: виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України; вшанування пам’яті
видатного художника слова патріота України - Т.Г.Шевченка; викликати бажання читати
«Кобзаря»; , розвивати мовлення, мислення, увагу; формування культури мовлення через
красу й багатство рідної мови.


Зала святково прибрана.

Під музику діти заходять в зал і сідають на відведені місця.

Виходить ведуча зі свічкою в руках.

Ведуча: Добрий день, добрий день,
Добрії люди!
Хай весь день усім щастить
І приємно буде!

Запрошуємо вас у царство красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.(Запалює свічку.)

Хай палає свічка. Хай палає,
Поєднає нас вона в цей час.
Друзів голоси нехай лунають,
Слово й музика нехай єднають нас.


Звучить мелодійна музика


Ведуча: Не даремно ми звертаємось до вас мовою землі нашої, мовою наших пращурів, мовою нашого народу.

Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації
став видатний український поет та художник, Великий Кобзар – Т. Г. Шевченко.

Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка.
Повні сил і живої снаги.
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

Діти стають на Весняний танок.

Танок

1. Щороку в березні до нас
Значний приходить день
Це ж народився наш Тарас
Творець палких пісень

:2. Благословен той день і час
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малий, босими ногами


Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.

.:3 В мальовничім, нашім краї,
Де цвіте калина
Народився поет-художник
Син твій, Україно.
Вірш про рушник.

Танок з рушниками


Ведуча: Нас, Тарасе, сьогодні
Усіх зібрав докупи.
І зійшлися у цій залі
Шевченка онуки.



Дитина Я маленька українка
Шостий рочок маю
Про Тараса про Шевченка
Вже багато знаю

Він дитина з під стріхи
В українськім світі
А придбав нам славу
Як ніхто на світі


Ведуча: В похилій хаті, край села,
Над ставом, чистим і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родився
Серед неволі, тьми і праці..

Вихователь: Народився маленький Тарас 9 березня 1814 в с. Кирилівка в бідній селянській сім’ї. Хлопчик був жвавим і непосидющий. Змалку його цікавило все.

Інсценівка Мати та Тарасик.

Вихователь: Коли підріс Тарасик, то цікавий був до всього, було видно, що ця дитина більше думає, ніж бавиться. Все розпитує. Матері ніколи було з ним возитися, то він іде до Катрі – старшої сестри, яку дуже любив. З цікавістю слухав розповіді Катрусі. Але і сама добре всього не знала

Інсценівка:

Виходить Тарас і Катря і сідають посередині на килимку

Тарас: Катрусю, що таке Сонце?

Катря: Це таке вогнище велике.

Тарас: А хто його розпалює?

Катря: Розпалює дід.

Тарас: А де ж дід дрова бере?

Катря: Та десь бере.

Тарас: Катрусю, а що таке зорі?

Катря: Це такі маленькі Сонечки, а держать їх янголи, які живуть на небесних сходах.

Тарас: Це так каже ж ти. А мати кажуть, що це душі померлих праведників. Кому ж вірити? (встали пішли на місця).

(Виходить малий Тарас з мамою)

Малий Тарас

...Ще в школі,у вчителя дяка

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду

Та сам собі у буряні,

Щоб не почув хто не побачив,

Виспівую та плачу...



Мати. Не плач. Ти народився під високою зорею. Тобі випала велика Доля.



Малий Тарас. Мамо, а що то є доля?(замислюється)



Ведуча

Із сирітської торбинки Шевченка виглядала на рідкість щедра Доля. – Божий дар. А кому більше дається від Бога, з того більше і спитається! Усе своє життя він кидав виклики долі, які були голосом чоловіка на межі почуттів, коли він один за всіх!

Дитина

Велику книгу написав
І "Кобзарем" її назвав.
В тім "Кобзареві" зложив заповіти,
Щоб знали всі: дорослі й діти.

Ведуча: Всі свої вірші і поеми Тарас Григорович зібрав в одну збірку і назвав її "Кобзарем".
В шевченківських рядках відчуваються біль і смуток, жаль і печаль, а поряд з цим безмежна
любов до природи рідної неньки-України.


7 Світає край неба палає
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає
Тихесенько вітер віє,
Стежки, лани мріють
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.

8:Тече вода з-під явора
Яром на долину
Пишається над водою
Червона калина
Пишається калинонька
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють

9 Тече воді із-за гаю
Та попід горою
Хлюпочуться качаточка
Поміж осокою
А качечка випливає
З качуром за ним
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.


Ведуча:

Дуже народ любив Шевченкові вірші і став складати пісні на його слова.


Кобзарем ми його звемо

Так від роду і до роду

Кожен твір свій і поему

Він присвячував народу.
пісня "Зацвіла в долині червона калина"

Вихователь: Велика любов до свого народу, до рідної землі, до краси, до краси навколишньої природи викликала в Шевченка потяг як до складання віршів так і до малювання. Тарас він став не лише поетом, а й художником. Ось подивіться на красу його картин.

(Демонстрація репродукцій).



Вихователь: Давайте і ми з вами відчуємо себе художниками й програємо гру «Якого кольору вірш».
Вихователь декламує вірш, а діти асоціюють їх із певними кольорами: зелений, блакитний, червоний, фіолетовий.

Вітер з гаєм розмовляє
Шепче з осокою
Пливе човен по Дунаю
Один за водою

Тече вода із-за гаю
Та попід горою,
Хлюпочуться хлопчата
Поміж осокою

Зацвіла в долині
Червона калина
Ніби засміялась
Дівчина – дитина

Сонце заходить, гори чорніють
Пташечка тихне, поле німіє
Радіють люди, що відпочинуть.

Ведуча:

Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився
у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Його життя
нагадує нам спалах зірки, але зірки, що не згасає, а навпаки, ще яскравіше сяє. Дата
народження і дата смерті стоять поряд, але між ними роки життя талановитої людини, що
стала славою і гордістю українського народу. Із хлопчика – кріпака виростає таланови -
тий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні
солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його
віри в Україну в народ! Де він не був, завжди тужив за Україною. Ось послухайте, як
ніжно і тужливо звучать його вірші і пісні.

Пісня "Зоре моя вечірня"




Ведуча

Останні роки життя поет прожив в Петербурзі. Тоді він мріяв оселитися в Україні у хаті з вишневим садком. Але доля не судила йому цього звичайного людського щастя. Помер 10 березня1861 року. І вмираючи думав про Україну і дав такий «Заповіт»:

« Заповіт» (запис)

Дитина

. В зелені квітучій Канів на Дніпрі,
Пам"ятник на кручі, на крутій горі.
Тут лежить великий наш співеце Тарас,
Та живий навіки він в серцях у нас.
І як будем часом в Каневі колись-
Дідусю Тарасу низько поклонись.



Ведуча: Шевченко вчить однаково шанувати чуже і любити своє. «Учітеся, читайте і чужому
научайтесь й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває – того Бог карає».

Дитина
Ми є діти українські
Хлопці і дівчата
Рідний край наша - Україна
Красна та багата

І та наша слава
Не вмре, не загине
Наш Тарас Шевченко
Сонце України.

: Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе
Рідна віра, рідна мова
Рідний край наш над усе.

Ненька наша Україна
Мова, рідний спів
Це земля свята єдина
Наших предків і батьків

І ми вдячно всі шануймо
Славного Тараса
В сім’ї вольній не забудьмо
Бо він гордість наша.
Пісня «Про україну»

Ведуча: Минуло 200 років з дня народження Т.Г. Шевченка – славного сина українського
народу, але й сьогодні як живий говорить він із своїми наступниками.Давайте побачимо,що ми дорослі знаємо про нашого Кобзаря.
Вікторина для батьків.

Дитина

Любитиму я Україну рідненьку,

То може мені ще не раз

З картини всміхнеться Шевченко

Наш батько – великий Тарас.

Дорослий

Між берегами вічності клекоче час

Дзвенить нового дня – весела повінь

Живуть, Тарас рідний, поміж нас

І голос твій, і пензель твій, і слово

Знаймо його – і знані будемо

Сповідуймо його – і правдиві будемо

Любімо святу Україну, як він

І в світі люблені будемо.

Ведуча: Один з віршів став ніби гімном України, коли цей твір звучить у музичних записах , всі люди встають.(всі встають)


пісня "Реве та стогне дніпр широкий (запис)




Ведуча: Шановні гості і діти! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші добрі слова і теплі обличчя.

Дай вам, Боже, дай із неба,
Дай, чого вам більше треба, -
Дай вам миру і спокою
Під могутньою рукою…
Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших
серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

[натела]

https://www.youtube.com/watch?v=Vg0zIMxzodQ&list=UUEgx28ExNHtPlmI2o_GHooA

[Anytka-80]

Девочки вот и мой сценарий "шевченко"

Святково прикрашений зал. На стінах вишиті рушники, серветки, в центрі портрет Шевченка Т.Г., виставка книг.

Діти одягнені в національні українські костюми парами заходять в зал.
Хоровод « »

Вихователь: Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і творчої снаги
Ми вшановуємо пам'ять Шевченка – разом
Багато років минуло з тієї пори, коли українська земля подарувала нам великого Кобзаря. Тарас Шевченко – це ім’я знайоме і близьке людям в різних куточках світу. А ми, українці, прославляємо його з великою шаною і святістю.

1.:Щороку в березні до нас
Значний приходить день
Це ж народився наш Тарас
Творець палких пісень

2: Благословен той день і час
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малий, босими ногами

3.: В мальовничім, нашім краї,
Де цвіте калина
Народився поет-художник
Син твій, Україно.

Вихователь:Сьогодні ми з вами будемо розповідати про нелегке життя Т.Шевченка, про його допитливе дитинство. Будемо читати вірші, які він написав будемо співати пісень, які він дуже любив.
Діти сідають на свої місяця
Ведуча: 9 березня 200 років тому в маленькому селі Кирилівка в селянській бідній сім’ї Шевченко народився хлопчик,назвали його Тарасом.
У Тараса дуже рано померли і мама і тато,він з сестрою «пішов у люди»,шукати собі роботу. Тарасик пас гусей,а пізніше свиней у пана. Хлопчик прагнув до знань і пан віддав його вчитися до школи. Коли Тарас підріс добрі заможні люди послали вчитись мистецтву до Москви. Там він згадував свій дім і свою сестру.
Тарас пише:( читає дорослий)
І сниться сон мені:
Дивлюсь,у темному садочку,
Під вишнею у холодочку,
Моя єдиная сестра!
Многострадалиця святая!
Неначе в раї,спочиває.
Та з-за широкого Дніпра
Мене,небога,виглядає.
З-за хвилі човен,доплива…
І в хвилі човен порина…
Ведуча: Тарас Григорович Шевченко дуже любив велику ріку Дніпро. Про нього він написав вірш «Реве та стогне Дніпр широкий». На цей вірш була написана музика композитором Данило Крижанівським
Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»
Шевченко любив нашу українську природу,часто слухав народні пісні і оспівував в віршах природу рідного краю.
Вірш «Встала весна»Тарас Шевченко
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила:
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають…
Звучить музика діти виконують хоровод «Красуня весна»
Ведуча:Ось перед вами святиня нашого народу-книжка «Кобзар». Ця збірка Шевченкових подій відома й люба кожному українцеві. Ми також не розгортали її сторінки читали і вчили деякі вірші, розглядали ілюстрації. Хто з вас хотів би прочитати вірш Т.Г. так, як хотів би почути їх автор.
Дитина читає вірш
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
Діти виконують пісню «Ой є в лісі калина»
Ведуча: Велика любов до свого народу, до рідної землі, до краси, до краси навколишньої природи викликала в Шевченка потяг як до складання віршів так і до малювання. Тарас він став не лише поетом, а й художником. Дуже відомі його картини «Катерина» і автопортрет. Наші діти теж малювали малюнки за змістом Тарасових віршів (показ малюнків)
Дорослий читає вірш: « Дивлюся аж світає» Уривок із поеми
...Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!

Діти читають Вірш

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Діти виконують пісню «Ой ходила дівчина бережком»

Дитина: Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Ведуча:Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Ведуча:Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
(слухають щебетання солов’я ) граючи на свистульках

Ведуча: Все своє життя Тарас Шевченко з теплотою і любов’ю згадував свою неньку,сумував за своєю родиною,але головна його любов – це рідна Україна він вболівав за неї і любив її над усе.

1. Я маленька українка
Шостий рочок маю
Про Тараса про Шевченка
Вже багато знаю

2: Він дитина з під стріхи
В українськім світі
А придбав нам славу
Як ніхто на світі

3.: І та наша слава
Не вмре, не загине
Наш Тарас Шевченко
Сонце України.

4: Ми є діти українські
Хлопці і дівчата
Рідний край наша - Україна
Красна та багата

5: Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе
Рідна віра, рідна мова
Рідний край наш над усе.

6: Ненька наша Україна
Мова, рідний спів
Це земля свята єдина
Наших предків і батьків

7: Любитиму я Україну рідненьку,
То може мені ще не раз
З картини всміхнеться Шевченко
Наш батько – великий Тарас.

8:Кобзарем ми його звемо
Так від роду і до роду
Кожен твір свій і поему
Він присвячував народу.

9: І ми вдячно всі шануймо
Славного Тараса
В сім’ї вольній не забудьмо
Бо він гордість наша.

Пісня(дорослі): «Україна»

Ведуча: Важка була доля в Тараса Григоровича, але в серці жила велика любов до рідної України, до рідного народу, до рідної мови. І впродовж усіх років,століть ми плекаємо, бережемо, несемо цю
любов в своїх серцях, як Божу іскру.
Між берегами вічності клекоче час
Дзвенить нового дня – весела повінь
Живуть, Тарас рідний, поміж нас
І голос твій, і пензель твій, і слово
Знаймо його – і знані будемо
Сповідуймо його – і правдиві будемо
Любімо святу Україну, як він
І в світі люблені будемо.

[натела]

**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**

[натела]

Сделала клип
https://www.youtube.com/watch?v=ieHrY_nG_uQ&feature=youtu.be

[натела]

Ещё один + Пісня "Козаки" Лисенка
https://www.youtube.com/watch?v=ktHF2DjbUb4&feature=youtu.be

и минус здесь https://www.youtube.com/watch?v=gvy_e8KyRts&feature=youtu.be

[Lina_21]

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Сл і муз. Наталі Багмут

Матінка земля в нас одна-єдина
І одна-єдина ненька Україна-
І поля безкраї, і сади квітучі,
Ріки повноводні і могучі.
ПРИСПІВ:
Я здійму до неба
Крильця-рученята,
Помолюсь за маму,
Помолюсь за тата,
За сестру і брата-
За усю родину
І за рідну неньку Україну.

Захисти нас, Боже, від лихої долі,
Уроди доволі житечка на полі,
Щоб сміялись дзвінко діти в кожній хаті,
Щоб Були щасливі і багаті.

[Lina_21]

А Я УКРАЇНКА

Муз. Інни Пушкар
Слова Олени Головатюк
Виконує «Аеліта»
Сонце променем колосся золотить
Віє вітер понад степи і ліси
Квітне щастя і у місті і в селі
І кружляє запах рідної землі

За віконцем соловейко заспівав
На мою долоню цвіт калини впав
У сусідів в хаті плаче немовля
Народилось в тебе ще одне дитя.

ПРИСПІВ:
А я гарна синьоока україночка
І розквітла я, як мальви квіточка
А я донька, твоя донька рідненька,
Україна, моя мати, моя ненька.
А я гарна синьоока україночка
І розквітла я, як мальви квіточка
А я донька, твоя донька рідненька,
Україна, моя мати, моя ненька.

2.Колискову мені мати заспівала
На мою щоку її сльоза упала.
Не сльоза це, а весняна злива,
Що упала на родючі ниви.

Я матусі ніжно руки поцілую
І кохання в серці я відчую.
Як торкнусь вустами рідної землі
І, вкраїно, співатиму пісні.

[Lina_21]

СІМ ШЛЯХІВ
Сл. І муз. А.Мігай
За горою дзвони дзвонять – дінь-дінь-дінь,
Серце бється, серце рветься вдалечінь
Сонце сяде, місяць сяє угорі
Козак коника сідлає на горі

Його мати – гостра шабля на боці
Його батько – лук зі стрілами в руці,
А сестриця – то зірниця молода
А що милої немає – не біда

ПРИСПІВ:
Гей-гей-гей! Їде вранці-вдень-вночі
З Запорізької Січі
Гей-гей-гей! Степом, полем, через гай
Отамане, прощавай!

За порогом три дороги – раз, два, три
А за рогом ще чотири - чотири
Сім доріг моєї долі, сім шляхів,
А за ними в дикім полі сім вітрів

Сім вітрів мене зустрінуть мов брати
Порятують від раптової біди
В чистім небі чорні хмари розженуть
І покажуть козакові вірний путь

ПРИСПІВ...

Сім вітрів мене зустрінуть мов брати
Порятують від раптової біди
В чистім небі чорні хмари розженуть
І покажуть козакові вірний путь
ПРИСПІВ...

[Lina_21]

МАЛЕНЬКА УКРАЇНОЧКА


У садочку у саду
Яблунька цвіте
Навкруги весна,
Грай музико грай!
Посміхаючись собі.
Дівчинка іде,
Пісеньку співа
Про свій рідний край

ПРИСПІВ:
Україночка мала, україночка
Наче зірочка зійшла, наче зірочка,
Заплітала в коси стрічки і квітоньку
Розхваляла свою неньку – лебідоньку

У небо синьо-голубе
Пісенька летить
Понад золоті ниви і поля
Голос мій, мов чарівний,
Мов струна бринить
І співа разом вся її земля
ПРИСПІВ…

[Lina_21]

ЧЕРЕВИЧКИ

Якби мені черевички,
Червоні, як щічки,
Танцювала б я охоче,
Мабуть дні і ночі.
ПРИСПІВ:
Одягу я черевички,
Затанцюю дрібно,
Ой піду я до кринички
По водичку срібну
Якби мені, чепурненькій,
Високі підбори,
Тоді б, люба моя ненько,
Я не знала горя.
ПРИСПІВ:
Одягу я черевички,
Затанцюю дрібно,
Ой піду я до кринички
По водичку срібну
Черевички червоніють,
Мов щічки, палають,
А думки мої ясніють,
Ніжки мов співають.
ПРИСПІВ: 2 р.
Одягу я черевички,
Затанцюю дрібно,
Ой піду я до кринички
По водичку срібну

[Lina_21]

Під цю пісню я на початку навчального року роблю простенький таночок.

1. На 1 куплет - йдуть парами по колу( можуть руки навхрест)
2. На приспів - повертаються один до одного
- оплески
- руки на пояс, дрібочуть "тупотять" ніжками
3. 2 куплет - йдуть парами по колу
4. приспів - ті ж рухи
5. програш - сходяться парами в середину кола
"тупотять"
розходяться
кружляють парами
6. 3 куплет - повтор рухів 1
7.приспів - ті ж рухи
8. закінчення - сходяться парами в середину..
або кружляють...

[Валя Муза]

Докладніше про український віночок, теоретичні матеріали. Одсканувала з книги, яку брала у вихователя.

https://yadi.sk/d/S1a69HD4YzEZ9

[ЮЛилиана]

Правда, классный стих на начало праздника или тематического занятия ко Дню Независимости?:ok:
Святковий день - двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна.
Запам'ятайте, люди, світлий день!
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь.
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.
Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
Щоб славу України відродить.
Щоб дружно жити, в радості і згоді,
Ми України сестри і брати

[PrinceAmur]

Добрый день ! готовясь к Дню Незалежности, делаю несколько , на мой взгляд моментов, хочу поделиться.
сценарий , спасибо всем форумчанам за помощь в создании
https://cloud.mail.ru/public/28ff58461cd8/%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9.docx
вся музыка

1 общесадовый флешмоб, танцуют все 6 групп, смотрится просто супер, все выходят по одной группе, если кого то заинтересует расскажу подробно
https://cloud.mail.ru/public/56a137ecd3d2/025.mp3

2 младшие группы выполняют упражнения с желтыми и голубыми султанчиками

https://cloud.mail.ru/public/bf804349e6c1/008.mp3
3 порезала музыку для игр : на лошадях, прыжки через шаблю
https://cloud.mail.ru/public/5273ef72c72e/013.mp3
https://cloud.mail.ru/public/e7f981f06f7a/010.mp3
показ родин у вишиванках
https://cloud.mail.ru/public/fb78bfa435ef/016.mp3
https://cloud.mail.ru/public/dc00a726ac3f/018.mp3
https://cloud.mail.ru/public/99ec27a11549/017.mp3
танок пап козакив
https://cloud.mail.ru/public/b6ac2acabd27/003.mp3

https://cloud.mail.ru/public/e14a45a9fe29/%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8A%D0%BD%D0%B8.rar простите вот вся музыка

[маина ивановна]

ЯК КОЗАКИ СКАРБ ШУКАЛИ.
Козацькі розваги 2014р
Під музику до залу заходять діти. Ведуча розповідаю про життя козаків.
1дит. Є святкових днів багато
Нам усіх і не згадать
А між них і наше свято
Вшанування козачат.
2дит. Ми зростаєм на Вкраїні
Дужі та завзяті
Тож сьогодні розпочнемо
Козацькє свято.
3 дит . Ми ї діти українські
Хлопчики й дівчатка
Хоч малі у нас ще руки
Та душа завзята.
4 дит. Бо козацького ми роду.
Славних предків діти,
І в садочку ми вчимося
Рідний край любити.
5 дит . У святкову нашу залу
Ми запрошуємо вас,
І козацьке наше свято,
Починати уже час.
ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ.
6дит. Сьогодні свято конкурс нині,
І все козацтво тут як тут.
У нашім залі радість нині,
Козацькі ігри всіх нас ждуть.
ВЕДУЧА. Сьогодні таке велике свято ,що й сонце гуляє, все радіє, і на небі і на землі.Зібралась тут малеча і поважні люди ,бо сьогодні будемо посвячувати дітей у козачат.
Стук у двері. Заходять КОЗАКИ.В руках велика карта, вони її роздивляються і розмовляють між собою не звертаючи уваги на те де вони зараз знаходяться.
1 козак.Сюди. правильно.
2 козак.Та ні,ось дивись,потрібно ліворуч.
1 козак А ось тут біля цього великого будинку широка дорога,значить це сюди.
2 козак. То ми правильно йдемо ,мабуть вже скоро і знайдемо.
Ведуча. Зачекайте,ви хто такі? І чого до нас завітали?Що ви тут шукаєте?
1 козак. Я . козак. ІВАН СІРКО. Ми шукаємо скриню із скарбом, велику.Ви не бачили? По нашій карті вона десь тут.
2 козак.А я козак. ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ,Ми прийшли здалеку ,аж із Запоріжської Січі. А що у вас тут відбувається?
ВЕДУЧА.- а ми , зібрались ,щоб наших дітей прийняти в козачата.Може ви нам допоможете?
1 козак.---Допоможемо, звичайно.От і скарб разом із ними будемо шукати. Бо у нас тут багато завдань, і допомога нам потрібна.
2 козак.--- Нам потрібно дві команди,щоб подолати перешкоди та знайти ключі від скрині де знаходиться скарб.
Ведуча.---Добре, ми зараз зробимо розминку і поділимось на дві команди.
РОЗМИНКА.
Ведуча.--- Отже у нас уже є дві команди. ПЕРША називається «ХОРОБРІ.» І ваш девіз;
ДІТИ.---Всі ми цінуєм братерство і згоду.Всі ми є діти козацького роду.
Ведуча.---І ДРУГА командаю «ДУЖІ», І ваш девіз;
ДІТИ.---По правді і честі завжди жити будем.І правил козацьких в житті не забудем.
ВЕДУЧА,--- От у нас є дві команди, починаємо змагання.
Чия команда знайде перший ключ та й переможе.
1, 2козаки. ДОБРЕ ,починаємо.( можать карту – ключі порізані як пазли-).---( На карті намальовано прапор України.)
1 козак.--- Отже перше завдання; В « басейні» ( де замість води,кришечки від пляшок,або маленькі іграшки ,чи конструктор), знайти перший ключ.Це завдання для ведучих із двоз команд.
ВЕДУЧА,---Ну молодці .з першим завданням впорались.А тепер наступне. ( В цей час до залу забігає Буратіно.Держе в руках ключ дражнить дітей.
- Я все підслухав.І все знаю. І ключ вам не віддам.Осьтак.Ось так.
ВЕДУЧА.---Віддай будь- ласка.Забіг , не привітався , а у нас гості. І щей дражнися.Якщо у нас небуде хоч одного ключа скриню з скарбом ми не знайдемо.Діти а може ми його зловимо та й відберемо ключ.
Ану ставайте в коло.А наші козаки нам допоможуть.
ГРА, ( як « Кіт і миші». Діти роблять коло .КОЗАКИ мовлять Буратіно.)
Буратіно.---Добре добре віддам, але після того, як відгадаєте загадку.
(загадка про гарбуз.)

Гра з гарбузом.
Буратіно ---. віддає ключ .---Молодці ось вам ключ, беріть ви його чесно заробили. А із гарбуза зварите смачну кашу. Бо побачення.
ГРА----ХТО ШВИДШЕ ЗЇСТЬ ГАРБУЗОВУ КАШУ,( гра для дорослих.)
ВЕДУЧА,___ Козаки всі спритні, здібні.
Чи є ще до них подібні.
Потомились ?
Справа в тому. Всім потрібно зняти втому.
ПІСНЯ, « КОЗАЧАТА».
Козаки були сміливі і на морі . Вони будували човни і були сміливими мореплавцями.
Рівних яким і не було на всьому морі.
ВЕДУЧА,-- Ой, по нашій Україні,
То не води грають сині.
То козацтво йде завзяте,
Боронити Батьківщиную.
Як завжди козаки виходили у море на довго , я дома їх чекали рідні, друзі та дівчата.
ТАНЕЦЬ МОРЯКІВ.
ДИТ.- Рідна Україна, мальви та калина
Золоте колосся , хата в рушниках.
Рідна Україна-пісня соловїнна,
Вишиванка біла, маки у житах.
Рідна Україна-пара лебедина
Озеро бездонне і стрімка ріка
Лесі Українки рідна тут домівка,
І благословенна тут земля Франка.
ПІСНЯ « МОЯ УКРАЇНА».
ДИТ,- Любі гості , хоч маленькі
Ми вже добре знаєм
Що звемося Українці
Й українських предків маєм
Батько, мати , брат, сестричка
І всі інші члени роду
Всі належать до одного
Українського народу
ПІСНЯ»
2
Дит.Ми є діти українські
Украєнський славний рід.
Дбаймо,щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Все ,що рідне хай нам буде
Найдорожче і святе
Рідна віра , рідна мова.
Рідний край наш над усе.
ТАНЕЦЬ «________________________________________________________________
ВЕДУЧА,--- Ну ,що козаки , відпочили?Молодці.Ну тоді.іще позмагаємось.
ГРА,____________________________________________________________
2_______________________________________________________________
1 козак.Гарно грали, танцювали
І пісні дзвінкі співали
І віднині, ви малята
Є вже справжні козачата.
2 козак.От і допомогли ви нам знайти ключі від скрині.А скриня знаходиться ось придивіться де.(за прапором України).
( у скрині медалі козакам.)
ВЕДУЧА,--- ось й дорослі завітали
І малят всіх привітали.
Тож запрошуєм до слова
Дітвора слухать готова.
СЛОВО ГОСТЯМ.

[benzola]

Доброго дня! Може комусь знадобиться, тим паче зараз все на патріотичному вихованні побудоване. Ми в березні проводили, дякую форуму за допомогу.
Шевченко
Під музику «Ураїно моя» діти заходять в зал і сідають на відведені місця.
Ведуча:
Летять сніжинки… Одна, друга, третя… Летять, сміються, веселяться, розмовляють, граються, штовхаються, доторкуються одна до одної. І чутно навкруги кришталевий передзвін. Але що це? Погляньте у вікно! До нас повільно, але впевнено наближається красуня-весна. Давайте всі заплющимо очі й підемо їй назустріч.
дитина:
Встала весна, чорну землю сонну розбудила.
Уквітчала її рястом, барвінком укрила,
І на полі жайворонок, соловейко в гаї
Землю, убрану весною, вранці зустрічає.
Вихователь:
Кажуть в народі: весна дарує всім життя, в природі все прокидається, оживає, молодіє. А людині весна дарує мрії, віру в щасливе майбутнє.
Щороку в березні до нас
Значний приходить час
Це ж народився наш Тарас
Творець палких пісень.
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Своїми босими ногами.
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.
Діти:
1. Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка
2. Не на шовкових пелюшках,
Не у великому палаці,
У хатині бідній він родивсь,
Серед неволі, тьми і праці
І ось 9 березня 1841 року весна подарувала на радість людям маленького Тараса. Народився він у селі Моринцях, що на Черкащині, в бідній хаті Григорія Шевченка. Давно це було… У невеличкому селі Моринцях народився і зростав маленький Тарасик. Ще пройде багато років, допоки він виросте, стане талановитим поетом та знаним художником. Тарасик був такий, як і ви, допитливий, розумний, кмітливий, дуже любив свою старшу сестричку Катрусю, з цікавістю слухав розповіді дідуся про давнє минуле.
Звучить музика. По залу «літає» пташка.
Тарас. Катрусю, глянь перша пташка вже з’явилася! Це мабуть весна!
Катруся. Так, Тарасику, це ластівочка до нас прилетіла, весну на крилах принесла.
Тарас. А надворі ще холодно. Вона не змерзне?
Катруся. Ні! Її сонечко зігріває. Клич скоріше сусідських дітей весняночки водити.
Тарас. Гайда, діти, на полянку, заведемо там веснянку!
Під мелодію веснянки до залу заходять святково вбрані діти, пташка «літає» в центрі кола.
Тарас. Де ти, ластівко, літала? Де ти зиму зимувала?
Ластівка. За лісами , за морями
Я носила телеграми,
В них весела новина :
«Повертається весна!»
Тарас. Ластівочко, ластівочко мила,
Ти весноньку узяла на крила,
І принесла до нашого краю
Тепло , радість з небесного раю.
Дитина. Ластівочко, пташечко маленька,
Ти приносиш радість для серденька,
Веселенькі пісеньки співаєш –
Пробудитись землю закликаєш…
Ластівочка. Сонце ясне нам із неба сяє…
Весна в квіти землю одягає.
Ластівочка, пташка я маленька,
Я приношу радість для серденька.
Діти ведуть хоровод « Щебетала пташечка»
Вранці – рано на калині
Пташка щебетала,
Під калиною дівчина
Взяла й заспівала.
Дівчинка починає співати, до неї приєднуються решта дівчаток – хоровод «Зацвіла в долині».
Дівчата. Хлопці, гайда до нас,танцювать настав вже час.
Хлопчики підходять до дівчаток, стають парами,
Дитина. Світає, край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами, над ставами
Верби зеленіють.
Дитина. Сонце гріє, вітер виє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину.
Тарас (підходить до Катрусі).Яка гарна ти, Катрусю, у тім віночку,
Ще й пасує тобі дуже вишита сорочка.
Катруся. Своїми руками сорочку вишивала,
А для віночка квітів у полі назбирала.
Танок « Чорнобривці»
Хлопчики Дівчата, вода холодна?
Дівчата. Холодна, ще й яка!
Хлопчики. Напитися дайте?!
Дівчата. А ви нам заграйте!
Гра- танок « Грицю-грицю»
Хлопчики танцюють «Од села, до села»
Дівчинка. Тупці, тупці черевики,
Вигравайте нам музики,
Не втомляйтеся цимбали,
Трішки ми би танцювали.
танок « Дівчина Весна»
Ведуча: І мати кинула цей світ
Як мав Тарас лиш десять літ.
Потім два роки не привало,
Ще й батька рідного не стало.
Зостався круглий сирота
І гірко попливли літа.
Ходив, шукав що було сили,
Людей, щоб добра навчили.
Писати вчився у дяка,
А малювати в маляра.
По селах пас чужих ягнята
Та мачуха прогнала з хати.
Малий Тарас був цікавим і допитливим хлопчиком і мав велику любов до життя, хоч важко було йому,сироті. На літо мачуха віддавала Тараса в пастухи.Але життя продовжується. «Все робитиму: воду носитиму, дрова колотиму, в школі прибиратиму, тільки дозвольте в школі жити і вчитись». Та дяк більше знущався з Тараса, ніж учив його. Він утік від нього, бо почув, що в сусідньому селі є дяк, який вміє малювати. Але і цей дяк вчити хлопчика не збирався. І знову пошуки роботи, найми, аби дістати шматочок хліба, якусь одежину. Повернувся Тарас до свого села, деякий час пас свиней у свого дядька, а пізніше – громадську череду. Перебуваючи на засланні, Шевченко пригадав своє важке і разом з тим неповторне дитинство.
Дитина:
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі –
Він ягняток пас!
Дитина:
Мені тринадцятий минало,
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було…
Вихователь: Ведуча:Важка була в нього доля, але в серці жила велика любов до рідної України, до рідного народу, до рідної мови.
Танок « рушничок»
Доля закинула Тараса далеко від рідного дому, аж у Петербург, де він залишався у пана, не маючи змоги вчитися і малювати. Лише згодом його друзі викупили з неволі. Потім переїзд до Ніжина. Згодом заслання на 10 років. Після заслання поїхав на Україну. Ось послухайте, як він говорив про Україну: « Рідний край – у груди б’ють духмяні пахощі зелених гаїв, широкополих ланів.» Шевченко мріє, пише, милується.
Слухання «Тече вода із-за гаю»
Діти:
1. … Світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
2. Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
3. Сади рясні похилились,
Тополі поволі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
Пісня « Тече вода з під явора»
Ведуча:Мріям не судилось здійснитися. Знову арешт.
Змовкла пісня на устах,
Але в душі жила, бриніла
І в серці бідного співця
Вогнем палаючим горіла.
Він рвався серцем із тюрми
На волю, до ланів широких,
До тихих тих могил високих.
Та сил в співця вже не було,
Остання пісня продзвеніла.
І в небо тихо піднеслась
Душа поета наболіла.
10 березня 1861 року його не стало. Це була велика втрата для всього українського народу. Поховали його у Петербурзі, а згодом тіло великого Кобзаря перевезли на Україну і поховали на Чернечій горі поблизу Канева. А збірка віршів поета «Кобзар» невдовзі сколихнула всю Україну.
Діти:
Поклін тобі, Тарасе,
Великий наш пророче!
Для тебе вірно б’ється
Те серденько діточе.
3. Умер співець, але живуть
В серцях людей слова безсмертні.
Й сьогодні по Вкраїні всій
Бринять його пісні славетні
Дуже народ любив Шевченкові вірші і став складати пісні на його слова:
Дитина: 1 Йшов він долею своєю
Так, як Бог сказав.
І в кінці дороги тої
Книга, книг «Кобзар»
Ведуча: Один з віршів став ніби гімном України, коли цеї твір звучать у музичних записах , всі люди встають.
«Реве та стогне Дніпр широкий» Слухання пісні .
Ведуча:Це був Поет. Поет з родини бідної,
А душу мав розкрилену , як птах.
Гарячим болем і живою піснею
Його слова – в народу на вустах.
А скільки ж раз його було розіп’ято
За правду, за «Кобзар», і «Заповіт».
В душі народу словом заповітним він
Залишив вічний і глибокий слід.
Коли б не він, то й люди б нас не знали,
Коли б не він, про нас не чув би світ,
Коли б уміли ми любити так, як він
Любив людей і Україну рідну, -
Давно б уже злетілися з усіх чужин
У тихий рай , на землю заповітну
.Діти:
1. Всі ми його батьком звемо,
Так від роду і до роду:
Кожний вірш свій і поему
2. Ось тут, перед тобою
Ми, українські діти,
Святочно прирікаєм
Сповняти ті завіти
Ведуча: Знаймо його – і знані будемо.
Сповідуймо його – і правдиві будемо.
Любімо святу Україну, як він,-
І в світі люблені будемо.
Під музику « Україна» виходять із залу.

[T.Rimma]

Ось такий варіант свята закосичення.
" Закосичення"
Господиня. Добрий день, любі гості!
Щиро вітаю вас у своїй господі.
Народилися ми і живемо на такій чудовій мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди й діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз зачувши рідне слово.
Одвічну мудрість, що не відає часу,
Нам передав народ в обрядах і повір’ях:
Тож збережи тих звичаїв красу,
Щоб відтворить її у нових поколіннях.

І пам’ятай свій рідний оберіг –
Без пам’яті нема народу.
Примножуй все, що пращур твій зберіг,-
Народну мудрість – берегиню роду.
Ось уже скоро до моєї хати
Завітають парубки та дівчата.
(Під музику заходять дівчата в українських костюмах. Зупиняються півколом.)
Дит. В ласкаво прибраній оселі,
Де сяють радісно вогні
І звуки музики веселі,
Зібралися на свято ми.
Дит. Запросили ми родину –
Музика без впину лине –
Сподіваємось, що тут
Радість гості всі знайдуть.
(Чути три удари в бубон)
Дівчата. Ой, та це ж наші хлопці ідуть.
(Вхід хлопців, дівчата пританцьовують на місці).
Хлопці. Здорові були, дівчата!
Дівчата. Здорові були, хлопці!
Хлопці. А чого це ви тут зібрались?
Дівчата. Бо у нас сьогодні свято!
Дит.. Гляньте, як гостей багато!
Прийшли вони на наше свято!
Радо нас усіх вітають
І оплесками зустрічають!
Дит.. Вітають усіх українські малята!
Ми всі готувалися довго до свята:
Вивчали таночки, веселі пісні,
Для вас готували виступи свої.
ПІСНЯ «Діти України» сідають на місця
- 2 -
Господиня.Будь-яке свято не обходиться без паляниці.
Дорогих гостей у нас на Україні завжди зустрічають святковим короваєм.
Запросимо на свято коровай, щоб був на святі разом він із нами.
( Під музику входять дівчата вносять коровай) (Зеленеє жито --)
Дит. Дорогих гостей стрічаєм
Круглим, пишним короваєм.
З рушником берем таріль,
Коровай кладем і сіль.
Дит. Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
- Любий гостю наш, приймай
Хліб гостинний - коровай.
(кладуть коровай на стіл, сідають) Дит. Він шишкастий і рум’яний,
Ліг на шитий рушничок.
А на тому короваї –
Солі білої дрібок.
Дит. І калини грона повні
Червоніють для прикрас
- Короваю, гість шановний,
Звідкіля прийшов до нас?
Дит. Коровай прийшов із поля
Коровай під сонцем ріс.
Пахне сонечком він красним,
Радість людям він приніс.
Дит. - Хліб, як сонце, - каже мати.
- Хліб, як сонце, - каже тато,
- Хліб, як сонце, - кажуть люди.
Всі: Хліб, як сонце, завжди буде.

Дит. Час починати наше свято
Гостей зібралося багато.
Щоб веселитись і співати
Про свято слово слід сказати.

Дит. Осінь золота прийшла
До нашого краю.
Всім нам радість принесла –
Щедрі урожаї.

Господиня. : Ось і настала осіння пора. Журавлиними ключами відлетіло з птахами у вирій спекотне літо. Жовтокоса і рум’янощока осінь, як добра господиня, взялася порядкувати по-своєму. Вона пригощає нас рум’яниними

- 3 -
яблуками і медовими грушами, одягає ліс у золоті шати і вкриває землю барвистими килимами. Завітала осінь і в наш край.
З давніх-давен українські люди прославляли землю-неньку, за той врожай який на ній зростав. У нашого народу є багато чудових обрядів. І один дуже цікавий обряд ми хочемо вам сьогодні показати. Ви тільки уявіть собі… «Закосичення»
Друга ведуча:
Народжується чудо із чудес — любе миле дитятко. Закохано вдивляється мама у найрідніші риси. Тремтячими пальцями ніжно тор¬кається шовкового дитячого волоссячка. Біляве і темне, русяве і руденьке, з часом воно зовсім може змінити колір. Ніжне і лагідне, мов пух, стане густим і пишним, товстою косою спадатиме на спину донечки. Буде мама мити його травами, розчісувати, вплітати бантики і просити щастя-долі своїй донечці. Сьогодні у нас «Свято закосичення», яке здавна святкували в українській родині. Ось історія його походження.

Перша ведуча:
Народилася в родині дівчинка. Поки була малою, тільки й турбот мала, що радіти сонечку, матусиній ласці, тільки й час був, щоб рости здоровою, набиратися розуму. Однією з ознак цього безтурботного періоду життя було вільне, розпущене волоссячко, прикрашене віночком.

Друга ведуча:
Підростала дівчинка — і настав час, коли стала справжньою помічницею, охоче долучалася до родинних справ і турбот. Стало заважати дівчинці розпущене волосся — треба було його заплітати.

Перша ведуча:
Не міг наш народ не відзначити такої події у житті дівчинки. Так і народився гарний, ніжний, дивної краси й великого змісту обряд першого закосичення, надзвичайно важливий для духовного розквіту дівчинки, якій виповнилося п'ять рочків.
Перший хлопчик:
Дівчинка для мами — це найбільша радість!
Навіть дехто з хлопців виявляє заздрість.
Бо таке розкішне в дівчаток волосся,
М'яке, густе й ніжне, як золоте колосся.
Другий хлопчик:
В нас сьогодні гарне свято
І дівчаток тут багато,
А які ж вони красиві!
Ніжні і сором'язливі.
Всі красуні, хоч куди,
Гарні й милі, як завжди!
- 4 -
Третій хлопчик:
Косички у дівчаток — щоб смикати за них.
Так думав я спочатку, а виявилось — ні!
Вони ростуть для того, аби у них вплітати
Яскраві гарні стрічки — дівчаток прикрашати.

Четвертий хлопчик:
Погляньте на дівчаток –
Ми наче в квітнику.
Вони красиві й гожі,
На ніжні квіти схожі.

П'ятий хлопчик:
Дівчатка для нас, наче рідні,
Хоч від них ми буваємо «бідні».
Та на все закриваємо очі,
Вибачаєм капризи дівочі.

Перша дівчинка:
Я — маленька українка,
В мене коси по колінка.
Я в сорочку вишивану
Й у віночок гарно вбрана.
Дівчатка виконують пісню «Україночка мала»
Друга ведуча:
Діти зазвичай народжуються з дуже рідким волоссям. Якщо ж дівчинка народжувалася з густим волоссям, то казали, що її чекає життя в багатстві і розкоші. Стригти волосся не дозволяли, доки дитині не виповниться рік. При першому постриженні проголошували вголос примовку-побажання, щоб у дівчинки росло густе волосся, щоб руса коса лягла до пояса. В усіх родинах існував непорушний звичай — прокинувшись уранці, дівчина мала «навести лад», тобто розчесати волосся й заплести його в косу.
Перша ведуча:
Чи готові наші дівчатка коси заплітати? Чи підросли, порозумнішали? А чи стали наші дівчатка помічницями? Зараз ми перевіримо це.
Ведучі проводять конкурси.
Конкурси для мам:
хто швидше відділить квасолю від макаронів;
чия команда швидше приготує салат.
Конкурси для дівчаток:
хто швидше збере розкидані іграшки;
змотає клубочок ниток;
принесе з «городу» овочі на салат, взувшись у калоші.
- 5 -
Перша ведуча:
Ну що ж, ми з'ясували, що наші дівчатка є старанними помічницями для своїх матусь, усі відмінно впоралися із завданнями. Тож саме час нашим дівчаткам коси заплітати. Мами, підходьте до донечок.
Дівчатка (разом):
Благословіть, батьку, мамо, косу заплітати.
Косу заплітати, у стрічки вбирати.

Мами з татами (разом):
Благословляємо.

Мами заплітають коси донечкам під тиху, спокійну мелодію.
«Розчісую кучерики»
Мами (по черзі):
Плетися коса, родися краса,
Розумнішай голівонько, добрішай душа!
Зберу з любистку я ранкові роси,
Звернуся до замріяних степів:
Із щедрістю даруйте рідним косам
Чарівність сонцем пещених шовків.
Косу заплітаючу стрічки вбираю,
Щоб виросла довга, густа і красива
Та щоб передчасно не була сива.
Прикрашаю коси пишними стрічками
І різнобарв'ям квітів польових,
Щоб очі рідних і людей привітних
Із радістю дивилися на них.
Заплету в косу жовтеньку стрічечку,
бо вона символізує сонце.
А я ось уплітаю блакитну — символ неба і води.
А у мене малинова стрічка — символ людської душевності.
А я заплету жовтогарячу — як символ житнього хліба.
Я фіолетову стрічку додам — символ людської мудрості.
Яскрава рожева стрічка — символ достатку.
А червона стрічка — символ кохання.

Перша ведуча:
У святкові дні дівчатка прикрашали коси стрічками й віночками із жи¬вих або сухих квітів. Особливо тоді, коли водили хороводи, співали вес¬нянок, гаївок. Український віночок — це не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така сила, що болі знімає, волосся оберігає.

Мами (хором):
Плету, плету віночок, треба мені квіточок.

- 6 -
Виходять хлопчики, у руках тримають різні квіти.
Хлопчики (по черзі):
Я хочу вплести до віночка деревій. У віночку він є символом нескореності.
А я додам до віночка ромашку. Вона наймиліша у вінку і дарує не лише здоров'я, а й доброту та ніжність.

Поряд з ромашкою гроно калини — символ краси й дівочої вроди, символ України.

А я додам до віночка мак — він дарує гарний сон.

А я вплету безсмертник — у віночку він символ довголіття.

А я вплету до віночка барвінок. Ця рослина зеленіє навіть під снігом. Люди вважають барвінок символом життя.

А я вплету волошку – вона є символом кохання.

Перша мама: Сонечко й віночок схожі,
Бо несуть вони красу,
Квіти й трави в дні погожі
У віночок я вплету.

Друга мама: Хай квіти і цілющі трави
Усіх дівчаток бережуть,
Дарують їм натхнення, сили,
Оберігають від недуг.

Мами одягають донечкам віночки.
Перша ведуча:
Тож ставайте, матінки, кружка, візьміться за руки і тричі обійдіть коло дівоче, щоб захистити своїх донечок від усякого лиха, напасті, щоб від¬вернути від них нудьгу і страждання. Нічого немає сильнішого за ма¬теринське благословення. Поцілуйте своїх донечок і привітайте з важливою подією у їхньому житті. ( Пісня Н.Май «Рідний край»)

Друга ведуча А зараз наші дівчатка пройдуть залою, пишаючись красою свого волосся, заплетеного в косу.

Дівчатка дефілюють залою під музичний супровід.
«Я маленька україночка»


- 7 -
Дівчинка:
Кажуть, що пісня в житті помагає,
Що душу засмучену розвеселяє,
Усмішку й радість вона нам приносить.
Тож пісні крилатої серденько просить.

Дит.: Хлопці, поспішайте
У рядок ставайте
І завзято, весело
Пісню починайте.

Пісня «Варенички»
Господиня: Що гарні хлопчики, то гарні! А чи ростуть вони справжніми козаками? Чи можна вас ставити до роботи? У нас на Україні хлопчиків 5-6 річного віку теж залучали до хатньої роботи. До цього часу хлопчики були одягнені в довгі сорочечки на випуск. А коли ставали до роботи, то довга і широка сорочка заважала, тоді хлопчиків підперезували поясами. А от чи виросли наші хлопчики, і чи можна їх уже підперезати поясами – то ми зараз і перевіримо.
Ведуча 1: У давні часи, обираючи доброго робітника, спочатку садовили його за стіл і пропонували йому смачні страви. Потім дивилися, як він їсть. Якщо хлопець зразу ж брався за ложку та добре їв, то його брали до роботи, а якщо перебирав їжею, «лизькав» її та нюхав, погано їв, то такого робітника не брали
Господиня Ми зараз дізнаємось, як наші хлопчики впораються з кулішем, чи вміють вони добре їсти, чи ощадливі, чи вміють обережно (акуратно) їсти.
Конкурс « Поїдання куліша»
Дві команди хлопчиків їдять куліш, намагаючись обігнати один одного. А перед цим проказують:
« А мій батько і твій батько були добрі козаки.
Посідали серед хати й з’їли каші казанки»
Господиня Ну, що ж, їдять добре! Але ж козак повинен уміти про себе дбати, їжу сам собі приготувати.

- 8 -
Конкурс ( Що потрібно для борщу і для компоту)
Господиня З цим завданням теж впорались! Усі іспити хлопці склали. Отже,
бачу, в нашій групі є таки козаки!
Ведуча: Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки!
Пісня «Виростеш ти сину»
(підперезують хлопчиків поясами)
Дит. Під марш козацький наше серце б’ється.
Ми – покоління хлопців-козаків
Ми завжди будемо усіх вас захищати,
В країну ми не пустим ворогів.

Дит. Я завжди буду слухатися тата,
Оберігати буду свою маму,
Бо поки ми маленькі козачати,
А виростемо – станем козаками!

Дит. Ми козацьку славу пронесемо
Через усе життя, усі роки!
Хай добра слава лине про Вкраїну
Й відважних наших хлопців-козаків!

Вед.Ростіть хлопці — козаки,
Гарні, міцні — як дуби,
А дівчатка — ластівки,
Як червоні ягідки!

Вед. Ой нема тепла без сонця,
А садочка без дитини.
І людини не буває
Без рідної Батьківщини



- 9 -
Дит. Ми чудовий наш край
Любимо і знаємо
І усі пісні народні.
Залюбки співаємо.
Дит. Квітне земля, жовтіють поля
В небі, у річках блакить
Всі Як цю красу не любить!

Пісня на вибір

Перша ведуча:
Добро хай панує у кожному домі,
І мир нехай буде завжди.
Здоров'я міцного і щедрої долі
Бажаєм на довгі роки!

Друга ведуча Наше свято закінчилось,
Із гостями прощатися час.
До побачення! Будьте багаті,
Хай Господь береже усіх вас!

Діти під українську мелодію виходять із зали.

[Ирина Викторовна муза]

Девочки віставила в беседке песню "Я-Україночка" Дублирую здесь, чтоб не потерялось.
Вітащила с видио, и сделала задавку. Может подойдет? https://yadi.sk/d/RLhxwPXQcpEZS это плюс, а вот задавка https://yadi.sk/d/LYUOQGtScpEaw Если кто найден минус буду благодарна, да а вот текст:
"Я- Україночка"
1.Червоні маки, ніжні пагони барвінку
Переплелися на лляному полотні,
Нехай маленька я, та справжня українка.
Сорочку нині мама вишила мені.

Приспів:
Я україночка, я – українка.
В моєму серці – калини гілка...
Я роду славного козацького кровинка.
Я, Україно – донечка твоя...

2.У вишиванці я, мов квітка серед саду,
Пташки кружляють наді мною у танку,
Метелик-красень на плече до мене сяде
І прилетить бджола у пошуках медку.

Приспів: (2р)

Програш:

3.Сорочка вишита моя - яскрава нитка,
Та не дивуйтесь ні метелик, ні бджола,
Скажу вам правду по секрету: - Я не квітка,
А просто справжня україночка мала.

Приспів: (2р)

[Anna Franco]

Танець козаків на пісню Лисенка "А ми славні козаки". Трохи мелодіі мені не вистачило, то я там нахімичила.


https://www.youtube.com/watch?v=IXRI1PYFlPs

[Olga2005]

Розвага до дня Рідної мови 21 лютого https://yadi.sk/i/DkLLCsZweXKzh

[goconda]

Рушники красива пісенька є у композитора Анни Олейнікової

https://yadi.sk/d/GEMiCVeFefKL9

https://yadi.sk/d/ww-cbPXBefKMQ

[ИннаНичога]

**Hidden Content: Check the thread to see hidden data.**
ІННА

[Людмила Музыка]

Федишин "Чом ти не прийшов " https://yadi.sk/d/rPxSMPMMenrkP

[Людмила Музыка]

Федишин "Лише у нас на Україні"https://yadi.sk/d/RniVm2rGens4J

[Людмила Музыка]

Федишин"Україна"https://yadi.sk/d/rYcmoAsFens5X

[Людмила Музыка]

Олег Вінник " Перлина Україна"https://yadi.sk/d/ybL7vrbMeMd5W

[Людмила Музыка]

Дівчатка , хто проводить вечорниці , гарна пісня

"Вечорниці" https://yadi.sk/d/ClxxM1cNeoTY5