Ответить с цитированиемЛисички-сестрички
Автор. У дрімучому лісі стояла хатинка, біля оселі простяглися грядки, де росли помідори, огірки, капуста, морква та буряки. У хатинці жила поважна пані, яка любила полежати на м’якенькій перині, поніжитись і поїсти щось смачненьке. Звали цю пані – Лисиця Евеліна. Евеліна дуже любить поласувати солодку малину та смородину, огірки та помідори, але трудитись не поспішає.
Скоро наступить осінь-пора, коли потрібно збирати урожай, запасатись на холодну зиму.
Кличе Лисиця на допомогу Зайчика. Дзвонить йому по лісовому телефону.
Лисиця Евеліна.
Алло!
Де ти друже Зайчику,
Сіренький стрибайчику
Ти Лисичці поможи,
Гарно грядку пополи,
Полуницю позбирай,
Смородину не лишай.
І подай усе в світлицю,
Пошкодуй бідну Лисицю.
(приходить Зайчик)
Зайчик.
Ой, захекався я дуже,
Косив сіно я на лузі.
Бо зима наступить скоро,
Заповняю я комори.
Щоб в мороз не замерзати,
Треба влітку працювати.
Але вам допоможу
І городину зберу.
(Зайчик збирає овочі в кошик)
Лисиця Евеліна.
Дуже вдячна я тобі,
Можеш взяти щось собі.
Зайчик.
Пару довгих вушок маю
На городі я стрибаю
Не роблю нікому шкоди
Все працюю на городі
Часу даром не марную
З-поза ранку я працюю,
Маю повний дім добра,
Й не страшна мені зима.
(йде до дому)
Лисиця Евеліна.
Ще на грядці огірки,
І в землі ще буряки
Я не знаю, що робити!
Треба комусь подзвонити
(лисиця телефонує)
Алло, алло Їжачок
Ти моя надія!
Викопай ти бурячок
Бо я щось не вмію
Й огірочки позбирай
Пропадає урожай
(приходить Їжачок)
Їжачок.
П-ф, п-ф, п-ф,
Ой, Лисичко дорога,
Скоро гряне вже зима,
В мене дітки їжачата,
Їх всіх треба годувати.
Гриби, яблука й грушки
Покладу на колючки
І в комору все сховаю.
Сміло я зиму стрічаю.
Та тобі допоможу,
Працювати я люблю.
Лисиця Евеліна.
Мій колючий, любий друже,
Ти поміг своїй подрузі,
Можеш взяти огірок
Для малесеньких діток.
Їжачок.
Мої дітки не бідують,
Бо із малечку працюють.
Нанесли ми всі добра,
Тож зима нам не страшна
Лисиця Евеліна.
Я-нещасна Евеліна
не спасе мене й перина
Треба хату утеплити
Хмизу гору наносити
Ось я Жабці позвоню
І Квакушечці скажу.
(телефонує Жабці)
Алло, вас турбує Евеліна.
Це болото, трясовина?
Слухавку квакушці дайте,
Терміново погукайте.
Жабко, люба, порятуй
Хату мою зремонтуй!
(приходить Жабка)
Жабка.
Ква-ква-ква
Ось і я ледве прийшла,
Очерет ось цей на хату,
Щоб могла ти зимувати.
Глину в кошику несу,
Цим оселю утеплю.
(жабка утепляє хату)
Лисиця Евеліна.
Справжня ти моя подружка,
Мила й люба ти, Квакушка.
Не злякає сніг та вітер,
Я всю зиму буду грітись.
Жабка йде до дому, приходить Вовк)
Вовк.
Я поважний сірий пан,
А зовуть мене Вован.
Ліс я дуже полюбляю,
Та домівки я не маю
До Лисиці напрошусь
І на зиму залишусь.
Буду в затишку я жити
І нічого не робити.
(стукає в двері)
Гей, руденька, відчиняй,
Друга,Вовчика приймай.
Разом будем зимувати
Смачно їсти, довго спати.
Лисиці Евеліна.
Тьфу-тьфу, тьфу-тьфу!
Я Вована не пущу
Він не любить працювати,
Тільки й вміє що лежати!
(вовк іде ображений і співає)
Пісня Вовка.
Був колись я молодий о-о-о-о
Був я хлопець хоч куди о-о-о-о
Зграя добре мене знала
І за силу шанувала.
То було давно о-о-о-о
Збігло все немов потік о-о-о-о
Вже рокам я втратив лік о-о-о-о
А тепер старий, недужий,
Із лисицею не в дружбі,
Я її ніхто о-о-о-о
(вовк іде геть)
Автор.
Літо швидко проминає.
За ним осінь наступає.
Ось зима стука в вікно,
Біле снігове рядно
Вкрило гори, ліс , поля
Спить під снігом вся земля.
Та не спиться лиш Лисиці,
Розболілась поясниця,
Лапки, горло й голова,
Хвостик став немов мітла,
Важко було їй ступати,
Вага стала заважати.
Входить в хату бідна боком,
Щоб не впасти ненароком,
Щоб чогось не зачепити,
Випадково не розбити.
Лисиця Евеліна.
Ой, біда, мені біда,
Не трудилась я сама,
Не згиналась, не спала,
Ситно їла, довго спала.
Дуже стала я товста
І наїла живота.
Стали ноги мов колоди,
І немає більше вроди.
Щоб зарадити біді,
Позвоню своїй сестрі,
Що у Лондоні живе
І здоровя береже.
(телефонує сестрі)
Алло, алло
Сестричко з Англії, агов!
Допоможи і порятуй
І свого часу не шкодуй.
Твоя сестра погибає
І тебе дуже чекає!
Автор.
Любі діти, сестру Евеліни звати Мері. Вона живе в Англії. Дорога з Англії до України була далекою і небезпечною. Прийшла Мері на залізничний вокзал. Там її зустрів провідник Матьє.
Провідник.
Привіт Мері,
Вас вітаю на прекрасній цій землі,
Провідник я , проводжаю
Поїзди в різні краї.
Покидайте ви перон,
Та заходьте у вагон,
І прямуйте в Україну,
Мальовничу ту країну.
Автор.
Сіла лисиця Мері в поїзд і попрямувала до України.
В Україні вже вона,
Бачить-тут сніжна зима!
(лисиця йде та співає)
Лисиця Мері.
У Англії проживаю,
Довгий хвіст пухнатий маю.
І на місці не сидиться
Бо зовуть мене Лисиця.
Як красиво взимку тут
Буду зимувати тут.
Лиш сестричку відшукаю
Гарну пісню заспіваю.
Автор.
Пішла Лисиця Мері шукати сестру. Іде вона полями, лісами. Зустрічає Мері Собаку.
Лисиця Мері.
Собако,мій найкращий друг
Тебе я хочу запитати
Де знайти мою сестру
Евеліну де шукати?
Собака.
Гав,гав,гав,гав,гав,гав
Сестру твою добре знав,
Вона в лісі проживає
Часом в курник забігає,
Та останіх років три
Нема звістки від сестри.
Лисиця Мері.
Щиро дякую тобі
Піду далі я собі.
Автор.
Пішла Лисиця далі, назустріч їй Мишка.
Лисиця Мері.
Привіт,Мері мене звати
Тебе хочу запитати
Де живе моя сестра?
Дуже жде мене вона!
Мишка.
Прямо йди в сосновий ліс
Там буде стежинка,
По стежинці як підеш,
Буде там хатинка.
В ній живе твоя сестра,
Дуже вже вона сумна.
Автор.
Лисиця подякувала та пішла до лісу.
(йде та співає)
Пісня лисиці.
Як красиво все блищить,
Зупинюся я на мить,
Помилуюся сніжком,
Полюбуюсь я ліском
Свою спинку я зігну
Лапку гарно розімну
Нахилюся вліво, вправо
Я Лисиця Мері брава.
Ой-ля-ля, ой-ля-ля
Не страшна мені зима,
Я живу і не тужу,
Бо з зарядкою дружу.
Не страшний мені мороз,
Прожену я сколіоз.
Браво й весело живе,
Хто здоровя береже.
Автор.
Підходить Лисиця Мері до хатини Евеліни.
Лисиця Мері.
Хто в хатинці цій живе,
Мабуть,Евеліна?
Та стежки покрила всі
Снігова перина!
Треба звірів погукати,
Щоби сніг порозгортати.
Ой, Собачко, вірний друг
Прогорни мені сніжок.
Собака.
Евеліну поважаю,
Весь сніжок порозгортаю.
(розгортає сніг)
Лисиця Мері.
Дуже дякую тобі
Що поміг нам у біді.
Стук, стук,стук.
(стукає у двері)
Лисиця Евеліна.
Ой як важко з ліжка встати,
Щоб відкрити двері в хату!
Хто там в гості завітав?
І весь сніг порозгортав.
(відчиняє двері)
Лисиця Мері.
Боже, люба Евеліно
Ти огрядна як перина,
Що з тобою моя сестро?
Боже, скільки можна їсти?
Евеліно, рухай тілом
І сама займися ділом!
Треба більше працювати,
Щоб здоровя добре мати.
Я і всі оці звірята
Будем тебе тренувати:
Раз, два, три
Снігом тіло обітри
До землі ми нагнемося
Спортом разом займемося.
І не будем довго спати,
Гайд на лижах мандрувати.
Радість в лісі хай панує
І ніхто з нас не сумує.
Посміхнемось ми, малята,
Разом будемо стрибати.
Зайчик.
А тепер давайте разом
Виконаєм вправи
Щоб Лисичка Евеліна
Добре похудала
Буде спортом займатися
Й працювати буде
Щоб здоровя вернулося
Й не сміялись люди.
Лисиця Мері.
Нумо в коло разом знами
Стали всі швиденько,
І потупали ногами
Дружно-веселенько.
Ну а зараз розійшлися,
Плеснули в долоні,
Всі присіли, підвелися,
Щічки вже червоні.
Попрацюємо сьогодні,
Ну то що, ви згодні?
Раз-підняли руки вгору,
Два-схилилися додолу.
Три, чотири стали прямо,
Починаєм іншу вправу.
Крок вперед і два стрибки,
Ніби зайчики прудкі.
Руки в боки й нахилились
Вправо-вліво, вправо-вліво
Руки прямо вгору так,
Покрутились як вітряк,
Помахали, опустили,
А тепер усі присіли,
Підвелися, стали прямо,
Закінчили наші вправи.
Лисиця Евеліна.
Будьте ввічливі малята,
Усміхайтесь я і ти,
Постарайтесь жить на світі
За законом чистоти.
Хай пізнають всі навкруг,
Спорт для нас хороший друг.
Праця допоможе нам
Бути сильним і струнким,
Ти здоров’я бережи
Всім на світі поможи.
Социальные закладки