Страница 2 из 8 ПерваяПервая 123456 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 16 по 30 из 110

Тема: Консультації для батьків і вихователів

  1. #16
    Мастер Аватар для ИннаНичога
    Регистрация
    22.10.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    637
    Поблагодарил Поблагодарил 
    8,119
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,437
    Поблагодарил в

    292 сообщениях

    По умолчанию

    Дети с ранним детским аутизмом являются особой категорией, для большинства из них музыка является сверхценным интересом и оказывается единственно возможной для них “линией связи” с окружающим миром в течение долгого времени. Одна из причин, почему музыка так притягательна, заключается в том, что она не требует участия речи, столь трудной для большинства детей с аутизмом. Другая причина кроется в том, что музыка – это тропинка в мир чувств и эмоций, которые, как представляется на первый взгляд, чужды человеку с аутизмом. Музыкотерапия может служить страдающему ребёнку жизненно важной поддержкой и источником человеческого общения, а также средством выразить себя именно на доступном ему уровне.
    За 3 года нашей работы с аутичными детьми на занятиях музыкотерапии, сформировались постоянные группы, в которые подбирались дети по возрасту, сходству их проблем в социальной адаптации, по психологической совместимости и другим критериям.
    Как правило, до объединения детей в группу, каждый ребенок проходит этап индивидуальных занятий (это особенно важно, когда мы встречаемся с ребенком замкнутым, тревожным, избегающим контактов). Следует очень внимательно отнестись именно к первым встречам с ребенком, потому что от них во многом зависит успех дальнейшей работы. Стремясь установить с ребенком контакт, помочь ему изменить свое состояние, настроить на взаимодействие с окружающими, мы не требуем, чтобы ребенок действовал по правилам, не ограничиваем позитивную активность ребенка.
    Роль взрослого на этапе знакомства - прежде всего роль наблюдателя, но не пассивного, а активно следующего за ребенком.
    Для некоторых детей на первых порах было необходимо присутствие мамы. В этом случае существенно, чтобы мама также с увлечением выполняла всё, что необходимо по ходу занятия, вместе с ребёнком, и не пыталась как-то воздействовать на него.
    На данный момент функционируют 2 группы, которые постоянно посещают 12 детей с нарушениями общения (аутизмом и близкими к нему состояниями) в возрасте от 3 до 11 лет. Вновь поступившие дети вводятся на занятия музыкотерапией пробно для выяснения их коммуникационных возможностей. Занятия проводятся 2 раза в неделю по 45 минут.
    Обобщая опыт работы, нами были определены цель, задачи, структура и содержание занятий музыкотерапией для данной категории детей. В процессе работы они порой менялись с точностью “до наоборот”. Так, западные психотерапевты начинают занятия с участием родителей и постепенно приходят к индивидуальным занятиям. В начале нашей деятельности, на занятиях присутствовали все специалисты отделения в качестве сопровождающих для каждого ребёнка. Они чутко следили за малейшими изменениями настроения, поведения детей, помогали им справиться с новыми сложными для них задачами. Родители не смогли бы настолько профессионально сработать на данном этапе, они не были готовы коренным образом поменять манеру общения с собственным ребёнком и лишь изредка присутствовали на занятиях, чтобы увидеть положительную динамику детей (мамы даже приглашали пап, чтобы продемонстрировать достижения ребёнка).
    Чтобы подвести родителей к верному пониманию проблем их детей, учитывая недостаток времени для личного общения с каждым (хотя о каждом ребёнке мы говорим после занятий), я собрала практически все научные статьи, публикации специалистов, из опыта родителей и раздала желающим материал на дискетах, затем мы обсудили интересующие моменты. Также были отпечатаны слова песен, включённых в занятия, переписаны кассеты с музыкой и розданы родителям, что позволило им заниматься с детьми дома (дети с удовольствием и многократно готовы слушать любимую музыку, петь и танцевать).
    На данный момент каждый ребёнок достаточно успешно работает в паре с собственной мамой или бабушкой. Родители увлечённо исполняют все упражнения в процессе занятия, радуются вместе с детьми, у них появились общие интересы.
    На занятиях музыкотерапией мы не ставим себе целью развитие собственно музыкальных способностей или овладение навыками пения и игры на музыкальных инструментах.
    Логоритмика, слушание музыки, пение, игра на детских музыкальных инструментах и танцы - основные элементы занятий - направлены на решение не музыкальных задач, а значимых для развития ребенка проблем.
    Приведем некоторые приемы установления контакта, применяемые в музыкотерапии.
    1. Сопровождение действий ребенка музыкальным отрывком, исполняемым на фортепиано, бубне и др., созвучным его настроению и характеру действий (например, “Молдовеняска” - для бега, “Полечка” - для прыжков).
    2. Сопровождение голосом - педагог комментирует движения, выполняемые ребенком, при этом текст пропевается под мелодию, соответствующую настроению ребенка (например, “побежали, покружились и на место сели”).
    Эти способы знакомства возможны, если ребенок проявляет активность, передвигается по комнате, разглядывает ее, берет в руки музыкальные инструменты и т.д., но избегает прямого контакта со взрослым, а также если ребенок внешне пассивен, погружен в себя, не интересуется окружающим, не смотрит на взрослого, не вступает в диалог. Такое поведение взрослого является наиболее безопасным (не пугает и не настораживает ребенка) и дает возможность установить взаимодействие.
    3. Совместная игра на музыкальных инструментах - еще один вариант установления контакта с ребенком. Дети с первых занятий проявляют живой интерес к ярким и необычным орф-инструментам (методы Орф-педагогики, материалы, привезённые автором с международных музыкально-педагогических конференций, активно используются на всех занятиях и дают потрясающий результат). Взрослый не должен стремиться к достижению музыкального результата и как-то корректировать действия ребенка (если они не носят явно разрушительного характера). Важно дать ребенку возможность самостоятельно обследовать, опробовать инструменты, выбрать особо понравившийся, выразить себя, а педагог может подыграть на том или другом инструменте.
    Совместное музицирование может возникнуть далеко не сразу. Иногда ребенок не позволяет взрослому вмешиваться в его игру и только постепенно, через какое-то время, удается добиться музыкального диалога (так было с Сашей: сначала он забирал металлофон и играл сам, позднее – брал руки педагога и, вкладывая в её руки молоточек, жестами предлагал присоединиться к игре).
    На этом этапе, следуя за ребенком, мы стараемся понять, что радует его, пугает или настораживает, как влияет на его состояние разная по характеру музыка, звучание музыкальных инструментов.
    4. Всем нашим детям присуща особая музыкальность, поэтому, выяснив у родителей их музыкальные предпочтения, мы пытаемся привлечь к себе внимание, взгляд ребёнка, исполняя его любимые песенки (так, напевая “Песню Чебурашки” много раз подряд, удалось привлечь внимание Саши, что не удавалось сделать другими приёмами).
    Используя на занятиях игровые элементы, мы постепенно задаем правила игры и побуждаем ребенка следовать этим правилам, чтобы направить работу на овладение ребенком какой-либо формой поведения или выработку определенного навыка.
    Мы стараемся ритуализировать занятие уже на первом этапе работы (соблюдать постоянную структуру, последовательность разных видов музыкальной деятельности), если ребенок не сопротивляется этому (как правило, дети с нарушениями общения привносят и свои стереотипы). Ритуал становится канвой занятия, которую музыкотерапевт как импровизатор и исполнитель должен представлять, прежде чем наполнить ее необходимым содержанием. Повторяющиеся элементы занятий и музыкальные произведения создают у детей ощущение безопасности и открывают возможности к овладению новыми умениями.
    Основные ритуалы связаны с началом и окончанием занятия - музыкальными приветствием и прощанием. Они заключаются в пропевании с аккомпанементом или без него слов, обращенных к ребенку или группе и ответа на них (“Здравствуйте, ребята – Здра-вству-йте” или “Меня зовут Лена - Меня зовут Данил”).
    Приветствие помогает установить между педагогом и ребенком мягкие доверительные отношения и, став для детей привычным, оказывается пусковым механизмом, включающим их в работу. Для приветствия и прощания используется какой - либо шумовой инструмент (чаще всего бубен, у него не очень резкое звучание и в то же время он достаточно четко фиксирует ритм фразы). В дальнейшем обращение к ребенку может быть более индивидуальным: с тем инструментом, который нравится ему, с теми словами, которые обрадуют или успокоят его. На первых занятиях, когда ребенок еще не привык к ритуалу, ему помогает педагог (играет на инструменте в ответ и произносит приветствие как бы за ребенка).
    Прощание - завершающий аккорд, которым подводится итог занятия. Прощаться, также как и здороваться, можно с каждым ребенком отдельно или со всей группой.
    В дальнейшем, если дети достаточно освоили эти ритуалы и охотно в них участвуют их можно несколько усложнить, добавив после слов приветствия или прощания еще какой - либо вопрос. Дети (по отдельности и вместе) отвечают на этот вопрос. Диалог расширяется.
    Ритуалами, т.е. знакомыми, повторяющимися действиями, можно связывать переходы от одних видов деятельности к другим. Например, любой танец начинается с того, что дети становятся в круг и берут друг друга за руки (разумеется, в некоторых случаях все это делается с помощью педагогов или родителей). Многих детей очень радует возможность предвосхищать события, когда, услышав знакомую мелодию, название песни или игры, они знают, что им предстоит делать то, с чем они уже неоднократно справлялись. Для кого-то очень существенным шагом в развитии оказывается усвоение последовательных действий.
    Чередование различных видов деятельности позволяет выстраивать динамику занятия. Исходя из наших целей, занятие может быть построено на смене настроений (расслабление и возбуждение) или с наличием кульминации, когда происходит постепенное эмоциональное насыщение и возрастание двигательной активности, сменяющиеся к концу занятия расслаблением (от лирически мелодий и плавных движений до бравурных, энергичных, высвобождающих энергию, и затем постепенное расслабление). Однако часто приходится отступать от первоначального замысла, исходя из состояния детей, в котором они приходят на занятие. Так, например, если дети возбуждены и им сегодня особенно трудно усидеть на месте, лучше начинать с подвижных игр, танцев - это облегчит переход к занятиям, не требующим физической активности.
    Рассмотрим один из возможных вариантов занятия, основная задача которого - научить детей работать в группе, общаться друг с другом и с педагогом, выполнять единое действие.
    Приветствие. Педагог, присаживаясь на корточки возле каждого ребенка, поет, аккомпанируя себе на бубне: “Здравствуй, Яша”, “Здравствуй, Кирилл”, и т. д. Дети отвечают, ударяя по бубну. Если ребенок молчит, педагог берет его руку и, ударяя по бубну, здоровается как бы от его имени.
    Завершив ритуал приветствия, дети берут друг друга за руки. Они уже знают, что вслед за приветствием будут двигаться под музыку “змейкой” между разложенными на полу разноцветными кольцами (возможны любые препятствия: предметы, стулья). Педагог напоминает правила игры: во время звучания музыки цепочка движется по залу в любом направлении, “ищем новые дорожки”. Но как только музыка смолкнет, движение прекращается. На каждого ребенка вначале приходился один взрослый, в дальнейшем количество взрослых, принимающих участие в этом упражнении, уменьшалось, а дети выстраивались, держа друг друга за руки. Взрослые находились только по краям.
    После движения “змейкой” дети встают в пары с помощниками и выполняют логоритмическую разминку.
    Затем все становятся или садятся в круг. С этого момента начинается работа по стимуляции речи. Активно используется пальчиковая гимнастика с проговариванием стихов (В.В.Цвынтарный “Играем пальчиками и развиваем речь”.- Н.Новгород, 1995).
    Далее музыкотерапевт начинает напевать песни под фортепиано или аудиозаписи (программа Т.Сауко, А.Бурениной “Топ-хлоп, малыши” - СПб, 2001). Педагоги и помощники на протяжении всего занятия поют лицо в лицо с детьми, хорошо, если есть тактильный контакт (педагог держит ребенка за руку). Музыкотерапевт как бы призывает ребенка помочь ему петь, особенно выделяя голосом повторяющиеся фрагменты (“би-би-би”, “ля-ля-ля”...). Может потребоваться много времени, пока ребенок начнет произносить в ответ первые звуки.
    У каждого из ребят есть своя любимая песня, танец, игра с пропеванием. Мы стараемся, чтобы в этом действии участвовали все дети (если кто-то не поет, то выполняет соответствующие движения).
    После этого начинается совместная игра на музыкальных инструментах. Для исполнения берутся мелодии, звучащие из занятия в занятие, хорошо знакомые детям.
    В конце занятия - хороводы, причем на вопрос: “Что мы сейчас будем танцевать?”, некоторые дети уже могут ответить, например: “Здравствуйте, до свидания”. Хоровод сопровождается пением, но петь и танцевать одновременно дети не могут. Дети берут за руки ассистентов и приглашают (словами или движениями) танцевать. Все это им знакомо, поэтому не страшно.
    Заканчивается занятие прощанием. Дети садятся на те же места, что при приветствии, педагог берет бубен и вступает с ними в диалог: “До свидания, Алик” и т.д.
    В другие занятия с этой же группой кроме обычных ритуалов, исполнения песен и хороводов включаются игры. Выбор игры зависит от настроения детей (если они слишком возбуждены, их надо успокоить и т.д.).
    За время занятий в этой группе дети постепенно научились самостоятельно выполнять несложные движения под музыку. У них появился песенный репертуар, который можно расширять дальше. Они теперь могут не только пассивно слушать музыку (все эти дети очень музыкальны), но и создавать ее - петь, танцевать, играть на музыкальных инструментах. Но самое главное то, что они хотят и взаимодействуют друг с другом и с окружающими их взрослыми.
    Например, Кирилл К. (9 лет, аутизм) до занятий в нашем Центре был практически изолирован дома, никогда не посещал детских учреждений. Он демонстрировал нолевое поведение, не ориентировался в пространстве, совершенно отсутствовал контакт с людьми в любом его проявлении. Кирилл – крупный и сильный мальчик, с ним было очень сложно справиться: он метался по коридору, натыкаясь на сотрудников, щипал и царапал их, издавал нечленораздельные звуки. В группу музыкотерапии попал после нескольких месяцев индивидуальных занятий с психологом отделения, которая подготовила его находиться рядом с людьми, в коллективе сверстников. Она же сопровождала его на занятии музыкотерапией. Сначала Кирилл лежал на диване, отвернувшись к стене, а психолог сидела рядом, комментируя всё происходящее в музыкальном зале. Затем он начал поворачиваться, наблюдать за детьми и педагогами, постепенно стал подниматься и ходить по залу. Аудиозаписи и слова песен, стихов я переписывала родителям, и они дома, включая музыку, вместе с ребёнком пели и плясали, выполняли все упражнения. Родители сыграли огромную роль в продвижении своих детей. Так Кирилл научился брать маму за руки “лодочкой” и, качаясь из стороны в сторону, кружась, исполнял танец “Кукла с мишкой”. К концу года он полностью выполнял все элементы занятий: маршировал, ходил “на носочках” и т.п., водил хороводы, произносил звуки логоритмики “ш-ш-ш”, “у-у-у”, “мя-а-а-у”, “ау”; стал интересоваться детьми, рассматривать их. Самой большой наградой за хорошую работу для него стала “игра” на пианино в конце занятия. Когда занятия не проводились, родители отмечали, что Кирилл “скучает”. Они очень дорожат занятиями музыкотерапией, подчёркивая её огромную значимость и эффективность в развитии их сына.
    Занятия музыкотерапией в группе детей с нарушениями общения являются мощным стимулятором развития их эмоциональной сферы, повышают качество коммуникации, усиливают способности к саморегуляции, поднимают мышечный тонус, вовлекают неговорящего ребенка в процесс пения через подражание поющим детям и взрослым, способствуют появлению первых звуков.
    Совместные занятия музыкой могут постепенно приучать к коллективу и дисциплине; для ребёнка аутичного или страдающего иными нарушениями, затрудняющими словесное общение, музыка иногда оказывается единственным средством спасения от нарастающей изоляции.
    Таким образом, музыкотерапия в процессе реабилитации аутичных детей необходима как способ эмоционального воздействия на ребенка с целью коррекции имеющихся физических и умственных отклонений, как способ невербальной коммуникации, а также как один из возможных способов познания мира. Музыкотерапия может быть включена в индивидуальную программу развития детей с ограниченными физическими и умственными возможностями в сочетании с другими видами коррекционной работы.

    Котышева Елена Николаевна, учитель-дефектолог
    Статья отнесена к разделу: Преподавание музыки, Работа с дошкольниками

  2. Следующий пользователь сказал cпасибо ИннаНичога за это полезное сообщение:

    Janett (01.06.2019)

  3. #17
    Местный Аватар для Stahmich83
    Регистрация
    13.06.2010
    Адрес
    Украина .Винница
    Сообщений
    127
    Поблагодарил Поблагодарил 
    119
    Поблагодарили Поблагодарили 
    368
    Поблагодарил в

    41 сообщениях

    Счастье Доброй ночи!!!

    В интернете нашла интересные статьи , может пригодиться для работы с родителями.
    Звуки природи - для нашого здоров'я
    Сучасне життя наповнено різного роду стресами, з якими людині щодня доводиться стикатися. Стрес може бути викликаний багатьма причинами. Одним з негативних факторів, що впливають на наш організм, є навколишній шум сучасного міста.
    Він негативно впливає як на розумове, так і на фізичне здоров'я людини. Стрес може призвести також до різних порушень сну, в результаті чого, людина почуває себе погано як фізично, так і морально.

    Вже давно доведено, що природні звуки природи можуть надавати потужний терапевтичний вплив на весь наш організм. Ці природні звуки позитивно впливають на всі життєво важливі системи людини. Вони допомагають розслабити і тіло, і розум, зняти стрес і внутрішнє напруження.

    Численні дослідження довели позитивний вплив спокійної музики на сон. Прослуховуючи ніжну музику природи за 45-60 хвилин до засинання, Ви отримуєте не тільки позитивні емоції, а й відмінний природний заспокійливий засіб. Ваше дихання стає рівним і глибоким, кров'яний тиск вирівнюється, голова наповнюється світлими і радісними почуттями.

    Звуки природи допомагають активізувати області мозку, які відповідають за почуття радості та щастя. Музика природи чудово піднімає настрій і є незамінним засобом для людей, які страждають від депресії. Дослідження, проведені психологами, показують, що почуття депресії можна зменшити до 25% тільки лише прослуховуванням приємної музики.

    Під час прослуховування розслаблюючих звуків природи, Ваше тіло і розум розслабляються, що у свою чергу підсилює Вашу імунну систему, що особливо важливе для дітей.

    Музика може чудово поєднуватися з іншими методами лікування, допомагаючи людині видужати набагато швидше.

    Звичайно, у кожної людини є свої уподобання при виборі музики. Вам потрібно лише прислухатися до свого організму і вибрати ту музику або ті звуки природи, які доставляють вам радість. Звуки природи будуть цікаві для ваших малят, і тому прослуховування такої природної музики буду не тільки корисне, а ще й цікаве!

    Навчання музиці
    Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей.
    Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.
    Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.
    Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці.
    Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.
    Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.

    О необхідності музичної освіти для батьків
    Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.

    Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!
    Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?

    Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.

    У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.

    Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!

    Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.

    В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.

    Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!

    Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.

    Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань. Ось тільки деякі з них:

    1. Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?
    2. Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?
    3. На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?
    4. Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі? Саксофоні?
    5. Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?

    Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:

    1. Як утримувати інтерес дитини?
    2. Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?
    3. Як позбавити дитину від небажаної ліні?
    4. Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим чином?
    5. Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?

    І це далеко не весь список питань!

    На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...

    Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків. Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.
    :tongue:
    Иришка

  4. 2 пользователей поблагодарили Stahmich83 за это полезное сообщение:

    Natuly (27.04.2020), Джетта (13.04.2016)

  5. #18
    Авторитет Аватар для катя 98
    Регистрация
    13.01.2010
    Адрес
    киевская обл.
    Сообщений
    8,420
    Поблагодарил Поблагодарил 
    7,899
    Поблагодарили Поблагодарили 
    15,377
    Поблагодарил в

    2,466 сообщениях

    По умолчанию

    Співпраця музичного керівника та вихователя дитячого садочку.

    Музичний керівник в дитячому садочку.
    Всім відомо, що загальний та музично-естетичний розвиток дошкільників у дитячому садочку здійснюють музичний керівник, що мах фахову освіту (музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре володіючий теорією і методикою педагогічного процесу, і вихователь. Робота педагогів (музиканта і вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися і тісному контакті.
    Для початку мені б хотілося познайомити вихователів з функціями й обов’язками музичного керівника. За загальну постановку музичного виховання в дитячому садочку відповідає музичний керівник. Він виконує наступне:
    1. Проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази на тиждень відповідно графіку роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки:
    - відбирає і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям;
    - розробляє й планує засвоєння програмних навичок;
    - вчасно готує наочний матеріал, посібники;
    - прослуховує записи;
    - намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми.
    2. Відповідає за проведення свят та розваг.
    3. За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.
    На консультаціях музичний керівник :
    - знайомить вихователів з планом роботи;
    - розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння і навички, якими повинна володіти дитина;
    - обговорює проведене заняття (враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога);
    4. На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів. Удосконалюючи їхні навички в області співу й руху (при цьому враховує здатності кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи четвертий виразно декламує і може стати активним ведучим свята).
    5. Проводить роботу з батьками, втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини та наголошує про те, що дітки яки у святі приймають участь тільки ті діти яки відвідували хоча б половину музичних занять (можна прочитати журнал відвідувань) а інші діти (яки не знайомі або мало знайомі з пісенним або танцювальним матеріалом) разом із батьками дивляться свято. Якщо мама зацікавлена в тому щоб дитина приймала участь - вона обов’язково звернеться до муз. керівника або вихователя і самостійно вивчить слова пісень, рухи таночків та інше. Після цього муз керівник приймає рішення про участь дитини у святі. Але ні в якому разі не можна привести дитину саме на свято без репетицій тому що наслідку можуть бути дуже сумними і для самовпевненості самой дитини і для результату всього свята. Про це потрібно обов’ язково попереджати та наголошувати всім батькам щоб потім не було образ.

    Вихователь.
    Самому музичному керівникові складно організувати дитячу музичну діяльність. Вихователь – перший помічник музичного керівника. Участь вихователя в музичному розвитку дітей визначається рівнем його музичної культури, музичних здібностей Якщо вихователь має слух, гарний голос, вправно рухається, може грати на дитячих музичних інструментах або просто знає методику музичного виховання дітей, він здатний в багато чому допомогти музичному керівникові . Тому підготовка до музичного свята чи розваги починається з роботи (консультації) з вихователем.
    Перш за все проводиться консультація (за 1,5 – 2 місяці до свята) щодо складності сценарію, музичних номерів ідеї змісту сценарію. Ознайомлюється власне зі сценарієм, за місяць до свята, і допомагає музичному керівникові у підборі дітей (адже у святкових ранках чи розвагах повинні брати участь усі діти без винятку, незалежно від їх здібностей). Вихователь допомагає добирати кожній дитині такий матеріал до виступу, який вона могла б з успіхом і швидко оволодіти, щоб не почувати себе забутою на святі.
    По-друге, брати активну участь у процесі навчання на музичних заняттях , бо власне на музичних заняттях іде підготовка до свята, а саме:
    - у молодших групах – співати разом з дітьми, не заглушуючи їхнього співу;
    - у середніх та старших групах діяти в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі…
    - бере активну участь у відборі музичного матеріалу та направляє самостійну музичну діяльність дітей, включаючи її в ігри, прогулянки, трудовий процес тощо.
    По-третє,ознайомлюється з тематикою свят, розваг та театральних дійств, що будуть проводитися протягом навчального року та дає свої поради чи вводить певні корективи.

    Співпраця з вихователем –ведучим.
    У проведенні свята важливу роль відіграє ведучий , тому він (ведучий) повинен досконало знати весь літературний і музичний матеріал, хід свята . Вміти орієнтуватися у раптовій зміні подій, створювати невимушену атмосферу, триматися просто: мова має бути правильною, красивою, без напруження. Ведучий має пам’ятати, що діти – це не актори, і доброзичливим, розумним словом, дотепним жартом, підказкою допомоги згладити всі можливі неприємності.

    Розваги.
    Якщо говорити про розваги, то їх можна проводити у більш різноманітних формах, ніж свята.
    1.Музичні концерти- концерт, присвячений творчості якогось композитора.- концерт, присвячений народній пісні.- концерт однієї групи дітей для іншої.- концерт учнів музичної школи
    2.Літературні концерти- концерт, присвячений творчості письменників і поетів- зустріч з дитячими поетами- концерт, присвячений фольклору
    3. Музично-літературні концерти( наприклад "Пори року”)
    4. Вечори гумору
    5.Вечори дружби6. Дні народження дітей
    7. Ляльковий театр
    8. Інсценівки казок
    9. Спортивні вечори відпочинку
    10. Вечори загадок
    11. Слухання казок у аудіозапису
    12. Музичні конкурси.

    Свято.
    Побудова і методика проведення і розваг визначається особливостями кожного з них і віком дітей, для яких вони проводяться.
    Цікаве свято викликає багато позитивних емоцій у дітей, та допоможе закріпити та розширити їх знання, вміння та навички у різних видах музичної діяльності; допоможе розвинути творчі здібності та можливо, змінити в позитивний бік свою самооцінку. Що ж важливо пам’ятати при підготовці свята:
    1. Сценарій складається не тільки з урахуванням тематики свята, але й вікових особливостей дітей, а також пори року.
    2. Сценарій обговорюється разом музичним керівником, вихователями.
    3. Дуже важливо знайти таку форму, проведення свята, яка б викликала б цікавість у дітей, не перенапружуючи їх підготовкою.
    4. Багато радощів дітям приносять виступи співробітників. Доцільно, якомога більше залучати їх особливо на початку року, коли йде процес адаптації.
    5.Треба пам’ятати про почуття міри і не перевантажувати сценарій піснями, таночками чи віршами.
    6.Після свята доцільно було б проаналізувати його разом з колегами, щоб з’ясувати, що воно дало дітям, які задачі були успішно вирішені та на що слід звернути увагу в подальшій роботі.
    7.Інколи корисно провести повтор свята у формі розваг, частково використовуючи матеріал, який діти добре знають.

    Педагогам необхідно виявляти великий такт і повагу до дітей, пам’ятаючи, що малюки дуже вразливі. Неприпустимо, щоб одні й ті ж діти, навіть коли вони надзвичайно здібні, виступали по багато разів, затінюючи своїх одногрупників. Часто виступи однієї дитини втомлюють її, нервують, викликають зарозумілість. Натомість залучення до участі в святах соромливих та менш здібних дітей дає поштовх їх музичному і всебічному розвитку.
    Важливо, щоб підготовка до свята, проведення його і закріплення святкових вражень становили єдиний педагогічний процесс. Необхідно, щоб свої враження від свята діти мали можливість відтворити в образотворчому мистецтві, самостійній художній діяльності, іграх.
    Зважаючи на зміст державних стандартів дошкільної освіти в Україні, особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентують на основних результатах освітньо – виховної роботи протягом дошкільного дитинства. Зокрема, про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільняти можна говорити за умов, якщо дитина:
     Виявляє активність у музично – естетичній атмосфері розваги і свята;
     Вміє співпрацювати із дітьми й дорослими у процесі музичної діяльності;
     Співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;
     Радіє з власних та спільних музичних успіхів;
     Дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно – мистецьких подій.
    Бажано, щоб спільне переживання святкової події було радісним і пізнавальним для дошкільнят, давало змогу кожному відчути власний успіх і вміння, морально підносило у прагненні потішити всіх своїм виступом, подарувати красу одне одному, виховувало почуття відповідальності за добру спільну справу, збагачувало й урізноманітнювало художньо – естетичні враження та почуття.
    Планування різних форм організації музичної діяльності дошкільнят взаємозбагачуватиме і взаємодоповнюватиме одна одну і створюватиме, таким чином, більш сприятливі умови для музично – естетичного розвитку дітей.
    Спільна робота музичного керівника й вихователя приводить до бажаних результатів у рішенні завдань загального музичного виховання дошкільника.


    Використана література:
    1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,
    2. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,
    3. А. Шевчук,«Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей», методичні рекомендації; «Дошкільне виховання» №2, 2000 р.
    4. А. Шевчук,«Сучасні підходи до організації свят і розваг», методичні рекомендації; «Дошкільне виховання» №3, 2000 р.
    5. Зоя Еманова, «Музично – виконавська Діяльність: сучасні підходи», «Дошкільне виховання» №3, 2009 р.
    6. «Музичні ігри як засіб розвитку творчих здатностей дитини», ж. «Дитячий садок»,липень 2008, число 25-26
    7. Світлана Нечай, «Музика розвиває… інтелект», рекомендації батькам і педагогам, «Дошкільне виховання», №11, 2007 р.
    8. Провозюк Г.Г., «Веселі свята для малят», методичний посібник з питань організації свят та розваг з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку; Тернопіль, «Мальва –ОСО», 2007 Р.
    9. Т. Науменко, «Музичне виховання найменших», Київ, «Шкільний світ», 2007
    [IMG][/IMG]
    МЕНЯ ЗОВУТ СВЕТЛАНА
    Моя мастерская тут http://forum.in-ku.com/showthread.php?t=142126

  6. 2 пользователей поблагодарили катя 98 за это полезное сообщение:

    poi2 (19.11.2021), Херсон-75 (25.05.2017)

  7. #19
    Пользователь
    Регистрация
    16.11.2009
    Сообщений
    51
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Поблагодарили Поблагодарили 
    4
    Поблагодарил в

    3 сообщениях

    По умолчанию

    Консультация для родителей
    Музика починається там, де закінчується слово.

    Виховання малюків починається з виховання та самовиховання дорослих.
    Батьки повинні знати, що з дітьми починати займатися музикою потрібно з раннього віку. До кожної дитини, незалежно від ступеню її обдарованості( і навіть у тому випадку, коли у неї спочатку не спостерігається помітної тяги до музики), можна знайти відповідний підхід,” підібрати ключ” до дверей, що ведуть у світ музики.
    Таємниця того, що прийнято називати вмінням займатися з маленькими дітьми, полягає у здатності педагога та батьків, не відриваючи дітей від природного для їх віку “ігрового” середовища,непомітно ввести у світ звуків, розбудити в них любов до музики. Одночасно зі знайомством із необхідними для спілкування словами та фразами, які зазвичай дитина опановує до трьох-п яти років, ми вчимо її любити рідну мову, відчувати її мелодійність та різноманітність.
    Не менш серйозно потрібно відноситися до знайомства з мовою музики. Для людини повинно бути відкрито не тільки читання літературних творів, але й слухання шедеврів музичного мистецтва, їх розуміння. Музика, можливо навіть
    більше, ніж інші мистецтва, робить людину благороднішою, добрішою,чуттєвішою. Її мова інтернаціональна і не потребує перекладу, в той самий час, вона здатна донести до серця найглибші та найтонші відчуття, які час від часу неможливо донести словами. Недарма кажуть “Музика починається там, де закінчується слово”
    Вселити в серце дитини бажання оволодіти мовою музики — завдання , результат якого в великій мірі залежить від спільних зусиль педагогів та батьків.
    Я- ОКСАНА ОЙКОВ

  8. Следующий пользователь сказал cпасибо DV9185 за это полезное сообщение:

    ЯЛЮБАВА (13.09.2018)

  9. #20
    Пользователь Аватар для Алена Болинская
    Регистрация
    07.12.2010
    Адрес
    г.Бердичев
    Сообщений
    83
    Поблагодарил Поблагодарил 
    63
    Поблагодарили Поблагодарили 
    45
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    Девченки , моджет кто работает по ситеме ТРВЗ ( триз)
    Так хочу поделиться работой с кадрами:

    Засідання__І
    „ Працюємо творчо ”
    Мета:

    1. Сприяти розвитку у педагогів нестандартних прийомів творчого мислення.
    2. Залучати педагогічних працівників до безпосередньої участі в пошуку засобів
    створення та розв”язання винахідницьких завдань.

    І Вправа: „ Наші мрії ” / метод емпатії /

    Мета: допомогти учасникам усвідомити зміст методу: вміння перевтілюватись, уявно
    побачити себе очима інших об”єктів.

    Керівник пропонує кожному з учасників уявити себе сонечком, місячним сяйвом,
    звуком...
    / хвилинка уяви, звучить спокійна музика /

    По черзі кожен учасник відповідає на задані питання керівника:
    - Ти хто? / я сонечко /
    - Про що ти мрієш? / про гарний зелений лужок,... /
    - Кого ти боїшся? / темної хмарки,... /
    - З ким ти товаришуєш? / вітерцем,... /


    ІІ Гра „ Добре – погано ” / вирішування протеріч /

    Мета: навчити учасників виявляти позитивні і негативні сторони будь – якого явища
    або об”єкту.

    Керівник: пропонує учасникам висловитись нестандартно: професія вихователя це
    добре чи погано.

    Учасникам пропонується поділитися на 2 команди:
    1 команда -- позитивні сторони ( добре )
    2 команда -- негативні сторони ( погане )

    - 2 -

    Критерії оцінки: по кількості відповідей
    Час на виконання завдання: 3 хвилини.

    Наприклад:

    Добре, у дітей навчися чомусь цікавому;
    Добре, спілкування в колективі завжди корисно...

    Погано, ніколи не знаєш, що придумають діти;
    Погано, що діти хворіють...

    ІІІ Гра „ Окспомарон ”

    Керівник пропонує учасникам:
    1. Вибрати поняття або об”єкт і дати йому характеристику.
    2. Визначити певні якості.
    3. Підібрати антоніми.
    4. Підібрати антоніми, які дають парадоксальну конструкцію.
    5. Із протилежних пар вибрати ті з”єднання, які дають гарні парадоксальні
    визначення.

    Наприклад:
    + -
    Вода
    підтримує життя вбиває життя
    рідка тверда
    холодна гаряча
    прозора мутна


    ІV Гра „А що як би...?” / метод фантастичної проблеми /

    Керівник сутність даного методу полягає у розв”язанні проблемного завдання через
    добір різноманітних варіантів вирішень. Даний метод вважають першим
    кроком до творчості, який сприяє самостійності мислення.

    - 3 -

    Мета: спонукати учасників висловлювати будь – які, навіть, найнесподіваніші припу-
    щеня, щоб віднайти компромісний варіант вирішення проблеми.

    Керівник пропонує учасникам поміркувати:

    - А що як би не було дитячого садка?


    V Гра „ Графічна творчість ” / метод синектика /

    Мета: навчити учасників графічно зображати будь – який образ або об”єкт.

    Керівник: пропонує учасникам символами і знаками зашифрувати казки:

    - „ Вовк та семеро козенят ”

    - „ Гуси – лебеді ”

    - „ Котик та Півник ”


    VІ Гра „ Навпаки ”

    Мета: вчити учасників до поданих слів підбирати антоніми.

    Керівник: називає слова, а учасники називають до даних слів -- протилежне
    значення.

    В грі „ Навпаки ” можна використовувати:

    - слова / тихо – голосно, великий – маленький, чорний – білий ... /

    - вірші / Скажу я слово „ високий ”,
    Відповідай „ низький ”.
    Скажу я слово „ далекий ” –
    Відповідай „ близький ”.
    - 4 -

    Скажу я слово „ боягуз ”,
    Відповідай „ сміливець ”.
    Тепер „ початок ” я скажу,
    Відповідай „ кінець ”. /


    - прислів”я / Умій сказати, умій і змовчати .
    Далеко, та легко; а близько, та слизько.
    Знай більше, а говори менше.
    Вченья світ, а не вчення -- тьма./


    Підсумок заняття
    VІІ Вправа „ Чарівний промінчик ”

    Мета: висловлювати асоціативні враження від проведеного тренінгу.

    Керівник пропонує учасникам тренінгу уявити себе чаріним промінчиком. Кожний ча-рівний промінчик повинен подумати і висказати асоціації які винекли під час прове-дення тренінгу.

  10. #21
    Пользователь Аватар для Алена Болинская
    Регистрация
    07.12.2010
    Адрес
    г.Бердичев
    Сообщений
    83
    Поблагодарил Поблагодарил 
    63
    Поблагодарили Поблагодарили 
    45
    Поблагодарил в

    16 сообщениях

    По умолчанию

    продовження

    Засідання__ІІІ

    „ Разом думаємо, разом фантазуємо ”

    Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити значимість використання методів
    ТРВЗ/РТУ в роботі з дітьми дошкільного віку;
    формувати у педпрацівників нестандартні прийоми творчого мислення.



    І Вправа „ Очікування ”
    Мета: допомогти учасникам тренінгу усвідомити особисті очікування від заняття.

    Керівник пропонує кожному учасникові тренінгу:
    1. Написати на картках – корабликах з клейкими папірцями кількома словами свої
    очікування від тренінгу.
    2. По черзі наклеїти їх на плакат із заздалегідь намальованою рікою на березі
    Надії, при цьому озвучуючи свої думки.

    ІІ Робота в підгрупах „ Моя уява ” / метод проб та помилок /

    Мета: залучати кожного до безпосередньої участі в пошуку засобів для розв”язання
    винахідницьких завдань.

    Керівник пропонує розділитись на підгрупи і виконати завдання написане на картках.

    1 Завдання: Привести приклади мозкового штурма в різні розділи програми.
    Наприклад:
    • Колобок живе в наші дні в хмарочосі на 16 поверсі.
    Поклали його на віконце остудити.
    Як йому спуститись?

    • Де взяти ягоди взимку?

    - 2 -

    • Придумати будинок майбутнього?

    2 Завдання: Метод Біном фантазії включити в мовленнєву діяльність.
    Наприклад: дівчинка, вовк, бабуся, ліс, квіти + вертоліт
    Примітка:
    • можна спочатку розповісти казку до кінця, а в самому кінці ввести нового героя;
    • зразу вводити нового героя з початку казки.

    3 Завдання: Намалювати різними техніками ( по вибору ) ілюстрації до різних казок.
    Наприклад: пальчиковий живопис, кляксографія, монотипія, ниткографія, весела
    краплинка, дзеркальне відображення.
    За намальованими ілюстраціями скласти „ Салат казок ”.
    „ Заєць – хвалько ” „ Гуси-лебеді ” „ Колобок ” „ Маша і ведмідь ”
    ворона дівчинка заєць пиріжки
    собака піч вовк кошик
    хлів яблунька лисичка пеньок

    „ Жив на світі заєць. Одного разу пішов він гуляти в ліс. Бачить стоїть піч. Вона йому і говорить: „ Наколи дрова, запали вогонь та й спечи пиріжків ”. Заєць все зробив, як йому наказала піч. За це вона його нагодувала і кошик з пиріжками подарувала. Йде заєць задоволений, гриби та ягоди збирає. Аж раптом вискочила собака і забрала кошик у зайця. Заплакав зайчик, шкода йому стало кошика і по-вернувся зайчик до пічки та й розповів про свою образу. А піч і говорить йому:
    „ Не плач, зайчику, кошик в мене був чарівний, якщо до поганого потрапить то він відразу зникає ”. Дивиться, зайчик, біжить до нього собака та й перед ним виба-чається. Вибачив зайчик собаку. Разом вони знову запалили піч, напекли пиріжків і стали разом жити не тужити. ”


    ІІІ Творча хвилинка „ Цікаві перетворення ”

    Мета: вчити придумувати нестандартні рішення завдання.

    - 3 -

    1. Що цими предметами можна зробити?
    / крім Головної функції / -- олівець, прищепка, дзеркало, ложка, цвях...

    Наприклад: олівцем: виміряти довжину, використовувати як указка, розмішувати
    фарбу, розгладжувати фольгу...

    2. Що з цього можна зробити?
    / скріпки, ґудзики, папір, сірники... /
    Наприклад: із сірників можна викласти різні геометричні фігури, літери, цифри,
    різноманітні узори, складати задачі, рахувати...


    ІV Практична частина „ Винахідники ”

    Мета: сприяти колективному пошуку нестандартних шляхів розв”язання зазначеної
    проблеми.

    1. Задача: Вам терміново ( ! ) необхідно остудити стакан з кип”ятком. Як бути?
    Необхідно знайти 10 рішень.
    Наприклад:
    • добавити холодну воду;
    • налити в тарілку;
    • багато разів переливати із стакана в стакан;
    • добавити багато варення або цукру;
    • поставити в морозильну камеру...

    2. Придумати нове природне явище, якого ніхто не бачив.
    Наприклад: дощ із цукерок та іграшок...

    3. Ілюстрація будь – якої казки з включенням випадкових героїв з інших казок.
    сворити нову казку.
    Наприклад: ілюстрація до казки „ Рукавичка ” випадковий герой Колобок:
    „ -- Добрий день звірята, що ви робите? Пустіть мене до себе жити.
    -- Добре, ми тебе пустимо, якщо ти нам заспіваєш пісеньку!

    - 4 -

    Заспівав Колобок звірятам пісеньку і вони його пустили в Рукавичку жити. І став Колобок жити в рукавичці і всіх звірят пісенькою розвеселяти. Але одного разу співаючи пісеньку, Колобок згадав про дідуся та бабусю і вирішив повернутися. По-дякував він звірятам і відправився додому. ”

    4. Вибрати будь – які предметні картинки і створити максимальну кількість речень
    в кожен з яких входять дані слова.
    Наприклад: автобус, крокодил, м”яч --- предметні картинки
    Крокодил сидів з м”ячем в автобусі.
    М”яч крокодила уїхав в автобусі.
    В автобусі не видно крокодила та м”яча.
    Згадав крокодил в автобусі, як грався з м”ячем...

    Підсумок заняття
    V Вправа „ Очікування ”

    Мета: визначити, наскільки виправдані очікування кожного учасника семінару.

    Учасникам пропонується
    • на стікерах записати, наскільки були виправдані їхні очікування;
    • стікери прикріпити на плакаті на „ березі виправданих надій ”, озвучуючи свою думку.

  11. #22
    Авторитет Аватар для ОЙКОВ
    Регистрация
    16.11.2009
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    3,609
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,554
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,666
    Поблагодарил в

    469 сообщениях

    По умолчанию

    Програми класичної музики для регуляції психоемоційного стану.

    1. Зменшення почуття тривоги та невпевненості.
    Шопен "Мазурка," Прелюдії ",
    Штраус "Вальси",
    Рубінштейн "Мелодії".
    2. Зменшення дратівливості, розчарування, підвищення почуття приналежності до прекрасного світу природи.
    Бах "Контата 2",
    Бетховен "Місячна соната", "Симфонія ля-мінор".
    3.Для. загального заспокоєння, задоволення.
    Бетховен "Симфонія 6", частина 2,
    Брамс "Колискова",
    Шуберт "Аве Марія",
    Шопен "Ноктюрн сіль-мінор",
    Дебюссі "Світло місяця".
    4. Зняття симптомів гіпертонії і напруженості у відносинах з іншими людьми.
    Бах "Концерт ре-мінор" для скрипки, "Кантата 21".
    Барток "Соната для фортепіано,''Квартет 5,
    Брукнер "Меса ля-мінор".
    5.Для зменшення головного болю, пов'язаного з емоційною напругою.
    Моцарт "Дон Жуан",
    Лист "Угорська рапсодія" 1,
    Хачатурян "Сюїта Маскарад".
    6. Для підняття загального життєвого тонусу, поліпшення самопочуття, активності, настрою.
    Чайковський "Шоста симфонія", 3 частина.
    Бетховен "Увертюра Едмонд",
    Шопен "Прелюдія 1, опус 28",
    Лист "Угорська рапсодія" 2.
    7. 7. Для зменшення злостивості, заздрості до успіхів інших людей.
    8. Бах "Італійський концерт",
    Гайдн "Симфонія".
    «Музична аптека»

    «Не хочу, не буду, іди геть, ти - погана !!!»,« мама, я боюся »
    Лікуємо: Гайдн, Чайковський, Пахмутова, Таривердієв, «Світло Місяця» Дебюссі, «Лебідь» Сен-Санса, Шуберт, Шуман, Чайковський «Лебедине озеро», Лист, Моцарт (2-а частина «Маленької нічної серенади»)

    «Головка болить»
    Лікуємо: «Весняна пісня» Мендельсона та Джорджа Гершвіна, полонез Огінського

    «Животик болить»
    Лікуємо: «Вальс квітів» (балет Чайковського «Лускунчик»)

    «Не думається»
    Лікуємо: Бетховен «Місячна соната» (полегшить інтелектуальну діяльність)

    «Болить, болить, болить»
    Лікуємо: анальгетики в світі звуків - Бах, Гендель

    «Заснути не можу»
    Лікуємо: колискова Брамса, сюїта з балету «Пер Гюнт» Гріга, збірник «Колисаночкі» (фольклор)
    «Мені сумно»
    Лікуємо: вальси з балетів Чайковського, «На трійці» з його ж «Пір року», «Весна» з «Пір року» Вівальді

    «Горлечко болить»
    Лікуємо: лідируючу роль у боротьбі з простудними і багатьма іншими інфекціями грают тембри духових інструментів.


    На всі випадки життя для малюка — Моцарт!

    *«Лікувальними» процедурами вважаються і прослуховування творів, де солістами є згадані музичні інструменти та самостійна гра на них.
    Лікувальні музичні інструменти:
    Інструмент - Фортепіано, акордеон
    Дія - благотворно впливають на утворення жовчного соку, захищають слизову від поразки
    Ефективний час доби - ранок

    Інструмент - Гітара
    Дія - гасить роздратування і «розвантажує» серце
    Ефективний час доби — опівдні

    Інструмент - Флейта
    Дія - відновлює функцію печінки
    Ефективний час доби - вечір, ніч
    Інструмент - Скрипка
    Дія - активізує тонкий кишечник
    Ефективний час доби-день

    Інструмент — Саксофон
    Дія - покращує роботу нирок, «розбиває» камінці
    Ефективний час доби - вечір

    Інструмент - Труба
    Дія - покращує роботу підшлункової залози
    Ефективний час доби - ранок

    Інструмент - Арфа
    Дія - Покращує дихання при астмі, бронхіті
    Ефективний час доби - вечір

    Інструмент - Барабан
    Дія - Зміцнює імунітет
    Ефективний час доби - ранок
    Последний раз редактировалось ОЙКОВ; 10.02.2011 в 15:48.
    Я человек творческий: хочу- творю, хочу - вытворяю......
    \Полейте и мое деревце,пожалуйста http://treeofmoney.ru/154206
    Спасибо большое!!
    !

  12. Следующий пользователь сказал cпасибо ОЙКОВ за это полезное сообщение:

    fotinia s (24.04.2020)

  13. #23
    Местный Аватар для МОИ 38
    Регистрация
    01.01.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    369
    Поблагодарил Поблагодарил 
    10
    Поблагодарили Поблагодарили 
    7
    Поблагодарил в

    5 сообщениях

    По умолчанию

    Цікава ширмочка.







  14. 2 пользователей поблагодарили МОИ 38 за это полезное сообщение:

    Irina55 (21.03.2020), Janett (27.10.2019)

  15. #24
    Местный Аватар для МОИ 38
    Регистрация
    01.01.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    369
    Поблагодарил Поблагодарил 
    10
    Поблагодарили Поблагодарили 
    7
    Поблагодарил в

    5 сообщениях

    По умолчанию


  16. Следующий пользователь сказал cпасибо МОИ 38 за это полезное сообщение:

    Irina55 (21.03.2020)

  17. #25
    Пользователь Аватар для ТМС
    Регистрация
    09.03.2009
    Адрес
    Україна
    Сообщений
    39
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Спасибо Поблагодарили 
    1
    Поблагодарил в
    1 Post

    По умолчанию

    Музикотерапія в дитячому садочку

    Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій. Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик. На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості.
    Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним “баченням” ніби наносить “візерунки” на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
    “Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
    Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.
    Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками.Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанняітанцювальні рухи дорослого виступають тут голов*ним і єдиним способом досягнення потрібного результату.
    Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на “задній хід”, наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію. Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”. Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
    На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизаються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.
    Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
    Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими. Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фі*зичного і психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього світу.
    Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м’які іграшки, ґумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до 3 років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні “Конячка” О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий під час слухання пісні “Кішка” Ан. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного прослуховування.
    Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика — і найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей молодшого віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звука.
    Дітям на другому році життя пропонуються дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на третьому році життя музично-дидактичні ігри дещо ускладнюються. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад: у грі “Чий будиночок?” дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Виконанню поставлених завдань із музикотерапії сприяє програмний репертуар. Для дітей на другому році життя він складений із контрастних за характером творів, нескладних за змістом, які відбивають яскраві, близькі дітям образи (“Ах, вы, сени” — російська народна, спокійна “Колискова” М. Красева, “Конячка”, “Автомобіль” М. Раухвергера). Дітям на третьому році життя пропонується складніший репертуар. У ньому пісні, що відображають явища природи (“Осіння пісенька” Ан. Александрова, “Зима пройшла” Н. Метлова), близькі й зрозумілі дітям образи (“Заинька” М. Красева, “Лялька” М. Старокадомського), народні мелодії, інструментальна музика.
    Важливим елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, — показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорово сприйманий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
    Групова пасивна музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад групи — 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від розчарувань, зменшує тривожність.
    У дитячому садку використовується прийом групової вокалотерапії. Співи — це важливий метод активної музикотерапії, тривалість заняття 10-15 хвилин, група з 8 дітей розташовується в замкнутому колі, ведучий співає разом з дітьми. Пісні підбираються відповідно до настрою групи. Не один рік у дитячому садку існує вокально-фольклорний гурток “Калинонька”. Діти з бажанням та задоволенням виконують українські пісеньки. Кожен ранок у дитячому садку розпочинається з ранкових музичних привітань. Під чарівні звуки музики дітей запрошують до спортивної зали на ранкову гімнастику. У дітей створюється позитивний настрій, діти ефективно спілкуються. Музичні привітання налаштовують дітей на добрий настрій та успіх протягом дня.
    Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю в дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою спеціально відібраної музики були розроблені сеанси практичної музикотерапії.
    Сеанс “Доброго сну” — де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо “Либідь”, Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави.
    Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка — це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним дітям цей сеанс заспокоює нервову систему.
    Сеанс “Доброти” — цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні: “Большой секрет для маленькой компании”, “Настоящий, верный друг”, “Если добрый ты”… Ці пісні й сьогодні зігрівають любов’ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує.
    Сеанс “Наші друзі” — відбірка пісень про наших маленьких друзів — тварин та комах: “В траве сидел кузнечик”, “Два веселых гуся”, “Песня овечек”, “Песенка Муренки”, “Лесной олень”… Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.
    Сеанс “Усмішки”. Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.
    Сеанс “Звуки природи” — так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів — діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.
    Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
    Але найголовніше — це “школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості музики — викликати співпереживання слухачів.
    Отже, залучення дошколят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.
    Світлана

  18. Следующий пользователь сказал cпасибо ТМС за это полезное сообщение:

    Марильяна (09.03.2019)

  19. #26
    Пользователь
    Регистрация
    22.02.2010
    Адрес
    Украина г.Краматорск
    Сообщений
    87
    Поблагодарил Поблагодарил 
    220
    Поблагодарили Поблагодарили 
    128
    Поблагодарил в

    20 сообщениях

    По умолчанию

    МОЖЕТ КОМУ И ПРИГОДИТСЯ МАТЕРИАЛ (ВЗЯТ ИЗ ЖУРНАЛА "ПАЛИТРА ПЕДАГОГА", 2009. № 3


    Роль родини в музичному вихованні дітей
    Галина ВАТАМАНЮК, музкерівник,
    ДНЗ № 20 "Дзвіночок", м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.

    Сім'я є найважливішим середовищем формування та розвитку особистості: тут дитина народжується, зрос¬тає, пізнає світ, соціалізується. Саме в родині розвива¬ються її почуття, закладаються моральні цінності, фор¬мується фізичне та психічне здоров'я.
    Мистецтво, художня культура в її найкращих зразках допомагають встановити надійні емоційні контакти між поколіннями.
    Спільні захоплення батьків і дітей можуть мати харак¬тер ігрової, пізнавальної чи трудової діяльності. Ефек¬тивним засобом покращення взаєморозуміння та взаємопідтримки, консолідації зусиль, спрямованих на створення сприятливих умов для виховання дошкільнят, виступають спільні заходи дошкільного закладу та ро¬дин вихованців, що мають на меті зміцнити сім'ю, уріз¬номанітнити її життя, зменшити дефіцит соціальних зв'яз¬ків та спілкування дорослих з дітьми в сім'ї та поза нею.

    Народні пісні та традиції починаються з родини
    Мета цієї публікації — розкрити особливості родин¬ного спілкування засобами музичного мистецтва. При¬кро констатувати той факт, що сьогодні батьки приділя¬ють вихованню дітей недостатню увагу, а роль домашнього вихователя здебільшого виконує телевізор. Мультфільми, фільми й різноманітні шоу, які перегля¬дає малеча вдома, часто-густо не несуть виховної ідеї, ба навіть завдають шкоди розумовому та психічному розвитку дитини. І навіть найдорожчі іграшки та речі не навчать її ввічливості, чуйності, працьовитості, не при¬щеплять здатність розуміти й цінувати прекрасне. Сьогодні почасти втрачена можливість постійного спілку¬вання дитини зі старшими членами родини, особливо з дідом та бабусею, які здебільшого живуть окремо й не можуть виховувати онуків, розповідати їм казки, співати народних пісень. Та й з материнських вуст сучасні діти лише зрідка чують народну потішку чи колискову. Мо¬лоді батьки недооцінюють величезне виховне та пізна¬вальне значення музичного мистецтва. Однак наші педагоги не втомлюються пояснювати їм важливість вико¬ристання музики у вихованні дитини.
    Музика — це відтворення людських почуттів у їх ста¬новленні та розвитку, найтонших відтінків радості й суму, в їх зіткненнях та перетвореннях. Вона здатна на такі глибокі узагальнення емоційного життя людини, яких немає в жодному іншому виді мистецтва, й містить у собі багатющий розвивальний потенціал. Провідною її рол¬лю є емоційний розвиток дитини. Батьки співають ко¬лискові, втішаючи своїх малюків, а ті співають їх ляль¬кам. Водночас заспокійлива музика — це не обов'язково пісні. Матері всіх часів і народів іздавна мугикали своїм дітям найпростішу мелодію, що складається з двох звуків.
    Спільне з дорослим слухання музики та обговорення почуттів, які вона викликала, заохочує до обміну думка¬ми про власні емоції. Діти, знаємо, є природженими тан¬цюристами. Якщо дати їм змогу вільно реагувати на веселу музику, вони охоче вигадуватимуть різноманітні танцювальні рухи для вияву своїх почуттів.
    Музика також є ефективним засобом стимулювання соціального розвитку. Так, група дітей може спільно занурюватись у музику — пісні, танці — й чудово прово¬дити разом час, не чекаючи, коли буде змога скориста¬тися дефіцитним обладнанням. Дошкільнята співатимуть діалогічні пісні й при цьому вправлятимуться в чергово¬сті, очікуючи звертання до себе. Існує чимало пісенних варіантів, у яких кожну дитину запитують її ім'я, і вона має співом відповісти: "Ось я..." або проспівати інші сло¬ва, додаючи до них своє ім'я. Часом діти соромляться говорити на групових заняттях, однак охочіше приєдну¬ються до інших у пісні чи таночку. В багатьох випадках вони супроводжують свій спів активними жестами. Такі групові пісні, коли всі діти співають разом, сприяють залученню тих, хто в іншому разі залишався осторонь.
    Практика нашої роботи з дошкільниками засвідчує те, що заняття музикою стимулю¬ють розвиток їхнього мовлення. Будь-яке розмовне мовлення є ритмічним, мелодій¬ним, і малята залюбки "граються" з слова¬ми. Вихователі використовують природні ігри, щоб привернути увагу дітей до зву¬чання мови. Скажімо, допомагають їм ви¬вчити імена однолітків, відбиваючи в доло¬ні ритм, під який повторюються ці імена і який водночас становить основу танцю. Му¬зика сприяє також збагаченню мовлення, за¬пам'ятовуванню, оскільки дитина може за¬пам'ятати фрази з пісні, складніші за природні, і згодом ужити їх у розмові. Є чи¬мало пісень з описом та переліком різних речей, які ознайомлюють дітей з новими сло¬вами, а отже, збагачують їхній словник. Взір¬цем прояву творчості є складання дитиною власних пісень, коли вона використовує ві¬домі або вигадані мелодії, щоб розповісти свої історії чи висловити особисті почуття.
    Взаємозв'язок між усіма аспектами впливу музики на дітей відбувається у різних видах і формах музичної діяль¬ності. Емоційний відгук і розвинутий музичний слух да¬ють змогу відгукнутися на добрі почуття і вчинки, активі¬зують розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розвивають фізично.
    На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина в перші роки життя сприймає мову людей, які її оточують. Схоплюючи в ній ритмічні елемен¬ти, малюк із загальної мішанини звуків виокремлює слова й відтак усього за кілька місяців накопичує в пам'яті ти¬сячі слів як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно орга¬нізовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на ра¬дість батькам, несподівано перетворюються на фрази, які зворушливо лепече маля. Зазначено також тісний зв'язок лепету з рухами: дитина ритмічно змахує рука¬ми, стрибає, постукує іграшкою, вигукуючи при цьому склади в руховому ритмі, але щойно рухи припиняють¬ся, вона замовкає. Уміння адекватно відтворювати різ¬номанітні ритми сприяє правильному відтворенню рит¬мічного малюнка слів, їхньої складової структури, пришвидшує розвиток інших лінгвістичних здібностей, зокрема словотворення. Чуття ритму, або ритмічна здат¬ність, у психічному розвитку дитини є новоутворенням універсального типу. З розвитком цього чуття якісно змінюються складові психіки малюка, необхідні для різ¬них видів діяльності та поведінки загалом.
    Дошкільні роки — це час найбільшого нагромаджен¬ня музичних вражень, інтенсивного розвитку музичного сприйняття. Дитина ознайомлюється зі світом музики, охоче долучається до музичної діяльності, їй цікаві за¬няття, пов'язані з музикою, коли вони добре організо¬вані (співи, танці, ігри).
    Успіх музичного виховання, здійснюваного в дошкіль¬ному закладі, чимало залежить від того, як організова¬не виховання в родині. Саме в сім'ї, у її традиціях кри¬ються джерела музичного обдаровання дитини — вони ще не прокинулись, але чекають відчутного і своєчас¬ного дотику до них. Важлива ціннісно-орієнтаційна єд¬ність сім'ї, що інтерпретується як наявність стійких ро-динних традицій, цілісність світосприйняття, образу та стилю життя, наявність значущої спільної діяльності, со¬ціально-культурний рівень її розвитку (спрямованість культурних інтересів батьків, структура та спільність до¬звілля, рівень розвитку духовного світу дорослих, пра¬гнення культурного вдосконалення та саморозвитку, участь батьків та інших членів родини в культурному вихованні дітей, їхня гурткова, клубна діяльність). Саме в сім'ї завершується процес закріплення набутого ди¬тиною в дошкільному закладі. Це означає, що за фор¬мування дитячого художнього смаку, музичних навичок, як і за формування особистості дитини, відповідальні вихователь, музичний керівник і батьки. Наш власний досвід роботи в цьому напрямку показує, що для орга-нізації міцного зв'язку "ДНЗ — сім'я" необхідне чітке, цілеспрямоване керівництво з боку адміністрації, ме¬тодичного центру, музичного керівника при активній допомозі педагога.
    У "Дзвіночку" ми прагнемо створити належні умови для здійснення музичного виховання кожної дитини. А ще практикуємо різні способи налагодження зв'язків із родинами вихованців і в основу кожного кладемо принцип диференційованого, індивідуального підходів. У кожно¬му з випадків акцентуємо увагу на діяльнісному підході до "Я-соціального", що означає реалізацію проблеми соціального розвитку дошкільнят, в якому музичне мис¬тецтво завдяки своїм комунікативним властивостям (го¬лосовій інтонації, швидкості та динаміці мовлення, метро-ритмічній організованості вживаних звукосполучень, емоційному впливу на зміст та характер спілкування) відіграє важливу роль.
    Ми використовуємо такі форми роботи з батьками з музичного виховання дітей.
    Усно-практичні:
    ♦ знайомство з сім'єю;
    ♦ бесіди та лекції;
    ♦ загальні та групові збори;
    ♦ батьківські збори (участь);
    ♦ групові та індивідуальні консультації;
    ♦ пе¬дагогічні хвилинки;
    ♦ педагогічні конференції;
    ♦ про¬хання;
    ♦ доручення, домашні завдання батькам;
    ♦ спо¬стереження;
    ♦ виготовлення посібників, іграшок;
    ♦збирання природного матеріалу.
    Наочні:
    ♦ стенди або куточки;
    ♦ папки-пересувки;
    ♦ тематичні виставки;
    ♦ відкриті заняття;
    ♦ "дні відкри¬тих дверей";
    ♦ концерти для батьків;
    ♦ звітні концерти гуртків;
    ♦ видача музично-педагогічної літератури для читання у вихідні дні.
    Цікавими й ефективними, на наш погляд, є також му¬зичні лекторії, сімейні ліцеї, веселі ярмарки зі сталими рубриками й графіком проведення та змінною тематикою і цілями. Як нетрадиційні форми спілкування використо¬вуємо дискусії та диспути, тематику яких визначаємо від¬повідно до нагальних проблем "музичного дошкілля".
    Одним із пріоритетних напрямків нашого дошкільно¬го закладу в роботі з батьками щодо здійснення музич¬ного виховання є також залучення їх до активної участі в заходах, що проводяться у "Дзвіночку" (у фестивалях родинної творчості, спільних екскурсіях, гуморинах, те¬атралізованих дійствах, посиденьках, вечорницях, відві¬динах цікавих особистостей), формування в них прина¬лежності до колективу дитячого садка як однодумців і спільників, ознайомлення з кращим сімейним досвідом, у ході якого талановиті батьки викладають свою педаго¬гічну позицію, ознайомлюють інших з ефективними ме-тодами музичного розвитку дітей. Взаємообмін інфор¬мацією корисний і для нас, педагогів, і для батьків. Здійснюємо його у вигляді "круглих столів", вечорів за-питань і відповідей, дискусійних клубів, ділових ігор, школи молодої сім'ї, усних журналів, сімейних зустрі¬чей. Під час таких заходів батьки презентують свої твор¬чі та педагогічні доробки, демонструють власні музичні здібності та вміння дітей, заохочують до спільних дій усіх присутніх.
    Подаємо приклад одного із заходів — "Сімейних зу¬стрічей", проведених на базі нашого дитсадка у рамках роботи методичного об'єднання музкерівників міста. Цей захід, на нашу думку, є одним із оптимальних варіантів розв'язання проблем розвитку музично-мовленнєвих та креативних здібностей дошкільнят, формування в них навичок соціальної поведінки за допомогою музично- театрального мистецтва.
    Щоб зацікавити батьків черговим спільним заняттям та залучити їх до участі в "зустрічі", ми продумали текст оголошення із зазначенням попередньої роботи (дода¬ток 1) та програму заходу (додаток 2). Вона мала на меті ознайомити присутніх із родинами-учасницями, налаш¬тувати всіх на художнє спілкування з музикою, надихну¬ти на творчі прояви у виконавстві та на імпровізацію, створити атмосферу доброзичливих міжособистісних стосунків батьків, дітей, педагогів, зміцнити віру в їхні можливості, не залишивши поза увагою іскринки гумору.
    Мета проведення заходу, оформлення та зміст міс¬тяться в додатку 3. Запитання анкети для батьків подані в додатку 4.
    Наші сподівання щодо доцільності проведення подіб¬них заходів у практиці ДНЗ перейшли в переконання, й ми можемо впевнено сказати: вони не лише згуртову¬ють родини за спільними інтересами, виявляють музич¬но обдарованих і талановитих вихованців, а й створю¬ють колектив однодумців.

  20. #27
    Пользователь
    Регистрация
    22.02.2010
    Адрес
    Украина г.Краматорск
    Сообщений
    87
    Поблагодарил Поблагодарил 
    220
    Поблагодарили Поблагодарили 
    128
    Поблагодарил в

    20 сообщениях

    По умолчанию

    (ПРОДОЛЖЕНИЕ)

    Додаток 1
    Організаційно-підготовча робота
    Оголошення
    Шановні мами, тата, братики, сестрички й усі родини! Запрошуємо вас до участі у родинному заході "Сімейні зустрічі".
    Мета нашого зібрання: зануритись у світ музики і зро¬зуміти, яку важливу роль відіграє цей вид мистецтва у нашому з вами житті, як впливає на різні аспекти вихо¬вання та розвитку наших дітей.
    Девіз нашої зустрічі: "Родина — родині". Ділитимуть¬ся досвідом музичного виховання, презентуватимуть свої музичні захоплення не лише члени сімей, а й цілі родини.

    Підготовка до заходу
    1. Презентація родини.
    У своїх виступах (зв'язних логічних розповідях) про¬симо розповісти:
    ♦ про склад родини і чому сьогодні прийшли саме ці особи;
    ♦ кого як звати, яке родинне захоплення мають і що показуватимуть сьогодні;
    ♦ що стало поштовхом до цього захоплення (пісня, танець, театр, гра на музичних інструментах);
    ♦ яка, на вашу думку, користь від музики загалом чи від конкретного виду музичної діяльності;
    ♦ якими хочете бачити своїх дітей та онуків, чого бажаєте іншим сім'ям. (Презентуватися бажано у різних формах: проза, вірш, пісня, частівки, рухо¬ві етюди, фрагменти театрального дійства).

    Будьте готові відповісти на запитання типу:
    ♦ значення музики у вашій родині;
    ♦ найзахоплююча подія чи свято, де мали місце му¬зика чи окремий вид музичної діяльності.
    Продемонструйте фото, відео, аудіозаписи.

    2. Виконання свого "коника" — одного чи кількох виступів із певного виду музичної діяльності (оголошення, костюми, власна інтерпретація виконання та супрово¬ду). Бажано, щоб були задіяні всі члени родини й не обов'язково водночас: хтось декламує, інші співають, танцюють. Чому вибрали саме цей жанр, чия ідея? Ваші плани, мрії, побажання собі й іншим. (На сцені). Висло- віть свою думку щодо виховного значення того чи іншо¬го виду музичної діяльності.
    3. Гра на музичних інструментах. Продумайте, який залишковий матеріал та побутові предмети можна вико¬ристати як імпровізовані музичні інструменти (ударні, шумові, звуковисотні). Буде запропонований набір пред¬метів, один з яких треба вибрати, придумати, що з ньо¬го зробити, й зіграти на ньому під фонограму спільним оркестром. Якщо маєте цікаві пропозиції, будь ласка, вносьте їх завчасно.
    4. У своїх виступах та розповідях спирайтесь на дітей.
    5. Дайте відповідь на запитання анкети "Музичне ви¬ховання у сім'ї" і здайте її музичному керівнику за три дні до проведення заходу.
    Наперед дякуємо вам за співпрацю і сподіваємося на ваше розуміння й підтримку у спільній нашій з вами спра¬ві — вихованні наших дітей.
    Організатори заходу

  21. #28
    Пользователь
    Регистрация
    22.02.2010
    Адрес
    Украина г.Краматорск
    Сообщений
    87
    Поблагодарил Поблагодарил 
    220
    Поблагодарили Поблагодарили 
    128
    Поблагодарил в

    20 сообщениях

    По умолчанию

    (ПРОДОЛЖЕНИЕ)

    Додаток 2
    Програма заходу
    Шановні батьки та гості! "Дзвіночкова" родина щиро вдячна вам за готовність стати учасниками "Сімейних зустрічей", присвячених музичному вихованню дитини в сім'ї. Сьогодні пропонуємо відчути на собі магічну силу музики та її значний виховний потенціал. Наша мета — ознайомити вас із кращим сімейним досвідом музично- естетичного виховання дітей.
    1. Під час "Зустрічей" ви маєте:
    ♦ отримувати лише позитивні емоції;
    ♦ прагнути бути найактивнішими інформаторами му¬зичних ідей та вдячними споживачами їх;
    ♦ вміти не лише сприймати почуте та побачене, а й зіставляти, порівнювати, аналізувати, вчитися й на¬бувати досвіду.

    2. Під час "Зустрічей" забороняється:
    ♦ пасивно споглядати, сумувати, нервувати;
    ♦ шкодувати, що прийшли; зловживати мобільним зв'язком.

    3. Під час "Зустрічей" дозволяється:
    ♦ насолоджуватися музикою;
    ♦ радіти з чужого успіху;
    ♦ підтримувати тих, хто виступає;
    ♦ вносити пропозиції та ставити запитання;
    ♦ танцювати, співати, грати на музичних інструмен¬тах разом з нами.
    Приємного вам спілкування, колеги, батьки та діти!

  22. #29
    Пользователь
    Регистрация
    22.02.2010
    Адрес
    Украина г.Краматорск
    Сообщений
    87
    Поблагодарил Поблагодарил 
    220
    Поблагодарили Поблагодарили 
    128
    Поблагодарил в

    20 сообщениях

    По умолчанию

    (ПРОДОЛЖЕНИЕ)

    Додаток З
    Зміст заходу
    Мета. Сприяти популяризації музичного виховання в родинах дошкільнят. Розповідати батькам про значен¬ня музичного виховання для розвитку дітей. Ознайом¬лювати з видами музичної діяльності та специфікою ко¬жного з них. Спонукати дорослих до творчих проявів. Шляхом попереднього анкетування та міні-фестивалів (вечорів) родинної творчості виявити музично обдаро¬вані, творчі родини. Ознайомлювати присутніх із родин¬ними захопленнями та досвідом музичного виховання кожної представленої сім'ї. Викликати інтерес та емо¬ційний відгук на його результати. Згуртувати батьківсь¬ку громаду. Завдяки комунікативним властивостям му¬зики створювати атмосферу доброзичливості, взаєморозуміння та підтримки. Сприяти налагодженню позитивної взаємодії дорослих та дітей у залі через спіл¬кування з музикою, створення мистецького настрою.
    Обладнання. На вхідних дверях зали відповідно оформлене запрошення. Сама зала оформлена за зраз¬ком музичного центру. На центральній стіні напис: "Сі¬мейні зустрічі".
    На бічних стінах розміщені висловлювання:
    "Любіть та вивчайте велике мистецтво музики. Воно зробить вас духовно багатими, чистішими, досконалішими. Завдяки музиці ви знайдете в собі нові, невідомі раніше сили". (Д. Шостакович);
    "Музичне виховання — це не вихован¬ня музиканта, а перш за все виховання людини" (В. Сухомлинський);
    "Чим раніше музика увійде в життя дитини, тим глибше й міцніше вона займе місце в його душі" (Н. Ветлугіна) та інші.
    На одній зі стін — портрети ком¬позиторів, між ними в хаотичному порядку розміщені зображення нот, скрипковий ключ, площинні зображен¬ня музичних інструментів, фотосесії родинних захоплень, на які спиратимуться родини під час обміну досвідом, барвисті кульки тощо.
    При вході до зали стоїть стіл із написом над ним: "Для вас, батьки". На столі розкладені програми заходу; ан¬кети для батьків про стан музичного виховання дитини в сім'ї; методичні рекомендації щодо проведення музич¬них ігор удома; бланки критеріїв визначення музичних здібностей дитини; добірки матеріалів щодо роботи з батьками (бесіди, консультації, вікторини); сценарії спіль¬них розваг дітей та їхніх батьків; добірки матеріалів до газети ДНЗ "Дзвіночкова кишеня", присвячених музич¬ному вихованню; фотоальбом із портретами відомих композиторів та біографічних даних періоду їхнього ди¬тинства під назвою "Вони теж були дітьми". Поряд — поличка із психолого-педагогічною літературою про сі¬мейне виховання та художньою дитячою літературою під рубрикою "Дітям про музику".
    Попід бічними стінами столики — місця для родин - учасниць, на яких стоять вази з квітами та таблички з прізвищами родин, обернені титульним боком до ро-дин. Кожна родина заздалегідь оформляє свій столик відповідно до власних захоплень. Це можуть бути: кон¬цертні та маскарадні костюми, музичні інструменти, на- голівники, елементи декорацій, камертон, метроном, ат¬рибути української хати, дзеркало, грим, аудіо -, відеокасети, диски тощо.
    У правому кутку зали — стій¬ка ведучого та радіо-телеапаратура, аудіозаписи потрібної музики та відеозаписи родин¬них захоплень музичним мис¬тецтвом.
    На місцях для гостей (музкерівників міста та вихователів ДНЗ) розкладені тексти пісні "Мамина сорочка".
    За кулісами заздалегідь під¬готовлена таця з різними дитячими музичними інстру¬ментами та інструментами-іграшками, серед яких пере¬важають імпровізовані, а також побутові речі, які можуть зна¬добитися для гри (покришки, каструля, відро, мідний таз, ложки, макогін) тощо.

    Хід заходу.
    У супроводі запису пісні "Дорослі й діти" В. Шаїнського гості займають свої місця. Під звучання пісні "Калина" Р. Квінти на слова В. Куровського до зали під оплески при¬сутніх заходять родини-презентанти й сідають за стола¬ми. Музика поволі стихає. Виходить музичний керівник — ведуча.
    Ведуча. Доброго дня, шановні батьки та колеги! Мої вітання найкращій у світі малечі! Разом привітаймо всіх, хто сьогодні з нами! (Оплески). Наша зала, як ви уже помітили, перетворилася на центр музики. І це не випад¬ково. Адже саме тут відбуватимуться наші "Сімейні зустрічі", присвячені музичному вихованню в родині. Музика збагачуватиме нас не лише духовно й емоційно. На її тлі розвиватимуться взаємини батьків і дітей, педа¬гогів та батьків, дітей і педагогів та всіх, хто прийшов на нашу зустріч. Сьогодні ділитимуться досвідом музичного виховання в сім'ї, презентуватимуть свої музичні захоп¬лення не лише окремі члени сімей, а й цілі родини. У нашому дошкільному закладі є чимало таких родин, а зараз перед вами — найталановитіші, найцікавіші, твор¬чі й наймудріші люди. Знаєте чому? Тому, що в їхніх душах живе Музика.
    Звучить музичний фрагмент. Ведуча-музкерівник розгортає таблички з прізвищами родин-презентантів і пропонує прочитати їх усім разом.
    Ведуча. Це ми зробили для того, щоб краще запа¬м'ятати, з ким сьогодні зустрічались. А от як кого звати і чому вони сьогодні тут, розкажуть нам самі учасники. Я впевнена, вони зроблять це краще за мене. (Музика змовка).

    Проводиться презентація родин.
    Ведуча. Хто бере на себе таку місію у родині (...)?
    Що бажає нам розповісти сім'я (...)?
    А чим цікавим поді¬ляться з нами (...)?
    Мабуть, не менш змістовною і захоп¬люючою буде розповідь (...)?
    Яка родзинка чекає на нас від родини (...)?
    У своїх виступах родини розповідають про себе за планом презентації, що зазначена вище.

    Ведуча. Дякуємо нашим родинам (оплески) за цікаві та змістовні розповіді, з яких ми можемо не лише зро¬бити висновки про важливі моменти музичного виховання в родині, а й запозичити те, що нас найбільше вразило, запам'яталось. А найголовніше — можемо зіставити й проаналізувати рівень музичного виховання в родині кож¬ного, хто сьогодні з нами.
    Шановні родини, сьогодні тут присутні також мої колеги — вихователі нашого закладу та музичні керівники міста. А ми з вами є двома берегами однієї ріки, сіячами розумного, доб¬рого, вічного в душах ваших ді¬тей, а наших вихованців. Мені хочеться, щоб у нашому дит¬садку на цій зустрічі панували лише позитивні емоції, лише взаєморозуміння і взаємопідтримка. Хочу, щоб гарний нас¬трій нас не полишав. А що цьо¬му допоможе? Музика!

    У виконанні дитячого ансамблю зву¬чить пісня "Бажаємо добра" (слова Л. Лисенка, музика В. Лисенка (див.: "ДВ", 2009, № 6).

    Ведуча. Ми продовжуємо творчий діалог із родинами й запрошуємо поділитися досві¬дом ті сім'ї, які захоплюються піснею. Бо саме з першої пісні — простої, монотонної, маю на увазі "колискову", починається виховання дитини.
    До виступу запрошую родину (...) (називає прізвище).
    До програми виступу родини (бабуся, тітка, хресна мама, двоюрідна сестричка, син — вихованець закладу) входять: розповідь про дитячі роки та місце музики в родині; про гру прадідуся в духовому оркестрі, про міс¬це народної пісні у родинних традиціях, наспівування колискових та пісень, які співали прабабуся та її сестри, переказ народної легенди про пісню, мелодекламація вірша про жінку; український танок сестрички; перегляд ретрофотографій "Із прадідусевої скрині" та фрагментів відеозйомок сімейних свят, де має місце пісня. До вико¬нання своєї улюбленої української народної пісні "Зеленее жито, зелене" родина запрошує усіх присутніх.
    Ведуча. Як бачимо, члени цієї родини по-справжньому закохані в пісню. У їхньому репертуарі переважають народні пісні. Вони впевнені, що народна пісня — те джерело, яке живить душу силою, натхненням, творчіс¬тю, любов'ю. Але історія не стоїть на місці, часи мину¬лого змінюються сучасністю. І наше життя ми не уявляє¬мо без сучасної пісні. Перед вами молода сім'я і її чудові двоє синочків — Павлик і Сашко. Ми знаємо хлопчиків як талановитих читців і співаків, активних учасників на¬ших концертів. Співає батько, співає мати — хіба можуть сини не співати? Ні. І в цьому ми зараз переконаємось.

    Хлопчики виконують пісню Крокодила Гени з мультфільму "Че¬бурашка"
    (муз. В. Шаїнського).

    Ведуча. Прослухавши чудовий спів, радіємо з того, що в наших вихованців такі хороші батьки. Сподіваємо¬ся, їхні сини також будуть такими. Дивуєшся: звідки в цих молодих людей бажання творити? Як їм вдається поєднувати домашні турботи, роботу та високе мистец¬тво музики? Відповідь одна: поклик душі! Сашко і Пав¬лику, чи співають ваші дідусі й бабусі? Вам подобається, коли вони співають? Ким мріє стати Павлик, коли виро¬сте? Яку пісню хоче заспівати Сашко? Що дає вам сі¬мейний спів? Чи доводилося брати участь у концертах, фестивалях, родинних святах?
    Мати розповідає про своє дитинство, захоплення му¬зикою, навчання в музичній школі, про пісні, які співає онукам бабуся, про те, що мріє про часи, коли й сини відвідуватимуть музичну школу та впевненіше співатимуть; повідомляє, що хлопчики виявили бажання грати на гітарі.
    Ведуча. Ми всі щиро вдячні вам за спів, за хист до музики і за те, що ви сьогодні з нами. Голос дитини — це природний інструмент, яким вона володіє з раннього віку. Ось чому спів весь час існує в її житті, заповнює її дозвілля, допомагає організовувати творчі, сюжетні ігри. На жаль, нині пісня дедалі більше зникає із сімейного життя. Мами співають лише зрідка: дехто соромиться свого голосу, а інші вважають, що наявність удома аудіо - та відеоапаратури робить спів над колискою несучасним. Але якщо хочете, щоб малюк полюбив музику, то співати треба і якомога частіше. Адже пісня — це яс¬крава, образна форма уяви про навколишню дійсність. Її виконання викликає в дитини позитивне ставлення до прекрасного, доброго. Спів також сприяє розвитку мов¬лення, зміцненню голосового апарату. До дитячої музи¬ки добре підходить визначення, яке дав С. Маршак ди¬тячій літературі: "Вона має бути написана як для дорослих, тільки набагато краще". Ми з вами — дорослі діти, і нам теж не завадить поспівати. Перед вами тексти пісні, тож давайте виконаємо її разом.

    Усі присутні виконують під фонограму пісню "Мамина сорочка" (слова та музика Н. Май).
    Ведуча. Що зробила з нами пісня? Звеселила, згур¬тувала, піднесла настрій, вселила віру в наші сили. Вона перенесла нас у дитинство, нагадала материнську ласку і те, з чого все починалося.
    Поза, рухи, жести, міміка — важливі ознаки зовніш¬ньої культури. А між зовнішньою поведінкою людини і її характером, моральним обличчям існує тісний зв'язок. Ось чому вже в ранньому віці слід звертати увагу на те, як дитина стоїть, сидить, ходить, як виражає свої почут¬тя. Мені відомо, що родина Олени й Настусі у своєму сімейно-педагогічному арсеналі використовує різнома¬нітні засоби для виховання в дітей культури рухів. Од¬ним із них є танець, що уславив цю родину. Окрім рухо¬вих (фізичних) позитивів, танець допомагає нам глибше сприймати музику, а та, у свою чергу, робить виразні¬шими наші рухи.
    Мама розповідає про родину та свій шлях до танцю, який починався із занять у дитячій танцювальній студії; про негативне ставлення батька до цього виду занять та підтримку й розуміння матері. Настусина тітонька роз¬повідає про свої закордонні поїздки, показує фотознім¬ки танцювальних подорожей. Родина виконує українсь¬кий танець "Привітальний" (музика О. Беца). Сестрички виконують пісню-танок "Рушничок" (слова і музика В. Бабій). Потім тітонька проводить для всіх присутніх майстер-клас сучасного танцю.

    Ведуча звертається до матері з проханням поділитися з присут¬німи, як починалася робота над танцем у сім'ї, дати корисні пора¬ди іншим родинам.

    Мати. Танець робить стрункою поставу, розвиває спритність, уміння триматися на людях, допомагає глиб¬ше сприймати музику. Почніть із показу найпростіших рухів: навчіть дітей кружляти під музику, ритмічно стука¬ти каблучком. Опис танцювальних рухів можна знайти в спеціальних збірках і журналах. Часто діти танцюють, не слухаючи музики, і на це варто звернути увагу. Треба пояснити їм, що, скажімо, під музику маршу крокують бадьоро, виконують рухи впевнено, голову тримають прямо; під плавну музику роблять повільні, спокійні рухи. Доцільно запросити друзів дитини, влаштувати вдома групові танці. В цьому разі дорослий або дитина, яка вміє танцювати, стає в центр кола, і всі виконують рухи, які вона показує. На сімейні свята, коли збираєть¬ся багато дітей, можна організувати ігри-хороводи, де танець поєднується з грою та піснею. Танці, спів, музи¬ка вносять у життя і дорослих, і дітей щиру усмішку, добрий настрій. Спостерігаючи за дітьми, ви дізнаєтеся про них багато нового, тому що в пісні й танці внут¬рішній світ дитини розкривається найбільш глибоко й повно.
    Ведуча. Дякуємо за поради. Але я знаю, що захоп¬лення вашої родини не обмежуються танцями.
    Мати. Наша Оленка — випускниця "Дзвіночка", відві¬дує школу мистецтв. Зараз у її виконанні ви почуєте гру на фортепіано.

    Ведуча. Оленко, ми пишаємось тобою і сподіваємось побачити серед українських зірочок. Настусі ж бажаємо якнайшвидше наздогнати спочатку Оленку, потім маму, далі тітоньку, а потім перевершити їх усіх своєю майстер-ністю.
    Про самостійно створений домашній театр, про свя¬то в родині, де музиці також належить важливе значен¬ня, нам розповість Юлина мама. Гадаю, що донька до¬помагатиме їй. До речі, Юля — наймолодша учасниця танцювального гуртка, і вас її акторські здібності приєм¬но здивують.
    Мати коротко розповідає про сімейне захоплення казкою та мультфільмами її дитинства; про те, як у спіл¬куванні з донькою оживають домашні іграшки, які спо¬нукають членів родини добирати до своїх інтонацій най¬різноманітніші відтінки. За допомогою атрибутів настільного театру мати з донькою відтворюють розмо¬ву двох зайців (великого і малого), у якій передають зміст бесіди матері та дитини після повернення з садка додо¬му. Дівчинка виконує пісеньку про зайчика, яку Юля вивчила в дитсадку. Персонажі лялькового театру (за ширмою) передають зміст фрагмента казки "Колобок" із незвичайним кінцем, де Колобок відкусив Лисичці вухо. Мати й донька показують сценку, виконуючи ролі Вінні-Пуха та П'ятачка. Присутні долучаються до них у вико¬нанні пісеньки Вінні-Пуха.
    Ведуча. Щойно ми всі мали змогу переконатись у значущості й корисності системи таких занять у сім'ї. Домашній театр — це театралізовані ігри, ігри-драматизації та сімейні свята. Гра дорослих разом із дитиною створює особливу атмосферу духовного єднання, спіль¬ної справи. Домашній театр знайомить дітей із навколи¬шнім світом через образи, барви, звуки, традиції, зви-чаї. Під час театралізованої гри дитина почувається вільною, розкутою. Вона відтворює знайомі літературні сюжети, і це активізує її мислення, тренує пам'ять, ху¬дожньо-образне сприйняття. Розвиваються її уява і фан¬тазія, вдосконалюється мовлення.

    Виступаючи перед глядачем (татом, мамою, бабусею, дідусем, гостями), малі долають сором'язливість і бояз¬кість, мобілізують свою увагу. Всі ці якості згодом по¬значаться і на навчальній діяльності в школі, допомо¬жуть дитині увійти у світ однолітків. Тому так важливо залучати дітей до ігрових виступів, до гри-наслідування та інших форм "театру в житті", щоб вони відчували втіху від спільної участі. Все це супроводжується спільними переживаннями дітей і дорослих, які посилюють їх взаємодовіру, сприяють зближенню.
    Ведуча. На мене дивляться жваві й допитливі оченя¬та... Мабуть, уже зачекалася свого виходу Софійка. Вона також є активною учасницею групових дитсадківських заходів та танцювального гуртка. Дівчинка чудово вміє відтворювати образ, легко і вправно сідає на шпагат, а часом навіть може замінити музкерівника, хореографа. Це прямий доказ того, що в її родині (мама, брат Данилко і вона сама) музичне виховання посідає неабияке міс¬це. Саме тому ми запросили цю родину на нашу зустріч.

    До програми презентації родинних захоплень увійшли:
    ♦ читання мамою вірша "Мій син малює...", під час якого Данилко (випускник ДНЗ) ілюстрував свої малюнки, як підтвердження кожного сказаного мамою рядка вірша;
    ♦ розповідь матері про вміння батьків-музикантів: тато грає на кількох духових інструментах і акор¬деоні, а вона — на фортепіано; про надзвичайну любов до музики всіх членів сім'ї та велике праг¬нення дати дітям музичну освіту;
    ♦ демонстрація самостійно змонтованого фільму про місце музики в їхній родині;
    ♦ виконання мамою і донькою "Колискової" (слова С. Свириденко, музика В. А. Моцарта);
    ♦ гра на трубі брата Данилка.

    Ведуча. Ми раді, що діти — Данилко та Софійка — зростають у талановитій сім'ї. їм ніколи нудьгувати, їх вабить мистецтво музики. Софійка співає і танцює, що й продемонструє нам сьогодні.

    Діти відповідають на запитання музкерівника про їхні захоплення, про те, як їм допомагають батьки. Старший брат зазначає, що музика його дисциплінує, зосереджує увагу, виховує естетичні почуття й смаки, розвиває.

    Ведуча. Сім'я є першою школою для малюків. А діти в дошкільному віці дуже хочуть учитися. їхня улюблена гра — гра в школу. Малі нетерпляче чекають, коли їм куплять шкільні портфелі, зошити, ручки, а то й нотну папку. А якщо подарують справжню сопілку чи, може, скрипку? І коли батько грає на музичних інструментах, а мати виступає солісткою у домашніх концертах, то чи будуть у такій сім'ї талановитими діти? Це ми зараз по¬бачимо на прикладі родини Іванка та Даринки.
    Розповідь батька — вчителя музики — була насичена цікавими й дещо кумедними спогадами з його життя. Виявляється, в дитинстві він не хотів мати справу з му¬зикою, але доля розпорядилася по-своєму. І він сам, і дружина, і діти пов'язані з музикою, кохаються в ній, відчувають радість, коли грають, співають.

    Іванко та Даринка виконують пісню М. Бапеми на слова І. Ваньо "Ми маленькі козачата".
    Ведуча. Іванку, що тобі більше подобається — грати чи співати? Хто був ініціатором навчання гри на сопілці? А маму залучали до цього? Даринка слушно ставиться до татусевих порад? А які музичні інструменти, крім на¬званих татом, є ще у вас удома?

    До зали вносять тацю з імпровізованими музичними інструмен¬тами та інструментами-іграшками. Музкерівник запрошує дітей підійти й вибрати собі той, що до вподоби. Решту пропонує гостям. Повідомляє, що звучатиме незнайома музика, і треба буде проакомпанувати їй. Дозволяється грати хто на чому хоче й хто як уміє.

    Ведуча. Я дякую головним оркестрантам — нашим родинам-презентантам і всім, хто сьогодні зробив перший крок до зірок у жанрі інструментальної музики! Час нашої зустрічі завершується. Мабуть, ніде втрата часу не дає так про себе знати, як у вихованні дитини. Відо¬мий угорський композитор Золтан Кодаї зауважував, що музичне виховання в сім'ї слід починати до народження дитини, а ще краще — за 9 місяців до народження її матері. Там, де старші в родині люблять музику, співа¬ють, грають на музичних інструментах, створюється осо-бливо сприятливе середовище для розквіту обдаровань дитини. Тож виховуймо в ній любов до прекрасного, доброго, правдивого. На згадку про сьогоднішню зус-тріч ми дарує своїм вихованцям аудіокасети (або диски), щоб весела музика завжди звучала у ваших домівках.
    Під звучання пісні "Родина" (музика О. Злотника, слова В. Крищенка) учасники заходу покидають залу.

  23. #30
    Пользователь
    Регистрация
    22.02.2010
    Адрес
    Украина г.Краматорск
    Сообщений
    87
    Поблагодарил Поблагодарил 
    220
    Поблагодарили Поблагодарили 
    128
    Поблагодарил в

    20 сообщениях

    По умолчанию

    (ОКОНЧАНИЕ)


    Додаток 4
    Анкета для батьків
    Шановні батьки! Просимо вас відповісти на запитання:
    1. Разом з дитиною ви слухаєте музику (у живому виконанні, радіо - та телепередачі)? Яку саме?
    2. Чи берете активну участь у музично-театрапізованих святах, що проводяться в дошкільному закла¬ді? Якщо ні, то чому?
    3. Співаєте колискові, розважальні пісні, розігруєте забавлянки?
    4. При читанні казки імітуєте голоси звірів, птахів, імпровізуєте спів персонажів (озвучені персонажі)?
    5. Чи наспівуєте дитині танцювальні мелодії, заохо¬чуєте її танцювальну ініціативу?
    6. Спільно з дитиною музикуєте, співаєте із викорис¬танням іграшкових та справжніх інструментів?
    7. Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музич¬но-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, кон¬церт, театр тощо)?
    8. Чи виконує ваша дитина різні музичні привітання у дні народження, чи готує разом з вами виступи-сюрпризи до приходу рідних та друзів?
    9. Чи ділитеся ви з дітьми власними талантами і вмін¬нями (улюблені пісні тата й мами, дідуся й бабу¬сі)? Якщо ні, то чому?
    10. Чи влаштовуєте імпровізовані танцювальні висту¬пи у власноруч виготовлених костюмах?
    11. Як часто відвідуєте професійний театр разом із дитиною, чи обмінюєтеся враженнями?
    12. Чи поєднуєте в сімейному побуті музичну діяль¬ність дитини з іншими видами творчості? Як саме?
    13. Яким чином підтримуєте музичні інтереси ваших дітей?
    14. Чи радієте з висловлювань малечі про їхні музич¬но-естетичні враження, з музичних проявів?
    15. У вас удома для дитини створене мистецьке сере¬довище?
    16. Які придбали дитячі музичні іграшки-інструменти (брязкальця, дзвоники, бубон, сопілки, фортепіа¬но, тріоли тощо)?
    17. Чи збираєте музичну фонотеку для слухання й танцювально-ігрової діяльності дитини (музично ілюс¬тровані казки, дитячі пісні, класична музика, дитя¬чі балети й опери, народні й інструментальні п'єси, сучасна естрадна музика тощо) та відеотеку?
    18. Яку музику та які пісні полюбляє слухати ваша дитина?
    19. Як часто зверталися за порадами до педагогів ДНЗ?


    «Палітра педагога» , 2009 №3

Страница 2 из 8 ПерваяПервая 123456 ... ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru