Страница 5 из 8 ПерваяПервая 12345678 ПоследняяПоследняя
Показано с 61 по 75 из 110

Тема: Консультації для батьків і вихователів

  1. #61
    Новичок Аватар для mamylia
    Регистрация
    22.01.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    25
    Поблагодарил Поблагодарил 
    332
    Поблагодарили Поблагодарили 
    33
    Поблагодарил в

    10 сообщениях

    По умолчанию

    Пропоную консультацію для батьків "День народження дитини- сімейне свято"

    Якщо батьки мають бажання, час і натхнення власноруч організувати день народження для своєї дитини, то пропоную декілька порад, дотримуючись і творчо інтерпретуючи які можна створити чудове дитяче свято:
    Слушні день та час
    Бажано обрати вихідний день, вільний від садочка, коли батьки зможуть привести своїх дітей на свято. Якщо, приміром, день народження вашої дитини випадає на літо, коли всі роз’їжджаються по морях та дачах, можна святкувати взимку, скажімо, 3,5 чи 5,5 років. Вечірній час не завжди підходить, адже діти можуть бути вже достатньо втомленими чи перезбудженими. Якщо ви плануєте в той же день робити свято для своїх родичів з нагоди дня народження дитини, то краще дитяче святкування призначити на ранок чи обід, а доросле – на вечір. Що стосується тривалості свята – прислухайтеся до свого досвіду: для малюків-дошколяриків достатньо буде й двох годин (наприклад, до обіднього сну). Намагайтеся не затягувати свято, щоб діти не перевтомилися й не занудьгували. Нехай краще лишиться відчуття незавершеності, тоді діти з більшою охотою прийдуть до вас знову.
    Кого і як запрошувати?
    Якщо дитина вже свідомого віку, неодмінно порадьтеся з нею щодо списку гостей. Не варто запрошувати на власний розсуд, нехай маленький господар долучиться до цього процесу. Запрошуючи дитину, зважайте на спільні інтереси та рівень конфліктності між дітьми. Врахуйте також можливості простору, де ви хочете святкувати (квартира, будинок, галявина тощо) і поставте собі питання: скільки ви зможете розмістити дітей? Не забувайте при цьому, що діти не схильні весь вечір чемно сидіти за святковим столом і обговорювати давні часи – їхньої енергії вистачить, щоб розвалити не одну квартиру! Тож неодмінно звільніть простір для рухливих ігор.
    Разом зі своєю дитиною зробіть та підпишіть запрошення – таким чином, ви полегшите собі працю та залучите дитину до підготовки свята (яка, до речі, може бути не менш цікавою та захопливою, ніж саме святкування). У запрошенні вкажіть точну адресу, час початку та орієнтовний час закінчення свята (щоб батьки забрали дитину в указаний час), тематику (наприклад, піратське свято) – щоб дитина-гість налаштувалася і змогла обрати відповідний одяг чи аксесуар.
    Кількість гостей.
    Чим менша дитина, тим менше має бути гостей (приміром, 2 роки дитині – двоє гостей, 5 років – п’ятеро і т.п.). У цьому випадку краще менше, ніж більше, адже дітей 2-3-річного віку може бути непросто організувати, коли їх більше 4-5 (звісно, якщо ви не маєте особливого педагогічного хисту й не знаєте психологічних особливостей кожного маленького гостя). Для святкування першого року життя дитині цілком достатньо самих лише батьків, братика, сестрички.
    Техніка безпеки
    Звільніть якомога більше простору для рухливих ігор та приберіть усі предмети, які можуть призвести до травмування дітей або «самотравмування» – тобто вази, дорогі статуетки, сувеніри, вазони з квітами, настільні лампи, праску, декоративні пляшки, делікатну техніку тощо. Позакривайте розетки, приберіть усі ліки, гострі предмети, корм для тварин…,а якщо діти до 3-х років – сховайте дрібні деталі та конструктори, які діти можуть понапихати собі в рота чи в носа. Навіть якщо ваша дитина привчена поводитися чемно з усіма цими предметами, не факт, що інші діти мають таку саму звичку. Бажання всеохопного дослідження чужої квартири може бути непереборним!
    Пригощання
    Готуйте (або замовляйте) страви з натуральних продуктів, які виключають небезпеку харчових отруєнь та розладів роботи органів травлення. Уникайте важких салатів з майонезом, промислових ковбас, надто жирного та перченого м’яса, тортів і тістечок з маргариновим кремом, дитячого шампанського та лимонадів сумнівних марок. Страви мають бути прості, однак гарно прикрашені: можна вирізати фрукти трояндочками, вигадати цікаві корисні коктейлі, запекти картоплю, вирізану у формі печериць, зробити піцу з веселими мордочками… Діти люблять все незвичне і красиве, небуденне. Зазвичай вони їдять небагато, зате рухаються і п’ють більше, тож підготуйте компоти, домашній лимонад, воду, чай, какао. Надавайте перевагу натуральним солодощам та домашній випічці.
    Окрім того, можна влаштувати цікавий майстер-клас з приготування якоїсь страви: піци, печива, коктейлів, фруктового салату, морозива з прикрасами тощо. Діти їстимуть таку страву з величезним задоволенням!
    Неодмінно врахуйте наявність алергій чи харчових обмежень у маленьких гостей, аби свято було здоровим і запам’яталося лише позитивом.
    Тематика свята
    Буває так, що дитина занурена з головою в якусь тему, казку, історію… То чому би це не обіграти? Можна створити піратську вечірку з відповідними костюмами та атрибутами, знайти цікаві «піратські» ігри, конкурси, підготувати призи та запрошення у цьому стилі. Або ж дитина обожнює дельфінів – зробіть торт з фігурками дельфінів, підготуйте мультфільми про цих істот, влаштуйте конкурс на кращий дельфінячий спів, а переможцям подаруйте по красивій мушлі. Щодо теми свята порадьтеся зі своєю дитиною, або ж (якщо ви впевнені, що вона буде в захваті від вашої ідеї) – можете зробити свято-сюрприз. Якщо дитина буде активно залучена до такої підготовки, то це розвине в ній організаторські здібності, відповідальність, фантазію.

    Хто допоможе зробити свято незвичайним?
    Можна запросити аніматорів у яскравих костюмах – вони розважать дітей, доки ви спілкуватиметесь із дорослими гостями чи допікатимете святковий торт. Костюми можуть відповідати обраній вами темі свята.
    Окрім того, діти обожнюють фокуси, тож ви можете запросити веселого штукаря, який діставатиме з вух дітей кольорові кульки, з кишень – цукерки, а з капелюха – яблука… Репертуар обговоріть наперед, адже штукар може продемонструвати фокуси про відрубування частин тіла, які більшості хлопців припадуть до смаку, а от надто вразливі дівчата можуть перелякатися.
    Усі діти люблять казки, тож можете запросити й казкаря, який захопливо розповість незвичайну історію і продемонструє це за допомогою лялькового театру. Талановитий казкар може на замовлення батьків скласти казку про іменинника та його друзів, що яскравим спогадом назавжди залишиться в душі дитини.

    Ігри до свята
    Обираючи ігри, варто врахувати кілька моментів. По-перше, ігри мають заохочувати до активності всіх дітей, аби ніхто не почувався зайвим (якщо хтось не хоче грати, призначте його помічником ведучого чи суддею). По-друге, не зловживайте іграми на суперництво, адже не всі діти вміють спокійно програвати (на такий випадок приготуйте заохочувальні призи тим, хто програв). По-третє, чергуйте ігри активні і спокійні, щоб не допустити перезбудження малюків. По-четверте, будьте готові, що не всі запропоновані вами ігри підуть «на ура» – від котрихось із них вам доведеться відмовитися ледве почавши і замінити їх на інші. По-п’яте, всі матеріали до ігор приготуйте заздалегідь, щоб потім не довелося шукати їх по шафах, тумбочках та полицях. І наостанок – не забувайте про сюрпризи, загадки й таємниці! – діти їх обожнюють.
    Маленькі секретики, або Що робити, якщо?...
    Якщо діти перезбудилися – увімкніть цікаве відео чи мультик, заохотьте до перегляду подачею смачної страви (морозиво, горішки, фрукти, поп-корн).
    Якщо дітям нудно – запропонуйте зробити дискотеку під веселу музику, вдягніть смішні маски та атрибути свята.
    Якщо діти погано їдять – вигадайте цікаві історії про кожну страву та її походження, приготуйте якусь страву всі гуртом.
    Якщо гості спізнюються – підготуйте спокійні ігри, перегляд книжок, фотографій, збирання конструкторів, екскурсію по квартирі від іменинника для тих, хто прийшов раніше чи вчасно. А найцікавішу програму розпочинайте тоді, коли збереться більшість гостей.
    Якщо діти не хочуть розходитися по домівках, а батьки не поспішають їх забирати – можете зателефонувати батькам, а дитині дати з собою смачних гостинців.
    Звісно, ситуації можуть бути різними і найнепередбачуванішими, та головне – щоб свято було з душею і всі учасники лишилися задоволеними. А от форма свята вже залежить від вас та вашої уяви… Тож згадайте власне дитинство, пофантазуйте, подаруйте дитині відчуття щастя і наповненості від того, що новий рік її життя буде ще цікавішим за попередній!

  2. Следующий пользователь сказал cпасибо mamylia за это полезное сообщение:

    Triol (22.03.2021)

  3. #62
    Новичок Аватар для mamylia
    Регистрация
    22.01.2010
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    25
    Поблагодарил Поблагодарил 
    332
    Поблагодарили Поблагодарили 
    33
    Поблагодарил в

    10 сообщениях

    По умолчанию

    Консультація "Патріотичне виховання засобами музики"


    Патріотичне виховання дітей дошкільного віку засобами музичного мистецтва
    Важливим завданням патріотичного виховання в дошкільному навчальному закладі є прищеплення дітям чіткого знання власної історії, культури, мистецтва тощо. Одним із майданчиків, на якому можна виховати в дітей патріотизм та заглибити їх у дивовижно розмаїтий світ українства є музичні заняття.
    Патріотичне виховання – справа відповідальна, оскільки передбачає тонке заволодіння вразливими душами дітей, уміле оперування їхніми емоціями та почуттями, інтересами тощо. Тож лише проведенням свят та розваг на патріотичну тематику не обійтися. Звісно, це один зі способів виховати в дітей національну самосвідомість. Проте цей спосіб не завжди дієвий. Інколи надмірний пафос у проведенні патріотичних свят превалює і перетворює все на цілковиту бутафорію. І тоді виховна ідея йде нанівець.
    Виховання в дітей справжнього патріотизму має відбуватися «від серця до серця». Зокрема, на музичних заняттях його здійснюють через такі форми взаємодії музичного керівника з дітьми.
    • слухання високохудожніх зразків української класичної музики;
    • чуйні й захопливі бесіди про відомих українських композиторів, співаків,
    про найяскравіші зразки їхньої інструментальної та сценічної музики;
    • ознайомлення з історією виникнення побутування українських народних інструментів, способів гри на них;
    • інсценізація народних звичаїв та обрядів тощо.

    Усе це спроможне закласти в дітей більше знань, зацікавлення та самосвідомості, аніж будь-який масштабний святковий захід.
    Національна музика є зрозумілішою і легшею для сприйняття дітьми, оскільки має власний генотип, розуміння якого. Як науково доведено, спадково передається з покоління в покоління.
    Національна музична класика, так само як українські народні казки та пісні, здатна закласти в дітей високу духовність, патріотичні цінності, її потрібно популяризувати і якнайчастіше використовувати не лише на музичних заняттях для слухання, а й на різноманітних святкових заходах та урочистостях у дошкільному навчальному закладі, як яскраве й самобутнє музичне оформлення, незалежно від того, приурочені святкові заходи патріотичній тематиці чи ні.

    Патріотичні бесіди про композиторів
    Патріотичні нотки можна закласти зокрема , і в бесіді з дітьми про українських композиторів, роблячи особливий акцент на роках дитинства. Дітям доволя цікаво буде ознайомитися із цим періодом життя композитора, оскільки він найближчий для їхнього розуміння.
    Найліпше такі бесіди оформлювати у невеличкі художні оповідання про композиторів, у яких митці поставатимуть перед дітьми як «живі» особистості, з усіма їхніми вподобаннями, яскравими переживаннями, захопленнями тощо. Їх доцільно супроводжувати переглядом мультимедійних презентацій їх використанням фотоматеріалів, які дають змогу дітям ознайомитися з часом в якому жили ті чи інші композитори, їхнім побутом, друзями та родичами, мистецьким оточенням, культурою часу в цілому.
    Ознайомлення з народними музичними інструментами та способами гри на них
    Діти завжди бажають дізнатися про незвичайний чи невідомий інструмент, випробувати його у грі. Цю цікавість дітей можна зорієнтувати:
    • на пізнання національних народних музичних інструментів, як-от бубон, цимбали, трембіта, та ареал їх побутування;
    • на опанування гри на дитячих народних музичних інструментах – свищиках, сопілках, цимбалах, тріскачках тощо.
    Так діти на музичних заняттях матимуть змогу знати, який вигляд мають і як називаються ті чи ті народні музичні інструменти, як на них грають, в яких регіонах України вони побутують. На основі цих знань діти виховуватимуть у собі інтерес та повагу до національної музичної культури, розвиватимуть власну ерудицію.
    Здобувши відповідні вміння та навички, діти зможуть продемонструвати їх на родинних святах, влаштувати справжній концерт. Така мить творчості, вшанування народної традиції музикування стане для дітей по-справжньому незабутньою і назавжди закарбується в їхній пам’яті.
    Інсценізація народних обрядів та звичаїв, знакових періодів та подій в історії України
    Чи не найпоширенішою формою патріотичного виховання в дошкільному навчальному закладі нині є проведення всіляких вечорниць в українському стилі, у яких діти інсценують різноманітні народні обряди, співають народні пісні, виконують традиційні таночки, як0от гопак, козачок, метелиця,гречаники, грають у дитячі народні ігри тощо. Така «жива» форма спілкування дітей із прадавніми звичаями має неабияке значення для засвоєння ними важливих культурних цінностей, що споконвіку передавалися від діда-прадіда.
    І ще частіше педагог вдаватиметься на заняттях до висвітлення яскравих музичних сторінок української історії через пісні, таночки, розігрування різноманітних побутових сценок, то глибше він закладатиме дітям розуміння таких складних понять, як патріотизм, духовність, само ідентичність.
    Ставлячи за мету виховати в дітей здоровий патріотизм, педагоги мають пам’ятати, що до цього не слід підходити формально, лише з приуроченням до знаменних дат. Патріотичне виховання вбирає в себе високу внутрішню культуру, шанобливе ставлення до пам’яток історії, любов до ближнього, гідність, вихованість, ввічливість, відкритість, чесність і решту чеснот, якими завжди славився український народ. Лише подаючи дітям належний приклад, проявляючи вагомий внесок у майбутнє, педагоги зможуть дбайливо й по-справжньому зростити в дітях паростки патріотизму, виховати в них гідних громадян своєї країни.

  4. 3 пользователей поблагодарили mamylia за это полезное сообщение:

    dididi (27.05.2019), poi2 (19.11.2021), SANOCHKA (05.06.2020)

  5. #63
    Новичок
    Регистрация
    03.02.2020
    Адрес
    Чернівці
    Сообщений
    1
    Поблагодарил Поблагодарил 
    0
    Спасибо Поблагодарили 
    1
    Поблагодарил в
    1 Post

    По умолчанию

    Доброї ночі, дівчата. Нещодавно шукала матеріали на тему адаптації дітей до відвідин дитячих садочків. Мало слушних порад на цю тему, тому вирішила залишити посилання на статтю тут https://pani.best/iak-skorotyty-ta-p...homu-sadochku/ Досить корисні рекомендації з підготовки малюка до відвідування дитячого садка.

  6. Следующий пользователь сказал cпасибо Nata89 за это полезное сообщение:

    Babsy (31.05.2020)

  7. #64
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Вплив музики на психічну діяльність дитини
    Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

    Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати.Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.
    Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів,настрою,Ідей.Слухання музики розвиває інтерес до неї,любов,розширює кругозор,підвищує музичне сприйняття.Музика для слухання буває вокального і інструментального.Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису,ауді та відео записи.Для кращого запам”ятовування пісні,чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим,що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула.Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому,що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя.Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цілісність.

    Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами.Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки, яки наповнюють крупою,горохом,квасолею. І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

    Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах.Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
    Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

  8. 2 пользователей поблагодарили Наташа5374 за это полезное сообщение:

    Elena22 (25.05.2020), poi2 (19.11.2021)

  9. #65
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    ЯК РОЗВИВАТИ МУЗИЧНІ ЗДІБНОСТІ

    ДИТИНИ?

    Музика для малюка — чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість. Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо. На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики! Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах. Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала. Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо. Дитина 4-5 років може визначити жанр музичного твору. Можна запропонувати послухати декілька п’єс П.І.Чайковського: «Нова лялька» і «Хвороба ляльки» з «Дитячого альбому». «Послухай уважно музику, — кажете ви, — подумай, яка вона, про що може розповісти». Реакція на музику в цьому віці дуже безпосередня, дитина звичайно правильно визначає її характер. Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені. Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

  10. 3 пользователей поблагодарили Наташа5374 за это полезное сообщение:

    Elena22 (25.05.2020), poi2 (19.11.2021), SANOCHKA (05.06.2020)

  11. #66
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию Особливості побудови занять в групах раннього віку

    Особливості побудови занять в групах раннього віку

    В групах раннього віку (1 і 2 рік життя) основу музичних занять складає слухання музики, спів музичного керівника і його гра на дитячих музичних інструментах: дудочці, губній гармоніці, металофоні (в поміркованому звучанні).

    На 1 році життя проводяться індивідуальні музичні заняття. Спостерігаючи за реакцією дитини, вихователь ласкаво розмовляє з нею і поступово спонукає до емоційного відгуку інтонації голосом, залучає до первинної рухової реакції.

    В групі 2 року життя вихователь і музичний керівник займаються з дітьми індивідуально і об'єднують їх в невеликі підгрупи (2 - 4 - 6 дітей). Діти слухають спів педагога, починають підспівувати окремі звуки, закінчення музичних фраз, намагаються співати всю пісеньку, ходять, бігають, беруть участь в найпростіших ігрових і танцювальних діях.

    В цей період навчання дітей відсутня чітка структура музичних занять. Центральним об'єктом музичного заняття стає іграшка (лялька, ведмедик, зайчик). Педагог показує іграшку, а діти співають пов'язану з нею пісеньку.

    Перша молодша група (3 рік життя). На початку року педагог займається з невеликими групами дітей і поступово підводить їх до колективних занять всією групою. Структура музичних занять стає більш визначеною — діти слухають музику, вчаться співати (спочатку підспівуючи педагогу), освоювати рухи під музику, погоджуючи початок і кінець руху з початком і закінченням звучання музики. Вони вже самостійно виконують ігрові дії, загальні для всіх музичні завдання.

    В другій молодшій групі (4 рік життя) структура музичних занять аналогічна подальшим віковим групам. Заняття планується відповідно до програми і можливостей дітей даної групи. На фронтальних музичних заняттях в різних вікових групах завдання для всіх дітей чергують з індивідуальними і завданнями, виконуваними невеликою підгрупою. Ураховуючи рівень музичного розвитку, здатності і можливості кожної дитини, педагог дає завдання диференційовано.

    Індивідуальні музичні заняття з дітьми будуються на основі вивчення вікових і типологічних особливостей дітей, аналізу їх поведінки і діяльності в колективі, урахування рівня їх фізичного, розумового і естетичного розвитку.

    Завдання: одній дитині треба допомогти у формуванні музично-сенсорних здібностей, виробленню зосередженості, слухової уваги і аналізу, потренувати в умінні вслухуватися і розрізняти звуки по їх висоті, силі, тривалості; іншій - допомогти оволодіти можливістю вокально-слухової координації; третій - допомогти в сприйнятті і відтворенні метроритма, ритмічного малюнка.

    Індивідуальні заняття повинні передбачатися в плані роботи педагога-музиканта, бути регламентовані за часом і включені в тижневий розклад музичних занять.



    Музичні заняття з невеликими групами проводяться з дітьми, у яких недостатньо розвинуті музичні слухові уявлення, музично-ритмічне відчуття, з соромливими дітьми, які можуть проявляти себе творчо, але бояться діяти в колективі однолітків. Завдання:музично-сенсорний розвиток дітей, навчання різним способам виконання музичних завдань по співу, музично-ритмічним рухам, грі в ансамблі на дитячих музичних інструментах, творчості.

    В невеликі групи можуть об'єднуватися від 3 до 6 - 8 дітей як по однотипних ознаках, так і різні по характеру і можливостям. Дитині легше зосередити свою увагу, вслухатися в звуки, розрізнити їх і відтворити при більш близькому контакті з педагогом, в оточенні декількох дітей.

    Заняття з невеликими групами дозволяють при співі уточнити чистоту мелодії пісень, виконувати окремо музичні фрази, куплети пісні, вправлятися в дикції, в сприйнятті ритму. В невеликій групі діти вільніше виконують творчі завдання. При цьому кожний краще чує себе і іншого, вчиться погоджено співати в темпі, уповільнювати або прискорювати його, разом закінчувати.

    В музично-ритмічних рухах діти вправляються в засвоєнні танцювальних рухів, а також беруть участь в музичній грі в цілому, виконуючи індивідуальні ролі. Крім того, на заняттях з невеликими групами дітей удосконалюються рухи танців, ігрових сценок, хороводів, намічених для виступу на дитячих святкових ранках, розвагах.

    Заняття з невеликими групами також мають певний розклад в режимі дня дошкільної установи.

    Музичні з'єднані групові заняття (2—3 вікові групи) проводяться епізодично. Вони організовуються педагогом з метою встановлення злагодженості колективного виконання пісень, танців, ходу дітей при вході на свято.

    На цих заняттях уточнюється: в співі - одночасність вступу, встановлення темпу, визначення відтінків, загальна емоційна виразність співу відповідно до художнього образу пісні, узгодженість заспівувачів і хору; в загальних танцях - побудова, темп, послідовність рухів, динаміка виконання.

    На з'єднаних групових заняттях перевіряється загальна злагодженість рухів для святкового ходу, входу: початок руху після вступу до маршу, почерговий вихід окремих груп, розміщення в залі і т.п.



    Проте все це повинно бути дозовано і не перевищувати за часом 10—12 хвилин, а також не більш одного - двох занять до проведення свята.


    Структура і форма виявлення самостійної музичної діяльності дошкільників

    Мета: показати розвиток самостійної діяльності на заняттях музикою, фактори впливу на розвиток самостійної діяльності; структуру самостійної діяльності (зовнішні та внутрішні дії) і методику керування самостійною діяльністю дітей; педагогічні умови для виконання самостійної діяльності дітей.

    План:

    1. Структура самостійної художньої діяльності

    2. Форми організації музичення

    3. Керівництво самостійною музичною діяльністю дітей

    4. Педагогічні умови розвитку самостійної діяльності

    5. Організація предметно-просторового середовища і обладнання для самостійної діяльності дітей у групах

    Структура самостійної художньої діяльності:

    1. Виникнення художніх задумів. Зовнішньо це виражається в самостійному виборі того або іншого виду художньої діяльності, знаходженні форми її організації, залученні однолітків до участі, у встановленні взаємостосунків і розподілі ролей, в підготовці матеріальних умов до її здійснення.

    2 Реалізація задуму, яка визначається рівнем володіння, способами перенесення наявного досвіду в нові умови, виявляється в застосуванні адекватних прийомів дій - відтворюючих і творчих, раніше засвоєних, але видозмінених дітьми.

    3. Самостійні дії, прагнення наблизитися до поставленої мети, вдосконалення дитиною своїх дій, припущення по їх подальшому розгортанню і закінченню.

    Самостійність дітей яскраво виявляється в музиченні. Музиченням називають виконання музики в камерній або домашній обстановці. Включає спів, ритмічні рухи і гру на музичних інструментах. Якщо у музиченні дитина активно, творчо застосовує свої знання і уміння, можна говорити про її музичний розвиток, що відбувся.

    Форми організації музичення. Дитяче музичення може виражатися уформі «художньої самодіяльності», у формі взаємоповчальних вправ, схожих по характеру на індивідуальні заняття, або у формі сюжетної гри, в якій ролі розподілені на «музикантів» і «слухачів». Діти можуть просто наспівувати, виходячи на прогулянку, розглядаючи книжку.

    Отже, найбільш поширені форми дитячого музичення — дії невеликою групою учасників або індивідуальні.

    Дві форми, що найбільш часто зустрічаються, - сюжетно-ролева гра, коли діти вибирають тему під впливом різних музичних завдань («шукаємо таланти», „концерт”), розподіляють ролі. Інша форма - ігри-вправи,переважносамоповчального характеру,під час яких дитина тренується, граючи на якому-небудь інструменті або розучуючи танцювальний рух.

    Керівництво самостійною музичною діяльністю дітей.Чинники, щовпливають на розвиток самостійної діяльності:

    1) навчання на заняттях, що розвиває у дитини різні способи самостійних дій;

    2) яскраві враження від художніх видовищ в дитячому саду, сім'ї;

    3) спеціальне устаткування, матеріали, що дозволяють користуватися необхідними інструментами, обладнанням, дидактичними іграми;

    4) непрямі методи керівництва і гнучкий творчий підхід педагога.

    Стимулююча роль музичних занять: навчання повинне розвивати у кожної дитини музичні здібності. Тоді не тільки на заняттях, але і зовні них вона потягнеться до музики, активно буде нею займатися. Вказівки і демонстрація зразка застосовуються тоді, коли треба навчити точному відтворенню заданого, наприклад, якого-небудь елемента танцю, інтонації, правильної дикції. Метод формування способів самостійних дій застосовується там, де дитині потрібно самій знайти необхідний прийом виконання, внести новий елемент.

    Музична діяльність заснована на слуховому досвіді, тому велике значення має показ. В діяльності педагога показ виступає в двох планах: як демонстрація музичного твору і як еталон виконавських прийомів. Дитина наслідує правильному прийому виконання в співі і русі.

    Педагогічні умови розвитку самостійної діяльності. Перш за все, дитина повинна знати не тільки поставлену перед нею задачу, але і можливість її рішення. Крім того, необхідно дітям пояснити, що виконання будь-якого задуму вимагає певної послідовності дій. Так, при інсценуванні пісень спочатку розподіляють ролі, потім готують місце, атрибути, намічають свої дії.

    Дуже важливо систематично показувати дітям різні варіанти втілення задуму. Цьому сприяють творчі завдання на музичних заняттях. Так у дітей виробляється навичка не наслідувати один одному, а шукати і показувати свої знахідки.

    Щоб дитина могла по-своєму використовувати матеріал занять, необхідно створити умови, схожі з повсякденною діяльністю, яка частіше всього пов'язана з грою. Діти починають усвідомлювати, що музичний твір, пісня можуть бути виконані у вигляді інсценування, дійових осіб можна намалювати.

    Діти часто шукають мелодії для супроводу своїх забав: маршировок, лічилок, ігор. Можна допомогти їм в цьому, показавши найбільш цікаві пісні з фортепіанним супроводом. Застосування єдиного матеріалу на заняттях і зовні них сприяє розвитку самостійності в музичній діяльності.

    Необхідно:

    1) правильне співвідношення показу дій і дій за власною ініціативою;

    2) спонукання до самонавчання («вивчи сам цю мелодію на металлофоне, потім зіграєш нам») і до взаємної допомоги («коли будете грати, покажи Тані рух польки»);

    3) навчання самостійному умінню виражати в конкретному образі своє бачення вмісту в пісні, танці, грі;

    4) підбір доступного і захоплюючого музичного репертуару.

    Наочно-просторове середовище і устаткування.

    Спів, гра на різних інструментах створюють шум, додаткове слухове навантаження. Разом з тим музична діяльність вимагає спокійної обстановки, деякої ізоляції.

    «Музичний куточок». В групі поставити шафу з музичним обладнанням, відділивши його легким екраном, розсувною ширмою, що складається; в передній, біля однієї з вільних стін, розташувати стрічковий стіл з музичними інструментами, а над ним повісити портрет відомого композитора. «Музичний куточок» можна організувати в невеликому приміщенні біля групи, в суміжній спальні, де є вільне від ліжок місце. Важливо, щоб відведене для музичних занять місце своїм зовнішнім оформленням привертало і було доступне.

    Для «музичного куточка» необхідно відібрати матеріали, посібники, набір музичних інструментів. Час від часу їх доводиться замінювати і поповнювати. В цілому всі посібники і устаткування можна розділити на два типи: 1) вимагаючи участі педагога - аудіовізуальні засоби (діафільми, діапозитиви, грамплатівки, магнітофонні записи) і технічні (радіо, телевізор); 2) що використовуються дітьми самостійно - інструменти (металофони, цитра, триолы), настільні музично-дидактичні ігри, комплекти різних лялькових театрів, елементи костюмів, атрибути, художні іграшки.

    Непрямий вплив на дитяче музичення - особливе, дуже тонке керівництво педагога: попереднє планування і створення умов, стимулюючих самостійну діяльність. Це керівництво виявляється в лаконічних пропозиціях, що йдуть як би від співучасника: «Пограємо в свято», «Цікаво тепер послухати, як Таня зіграє цю попевку на металофоні», «А хочете, я вам покажу музичну казку». Фактично ці пропозиції не містять вказівок, інструкцій, як треба діяти.

    Вихователь або музичний керівник обережно спрямовує самостійну музичну діяльність під час ігор в приміщенні, прогулянок на повітрі. Педагог спостерігає, чому деякі діти не беруть участь в музиченні і намагається зацікавити, допомогти кожному проявити себе.
    Последний раз редактировалось Наташа5374; 12.06.2020 в 17:42. Причина: помилка

  12. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа5374 за это полезное сообщение:

    Triol (22.03.2021)

  13. #67
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Характеристика методів і прийомів залучення дітей до музичного мистецтва

    Мета:надатизагальне поняття про методи і прийоми музично-естетичного виховання: наочно-слуховий, словесний і художньо-практичний; прослідкувати їх взаємозв’язок у педагогічному процесі, умови використання методів, залежність від конкретних педагогічних завдань, вікових та індивідуально-психологічних особливостей дітей.

    План:

    1. Загальне поняття про методи і прийоми музично-естетичного виховання
    2. Характеристика окремих методів і прийомів: а) художнє виконання твору; б) наочно-виразний показ; в) пояснення і бесіда.

    ^ Методи - це різноманітні способи керівництва процесом музично-естетичного виховання, спрямованого на формування особистості та всебічний музичний розвиток дитини дошкільного віку.

    Основні методи музично-естетичного виховання: наочно-слуховий, словесний і художньо-практичний,які відповідають художньо-образному пізнанню, художньо-образному мисленню і відображенню художніх образів в доступній виконавській діяльності – в співі, музичній грі, танці, грі на дитячих музичних інструментах.

    Ці методи в педагогічному процесі взаємозв'язані. Наочність не може бути використана у відриві від пояснюючого образного слова, яке розкриває зміст твору, що впливає на свідомість і уяву. Практична діяльність дозволяє дитині на основі виниклих емоцій і думки проявити своє творче відношення до художнього образу, виразити його в співі, ігрових і танцювальних рухах так, як вона відчула, зрозуміла, осмислила.

    ^ Метод прямої дії - дитині пропонують зразок і спосіб виконання (спів пісні, її фрагментів, виконання руху танцю); метод опосередкованої педагогічної дії на самостійну діяльність дітей. Наприклад, в сюжетній музичній грі або грі-спектаклі педагог тактовно пояснює, спрямовує діяльність дітей. При цьому він уточнює емоційну характеристику ігрового образу (маленька, весела пташка, сердитий, злий вовк) і спонукає дитину до більшої виразності рухів.

    В старшій і підготовчій групах педагог-музикант користується методом проблемного виховання і навчання, спонукаючого і розвиваючого у дітей самостійні пошуки рішень для виконання творчих завдань, які їм пропонує педагог.

    ^ Художнє виконання творуяк особливий метод залучення дитини до музичного мистецтва. Важливо, щоб перше спілкування дитини з музикою в дні раннього і дошкільного дитинства забарвилося для неї світлою радістю, викликало позитивні емоції, потребу повторної зустрічі з прекрасним.

    Цей процес обумовлюється майстерністю виконання музичних творів педагогом-музикантом, його високою професійністю, власним емоційним відношенням до музичного твору. Педагогу необхідно зрозуміти, пережити, вникнути в зміст музичного твору, відчути настрій. Різноманітність музичних художніх образів, зміна їх емоційного колориту робить безпосередній виховний вплив на дітей, викликає різні відчуття, думки, дає можливість пережити яскраві емоції, що збагачують внутрішній світ дитини.
    Від педагога потрібне розуміння сутності музично-естетичного виховання, відповідальності за завдання, що стоїть перед ним, і щоденна копітка, захоплююча його робота з вдосконалення своєї виконавської майстерності. Педагог повинен прагнути «зберегти емоційну непритупляємість і свіжість виконавського слишання творів».



    Бажано грати напам'ять, майже не дивлячись на руки, частіше звертаючись до дітей. Слухаючи музику, вони повинні бачити обличчя педагога, його очі, усмішку – відчувати з ним емоційне спілкування.

    ^ Наочно-виразний показ прийомів виконання як метод навчання
    Наочно-виразним показом може бути виконання для дітей як музичного твору в цілому, так і його окремих фрагментів.

    Щоб ознайомити дітей з новою піснею, яку вони будуть розучувати, педагог виконує її в цілому. Необхідно привернути увагу дітей до художнього образу музичного твору, дати їм можливість сприйняти його цілісно, викликати емоційний відгук, співпереживання образу, дати приклад емоційного наочно-виразного виконання як еталона на майбутнє виконання дітьми.

    Наочно-виразне виконання фрагментів пісні (окремих музичних фраз, речень, періодів, частин) необхідне в цілях показу правильності інтонації, дихання, характеру звучання, емоційної виразності виконання, пов'язаних з художнім образом.

    Наочно-виразний показ прийомів виконання застосовується і при деталізації музичних завдань: уточнити мелодію музичної фрази, речення, ритм, показати зміну темпу, точний початок пісні після вступу. Кваліфікований показ педагогом цих деталей викликає у дітей прагнення оволодіти даним умінням, розвиває художній смак, виховує музичність, виробляє навички емоційно-виразного виконання.

    Метод наочно-виразного показу прийомів виконання важливий і длямузично-ритмічної діяльності дітей – музичних ігор, танців, хороводів, вправ. Як і в співі, такий показ для сприйняття дітей стоїть на рівні еталона, викликає захоплення і бажання самим відтворити рух також добре.

    Дуже важливий показ танцю в цілому, коли він побудований на русі в парах або його можна показати в невеликому колі. Зразок танцю дає дітям можливість побачити його в цілому від початку до кінця. Педагог заздалегідь навчає дітей правильному виконанню окремих елементів – танцювальних рухів, вимагає від дітей точного їх відтворення. Коли діти оволодіють цими рухами (наприклад, змінний крок, галоп, крок польки), їх навчають виконанню всього танцю. Дітям вже неважкий спосіб виконання танцювальних рухів, і вся увага зосереджується на змісті танцю, послідовності фігур, відчутті партнера і всього колективу. Коли діти розучать вправу і добре оволодіють предметами (прапорці, стрічки, квіти і т. п.), необхідно поставити перед ними творчі завдання – придумати варіанти вправи, доповнити рухи, якось змінити їх, танок-імпровізації двох і більш дітей, а також двох підгруп.



    Пропонуючи завдання, педагог починає з наочного прикладу – сумісного складання варіанту якої-небудь вправи з дітьми (як би радячись з ними). Такий прийом привчає дитину до усвідомлення можливості зміни вправи, показує спосіб, як це зробити цікаво по-іншому.

    Використовуються також зразкові покази-зразки, які надають дитині допомогу в його творчих пошуках ігрового образу.

    Зразкові наочні зразки (2–3) служать для відтворення рухів того або іншого ігрового образу, але ні в якому разіне для копіювання їх. Зразкові зразки збагачують уяву дитини (веселий зайчик, незграбний ведмідь, злий вовк і ін.); допомагають дитині зрозуміти, що можна по-різному виконати один і той же ігровий образ відповідно до музики.

    Крім показу педагогом зразкового (творчого) або обов'язкового (техніки руху) зразка, бажано звернути увагу дітей на вдалу передачу ігрового образу або на технічно правильне виконання танцювального руху окремою дитиною (або невеликою групою дітей).
    Наочно-виразний показ прийомів виконання при навчанні дітей грі на музичних інструментахнеобхідний для вироблення правильних навичок поводження з кожним інструментом: положення інструменту на площині, прийом видобування звуку (молоточком на металлофоне, медіатором на цитрі, спосіб гри на клавіатурі акордеона, видобування звуку на триолі). Крім цього, дітей слід ознайомити з різним характером видобування звуку на металлофоне: різке – стаккато, м'яке – при звичайному виконанні, а також прийом глиссандо.

    При ознайомленні дітей з інструментом необхідно спочатку виконати на даному інструменті знайомі ним мелодії – показати характер і тембр звучання. Треба учити грати яку-небудь знайому мелодію народної або дитячої пісні. Після того, як вона освоїться з інструментом, запропонувати комусь з дітей самому підібрати мелодію.

    ^ Пояснення і бесіда як емоційно-образний прийом ознайомлення з музикою.Бесіда про музику нерозривно пов'язана з культурою слова і не терпить буденної, побутової мови. По своєму характеру слово повинне відповідати стилю і предмету бесіди, пояснення. Мова педагога, звернута до дітей, повинна бути правильною, літературною, змістовною, інтонація виразною, неквапливою.

    Слово педагога, що передує слуханню музики, повинне бути зрозуміле, відповідати музичному і мовному досвіду дитини даної вікової групи.

    Важливо створити у дітей емоційну настроєність на сприйняття музичного твору, викликати інтерес до його змісту, підготувати до співпереживання музичного образу. Така установка може виражатися в різних формах: передуюча емоційно-образна розповідь програмного музичного твору, сюжету музичної гри або змісту пісні; повідомлення заголовка музичного твору, що спрямовує думку дітей на певний предмет, явище; виразне читання педагогом вірша (передуючого слуханню музики), що емоційно настроює дітей на сприйняття музики; завдання до майбутніх самостійних дій, виконання дітьми вправи, танцю, пісні, ігрової і творчої діяльності. Установка повинна бути достатньо короткою, зрозумілою, виразною, образною, щоб діти могли не тільки ясно уявити, що їм слід виконати, але і емоційно відгукнутися, надихнутися майбутніми діями.

  14. #68
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Види і структура музичних занять з дітьми

    Мета:Ознайомити з видами і формами музичної діяльності дітей в дитячому садку: навчальна діяльність на заняттях, самостійна діяльність поза занять, участь у святах і розвагах; виявити їх співвідношення і завдання; загальні педагогічні вимоги й відмінності музичних занять.

    План:

    1. Види музичних занять. Форми музичної діяльності дітей в дитячому садку. Їх співвідношення і завдання. 2. Зміст і структура фронтальних музичних занять.

    3. Варіативність структури музичних занять.

    4. Особливості побудови занять в групах раннього віку

    5. Індивідуальні музичні заняття. Музичні заняття з невеликими групами. Музичні з'єднані групові заняття.
    Музичні заняття є основною організаційною формою систематичного навчання дітей дошкільного віку в дитячому саду.

    ^ Види занять залежно від складу дітей: фронтальні (об'єднуючі всю вікову групу); групові (невеликі групи по 4 - 7 дітей); індивідуальні; з'єднані (2 - 3 вікові групи). Залежно від змісту занять - тематичні (в старших групах) і комплексні. Всі види музичних занять намічаються в перспективному і календарному планах.

    ^ Зміст і структура фронтальних музичних занять.Фронтальні музичні заняття об'єднують всі основні види дитячої музичної діяльності - слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи.

    Структура музичних занять може і повинна варіюватися залежно від учбових, освітньо-виховних задач, ступеня засвоєння дітьми музичного матеріалу, а також загального психофізіологічного стану дітей. Слід дотримувати гігієну нервової системи дитини, ураховуючи її вікові особливості і швидку стомлюваність.

    ^ Типове фронтальне музичне заняття передбачає послідовне чергування основних видів музичної діяльності дітей: слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів.

    На початку заняття при ходьбі під музику і виконанні різних ритмічних вправ у дітей активізується діяльність слухового і рухового аналізаторів. Вони зосереджено слухають музику, погоджуючи з нею свої рухи.

    ^ В процесі співу діти повинні: правильно інтонувати мелодію, своєчасно починати спів, погоджувати спів з інструментальним супроводом, колективом однолітків, усилювати, ослабляти звучання пісні, уповільнювати або прискорювати темп співу.

    ^ Прослуховування музичного твору вимагає активізації слухової уваги і сприйняття, роботи думки і уяви, викликає у дітей співпереживання художнього образу, відображення одержуваних вражень в словах.

    В процесі музичної гри, танцю дитина зосереджено слухає музику, погоджуючи з нею свої рухи, утілюючи рухи в образі, виразно інтерпретуючи його.

    Не зважаючи на чергування різної діяльності на музичному занятті, увага і сприйняття дітей весь час мобилизовані, знаходяться на рівні певної напруги. Тому суворе дотримання дозування кожного окремого компоненту заняття і регламенту всього музичного заняття в цілому для педагога обов'язково.

    Найбільш сталою структурою музичного заняття є наступна послідовність дитячої музичної діяльності: на початку заняття музично-ритмічні вправи, вслід за ними слухання музики, потім спів (або спочатку спів, а за ним слухання залежно від поставлених задач) і після цього музична гра або танець.

    Марші, виконувані на початку музичного заняття, слід частіше різноманітити. Кожний новий марш сприяє емоційному підйому, активізує увагу і сприйняття дітей, виключає звичну автоматизацію рухів на давно знайому для них музику.

    Вправи даються з метою вдосконалення основних рухів (ходьба, біг, стрибки, підскоки), розучування і вдосконалення вправ гімнастичного типу (з предметами і без них), танцювальних рухів.

    ^ На початку музичного заняття важливо викликати у дітей інтерес і емоційну настроєність, зосередити їх увагу і сприйняття, повторити музично-ритмічні рухи.

    Після цього дітям пропонують прослухати новий для них музичний твір і вже знайоме - повторно. Потім педагог переходить до навчання дітей співу, включаючи вправи: на виспівування, розвиток сенсорних музичних здібностей, засвоєння вокальних і хорових навичок, дає вправи творчого характеру. Якщо в плані даного заняття намічено розучування з дітьми нової для них пісні, тоді її перше виконання відноситься до розділу слухання музики. Після відносного спокою при слуханні і співі дітям пропонується музична гра або танець. Закінчується заняття ходьбою під музику маршу. Цей вид ритмічної діяльності спрямований на зниження деякого збудження, приведення дитини в стан звичайної норми.

  15. #69
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию Особливості побудови занять в групах раннього віку

    Роль музичного керівника і вихователя груп при проведенні свята

    Відповідальним за зміст, підготовку і проведення свята, як і за всю роботу по музичному вихованню з дітьми, є музичний керівник. Систематично працюючи зі всім колективом вихователів протягом року, він в передсвятковий період об'єднує вихователів тих вікових груп, які беруть участь в даному святі (молодші, середні, старші).

    Підготовку до свята музичний керівник починає з розробки програми, яка вимагає натхненної творчої думки, перегляду і аналізу музичного і літературного матеріалу, ретельного відбору достовірно художніх творів, загальної композиції всього відібраного в стрункий художній сценарій.

    При складанні програми музичний керівник погоджує з кожним вихователем питання про розподіл музичних завдань в його групі: для кожної дитини, невеликих груп, а також для всієї групи в цілому.

    Погодивши всі питання з вихователями, музичний керівник остаточно оформляє програму і представляє її на зборі педагогічного колективу, де програма обговорюється і затверджується.

    На педагогічному зборі з числа вихователів виділяється ведучий свята, його помічники, розподіляються доручення між співробітниками дитячого садку і встановлюються терміни виконання цих доручень (оформлення залу, підготовка костюмів для дітей, різних атрибутів для урочистого входу дітей на свято, подарунків, оформлення постановок, сценок, сюрпризних моментів).

    ^ Роль ведучого доручається вихователю, що володіє музичністю, артистичністю, уміє триматися на сцені, емоційному, меткому, знаючому всіх дітей по іменах.

    Вихователі, не виступаючі в яких-небудь ролях, знаходяться з дітьми своєї групи. Вони уважно стежать, як сприймають діти той або інший виступ, співають разом з ними, готують атрибути, деталі костюмів, вчасно переодягають дітей, допомагають їм при проведенні гри, танцю.

    Після свята діти довгий час згадують вподобані їм виступи. Вихователь прагне закріпити найбільш змістовні, барвисті враження, пов'язуючи їх з тематикою свята. Вони відображаються в малюнках, ліпленні, розповідях і бесідах. Діти повторюють танці, що сподобалися їм, пісні, дії окремих персонажів. Вихователь бере участь в цих бесідах, підсумовуючи враження дітей, виділяючи головне, найбільш важливе, пояснює незрозуміле.


    Форми планування і обліку музичного виховання в дитячому садку

    Мета: виявити значення планування і обліку роботи з музичного виховання, охарактеризувати особливості перспективного і календарного планування і обліку результатів музичного виховання і розвитку дітей.

    План:

    1. Перспективне і календарне планування. 2. Особливості планування.

    3. Облік результатів музичного виховання і розвитку дітей.

    Планування дозволяє встановити зв'язки між всіма видами музичної діяльності дітей і всіма формами її організації. Планування і облік відображають темпи музичного розвитку кожної дитини і просування всього колективу дітей в кожній віковій групі. Тому планування можна розглядати як один із способів управління складною виховною роботою.



    ^ Мета планування - розподілити весь матеріал програми за часом. Музичне виховання здійснюється на заняттях, в самостійній діяльності і побуті; проводяться два рази на тиждень. Розваги, свята, використовування музики в побуті проводяться епізодично, але й це віддзеркалюється в плані.

    Необхідно ураховувати конкретні умови — природне оточення, склад дітей (міські або сільські), приміщення, в якому проводиться заняття.

    Планування дозволяє ясно уявити собі послідовність розучування кожної пісні, танцю, хороводу, тобто намітити завдання роботи над ними протягом декількох занять і терміни їх повторного виконання.

    Музичне виховання здійснюється головним чином музичним керівником. Але вихователь бере участь у всіх освітньо-виховних заходах (у тому числі і музичних), а в керівництві самостійною музичною діяльністю дітей він є головним. От чому перспективний план складається ними спільно, а календарний — переважно музичним керівником, але в загальному зошиті вихователя.

    Музичний керівник працює з багатьма групами дітей різного віку. Щоб добре забезпечити поступовий музичний розвиток всіх дітей, треба добре знати кожного. Намітити ж перспективу музичного розвитку дитини, а також визначити формування «виконавського» колективу дітей можна тільки в перспективному плані.

    Отже, доцільно складання двох видів плану: перспективного, розрахованого на 2—3 місяці; календарного (щоденного), розрахованого на 1—2 тижні.В першому з цих планів намічається далека мета, в другому — плануються найближчі завдання.

    Планування виховного процесу вимагає обліку його результатів. Облік виконує не тільки констатуючу функцію (що зроблено, як, скількома дітьми засвоєний матеріал, намічений в плані). На основі обліку ще вносяться корективи в подальше планування. Облік ведеться по пунктах перспективного і календарного планів. Результати роботи по перспективному плану ураховуються один раз в кінці року. Календарний облік підводить підсумки окремих музичних занять.

    В перспективному плані плануються:

    - види музичної діяльності;

    - завдання навчання і виховання (знання, уміння і навички, розвиток здібностей);

    - репертуар (по всіх видах музичної діяльності).

    Не слід механічно переписувати обсяг знань і умінь, вказаний в програмі, указувати тільки ті з них, які необхідні.

    При плануванні репертуару указуються терміни, в які розучується та або інша пісня, гра, вправи. Таким чином, намічається загальна кількість творів, які діти повинні розучити у вказаний час. В перспективному плані повинен бути відображений весь обсяг роботи з музичного виховання даної вікової групи дітей.
    Последний раз редактировалось Наташа5374; 12.06.2020 в 17:44. Причина: помилка

  16. #70
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Продовження.
    На основі перспективного плану складається і календарний (повсякденний) план роботи і облік. В календарному плані указується виховна робота, що проводиться протягом всього дня. В ньому передбачено конкретне музичне заняття і гра в ранковий, денний, вечірній час. Вихователь (разом з музичним керівником) повинен продумати і спланувати включення музики, пісні, танцю в різні моменти життя дитини. В окремій графі плану фіксується виконання наміченого (облік).

    В календарному плані музичних занять відображені виховні завдання, одержувані і формовані навички, а також репертуар і деякі найбільш істотні методичні прийоми.

    Доцільно відобразити в планіхід заняття. В календарному плані відображається:

    - послідовність розучуваного матеріалу;

    - програмні вимоги, над якими ведеться робота у зв'язку з наміченим репертуаром;

    - деякі методичні прийоми.

    Зразковий календарний план може бути складений і більш стисло (якщо скоротити методичні вказівки, залишити лише репертуар і програмні уміння).

    ^ Вимоги програми, в загальній формі відображені в перспективному плані, потім конкретизуються в календарному.


    Особливості планування

    Необхідно оволодіти певними навичками аналізу посібників.

    Важливо спостерігати і керувати колективними діями дітей.



    Необхідне використовування відповідних прийомів, особливих завдань, які ставили б дітей в несподівані ситуації, що вимагають від них самостійних рішень і дій.

    Здійснення індивідуально-диференційованого підходу до дітей в процесі колективних занять. Можна в заняття включати спеціальні завдання, які допоможуть розкрити індивідуальні особливості дітей. Подібні завдання (одне - два) підбираються по кожному виду музичної діяльності, а також по виявленню музичного слуху, співацького діапазону.

    В результаті накопичених спостережень вихователь має нагоду умовно віднести дитину до тієї або іншої підгрупи дітей, які відрізняються схожими знаннями і навичками. Подальше керівництво музичною діяльністю дітей будується з урахуванням їх індивідуальних особливостей, а також особливостей кожної підгрупи.

    Звичайно діти розбиваються на три підгрупи за рівнем музичного розвитку: перша (І) — слабо підготовлена, друга (II) — добре успішна, третя (III) — відмінно виконуюча всі завдання. Коли планується календарне заняття, то можна відзначати, яке завдання виконується всіма дітьми, фронтально (Ф), яке — невеликою підгрупою, диференційовано (Д), яке — індивідуально (І). Тому при індивідуальному опиті (І) або завданні всій підгрупі (Д) це наголошується наступним символом: І - III і означає, що індивідуальне завдання виконала дитина з III підгрупи. Якщо відповідають невеликою підгрупою (Д), то це відмічається відповідно: Д — III.


    ^ Облік результатів музичного виховання і розвитку дітей

    В календарному плані відмічаються результати кожного заняття. Важливо вказати, що саме добре засвоїли діти, в чому утрудняються і, отже, на наступних заняттях потрібні додаткові вправи.

    В обліку повинні фігурувати імена дітей, щоб можна було судити про їх просування. Якщо діти опитуються індивідуально, то можна поряд із прізвищем дитини ставити які-небудь умовні позначення — оцінки якості їх відповідей («відмінно» — О, «добре» — Х, «задовільно» — З). Можна привести і кількісні дані — вказати, що крок польки добре засвоїли 12 дітей, інші припускаються помилки і троє зовсім не володіють цим рухом.

    При цьому важливо відзначити не тільки якість виконання розученого матеріалу, не тільки обсяг навичок, але й рівень музичного розвитку (музичний слух, співацький голос, виразність руху, творчі вияви). Вибирають ті показники, які піддаються перевірці і є найбільш значущими. Наприклад, в співі це будуть показники засвоєння репертуару (чи співають найпростіші пісні без супроводу фортепіано, чи співають виразно з супроводом, скільки дітей знають ту або іншу пісню), показники засвоєння співацьких навичок (співають чисто чи ні, якість звуку, скільки дітей нечисто співаючих), показники музичного слуху (чи розрізняють діти звуки по висоті, по тривалості, чи уміють прислухатися і підстроюватися до співу дорослого). В ритмічних рухах можна оцінити якість виконання знайомих танців, ігор, хороводів, засвоєння окремих елементів танцю і можливості творчих виявів в грі і танці.

    Для обліку результатів музичному керівнику бажано мати робочий зошит, в якому епізодично, по окремих показниках, буде ураховуватися і оцінюватися просування кожної дитини.

    Час від часу на заняттях, а іноді залишаючи дитину після заняття, педагог виявляє її музичні інтереси: яку пісню полюбив і чи добре співає, чи здатна розрізняти деякі засоби музичної виразності, чи засвоїла той або інший елемент танцю.


    ^ Зразкова схема обліку музичного розвитку дітей

    №п/п Прізвище ім'я дитини Оцінка рівня оволодіння навиком
    15/XI 25/XI 5/XII
    Спів знайомої пісні без супроводу Розрізнення трьох частинної форми твору Імпровізація танцю (польки) під незнайому музику
    1 2 Петров Андрійко Рогова Таня X О О X З О

    Примітка. Умовні позначки О — відмінно, Х — добре, З — задовільно


    Облік результатів роботи по показниках перспективного плану за рік проводиться в травні. В обліку важливо підвести підсумки роботи зі всією групою і відзначити індивідуальний розвиток кожної дитини.

    Результати перевіряються в трьох напрямках:

    1) естетичне відношення дітей до музики і музичної діяльності, тобто музичні інтереси, пам'ять, перші вияви музичного смаку, рівень розвитку музичного слуху, творчі здібності;

    2) засвоєння музичного репертуару, впізнавання знайомих творів, виконання знайомих пісень, танців, ігор;

    3) оволодіння деякими знаннями і практичними уміннями в сприйнятті музики в співі, танцях, хороводах і грі на дитячих інструментах.

    Завдання по перевірці, які включаються в звичайні заняття, можна умовно назвати учбово-контрольними. Дітьми вони сприймаються як повсякденна діяльність, що проходить на заняттях. Старшим дітям можна сказати, що сьогодні вони будуть демонструвати свої успіхи: «Давайте подивимося, чому ми навчилися». Особливо важлива ця установка для дітей підготовчої до школи групи.

  17. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа5374 за это полезное сообщение:

    Triol (22.03.2021)

  18. #71
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Керівництво роботою з музичного виховання в ДНЗ

    Мета: визначити обов’язки керівника дитячого садку в організації музично-педагогічної роботи, планування і зміст роботи музичного керівника.

    План:

    1. Обов’язки керівника ДНЗ в організації музично-педагогічної роботи.

    2. Обов’язки музичного керівника з музичного виховання дітей.

    Музично-естетичне виховання в дошкільних установах здійснюється музичним керівником, який має спеціальну музичну освіту. Проте загальна спрямованість керівництва музичною роботою з дітьми входить в обов'язки завідуючого дитячою установою, відповідального за всю постановку виховного педагогічного процесу. Перш за все, завідуючий стежить за виконанням вимог програми виховання в дитячому садку і відповідністю всієї роботи по музично-естетичному вихованню рекомендаціям методичного кабінету районного і міського відділів освіти.

    Для успішної музичної роботи з дітьми необхідно створити оптимальні умови, що полягають у всебічному забезпеченні музично-педагогічного процесу. Це означає: завжди настроєний музичний інструмент, наявність музичних посібників, дитячих музичних інструментів, музичних іграшок для «музичення» дітей поза музичних занять, костюмів і легкого взуття для дітей всіх вікових груп, нотної і методичної літератури, в залі спеціальної шафи або окремої кімнати для зберігання обладнання (м'ячі, прапорці, стрічки, хусточки) і музичних інструментів для занять з оркестром. Все це повинно бути красиво оформлено, дитячі інструменти чисто настроєні, зберігатися в зразковому порядку, зручно розміщені для самостійної діяльності і використовування на музичних заняттях.

    Дошкільну установу потрібно забезпечити ^ ТЗН і комплектом аудіо-матеріалів з програмного репертуару дитячого садку. Доцільно відібрати для слухання твори народної, класичної і сучасної музики у вокальному, інструментальному, хоровому і оркестровому виконанні.

  19. #72
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Обов'язки музичного керівника по здійсненню музичного виховання дітей

    Музичний керівник повинен ввести дитину в світ музичних образів, розвинути музичність і художній смак, привернути до захоплюючої і доступної їй музичної діяльності, викликати і виховати любов до музики, розбудити творчі потяги. Зробити все це може лише кваліфікований педагог-музикант, що розуміє всю важливість музично-естетичного виховання для формування особистості дитини.

    Відповідальність завдань музично-естетичного виховання дітей вимагає від музичного керівника систематичної праці, підвищення рівня його знань і виконавських можливостей.

    Музичний керівник планує свою роботу з дітьми на основі загально педагогічних дидактичних принципів. В систему планування і обліку музичної роботи з дітьми входять перспективний і календарний плани по всіх вікових групах, а також систематична звітність, так званий поточний і підсумковий облік роботи. До складання планів роботи музичний керівник повинен перевірити і визначити музичний розвиток дітей, що знов поступили. Така перевірка проводиться з ними протягом місяця в індивідуальному порядку. Вона повинна показати рівень розвитку у дитини основних музичних здібностей (ступінь розвитку відчуття ладу, музичних слухових уявлень і музично-ритмічного відчуття), що забезпечують дитині правильне сприйняття і відтворення мелодії. Беручи до уваги дані індивідуальної перевірки, складається план музичної роботи для кожної вікової групи і підгрупи.

    ^ Перспективний план дає можливість відобразити всі види музичної діяльності в системі, а також свята і суспільні події. В календарному плані також ураховуються суспільні події, передбачені в перспективному плані, але план складається на більш короткий термін, прийнятий в даному ДНЗ.

    В календарному плані (в груповому журналі вихователя) музичні заняття записуються повністю, в порядку послідовності всіх його складових компонентів. В цьому ж журналі в обов'язковому порядку стисло відображаються результати проведеного заняття, ступінь виконання поставлених завдань, реакція дітей, скрута або успішне оволодіння всіма або окремими дітьми запропонованих їм музичних завдань, вияв творчої ініціативи тощо. В перспективному і календарному планах намічаються розваги з вказівкою їх програми, а також ігри із співом, хороводи, музично-дидактичні ігри. Передбачається (в другій половині дня) і самостійна музична діяльність дітей, «музичення» під керівництвом вихователя.

    На закінчення всієї річної роботи за програмою музично-естетичного виховання складається підсумковий звіт з додатком даних аналізу рівня індивідуального музичного розвитку дітей в порівнянні з початком року, творчих виявів дитини. Особлива увага відводиться даним про музично-естетичний розвиток дітей підготовчої групи, що йде в школу.

    В обов'язки музичного керівника входять також регулярні заняття з вихователями всіх вікових груп. Успіх спільної роботи педагога-музиканта і вихователів залежить від обопільної зацікавленості їх загальною справою і результатами музичного виховання дітей. Музичний керівник розробляє методику занять з вихователями. У міру оволодіння репертуаром (пісні, ігри, хороводи, музично-дидактичні ігри) вихователь використовує їх в роботі з дітьми своєї групи. Вихователь, щоволодіє хорошим слухом, голосом, рухами, повинен брати участь в святкових програмах і виступах на музичному занятті: виконувати пісню для слухання, показувати зразки рухів.



    Музикант-фахівець цікавиться результатами роботи вихователя і поступово підвищує вимоги до виконання музичних творів і методики його роботи з дітьми. З метою підвищення своєї музичної і методичної кваліфікації бере участь у всіх заходах районного методичного кабінету.

  20. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа5374 за это полезное сообщение:

    Janett (27.11.2020)

  21. #73
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Роль музики в духовному розвитку особистості

    Мета: проаналізувати вплив музики на духовний розвиток особистості з античних часів до сьогодення, висвітлити виховний вплив музики завдяки її формі і змісту.

    План:

    1. Розвиток поглядів на музику

    2. Виховний вплив музики

    Вчені, педагоги, психологи , музикознавці постійно замислювалися над питанням: як музика впливає на внутрішній світ людини, формує її моральність, підкреслювали роль музики, її особливі якості, які виокремлюють її поміж інших мистецтв.

    Антична теорія етосу, вчення Аристотеля про катарсис, подальший розвиток цих ідей у Середньовіччі були першими науковими ідеями, що визначили інтерес до проблеми духовної корисності музики.

    У Давній Греції було помічено, що музика змінює настрій людини, перебудовує її внутрішній стан. В античності музика сприймалася як триєдність „мусичних мистецтв”: поезії, танцю, музики, де музиці відводилося одне з головних місць у впливі на духовний світ людини. Оскільки греки вважали, що саме у дитячому віці формуються моральні й громадянські якості майбутнього члена суспільства, то й музичному вихованню надавалося вагомого значення.

    Всі теорії, які відіграли роль у розвитку поглядів на музику, так чи інакше варіювали відкриту у далеку давнину закономірність про колосальний духовний вплив музики на людину. Природу цього впливу визначали як „етос” (античність), як почуття (теорія афектів або романтична „естетика почуття”), як волю (гегелівське вчення про духовний зміст або „світова воля” Шопенгауера). Проте єдиним було визнання високої організуючої сили музичного мистецтва, його здатності забезпечувати цілісність внутрішнього світу особистості.

    Ідея морального значення музичного мистецтва пронизує історію думки про музику. У першому музичному словнику, який склав нідерландський композитор 15 ст. Тінкторис, мистецтву музики приписують здатність виганяти смуток, пом`ягшувати жорстокі серця, перемагати злу волю, тішити людей, зціляти хворих, робити душі праведними.

    У тлумаченні музики естетика завжди змикалася з педагогікою і етикою: незнання музики вважалося не просто недоліком в освіченості, а й було сигналом якоїсь вади у внутрішньому світі людини. Вплив музики розумівся не ізольовано, а у комплексі різноманітних засобів виховання.

    Виховний вплив музики ненав’язливий завдяки художній формі, відсутності повчальності. Інформація у мистецтві подібна до життєвих спостережень і переживань, вона наводить людину на роздуми, звертається до власного досвіду людини, її знань і оцінок. Здійснюється художній ефект – переробка інформації і глибоке проникнення у внутрішній світ, в особисте відношення до дійсності, до самого себе.

    Зміст музики – почуття, емоції, настрій. Музика – це шлях до пізнання світу людських почуттів. Вона пробуджує добрі почуття, робить людину більш чистою, кращою, оскільки переважно передбачає позитивного героя, піднесені емоції. Музика прагне втілити етико-естетичний ідеал, - у цьому особливість її змісту, її впливу на людину.

    Музика виховує не лише почуття форми, а й логічне почуття – здатність її естетичного усвідомлення, завершеності і внутрішнього зв’язку елементів цілого. В музиці нібито закріплюється духовний досвід сучасників. Великі генії музичного мистецтва були здатні уловлювати цю спільність і втілювати у музичній формі важливіші ідеї свого часу.

    Ідейне і емоційне розуміння змісту музичного твору дає поштовх нашим роздумам, які залежать від нашого досвіду, від музичного виховання, від культури почуттів.

    Мистецтво називають школою почуттів, але у залежності від змісту його творів воно може викликати різноманітні почуття: цінні й ущербні, які ведуть до духовного розвитку або обідняють людину. Дуже важливо, щоб вплив мистецтва починався якомога раніше, у дитинстві. Вихована змалечку здатність глибоко відчувати і розуміти мистецтво, любов до нього зберігаються на все життя, впливають на формування естетичних почуттів і смаків людини. „ Якщо у ранньому дитинстві донести до серця красу музичного твору, якщо у звуках дитина відчує багатогранні відтінки людських почуттів, вона підніметься на такий щабель культури, який не може бути досягнутий ніякими іншими засобами. Відчуття краси музичної мелодії відкриває перед дитиною власну красу – маленька людина усвідомлює власну гідність”, - писав В.О. Сухомлинський.

  22. #74
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Наочно-виразний показ прийомів виконання як метод навчання

    Наочно-виразним показом може бути виконання для дітей як музичного твору в цілому, так і його окремих фрагментів.

    Щоб ознайомити дітей з новою піснею, яку вони будуть розучувати, педагог виконує її в цілому. Необхідно привернути увагу дітей до художнього образу музичного твору, дати їм можливість сприйняти його цілісно, викликати емоційний відгук, співпереживання образу, дати приклад емоційного наочно-виразного виконання як еталона на майбутнє виконання дітьми.

    Наочно-виразне виконання фрагментів пісні (окремих музичних фраз, речень, періодів, частин) необхідне в цілях показу правильності інтонації, дихання, характеру звучання, емоційної виразності виконання, пов'язаних з художнім образом.

    Наочно-виразний показ прийомів виконання застосовується і при деталізації музичних завдань: уточнити мелодію музичної фрази, речення, ритм, показати зміну темпу, точний початок пісні після вступу. Кваліфікований показ педагогом цих деталей викликає у дітей прагнення оволодіти даним умінням, розвиває художній смак, виховує музичність, виробляє навички емоційно-виразного виконання.

    Метод наочно-виразного показу прийомів виконання важливий і длямузично-ритмічної діяльності дітей – музичних ігор, танців, хороводів, вправ. Як і в співі, такий показ для сприйняття дітей стоїть на рівні еталона, викликає захоплення і бажання самим відтворити рух також добре.

    Дуже важливий показ танцю в цілому, коли він побудований на русі в парах або його можна показати в невеликому колі. Зразок танцю дає дітям можливість побачити його в цілому від початку до кінця. Педагог заздалегідь навчає дітей правильному виконанню окремих елементів – танцювальних рухів, вимагає від дітей точного їх відтворення. Коли діти оволодіють цими рухами (наприклад, змінний крок, галоп, крок польки), їх навчають виконанню всього танцю. Дітям вже неважкий спосіб виконання танцювальних рухів, і вся увага зосереджується на змісті танцю, послідовності фігур, відчутті партнера і всього колективу. Коли діти розучать вправу і добре оволодіють предметами (прапорці, стрічки, квіти і т. п.), необхідно поставити перед ними творчі завдання – придумати варіанти вправи, доповнити рухи, якось змінити їх, танок-імпровізації двох і більш дітей, а також двох підгруп.

    Пропонуючи завдання, педагог починає з наочного прикладу – сумісного складання варіанту якої-небудь вправи з дітьми (як би радячись з ними). Такий прийом привчає дитину до усвідомлення можливості зміни вправи, показує спосіб, як це зробити цікаво по-іншому.

    Використовуються також зразкові покази-зразки, які надають дитині допомогу в його творчих пошуках ігрового образу.

    Зразкові наочні зразки (2–3) служать для відтворення рухів того або іншого ігрового образу, але ні в якому разіне для копіювання їх. Зразкові зразки збагачують уяву дитини (веселий зайчик, незграбний ведмідь, злий вовк і ін.); допомагають дитині зрозуміти, що можна по-різному виконати один і той же ігровий образ відповідно до музики.

    Крім показу педагогом зразкового (творчого) або обов'язкового (техніки руху) зразка, бажано звернути увагу дітей на вдалу передачу ігрового образу або на технічно правильне виконання танцювального руху окремою дитиною (або невеликою групою дітей).

    Наочно-виразний показ прийомів виконання при навчанні дітей грі на музичних інструментахнеобхідний для вироблення правильних навичок поводження з кожним інструментом: положення інструменту на площині, прийом видобування звуку (молоточком на металлофоне, медіатором на цитрі, спосіб гри на клавіатурі акордеона, видобування звуку на триолі). Крім цього, дітей слід ознайомити з різним характером видобування звуку на металлофоне: різке – стаккато, м'яке – при звичайному виконанні, а також прийом глиссандо.

    При ознайомленні дітей з інструментом необхідно спочатку виконати на даному інструменті знайомі ним мелодії – показати характер і тембр звучання. Треба учити грати яку-небудь знайому мелодію народної або дитячої пісні. Після того, як вона освоїться з інструментом, запропонувати комусь з дітей самому підібрати мелодію.

    ^ Пояснення і бесіда як емоційно-образний прийом ознайомлення з музикою.Бесіда про музику нерозривно пов'язана з культурою слова і не терпить буденної, побутової мови. По своєму характеру слово повинне відповідати стилю і предмету бесіди, пояснення. Мова педагога, звернута до дітей, повинна бути правильною, літературною, змістовною, інтонація виразною, неквапливою.

    Слово педагога, що передує слуханню музики, повинне бути зрозуміле, відповідати музичному і мовному досвіду дитини даної вікової групи.

    Важливо створити у дітей емоційну настроєність на сприйняття музичного твору, викликати інтерес до його змісту, підготувати до співпереживання музичного образу. Така установка може виражатися в різних формах: передуюча емоційно-образна розповідь програмного музичного твору, сюжету музичної гри або змісту пісні; повідомлення заголовка музичного твору, що спрямовує думку дітей на певний предмет, явище; виразне читання педагогом вірша (передуючого слуханню музики), що емоційно настроює дітей на сприйняття музики; завдання до майбутніх самостійних дій, виконання дітьми вправи, танцю, пісні, ігрової і творчої діяльності. Установка повинна бути достатньо короткою, зрозумілою, виразною, образною, щоб діти могли не тільки ясно уявити, що їм слід виконати, але і емоційно відгукнутися, надихнутися майбутніми діями.

  23. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа5374 за это полезное сообщение:

    Janett (27.11.2020)

  24. #75
    Мастер
    Регистрация
    24.02.2013
    Адрес
    Украина
    Сообщений
    534
    Поблагодарил Поблагодарил 
    1,321
    Поблагодарили Поблагодарили 
    1,167
    Поблагодарил в

    266 сообщениях

    По умолчанию

    Вікові рівні музичного розвитку дітей

    Знання вікових особливостей дітей дає можливість педагогу знаходити більш ефективні способи управління психічними процесами дитини, у тому числі і його музичним розвитком.

    ^ Здібність до сприйняття музичного твору не завжди знаходиться в прямій залежності від віку.Про початок музичного розвитку і виховання свідчить виникнення певного відношення до музики, поява емоційної і слухової чуйності.

    За даними Г.О. Люблінської, у малюків на 10–12-й день життя виникають реакції на звуки. На початку перших місяців життя музичне звучання впливає на дитину імпульсивно, викликаючи реакцію пожвавлення або спокою. Поступово з віком і у міру цілеспрямованого виховання діти починають сприймати музику відповідно емоційно-смисловому змісту, радіючи або сумуючи залежно від характеру музики, і лише пізніше сприймають виразність образу.

    ^ Раннє дитинство (1 –3 року). У дитини виникає прагнення до музичної діяльності, малюк цікавиться рухом під музику, співом. Все це виступає як передумова до музичної діяльності.

    При сприйнятті музики діти проявляють емоційну чуйність: радіють або спокійно слухають музику. Слухові відчуття більш диференційовані: дитина розрізняє високий і низький звук, гучне і тихе звучання, найбільш контрастні тембри дитячих музичних інструментів. Існують індивідуальні відмінності в слуховій чутливості, деякі малюки можуть точно відтворити нескладну і коротку мелодію.

    З'являються перші свідомо відтворені співацькі інтонації. І якщо на 2 році життя дитина, підспівуючи дорослому, повторює закінчення музичних фраз, то до кінця 3-го вона може сама відтворити мелодію невеликій попевки (за допомогою вихователя).

    ^ Дошкільне дитинство (3–7 років). У дітей з'являються музичні інтереси, іноді до якогось з видів музичної діяльності або навіть до окремого музичного твору. В цей час відбувається становлення всіх основних видів музичної діяльності: сприйняття музики, спів, рух, а в старших групах – гра на дитячих музичних інструментах, музична творчість. В дошкільному періоді діти різних віків значно відрізняються по своєму розвитку. У дітей 3–4 років: з'являється бажання займатися музикою і активно діяти. Вони опановують найпростішими навичками співу і до чотирьох років можуть заспівати маленьку пісню самостійно або за допомогою дорослого. Уміння виконувати нескладні рухи під музику дає дитині можливість більш самостійно рухатися в музичних іграх, танцях.

    ^ Діти 4–5 років проявляють вже більшу самостійність і активну допитливість. Дитина цього віку спостережлива, вона вже здатна визначити, яка виконується музика: весела, радісна, спокійна; звуки високі, низькі, гучні, тихі; на якому інструменті грають (рояль, скрипка, баян). Їй зрозумілі вимоги, як треба заспівати пісню, як рухатися в танці.

    ^ Голосовий апарат дитини зміцнюється, тому голос придбаває деяку дзвінкість, рухливість. Налагоджується вокально-слухова координація.
    Значно зміцнюється руховий апарат. Діти здатні запам'ятати послідовність рухів, прислухаючись до музики. В цьому віці більш виразно виявляються інтереси до різних видів музичної діяльності.

    ^ Діти 5–6 років: сприйняття має більш цілеспрямований характер: виразніше виявляються інтереси, здатність навіть мотивувати свої музичні переваги, свою оцінку творів. В цьому віці діти не тільки віддають перевагу тому або іншому виду музичної діяльності, але і вибірково відносяться до різних її сторін. Наприклад, вони більше люблять танцювати, чим водити хороводи, у них з'являються улюблені пісні, ігри, хороводи, танці. На основі досвіду слухання музики діти здатні до деяких узагальнень нескладних музичних явищ.

    Значно зміцнюються голосові зв'язки дитини, налагоджується вокально-слухова координація, диференціюються слухові відчуття. Більшість дітей здатні розрізнити високий і низький звук в інтервалах квінти, кварти, терції. У деяких дітей 5 років голос придбаває дзвінке, високе звучання, з'являється більш певний тембр.

    Діти 5–6 років проявляють в русі спритність, швидкість, уміння рухатися в просторі, орієнтуватися в колективі. Вони більше звертають увагу на звучання музики, краще погоджують рухи з її характером, формою, динамікою. Краще засвоюють всі види музичної діяльності: слухання музики, спів, ритмічні рухи. Поступово опановують навичками гри на інструментах. Засвоюють найпростіші відомості по музичній грамоті.

    ^ Діти 6–7 років. Розвиваються розумові здібності, збагачується музичне мислення. Діти здатні відзначити не тільки загальний характер музики, але і її настрій (весела, сумна, ласкава і т. д.). Вони вже відносять твори до певного жанру: бадьоро, чітко, грізно, радісно (про марш); ласкаво, тихо, трохи сумно (про колискову).

    Яскраво виступають індивідуальні особливості. Якщо одні діти дають лише короткі відповіді (типу «голосно-тихо», «весело-сумно»), то інші відчувають, розуміють більш істотні ознаки музичного мистецтва: музика може виражати різноманітні відчуття, переживання людини. Отже, індивідуальні вияви часто «обганяють» вікові можливості.

    Виразно виявляються відмінності в рівні музичного розвитку тих дітей, які засвоювали програму музичного виховання в дитячому садку, і тих, хто не мав такої підготовки.
    ^ Голосовий апарат у дитини 6–7 років зміцнюється, проте співацьке звукоутворення відбувається за рахунок натягнення країв зв'язок, тому охорона співацького голосу повинна бути найбільш активною. Треба стежити, щоб діти співали без напруги, неголосно, а діапазон повинен поступово розширятися (ре1– до2). В голосах виявляється співучість, дзвінкість, хоча зберігається специфічно дитяче, дещо відкрите звучання.

    Виконання пісень, танців, ігор часом стає достатньо виразним і свідчить про спроби передати своє відношення до музики.

    Діти опановують найпростішими прийомами гри на ударних (барабан, бубна, трикутники і ін.), струнних (цитра), духових (триола, Мелодія); вони запам'ятовують їх устрій, по тембру розрізняють звучання.

  25. Следующий пользователь сказал cпасибо Наташа5374 за это полезное сообщение:

    Janett (27.11.2020)

Страница 5 из 8 ПерваяПервая 12345678 ПоследняяПоследняя

Социальные закладки

Социальные закладки

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Яндекс.Метрика free counters Рейтинг@Mail.ru