АНАЛІЗ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПРОГРАМ
НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ З РОЗДІЛУ
«ТЕАТРАЛІЗОВАНО-ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ»
Аналіз альтернативних програм («Ладки», «Дитина — орієнтовний зміст виховання й навчання дітей трьох-семи років у дитячих закладах», «Українське дошкілля», «Малятко», «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку», «Дитина в дошкільні роки») здійснюється за такими напрямами: зміст і форма театралізованої діяльності, способи педагогічного керівництва, урахування мовленнєвої роботи у процесі театралізованої діяльності, використання театралізованої діяльності як засобу розвитку зв'язного мовлення, навчання творчої розповіді.
Так, у більшості програм «Ладки», «Дитина в дошкільні роки», «Українське дошкілля», «Малятко») театралізована діяльність визна- чається, насамперед, як вид сюжетно-рольової гри, для розвитку якої автори програм передбачають поширення тематики, ускладнення сюжетів та ролей, виокремлюють підрозділ «Ігри-інсценівки» («Дитина в дошкільні роки»). Зміст роботи з розвитку театралізованої діяльності в зазначених програмах передбачає формування художньо-естетичного сприймання, а також активне залучення дітей до виконавчої діяльності.
У програмі «Ладки» театралізована діяльність розглядається як особливий вид художньо-творчої діяльності, що містить такі компоненти, як сприймання, емоційний відгук, відтворення, творчість. Завдання гри передбачають формування мовленнєвих умінь.
Автори інших програм («Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку», «Дитина в дошкільні роки» поширюють межі театралізованої діяльності.
У програмі «Дитина в дошкільні роки» театралізована діяльність розглядається як театральне мистецтво. Через створені фонди «Хочу», «Можу» визначені показники розвитку театралізованої діяльності, крім
знайомства з театральною термінологією («театр», «актор», «глядач» тощо). Формування обізнаності з різними видами театру передбачають розвиток художньо-мовленнєвих виконавчих умінь дітей, здібностей
до творчого перевтілення.
Програма «Українське дошкілля» акцентує роль художньої літератури у збагаченні ігрових сюжетів та театралізованої діяльності. Реалізація мовленнєвих завдань у процесі театралізованої діяльності пов'язана передусім з формуванням інтонаційної виразності мовлення та збагаченням, удосконаленням власного мовлення дітей на основі утворення літературних текстів. Водночас конкретні мовленнєві завдання не визначено.
У програмі «Дитина в дошкільні роки» хоч і виокремлено підрозділ «Ігри-інсценівки», що передбачає самостійне сюжетоскладання, але методичних рекомендацій не розроблено. Загалом, жодна програма
не визначає конкретних завдань у процесі театралізованої діяльності.
На наш погляд, найбільш повною, досконалою в руслі нашого дослідження є програма А.Богуш. У «Витоках мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку» автор не лише чітко класифікує театралізовані ігри, а й пропонує вперше розроблену послідовну програму формування театрально-ігрової компетенції дошкільників. Найбільш цінним, на нашу думку, є багатоаспектність, різноспрямованість програми. По-перше, у дітей формують уявлення про різні види театру (ляльковий, пальчиковий, тіньовий, фланелеграф, театр іграшок), різні жанри літературних творів, за темою яких розігруються театралізовані ігри. Причому, в про-
цесі художнього сприймання дітей підводять до аналізу образів, їх есте- тичної і художньої характеристики. Це допомагає їм найбільш точно перевтілюватися у казкових та інших сценічних персонажів. Паралельно
в кожній віковій групі дошкільнят навчають основам акторської майстерності, прищеплюють навички, необхідні для відображення різних емоцій, настрою, окремих рис характеру.
У змістовій лінії «Світ мистецтва» «Базового компонента дошкільної освіти в Україні» розвитку театралізованої діяльності надається певної ваги. Окремо виділено розділ «Театральне мистецтво», в якому увага
приділяється сприйманню театрального мистецтва, формуванню емоцій- но-ціннісного ставлення до мистецтва театру,, визначенню художньо-театрального образу тощо. Поставлені завдання вимагають розробки фунтовного методичного забезпечення процесу організації театралізо- ваної діяльності дітей.
Підсумовуючи сказане, зазначимо, що кожна з розглянутих програм спрямована на всебічний розвиток творчої особистості. Автори означених програм підкреслюють величезну роль гри у становленні та
розвитку особистості дитини.. Гуманізація педагогічного процесу передбачає побудову особистісно орієнтованої моделі виховання, зміну форми спілкування вихователя з дітьми. У значній мірі враховуються
інтереси, бажання, здібності дитини.
Автори деяких програм дотримуються різних форм організації театралізованої діяльності: спеціально організована — у якій провідна роль належить педагогові, та самостійна ігрова діяльність при міні-
мальному втручанні вихователя («Малятко», «Дитина в дошкільні роки»).
Старший вік
Дитина оволодіває вміннями й навичками
У сприйманні театрального видовища:
• розуміти зміст дійства вистави, театральний образ як живу акторську дію з використанням засобів мовлення, міміки, жестів, рухів, музики, танцю, співу;
• оцінювати свої вчинки та вчинки товариш», порівнювати їх із вчинками персонажів вистави, наслідувати позитивних героїв, співчувати персонажам;
• впізнавати в силуетах і тінях характерні образи персонажів, оцінювати героїв (хитрий, жадібний, нерозумний, довірливий), співчувати персонажам вистави, підказувати їм як поводитися у скрутних ситуаціях.
В ігровій діяльності:
• відображати характерні особливості образу театральних персонажів (рухатися, супроводжувати рухи мімікою, жестами);
• своєчасно включатися в колективну драматизацію твору;
• самостійно влаштовувати ігри-драматизації, театралізовані ігри, ігри в «Театр», розігрувати за ролями літературні твори, сюжети казок.
У сценічній діяльності:
• брати активну участь у підготовці до театралізованих ігор;
• творчо перевтілюватися в образи персонажів, розігрувати сюжети, виразно і з гумором виконувати ролі;
• вносити творчі фрагменти в гру за казкою;
• брати участь у роботі драмгуртків;
• виготовляти декорації, атрибути, костюми.
У процесі навчання дитина дізнається та усвідомлює:
про театр як вираження життєвих ситуацій в акторській грі;
про різні види театру (пальчиковий, настільний, драматичний, театр іграшок, фланелеграф, театр бібабо, театр картинок), їх особливості, призначення;
про театральну термінологію (три блоки: колектив - актор, трупа, режисер, костюмер, гример, художник, глядачі, успіх, оплески; вистава — сюжет, сценарій, прем'єра, частина, антракт, фінал; театр - афіша, каса, квиток, зала, куліси, дзвінок, завіса,
балкон, декорації);
колективний характер дієтворення під час підготовки театральної вистави, важливість орієнтуватися на партнера з ігрової взаємодії;
змістовність, варіативність сюжетів, можливість їх зміни.
Форми організації театралізованої діяльності
Організовані дорослим (заняття):
театралізація окремих епізодів казок;
драматизація казок;
показ настільного театру;
показ театру іграшок;
організація ігор-імітацій;
інсценування та читання за ролями віршів, написаних у діалогічній формі;
розігрування за ролями літературних творів;
оздоблення сюжетного ігрового поля;
сюжетоскладання;
розробка сценаріїв.
ініціативні:
рядження;
інсценування віршиків, казок, самостійно та з однолітками;
сюжетно-рольові ігри за уривками казки;
імпровізовані ігри в «Театр»;
сюжетоскладання;
ігрове поле.
Социальные закладки