Дидактичний ігри та їх місце в особистісно орієнтованому навчальному процесі дошкільного закладу
План
1. Гра – основний вид діяльності дошкільнят.
2. Дидактична гра – господиня навчального процесу.
3. Класифікація дидактичних ігор.
4. Місце дидактичних ігор у навчально-виховному процесі.
5. Приклади дидактичних ігор.
У розвитку дитини і колективу дітей велика роль відводиться основному виду дитячої діяльності в дошкільний період – грі.
Філософи, історики, етнографи, психологи, педагоги вивчають походження гри, її місце в житті дитини, можливості ефективного використання ігор для вирішення виховних завдань.
Для дітей дошкільного віку ігри мають виняткове значення: гра для них – навчання, гра для них – праця, гра для них – серйозна форма виховання.
Гра для дошкільників – засіб пізнання навколишнього.
Високо оцінюючи виховну роль і дитячих ігор, А.С. Макаренко писав: “Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається насамперед у грі”.
Серед розмаїття ігор, які проводяться в дошкільному закладі, значне місце посідають дидактичні ігри. Виконуючи неабияку навчальну функцію, вони забезпечують дитині психологічний комфорт, дають можливість практично застосовувати знання, а відтак сприяють становленню її життєвої компетенції. З раннього віку малята знайомляться з навколишнім світом, отримують відомості про різні предмети, їхні ознаки та особливості. Як правило, ці знання неповні та невпорядковані. Для їх уточнення та систематизації, а також практичного використання застосовують дидактичні ігри. Цей вид діяльності відомий з давніх-давен, згадаймо такі ігри для наймолодших, як “Печу-печу хлібчик”, “Сорока-злодійка” . З’являються й сучасні новинки, часто створені на зразок відомих телевізійних передач.
Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони сприяють розвиткові в дітей активності, самостійності, віри в свої сили, загартовують волю, навчають гідно перемагати та програвати. Цікава гра не набридає, а дає можливість самовдосконалюватися – діти повертаються до неї знову й знову, запрошують до неї нових партнерів, придумують нові правила.
Тож дидактична гра – одна з форм навчального впливу педагога на дитину. Вона стане йому в добрій нагоді під час засвоєння дітьми будь-якого матеріалу, передбаченого програмою, й має проводитися на заняттях; може входити до музичного заняття, бути одним із елементів прогулянки, а також особливим видом діяльності. Друга мета дидактичної гри – суто ігрова, задля якої діє дитина. Це ігри в які діти граються самостійно, поза заняттями, коли можуть обирати їх за власним бажанням.
Кожна дидактична гра містить конкретне завдання і, щоб виконати його необхідно долати труднощі, самостійно діяти в певній ситуації або з певними предметами, набуваючи власного досвіду.
Дидактична гра має певні правила, які водночас виконують важливу роль – визначають характер та спосіб ігрових дій, організують і визначають поведінку та взаємини дітей у грі. Засвоєння дошкільнятами правил та їхнє виконання сприяють вихованню самостійності, забезпечують самоконтроль і взаємоконтроль у грі.
Ігрові дії – це дії, які діти виконують під час гри. Що вони різноманітніші, то більше дітей бере участь у грі і тим цікавіша вона сама.
Фіналом дидактичної гри є певний результат. Ним може бут відгадування загадок, виконання певних доручень та ігрових завдань, прояви кмітливості, що сприймаються дошкільнятами як досягнення. Для виховання результат гри завжди є показником успіхів дітей у засвоєнні знань, у розумовій діяльності, в характері її стосунків з партнерами.
Результатом дидактичної гри, окрім правильно виконаного завдання, є й задоволення, яке вона дає учасникам.
Що стосується дидактичних ігор, слід відмітити, що вони поділяються на:
1. Ігри з дидактичними іграшками:
– народні дерев’яні іграшки, кулі, грибочки;
– складально-розбірні іграшки та вкладки.
Вони розвивають сенсори ку, дають можливість дітям раннього віку вправлятися в розрізнянні величини, форми, кольору. Така іграшка сама спрямовує дії малюка.
2. Навчальні ігри з правилами:
– словесні та словесно-рухові ігри без опори на наочність (“Скажи навпаки”, “Фарби” тощо);
– настільно-поліграфічні ігри (лото, доміно).
У роботі з дітьми не варто обмежуватись використанням одного виду ігор, а краще застосовувати якомога більше різноманітних варіантів. Наприклад, вивчаючи тему “Свійські тварини”, можна пограти і в словесні ігри (“Відгадай за описом”, “Хто більше назве”, “Небилиця”), і в настільки – карткову чи маршрутну.
Слід відмітити, що дидактичні ігри будуть ефективними, якщо їх використовують систематично, послідовно, дотримуючись головного принципу дидактики: “від простого до складного”. Спочатку необхідно ознайомити дітей з ігровим матеріалом, застосовуючи його в повсякденній індивідуальній та груповій роботі, підготовчих вправах, а згодом і під час занять. Треба обов’язково заохочувати дітей до частого використання знайомих ігор у вільний час, адже це дає їм можливість закріпити вже набуті навички, шукати нові можливості перемогти та пограти з різними партнерами. Доцільно вводити в процес дидактичні ігри різних видів не лише з усіх розділів програми, а й з кожної теми зокрема.
Оскільки навчання дошкільнят має бути ігровим, то основне місце в ньому належить дидактичній грі, яка вчить дитину легко, швидко і цікаво. Приклади дидактичних ігор. Гра-лото “Добери малюнок”.
Дидактичне завдання: навчити дітей класифікувати диких і свійських тварин, називати групи тварин узагальнюючими словами.
Ігрове завдання: якомога швидше заповнити великі ігрові картки, не припустившись помилок. Гра “Збери картинку”.
Ігрове завдання: знайти другу частинку картинки і скласти ціле.
Правила: брати по одній картці за хід.
Ігрові дії: пошук другої частини картинки. Маршрутна гра для дітей віком від 5 років “Автошкола”.
Дидактичне завдання: закріпити уявлення про дорожні знаки.
Ігрове завдання: прийти до фінішу.
Правила: той хто дотримується правил дорожнього руху, отримує додаткові ходи; незнання окремих знаків призводить до пропуску ходу або поверненню на кілька кроків назад.
Гра “Відгадай”.
Ігрове завдання: дати відповіді на якомога більше запитань.
Ігрові дії: за правильну відповідь вихователь видає малюкові кольорові фішки; щоб дізнатися намір запитання, треба кинути кубик; запитання, написані на папірцях та порозвішувані по всій кімнаті, треба знайти.
Реферат с сайта CheckReferat.com
Ответить с цитированием
Социальные закладки