МЕТОДИКА
Розвиток вокально-хорових навичок дітей старшого дошкільного віку через музично-дидактичні ігри й вправи
План
1. Значення співу в розвитку музичних здібностей дітей
2. Значення музично-дидактичних ігор у розвитку вокальних навичок дітей
3. Використання музично-дидактичних ігор і вправ на музичних заняттях
4. Конспекти занять із використанням музично-дидактичних ігор і вправ у старшому дошкільному віці.
1. Спів - основний вид музичної діяльності дітей.
Величезну роль у навчанні співу відіграють навички сприйняття музики. Тому в першу чергу на музичних заняттях у дітей необхідно розбудовувати емоційну чуйність на музику. Через активний спів у дітей закріплюється інтерес до музики, розвиваються музичні здібності.
У процесі співу діти навчаються музичній мові, що підвищує сприйнятливість до музики. Поступово вони пізнають жанрову основу пісні. У них формується здатність почувати темброві висотні й ритмічні зміни в музиці. Дитина- дошкільник не просто пізнає мову музичної мови, він починає свідомо активно ним користуватися у своїй виконавській діяльності.
Загальний розвиток дітей старшого дошкільного віку, удосконалювання процесів вищої нервової діяльності впливають на формування його голосового апарата й на розвиток слухової активності. Однак голосовий апарат як і раніше відрізняється крихкістю, ранимостью. Гортань із голосовими зв'язуваннями ще недостатньо розвинені. Зв'язування короткі. Звук дуже слабкий. Він підсилюється резонаторами. Грудний (низький резонатор розвинений слабкіше, чим головний (верхній), тому голос у дітей несильний, хоча часом і дзвінкий. Слід уникати форсування звуку, під час якого в дітей розвивається низьке, невластиве їм звучання.
Діти старшого дошкільного віку можуть співати вже в більш широкому діапазоні. Низькі звуки звучать більш напружено, тому в роботі з дітьми треба використовувати пісні зі зручною теситурою, тобто такі пісні, у яких зустрічається більше високих звуків, а низькі повинні бути минаючими. Зручними звуками для старшого дошкільного віку найчастіше є фа-до2. Саме в цьому діапазоні звучання найбільше легеня, природне.
ДО старшого дошкільного віку діти вже можуть досить чисто інтонувати контрастні звуки по висоті, розрізняти голосну й тиху музику, передавати нескладний ритмічний малюнок ударами, у русі, грою на металофоні, пізнавати по тембру музичні інструменти. Старші дошкільники повинні мати певний фундамент музичного розвитку, бути активними на музичних заняттях, проявляти ініціативу в самостійній музичній діяльності.
Однак рівень музичного розвитку, зокрема рівень розвитку мелодійного слуху, музичної пам'яті, співочих навичок, у дітей ще дуже різнорідний. Деякі з них можуть правильно інтонувати мелодію в межах 3-4 звуків, але є ще й ті, хто співає монотонно, низько або високо, але фальшиво. Це ускладнює роботу педагога, який повинен навчити кожної дитину співати досить чисто, щоб усі діти мали певний обсяг стійких співочих умінь.
Діти до 6- ти рокам повинні самостійно розрізняти звуки по тривалості й по висоті в межах квінти. Відрізняти на слух правильний і неправильний спів.
У роботі з дітьми в навчанні співу важливо використовувати вправи на розвиток музичного слуху й голосу. Пісні- вправи сприяють виробленню окремих автоматизованих дій голосового, тому що побудовані на коротких мелодіях, що повторюються, і поспівках.
Враховуючи особливості сприйняття дітей, потрібно орієнтуватися на вправи у формі коротких пісень із ігровим змістом. Такими вправами є маленькі пісеньки.
Вправи відрізняються різноманітністю ладо- гармонійного фарбування, мелодійних оборотів, яскравими музичними образами.
Використовуються вправи - гри в комплексному впливі різноманітних видів музичної діяльності (слухання, спів, музично-ритмічна ігрова дія, гра на металофоні). Усе це допомагає більш міцному закріпленню в слухової пам'яті дітей відповідних пісенних інтонацій.
Систематичне використання пісень - вправ допомагає сформувати стійкі співочі навички, які будуть закріплюватися, удосконалюватися при розучуванні пісенного матеріалу.
Гра на дитячих музичних інструментах сприяє формуванню в дітей уміння співати в ансамблі, разом, з однаковою силою звучання, у єдиній манері виконання. Цей вид діяльності розбудовує пам'ять, почуття ритму, допомагає активізувати соромливих дітей.
2. Значення музично-дидактичних ігор у розвитку вокальних навичок дітей
Основна назва музично-дидактичних ігор - формувати в дітей музичні здібності в доступній ігровій формі допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків по висоті, розвити в них почуття ритму, тембровий і динамічний слух, спонукати до самостійних дій.
Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розбудовує в них самостійність, здатність до сприйняття, розрізнення основних властивостей музичного звуку. Педагогічна цінність музично-дидактичних ігор у тому, що вони відкривають перед дитиною шлях застосування отриманих знань у життєвій практиці.
Музично-дидактичні ігри повинні бути прості й доступні, цікаві й привабливі. Тільки в цьому випадку вони стають своєрідним збудником бажання в дітей співати, слухати, танцювати й відіграти.
У процесі ігор діти не тільки здобуваються спеціальні музичні знання, у них формуються необхідні риси особистості.
Розвиток співочих навичок є однієї із завдань музичного виховання в дитячому садку. Музично-дидактичні ігри, використовувані в процесі співу, допомагають навчити дітей співати виразно, невимушено, учать брати подих між музичними фразами, утримувати його до кінця фрази.
У дитячому садку дошкільники співають пісні різного характеру. Поступово діти починають розуміти: щоб передати те або інший настрій у пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні уривчасто або протяжно, інші - легко або співуче. Використання приймання виконання пісні підгрупами або із солістом надасть діючу допомогу.
Для закріплення знайомих пісень можна використовувати гру "Чарівна дзиґа", яку можна проводити в декількох варіантах: діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано; 2-3 дітей повинні довідатися пісню по музичній фразі, проспіваної всіма або індивідуально; довідатися пісню, зіграну на металофоні або акордеоні.
Діти часто звертаються до пісні з метою виразити через неї свій настрій. При виконанні пісень хлопців учать правильно передавати динамічні відтінки, які допомагають відчути красу звучання мелодії, особливо, коли пісня звучить тихо. У вільний час від занять із дітьми доцільно організовувати різні музично-дидактичні ігри, пов'язані зі співом. У таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальність. ЯК приклад можна при звістці музично-дидактичну гру "Музичний магазин". Таких музично-дидактичних ігор багато, і діти із задоволенням у них відіграють, розбудовуючи своєрідне творче відношення до музичних добутків.
Немаловажну роль у розвитку в дітей слуху, ритму відіграють поспівки. Поспівку "Бубонці" можна використовувати по-різному: для закріплення знань про звуки різної висоти й у якості музично-дидактичної гри. Роздають картки, на яких зображено три дзвіночки, різні по кольору, відповідні до звучання того або іншого дзвіночка.
У старшому дошкільному віці проводиться більш різноманітна робота з розрізнення звуків по висоті й тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрямок мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два короткі й один довгий звук.
Для розвитку ритмічного почуття використовуються різні музичні інструменти. Починати треба з найпростіших мелодій на одному звуці. Наприклад, можна побрати народну примовку.
Музично-дидактичні ігри спрямовані на розвиток різних музичних здібностей дітей. Існують гри для розвитку звуковисотного слуху, для розвитку почуття ритму, тембрового слуху, діатонічного слуху, для розвитку дитячої творчості.
3. Використання музично-дидактичних ігор і вправ на музичних заняттях
Для дітей старшого дошкільного віку програма пропонує різноманітний репертуар пісень і вправ різноманітних як по змісту, так і за формою. На музичних заняттях велика увага приділяється виспівуванню, тобто розучуванню вправ, що сприяють розвитку звуковисотного слуху, формуванню чистоти інтонації й розширенню діапазону голосу. Тембр голосу в дітей дуже нерівний, особливо це проявляється в співі різних голосних. Систематичне використання маленьких пісеньок допомагає вирівнювати звучання голосу, домагатися природного легкого співу. Дуже важливо, щоб кожна така вправа мала цікавий зміст або ігровий момент, могло зацікавити.
У роботі використовуються як добре знайомі дітям вправи, так і незнайомі, залежно від того завдання, яке поставив педагог перед розучуванням тієї або іншої пісні. Наприклад, у роботі над подихом, наспівністю, протяжністю звуку допоможуть російські народні пісні "Співає соловейко", "У кота Воркота" і "Вальс" Е. Тиличеевой; у поспівкі двох звуків на один склад - "Дощик, лий на ґаночок", російська народна закличка, "Як під наші ворота",російська народна пісня. А перед розучуванням пісень у швидкому темпі добре використовувати пісеньки "Конячки"Ф. Лещинской, "Їхали" А. Филиппенко й ін., де потрібне виразна вимова слів при легкім рухливім звучанні.
Таким чином, при виконанні подібних вправ створюється емоційна творча атмосфера, що сприяє тому, що голосу дітей поступово здобувають природне звучання, у них з'являється співучість, дзвінкість, високе світле звучання.
Досягненню чистоти интонувания, розвитку музичного слуху допомагає спів по музичних фразах (ланцюжком). Це приймання дає можливість у короткий час перевірити рівень музичного й співочого розвитку більшості дітей і добре активізує дітей. Спів ланцюжком закріплює навичка правильного подиху дітей.
Одна зі складних завдань - "співати індивідуально й колективно із супроводом і без нього". Первісні навички співу а капела маленьких нескладних пісеньок повинні бути сформовані в старшому дошкільному віці. Зручні для цієї мети народні пісні, такі, як "Пішла млада за водою", "Ходила молодешенька", "У сирому борі тропина", "У кузні", а також такі авторські пісні, як "Буде гірка у дворі" Т. Папатенко, "Літні квіти" Е. Тиличеевой і ін. Виконання їх а капела сприяє формуванню в дітей більш стійкого ладотонального слуху. Характерним у цій роботі є наступне приймання: педагог відіграє музичний вступ, діти починають співати9без музичного супроводу, якщо помиляються, погань інтонують, педагог підтримує їхнім голосом, а з кінцем пісні відіграє висновок або останню фразу.
На музичних заняттях педагогові треба прагнути розкрити художній образ пісні, добитися того, щоб він дійшов до кожної дитини, захопив його.
Перед розучуванням пісні необхідно провести коротку бесіду. Це допоможе дитині усвідомити зміст, викликати певне емоційне відношення до пісні. Можна підібрати прислів'я, потешки, приказки, які більш глибоко розкриють зміст і зміст пісні.
Велике значення на музичних заняттях займають музично-дидактичні ігри й вправи. Вони змушують дітей думати, вирішувати, ставлять їх у пошукову ситуацію, розбудовують музичні здібності, допомагають більш успішно засвоювати співочі навички й уміння, роблячи їх стійкими. Музично-дидактичні ігри найчастіше використовуються перед розучуванням нової пісні.
Для розвитку звуковисотного слуху в дітей старшого дошкільного віку застосовуються дидактичні ігри з "Музичного букваря" Н. А. Ветлугиной: "Бубонці" - для зіставлення трьох звуків, різних по висоті, "Скільки нас співає?"- для розвитку гармонійного слуху, "Музична луна" - для розвитку музичного слуху й чистоти інтонації, "Учений коник"- для формування ладотонального слуху, відчуття й знаходження тоніки. Для розвитку ладового почуття пропонується така вправа: виконується невелике, уже знайоме дітям музичний добуток, у якім є вступний тон- сьомий щабель. Останній звук (тоніка) не дограється. Дітям пропонується проспівати його. Ігрова дія допомагає дитині виконати завдання й сприяє розвитку музичного слуху.
Діти з більшим інтересом ставляться до таких приймань, як знаходження тоніки й проспівування останнього звуку (або звуків) мелодії. Наприклад, музично-дидактична гра "Учений коник".
Педагог розташовує на фланелеграфі намальовані квіти кульбаби й взявши паличку, на кінці якої прикріплений коник, відіграє звук фа, показує на першу квітку й говорить: "От це будиночок коника, запам'ятаєте його. Коник захотів пострибати із квітки на квітку, але обов'язково повинен повернутися до себе додому на першу квіточку. Пострибай, коник, з першої квітки на третій, а звідси на перший. Стрибай з першого на п'ятий і назад униз і т.д. ". Одна дитина повинен показувати стрибок коника паличкою, а всі діти проспівують звуки в супроводі мелодії на слово "приг приг", останній звук ("будиночок коника") - тоніку діти повинні знайти самостійно. Спочатку ця вправа не завжди вдається дітям, особливо стрибки з першого на сусідній, другий і назад. Спів близьких по відстані звуків завжди важко для интонування. Але захопливість і ігровий характер вправи допоможуть їм подолати ці труднощі, адже кожному захочеться поводити коника. Якщо діти помиляються, то педагог допомагає.
Використовуючи образне порівняння, можна запропонувати дітям гру "Пташки на проведенні", яка розбудовує активне слухову увага й музичну пам'ять. На фланелеграфі з нотним станом на другу лінійку педагог викладає трьох намальовані пташок і розповідає: "на вулиці поруч із дорогою тяглися електричні проведення, на одному проведенні сиділи три горобці й співали ту саму пісеньку. (Співає звуконаслідування " чив-,чив" на одному звуці, показуючи напрямок мелодії, тримаючи руку на одному рівні.) Сиділи довго, першому горобцеві це набридло, він перелетів на проведення вище й проспівав таку пісеньку. (Педагог переміщає горобця на третю лінійку й проспівує звуконаслідування " чив" з показом рукою й напрямку мелодії нагору, діти повинні повторити цю пісеньку.) Другому горобцеві скоро набридло сидіти на одному місці, і він перелетів на проведення нижче. А третій горобець сказав: "Мені й отут добре". Злетів, сіл на той же проведення й проспівало свою пісеньку ",чтив" на одному звуці. (Закріплює горобця знову на другу лінійку й проспівує, тримаючи руку на одному рівні.)"
Потім педагог просить дітей запам'ятати спів кожного горобця, повторює три мотиви, відіграє один з них, пропонує дитині показати на фланелеграфі, якому горобцеві належить ця пісенька, і проспівати мотив. Таким чином, пізнавальний матеріал, сполучаючись із цікавістю, сприяє кращому засвоєнню поставлених завдань у грі.
Для успішного розв'язку програмних завдань по навчанню дітей співу необхідно ретельно продумувати зміст, методи й приймання кожного заняття, планувати не тільки розучування нової пісні, закріплення раніше пройденої, але й визначати співочі вправи на розвиток музичного слуху й голосу.
4. Конспекти занять із використанням музично-дидактичних ігор і вправ у старшому дошкільному віці в додатках
Далі додатки
Социальные закладки