Документація, статті, консультації для музкерівників

[ТСВ22]

Продовження
3. Середня група (від чотирьох до п’яти років)

Діти вже мають достатній музичний досвід, завдяки якому починають активно включатися в різні види музичної діяльності : слухання, спів, музично-ритмічні рухи, гру на дитячих музичних інструментах і творчість.
Заняття є основною формою навчання, структура залишається колишньою, але характер дещо міняється. Дітям дають складніші завдання, які вимагають зосередженості і усвідомленості дій, хоча до якоїсь міри зберігається ігровий і розважальний характер навчання. Заняття проводяться як завжди двічі в тиждень по 20 хвилин. Їх побудова грунтується на загальних завданнях музичного виховання, викладених в програмі.
Вибір методичних прийомів залежить не лише від етапу розучування твору, але і від особливостей віку і можливостей дітей. По- колишньому активно використовується показ: у дітей ще недостатньо розвинена координація рухів, вони не дуже добре орієнтуються в просторі, у них маленький запас танцювальних рухів. В той же час дітям вже надається можливість самостійно шукати виразні засоби передачі художнього образу. Також активно використовуються наочні і ігрові методи, які дозволяють викликати інтерес і емоційне відношення до діяльності, активність.
Слухання музики
Діти цього віку виявляють значно більшу цікавість до інструментальної музики. Вони розрізняють не лише характер твору, але і його жанр (танець, марш, пісня), починають висловлювати своє відношення до нього. У цій групі продовжують виховувати навички сприйняття. При цьому важливим є створення невимушеної обстановки під час слухання музики. Позитивний емоційний настрій виникає у дитини у тому випадку, якщо йому цікаво; він є співучасником що відбувається, тому педагогові слід виконувати твір емоційно. Розбудити фантазію і уяву дітей допоможуть рядки із поетичних творів, показ ілюстрацій або коротка бесіда, націлена на розвиток емоційних почуттів дитини при сприйнятті художнього образу. Майстерність педагога проявляється в тому, що його слова і дії повинні викликати у дітей активність при сприйнятті і обговоренні музичного твору.
Для того, щоб навчити дитину слухати музику, розвивати його слухове сприйняття і музичну пам’ять, слід широко використовувати музично-дидактичні ігри («Буратино», «Упізнай пісню по ритму», «Подумай і дізнайся»). Методика їх розучування має свою специфіку: спочатку діти слухають твір, звертаючи увагу на виразні засоби; потім запам’ятовують мелодію, під яку діятимуть; на останньому етапі за допомогою вихователя включаються в гру і потім грають самостійно.
Спів
Діти цього віку вже можуть співати виразно, брати дихання між фразами, вимовляти слова правильно і ясно; співати погоджено, починати і закінчувати разом, мелодію співати чисто.
Для правильної організації роботи над піснею необхідно знати можливості і особливості дітей, їх голосовий діапазон і на яких звуках їм зручно співати. У цьому віці діти співають від «до» першої октави до «ля» першої октави. Навчати співу необхідно в сприятливій обстановці: педагог повинен вселяти в них упевненість в тому, що у них усе вийде; що вони можуть і уміють співати виразно і красиво, постійно працювати над чистотою інтонації і звукоутворенням. При цьому необхідно налаштовувати дітей на потрібну тональність, проспівувати для зразка початкові звуки пісні з наступним їх повтором дітьми. При розучуванні мелодії можна дати її проспувавуння на різні склади: ля, ма, але, що одночасно сприяє розвитку дикції. Для поліпшення артикуляції можна використовувати скоромовки, чотиривірша; вимовлення шепотом коротких фраз, проспівування куплетів, виконання приспіву групою, а заспіву — сольно.
Коли ускладнено проспівування якого-небудь інтервалу, можна потренувати дітей і використовувати характерну інтонацію для вираженого в пісні художнього образу. Наприклад, якщо розучується пісня «Ку — кушечка», муз. М. Красева, то використовується звуконаслідування «ку-ку».
Необхідно розвивати дитячу пісенну творчість за допомогою завдань: «Заспівай власну колискову», «Допой пісеньку», «Поклич подругу або друга», «Питання і відповіді» і тому подібне
Музично-дидактичні ігри
Музично-дидактичні ігри сприяють розвитку сенсорних здібностей дітей, стимулюють їх на прослуховування твору, пізнавання, порівняння або виділення виразних музичних засобів (висота звучання, тембр, динаміка, ритм). В середньому за рік розучується 10-12 ігор, при цьому кожна гра розучується як на заняттях, так і поза заняттями. Після того, як гра вивчена дітьми, вона переноситься в самостійну музичну діяльність дітей.
Музично-ритмічні рухи
Діти цього віку вже можуть проявляти самостійність при виконанні танців, ігор і вправ : починати рухи після вступу, міняти їх залежно від форми , динаміки (голосно — тихо), регістра (високий — низький); виконувати рухи погоджено, дотримуючи заданий темп; передавати ігрові і танцювальні художні образи; рухатися по кругу.
На заняттях активно використовуються ігрові методи і прийоми, які допомагають звернути увагу дитини на характер музики, добитися виразнішого і емоційнішого виконання. Використання яскравої атрибутики супроводить підвищення якості руху, доповнює емоційний настрій. Наприклад, при виконанні вальсу дітям можна дати в руки кульки, квіти; а російського танцю — хустки, стрічки та ін.
Навчаючи музично-ритмічним рухам, слід здійснювати індивідуально-диференційований підхід до дітей. Це дозволяє враховувати можливості кожної дитини і надавати допомогу слабким і соромливим.
Дітей п’ятого року життя треба учити інсценуванню нескладних пісень, музичних казок, імпровізації танцівГра на дитячих музичних інструментах
Навчання відбувається систематично на заняттях і в повсякденному житті. Методика навчання грі на будь-якому інструменті складається з наступних етапів: знайомство з ударними дитячими музичними інструментами (розповідь про історію створення кожного інструменту); постановка корпусу, рук; розучування музичного твору.
Дітей учать тримати інструмент без напруги, але міцно. При цьому м’язи кисті руки не мають бути напружені. При грі на ударному інструменті головна роль належить кисті руки, хоча — в тій або іншій мірі — беруть участь плече і передпліччя. Основним способом звуковиведення є удар, який складається з декількох фаз, : помах руки, її спрямований рух до інструменту, зіткнення з джерелом звуку і відтворення звуку, відскік і поворотний рух руки. Дітей слід привчати до постійного слухового контролю, це дозволяє отримувати красивий звук. Розвиток м’язів кистей рук, координація рухів досягаються в результаті систематичних занять, а уміння виробляються в процесі спеціальних вправ. Необхідно формувати у дітей інтерес і бажання музичити на дитячих інструментах.
При правильній постановці роботи по музичному розвитку до кінця п’ятого року життя діти можуть висловлювати судження про музику, оцінювати її і якість співу; у них вже є улюблені твори; проявляють самостійність при виконанні пісень, танців; інтерес до колективного співу з супроводом фортепіано, без нього і сприйняттю музики; дізнаються мелодії по вступу і ув’язненню; люблять ритмічні рухи; у іграх, вправах і танцях передають характер твору; виконують програмні танцювальні рухи і можуть використовувати їх у вільному танці.

4. Старша група (від п’яти до шести років)


Діти з великим інтересом відносяться до занять; у кожної дитини є свій улюблений вид діяльності, їх інтереси вже носять стійкий характер. Основна увага приділяється формуванню уміння сприймати і порівнювати різні музичні твори подальшому розвитку музичних здібностей. Зміст занять ускладнюється: розширюється репертуар і зростають вимоги до якості виконання завдань. Тривалість занять складає 25 хвилин. Виділяються наступні розділи: слухання музики, виконання (пісні, рухи, гра на дитячих музичних інструментах), творча діяльність.
Слухання музики
Роботу по цьому розділу ми рекомендуємо вести по трьох пізнавальних напрямах, кожне з яких має свої цілі і завдання.
Знайомство з жанрами, характером музики : дітям пропонують слухати твори контрастного характеру, що допомагає їм зрозуміти почуття, виражені в музиці.
Знайомство з особливостями твору : дітей учать розуміти, що музика завжди передає і виражає почуття, настрій, переживання людини; педагог і діти спільно прагнуть розповісти про сенс твори. Так у дитини виробляється індивідуальність суджень і висловлювань. Важливо, щоб діти відчули відношення композитора до зображуваних подій, тому, характеризуючи музичний твір, необхідно детально аналізувати особливості виразних засобів, показувати Їх зв’язок із змістом.
Знайомство з прийомами музичної виразності, основними і супутніми художніми засобами, що допомагає дитині усвідомити і сприйняти твір в цілому. Цілісне сприйняття твору залишається одним з основних методів роботи : це дає педагогові можливість учити дітей диференційованому сприйняттю музики, тобто показувати, як поступово розвивається музично-художній образ і яким його бачив і відчував композитор в процесі творчості. Навички музичного сприйняття закріплюються, якщо прослуховування п’єси супроводжується діями. Наприклад, твір для слухання музики «Танець птахів», муз. Н. Римского-Корсакова, може супроводжуватися творчим завданням — зображувати танець птахів і передати радість прильоту в рідні краї. Сприйняття формується не лише в процесі музичних занять, але і в культурно-дозвільній діяльності: на святах, під час розваг, відпочинку, спортивних змагань; на заняттях по розвитку мови, математиці, образотворчій діяльності і т. д.
Спів
Діти цієї вікової групи, що мають музичний слух і голос, вже можуть співати, чисто інтонуючи мелодію, і здатні освоїти ряд співецьких навичок. Першоосновою вокального виховання є наслідувальний спів, тому дитині треба показувати хороші зразки співу, продовжувати учити слухати, повторювати почуте; порівнювати свій спів з оригіналом і виправляти недоліки.
Спів педагога повинен відповідати високим вимогам з точки зору вокальної техніки, чистоти інтонації, виразності, образності. Кожен вокальний зразок звучить багаторазово і в різноманітних варіантах, тобто в різній тональності, різних темпах, у виконанні педагога і добре співаючих дітей.
Музичному керівникові слід дотримуватися ряду положень, вироблених практикою. При першому показі твору діти слухають мовчки, зосереджено, не намагаючись наслідувати. Це дає можливість уникнути неправильного співу. Вокальний зразок може звучати в двох варіантах: з музичною підтримкою (підіграванням або підспівуванням) або без нього. Постійне підігравання або підспівування педагога заважають розвитку слуху дітей. Проте у будь-якому випадку музична підтримка повинна звучати, не заглушаючи співу самої дитини. В процесі навчання дітей співу потрібні пояснення педагога. При цьому особлива увага приділяється роботі над співецьким диханням, яке має бути спокійним, безшумним, регулюватися музичними фразами, не розриваючи слова. Для вироблення дихання слід використовувати ігрові вправи: понюхай троянду або гвоздику; зроби видих, як би задувши свічку; хто довше гуде (як паровоз або пароплав).
Музичному керівникові слід пам’ятати: у кожної дитини є звуки, які йому зручніше співати природним голосом, — так звані примарні зони. Найбільш природний діапазон для дітей старшого віку в межах квінти «ре» першої октави — «сі» першої октави. Якщо дитина співає вище або нижче за ці звуки, то у нього втрачається чистота інтонації; необхідно визначати примарні зони кожної дитини.
В ході поетапного розучування пісні застосовуються прийоми, які сприяють розвитку голосу і музичних здібностей.
Перший етап навчання включає вступне слово педагога, художній показ, бесіду і повторний показ. Чим яскравіше і емоційніше проходить цей етап, тим більшу активність проявляють діти. В ході бесіди вони вчаться відмічати звукові особливості пісні і висловлювати свою думку. І усе це завершується колективним виконанням пісні.
Другий етап — власне розучування. Він починається із співу разом з педагогом. Спочатку краще заспівати пісню один-два рази від початку до кінця без фортепіанної підтримки. Це дозволить виділити дітей, на яких можна спиратися під час співу. Потім починається тривалий процес розучування мелодії по фразах. Темп проспівування фраз повинен забезпечувати нормальне співецьке дихання.
При розучуванні добре використовувати наступні прийоми: педагог доручає дітям виконання однієї фрази, а сам співає усю пісню.
Сенс цього прийому полягає в тому, що дитина виконує одну фразу, але активно слухає усю мелодію і учить її. Складніший прийом — розподіл окремих фраз між декількома виконавцями. З одного боку, це сприяє цілісному сприйняттю пісні, а з іншої — допомагає показати тотожність і відмінність фраз. Наприклад, пісню «Прогулянка», муз. Е. Тиличеевой, сл. Н. Найденовой, можна співати по фразах: одна дитина — першу музичну фразу куплета; інша дитина — другу, а потім навпаки.
На третьому етапі йде робота над виразністю співу, і перед педагогом стоїть завдання активізувати дітей. Для цього використовується спів усією групою, індивідуально і по підгрупах у супроводі фортепіано або без нього.
Пісенна творчість
Діти старшої групи виявляють підвищену цікавість до пісенної творчості, яка починається з навчання звуконаслідуванню голосам птахів і домашніх тварин, звучання музичних інструментів (із зміною висоти звучання, ритму, музичних інтонацій), імпровізації нескладних музичних питань і відповідей типу : «Де ти»? — «Я тут»!. Неодмінною рисою імпровізації є те, що вона має бути схожа із зразком, але відрізнятися від нього мелодійними і ритмічними оборотами.
Дидактична гра
Разом із слуханням музики, співом важливе місце продовжує займати дидактична гра, спрямована на розвиток сенсорних здібностей дітей, тобто уміння сприймати і відтворювати висоту, силу, тембр і рух музичних звуків. Розучування гри відбувається на заняттях, потім діти грають в неї разом з дорослим або один з одним («Упізнай пісню по вступу», «Скільки нас співаю»?, «Дзвінкі дзвіночки»). Технологія навчання дидактичній грі та ж, що і в середній групі.
Музично-ритмічні рухи
Навчання ритміці спрямоване на розвиток музичного сприйняття, прагнення рухатися відповідно до характеру музики, форми твору; формування любові до танцювальних і ритмічних рухів: навчання умінню рухатися легко і пластично, отримуючи від цього задоволення.
Заняття традиційно містять вправи для засвоєння елементів рухів танцю, гімнастики, бігу, кроку, підскоків, ігор, хороводів, танців, танців, а також танцювальна і ігрова творчість. В процесі розучування вправ слід стежити за поставою, координацією рухів рук і ніг, взаємозв’язком рухів з музикою, пластичністю, чіткістю і легкістю рухів.
Музичний керівник, працюючи над рухом, прагне створити атмосферу творчості, в якій кожна дитина може розкрити себе. Змусити дітей забути про власну невмілість допомагають образні ситуації.
При виборі методичних прийомів слід орієнтуватися на можливості дітей і на особливості кожного твору. Для активізації творчих проявів в програму включено інсценування пісень, ігор, хороводів, яке вимагає від дитини уміння виразно рухатися, танцювати, зображувати дії героя («Зайченя», русявий. нар. пісня). Участь в інсценуваннях дозволяє дітям легко включатися в образний простір твору і сприяє прояву ними творчості. В цілях його розвитку використовуються творчі завдання, які сприяють продумуванню комбінацій танцювальних рухів (зображуй хитру лисицю, сердитого вовка, ведмедя, що йде, і тому подібне).

Гра на дитячих музичних інструментах
Для навчання потрібні: систематичний музичний розвиток дітей, створення дитячого оркестру і формування бажання грати в нім.
Методика навчання грі на дитячих музичних інструментах визначається послідовністю освоєння конкретного інструменту. Наприклад, при навчанні грі на металофоні діти спочатку виконують прості наспівки на одному звуці, що дозволяє їм навчитися виконувати ритмічний малюнок наспівки, дотримуватися загального темпу, одночасно починати і закінчувати гру. Потім розучуються наспівки, побудовані на двох звуках, що сприяє розвитку звуковисотного слуху. Надалі дітей учать виконувати наспівки, побудовані на трьох-чотирьох і більш звуках. В процесі навчання грі на музичних інструментах слідує частіше використовувати музично-дидактичні ігри. Коли дитина вивчить твір, можна підключати і інші дитячі музичні інструменти.
До кінця року діти здатні сприймати різні жанри (марш, вальс, полька, колискова); мають улюблені п’єси, пісні, танці, ігри; мають музичну пам’ять, співецькі навички; співецьким слухом, вокально-слуховою координацією; уміють імпровізувати в співі, танці; творчо передавати різні музично-ігрові образи; володіють танцювальними рухами.

[ТСВ22]

Продовженя
5. Підготовча до школи група (від шести до семи років)

У цьому віці у дітей з’являється інтерес до музичної грамоти, яскравішим стає прагнення виразно виконати пісню, танець, виявити творчість; бажання висловити свою думку про почуте. Діти мотивують свої переваги, виявляють підвищену цікавість до імпровізації і письменництва. Формування особи дитини з опорою на музичне мистецтво як і раніше залишається стержнем музичного виховання.
Заняття мають ту ж структуру, що і в старшій групі. Тривалість занять 30 хвилин. При організації занять необхідно враховувати наступні положення.
Сприйняття музики відбувається як діалог з композитором, як переживання певного емоційного стану і естетичних почуттів.
Усвідомлення своїх естетичних емоцій, пов’язаних з музикою, означає кінець кінцем розвиток музичного смаку і свідомості. Це залежить від педагога, який повинен побудувати роботу так, щоб дитина придбала знання, навички і уміння відчувати образ і передавати його за допомогою різних видів художньої діяльності. Синтез різних видів мистецтв і інтеграція художньої діяльності в естетичному вихованні дітей грунтуються на пізнанні дитиною виразних засобів кожного виду мистецтва і поступовому розумінні того, що образ одного і того ж об’єкту, явища в різних видах мистецтва створюється специфічними для кожного з них засобами.
Втілення переживаного в творчій діяльності дошкільника 6-7 років є обов’язковим. Синтезуючи художній досвід, що мається у нього, він випробовує потребу утілити свої переживання і фантазії в об’єктивній формі. Відомо: чим багатше його художній досвід, тим точніше критерії оцінки, тим виразно творчість.

Слухання музики

Дітям надається можливість пізнати, як одне і те ж явище відбивається в різних видах мистецтва, які художні засоби при цьому використовуються в музиці, живописі, літературі. Так, тема «Море» описана А. С. Пушкіним у вірші «До моря» і відбита Н. Римским-Корсаковым в опері «Садко», а И. К. Айвазовский яскраво зображував стан моря в картині «Дев’ятий вал». Такі заняття дозволяють музичному керівникові не лише дати дітям знання, уміння, але і узагальнити їх, представити те або інше явище цілісне.
Формування смаку, інтересів, уяви, розвиток емоцій відбуваються з опорою на кращі зразки народної і класичної музики. Велика увага приділяється розбиттю словника естетичних емоцій — дитина вчиться підбирати точні слова для характеристики музичного твору. Так, після прослуховування п’єс П. И. Чайковського «Хвороба ляльки» і «Нова лялька» діти, як правило, вживають до першого твору епітети: тривожна, сумна, зворушлива музика; а до другої п’єси — радісна, дзвінка, грайлива, світла музика.
Методи і прийоми, сприяючі формуванню у дітей активності в процесі слухання музики, ті ж, що і в попередніх групах. При цьому необхідно враховувати можливості, досвід дітей і при проведенні бесіди, яка в цій групі носить більш розгорнутий характер. Це дає кожній дитині можливість емоційно і образно висловити свої враження; визначити структуру твору, виразні засоби, характер твору в повному об’ємі.
З метою активізації слухового сприйняття слід використовувати слухання музичного твору в різному виконанні: фортепіанному, оркестровому, камерно-ансамблевому.

Спів
Провідним видом музичної діяльності залишається спів, тому на музичних заняттях педагог прагне зміцнити у дітей інтерес до співу, бажання співати, особливо сюжетні пісні. В процесі навчання співу на кожному занятті пропонуються нові, додаткові завдання: співати важкі мелодійні ходи, виконати окремі фрази; пошепки, чітко вимовляти текст, дотримуючи правильний ритм; співати без супроводу. Багато уваги також приділяється співецьким навичкам і співецькій установці : правильному положенню корпусу, голови, плечей, рук і ніг. На стілець діти сідають так, щоб ноги, зігнуті в колінах, були розташовані прямо, упираючись в підлогу усією ступнею. Сидять вони на половині стільця, тримаючи спину прямо, а руки лежать на колінах. Голову, не опускаючи і не піднімаючи вгору, тримають прямо. При співі стоячи корпус і шия випрямлені, ноги трохи розставлені, руки уздовж тулуба. Особливу увагу необхідно приділяти положенню підборіддя : він не має бути піднятий або опущений.
Педагог продовжує формувати співецьке дихання: учить робити видих за рахунок поступової витрати дихання на усю тривалість музичної фрази; навчає короткому, енергійному, обов’язково з невеликою затримкою вдиху, не допускаючи при цьому підняття плечей. В даному випадку може бути використана наступна гра. Дитина кладе праву руку на живіт. По команді педагога «Вдих» і одночасному підняттю руки вгору він робить вдих і затримує дихання. При цьому дихати необхідно носом. Слід пам’ятати, що основною вимогою, що пред’являється до художнього вокального виконання, є правильний красивий співецький звук. Головними методами вокальної роботи є вокальний показ усне пояснення і співецькі вправи. Не слідує дітям співати погано вивчений матеріал і дозувати тривалість співу без супроводу; на кожному занятті необхідно закріплювати засвоєний матеріал.

Необхідно звертати увагу дітей на активність губ, чітку вимову приголосних, особливо у кінці слова; виробляти дикцію за допомогою спеціальних вправ — жартів-примовок, скоромовок: «Йшла Саша по шосе і смоктала сушку».В ході роботи над співом велика увага приділяється творчим завданням, які умовно діляться на три цикли.
Перший цикл — закріплення досвіду, що вже мається, наслідування звуків, які дитина не раз чула (як звучить барабан, грає труба і так далі); твору своєї мелодії колисковою.
Другий цикл завдань — це питання і відповіді в ігровій формі. При цьому важливо активізувати дітей в передачі різних інтонацій : тужливих, прохальних, сердитих, радісних. Наприклад, виконання пісеньки кози з казки «Вовк і семеро брикаються» — то від імені кози, то від імені вовка.
Третій цикл — це імпровізація на заданий текст, який має бути контрастним по настрою, коротким і образним (можна використовувати вірші С. Маршака і А. Варто). Спочатку діти вигадують на текст мелодію, потім самі придумують слова і мелодію, а надалі імпровізують в одному певному жанрі: марш, пісня, танець.
Музично-дидактичні ігри
Вони залишаються ефективним засобом формування ритмічного, тембрового і динамічного слуху у дітей 6-7 років. Ці ігри, як і в попередніх групах, розучуються на заняттях, потім переносяться в самостійну ігрову діяльність. У цій віковій групі особливе місце займають дидактичні ігри, придумані дітьми аналогічно, з якими вони знайомляться на заняттях.
Ігри бажано проводити перед співом, оскільки вони сприяють розвитку слухової зосередженості, такої необхідної саме в співі.
Музично-ритмічні рухи
Вони мають особливе значення в роботі з дітьми цього віку, оскільки діти вже здатні за допомогою рухів розвинути і передати художній образ, в якому обов’язково відбиваються зіставлення контрастних і схожих структур твору, забарвленість ладу, розмір, ритмічний малюнок, динаміка, відтінки, темпові зміни. Педагог повинен навчити дітей передавати свої емоційні переживання через рухи. Для цього необхідно сприяти розвитку у них здібності володіти своїм тілом. Усвідомлений рух дозволить глибше сприйняти музику і виразніше передати те емоційний стан, який викликає музичний твір. Існують вправи, що розвивають уміння танцювати, гнучкість, стійкість або злиту рухів. Так, вправа «Передача хусточки» розвиває ритмічну чіткість рухів, готує до виконання плавних рухів.
Не менш важливою залишається проблема вибору прийомів і методів навчання, покликаних створити на заняттях атмосферу захопленості, щоб діти займалися музично-ритмічними рухами не з примусу, а тому, що це цікаво і подобається ім. Тут можна використовувати ігровий метод, сприяючий органічному проникненню дитини в художній задум, що налаштовує його на емоційне освоєння рухів і допомагає скоординувати рухи з музикою. Наприклад, вправа «Поїдемо на каток», згідно з яким діти повинні уявити, на якому виді транспорту поїдуть на каток, і зображувати, як вони «їдуть», передаючи характер руху; а потім показати, як катаються на ковзанах.
Виразна розмовна мова, тісно пов’язана з рухом (жестом), музичною інтонацією, стає тим самим містком, який зв’язує рух і музику.
У роботі над рухом доречно розвивати дитячу творчість, використовуючи різні прийоми, наприклад, прослуховування музики, визначення її характеру, настрою і форми. Можна запропонувати дітям намітити можливі варіанти побудови танцю або гри; виконати вправу з уявним предметом; вгадати, що показують хлопчик, дівчинка або усі діти; виконати танок, зображувати виразний рух персонажа; відобразити взаємини персонажів в тій або іншій грі (спектаклі), в емоційному стані (сумує, радіє і тому подібне); придумати самостійно гру, танець.
Гра на дитячих музичних інструментах
До кінця року діти можуть
Уважно слухати музику, емоційно і радісно відгукуватися на виражені в ній почуття і настрої; назвати улюблений г твір, пояснити, чому воно подобається; дізнаватися знайомі твори по вступу, другій частині, ув’язненню, яскравому фрагменту; дізнаватися мелодію Державного гімну Росії; визначати, до якого жанру належить прослуханий твір (марш, пісня, танець); чути в музиці образотворчі моменти, відповідні назві п’єси, дізнаватися їх характерні образи;
Заспівати на власний вибір знайомі пісні з фортепіанним супроводом, правильно передаючи мелодію; знайому пісню без супроводу в двох різній тональності; тримати правильно положення корпусу і голови при співі, відносно вільно артикулюючи і правильно розподіляючи дихання; визначити високі і низькі звуки в межах квінти; відповісти, чи правильно заспівана пісня іншою дитиною;
Виразно і ритмічно рухатися відповідно до різноманітного характеру музики; прослухавши незнайому музику по вибору педагога, виразно зображувати персонаж; виконати парний танець; вигадати танець по цьому плану; активно брати участь у виконанні творчих завдань; імпровізувати танець, використовуючи знайомі елементи народного танцю; інсценувати ігрові пісні, придумувати варіанти образних рухів в іграх і хороводах;
Прослухати і визначити на слух, на яких інструментах грали дорослі в оркестрі; виконати сольно і в ансамблі на ударних і звуковисотних дитячих музичних інструментах нескладні пісні і мелодії; виконати одну знайому пісеньку, мелодію на інструменті з діатонічним або хроматичним звукорядом;
Для успішного музичного розвитку дітей потрібна наявність музично-педагогічного устаткування : дитячих музичних інструментів (бубон, барабан, металофон, ложки, ксилофон, трикутник, тріскачка, брязкальце, калатало та ін.); музичних іграшок (орган, музичні дзиги, іграшкове піаніно, дитяча гітара та ін.); настільних музично-дидактичних ігор; екранних, звукових і екранно-звукових (аудіовізуальних) посібників і спеціального устаткування до них із записами класичної музики і дитячим музичним репертуаром; устаткування для художньо-театральної діяльності в дитячому саду; атрибутів і костюмів для ігор.

Список використаної літератури

1.Вітлугіна Н. Музичне виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. –1978.
2.Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика. Київ // Дошкільне
виховання. – 2002.
3.Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. 2001 - №4. – с.34-37.
4.Дронова О. Чистова Т. Під звуки музики: методичні рекомендації. Київ /Дошкільне виховання. – 1997- №7. - ст.6-7.
5.Луцак Н. Народні ігри як засіб збагачення дитячої лексики “Дрібу, дрібу,дрібушечки”: методичні рекомендації. Київ // Дошкільне виховання. – 1999- №4. – ст. 5-7.
6. Базова програма розвитку дитини "Я у Світі"
7.Методичні рекомендації до програми " Я у Світі"
8. Коментар до прогами
Categories: музичне виховання.

[ТСВ22]

Якось подорожуючи сайтами дитячих садків, наткнулася на статтю "Не група, а "трупа" - дуже толкова стаття, але я її не зберегла. Може в когось є ця стаття, будь ласка, виставте.

[T.Rimma]

Сьогодні шукала матеріали для роботи. Зустрілась мені ця стаття, я зберегла собі.
ГРУПА АБО ТРУПА?

Скільки б ми не заклинали самі себе фразою про велику і важливу роль музичного виховання, реальний стан речей з усією очевидністю показує зворотне. Сьогоднішня модель - це концертно-показовий підхід до музичного розвитку дітей, який до сьогоднішнього дня не дозволяє зрозуміти важливість послідовно-ного навчання, володіє своєю логікою і закономірністю.
Суть цього підходу прекрасно відома кожному музичному керівникові і виражається двома словами: «Скоро ранок». Далі думка у всіх рухається приблизно однаково: «Прийдуть батьки подивитися, методисти оцінити, колеги порівняти - треба всім дорослим догодити, естетичне почуття їх задовольнити, чимось здивувати і як мінімум розважити». Тому група дітей кожні два-три місяці перетворюється в «трупу» артистів-універсалів: хор та балет, фольклор і цирк, аеробіка і оркестр незбагненно зливаються в цьому дивному жанрі: «Дитяче свято для дорослих» ...
Головне питання - для кого свято? Тут і численні репетиції, неминучі нервозність, суєта, включення в репертуар дуже складних творів ...
Коли доводиться чути, що в дитячому саду ставлять балетні вистави, а колеги цілком серйозно обговорюють глибину образу черв'ячка, створеного за системою К. Станіславського, мені стає нескінченно шкода малюків, тому що це може означати тільки одне: муштру заради амбіцій дорослих, якої немає ніякого оправда-ня. Висока якість завжди досягається виснажливої тренуванням, зміст якої не зрозумілий дітям і далекий від їхніх інтересів. Тому подібні творчі експерименти правильніше було б назвати експлуатацією дитинства.
Очевидно, що на дитячому святі не може бути дорослих глядачів. І взагалі глядачів як таких. Діти і дорослі - вихователі, батьки - разом створюють свято, беруть участь у ньому. У них є спільне святкове простір, в якому вони взаємодіють: грають, співають, танцюють, відпочивають, спілкуючись. Причому дорослі повинні чітко розуміти, що це вони організують свято дітям, а ніяк не навпаки! Якщо задуматися, то істинною основою свята є не сценарій з написаним у ньому текстом, а почуття піднесеності, розкутості, легкості, веселощів, задоволення. Немає всього цього - немає й свята.
Батькам необхідно звикнути до думки, що їх роль і участь не можуть зводитися тільки до організації святкового застілля, треба вносити свій дієвий внесок й у створення самої святкової атмосфери, що вимагає не матеріальних, а душевних витрат. Хоча їм буде важко розлучитися з положенням споживача видовищ. Спільне спів однієї-двох пісень, виконання пари нескладних, ігрових по суті, танців, метою яких буде спілкування а не трюки руками і ногами з маскою втоми на обличчі, спільне музикування на інструментах - цього цілком достатньо, щоб музична частина свята була повноцінною. Нічого не треба довго вчити і репетирувати! Деяка частка непередбачуваності стане кращим прикраса свята. Готуючись до нього, батьки разом з дитиною можуть підготувати сімейний номер, і це буде справжнім сюрпризом для всіх.

[Марина Н.]

Очень нужно выступление на тему: "Використання здоров'язберігаючих технологій під час розвитку співочих навичок у дітей дошкільного віку". Пожалуйста поделитесь.

[moyanika]

Очень нужно выступление на тему: "Використання здоров'язберігаючих технологій під час розвитку співочих навичок у дітей дошкільного віку". Пожалуйста поделитесь.

Добрый день. Гляньте это:

Девочки, материал по здоровьесберегающих технологиях на муззанятиях.
МУЗИКА ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ
Москаленко А.Г.
<...>
Вокалотерапія - лікування співом.
*
Корисний будь-який спів, не тільки під час музичних занять а й на прогулянці, під час гри. Розвивається дихання дітей, під час розспівування звуків знімаються деякі хворобливі стани. Так, наприклад, проспівування 3-5 хвилин звуків: «ч» - покращує дихання, «з» - полегшує біль у горлі, «н» - допомагає зняти зубний біль, «е» та «і» поліпшують роботу головного мозку, «ж» - сприяє швидкому одужанню від кашлю.
*
Виконання пісень сприяє психологічному розвантаженню дітей, заряду позитивних емоцій. Особлива увага приділяється українській народній пісні, яка має великий психотерапевтичний ефект – заспокоєння, введення у світ гармонії та злагоди, радість.
<...>

Становится понятно, в какую сторону идти.

http://kovalsergey.ru/narodnaya-medi...okaloterapiya/

[oktana]

Дівчата, з Новим роком усіх!
Терміново потрібно! Аналіз роботи МО музкерівників за рік. Будь-ласка!!!

[ларисаша]

Дівчатка, допоможіть, будь ласка. Може в когось є матеріал на тему: Формування музичної компетентності дітей дошкільного віку, у мене ця тема до атестації.

[ольга дьячок]

Всем добрый день! Девчоночки, помогите, пожалуйста, как надо правильно писать дневник по сасообразованию музработника. У нас в марте аттестация и заведующая сказала, что бы был девник по сасообразованию, а у нас его музработники никогда не писали. Я просто собирю в папку весь интересный и полезній материалл. За ранее огромное спасибо!!!

[Борковская Н]

Девочки!Заведующая показала новый список документации:1-План работы.(только календарный)
2-План розваг,праздников.
3-сценарии методических разработок(развлечений,праздников)
4-картотека муз.дид.игор,сценариев.Все.

[Pashavna]

Девочки!Заведующая показала новый список документации:1-План работы.(только календарный)
2-План розваг,праздников.
3-сценарии методических разработок(развлечений,праздников)
4-картотека муз.дид.игор,сценариев.Все.

немного не так. сценарии и картотека это один пункт. а 4 пункт- это у вас должен быть подписанный завой график работы музыкального зала.

[Валентина Андреева]

Девочки! Заведующая показала новый список документации:........................................................ и пляс ЖУРНАЛ ОБЛІКУ АТРИБУТІВ. Кто ведет??? Подскажите!!!

[Pashavna]

Журнала обліку атрибутів немає в переліку обов.язковаої докуменнтаціі. хай не придумують!!!!!!!!!!!!

[Алисонька]

Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, как сделать картотеки (по новому списку документации)??? И как оформлять тетрадь по работе с родителями? Буду благодарна за помощь!

[Світланочка]

Здравствуйте! Подскажите, пожалуйста, как сделать картотеки (по новому списку документации)??? И как оформлять тетрадь по работе с родителями? Буду благодарна за помощь!

Картотеку музично - дидактичних ігор виставляла в розділі музично - дидактичні ігри (подала на молодшу групу, якщо потрібно на інші групи, пишіть є і на середню і на старшу)