Делюсь новым кукольным театром:
Знайома історія або повернення Колобка
(лялькова вистава для дітей дошкільного віку)
(Фон №01 - організаційний момент.)
(Фон №02 - на ширмі з'являються артисти-скоморохи.)
Скоморохи:
1. Доброго дня, малята!
2. Як життя-буття? Як почуваєтеся? (Діти:"Добре!")
1. Чудово, що у вас усе гаразд!
2. Ми раді зустрічі з вами!
1. А ви любите казки?
2. Казки усі люблять.
1. Так, казки – це класно!
2. А хочете, щоб ми вам казку розказали? (Діти:"Так!")
1. А яку?
2. Та, що у нас казок мало?
1. Так, казок у нас багато. Ось, наприклад, про Василісу Премудру…
2. Або про Кощія-безсмертного...
1. А давай розкажемо малятам про Колобка!
2. Та ну-у-у... Цю казку усі знають: попросив дід бабу спекти Колобка. Пішла баба, по коморі помела, по куточкам поскребла.., а наприкінці казки лисиця з'їла Колобка…
1. А от і не з'їла! Колобок і від неї втік!
2. (здивовано) Це як?
1. А ось так! Ми зараз про це і розкажемо нашим друзям.
2. Ага, зрозумів! Ми продовжимо знайому історію.
1. І так! Починається наша казка...
(Фон №03 - казкова заставка.)
(Фон №04 - на слова скомороха і вихід Діда з Бабою.)
2. Жили-були Дід та Баба. Дуже вони засмутилися, що Колобок від них втік - покотився до лісу...
(На ширму із хатинки виходять, зітхаючи старі.)
Дід (засмучено, але активно): Ну, от!.. Не спробовав я Колобка! Не встиг він спектися, як одразу, шасть на вулицю - і нема його!..
Баба: Біда та й годі! Він ще такий маленький. Його любий з легкістю зможе обдурити, він такий довірливий.
Дід: Вірно кажеш, Бабо! Ліс великий, звірини усякої повно, кожний дивиться, як би когось проковтнути.
Баба: Ой, біда, Діду, біда!
Дід: Годі, Бабо, голосити! Біди боятися - щастя не бачити! Я от що, Бабо, подумав - ходімо його шукати!
Баба: Твоя правда, Діду. Ходімо! Допоможемо, виручимо, врятуємо!
(Фон №05 - дід з бабою уходять, з'являється лисиця.)
Лиска: Здоровенькі були, малята! А скажіть-но мені, чи не з'являвся тут Колобок? (Діти відповідають:"Ні!")НІ!?!Дивно! А де ж він тоді? Ми з ним щойно грали в "Доганялки". Він мені говорить:"А давай я тобі пісеньку заспіваю!" А я йому говорю:"Звичайно, Колобочку, я давно тебе хочу скуштувати... Ой ні, помилилася, разом заспівати!"І тут він від мене як дремене, самі п'ятки замиготіли... Бач, в "Схованки" зі мною вирішив пограти, он як добре заховався! Ніде не можу його знайти, ходжу цілісінький день голодна. А, до речі, куди це дід з бабою побігли? Мабуть вони пішли шукати Колобка. Але, якщо вони його знайдуть, то я вже не зможу ним поласувати. Треба негайно їх наздогнати! (Біжить за лаштунки.)
(Фон №06 - з'являється Колобок.)
Колобок: Добрий день, малята! Ви мене впізнали? (Діти відповідають.) Я щойно з лісу прикотився. Хороша у мене прогулянка видалася, нічого сказати - чомусь усі мене хотіли з'їсти!?! І ви думаєте, чому? А тому, що...
(Фон №07 - Колобок співає.) Пісня Колобка.
Був я жменька борошенця,
Трішки масла та сметани,
Бо хотіла так бабуся
Спекти коржик на сніданок.
Та не коржик і не пряник
З печі скочив на полок.
А солодкий та рум’яний
Розвеселий колобок.
Дідусь з бабусею мене на віконце поставили остудитися. А на одному місці стоять, як ви знаєте, дуже нудно, ось я і вирішив трішки прогулятися по доріжці доки не остуджуся... (З подивом озирається). А де ж дідусь з бабусею? (Діти відповідають.) Все зрозуміло, ми розминулися. Тож побіжу їм назустріч (котиться з двору).
(Фон №08 - назустріч Колобку вибігає Заєць.)
Заєць: Колобок?!? Ти знову тут? Я чув тебе Лиска з'їла!
Колобок: Як бачиш, я цілий, не ушкоджений!
Заєць: Так це ж добре, що ти від неї втік!
Колобок: Звичайно, добре! Ось якби вона мене з'їла - це було б на багато гірше.
Заєць: Твоя правда, тоді б ти мені точно б не дістався. А теперь інша справа - теперь я тебе сам з'їм.
Колобок: От заєць!?! Знову за своє - з'їм та з'їм! А я ж тобі хотев…
Заєць: Що? Знову пісеньку заспівати?
Колобок: Та ні! Я хотів розказати про дідусин врожай на городі. В цьому році там таке виросло!
Заєць: Ой, Колобочку, розкажи!Мені дуже цікаво!
Колобок: Тоді, слухай! Посадив дід ріпку. Виросла вона велика-привелика. Дід тягне, тягне, а витягнути не може. Покликав він бабку, разом стали тягнути. Ніяк! Кличуть вони онучку, жучку, кішку…
Заєць: І тебе покликали?
Колобок: Та ні, мене ще не спекли!.. Сам розумієш - без мене ні як!
Заєць: Оце так! А далі що?
Колобок: А далі!.. Прибігла мишка, хвостиком махнула, яєчко і разбилося.
Заєць: (з подивом) Яке яєчко?
Колобок: Не просте, а золоте!
Заєць: А як же ріпка?
Колобок: Яка ріпка?.. А-а-а! Ця! Так її з'їли - кашу із неї зварили.
Заєць: Ой як шкода (чуть не плаче). Я так хотів попробувати каші з ріпки...
Колобок: Та що ти розстроївся, там цієї ріпки цілий город. Приходь, допоможеш носити і тебе пригостять.
Заєць: (із захватом) Правда? (З осторогою) А Жучка на мене лаяти не буде?
Колобок: Не бійся, я її попереджу про тебе.
Заєць: Дякую тобі, Колобочку!
Колобок: Пусте! Прощай, зайчику! (біжить геть)
Заєць: До зустрічі! Ось це так, кому розказати не повірять! Побіжу додому, похвастаюся!
(Фон №08 - Заєць біжить в сторону лісу, йому назустріч виходить Дід.)
Дід: А-а-а, це ти, вухатий? Чого злякався, не чіпатиму я тебе.
Заєць:(злякано) Здра-...стуй-...те!
Дід: Здорово, здорово!
Заєць: (боязко) Допобачення...
Дід: Стій! Куди пішов?
Заєць: Мені додому треба, вже пізно, мене мама з татом будуть лаяти...
Дід: Гаразд, не плач! Нумо, признавайся, Колобка бачив?
Заєць: Бачив!..
Дід: (обурено стверджено) З'їв?!?
Заєць: Та що Ви! Ми з ним подружилися! Він мені про вашу ріпку розповідав.
Дід: А-а-а! Було діло.
Заєць: А яка вона виросла?
Дід: Ось така (розводить руками), даже ще більше.
Заєць: А солодка?
Дід:Чистий цукор.
Заєць: М-м-м! Я також ріпку люблю.
Дід: Тоді приходь на гостини.
Заєць: Правда!?! А можна мені братика з сестричками узяти?
Дід: Звичайно можна. Веди, усім вистачить.
Заєць: От спасибі! (збирається вже бігти) А Колобок он туди покотився. (Тікаючи) До побачення!
Дід: Бувай, зайчику!
(Фон №09 - Заєць біжить до лісу, одразу виходить Бабка.)
Бабка: Ну, що, діду, зайшов Колобка?
Дід: Ні!
Бабка: А з ким ти тут говорив?
Дід: Та вухатий тут був, говорить, що Колобок он туди покотився.
Бабка: Значить йдемо туди.
(Дід з Бабкою уходять, з'являється Колобок.)
Колобок: Де ж вони? Всю округу обійшов, окрім зайця нікого не зустрів. Малята, ви не бачили куди дідусь з бабусею пішли? (Діти показують.) Туди? Ну, тоді я їх тут зачекаю.
(Фон №10 - виходить Вовк.)
Вовк: Ха!!! Колобочку!!! Я вже й не сподівався зустрітися з тобою! Як ти гадаєш, що ми зараз
будемо робити?
Колобок: (розгублено) Не знаю...
Вовк: А я знаю, я зараз буду обідати, а ти…
Колобок: А я тобі пісеньку заспіваю або казочку розкажу.
Вовк: Ні, не треба пісень. Пісню я твою напам'ять знаю, а казками не дуже наїсися!
Колобок: Так ти їсти хочеш?
Вовк: Уяви собі - дуже хочу!
Колобок: Давай тоді влаштуємо рибалку. Наловиш собі рибки, нажариш, напариш, ухи звариш і від пуза наїсися.
Вовк: Рибалку, кажеш? Я раніше про таке щось чув, але жодного разу не пробував сам ловити.
Колобок: От зараз і спробуєш. Для рибалки нам потрібна вудочка…
Вовк: Вудочка?!? А що це таке?
Колобок: Це дуже просто. Знайди довгий, на прутик привяжи мотузочок, на мотузочок причепи крючок, от вудочка і готова. Теперь треба знайти черв'яка.
Вовк: Це я швидко. Ось...
Колобок: Насаджуй черв'яка на гачок і закидай.
Вовк: Ловись рибка велика і маленька. Клює?!?! Точно клює! Спіймав! (Ловить рибу) Ух ти! Знову спіймав! Дякую тобі, Колобок.
Колобок: Та чого там, адже сам ловив, їж на здоров'я. Ну, я піду, треба своїх шукати.
(Фон №11 - Колобок йде за лаштунки, виходить Бабка, помічає Вовка.)
Вовк: Щасливої дороги! А це ще хто?!
Бабка: Ой, Сірий, як ти мене налякав!?!
Вовк: Не бійся, я тепер добрий.
Бабка: З чого це ти подобрів?
Вовк: А це тому, що я тепер ситий.
Бабка: Ситий?! Так це ти з'їв нашого Колобка?!
Вовк: Та що ви! Хіба можна друга їсти? Адже він мене рибалити навчив. Я тепер сам себе прокормити зможу. І взагалі, пійду-но я та й на роботу влаштуюся. У вашому господарстві не знайдеться для мене діла?
Бабка: Знайдеться, та не знаю чи погодишся ти?
Вовк: Говори!
Бабка: Вдень пастухом працювати, потрібно корів та овець пасти.
Вовк: Пастухом?!? Робота на повітрі, чудово! Попрацюю я пастухом. Буду ціле стадо пасти, аби корови більше молока могли принести.
Бабка: А вночі треба двір охороняти.
Вовк: Ніч, луна, зірочки...Як романтично! Згоден, сьогодні ж і прийду! До зустрічі!
Бабка: А Колобок то де?
Вовк: Колобок? Он в ту сторону покотився (йде геть).
(Фон №12 - Вовк йде геть, наспівуючи якусь пісеньку.)
Бабка: Ну от, пішов робітничок... Хоч би допоміг. Прямо не знаю, що робити: чи то за Колобком бігти, чи то чекати діда!?! А чого чекати - шукати треба! (йде за лаштунки)
(Фон №13 - виходить Ведмідь, озирається навколо.)
Ведмідь: Дивно, нікого немає?!? Але я точно чув, що тут щойно хтось співав, чи то мені тільки здалося?!? (Здалля чути музику.) Ось, знову співають...
(Фон №14 - з піснею викочується Колобок.)
Пісня Колобка.
Був я жменька борошенця,
Трішки масла та сметани,
Бо хотіла так бабуся
Спекти коржик на сніданок.
Та не коржик і не пряник
З печі скочив на полок.
А солодкий та рум’яний
Розвеселий колобок.
Ведмідь: Та це ж Колобок! Все співаєш? Адже я тебе шукаю.
Колобок: Навіщо, знову мене з'їсти хочеш?
Ведмідь: Та ні, що ти! У мене є до тебе діло: сьогодні у мого ведмежатка день рождения. Я дуже прошу тебе заспівати йому свою пісеньку. Ось цю: «Був я жменька борошенця, Трішки масла та сметани…»
Колобок: Що ти, ведмедю, тобі не така пісенька потрібна. Для такого випадку спеціальна пісня є про день рождення. ЇЇ усі малята знають. Друзі, знаєте пісеньку крокодила Гени? Давайте її разом заспіваємо для ведмедя.
(Фон №15 - Колобок разом з дітьми співає пісеньку крокодила Гени.)
Колобок: Ну як тобі, сподобалася пісенька?
Ведмідь: Дуже сподобалася. Велике вам спасибі! Просто величезне спасибі! Побіжу швидше додому, порадую ведмежатко. (вирушає)
(Фон №16 - Ведмідь йде.)
Колобок: До побачення, Мишко! Привіт ведмежаті! Що ж мені тепер робити, дідуся з бабусею продовжувати шукати або додому повертатися?
(Фон №17 - з'являється Лисиця.)
Лисиця: А я думаю, Колобочку, тобі треба зайти до мене на гостини, на вечерю. Я тебе так довго шукала, що не можу відказати собі у задоволенні провести вечір в компанії такого симпатичного, рум'яного і я упевнена дуже смачного колобка!
Колобок: Допоможіть !!! Рятуйте!!!
(Фон №18 - Лиска ганяється за Колобком. На галас прибігає Дід.)
Дід: От тобі раз, це ж Колобок?!? Ти чого кричиш?
Колобок: Ой, дідусю, нарешті я тебе знайшов!
Дід: Ну і знайшов, та кричати навіщо?
Колобок: Та я кричу не від того, що тебе знайшов, а тому, що лисиця за мною женеться!
Дід: Ах, хитрунка, ах пустунка! Ну, зараз ми її провчимо. (Дід дістає повітряну кульку, на якій намальована пика і ставить її на ширму.) Ось, хай замісь тебе побуде, а ти, Колобок, сюди до мене йди. (Разом ховаються під ширму, вискакує лисиця, не помічаючи підміну, наближається до підставного колобка.)
Лисиця: Ага, ось ти, Колобочку, мені і попався! Тепер не втічеш! Зараз ти у мене заспіваєш на язиці, а ж потім в животику. АМ!
(Фон №19 - Лиска кусає кульку, вона лопається, а лиска від страху з криком тікає.)
Дід: Ай та лисиця, відкусила колобка. Смачно напевно (сміється)?
Колобок: Мабуть добре наїлася, раз так швидко втекла.
(Фон №20 - з'являється Бабка.)
Бабка: Ось вони, оба. А я їх шукаю. Ну і чого ви смієтеся?
Дід: Та ми тут лисицю пригощали, нагодували від пуза, довго пам'ятати буде.
Колобок: Лисичка за мною ганялася, все норовила з'їсти, а дідусь узяв і кульку надув. А потім цією кулькою ми надули лисицю. (Загальний дружний сміх.)
Бабка: Ось і гаразд, все закінчилося добре. Пора нам і додому.
Дід: Покєдова, малята!
Бабка: Хай вам щастить, діточки!
Колобок: До побачення, друзі!.
(Фон №20 - Колобок, дід і баба уходять.На ширме з'являються артисти-скоморохи.)
Скоморохи:
1. Яка хороша казочка у нас получилася.
2. Колобок повернувся додому цілим і не ушкодженим. А головне, він зі всіма подружився, окрім лисиці. Ну вона сама в усьому винна - дружити треба зі всіма.
1. А давайте заспіваємо разом пісню про дружбу.
(Фон №21 - виходять всі учасники вистави виконують "Пісню друзів".)
або
(Фон №22- виходять всі учасники вистави виконують пісню про дружбу.)
Фінальна пісня.
Чудова наша казочка У нашій добрій казочці
Вам двері відчиня. Трапляються дива,
Добро у нашій казочці Якщо ви в них повірете,
Завжди перемага. То казка ожива!
Приспів: І сонечко ласкаве І від тепла такого
Засвітить в той же час. Розквітне все навкруг,
І пісенька весела І усміхнеться щиро
Лунатиме для вас. Тобі найкращий друг.
Скоморохи:
1. Скінчилась наша казочка,
Тож, друзі, прощавайте.
2. Нової зустрічі із нами
Ви з нетерпінням всі чекайте.
(разом): А як сум прийде до вас
Одразу кличте, діти, нас!
(Фон №23 - герої прощаються і зникають за лаштунками.)
КІНЕЦЬ
В архиве русский и украинский вариант постановки, а также муз. оформление:
** Hidden Content: You don't have sufficient privileges to see this hidden data **
Социальные закладки