Використання ігрових прийомів у всіх видах музичної діяльності
Цитата:
Сообщение от
tigricadn
Добрый вечер, девочки! Помогите!!! В этом году аттестуюсь, занятие показывала перед декретом. От меня требуется доклад и на родном (украинском языке), тема такая "Музичні ігри як педагогічний феномен", может какие-нибудь предложения? Просто это будет впервые!?
Может это подойдёт?
«Дитина- суб’єкт творчості, маленький художник.
Ніхто, крім нього, не знає вірного рішення
творчої задачі, що стоїть перед ним.
І перша справа педагога постаратися,
щоб перед дитиною завжди стояла
саме творча задача …» (27, с. 12)
(А.А. Мелік-Пашаєв)
Як відомо, музика – вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних інструментів та бажанню грати на них.
Креативність у музичному вихованні формує у дітей розвиток творчості, імпровізації у співах, музично-ритмічних рухах, а також грі на дитячих музичних інструментах.
Для цього потрібно:
• Достатньо розвинуте музичне сприйняття.
• Деякий об’єм знань, умінь та навичок у тому, чи іншому жанрі музичної діяльності.
• Зацікавленість музичного керівника та його підготовленість у даному питанні.
• Добірка музики, яка несе емоційне та смислове навантаження, визиває у дітей бажання рухатись.
• Вибір цікавого завдання, пов’язаного зі співами, чи грою на дитячих музичних інструментах.
Використання ігрових прийомів для розвитку креативності на музичних заняттях широко використовуються у всіх видах музичної діяльності дітей.
У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Ук¬раїні розкрито зміст чотирьох сфер життєдіяльності дошкільника: "Природа", "Культура", "Люди", "Я сам", кожна з яких має свої змістові лінії.
У сфері "Культура" однією із змістовних ліній є субсфера - "Світ гри", що загалом містить знайомий практи¬кам матеріал, проте більшою мірою, сконцентрований на особис¬тості дитини, а не на її ігровій вправності як такій. Це й визначило завдання та основні напрями їх реалізації у змісті Базового компо¬нента. Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгор¬танні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні до¬шкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світо¬сприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.
Використання ігрових прийомів у процесі співу
Розвиток співочих навичок є одним із завдань музичного виховання дітей в дитячих садах. Пісня звучить на святах і розвагах, музичних вечорах і виставах лялькового театру, вона супроводжує багато ігри, танці, хороводи.
З метою розвитку творчих здібностей дітей, намагаюся підбирати спеціальний музичний репертуар, що включає доступні дітям явища, виражає різноманітні емоції. Репертуар, в якому використані різні засоби музичної виразності, яскраво передають образ пісні. У заняття включаю пісеньки - вправи, творчі завдання, які сприяють поступовому виробленню природного, легкого звучання голосу, чистоти інтонації у співі. Для того щоб конкретизувати враження, пробудити фантазію дітей, продемонструвати знайомі і мало знайомі образи, в музичному вихованні використовую ігри.
У гості до малюків на заняття приходить лялька Катя, забавний Петрушка або м'яке пухнасте зайченя, і діти з великим натхненням співають для улюблених іграшок, відповідають на поставлені питання, грають з ними. Спів народжує здатність переживати настрій, душевного стану іншої людини, яке відображено в піснях. Підбираючи пісенний матеріал, я включаю в нього твори класиків, українських, зарубіжних, сучасних композиторів, а так само народні пісні. Такий підбір репертуару сприяє вихованню у дітей почуттів патріотизму, інтернаціоналізму, розширює їх кругозір. Для розвитку пісенної творчості, діти повинні володіти навичками сольного співу. Чим старше діти, тим більше я приділяю уваги роботі над звукоутворенням, вчу співати природно, легко, дзвінко, співуче, тягти звук. Наприклад, для чистого інтонування я дуже часто використовую гру «Музичний телефон», яка може допомогти дітям правильно і виразно виконати ту чи іншу пісню. Для закріплення знайомих пісень використовую гру «Чарівна дзиґа»: діти визначають пісню зі вступу, приспіву, які виконую на фортепіано, по музичній фразі, зіграній на дитячих музичних інструментах. При виконанні будь-якої пісні, вчу дітей правильно передавати динамічні відтінки, які допомагають відчути красу звучання мелодії. У вільний час вони дуже люблять грати в музично-дидактичні ігри, пов'язані із співом, наприклад «Музичний магазин». Діти дуже люблять ігри, які допомагають їм визначити рух мелодії: це і «Музична драбинка» і фланелеграф, на якому, викладаючи ноти-кружечки, діти вчаться правильно передавати мелодію, визначати звуки по висоті. Для організації гри «Склади пісню по ритмічному малюнку» я використовую фланелеграф і маленькі картки із зображенням довгих і коротких звуків. За допомогою карток діти викладають на спеціальних смужках ритмічний малюнок пісні, що прозвучала. Свої уявлення про ту чи іншу пісню діти передають у малюнках. Зміст їх складають пісні, що сподобалися.
Велике значення я надаю розвитку звуковисотного і тембрового слуху. Спочатку для виконання цього завдання музично-дидактичні ігри використовую на занятті, що закріплюю на 3-4 заняттях з ускладненням, а потім вихователі проводять такі ігри в групі у вільний час.
В аналогічних іграх «Де мої дітки?», «Хто в будиночку живе?» Діти за допомогою звуконаслідування повинні передати голоси тварин: кішки - кошеня, собаки - щеняти, кози - козеня, і т.д. Не все відразу можуть передати голоси великого і маленького тварини. Прислухаючись до дітей, що низько співають, іноді примовляю: «Це не мої курчата, мої співають високими голосами». Кожному з дітей хочеться заспівати так, як треба. Позитивні результати дає і індивідуальна робота з кожною дитиною. Поступово діти чистіше інтонують.
У музичних іграх особливо яскраво себе проявляють музичні діти, вони завжди бувають гарними організаторами, відчувають, що здатні зацікавити, порадувати оточуючих. У вільний від занять час ці дітлахи самостійно організують різні музичні ігри, беруть на себе головні ролі в них.
У своїй роботі я надаю велике значення пісенної імпровізації. Розумію, що вмінню творити, самостійно шукати пісенні інтонації дітей треба навчати, формувати у них музичний смак, розвивати вміння чисто інтонувати свої імпровізації і критично їх оцінювати. Тільки хороше оволодіння цими навичками спонукає дошкільників до свободи самовираження, до творчості.
Враховуючи, що творчі можливості дітей індивідуальні, намагаюся створити найкращі умови для самовираження кожному своєму вихованцю, підтримати невпевненого в собі, зупинити тих, хто висміює невдалий досвід товариша. І навіть якщо пісенна імпровізація дійсно примітивна і нецікава, прагну запевнити маленького виконавця, що варто ще трохи попрацювати, і прийде успіх.
Роботу над пісенною імпровізацією дітей веду поетапно. На першому етапі використовую епізод «Знайомство». Діти з задоволенням проспівують свої ім'я та прізвище, адресу, ім'я мами. На другому етапі націлюю дітей на створення своїх мелодій. Для цього використовую різні звуконаслідування (цокання годинника, звучання барабана), імітацію голосів зозулі, кішки, передачу голосом різного настрою персонажів (котик видужав - захворів). Потім діти вигадують співочі переклички: «Олено, де ти?» - «Я тут». На третьому етапі вчу дітей складати мелодію на заданий текст (вірші А. Барто, С. Маршака), фольклорні тексти. Пропоную дошкільнятам скласти пісні на програмні вірші. Вірші, вивчені в групі, ми пробуємо перекласти на музику.
На заключному етапі дітям старшої групи пропоную таке творче завдання, як твір мелодії в заданому жанрі. Такі пісенні імпровізації діти придумують на склади:
тра-та-та - марш, а-а-а - вальс, ля-ля - полька, спів з закритим ротом м-м-м - пісня.
Дітям дуже подобається співати індивідуально в мікрофон, у супроводі інструмента і без нього, під фонограму. Я використовую це прагнення для розвитку комунікативних здібностей дітей. Вивчений пісенний репертуар, малюки із задоволенням демонструють на святкових ранках, розвагах, концертах.
Така робота сприяє розвитку позитивного самовідчуття, що пов'язано зі станом розкутості, впевненості в собі, відчуттям власного емоційного благополуччя, своєї значущості в дитячому колективі, сформованої позитивної самооцінки.
Використання ігрових прийомів
у процесі слухання музики
У процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру вони переживають, відчувають певні почуття. Для того щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити образи, я на заняттях застосовую такі музичні ігри, що дають можливість дітям кілька разів слухати один і той же музичний твір у ненав'язливій формі. Наприклад, під час слухання музики з дітьми молодшого дошкільного віку використовую іграшки, які можуть «розмовляти», «рухатися».
- Діти, до нас на заняття прийшли гості. Але, де ж вони сховалися? Може бути тут? (Показую мішечок). Зараз ми послухаємо музику і дізнаємося, хто там. Я програю мелодії знайомих дітям творів:
«Півник», «Сіренька кішечка», «Горобчики» «Ведмідь» та ін., якщо впізнають музику, будь-хто з них дістає з мішечка відповідну іграшку і показує всім.
Діти за звучанням музики мають визначити, хто знаходиться в мішечку. Така ігрова форма подобається малюкам, вони активно включаються у розмову з лялькою, півником або кішечкою.
Завдяки іграм: «У лісі», «Знайди потрібну ілюстрацію», «Музична скринька»,
«Що роблять діти», «Зайці», «Пісня, танець, марш», «Три кити музики»,
«Музичне лото», діти закріплюють пройдений матеріал, повторюють види музичних інструментів, (струнних, ударних, смичкових, клавішних і духових) види музичних жанрів (пісня, танець і марш), і їх різновиди (марш - спортивний, весільний, військовий і т . д.).
Для проведення гри «Вгадай, на чому граю» я підбираю кілька дитячих музичних інструментів (чим менше діти, тим більш контрастні за звучанням повинні бути інструменти), ставлю їх за ширму, а дітям роздаю картки з зображенням цих інструментів. Потім граю знайому мелодію. Дитина, що вгадала, який інструмент звучить, повинна підняти відповідну картку.
Цікаві ігрові творчі завдання я проводжу після повторного слухання нового музичного твору. Наприклад: звучить мелодія незнайомої польки. Діти визначають веселий, бадьорий, танцювальний характер музики. Ваня придумав цікавий ритмічний малюнок ударами. Валя каже: «Це музика-танець, вона весела і танцювати її треба легко і весело» і пропонує показати, які рухи можна виконувати (підстрибування, крок польки).
Ось уже знайомий вигляд польки можна побачити в рухах дітей. Один за іншим діти включаються в танець, і ось вже танцює вся група. Все це сприяє кращому сприйняттю матеріалу, його осмисленню і запам'ятовуванню.
Музичні ігри вимагають від дошкільнят певного запасу музичних вражень, навичок і вмінь. Ігри можуть бути найрізноманітнішими за характером і змістом. Деякі з них представляють собою нескладні ігрові дії - вправи, інші мають певний зміст, правила, які організовують дітей.
Ігри на музичні теми роблять позитивний вплив на різнобічний розвиток дітей. Вони закріплюють вміння, отримані на заняттях, розвивають музичний слух і пам'ять, допомагають виявити інтереси кожної дитини. Прослуховування знайомих творів поза занять викликає у дітей живий інтерес до музики, створює фонд улюблених творів.
Використання ігрових прийомів
у процесі ритмічних рухів
Ритм - має важливе значення в житті людини, він супроводжує його все життя - биття серця, краплі дощу, цокання годинника і, нарешті, музика, а в її основу завжди закладений ритм, тому, дуже важливо у дітей розвивати почуття ритму. Творчі прояви дітей у ритміці, так само, як у співі - це один з важливих показників музичного розвитку дитини. Музично-ритмічна діяльність дітей проходить більш успішно, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музичними іграми, з виконанням творчих завдань.
Якщо дитина, в достатній мірі, володіє необхідними руховими навичками і у неї спостерігається тонке сприйняття музики, її характеру, виразних засобів, то вона починає імпровізувати, створювати «свій» музично-ігровий образ, танець.
Розвиток танцювальної творчості я починаю вже з першої молодшої групи, так як ази музично-ритмічних рухів закладаються з раннього віку. Я спонукаю малюків легко стрибати, ритмічно присідати і плескати в долоні під веселу пісеньку або музику разом із зайчиком чи ведмедиком. Малюкам дуже подобається гра «До нас гості прийшли»
Діти, сьогодні до нас у гості мають прийти іграшки.
Чути стукіт у двері, вихователь підходить до дверей і приносить ведмедика
- Здрастуйте, діти, я прийшов до вас у гості, щоб з вами грати і танцювати. Ваня, зіграй мені на бубні, я потанцюємо.
Хлопчик повільно вдаряє в бубон, ведмедик у моїх руках ритмічно переступає з ноги на ногу. Діти плескають. Аналогічним чином я обіграю прихід інших іграшок. Зайчик стрибає під швидкі удари молоточком на металофоні, а пташка летить під дзвін дзвіночка.
На третьому році життя діти освоюють не тільки різні рухи у вільних танцях за показом дорослого, але і танцю із зафіксованими рухами. У міру освоєння танцю більшістю дітей я надаю їм можливість діяти самостійно. Вихователь танцює з тими дітьми, яким потрібна його допомога.
У другій молодшій групі, вчу дітей відчувати ритм і закінчення музики, самостійно змінювати рухи відповідно до двочастинної форми п'єси. Все більше танцювальних рухів пропоную дітям виконувати самостійно.
Робота над танцювальним мистецтвом в середній групі починається
так само з простих імпровізацій, різного переплясу. Потім діти вигадують не тільки окремі рухи, що відповідають характеру музики, але й цілі композиції та сюжети. Важливо звертати увагу на виразність танцювальних імпровізацій, поступово дітей готувати до розгорнутої композиції. Дошкільнятам дуже подобається, що вони самі можуть скласти руху, танці, поступово вони проявляють все більшу і більшу активність. Прослухавши музику того чи іншого жанру, діти із задоволенням складають польку чи вальс. Для того, щоб малюки могли імпровізувати, їм необхідно емоційно відгукуватися на музику, вірити в незвичайну ситуацію, вільно спілкуватися з іншими дітьми під час колективної імпровізації танцювальних композицій, виконувати дії з уявними предметами (стрічкою, хустинкою, шарфом, прапорцем, м'ячем, кільцями, обручами і т.д.)
Для розвитку імпровізації і творчості я пропоную такі ігри як «Що роблять діти?» і «Хто краще придумає танець».
Дітям роздають картки, на яких діти танцюють, крокують, качають ляльку. Спочатку в цю гру треба пограти на музичному занятті під музику. Потім запропонувати дошкільнятам придумати свої мелодії: танкову, маршову, колискову. Пізніше завдання ускладнюється. Для виконання завдання діти повинні взяти в руки хустинку, прапорець або ляльку..
Таким чином, музично-ритмічна діяльність дітей проходить більш успішно, якщо навчання елементів танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музичними іграми та творчими завданнями.
Барвистість звучання оркестрового виконання знайомих творів емоційно впливають на дошкільнят. Використання аудіозаписів у вільний від занять час, дає можливість дітям самостійно імпровізувати рухи, складати нескладні композиції танців, хороводів та ігор.
А це є змістом таких музичних ігор, як «Будемо танцювати», «Моя улюблена мелодія», «Визнач танець». Дуже дітям подобаються веселі музичні ігри - забави, такі як: «Море хвилюється", «Вперед чотири кроки», «Ми - веселі мавпи» та ін.
Гра на музичних інструментах
Гра на музичних інструментах - це один з видів дитячого виконавства. Застосування дитячих музичних інструментів та іграшок збагачує музичні враження дошкільнят, розвиває їх музичні здібності. На музичних заняттях, у повсякденному житті пропоную дітлахам шумові, ударні, клавішні, струнні, духові музичні інструменти. Знайомлю з їхнім походженням, звучанням, їх виразними можливостями - все це необхідно дітям для подальшого інструментальної творчості. Важливо, щоб навіть саму найпростішу співанку на одному звуці дитина зіграла виразно, передала настрій, який вона відчула і хоче висловити. Тим самим розвивається музична чуйність на музику - основа музикальності. Навчаючи дітей грі на музичних інструментах, враховую індивідуальні можливості кожної дитини. Одні діти досить легко справляються з виконанням завдання, з іншими необхідна більш тривала підготовча робота.