Конспект логоритмічного заняття на тему: «Осінь гуляє полями й гаями»
Мета: закріпити знання дітей про осінь, як пору року;вдосконалюватиартикуляції голосних звуків, працюючи над чистомовкою. Формувати правильне мовленнєве та фізіологічне дихання, м’яку етику голосу при вимові голосних; розвивати фонематичний слух, дрібну моторику пальців рук. Розвивати вміння дітей в ритмі мелодії ігровими імітаційними рухами передавати діяльність та вдачу задуманого персонажу. Виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: фонограми мелодії П. Чайковського «Осінь» із циклу «Пори року», дитячої пісні «Осінь — радісна пора» (музика І. Кишка, слова Л. Компанієць), світлини із зображенням осінніх пейзажів, опале листя різних дерев.
Хід заняття:
І. Вступна частина
Звучить дитяча пісенька «Осінь — радісна пора» (музикаІ. Кишка, слова Л. Компанієць), діти входять до зали.
Комунікативне привітання
Я всміхаюсь сонечку: (потирання долонь, пальці розчепірені.)
«Здрастуй, золоте!»
Я всміхаюсь квіточці –
Хай вона росте! (імітація долонями рук, як розквітає квітка.)
Я всміхаюсь дощику –
Лийся, як з відра! (великий палець кожної руки по черзі «вітається» з іншими пальцями.)
Друзям усміхаюся,
Зичу їм добра. (розвести руки в сторони.)
Вчитель-логопед:
Нині у нашому рідному краї
Дивна пора хазяйнує й гуляє:
Листя деревам, кущам золотить,
Краплями з хмароньки часто дощить,
Може, ви, діти, не знаєте й досі,
Як ця пора називається? (Осінь.)
Жовтокоса чарівниця-осінь примчала на золотому коні у ліси та в парки, торкнулася чарівною паличкою верхівок дерев. І зашелестіли на них багряні, золоті, жовтогарячі платтячка. На землі лежить барвистий килим. У високому холодному небі повільно пливуть хмари, ніби великі білі кораблі. Чудово навкруги! Ми з вами опинилися на осінній галявині: от барвистий килим з опалого листя, дерево з плодами, хмари і сонечко.
Діти, подивіться на осіннє сонечко, яке виглянуло з-за хмарки і посміхається вам. Відгадайте, яку пісеньку воно хоче проспівати, а допоможуть вам вашіязички,губки та голосочки.
ІІ. Основна частина
Артикуляційна гімнастика «Язичок дивується».
Язичок по лісу йшов,
Гарну квіточку знайшов.
Це не квітка – справжнє диво.
О, яка вона красива!
Діти вимовляють звук [о].
Далі язичок пішов,
Зайця під кущем знайшов.
З зайцем язичок почав.
У схованки грати…
1, 2, 3, 4, 5 – я пішов шукати.
А, знайшов.
Діти вимовляють звук [а].
Далі язичок іде.
Чує – їде щось й гуде.
У – як страшно язичку.
Діти вимовляють звук [у].
Дуже далеко зайшов,
З лісу вихід не знайшов.
Що робити язичку?
Закричи малий ау!
Діти вимовляють [ау].
За умовними фішками діти проспівують артикуляцію голосних звуків
Чистомовка «Голос осені»
Діти чітко, виразно та протяжно повторюють услід за педагогом голосні звуки та чистомовки.
А-а-а, а-а-а! — Осінь у наш край прийшла.
І-і-і, і-і-іі — Часто йдуть дощі грибні.
У-у-у, у-у-у! — Затіває осінь гру.
И-и-и, и-и-иі — Прохолодні дмуть вітри.
Е-е-е, е-е-е! — Всюди листя золоте.
Музичний керівник:
Фонопедична хвилинка:
Листя осіннє шепоче, шепоче,
Щось розказати, напевно, нам хоче.
Шелест повсюди, прислухаймось лиш:
В парку гуляючи, чули ми: «Ш-ш-ш...»
Налетів тихенький вітерець – ф-ф-ф…
Захитались трави, квіти – ф-ф-ф…
Вітер сили набирає – ш-ш-ш…
Та дерева нахиляє – ш-ш-ш
Вчитель-логопед:
Фонематична гра «Знайди звук»
Дітям пропонується уважно послухати слова і на кожне слово, у якому чується звук осіннього шелесту ([ш]), плескати в долоні.
Словесний матеріал для гри.
Шум, шелест, шепіт, ляскіт, шурхотіння, крик, шарудіння, розмова, вишенька, береза, черешня, шапка, садок, кошеня, соба¬ка, мишка, шоколад, комиш, тиша, стежка, розшити.
Під час гри педагог має читати слова повільно та виразно, інтонаційно виділяючи в них заданий звук.
Фізкультхвилинка «Восени»
Вихованці декламують, виконуючи ігрові рухи відповідно до змісту тексту.
Восени позолотіли
(Розводять руки в сторони.)
І дерева, і кущі.
(Піднімають руки трохи вгору, розставивши пальці,— «де¬рево», потім присідають, не змінюючи положення рук,— «кущ».)
Восени похолодніло.
(Обхоплюють свої плечі руками і зіщулюються.)
Восени ідуть дощі.
(Струшування кистями рук зверху вниз.)
По гриби у ліс мандрують
(Ходьба на місці чітким кроком.)
В час осінній грибники.
(Нахиляються, немов би шукаючи під ногами гриб.)
Груші, яблука дарують
Нам у пору цю садки.
(Стають навшпиньки та імітують зривання фруктів із гілок.)
Птах у вирій відлітає,
(Легкий біг на місці зі змахуванням рук.)
Жук вже бачить гарні сни.
(Присідають, схиливши голівку на долоні.)
Хто свій любить край, той знає:
(Стають прямо, поклавши схрещені долоні на груди.)
Так буває восени.
(Ставлять руки на пояс і повертаються праворуч-ліворуч.)
Музичний керівник:
Пісня "Осінь".
Осінь, осінь по землі крокує.
Осінь,осінь стала на поріг.
Осінь тихо листячко фарбує
В жовті,та червоні кольори.
2.
Дощик пісню осені співає.
А краплинки тихо стукотять.
У таночку листячко кружляє,
І пташки у вирій вже летять.
(програш)
Осінь,осінь по землі крокує.
Осінь,осінь стала на поріг.
Осінь тихо листячко фарбує
В жовті,та червоні кольори.
Вчитель-логопед:
- А яке незвичайне осіннє листя! Що воно зміни¬ло зараз: колір чи форму? (Колір.) Правильно.
- А от форма листячка залишається однаковою і влітку, і восени.
Педагог розкладає перед малюками кілька опалих листочків різ¬них дерев. Діти спочатку розглядають кожен листок, визначають, з якого він дерева та яку форму і забарвлення має.
Вправи на дихання «Листочки грають з вітерцем»
Діти у кожній руці тримають по листочку:
- руки вгору – перед грудьми (відповідно: вдих-видих);
- руки вгору – в сторони (відповідно: вдих-видих);
- руки вгору – вниз (відповідно: вдих-видих).
Потім вчитель-логопед спонукає малят розповісти про листочки за допомогою пальчиків.
Пальчикова гра «Осіннє листячко»
Із осички лист — кругленький.
(Показують двома кистями «кружечок».)
Лист березовий — гостренький.
(З'єднують кінчиками великі та вказівні пальці рук, зображу¬ючи гостроконечну форму березового листка.)
Як овал — листок дубовий.
(Малюють хвилястими рухами вказівних пальчиків обох рук контури дубового листочка.)
Різьблений листок — кленовий.
(Кладуть долоню на долоню, переплітаючи пальці обох рук.)
Лист осиковий — жовтавий,
Лист берізки — золотавий,
Лист із клена — червоненький,
А дубовий лист — руденький.
(На другу половину тексту діти повторно так само показу¬ють всі листки, про які йдеться у ньому.)
Музичний керівник:
Музично-руховий етюд «Осінь»
Діти з музичним керівником розглядають осінні пейзажі й уточнюють ще раз всі події, які відбуваються у природному середовищі та в житті людей. Малятам пропонується пофантазувати й уявити се¬бе кимсь, у кого в цю пору є свої сезонні справи та клопоти. Спо¬чатку діти розповідають дорослому про свої уявлення. («Я буду... пожовклим листочком, веселим грибником, запасливою білочкою, осіннім дощиком, сонним їжачком, перелітною пташкою, працьо¬витим садівником, що збирає врожай».)
Потім умикається фонограма музики П. Чайковського «Осінь» із циклу «Пори року». Діти в ритмі мелодії ігровими імітаційними рухами намагаються передати діяльність та вдачу задуманого персонажа.
Після закінчення гри музичний керівник відзначає тих малюків, яким вдалося добре впоратися із завданням: краще перевтілитися й передати свої уявлення.
Педагог читає вихованцям поетичні рядки.
Л. Костенко
Осінні хмари, сірі, як слони,
Великі хмари холодом нагусли.
Червоне листя падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі гуси,
А я слонам привіт передаю.
-Діти, а що може принести нам важка сіра осіння хмара? (Дощ.) Правильно.
Рухлива гра «Осіння хмара дощова»
Малята з педагогом шикуються в коло (відстань між гравцями дорівнює близько 0,5 м), імітуючи «велику хмару». Вони услід за музичним керівникому, у заданому ритмі плескають у долоні, промовляючи звуконаслідування: «Кап! Кап! Кап!». Після цього діти беруться за руки і, наближаючись до центру кола дрібними кроками, звужують коло, показуючи, як хмарка меншає. Потім педагог пояснює малюкам, що, напившись осіннього туману, хмара знову починає рости — малята роблять кроки назад, розширюючи коло. Гра повторюється 3-4 рази.
Таку гру можна проводити в супроводі звучання неголосної спокійної мелодії (на розсуд музичного керівника).
ІІІ. Заключна частина
Логічна гра «Так чи не так?»
Вчитель-логопед звертається до дітей із запитаннями, а дошкільнята дають відповіді, супроводжуючи їх певними ігровими рухами. Як¬що малюки погоджуються з дорослим, то піднімають руки вгору. Якщо ні — присідають, склавши руки на грудях.
Запитання для гри:
- Зараз настали деньочки осінні? (Так.)
- Листя дерев не зелене, а синє? (Ні.)
- Птахи в теплі краї відлітають? (Так.)
- Голки ялинові вниз опадають? (Ні.)
- Довшими стали вже ніченьки-ночі? (Так.)
- Різні комахи вже спатоньки хочуть? (Так.)
- Ми в босоніжках ідемо гуляти? (Ні.)
- Шапочки й куртки вдягають малята? (Так.)
- Щедрою осінь вважають порою? (Так.)
- А мальовничою і золотою? (Так.)